CC BY
19
Технолопя виробництва \ переробки продукцп тваринництва: Зб1рник наукових праць. - Бша Церква, 2012. - Вип. 7(90). - С. 29-33.
13. Федорович С. I. Захщний внутршньопородний тип украшсько! чорно-рябо! мол очно! породи: господарсько-бюлопчш та селекцшно-генетичш особливосп / С. I. Федорович, И. 3. С1рацький. - К. : Науковий св1т, 2004. - 385 с.
Стаття надшшла до редакци 19.03.2015
УДК 575.113 : 599 : 636.03
Щербатий 3. €., д.с.-г.н., професор, © Боднарук в. €., к.б.н., ст. викладач ([email protected]), Боднар п. в., к.с.-г.н., асистент, Музика Л. I., к.б.н., доцент, Жмур А. И., асистент Льв1вський нац10налънийутверситет еетеринарног медицины та б1отехнолог1й 1мем С. 3. Ржицького, м. Лъеге, Украта
пор1внялбний анал13 близькородинних вид1в
велико! рогато! худоби
Проведено пор1вняльний анал1з близъкородинних вид1в велико! рогато! худоби методом електрофоретичного роздыення бшюв за пол1морфними системами. 1з п'яти досл1джуваних систем, пол1морфних для велико! рогато! худоби, у зубр1в пол1морфними виявилисъ тыъки дв1 - це амыаза 7 церулоплазм1н. Розглядаючи локус церулоплазм1ну СР, виявили, що в чотиръох перших групах тварин переважав алелъ Ср А, ауг^рсъког лМг частота прояву вищау алеля Ср В.
М1жпородна диференц1ац1я генетично! структури за генетико-б1ох1м1чними локусами у велико! рогато! худоби / зубр1в, як правило, ствпадае з в1дм1нностями пор1д за напрямками продуктивност1, а також супроводжуетъся певними в1дм1нностями в ¡зоферментному органоспециф1чному спектр7. Це дозволяе передбачати, що м1жпородм в1дм1нност1 за досл1дженими генетико-бгохгмгчними системами асоцШоваш з комплексними вгдмгнностями морфо-ф1з1олог1чних характеристик пор1д.
Ключовг слова: зубр, велика рогата худоба, близъкородинш види, електрофорез, пол1морфт системи бглкгв, гент частоти, бюх1м1чш маркери.
УДК 575.113 : 599 : 636.03
Щербатый 3. Е., д.с.-х.н., профессор, Боднарук В. Е., к.б.н., старший предподователь ([email protected]), Боднар П. В., к.с.-х.н., ассистент, Музыка Л. И., к.с.-х.н., доцент, Жмур А. И., ассистент Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
сравнительный анализ близкородственных видов крупного рогатого скота
Проведено сравнительный анализ близкородственных видов крупного рогатого скота методом електрофоретического разделения белков по полиморфним системам. Из пяти исследуемых систем, полиморфных для крупного рогатого скота, полиморфными оказались только две - это амилаза и церулоплазмин. Рассматривая локус церулоплазмина СР, обнаружили, что в
© Щербатий 3. £., Боднарук В. £., Боднар П. В., Музика Л. I., Жмур А. Й., 2015
293
четырех первых группах животных преимущество у алеля CP А, а у горной линии частота встречаемости высшаяу алеля CP В.
Межпородная дифференциация генетической структуры по генетико-биохимическими локусам у крупного рогатого скота, как правило, совпадает с разницей пород по направлениям продуктивности, а также сопровождается некоторыми отличиями в изоферментном органоспецыфическом спектре. Из этого следует, что междупородные отличия по исследуемым генетико-биохимическим системами ассоциированы с комплексными отличиями морфо-физиологическими характеристиками пород.
Ключевые слова: зубр, крупный рогатый скот, близкородственные виды, електрофорез, полиморфные системы белков, генные частоты, биохимические маркеры.
UDC 575.113 : 599 : 636.03
Shcherbatyj Z. Y., Bodnaruk V. Y., Bodnar P. V., Muzyka L. I., Zhmur A. J.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj, city Lviv, Ukraine
THE COMPARATIVE ANALYSIS OF SPECIES CLOSELY RELATED CATTLE
The comparative analysis of closely related species of cattle was made by electrophoretic separation of proteins by polymorphic systems. For the study bison were divided into five groups: in the first group were females, the second group - male, another division was made on the lines: next group - bilovezhska line, the fourth group -Caucasian-bilovezhska line and the last - mountain lines. From the five polymorphic studied systems for cattle at all for bison polymorphic appeared only two - a amilaza i tseruloplazmin. Considering the locus tseruloplazminu CP, it was found that in the first four groups of animals dominated allele Cp A, while the mountain line has higher frequency of displaying allele Cp B. Interbreed differentiation genetic structure by genetic and biochemical loci in cattle usually coincides with differences breeds in areas productivity and accompanied by certain differences in isoenzyme organ specific spectrum. This allows you to provide that differences interbreed studied by genetic and biochemical systems associates with complex morphological and physiological differences characteristics of breeds.
Key words: bison, cattle, closely related species, electrophoresis, polymorphic system proteins, gene frequencies, biochemical markers.
Вступ. Свропейський зубр - це один з найяскравших приклад1в ссавщв, вщновлених зусиллями людини. 1стор1я зубра - приклад того, як можна швидко довести вид до зникнення i як важко виправити цю помилку [9]. Значно поширений у пом1рнш 30Hi Свропи цей вид протягом XIX ст. внаслщок д1яльносп людини р1зко зменшив свш ареал i чисельнють.
Уже на початку XX ст. природний ареал зубр1в був обмежений Бшовезькою Пущею i Захщним Кавказом. За роки Першо! свггово!, а пот1м громадянсько! вшни була знищена основна частина цих тварин. У 1919 р. в Бшовезькш Пущ1 не залишилось жодного зубра, у горах Кавказу вони зникли у 1926-1927 pp. [1]. У перюд створення М1жнародного товариства з охорони зубра (1923) у р1зних зоопарках i розплщниках Свропи нараховувалося не бшьше п'яти стад цих тварин, що разом становило близько 50 особин. 3 них тшьки 17 залишили нащадюв. На даний час нараховуеться, за р1зними даними, б1ля двох з половиною тисяч особин. Тварин в бшьшосп утримують в закритих резерващях, оск1льки тварини цього типу
294
повинш мкрувати, то вщповщно вщтворення незнание. Вщповщно потр1бно шукати нов! шляхи збереження та при можливосп використання даного генофонду [3].
В Украш в даний час нараховуеться декщька стад зубр ¿в. Це прекрасний генетичний потенщал, що може бути використаний у м'ясному скотарствг Одш з перших дослщжень такого роду проводились в Укра!ш в Асканп Новш. Схрестили зубра з с1рою украшською породою велико! рогато! худоби \ отримали пбрид, який по фенотипу був ближчим до зубра. Для оцшки ефективносп використання цих тварин у скотарств! потр1бно провести генетичш дослщження популяцш зубр1в [28].
Матер1ал 1 методи. В дослщженнях було використано метод електрофоретичного родщення бщюв за пол1морфними системами [8]. Для проведения даного пор1вняння зубр1в було подщено на п'ять груп: в першу групу увшшли самки, в другу групу - самщ, дал1 подщ був за лш1ями, наступна група -бшовезька лш1я, четверта група - кавказько-бшовезька лш1я 1 остання - прська лшя. Остання група вщзначаеться тим, що при !х створенш брали участь американсью б1зони.
Зразки кров! було люб'язно представлено шститутом екологп (Роая) старшим науком сшвроб1тником Сипком Т. П.
При дослщженш кров1 зубр1в було вибрано т1 ж генетико-бюх!м!чш маркери, як1 використовувались при дослщженнях велико! рогато! худоби. 1з п'яти дослщжуваних систем, пол1морфних для велико! рогато! худоби, у зубр1в пол1морфними виявились тщьки дв1 - це амщаза 1 церулоплазмш. Локус трансферину у зубр1в мономорфний 1 вщповщае алелю Т!1" А велико! рогато! худоби. Гемоглобш також мономорфний 1 вщповщае алелю НВ А у худоби. Пуриннуклеозидфосфорилаза зубр1в забарвлюеться на блоках, як у кор1в алель 1з низькою актившстю, а також дещо меншою рухливютю.
Результати дослщжень. Розглядаючи локус церулоплазмшу СР, було виявлено, що в чотирьох перших групах тварин переважав алель Ср А (0,6190,688), а у прсько! лшп частота прояву вища у алеля Ср В 1 становить 0,600, тод1 як в попередшх популящях ця величина не перевищуе 0,381. Така ж вщмшшсть ще! лшп вщ шших груп вщзначаеться за локусом амшази АМ. Для даного локусу у зубр ¿в було виявлено два алел! Ат А 1 Ат В. Перш1 чотири популяцп вщзначаються перевагою локусу Ат В, частота якого коливаеться вщ 0,553 до 0,643, а в п'ятш груш розподш частоти однаковий - по 0,500. За даною частотою локусу Ат В зубри нагадують велику рогату худобу.
Розрахунки, зроблеш за законом ХардьВайнберга, пщтверджують попередню законом1ршсть - вс1 групи тварин вщзначаються невр1вноваженим станом. За локусом амшази забагато гомозигот у вс1х груп, кр1м прсько!, в яко! за цим локусом стан вр1вноважений, зате забагато гетерозигот у локусу церулоплазмшу, тод1 як в шших груп даний локус в сташ р1вноваги.
Особливост 1 прсько! лшп вщм!чено 1 за генетичними дистанщями. Якщо максимальна дистанщя м!ж першими трупами БК=0,017, то дистанци з прською лш!ею коливаються вщ 0,051 до 0,100. На дендрограм1 взаемовщносин даних груп зубр1в, обчислених за пол1морфними системами, прська лш1я утворюе окремий кластер, а чотири шш1 групи вщходять в окремий кластер.
Одержат нами даш за пол1морфними генетико-бюх1м1чними локусами в1др1зняються вщ одержаних в результат! дослщжень пол!морф1зму груп кров1 цих тварин тим, що генетичш дистанц!! м!ж трьома лшями зубр1в однаковг
295
1нша картина пол1морф1зму маркер1в ДНК, яка зб1гаеться з даними, одержанный за бюх1м1чними показннкамн [6].
Таблиця 1
Генетичш частоти пол1морфних локуив дослщжуваних груп зубр1в
Локуси Самки Самщ Бшовезька лш1я Кавказька лш1я Прська лш1я
СР
(К) 0,240 0,460 0,400 0,210 0,100
А 0,688 0,620 0,712 0,619 0,400
В 0,312 0,380 0,287 0,381 0,600
АМ
(К) 0,360 0,380 0,420 0,210 0,110
А 0,389 0,447 0,440 0,333 0,500
В 0,597 0,553 0,560 0,643 0,500
С 0,014 0,000 0,000 0,024 0,000
Розрахункн генетнчннх дистанцш, проведет за результатами дослщжень генетико-бюх1м1чних пол1морфних локус1в, пoдaнi в тaблицi, з яко! видно, що розмах генетичних дистанцш м1ж породами велико! рогато! худоби та лш1ями зубр1в коливаеться вщ 0,360 до 0,572. Розглядаючи тi ж гeнeтичнi дистанцп м1ж р1зними породами велико! рогато! худоби, бачимо що вони змшюються вщ 0,005 м1ж новоствореними знам'янським та полюьким типами, до 0,201 м1ж двома м'ясними породами: абердин-ангуською та л1музинською. У зубр1в цi дистанцп коливаються в межах вщ 0,004 м1ж близькими за походженням лшями до 0,025 м1ж лшями зубр1в р1зного походження. Це показуе, що генетичш дистанцп м1ж р1зними лшями зубр1в майже входять у розмах м!жпородних дистанцш велико! рогато! худоби.
За дослщжуваними породами велико! рогато! худоби та лшями зубр1в був проведений кластерний анал1з та побудована дендрограма. Бона показуе, що зубри в сторонi вщ порщ велико! рогато! худоби утворюють окремий кластер, причиною чого може бути кшыасть пол1морфних локус1в. В загальному ж, вiдмiннocтi м1ж дослщжуваними видами незначш.
Таблиця 1
Генетичш частоти пол1морфних локуив дослщжуваних груп зубр1в
Локуси Самки Самщ Бшовежзька лш1я Кавказька лш1я Прська лш1я
СР
(К) 0,240 0,460 0,400 0,210 0,100
А 0,688 0,620 0,712 0,619 0,400
В 0,312 0,380 0,287 0,381 0,600
АМ
(К) 0,360 0,380 0,420 0,210 0,110
А 0,389 0,447 0,440 0,333 0,500
В 0,597 0,553 0,560 0,643 0,500
С 0,014 0,000 0,000 0,024 0,000
Ocoбливocтi прсько! лшп вщм1чено i за генетичними дистанщями. Якщо максимальна дистанщя м1ж першими трупами БК=0,017, то дистанцп з прською лшею коливаються вщ 0,051 до 0,100. На дeндpoгpaмi взаемовщносин даних груп зубр1в, обчислених за пол1морфними системами, прська лш1я утворюе окремий кластер,а чотири iншi групи вщходять в окремий кластер.
Одержат нами дат за пол1морфними генетико-бюх1м1чними локусами вщр1зняються вщ одержаних в peзyльтaтi дослщжень пол1морф1зму груп кpoвi цих тварин тим, що гeнeтичнi дистанцп м1ж трьома лшями зубр1в oднaкoвi.
296
297
1нша картина пол1морф1зму маркер1в ДНК, яка зб1гаеться з даними, одержаними за бюх1м1чними показниками [6].
Розрахунки генетичних дистанцш проведет за результатами дослщжень генетико-бюх1м1чних пол1морфних локус1в подаш в таблищ, з яко! видно, що розмах генетичних дистанцш м1ж породами велико! рогато! худоби та лш1ями зубр1в коливаеться вщ 0,360 до 0,572. Розглядаючи Ti ж генетичш дистанцп м1ж р1зними породами велико! рогато! худоби, бачимо що вони змшюються вщ 0,005 м1ж новоствореними знам'янським та полюьким типами, до 0,201 м1ж двома м'ясними породами: абердин-ангуською та л1музинською. У зубр1в щ дистанцп коливаються в межах вщ 0,004 м1ж близькими за походженням лшями до 0,025 м1ж лшями зубр1в pi3Horo походження. Це показуе, що генетичш дистанцп м1ж р1зними лшями зубр1в майже входять у розмах м1жпородних дистанцш велико! рогато! худоби.
За дослщжуваними породами велико! рогато! худоби та лшями зубр1в був проведений кластерний анал1з та побудована дендрограма. Бона показуе, що зубри в сторонi вщ пор1д велико! рогато! худоби утворюють окремий кластер, причиною чого може бути кшьюсть пол1морфних локус1в. В загальному ж, вщмшносп м1ж досл1джуваними видами незначш.
Досл1дження зубр1в за трупами KpoBi проводили антигенами,як1 використовують для велико! рогато! худоби. Oдepжaнi дaнi пщтверджують под1бн1сть зубр1в та велико! рогато! худоби тим, що внутр1шньопопуляц1йна р1зномаштшсть антиген1в груп KpoBi зубр1в не перевищуе ц1е! pi3HOMaHiTHOCTi для р1зних стад велико! рогато! худоби [3]. В цитогенетичних досл1дженнях Графодатського М. [4] вказуеться, що автосоми та Х-хромосома зубра iдeнтичнa Bos taurus, а також Y-хромосоми 0flHaK0Bi - субтелоцентрик. Все це говорить про незначну генетичну в!дм1нн1сть цих вид1в та можлив1сть ефективного використання зубр1в для схрещування з великою рогатою худобою.
Висновки. М1жпородна диференц1ац1я генетично! структури за генетико-6ioxiMi4HHMH локусами у велико! рогато! худоби i зубр1в, як правило, сп1впадае з в1дм1нностями пор1д за напрямками продуктивное^, а також супроводжуеться певними вщмшностями в iзoфepмeнтнoмy органоспециф1чному cneKTpi. Це дозволяе передбачати, що мiжпopoднi вщмшносп за досл1дженими генетико-6ioxiMi4HHMH системами асоцшоваш з комплексними в1дм1нностями морфо-ф1з1олог1чних характеристик пор1д.
Перспективи подальших досл1джень. У подальшому буде вивчено генетику 6ioxiMi4HHx маркер1в ¿дентиф!кац!! р1зних пор^д для корегування напрямку ведения селекцшно! роботи в1дносно певного напрямку продуктивност1.
Л1тература
1. Башкиров И. Кавказский зубр / И. Башкиров // Кавказский зубр. - М., 1940.- С. 3-66.
2. Генетическая компонента биоразнообразия крупного рогатого скота / [Глазко Т. Т., Зубец М. В., Тарасюк С. И. и др. ]. - К.: КВИЦ, 2005. - 224 с.
3. ГерусК. Сучасний стан популяцш зубра в Укра!н1 / К. Герус,
B. Крижашвський // Вюник Льв1в. ун-ту. Сер1я б1олог1чна. - 2005. - Вип. 39. -
C.110-113.
4. Изучение полиморфизма групп крови у зубров / Сипко Т. П., Раутиан Г. С., Удина И. Г., Уханов С. В., Берендаева 3. И. // Генетика. - 1995. Т. 31, № 1. - С. 93-101.
298
5. Кариотип зубра / ГрафодатськийА. С., ШаршовА. А., БилтуеваЛ. С., Попов В. А. // Цитология и генетика. - 1990. - Т. 24, № 3. - С. 34-37.
6. Сипко Т. П. Сравнительная характеристика пол1морф1зма ДНК гена капа-казеина у представителей семейства Bovidae / Сипко Т. П., Удина И. Г., Сулимова Г. Е. // Генетика. - 1994. - Т. 30, № 2. - С. 225-229.
7. Тарасюк С. И. Использование генетических маркеров при создании новых пород крупного рогатого скота / С. И. Тарасюк, В. И. Глазко // Докл. Рос. Акад. с.-х. наук. - 2002. - № 1. - С. 27-30.
8. Ashton G. C. Serum transferrins in merino sheep / G. C. Ashton, K. A. Ferguson // Genet. Red. - 1963. - V. 4, № 3. - P. 240-247.
9. Krasinski Z. Zubr Puszcz imperator / Z. Krasinski // Bialowieski Park Narodowy, 1999. - 24 p.
Стаття надшшла доредакци 20.04.2015
УДК 619:612.015:636.2
Яремко О. В. ©
E-mail: [email protected]
Лъегесъкий нацгональнийушеерситет ветеринарног медицины та бютехнологт iмет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ОБМ1Н БЫКА У ТЕЛЯТ МОЛОЧНОГО ПЕРЮДУ ВИРОЩУВАННЯ ЗА Д11 П1РИДОКСИНУ Г1ДРОХЛОРИДУ
У cmammi наведено результаты досл1джень вплыву pi3HUX доз тридоксину г1дрохлориду на показныкы обм1ну быка, а саме на кыьюсть загалъного быка i быков1 фракцп у сироватщ Kpoei телят молочного nepiody вырощування. Введения в районы б1олог1чно-актывных речовын, до якых належытъ трыдоксын, е одным ¡з шлях1в тдвыщення продуктывност1 тварын [2,4]. Термт трыдоксын об'еднуе тры блызъю за xímí4how природою сполукы - трыдоксол, трыдоксалъ i трыдоксамт. У кл1тынах оргашзму eci тры формы втамту можутъ легко перетворюватысъ одна на одну. Надходячы в оргашзм, трыдоксын фосфорылюетъся i перетворюетъся в трыдоксалъ-5-фосфат (ПАЛФ). ПАЛФ е простетычною групою ряду фермент1в, якг катал1зують важлыв1 процесы быкового обм1ну, зокрема, переам1нування ам1нокыслот (кофермент ам1нотрансфераз), !х декарбоксылювання (кофермент декарбоксылаз), десулъфування й рацем1зац1ю. Бере участь у знешкоджент б1огенных амШв (кофермент ам1нооксыдаз), у сынтез1 складных быюв гемпротешв (кофермент сынтетазы 3-ам1нолевул1новог кыслоты), метабол1зм1 ам1нокыслоты триптофану, 6iocuHme3i сф1нгол1тд1в, у гл1когенол1з1 (кофактор фосфорилази гл1когену) тощо [1, 6]. Саме тому, величина впливу тридоксину г1дрохлориду на OKpeMi показники обм1ну быку залежитъ eid його дози i ежу телят.
Ключовг слова: ф1з1олог1я, тридоксин ггдрохлорид, телята, сироватка Kpoei, загалъний быок, быков1 фракцп.
УДК 619:612.015:636.2
Яремко О. В.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, 79010, г. Львов, ул. Пекарская, 50
ОБМЕН БЕЛКОВ У ТЕЛЯТ МОЛОЧНОГО ПЕРИОДА ВЫРАЩИВАНИЯ ЗА ДЕЙСТВИЯ ПИРИДОКСИНА ГИДРОХЛОРИДА
В статье приведены результаты исследований влияния различных доз пиридоксина гидрохлорида на показатели обмена белка, а именно на количество
© Яремко О. В., 2015
* Науковий кер1вник - д.вет.н., професор Головач П. I.
299
