Порівняльний аналіз перекладів Бiблiї українською мовою: який обрати? Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

ОЛЕКСАНДР ГЕН1Ш

Поргвняльний аналгз перекладгв

Б1БЛП УКРАШСЬКОЮ МОВОЮ:

який обрати?

Анотащя: В CTaTTi здiйснено огляд юнуючих перекладiв БГ6ли украшською мовою, проведено порiвняльний аналiз на ocHOBi ч

окремо взятих текс™ Писання. Автор, зокрема, аналiзуe переклад <

Кулша, Огieнка, Хоменка, Гижi, Деркача, Фшарета, сучасний пере- ^

клад Турконяка, Юрiя Попченко та Валeрiя Громова на предмет g

дocлiвнocтi та литературного звучання.

Розглядаються дeякi проблеми, яы диктують нeoбхiднicть ство-рення нових пeрeкладiв БГ6лГ1 в сучасну епоху. 1х поява може об-умовлюватися рядом фактoрiв (нeoбхiднicть усунення виявлених в icнуючих перекладах помилок, прагнення наблизити бiблiйний текст до сучасних мовних норм, нoвi вщкриття i концепцп в cфeрi бiблelcтики тощо).

Ключовi слова: Священне Писання, украшськ переклади Б1бли, бгблеИстика, 1ван Оггенко, Рафаы Турконяк, 1ван Хоменко, Олександр Гижа, Валерш Громов, Юрш Попченко.

Annotation: The article reviews the existing translations of the Bible into Ukrainian, a comparative analysis based on individual texts of Scripture. The author, in particular, analyzes the translation of Kulish, Ogienko, Khomenko, Gizhi, Derkach, Filaret, the modern translation of Turkonyak, Yuri Popchenko and Valery Gromov for literacy and literary perception. The article discusses some of the problems that dictate the need to create new translations of the Bible in the modern era. Their appearance may 199

be stimulated by a number of factors (the necessity of the correction of the errors, found in existing translations, the wish to make the text of the translation to the modern language norms, new discoveries and interpretations in Bible studies, etc.).

Keywords: Holy Scripture, Ukrainian translations of the Bible, biblical studies, Ivan Ogienko, Raphael Turkonyak, Ivan Khomenko, Alexander Gizha, Valery Gromov, Yuri Popchenko.

©

о c^

o" со

Гетш Олександр ВШалшович, маггстр релгггезнавства, редактор газети «За в1ру бвангельську» (Рiвне, УкраИна).

-О

го ее

0

1

Бiблiя, яку ми звикли читати, насправдi була написана мовами ориггналу, ми ж бачимо лише и перекради на ту чи iншу мову. Оригiнальнi тексти БГблГ! були написанi трьома стародавн1ми мовами: давньоеврейською, арамейською, давньогрецькою. Давньоеврейською мовою написанi май-же всi канотчт книги Старого Заповiту, виняток становлять лише деяй фрагменти. В перюд I ст. н.е. було написано Новий ЗавГт i перелгк бiблiйних мов поповнився ще однiею мовою, найважлившою для християнсько! традицГ! — давньогрецькою.

На сьогодт (поч. 2021 року) маемо щонайменше вiсiм перекладiв БГблГ! укра!нською мовою. Якщо ж говорити лише про Новий ЗавГт, то таких пе-рекладiв е бГльше. Наприклад, у 2020 рощ вийшов Новий Завiт перекладу Юр1я Попченка[1].

Минулого року з'явилося аж два новi переклади БГблГ! сучасною укра!н-

ською мовою. Це — масштабы поди, адже стаються вони не так часто, i сам

переклад е досить трудомютким та тривалим процесом (подекуди тривае

< понад чверть столГття). л

ц Отож, на сьогодш юнують тай переклади Бiблii:

[з з мов оригшалу:

^ • переклад Пантелеймона Кулша, 1вана Пулюя, 1вана Нечуй-Левицького з

гебрейсько! (Старий Завiт), та з грецько! (Новий Завiт), вперше на-

Щ друкований у Лондонi у 1903 рощ;

Ос • переклад 1вана Огieнка з гебрайсько! (Старий ЗавГт), та з грецько! (Но-

^ вий Завiт), вперше надрукований у Лондонi у 1962 рощ;

• переклад 1вана Хоменка з гебрайсько! та арамейсько! (Старий ЗавГт), та з грецько! (Новий ЗавГт), вперше надрукований у Римi у 1963 рощ;

• переклад Рафаша Турконяка з гебрайсько! (Старий ЗавГт) та грецько! (Новий Завiт), вперше виданий у 2020 роцi у Киевi — сучасний переклад (до цього у 2011 рощ вийшов переклад де Старий Завгт Було перекла-дено з грецько!, а не еврейсько!);

• переклад Валерiя Громова, вийшов у 2020 рощ (повний переклад БГблГ! з грецько! (Новий ЗавГт) та еврейсько'^арамейсько! (Старий ЗавГт) на укра!нську та росгйську мови пгд назвою «БГблгя або ВГчне ввангелГе»).

не з мов оригшалу:

• переклад Фшарета з росгйського синодального перекладу РПЦ, вперше 200 надрукований частково у 1988 рощ (Новий ЗавГт) у КиевГ та повтстю

у 2004 рощ (Новий ЗавГт та Старий ЗавГт) у КиевГ;

• переклади Рафаша Турконяка (з церковнослов'янського перекладу, 2006, ЛьвГв; з грецького перекладу, 2011, Ки!в);

• переклад Олександра Гиж з росгйського синодального перекладу РПЦ, надруковано в 2013 рощ у КиевГ;

о с^

о" со

[1] Новий ЗавГт нового перекладу Ю. Попченка надруковано! — Джерело доступу: https://twothreedots.com/2020/02/26/popchenko_printed_nt_2020/

УЗ из ш

с

со

<=. <

I <

Ще БГблГю на украшську мову (з англшсько!) переклали анонгмш перекла-дачГ СвщкГв вгови[2].

Найперше варто сказати, що БГблгя не написана як ц1льна книга, а е збГр-ником стародавн1х манускриптГв, якГ хоч якось збереглися до наших днгв. Тому, важливим для перекладу БГблп, е наявтсть бгльш стародавнього тексту серед ус1х манускриптГв, осюльки такий текст зазнав найменшу ыльюсть виправлень Г помилок.

1снуе велика рГзноманГтнГсть манускриптГв, якГ мають рГзну класифша-цГю. Щодо Нового Завиу, Гснують унГцГальнГ рукописи, як! являють собою великий текст, що може мютити вгдразу кГлька книг Нового ЗавГту. Також Гснують мшускули, якГ являють собою невелик! фрагменти тексту аж до пари вГршГв одного роздГлу. Що стосуеться Старого ЗавГту, то до нас дгйшли Масоретський текст давньоеврейською мовою Г текст Септуагшти давньогрецькою мовою, яка мютить у собГ повний текст Старого ЗавГту. Сучасш перекладачГ БГблГ! завжди використовують Септуагшту Г критичний текст разом, Г практично всГ новГ переклади зроблеш в такому ж поеднаннГ. Це вщбуваеться тому, що СептуагГнта е бГльш пГзнГшим витвором, який пого-джуеться з бгльш пГзнГшими египетськими манускриптами. До перекладГв БГблГ!, як! мають у сво!й основГ Масоретський текст, належать переклад Короля Якова, переклад МартГна Лютера, Синодальний переклад, украшсьй переклади КулГша й Опенка, Громова. Але всГ сучаснГ переклади, а також частина перекладГв, зроблених тсля 1881 року сповГдують Септуагшту й критичш тексти.

ОднГею з перших повних БГбл1й е Вульгата, яка була написана латинською. Старий ЗавГт Вульгати був зроблений на основГ Масоретського тексту Г Септуагшти. Новий ЗавГт уже був у той час латинню. Особливютю Септуагшти е те, що практично всГ сучасш переклади БГблГ! Грунтуються на нГй, незалежно вГд конфесГ!, яка робить цей переклад. Такий авторитет СептуагГнта одержала завдяки думш, що вона е бГльш стародавнГм текстом, н1ж Масоретський текст, проте пГдтвердження цьому практично не юнуе.

Новий ЗавГт не такий цГльний, як Старий ЗавГт, Г практично не мае повних манускриптГв, що мютять увесь текст Нового ЗавГту. Для перекладу потрГб-но збирати рГзнГ частини тексту з рГзних манускриптГв, щоб мати цГльний текст, а тому довгий час використовувалася Латинська Вульгата. Однак у перюд ХУ-ХУ1 столГття був зроблений цГльний давньогрецький текст, який одержав назву Textus Receptus. Цей текст був зГбраний з багатьох стародавн1х 201 манускриптГв Еразмом Ротердамським. БГльшу частину новозавГтних текст1в Еразм узяв Гз двох рукописГв, знайдених ним у монастирськГй бГблГотецГ в БазелГ, а також вГн використав рГзнГ манускрипти. Це було перше повне зГбрання давньогрецьких текстГв Нового ЗавГту в едину книгу, яка пГзшше лягла в основу перекладу МартГна Лютера, а також перекладу Короля Якова.

[2] Ухтомський А. 1стор1я перекладГв Б1бли украшською мовою // Релшя в УкрашГ — Джерело доступу: https://www.religion.in.ua/main/history/37036-istoriya-perekladiv-bibliyi-ukrayinskoyu-movoyu.html

ш

Популярними перекладами, що узгоджуються з Textus Receptus, е: переклади Короля Якова й Мартша Лютера, Синодальний переклад, а також переклади Морачевського, Кулша й Опенка украшською мовою, Вaлеpiя Громова. На противагу старим i перев1реним перекладам, сьогодн створюються переклади, заснован на критичних текстах, популярними серед яких е New American Standard Bible (NASB) Нова Американська Стандартна Бiблiя, English Standard Version (ESV) Англшська Стандартна Веpсiя i бтьш 60-ти iнших англомовних сучасних версш, переклад Кaссiaнa, «Радюна Звiсткa», переклад Хоменко украшською мовою, а також «Переклад Нового Свпу». Щкавим е компромюний переклад Турконяка украшською мовою, в яко-му вш залишае в багатьох мiсцях текст, що узгоджуеться з Textus Receptus, ^ але в той же час фрагменти, якi не узгоджуються з критичними текстами,

§ беруться в квaдpaтнi дужки[3].

о

| В практикуючих християн зазвичай iснуе усталена тpaдицiя читання Бiблii:

□l хтось принципово читае синодальний переклад росшською мовою, хтось

^ звик до перекладу Деркача, iншi — Огiенкa i т.д. Немало християн вчать

^Е тексти на пам'ять, а тому переходити вщ одного перекладу до шшого iм

не зручно. Хоча значна частина християн взaгaлi не вникае в piзновиди

пеpеклaдiв, ik здаеться, що та Бiблiя, якою вони користуються е единою

25 правильною Бiблiею, а появу нових пеpеклaдiв сприймають з шдозрою,

о вбачаючи в цьому замах на ютину. ш

□l Рафа!л Турконяк якось сказав, що кожне поколiння мае мати свш переклад Бiблii. Укра!нське Бiблiйне товариство взaгaлi вважае, що кожш 16 pокiв варто мати новий переклад, бо мова змшюеться[4]. Можливо i не так часто, як вважае УБТ, але новi переклади дшсно повиннi з'являтися. Англiйцi, до прикладу, мають вже понад 100 пеpеклaдiв.

Адже Бiблiя Кулiшa перекладена мовою, як зазначалося на самш титулцi, «русько-украшською», тобто галицьким говором. У цьому, власне, була й тpaгедiя цього перекладу. Кулш, працюючи з Пулюем, мав домовлешсть, що Бiблiя вийде нaдднiпpянською украшською мовою (яка е основою сучасно! штературно! мови), але через шiсть роыв пiсля смеpтi Кулiшa, Пулюй виправив його працю на галицький говip i запровадив у нiй галицький правопис. Тому в Укра!т ця Бiблiя не мала значного поширення, та й в Гaличинi також, адже переклад здшснив «схизматик», а не католик.

Мова перекладу Опенка ближча до сучасно!, aнiж Кулша, проте у ньому зустpiчaеться багато застартих слiв, дiaлектизмiв, pусизмiв. Його читати складно, то е мова 30-х роыв. Кpik того в пеpеклaдi неприроднш порядок слiв, що робить його досить важким у читанш i спpийняттi. Сам Опенко про це казав так: «Передаю Овангелт мовоюритмЧною, головно т.зв. анапестом, цебто 3-складовими стопами з наголосом на третьому складi. Власне цей метричний pa3Mip надае бвангели величавоi, а разом з тим мелодшноi форми...»[5]. Це пов'язано

[3] Громов В. Правильный переклад Кбли. — Джерело доступу: https://bible-eternalgospel. com/pravilniy-pereklad-biblii/

[4] о. д-р Рафа!л Турконяк про Сучасний переклад // Украшське Кблшне Товариство. — Джерело доступу: https://www.youtube.com/watch?v=gfMuMMp9z-0

с

202

з тим, що Опенко робив переклад для церковного сп1ву. В одному зi свогх листiв украшському баптистському пастору Левку Жабко-Потаповичевi 1ван Опенко пише: «ЯБiблii не читаю, а завжди стваю и, бо це Божа мова. Через це, скажемо, промови Господа в мене величною мовою, а то й мiрною»l6]. Наявшсть дектькох перекладiв дае можливють глибше i багатограншше розумiти бiблiйнi тексти й iстини. Читання Бiблii стае легшим, текст краще сприймаеться, змiст передаеться досл1вшше.

Для порiвняння iснуючих перекладiв Бiблii украшською мовою, розглянемо деякi тексти. Вiзьмемо спочатку складнi мiсця, згодом — звичайш вибiрковi тексти, аби прослщкувати як дослiвнiсть перекладу, так i його лiтературне сприйняття. Розпочнемо з усгм вiдомоi притчi про «багатство неправедне» (Лк.16:9).

Свята Бiблiя: Сучасною мовою (иМТ)

9 Тож кажу вам: «Витрачайте блага земт, щоб завести собi друз1в. Попм, коли цi блага минуться, вас привггають у вiчних оселях».

Новий Завгг з Додатком Псалмiв i Притч. Переклад сучасною укра'шською мовою Деркача

9 I Я кажу вам, здобувайте собi друз1в багатством неправедним, щоб вони, коли його не стане, прийняли вас у вiчнi оселт

Книга Книг: Новий Завiт з додатком Псалмiв i Притч в пер. Деркача

9 Чи ви думаете, що Я вам пораджу купувати друз!в обманом? Чи це запевнить вам вступ до вiчного дому на небi?

Новий Завгг в пер. Юрiя Попченко

9 I Я кажу вам: Здобувайте собi друз!в мамоною неправедною, щоб вони, коли вас не стане, прийняли вас у вiчнi оселт

Б16л1я в перекладi П.Кулiша, Нечуя-Левицького та 1.Пулюя

9 I Я вам глаголю: Робпъ собi приятел!в вщ мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вiчнi оселт

Б1бл1я в пер. 1вана Опенка

9 I Я вам кажу: Набувайте друз!в собi вщ багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вiчних осель.

Б1бл1я в пер. 1вана Хоменка

9 I я кажу вам: Придбайте собi друз!в мамоною неправою, щоб коли и не стане, вас прийняли в намети вiчнi

Б16л1я в пер. Олександра Гкж

9 I Я кажу вам: Надбайте собi друз!в багатством неправедним, щоб Вони, коли воно минеться, прийняли вас до осель вiчних.

[5] Опенко I. Новий переклад бвангели на украшську мову // «Рiдна мова», 1936. с. 505-508

[6] Опенко I. Як Святе Письмо ставало украшським / Упоряд., авт. передмови та коментарiв М. С. Тимошик — К.: Наша культура i наука, 2018.

УЗ из

93

с

22 <

I <

203

-О

го ее

0

1 S

£ >

< I

ш

-О

ч

о ш ш

CL

ш с

о с^

о"

со

204

Бiблiя. Сучасний переклад п1д ред. РафаУла Турконяка

9 I Я вам кажу: Набувайте co6i друзiв з мамони неправди, щоб коли воно зникне, прийняли вас до в1чних осель.

Б1бл1я в пер. Фiларета

9 I Я кажу вам: здобувайте соб1 друзiв з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вiчнi обитель

Библия Синодальный перевод

9 И Я говорю вам: приобретайте себе друзей богатством неправедным, чтобы они, когда обнищаете, приняли вас в вечные обители.

Бiблiя. УкраУнський i рос1йський паралельний переклад Валерiя Громова

9 А [3] Я вам говорю: набувайте соб1 друзiв незалежно вщ [4] мамони [5] неправедносп, щоб, коли вiдiйдете [6], вас прийняли до вiчних осель!

Наведемо ще оригшальний текст:

д Kai кую i^iiv Xéyro. saoioic; тгоирттЕ фйоис; ек той uajtcová irjq aöiKiaq, ..... И Я вам говорю; сами себе сделайте друзей из мамоны неправедности.

iva oiav екХщ] 5s£{DVTai úpaq eíq тис, akovtou: oKijváq. чтобы когда исчезнет оно приняли вас в вечные жилища.

Найперше, звернемо увагу на Б1бл1ю сучасною мовою UMT. Цей переклад став доступним недавно, лише в електронному вар1ани, здшснений пщ патронатом Б1блшно1 Л1ги. Але в1н ближче до парафразу (переказу, викладу тексту сво1ми словами), н1ж до смислового, i шхто достаменно не знае, хто цю працю зробив i за якою методолоиею. Хоч читаеться i сприймаеться змют досить легко, i може бути зрозумтим навпъ для людини, яка бере цю Книгу вперше.

Щодо перекладу Нового Завггу Деркача (1991 рiк), то зазначимо, що це е протестантський переклад Нового Завiту, який ставив за мету дати укра-1нцям переклад Святого Письма на лггературнш украшськш мовi в перiод украшського вщродження та вщновлення державностi. При цьому базувався на перекладах Бiблii Огiенка та Рос1йськ1й Синодальн1й. Його популяртсть серед ряду евангельських християн е завдяки тому, що у цьому видан Вiчна правда представлена живою, легкозрозумшою мовою. Хоча, як бачимо, до-пускаеться парафраз, втьнють в перекладi. Б1льш сучасне видання «Книга Книг» взагалi подае шший змiст цього тексту.

В перекладах Гиж!, Фтарета, Попченка та Синодальному перекладi iз змь сту слщуе, що прийняти до вiчних осель вас мають саме щ «набуи друзi» («вони... прийняли вас»), в ус1х 1нших — змiст передано так, що така думка не стверджуеться. В перекладах Кулiша, Хоменка, Турконяка, Попченка i Громова вживаеться слово «мамона», натомють в ус1х iнших — багатство. Слово «мамона» повыше передае бiблiйний змiст, н1ж загальне слово «багатство». Адже Лука використовуе у цьому вiршi саме слово «цацюиа^»

(мамона), а не «лАоитод» (багатство). Семантика ошв «багатство» i «мамона» суттево вiдрiзняeться одна вщ одно!. В Громова до того ж стогть зноска, де подаеться оригiнал слова на грецьктй мовi i його варiанти значень. В цьому ж переклащ в зносках [3-6] наведет значення iнших важливих слiв, вщ яких прямим чином залежить змют сказаного.

Кр1м того, переклад Громова враховуе, що у вiршi грецького манускрипту Textus Receptus перед словом «цацюиа^» (мамона) е грецький прийменник «ех» ек, який перекладаеться як: «3, з; прийменник з родовим в1дм1нком про мкце, в1дображае рух 1з або в1д якого-небудь мкця, а imdi перебування поза якого-небудь мкця: i3 (з), eid, поза, зовш, вдалит eid, подал[ eid, незалежно eid i тощо».

Розглянемо шший текст — 1Тим. 4:7:

Свята Бiблiя: Сучасною мовою (UMT)

7 Уникай мирських байок, як1 суперечать 1стин1 Господнш. Краще постшно вчись вщдано служити Богу.

Новий Завгг з Додатком Псалмiв i Притч. Переклад сучасною украУнською мовою Деркача

7 Але уникай нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочест1,

Новий Завгг в пер. Юрiя Попченко

7 Скверних же i бабських байок цурайся, а вправляйся в благочестт

БГ6лГя в перекладi П.Кулiша, Нечуя-Левицького та I. Пулюя

7 Скверних же i бабських байок цурайся, а привчай себе до благочестя.

Б1бл1я в пер. 1вана Опенка

7 Цурайся нечистих та бабських байок, а вправляйся в благочестт

Б1бл1я в пер. 1вана Хоменка

7 Щождо нечистих, бабських байок — то ти !х вистерйайся. Вправляйся у благочестк

БГ6лГя в пер. Олександра ГйЖ

7 А вщ негодящих i баб'ячих байок ухиляйся, але вправляйся в добрш чест1;

БГ6лГя. Сучасний переклад пщ ред. РафаУла Турконяка

7 А зневажливих i безглуздих байок остерйайся. Вправляйся ж у побожносп,

БГ6лГя в пер. Фшарета

7 Нег1дних i бабських байок цурайся, а вправляй себе в побожносл,

Библия Синодальный перевод

7 Негодных же и бабьих басен отвращайся, а упражняй себя в благочестии,

Б1бл1я. УкраУнський i росшський паралельний переклад Валерш Громова

7 А непдних i бабських байок [4] вщвертайся, але привчай [5] себе до бла-гочестя,

УЗ

UG СО

205

Оригшал наведеного тексту:

7 toùç 5è ßspi^ouc Kai yparaSsiq цибоис rcapairoö. усцтаи ôè csauiov лрос euceßeiav

же скверных и старушечьих сказок отвращайся Упражняй же тебя самого к благочестию

1)упражнять, развивать, тренировать (éaUTÔV Kai TOÙÇ ÏTTTTOU; Xen.; ТО GÙlia ка( ТГ|У ^ХП"Isoci.); y."Tlva TtVl или Tivâ TTOIEÏV TI Xen. и T1 va TTEpi T1 Isocr. приучать кого-л. к чему-л.;

2)med. упражняться (ÊV Taî<; TTaXaiôTpaiÇ Plat.): yEyupvaoüai TTpö$ TL Plat, Arst., Êv TIVl Plat., Arst., Plut,, Diog. I,, TTEp I Tl Xeti., Arst. и Tivi NT приучиться или быть приученным к чему-л.; yUMVaaaoüai xqv TËXV11V Plat, овладеть мастерством;

_о

m ее

0

1

s

£ >

< I

ш

-Q CÎ

О m ш

CL LU

с

о с^

ci со

206

В Сучасному перекладi иМТ спостер1гаемо вiльнiсть, вщстуи вщ доошвно-стi, парафраз, натомiсть легкость в читаннi. В ус1х iнших вжитi спорiдненi за значениям слова «уникай-цурайся-ухиляйся-остериайся-вщвертайся», «вправляйся». I лише в Громова вжито слово «привчай», а в зносках наведено оригшал i варiанти значень — вправляти, навчати, привчати, тренувати, роз-вивати, практикувати[7]. Лiтературне сприйняття в ус1х випадках е хорошим.

Один з найбтьш обговорюваних текстiв Писання е текст, де говориться про те, що «всяка влада вщ Бога» (Рим.13:1). Цi слова i по нишшнш день стають предметом численних спекуляцш Переплiтаючись iз «на все воля Божа», вони часто дезорiентують християн, формують серед них думки, як! е далеким вщ Закону Божого: шбито християни мусять пасивно тертти будь-який, навiть найбтьш тиратчний i ворожий сусшльному благу режим.

Поглянемо не цей текст у рiзних перекладах:

Свята Бiблiя: Сучасною мовою (UMT)

1 Кожен мае пщкоритися верховнш влад1, бо юнуюча влада встановлена й призначена Богом.

Новий Завгг з Додатком Псалмiв i Притч. Переклад сучасною укра'шською мовою Деркача

1 Нехай кожна душа кориться вищш влад1, адже нема влади, яка не вщ Бога; влади, яы юнують, встановлен Богом.

Новий Завгг в перекладi Юрiя Попченко

1 Кожна душа хай кориться вищш влад1, бо немае влади не вщ Бога, а юнуюча влада установлена Богом.

Бiблiя в перекладi П.Кулiша, Нечуя-Левицького та 1.Пулюя

1 Усяка душа властям висшим нехай кориться; нема бо власт!, коли не вщ Бога. Яи ж е власт!, вщ Бога вони настановлеш.

Б1б.йя в пер. 1вана Опенка

1 Нехай кожна людина кориться вищш влад1, бо немае влади, як не вщ Бога, i влади 1снуюч1 встановлеш вщ Бога.

[7] Даль В.И. Толковый словарь, М., 1978.

Б1бл1я в пер. 1вана Хоменка

1 Кожна людина нехай кориться влад вищш: нема бо влади, що не була б в1д Бога; i тi, iснуючi влади, установлен Богом.

Бiблiя в пер. Олександра Пит

1 Кожна душа нехай буде иойрна вищш владi, бо немае влади не в1д Бога; а та влада, яка кнуе, вщ Бога настановлена.

Бiблiя. Сучасний переклад пщ ред. РафаУла ТУрконяка

1 Кожна людина нехай кориться вищш владi, бо немае влади, яка не була б вщ Бога, а чинт [влади] встановлеш Богом.

Бiблiя в пер. Фшарета

1 Усяка душа нехай пщкоряеться вищш владi, бо немае влади не вщ Бога; iснуючi ж власт поставленi Богом.

Библия Синодальный перевод

1 Всякая душа да будет покорна высшим властям, ибо нет власти не от Бога; существующие же власти от Бога установлены.

Бiблiя. УкраУнський I росшський паралельний переклад Валер1я Громова

1 Усяка душа нехай пщкоряеться вищим владам, бо то не е влада, якщо [1] не вщ Бога; таю ж iснуючi влади вiд Бога встановлеш.

Як бачимо, Валер1й Громов «не губить» займенник «якщо», подаючи в зносщ його значення (слово, яке вжито в ориг1нал1)[8]. Вщповщно текст набувае б1льш зрозум1лого значення. Такий же зм1ст в перекладах Хоменка та Турконяка. А оригшал тексту виглядае наступним чином:

УЗ из ш

с

со

<=. <

I <

л л <=. се

I

т

йь

о с

I

[си о.

I

я

о ^

ш

о

Не менш складним е текст Мт.11:12, в якому йдеться про те, що Царство Небесне береться силою. Однак, нев1рне його сприйняття може суперечи-ти закону благодап, 1 аж ншк не може трактуватися як силове захоплення Царства Небесного в якому-небудь виглядь 207

Свята Бiблiя: Сучасною мовою (иМТ)

12 З того часу, як прийшов 1оан Хреститель, i дотепер Царство Небесне страждае в1д шалених наиад1в, та лий люди намагаються здобути його силомщь

[8] Краткий греческо-русский словарь Нового Завета, С-Пб, 1995.

208

Новий Завгт з Додатком ПсалмГв i Притч. Переклад сучасною украУнською мовою Деркача

12 Вщ дшв же 1оанна Хрестителя 1 дос Царство Небесне зусиллям здобуваеться, 1 хто вживае зусилля, — здобувае його,

Новий Завгг в пер. Юрiя Попченко

12 Вщ дшв же 1оана Хрестителя 1 до цього часу Царство Небесне здобуваеться силою, 1 т1, що застосовують силу, хапають його.

БГблт в переклад! П.Кулша, Нечуя-Левицького та 1.Пулюя

12 I вщ час1в Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваеться силою, 1 хто здобувае, той силомщь бере його.

БГблт в пер. 1вана Опенка

12 Вщ дшв же 1вана Христителя й дос Царство Небесне здобуваеться силою, 1 т1, хто вживае зусилля, хапають його.

БГблт в пер. 1вана Хоменка

12 Вщ час1в Йоана Хрестителя 1 пониш Царство Небесне здобуваеться силою; 1 т1, що вживають силу, силомщь беруть його.

БГблт в пер. Олександра ГижГ

12 А вщ дшв 1вана Хрестителя дониш Царство Небесне силою береться, 1 т1, що докладають зусилля, здобувають його.

БГблш. Сучасний переклад пщ ред. РафаУла Турконяка

12 Вщ дшв 1вана Хрестителя 1 дотепер Царство Небесне здобуваеться силою, 1 т1, хто застосовуе силу, здобувають його.

Б1блт в пер. Фшарета

12 Вщ дшв же 1оана Хрестителя донин1 Царство Небесне силою здобуваеться, 1 хто докладае зусилля, здобувае його,

Библия Синодальный перевод

12 От дней же Иоанна Крестителя доныне Царство Небесное силою берется, и употребляющие усилие восхищают его,

Б1блт. УкраУнський г росшський паралельний переклад Валерт Громова

6 В1д дн1в же 1оанна Хрестителя донин1 Царство Небесне пщдаеться насильству, 1 т1, хто застосовуе силу, намагаються захопити його.

Якщо 1з перекладом перших сл1в цього в1рша складнощ1в немае, то почи-наючи 1з друго! половини, де написано, що Царство Небесне: «здобуваеться силою, i тi, хто вживае зусилля, хапають його» е розбгжноси. Сучасний переклад иМТ та переклад Громова подають дещо 1ншу 1нтерпретац1ю грецького тексту. Грецьке слово «Рю^ю» (б1Адзо») е даесловом тепер1шнього часу, активна форма якого перекладаеться як: застосовувати силу, насильно д1яти, брати силою, долати, 1з зусиллям входити, вторгатися силою

куди-небудь; а пасивна форма: пщдаватися насильству, бути примушеним, таким, якого иснять, долають[9]. Це слово «фга^да» (б1Адзо»), як п1дкреслюе Сп1рос Зод1атес, говорить саме про ф1зичну силу, закладену в руц1 людини, а не про силу духу, розуму, або вол1. А щодо слова «вшат^» (б1астес), яке перекладено в Опенка як «и, хто вживае зусилля», означае «насильники», «Гваливники» або люди, «як1 застосовують силу»[10]. Дал1, слово «арла^да» (ГариАдзо), яке в Опенка звучить як «хапають», досл1вно перекладаеться такими значеннями, як: хватати, викрадати, грабувати, вторгатися, роз-крадати, захоплювати[11]. В ориг1нал1 тексту це грецьке слово е д1есловом _ тепергшнього часу, активно! форми, д1йсного способу. Причому це триваюча ^ форма д1еслова тепер1шнього часу, недоконаного виду, яка виражае д!ю, що почалася в минулому, що тривае в цей час 1 яка буде тривати в майбутньому. ^

Тобто, Царство Небесне п1ддавалося, пщдаеться й буде п1ддаватися на- ш сильству з боку нечестивих людей. Щоб правильно в1добразити таку форму д1еслова укра!нською, рос1йською або англшською мовами, в пер. Громова

та иМТ уводиться ще й слово «намагаються», тому що це д1еслово виражае < незавершену д1ю. Тобто, вони «намагаються захопити його», хоча школи не могли цього зробити, 1 не зможуть захопити Царство Небесне. 1

-О

Певт вщмшноси в перекладах спостерггаемо в Мт.2:23, де йдеться про те, що к Йосип з Мар1ею оселилися в м1ст1 Назарет, щоб збулося сказане пророками, 93 що вш буде званий Назореем (згщно пер. Синодального, Деркача, Гиж1, о Хоменка, Кул1ша, Ф1ларета). Однак, «назореем» в еврейськш мов1 вважався □ той, хто був в1дд1лений, ми проголошувати об1тницю назорейства, тобто ^ не пити вина й шших м1цних напо!в, в1дрощувати волосся, не входити т в одну оселю, в як1й знаходилося мертве тшо 1 т.д. Слова — назорей 1 назари- « тянин або назарянин (як1 вжит1 в пер. Опенка, иМТ, Турконяка, Попченка ^ \ Громова) мають р1зну семантику й смислове значения в контекст! цього в!рша. Назорей — людина, яка дала об!тницю (общянку) Господев!, тод! як «назарянин» або «назаритянин», яке використане в оригшал! грецького тексту в цьому в!рш!, означае жителя Назарета.

В текст! Мт. 3:11 в бтьшоси перекладах зазначаеться, що 1ван хрестить «водою на покаяння», ! лише в Синодальному, Деркача та Громова написано «хрещу вас у вод! в покаяння». В оригшал! грецького тексту перед словом «вода» е грецький прийменник «^» — прийменник з! знач. мюцезнахо-дження у простор! або час!: в, на, по, посеред, м!ж, у. Писання говорить про священнодшство при хрещенн!: «у вод!», а не «водою», оск!льки оригшал 209 говорить про «занурення» у воду. В оригшал! також е прийменник «у» перед словами «Дух Святий» ! опускати його при переклад!, значить вносити змши в змют самого €вангел1я.

В Мт. 5:31 в перекладах Гит, Синодальному, Деркача, Кул1ша, иМТ, Попченка, Турконяка та Фтарета йдеться про «розведення, розлучення, розривання

[9] Вейсман А. Д. Греческо-Русский Словарь, М., 1991. — с. 249.

[10] Вейсман А. Д. Греческо-Русский Словарь, М., 1991. — с. 347.

[11] Вейсман А. Д. Греческо-Русский Словарь, М., 1991. — с. 199.

-О

го ее

0

1

£ >

< I

ш

-О

о со ш о. ш с

о с^

о" со

210

шлюбу», натомiсть в перекладах Огieнка, Хоменка та Громова замють слiв «розведеться, розлучиться» вживаеться слово «вщпустить». Як зазначають деяк! досл1дники Бiблii[12], оригiнал говорить не про розiрвання шлюбу, а про вщдтення дружини вщ чолов!ка. Крiм того, оригiнал використовуе в цьому випадку слово «вщпускати», i не мае прийменника «с» або «з» перед словом «дружина», тодi як при вживаннi словосполучення «розводитися iз дружиною», 1менник «дружина» буде мати орудний вщмшок, а не зна-хщний, як це написано в орииналт Кр1м того, слово «лист» в оригiналi мае знахщний вiдмiнок. В сучасному украiнському правопис! немае слова «розводового» листа (як це передано в Опенка та ш).

В Мт. 10:22 тсля сл1в «хто витерпить аж до кшця» в перекладах Хоменка, Синодальному, Деркача, Кул!ша, иМТ, Турконяка, Попченка, Гиж! вжи-ваються слова «спасеться, врятуеться». Натомiсть в Огieнка, Фтарета та Громова — «буде спасенний» чи «спасенний буде». Оригiнал говорить, що слово «спасатися» мае пасивний стан. Тому маеться на увазi не самостшне спасiння, а про те, що «той буде спасенний Кимось (тобто Богом). I, нарешт!, останнш текст для порiвняння взято iз книги Псалмiв (Пс. 83:6-7).

Свята Бiблiя: Сучасною мовою (иМТ)

6 Благословенш п, кому Ти силу дав, шлях Гхнш — до Твого храму.

7 Вони !дуть через долину Бака ! воду п'ють з оаз, наповнених осшшми дощами.

Новий Завiт з Додатком Псалмiв i Притч. Переклад сучасною укра'шською мовою Деркача

6 Блаженна людина, сили якоГ в Тоб!, у кого в серщ дорога до Тебе!

7 Проходячи долиною Плачу, вони вщкривають у нш джерела, ! дощ покривае ГГ благословшням.

Б1бл1я в перекладi П.Кулiша, Нечуя-Левицького та 1.Пулюя

6 Щасливий чоловш, котрого сила в тоб!, у кого в серщ дорога до тебе!

7 Йдучи долиною плачу, перемшять и в мюця водист! весняний дощ покривае ГГ благословеннем.

Б1бл1я в пер. 1вана Опенка

6 Блаженна людина, що в Тоб! мае силу свою, блаженш, що в Гхньому серщ дороги до Тебе,

7 та, що через долину Плачу переходять, чинять и джерелом, ! дощ раннш дае благословення!

Б1бл1я в пер. 1вана Хоменка

6 Щасливий чоловж, що мае свою силу в тсб ! тво! дороги мае в своему серщ.

7 Проходивши сухою долиною, вони джерела з не! роблять, ! раннш дощ ГГ благословенням зодягае.

[12] Громов В. Вщмшнють у перекладах (у пор!внянш з орипналом грецького тексту). — Джерело доступу: https://bible-eternalgospel.com/vidminnist-u-perekladah-u-porrvnyanш-z-origmalom-greczkogo-tekstu/

Бiблiя в пер. Олександра ГИЖ

6 Блаженна людина, котро! сила в i в котро! стежки серця прямують до Тебе.

7 Хто проходить долиною Плачу, знаходять в нш джерела, i дощ ущедрюе !! благословенням.

Бiблiя. Сучасний переклад пщ ред. РафаУла ТУрконяка

6 Блаженний чоловiк, який у Тебе знайшов для себе заступництво, Господи. В1н у своему серщ поклав сходинки —

7 в долит плачу — до мкця, яке призначив. Адже законодавець дасть бла-гословення.

Бiблiя в пер. Фшарета

6 Блаженний муж, який мае заступництво свое у i в якого у серщ дорога до Тебе.

7 1дучи долиною плачу, вони знаходять джерела води, Законодавець покривае !х благословенням.

Библия Синодальный перевод

6 Блажен человек, которого сила в Тебе и у которого в сердце стези направлены [к Тебе].

7 Проходя долиною плача, они открывают в ней источники, и дождь покрывает ее благословением;

Бiблiя. УкраУнський I росшський паралельний переклад Валерш Громова

6 Блаженна людина, яка мае силу в та в серщ яко! стежки до Тебе спрямоват

7 Проходячи долиною Плачу, вони вщкривають в нш джерела, i благосло-вення, мов раннш дощ, покривають !!!

Це один з багатьох псалм1в, в якому можна пор1вняти будову речень, синтаксис, лексику перекладу. Ймов1рно, найлегше читаеться 1 сприймаеться тут переклад Валерш Громова, Олександра Гиж1 та Фшарета. Однак, од-нозначний висновок по декшькох текстах робити не можна, та й питання лгтературного сприйняття е довол1 дискусшним[13].

Що ж стосуеться досл1вност1, зазначимо, що переклад Рафаша Турконяка, на вщмшу в1д 1нших, е бшьш зм1стовим, ан1ж досл1вним, про що зауважив сам перекладач, презентуючи свое видання: «Дотепер вы переклади переважно були доЫвними (такою була традиця в церквах до початку 20-го ст.). Ми ж вперше вiдступили вiд повноI доЫвност^ але дотримуемось точноI думки, бо хочемо, щоб текст також гарно i лтературно звучав. Це е перша спроба динамичного перекладу»[14].

211

[13] Сулима, В. Б1бл1я 1 украшська лгтература / В. Сулима — К.: Освгта, 1998. — С. 221.

[14] о. д-р Рафа!л Турконяк про Сучасний переклад // Украшське Б1блшне Товари-ство. — Джерело доступу: https://www.youtube.com/watch?v=gfMuMMp9z-0

-О

го ее

0

1

£ >

< I

ш

-О

о со ш о. ш с

о с^

о" со

212

Продемонструемо це на приклад!. В!зьмемо якийсь довтьний текст, напри-клад, 1с.Нав.1:3. В Опенка в!н звучить так: «Кожне мкце, що стопа ноги вашо! ступить на ньому, Я дав вам, як Я говорив був Мойсеевр» (1с.Нав.1:3). Под!бно ! в Громова: «Всяке мкце, на яке ступлять стопи шг ваших, Я даю вам, як Я говорив Мойсееви». Сучасний переклад Турконяка подае так: «Кожне мкце, де лише ступить ваша нога, Я дам його вам, як общяв Я Мойсеевр».

Поглянемо на оригшал, звернувшись до порядкового перекладу:

тгсс^ о тбтгод, Еф' оу от £тп[Зг|ТЕ тф 1хУЕ1 *п"о5соу ицеоу, Всякое - место, на которое бы наступили вы - стопой -

ицТи Бсоосо аитоу, оу трбтгоу Е'(рг|ка тф Мсоиаг), Я дам его, каким образом Я сказал - Моисею,

ног

ваши

вам

Як бачимо в переклад! Турконяка опущен! деяк! слова, як! вжит! в ори-гшал!, а саме: «стопою ноги» замшюеться одним словом «ногою» (хоч в оригшал! стоять два слова); додаеться слово «лише» (якого в оригшал! немае); слово «сказав» передано як «общяв» (хоч буквальне значення його е «розмовляти, бесщувати, говорити, бути сказаним»). Або, по-глянувши на шший текст, 1с. Нав.5:1, зауважимо, що замють звичноГ фрази «як быя моря», подаеться розширений вар!ант з уточненням: «як правили на узбережжi Середземного моря». Звюно, змют переданий точно, а такий метод перекладу використано для того, аби текст сприймався краще. В наведених в!ршах цей метод цшком оправдуе себе, однак школи бшьш важлива буквальн!сть, ан!ж динам!чн!сть. Особливо в текстах, на яких будуються певн! вчення, доктрини, пропов!д!.

На кiнець, зробимо деяк висновки:

1. Переклад П.Кул!ша, Нечуя-Левицького та 1.Пулюя через галицький д!алект не може сьогодш претендувати на широке використання, ця мова давно вийшла з ужитку нав!ть на !сторичн!й Галичин!;

2. Сучасний переклад иМТ, який доступний лише в електронному вар!ант!, е досить легким для читання, однак найб!льш в!ддаленим, з пом!ж ус!х !нших, за досл!вн!стю. Для тих, хто дослщжуе Б!бл!ю вш не може використовуватися як основний переклад;

3. Переклади Гиж!, Деркача ! Фтарета перекладеш не з мов оригшалу, а тому на точну досл1вшсть претендувати не можуть (в пор!внянш з !ншими !снуючими). Читаються легко. Переклад Фкарета буде корисним тим, хто звик до Синодального перекладу рос!йською мовою;

4. Переклад Опенка продовжуе залишатися найбтьш вживаним серед укра'Гнщв. Досить хороший за досл!вшстю. Представлений найшир-шим спектром формаив, розм!р1в, оформлень (що теж значною м!рою впливае на його виб!р). Але, на жаль, читаеться вже важкувато;

5. Сучасний переклад Турконяка вщповщае вимогам сучасно'Г украГнсько'Г мови, на вщмшу в!д Опенка читаеться легше, вдало переданий зм!ст

[15] 1снуе два типи перекладiв Бiблif: дослiвний (перекладаеться кожне слово ори-гiналу; робиться акцент на точносп) i смисловi (перекладаеться смисл, а не слова; робиться акцент на зрозумшост й легкост сприйняття).

[16] Вiчна 6вангелiе. Новий украfнсько-росiйський паралельний переклад Бiблif В.О. Громова // Офщшний сайт. — Джерело доступу: https://bible-eternalgospel.com/

[17] Марiологiчний аспект Церкви // Кшвська Православна Богословська Академiя. — Джерело доступу: https://www.kpba.edu.ua/statti/1886-mariolohichnyi-aspekt-tserkvy.html

[18] Боечко В. Бiблiя повинна вщображати щею Христа, а щея Христа для вс1х однако-ва // Релшйно-1нформацшна служба Украfни. — Джерело доступу: https://risu.ua/ ЫЫiya-povmna-vidobrazhati-ideyu-hrista-a-ideya-hrista-dlya-vsih-odnakova_n15366.

в1рш1в, однак не е надто досл1вним[15], особливо, якщо мова йде про Старий Завщ

Переклад Валер1я Громова, який вийшов зовс1м недавно, наприклнщ 2020 року, е чудовим за лггературним звучанням. Досить приск1пливо автор т-д1йшов до передання досл1вност1 тексту. Лише в Новому Завш подаеться бшьше тисяч1 постор1нкових зносок, сл1в в ориг1нал1 та вар1анти 1х значень. Зд1йснена 1ндексац1я сл1в «рема» у текси книг Нового Завпу. Але е нин1 один недолж цього видання — представлений лише один формат Ыблп (украш-ський 1 рос1йський паралельний переклад в одному виданш — що робить його значно дорожчим). Це видання, як зазначено на офщшному сайт1, е ш презентац1йним[16]. Сподгваемось, що невдовз1 вийдуть 1нш1 формати Ыблп щ цього перекладу, окремо укра':шською 1 рос1йською мовами. 5

У багатьох народв давно 1снують евангельськ1 або протестантськ1 переклади, ш

в Украfнi це тшьки починае розвиватися. Наявн1 переклади е православни- ^ ми, католицькими або екумешчними. Наприклад, Синодальний i Фшарета

— православнi, Хоменка — католицький, Огiенка — помiрно православний ^ або м1жконфес1йний, Турконяка — м1жконфесшний. Деякi з цих перекладгв

мiстять неканонiчнi книги та певш догматичнi особливостi. ¡с

Наприклад, в цих перекладах ми знаходимо культ Мари. В розповщ про Ц благовщення (Лк. 1:28) в ус1х перекладах Ангел називае Марте благодатною. ^ Благодатна озн. «та, яка дае благодать». Певш конфесп навiть на цьому ^ будують доктрини, заявляючи, що «через Пресвяту Д1ву не лише люди, але з / ангели отримують Благодать Божу»[17]. Хоча, насправд^ «благодать та ^ правда з'явилися через 1суса Христа» (1ван.1:17). В оригiналi вживаеться па- £ сивний дiеприкметник, а це означае, що Мар1я не дае благодать, а приймае | благодать. Це враховуе при перекладi Громов («Радш, облагод1яна!») i Юрiй ® Поиченко, в переклад! якого иоки що вийшов лише Новий Завгг («Втаю тебе, обдарована благодаттю!»).

В згаданому контексп варто згадати, що юнуе ще одне видання Бiблif, пре-зентоване у 2007 роцi, пщ редакцiею доктора теологif та епископа Василя Боечка. Його «Бiблiя з коментарями» фактично е упорядкованим перекладом Кулша з помiтками (схожими на п, що у Женевськш Бiблif), статтями про кожну книгу, картами, мюцем для запис1в, планом читання Бiблif[18].

Який же обрати переклад — читач виргшуе сам. Кожен з них достойний уваги i годиться для щоденного читання. А найкраще — мати декшька перекладiв,

213

пор1внювати, вщкривати нов1 вщт1нки тих першочергових значень сл1в, змгсту, як1 були закладенг Богом при написанн1.

Б1бл1я — це едина книга у свгтг, яка поеднуе в соб1 три складов1: наукову обГрунтовангсть, гсторичну достов1рн1сть 1 пророчу силу. Тому ця Книга варта того, аби бути перекладеною на ус1 мови свгту, якнайкраще.

Бiблiографiя

Боечко В. Ыбл1я повинна вГдображати Гдею Христа, а Гдея Христа для вс1х однакова // Релпшно-1нформащйна служба УкраГни. — Джерело доступу: ^ https://risu.ua/bibliya-povinna-vidobrazhati-ideyu-hrista-a-ideya-hrista-dlya-vsih-

^ odnakova_n15366

^ Вейсман А.Д. Греческо-Русский Словарь, М. 1991. ^ В1чна бвангелГе. Новий украшсько-росшський паралельний переклад

0 Б1блИ В.О. Громова // Офщшний сайт. — Джерело доступу: Ы^://ЫЫе-^ eternalgospel.com/

Громов В. ВГдмшшсть у перекладах (у пор1внянш з орипналом грецького ^ тексту). — Джерело доступу: https://bible-eternalgospel.com/vidminnist-u-

1 perekladah-u-porivnyanni-z-originalom-greczkogo-tekstu/

:: Громов В. Правильний переклад Б1бл11. — Джерело доступу: Ы^У/ЫЫЬ-ш eternalgospel.com/pravilniy-pereklad-biblii/

ш Даль В.И. Толковый словарь, М. 1978.

¡3 Краткий греческо-русский словарь Нового Завета, С-П. 1995. § Марюлопчний аспект Церкви // КиГвська Православна Богословська Академiя. й — Джерело доступу: https://www.kpba.edu.ua/statti/1886-mariolohichnyi-aspekt-

с tserkvy.html

Новий Завiт нового перекладу Ю.Попченка надруковано! — Джерело доступу: § https://twothreedots.com/2020/02/26/popchenko_printed_nt_2020/

^ о. д-р РафаГл Турконяк про Сучасний переклад // УкраГнське Бiблiйне Товари-<д ство. — Джерело доступу: https://www.youtube.com/watch?v=gfMuMMp9z-0

Огiенко I. Новий переклад бвангелИ на украГнську мову // «Рщна мова», 1936. — с.505-508.

Опенко I. Як Святе Письмо ставало украГнським / Упоряд., авт. передмови та

коментарiв М. С. Тимошик — К.: Наша культура г наука, 2018. Сулима, В. БГблГя Г украГнська лГтература / В. Сулима — К.: ОсвГта, 1998. Ухтомський А. 1сторГя перекладов БГблИ украГнською мовою // Релтя в Украгт. — Джерело доступу: https://www.religion.in.ua/main/history/37036-istoriya-perekladiv-bibliyi-ukrayinskoyu-movoyu.html

214