CC BY
18
Перспективы подальших дослщжень провести ультраструктурш дослщження легень за дано! хвороби.
Лггература
1. Gornatti Churria C. D. Ornithobacterium rhinotracheale infection in poultry: an updated review / Carlos Gornatti Churria, Mariana Machuca, Germán Vigo, Miguel Petruccelli // Int. J. of Mol. Zoology. — 2012. — Vol. 2, № 3. — P. 23-38.
2. Glisson J. R. Bacterial respiratory diseases of poultry / Glisson J. R. //Poultry Science. — 1998. — Vol. 77, № 8. — P. 1139-1142.
3. van Empel P.C.M. Ornithobacterium rhinotracheale: A review / van Empel P. C. M, Hafez, H.M.// Avian Pathol.— 1999. — № 28.—P. 217-227.
4. Hoerr F. J. Clinical aspects of immunosuppression in poultry / Hoerr F. J. // Avian Diseases. — 2010. — № 54. — P. 2-15.
5. Методы общей бактериологии / под. ред. Ф. Герхардта и др. ; [пер. с англ. Е. Н. Кондратьевой и Л. В. Калакуцкого] : в 3 т. — М. : Мир, 1983. — Т. 2. —1983.
— 472 с.
6. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов .
— М. : Медицина, 1969. — 422 с.
7. Методика для опоеделения возоаста Аибоина пои синдооме диссеминиоованного внутоисосудистого свеотывания коови / Л. Л. Зербино, Л. Л. Лукасевич // Архив патологии. — 1984. — Т. XLVI, № 8. — С. 72-75.
Стаття надшшла доредакци 17.04.2015
УДК 619:611.018.4:599
Криштофорова Б. В., д.вет.н., професор, Лемещенко В. В., д.вет.н., професор, Кримсъкий агротехнолог^чнийутверситет, м. амферополъ Стегней Ж. Г., к.вет.н., доцент © Нац10налънийутверситет 6iopecypcie i природокористуеання Украгни, м. Kuie
ПРИЖИТТеВ1 МОРФОЛОГ1ЧН1 КРИТЕР11 СТАТУСУ ОРГАН13МУ ТЕЛЯТ ПЕРЮДУ НОВОНАРОДЖЕНОСТ1
Визначали морфофункщоналъм критерп статусу организму телят червоног степоеог породи ноеонароджених (добових) та nepiody новонародженост1 з використанням комплексу етологгчних, морфолоячних, клШчних i статистичних Memodie досл1джень. Встаноеили, що у nepiod новонародженост1 постнаталъного nepiody онтогенезу у телят реал1зуються локомоторш акти, безумовм рефлексы на час i джерело корму. Важливими морфолог!чними i клШчними критергями е доежина останнъого ребра (eidcmanb м1ж дорсальным юнцем останнъого ребра i фронтальною лШею, умоено проведеною через плечовыы суглоб) i доежина хвоста (eidcmanb м1ж юнчыком хвоста i вершыною п 'яткового горба), добовыы npnpicm, юлъюстъ р1зцевих 3y6ie, стан шмрного покриеу, частота скороченъ рубця, юлъюстъ еритроцит1в, лейкоцит1в i гемоглоб1ну у Kpoei та зам1щення феталъного гемоглоб1ну. У nepiod новородженност1 в1дбуваеться ттенсивне морфофункц1ональне становления структур eidnoeidno до еплиеуумое екосистеми, год!вл! i утримання. Для прижиттееог оц1нки статусу оргамзму ноеонароджених (добових) i nepiody новонародженост1 телят розроблена 20-балъна шкала, яка дае змогу docmoeipHO прогнозуеати життездатшстъ теарин з можлиеою подалъшою корекц!ею гхнъого утримання та год1вл1. Примусоеий рух телят з першог доби i до юнця ноеонародженого nepiody забезпечуе зростання добоеого приросту живог маси, тдвищуючи оплату корму та сприяе набуттю умоених рефлекав на час год!вл! та джерела корму, звуковi сигнали, тактилъш реакцИ'оргамзму.
© Криштофорова Б. В., Лемещенко В. В., Стегней Ж. Г., 2015
82
Ключов1 слоек телята, nepiod новонародженостг, кгсткова система, тимус, печтка, еритроцити, лейкоцити, гемоглобт, статолокомоторм акти, джерело корму, морфофункц1ональний статус, примусоеий рух, життездатшсть.
УДК 619:611.018.4:599 Криштофорова Б. В., д.вет.н., профессор, Лемещенко В. В., д.вет.н., профессор,
Крымский агротехнологический университет, г. Симферополь Стегней Ж. Г., к.вет.н., доцент Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, г. Киев
ПРИЖИЗНЕННЫЕ МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ СТАТУСА ОРГАНИЗМА ТЕЛЯТ ПЕРИОДА НОВОРОЖДЕННОСТИ
Определяли морфологические критерии статуса организма телят красной степной породы новорождённых (суточных) и периода новорожденности с использованием комплекса этологических, морфологических, клинических и статистических методов исследований. Установили, что в период новорожденности постнатального периода онтогенеза у телят реализуются локомоторные акты, безусловные рефлексы на время и источник корма. Определяющими морфологическими и клиническими критериями являются длина последнего ребра (расстояние между дорсальным концом последнего ребра и фронтальной линией, условно проведенной через плечевой сустав) и длина хвоста (расстояние между кончиком хвоста и вершиной пяточного бугра), суточный прирост, количество резцовых зубов, состояние кожного покрова, частота сокращений рубца, количество эритроцитов, лейкоцитов и гемоглобина, период замещение фетального гемоглобина. В период новорожденности происходит интенсивное морфофункциональное становление структур соответственно влияниям условий окружающей среды, кормления и содержания. Для прижизненной оценки статуса организма новорожденных (суточных) и периода новорожденности телят разработана 20-бальная шкала, которая дает возможность достоверно прогнозировать жизнеспособность животных с возможной последующей коррекцией их содержания и кормления. Принудительное дозированное движение телят с первых суток и до конца новорожденного периода обеспечивает прирост живой массы, повышая оплату корма, способствует приобретению условных рефлексов на время кормления и источника корма, звуковые сигналы, тактильныереакции организма.
Ключевые слова: телята, период новорожденности, костная система, тимус, печень, эритроциты, лейкоциты, гемоглобин, стато-локомоторные акты, источник корма, морфофункциональный статус, принудительное движение, жизнеспособность.
UDC 619:611.018.4:599
Kryshtoforova B., Lemeschenko V.
Crimean Agrotechnical University, Simferopol Stegney Zh.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv
Determined the morphofunctional criteria of the status of the body of calves of red steppe cattle newborn (daily) and the neonatal period using complex ethological, morphological, clinical and statistical research methods. It was established that during the neonatal period of postnatal ontogenesis in calves carried locomotor acts, unconditioned reflexes to time and source of food. Important morphological and clinical criteria are the length of the last rib (the distance between the dorsal end of the last rib and the front line, conventionally drawn through the shoulder joint) and tail length (distance between the tip of the tail and the top of the calcaneal hump), daily growth, the
83
number of incisive teeth condition skin, the frequency of rumen contractions, the number of red blood cells, white blood cells and hemoglobin in the blood and replacement offetal hemoglobin. During the neonatal period, there is intense morphofunctional establishment of structures according to the ecosystem conditions, feeding and maintenance. For intravital evaluation of newborns (daily) and neonatal period of calves developed 20 point scale, which allows us to accurately predict the viability of animals with possible further correction of their maintenance and feeding. Forced movement of calves from the first day until the end of the neonatal period provides daily live weight gain, increasing the payment contributes to the acquisition of the conditioned reflexes on feeding time and food sources, sound signals, and tactile body reaction.
Key words: calves, the neonatal period, skeletal system, liver, red blood cells, white blood cells, hemoglobin, statolokomotornyh acts, food source, morphofunctional status, forced movement, vitality
Проблемы вирощування здорових продуктивных тварин зумовле^ зростаючою д1ею антропогенных чинниюв та техшзащею виробництва. Пщвищення життездатносп i збереження новонароджених телят, отриманих в умовах сучасно! екосистеми фермерських господарств зумовлено необхщнютю визначення статусу !хнього оргашзму за морфолопчними критер1ями з метою корекцп технологи вирощування i год1вл1 [1, 6]. Головним тестовим показником при визначеш статусу оргашзму добових телят е остеогенез юстково! системи, на яку за 20-бальною шкалою припадае 50 %. Також використовують таю тестов! показники, як час реал1заци статолокомоторних акпв, рефлексу смоктання кшьюсть р1зцевих зуб1в на нижнш щелет, морфолопчний склад кров1 (еритроцшгв та лейкоцита), стан шюрного покриву, жива маса (вщповщно до породних показниюв) [1].
За перюд новонародженосл вщбуваються змши морфофункцюнального статусу оргашзму, окремих систем i оргашв, яю впливають на життездатшсть, подальший !хнш picT i розвиток. Вщбуваеться реал1защя домшант та також утворення умовних рефлекс1в, що супроводжуеться морфолопчними змшами в органах, i'xHix системах i апаратах. Це забезпечуе picT, розвиток i здоров'я !хнього оргашзму протягом всього постнатального онтогенезу [2,1].
Проведен! дослщження св1дчать, що у телят перюду новонародженосл постнатального перюду онтогенезу переважають яюсш змши над кшьюсними. Виявлення морфолопчних змш оргашзму, окремого органа або окремих його структурних компонента мае особливосл у телят перюду новонародженосл пор1вняно з такими добових, в яких превалюють структури властив1 шзньому плодовому перюду пренатального онтогенезу. Даш структури визначають як пров1зорн1, що забезпечують життездатшсть оргашзму до утворення нових вщповщно генезу.
Пюля народження припиняе функцюнування пупкова вена, проте венозна протока, яка анастомозуе пупково-вор1тний колектор, поступово зменшуе свою функщю. Це призводить до посилення кровотоку в мшроциркуляторних ланках печшки, спричиняючи перебудову хаотичного розмщення гепатоцита у часточках на трабекулярне, вщповщно включения антитоксично! функцп. У пренатально розвинених добових телят венозна протока обл1теруе протягом перюду новонародженносл постнатального перюду онтогенезу i це зб1гаеться ¿з початком функцюнування рубця. Перебудова паренх1ми печшки, И ланок судин мшроциркуляцп, початок функцюнування рубця свщчить, що внаслщок розмноження i дп його м1крофлори утворюються токсини, яю нейтрал1зуються в печшщ. У pa3i пренатального недорозвинення телят перюду норонадженносл
84
венозна протока повшстю не обл1теруеться (упродовж перших 30 д1б життя, що зумовлюе деякою м1рою штоксикащю оргашзму, особливо якщо вона поеднуеться з токсинами, яю утворюються в наслщок порушення травления в шлунку 1 кишечнику [7]. В той же час пролонгуеться толерантна функщя печшки, що, в свою чергу, зумовлюе зниження штенсивносп утворення власних структур природного захисту оргашзму телят перюду новонароджденносп, що негативно впливае на 1хню життездатнють. Венозна протока печшки сприяе прояву И толерантно! функцп, що негативно впливае на морфофункцюнальне становления !х структур природного захисту.
У юсткових органах утворюються ешф1зарш1 апоф1зарш центри скостеншня та значно розширюються д1аф1зарш (основш). Утворюеться грубоволокниста юсткова тканина, яка разом ¿з синусо!дними кашлярами е мшрооточенням для червоного юсткового мозку. При цьому вщбуваеться штенсивна трансформащя остеобластичного юсткового мозку в червоний [1, 4].
У юсткових органах новонароджених червоний юстковий мозок мютиться в юстково-мозкових дшянках д1аф1за, а також ешф1зах 1 апоф1зах. Хрящова тканина суглобових 1 метаф1зарних хрящ1в та трабекул первинно! губчасто! юстково! тканини не перевищуе 15,0 %, що забезпечуеться процесами !хнього утворення (хондрогенезом) та руйнування внаслщок утворення грубоволокнисто! юстково! тканини (енхондральним остеогенезом).
Процеси остеогенезу губчасто! компактно! юстково! тканини зумовлюють збшьшення морфометричних параметр1в 1 щшьност1 юсткових оргашв, особливо юнщвок, на яю зростають бюмехашчш навантаження. У телят зростае абсолютна маса 1 майже не змшюеться вщносна маса юстково! системи, що проявляеться на параметрах статей !х соми.
1нтенсивна функщя органу ушверсального гемо1мунопоезу сприяе морфогенезу тимуса - головного органу л1мфоцитопоезу. Майже до 30,0 % зростае його абсолютна маса, а вщносна коливаеться в межах 0,75-0,80 %. У часточках тимуса вщносна площа мозково! речовини превалюе над юрковою, що впливае на корково-мозкове сшввщношення. В мозковш речовиш виявляеться до 3-4 тим1чних тшець.
Морфогенез юсткових оргашв 1 тимуса свщчить, що у телят протягом перюду новородженосп вщбуваеться штенсивне становления структур природного захисту. Про це свщчить також морфолопчний 1 бюх1м1чний анал1з кровг Кшьюсть еритроцит1в становить 13,0-14,0 Г/л, лейкоцит1в - 12,0-14,0 Т/л, гемоглобшу 130,0-140,0 г/мл, вщсутшй фетальний гемоглобш. У телят з ознаками пренатального недорозвинення деструкц1я пров1зорних структур вщбуваеться менш штенсивно. В кров1 не тшьки рееструеться менша юльюсть еритроцшгв 1 лейкоцита, але й виявляеться фетальний гемоглобш.
У тимус1 рееструеться бшьша вщносна площа юрково! речовини, а у мозковш менше тим1чних тшець. У телят на юнець перюду новонародженосп виявляються хвороби зумовлеш рота-в1русними шфекщями, яю нерщко заюнчуються летально. Перехвор1вши телята вщстають у росл1 розвитку, е дуже чутливими до змши умов екосистеми, год1вл1 1 утримання. Таких тварин недоцшьно використовувати у племшних цшях у зв'язку з можливютю народження у них приплоду з проявами ще меншо! життездатносп та нереал1заци до 35,0 % генетичних потенцш продуктивности
Вирощування телят за загально прийнятою технолопею в кттках або «хатинках» в умовах гшодинамп сприяють утворенню часток ателектазу в
85
крашальних 1 серцевих частках, е джерелами для розмноження м1крооргашзм1в, яю зумовлюють розвиток бронхопневмонп. Така залежнють розвитку бронхопневмонп на шдгруш! ателектатичних часток в легенях свщчить, що дана хвороба «помол од шала», розвиваеться у 14-15 добових телят. Законом1рно вона виникала у тварин на юнець молочного перюду постнатального перюду онтогенезу [3].
У телят з ознаками пренатального розвинення вщповщно до породних показниюв за перюд новонародженосп постнатального перюду онтогенезу реал1зуються домшанти (вродженш рефлекси) та на 90 % проявляються умовш рефлекси, що залежать вщ умов утримання та год1влг
Особливе значения для телят мае реал1защя статолокомоторних акпв, проява яких у повнш м1р1 зал ежить вщ !х рухово! активност1. Вирощування тварин у кл1тках з обмеженою руховою активн1стю зумовлюе зниження потреб !хнього орган1зму у локомоц11. Як наслщок - не утворюеться бюмехашчна енерг1я, яка виникае п1д час локомоцп тварини, що призводить до зменшення добового приросту живо! маси.
Важливе значения у прижиттевому визначенш життездатност1 1 повно! реал1зац1! генетичних потенц1й росту 1 розвитку мають етолог1чн1 прояви у телят новонародженого пер1оду постнатального пер1оду онтогенезу (табл. 1).
Таблиця 1
Морфолопчш та етолопчш критер1'1 визначення життездатност1 _телят новонародженого перюду (10-14 д1б)_
№ Критерп 1 група 2 група 3 група
абсолют. показник бал абсолют. показник бал абсолют. показник бал
1 Вщстань вщ кончика хвоста до п'яткового горба, см 1,5-2,0 6-5 2,5-3,5 4-3 4,0-4,5 3-2
2 В1дстань вщ вентрального к^нця останнього ребра до фронтально! лши в1дносно плечового суглоба, см 3,0-3,5 4-3 4,0-4,5 3-2 5,0-7,0 2-1,5
3 Добовий прир1ст, г. 750,0-700,0 3-2 450,0600,0 21,5 350150 1,5-1
4 Фетальний гемоглоб1н - 0,5 слщи 1 + 0,5
5 Рефлекс смокгання 0,5 - + 0,5 - + 0,5-1
6 Реакц1я на час год1вл1 + 2,0 + - 1 - + 0,5
7 Рефлекс жування + 2,0 + - 1 - + 0,5
8 Скорочення рубця за 2 хв. 2 1,51,0 1 1,5 - + 0,5
9 Реакц1я на джерело корму + 0,5 + 1 + 1-0,5
Всього бал1в 2018 1613 11-7
Результати досл1джень св1дчать, що примусовий рух телят по теренкуру з першо! доби i до кшця новонародженого пер1оду забезпечуе добовий npnpicT i'x живо! маси 700,0-750,0 г, пщвищуючи оплату корму та сприяе набуттю умовних
86
рефлекс1в на час год1вл1 та джерела корму, звуков! сигнали, тактильш реакцп оргашзму. Несвоечасна год1вля телят викликае занепокоення, що проявляеться руховою актившстю та звуковимн сигналами, як на джерело корму. Тварини активно реагують на появу обслуговуючого персоналу.
Характерною ознакою розвитку теляти е прояви жувального рефлексу в юнщ новонародженого перюду (на 10-14 добу теля народження). В цей же час телята починають по!дати грубий корм (ciHO, зелену траву); починае функцюнувати рубець. У телят вщбуваеться скорочення рубця 2-3 рази за 2 хвилини, що можна визначити при уважнш пальпацп або аускультацп по краю останнього ребра зл1ва. Дуже важливо забезпечити телят грубим кормом i питною водою, що стимулюе функцюнування рубця. 3 початком функцюнування рубця шлунка телят згасае рефлекс смоктання. BiH проявляеться тшьки у пренатально недорозвинених телят, у яких, разом з тим, вщбуваеться порушення смакових якостей. Таю телята не тшьки смокчуть сторонн1 предмети, але й споживають шдстшку. Затримка випоювання води спонукае у таких тварин споживати сечу. Зазвичай таю телята хвордать з клшчним проявом порушення оргашв травления, що сприяе зниженню i'x життездатностг
Отже, перюд новонародженосп постнатального перюду онтогенезу телят забезпечуе i'x picT i розвиток, прояв морфофункцюнального статусу оргашзму, а також прояв умовних рефлекс1в. Для прижиттево! оцшки новонароджених (добових) i перюду новонародженост1 телят розроблена 20-бальна шкала, яка дае змогу достов1рно прогнозувати життездатн1сть тварин з можливою подальшою корекц1ею i'x утримання та год1вл1.
Л1тература
1. Криштофорова Б. В. Eionori4Hi основи ветеринарно! неонатолог1! / Б. Криштофорова, В. Лемещенко, Ж. Стегней. - С1мферополь: Редакц1я газети «Тера Таврша», 2007. - 368 с.
2. Тельцов Л. П. Адаптация и закономерности индивидуального развития организма животных и человека / Л. Тельцов, И. Музыка, Е. Михайловкий. // Механизмы и закономерности индивидуального развития: Материалы международной научно-практический конференции, посвященной 75-летию заслуженного деятеля науки РФ Тельцова Л. П. - Саранск, 2013. - С. 168-171.
3. Левченко В. I. Хвороби молодняку // Внутршш хвороби тварин / За ред. В. I. Левченка. - БшаЦерква, 2001. Ч. 2. - С. 327-333.
4. Гаврилин П. М. Структурно-функцюнальш особливосп оргашв кровотворення телят неонатального i молочного перюд1в: Автореферат дис. ... докт. вет. наук: 16.00.02 - Харюв, 2001. - 35 с.
5. Васютша Н. В. Структурш особливост1 фетально! плаценти при р1зному ступен1 утробного розвитку телят / Н. Васют1на, Б. Криштофорова // Науковий в1сник НАУ. - К., 2000. - Вип. 22. - С. 196-199.
6. Курносов К. М. Действие плацентарных факторов на плод и новорожденное животное / К. Курносов // Вестник сельскохозяйственной науки. -1965. - № 9. - С. 65-71.
7. Лемещенко В. В. Структурно-функциональные особенности паренхимы печени новорожденных зрело- и незрелорождающихся домашних животных /
B. Лемещенко // Вет. медицина: М1жвщ. тем. наук. зб. - Харюв, 2003. Вип. 82.-
C. 346-348.
Стаття надшшла до редакци 3.04.2015
87
