CC BY
39
5. Кариотип зубра / ГрафодатськийА. С., ШаршовА. А., БилтуеваЛ. С., Попов В. А. // Цитология и генетика. - 1990. - Т. 24, № 3. - С. 34-37.
6. Сипко Т. П. Сравнительная характеристика пол1морф1зма ДНК гена капа-казеина у представителей семейства Bovidae / Сипко Т. П., Удина И. Г., Сулимова Г. Е. // Генетика. - 1994. - Т. 30, № 2. - С. 225-229.
7. Тарасюк С. И. Использование генетических маркеров при создании новых пород крупного рогатого скота / С. И. Тарасюк, В. И. Глазко // Докл. Рос. Акад. с.-х. наук. - 2002. - № 1. - С. 27-30.
8. Ashton G. C. Serum transferrins in merino sheep / G. C. Ashton, K. A. Ferguson // Genet. Red. - 1963. - V. 4, № 3. - P. 240-247.
9. Krasinski Z. Zubr Puszcz imperator / Z. Krasinski // Bialowieski Park Narodowy, 1999. - 24 p.
Стаття надшшла доредакци 20.04.2015
УДК 619:612.015:636.2
Яремко О. В. ©
E-mail: olhaja@ukr.net
Льегеський нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ОБМ1Н БЫКА У ТЕЛЯТ МОЛОЧНОГО ПЕРЮДУ ВИРОЩУВАННЯ ЗА Д11 П1РИДОКСИНУ Г1ДРОХЛОРИДУ
У cmammi наведено резулътати досл1джень еплиеу pi3uux доз тридоксину г1дрохлориду на показники обм1ну быка, а саме на юлъюстъ загалъного быка i быков1 фракцп у сироватц1 Kpoei телят молочного nepiody еирощуеання. Введения в ращони б1олог1чно-активних речоеин, до яких належитъ тридоксин, е одним ¡з шлях1в тдвищення продуктивност1 теарин [2,4]. Термт тридоксин об'еднуе три близью за xímíhhow природою сполуки - тридоксол, тридоксалъ i тридоксамт. У mimuuax оргашзму eci три форми втамту можутъ легко перетеорюеатисъ одна на одну. Надходячи в оргашзм, тридоксин фосфорилюетъся i перетеорюетъся в тридоксалъ-5-фосфат (ПАЛФ). ПАЛФ е простетичною групою ряду фермент1е, якг катал1зують важлив1 процеси быкового обм1ну, зокрема, переам1нування ам1нокислот (кофермент ам1нотрансфераз), ix декарбоксилюеання (кофермент декарбоксилаз), десулъфуеання й рацем1зац1ю. Бере участь у знешкоджент 6iozeHHUX aMinie (кофермент ам1нооксидаз), у синтезi складних быюв гемпротешв (кофермент синтетази 0-ам1нолевул1новог кислоти), метабол1зм1 ам1нокислоти триптофану, 6iocrnme3i сф1нгол1тд1в, у гл1когенол1з1 (кофактор фосфорилази гл1когену) тощо [1, 6]. Саме тому, величина еплиеу тридоксину г1дрохлориду на OKpeMi показники обм1ну быку залежитъ eid його дози i ежу телят.
Ключовг слова: ф1з1олог1я, тридоксин ггдрохлорид, телята, сироеатка Kpoei, загалъний быок, быков1 фракцп.
УДК 619:612.015:636.2
Яремко О. В.
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, 79010, г. Львов, ул. Пекарская, 50
ОБМЕН БЕЛКОВ У ТЕЛЯТ МОЛОЧНОГО ПЕРИОДА ВЫРАЩИВАНИЯ ЗА ДЕЙСТВИЯ ПИРИДОКСИНА ГИДРОХЛОРИДА
В статье приведены результаты исследований влияния различных доз пиридоксина гидрохлорида на показатели обмена белка, а именно на количество
© Яремко О. В., 2015
* Науковий кер1вник - д.вет.н., професор Головач П. I.
299
общего белка и белковые фракции в сыворотке крови телят молочного периода выращивания. Введение в рационы биологически активных веществ, к которым относится пиридоксин, является одним из путей повышения продуктивности животных [2, 4]. Пиридоксин объединяет три близких по химической природе соединения - пиридоксол, пиридоксалъ и пиридоксамин. В клетках организма все три формы витамина могут легко превращаться друг на друга. Поступая в организм, пиридоксин фосфорилируется и превращается в пиридоксалъ-5-фосфат (ПАЛФ). ПАЛФ является простетической группой ряда ферментов, которые катализируют важные процессы белкового обмена, в частности, переаминирования аминокислот (кофермент аминотрансфераз), их декарбоксилирования (кофермент декарбоксилаз), десулъфування и рацемизации. Участвует в обезвреживании биогенных аминов (кофермент аминооксидаз), в синтезе сложных белков гемпротеинов (кофермент синтетазы S-аминолевулиновой кислоты), метаболизме аминокислоты триптофана, биосинтезе сфинголипидов, в гликогенолиза (кофактор фосфорилазы гликогена) и др [1, 6]. Именно поэтому, величина ввлияния пиридоксина гидрохлорида на отдельные показатели обмена белка зависит от его дозы и возраста телят.
Ключевые слова: физиология, пиридоксин, телята, сыворотка крови, общий белок, белковые фракции.
UDC 619:612.015:636.2
O. Yaremko
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj (79010, Lviv, Pekarska str., 50)
PROTEIN METABOLISM IN CALVES MILK PERIOD GROWING UNDER THE INFLUENCE PYRIDOXINE HYDROCHLORIDE
The results of studies of the effect of different doses of pyridoxine hydrochloride on performance of protein metabolism, namely, the amount of total protein and protein fractions in the blood serum of dairy calves growing period. Introduction to the diets of biologically active substances, which include pyridoxine, is one way to increase the productivity of animals [2, 4]. The term pyridoxine on three similar chemical nature of the compound - pirydoksol, pyridoxal and pyridoxamine. In the cells of all three forms of the vitamin can easily turn into each other. Entering the body, pyridoxine phosphorylated and converted to pyridoxal-5-phosphate (PALF). PALF is the prosthetic group of some enzymes that catalyze important processes of protein metabolism, including transamination of amino acids (coenzyme aminotransferase), their decarboxylation (coenzyme decarboxylase) desulfuvannya and racemization. Participates in the removal of biogenic amines (coenzyme aminooksydaz) in the synthesis of complex proteins hemproteyiniv (S-coenzyme synthetase aminolevulinovoyi acid) metabolism of the amino acid tryptophan biosynthesis of sphingolipids in glycogenolysis (glycogen phosphorylase cofactor), etc. [1, 6]. Therefore, the magnitude of the impact ofpyridoxine hydrochloride on some indices ofprotein metabolism depends on the dose and age of the calves.
Key words: physiology, pyridoxine hydrochloride, calves, serum total protein, protein fractions.
У жуйних тварин забезпечення впамшом В6, в значнш Mipi, задовольняеться за рахунок його синтезу м1крофлорою рубця [2, 3] . Проте, у телят молочного пер ¿оду вирощування рубець ще не функцюнуе. Саме тому, метою наших дослщжень було вивчити вплив р1зних доз шридоксину гщрохлориду на окрем1 показники обмшу бшка у телят на раншх етапах постнатального онтогенезу для визначення необхщносп введения !м в1тамшу.
Матер1ал i методи. Дослщи проведено в агроф1рм1 «Медобори» Тернопшьського району Тернопшьсько! област1 на телятах з 1 до 90 доби життя. За
300
принципом аналопв було пдабрано i сформовано шють (контрольна i п'ять дослщних) труп новонароджених телят, по 5 тварин в кожнш. Bci шддослщш тварини були клшчно здоровими, ïx год1вля проводилась за збалансованими рацюнами [5]. Телята контрольно! групи отримували основний рацюн, а дослщним з першо! доби життя до основного ращону додавали шридоксин гщрохлорид у р1зних дозах: I група - 1,0; II - 2,0; III - 3,0; IV - 4,0 та V група - 5,0 мг/кг живо! маси.
Bifl6ip проб венозно! кров1 для дослщження проводили перед ранковою год1влею на 1, 5, 21, 60 i 90 добу теля народження. При проведенш дослщжень у сироватщ венозно! кров1 визначали вмют загального бшка за допомогою рефрактометра 1РФ-22, сшввщношення бшкових фракцш - методом електрофорезу в агаровому reni за модифшащею С. А. Карп'юка.
Отриманий цифровий матер1ал оброблений методами вар1ацшно! статистики на персональному комп'ютер1 з використанням програми Microsoft Excel «Statistica 7». Результати середшх значень вважаються статистично в1ропдними при -р<0,05*, -р<0,01** та - р<0,001***.
Результати й обговорення. Проведеними дослщженнями встановлено, що вмют загального бшка у сироватщ кров1 телят контрольно! групи (табл. 1) був найнижчим на першу добу життя i дещо зростав до 21 доби. Починаючи з 60 доби i до кшця молочного перюду, у пор1внянш з одноденними телятами, bmîct загального бшка в1ропдно шдвищувався (р<0,01). Под1бш змши виявлено i у телят дослщних груп.
Таблиця 1
Bmîct загального бшка у сироватщ kpobî телят за впливу шридоксину
пдрохлориду, г/л (M±m, n=5)
Групи Доба
тварин 1 5 21 60 90
Контроль 55,27±1,22 55,64±1,16 57,21±1,36 61,36±1,39 63,52±1,53
I 55,97±1,36 56,04±1,25 59,54±1,58 65,29±1,52 67,14±1,59
II 54,52±1,54 56,08±1,37 61,16±1,46 66,82±1,43* 68,92±1,35*
III 55,57±1,32 56,25±1,29 63,42±1,51* 67,61±1,26** 69,00±1,46*
IV 54,87±1,19 56,24±1,40 65,18±1,42** 67,68±1,27** 69,11±1,49*
V 55,28±1,31 56,38±1,32 65,25±1,44** 67,80±1,33** 69,30±1,51*
Ступ1нь в1ропдносп: - р<0,05*, -р<0,01** та - р<0,001***.
Додавання до ращону телят в1тамшу В6 викликало зростання вмюту загального бшка, пор1вняно з контрольною групою, на 21 добу дослщу у III дослщнш rpyni на 11, 4%, у IV - 14,3 % i у V - 14,5 % (р<0,01; р<0,05), на 60 добу у доз1 2 мг/кг ж.м. (р<0,05), у дозах 3, 4 i 5 мг/кг ж.м. (р<0,01), i на 90 добу дослщу у доз1 2, 3, 4 i 5 мг/кг ж.м. (р<0,05).
Змши вм1сту загального бшка у сироватщ кров1 вщбувалися за рахунок змш у сшввщношеннях бшкових фракцш (рис. 1-4).
3 наведених на рис. 1 даних видно, що вмют альбумшв у сироватщ кров1 телят знаходився в межах 43,17 до 44,05 % вщ загально! кшькосп бшюв. У телят контрольно! групи вмют альбумшв залишався незмшним упродовж молозивного перюду, з 21 по 90 добу - знижувався пор1вняно з 1 днем життя. Додавання до ращону телят шридоксину гщрохлориду в р1зних дозах приводило до незначного зростання кшькосп альбумшв у сироватщ кров1 пор1вняно з телятами контрольно! групи.
301
Рис. 1. Вмкт альбум1тв у сироватщ кров1 телят молочного перюду вирощування за впливу тридоксину гщрохлориду, %
BmIct а-глобулш1в у сироватщ кров1 телят пщдавався ютотним змшам (рис. 2). Найвищим дослщжуваний показник виявився на 1 добу життя телят, р1зко знижувався до 5 доби, поступово наростав до 60-i i до 90 доби знову вщм1чено його зниження у Bcix дослщжуваних трупах тварин. Додавання в1тамшу В6 в доз1 1 i 2 мг/кг ж.м. суттево не впливало на вщносний вмют досл1джувано! фракцп, проте спостер1галася тенденщя до И зниження пор1вняно i3 телятами контрольно! групи. Випоювання в1тамшу В6 телятам III групи привело до тенденцшного зниження а-глобулш1в, в1дпов1дно на 21 добу - 0,93 %, 60 - 2, 48 % i на 90 на 1,27 % у пор1внянш з телятами контрольно! групи. У телят IV групи характер змш вмюту а-глобулш1в був под1бний до попередн1х трьох груп, а р1зниця в1дносно контролю становила на 5 добу життя - 0,34 %, 21 добу - 1,57 %, 60 добу - 2,31 % ¿на 90 добу - 1,53 %. У телят V групи р1зниця, вщносно контролю, становила, вщповщно на 21 добу - 1,43 %, 60 добу - 2,28 % i на 90 добу 1,49 %.
Рис. 2. Вмкт а-глобул1шв у сироватщ кров1 телят молочного перюду вирощування за впливу тридоксину гщрохлориду, %
Под1бний характер змш нами встановлено \ вщносно вмюту у сироватщ кров1 телят Р-глобулшв (рис. 3).
Додавання в1тамшу В6 в доз1 1 мг/кг ж.м. приводило до зниження вщносного вмюту Р-глобулшв у сироватщ кров1 телят пор1вняно ¿з контрольною групою, в1дпов1дно, на 5-у добу на 1,13 %, 21 добу - 0,57 %, 60 добу - 1,02 % ¿на 90 добу 0,85 %. За дози тридоксину 2 мг/кг ж.м. зниження становило вщповщно 1,63 %, 1,34 %, 2,64 %, 2,67 %, 3 мг/кг ж.м. - 2,11 %, 1,72 %, 3,03 %, 2,68 %. Достов1рне
302
зниження Р-глобул1шв сироватки кров1 визначали також i за введения в1тамшу В6 у телят IV та V дослщних труп з 5 ¿до 90 доби.
Рис. 3. Вмкт Р-глобул1тв у сироватщ кров1 телят молочного перюду вирощування за впливу тридоксину гщрохлориду, %
Дослщження впливу тридоксину гщрохлориду на вмют у-глобулшв у сироватщ кров1 телят молочного перюду вирощування наведено на рис. 4.
Рис. 4. Вплив тридоксину гщрохлориду на вмкт у-глобул1тв у сироватщ Kpoßi телят молочного перюду вирощування, %
Вмют у-глобулшв у сироватщ кров1 молодняка телят як контрольно!, так i дослщних груп впродовж постнатального онтогенезу найнижчим виявився на 1 добу життя телят. Починаючи з 5 доби молозивного перюду кшьюсть у-глобулшв у телят ycix дослщних груп, яким згодовували в1тамш В6, в1рог1дно п1двищувалась. Нашими досл1дженнями встановлено, що цей показник з вшом тварин (21 - 90 доба), у пор1внянн1 з 1 добовими телятами зростав, в1дпов1дно, у I rpyni на 4,26, у II rpyni - 4,25, у III rpyni - 4,19, у IV rpyni - 4,01 i та V rpyni - на 3,78 рази. Характерне пщвищення р1вня у-глобулшв спостер1гали у Bcix трупах телят, яким згодовували вп-амш В6 на 90 добу дослщу.
Висновки. 1. Щоденне одноразове згодовування п1ридоксину гщрохлориду в р1зних дозах (1, 2, 3, 4 та 5 мг/кг живо! маси) телятам молочного перюду вирощування, починаючи з однодобового в1ку впродовж 90 д1б, н1велюе показники обмшу б1лка (bmict загального бшка i б1лкових фракц1й).
2. Величина впливу тридоксину гщрохлориду на окрем1 показники обмшу бшку залежить вщ його дози i в1ку телят. Найбшьш1 зм1ни у досл1джуваних показниках викликае п1ридоксин г1дрохлорид впродовж першого м1сяця
303
постнатального онтогенезу. У подальшому з вшом телят (з 21 по 60 та з 61 по 90 добу) спостер1гаеться зменшення впливу аналопчних доз в1тамшу В6 на показники обмшу бшку.
3. За вм1стом загального бшку у сироватщ кров1 оптимальною i економ1чно доцшьною дозою додавання до ращону телят шридоксину гщрохлориду у 21-добовому в1щ е 4 мг/кг ж.м., у 60-добовому в1щ - 3 мг/кг ж.м. i у 90 добовому - 2 мг/кг ж.м.
Перспективы подальших дослщжень. Отримаш результати дослщжень будуть застосоваш у подальшому вивчеш впливу в1тамшу В 6 на актившсть показниюв ¿мунного статусу та продуктивное^ телят з 1- до 90-1 доби життя, а також для ефективно! розробки схеми пщгод1вл1 телят молочного перюду вирощування.
Лггература
1. Кл1н1чна 6ioxiMifl : навч. noci6H. / О. П. Тимошенко [та ¿н.]; за ред. О. П. Тимошенко. - X. 2003. - 239 с.
2. Курилов Н. В. Физиология и биохимия пищеварения жвачных / Н. В. Курилов. - М. : Колос, 1991, - 432 с.
3. Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных:
4. Радчикова Г. Н. Эффективность скармливания телятам комбикормов с разными минерально-витаминными добавками / Г. Н. Радчикова // Весщ Нацыянальнай Акадэмп Навук Eenapyci. - 2005. - № 4. - С. 2-5.
5. Справочное пособие / под ред. А. П. Калашникова [и др.]. - 3-е изд., перераб. и доп. - М., 2003. - 422 с.
6. Ф1зюлопя тварин / Л. И. Мазуркевич [та ш.]. - Вшниця : Нова книга, 2008. - С. 106-111.
7. A new antioxidative vitamin B6 analogue modulates pathophysiological cell proliferation and damage / A. Kesel, B. Sonnen, K. Polbom et. al // Bioorg and Med. Chem. - 1999. - V.7, № 2. - S. 359-367.
Стаття надшшла до редакци 23.04.2015
304
