CC BY
17
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 636.082(075)
Боднарук В. С., к.б.н., ст. викладач, (bodnaruk.vol@gmail.com)
Жмур А. Й., асистент© Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Гжицъкого
АНАЛ13 ГЕНЕТИЧН01М1НЛИВОСТ1УКРАШСЬКО! М'ЯСНО!
породи велико! рогато! худоби
Розглянута внутрШнъопородна генотипова гетерогентстъ
укратсъког м'ясног породи за тринадцятъма генетико-бюх1м1чними системами у зв'язку з диференц1ац1ею тварин за статтю, ежом, мастю, живою масою телят при народжент / приростом живог маси телят у перш1 шктъ м1сяще. Найбыъше значения генетичних дистанцт виявлено м1ж групами тварин, ят в1др1зняютъся за приростом живог маси. Основнии вклад в генетичну диференщацт м1ж цими групами вносив локус пуриннуклеозидфосфорилази.
Ключое1 слова: генотипова гетерогентстъ, генетико-бюх1м1чш системи.
Вступ. Незважаючи на под1бшсть походження та умови утримання, будь яка група тварин, що представляв породу, являеться складною сукупшстю р1зних генотишв - несе в соб1 генетичну гетерогеннють (порода вщр1зняеться вщ безпородних тварин тим, що вона не складаеться ¿з змшаних генотишв. Р1зш генотипи в межах породи приведен! в систему...)[1] Однак мехашзми оргашзаци цих р1зних генотишв в систему, розмах внутршньопородно! генетично! мшливост1, И м1жпородш особливост1, законом1рност1 та причини И пщтримання залишаються недостатньо дослщженими. У зв'язку з цим, ми пор1внювали внутршньопородну генотипову гетерогеннють украшсько! м'ясно! породи з впливом ряду фактор1в, пов'язаних з д1ею штучного та природного добору, таких як диференщащя тварин за статтю, в1ком, мастю та
©Боднарук В. £., Жмур А. Й., 2013
3
деякими ознаками продуктивности (жива маса при народженш та прирют живо! маси за перш1 6 мюящв).
Матер1ал 1 методи. Дослщи проводились на тваринах украшсько! м'ясно! породи в агрогосподарств1 «Украша» Чершпвсько! области В анал1з були включен! телята до 3-ох мюячного вшу (35 гол1в), телищ старше одного року (57 гол1в) I бички старше одного року (41 голова). У вЫх тварин в якост1 фенотипових ознак брали масть, кол1р носогубних слизових, живу масу новонароджених I приркт живо! маси за перш1 6 мюящв. Носогубш слизов1 за кольором дшили на дв1 групи: св1тло-палево! маст1 та палево-строкато!. За живою масою при народженш дшили на 2 групи: менше 30 кг та бшьше 30 кг. Прир1ст живо! маси за перш1 6 м1сящв: менше 100 кг та бшьше 100 кг.
Генетичну структуру оцшювали за генетично детермшованим пол1морф1змом груп генетико-бюх1м1чних систем. Дослщи проводились на еритроцитах I плазм1 кровг Кров у тварин брали з яремно! вени в проб1рку з гепарином. Пол1морф1зм бшюв та фермешгв оцшювали, застосовуючи метод електрофоретичного роздшення бшюв у крохмальному гел1 в горизонтальних камерах з подальшим пстох1м1чним фарбуванням [2].
До групи дослщжуваних генетико-бюх1м1чних систем входили транспортш бшки: альбумш, гемоглобш, церулоплазмш I трансферин; ферменти метабол1зму глюкози - гексокшаза, лактатдегщрогеназа, 6-фосфоглюконатдегщрогеназа, глюкозо-6-фосфатдегщрогеназа та шш1 -супероксиддисмутаза, амшаза, креатинюназа, аденшаткшаза,
пуриннуклеозидфосфорилаза.
Результата дослщження. В данш робот1 виконаш дослщження генетично детермшованого пол1морф1зму тринадцяти генетико-бюх1м1чних систем, шкть з яких виявились пол1морфними: трансферин (ТБ), церулоплазмш (СР), гемоглобш (НВ), амшаза-1 (АМ), пуриннуклеозидфосфорилаза (РК), альбумш (ЛЬ). Так як альбумш мав найнижчий р1вень пол1морф1зму, його даш не включались в анал1з. Локус трансферину мав 4 алельних вар1анти (Л, Б1, Б2, Е), локус НВ - два алел1 (А [ В), локус амшази-1 - два алел1 (В [ С), локус СР -два (А I В). В локус1 РК виявлено 2 фенотипи, яю суттево вщр1зняються за актившстю - з високою (Н) та з низькою ( Ь) актившстю, що вщповщае лп-ературнимданим [3].
Спочатку розглядали зв'язок генотипово! гетерогенност1 укра!нсько1 м'ясно! породи у зв'язку з внутршньопородною диференщащею за статтю I за в1ком. Одержан! даш частот генотишв та алельних частот представлен! в таблиц! 1. Анал1з цих даних свщчить про те, що за пол1морфними системами генетична структура бугайщв старше 1 року пом1тно вщр1зняеться вщ телиць меншою мшливютю. У них немае рщюсного вар1анту локусу трансферину I менша гетерозиготшсть (гетерозиготшсть локусу ТБ бичюв - 66% , кор1в - 80 %; локус НВ - 5% I 14%). Генетична структура групи телят вщр1зняеться вщ дорослих тварин, причому не однаково, по р1зних пол1морфних системах. Розподш генотипових частот локусу ТБ,СР I РК у телят був бшьш под1бним до бугайщв I вщр1знявся вщ телиць, у яких виявлено вщносно цих груп високу
4
частоту прояву гомозигот ТЮ2Б2, СрВВ I РК з низькою актившстю ферменту (фенотип Ь). За частотою прояву алельного вар1анту Т£А генетична структура групи телят була ближчою до характерно! для групи бугайщв (0,457 I 0,488, вщповщно, у телиць - 0,333); алель СрА також (0,657 - у телят, 0,651 - у бугайщв, 0,570 - у телиць). За частотою прояву алельного вар1анту АтВ телищ та бугайщ були под1бш (0, 663 1 0,702), чим вщр1знялись вщ телят (0,897), НВ телят I телиць був под1бний I вщр1знявся вщ бугайщв (0,070; 0,103 I 0,025 вщповщно). Доросл1 групи вщр1знялись ще й тим, що у телят вс1 пол1морфш локуси були р1вном1рно розподшеш за законом ХардьВайнберга; у бугайщв 1 телиць по деяких локусах спостер1гались статистично достов1рш (Р<0,01) вщхилення генотипових частот вщ оч1куваних (у бугайщв надлишок гетерозигот по локусу СР, у телиць - надлишок гетерозигот по локусу ТТ).
Розрахунок генетичних дистанцш методом М. Нея I кластерний анал1з, виконаний за п'ятьма пол1морфними локусами, при використанш комп'ютерно! програми «ВЮ8У8», показали, що бугайщ 1 телищ ближч1 один до одного (БК = 0,013), ашж до групи телят (БК вщповщно 0,021 1 0,024).
За живою масою новонароджених тварин розбили на дв1 групи - менше 30 кг (Гр. 1) I бшьше 30 кг (Гр.2) . Щ групи однаков1 по статевому складу - 56 % самок. Пор1вняльний анал1з генетично! структури цих двох груп показав, що м1ж ними вщсутня р1зниця за генотиповими частотами локуЫв АМ, СР I РК, проте в груш з бшьшою живою масою вища гетерозиготшсть локусу НВ, але нижча - локусу ТТ, а також в локуа ТБ домшуе алельний вар1ант Б2, на вщмшу вщ Гр.1, в яко! вс1 три алельш вар1анти (А, Б1, Б2) зустр1чаються майже з однаковою частотою, що вщповщае л1тературним даним [4].
За приростом живо! маси за перш1 6 мюящв дослщних тварин подшили на 2 групи - з приростом менше 100 кг (Гр.3) 1 з приростом бшьше 100 кг (Гр.4). Генетичш частота в цих групах повшстю ствпадали по локусах СР i НВ. По локусу АМ в грут з бшьшими приростами спостер1галось деяке збшьшення частот прояву гомозигот ВВ. Локус ТБ характеризуеться збшьшенням частки гетерозиготное^ у Гр.4 на вщмшу вщ Гр.3. Також слщ вщзначити, що у групи Гр.2, в пор1внянш з Гр.1, гетерозиготшсть по локусу ТБ зменшувалась, в основному, за рахунок збшьшення частоти прояву генотипу Б2Б2, тому в Гр.4 вщносно Гр.3 вона збшьшувалась за рахунок зменшення частоти прояву того ж генотипу Б2Б2. Вщповщно в Гр.4 вщносно Гр.3 зменшувалась I частота алельного вар1анту ТЮ2. Треба також вщзначити, що в Гр.3 з приростом менше 100 кг, як 1 слщ було очжувати, переважали самки (84%), а в Гр.4 - самщ (38% -самок, 62% - самщ). Найсуттевш1 вщмшност1 генетично! структури м1ж Гр.4 I Гр.3 спостер1гались за локусом РК- в груш з великим приростом (Гр.4) частота прояву генотишв з високою актившстю РК (НН) виявилась у 2 рази вищою, шж в Гр.3.
5
Таблиця 1
Дифереищащя генетичноУ структури бугайщв, телиць та телят украУнськоУ м'ясно*1 породи велико? рогато? худоби за иол1морфиими геиетико -бшх1м1чиими системами
Генотипов! та алельш частоты В1к тварин
Бугайщ старш1 Телищ старш1 Телята до 3
року року М1СЯЦ1В
Генотипи, % Локус ТБ
ЛЛ 20 - 14
Л1Б1 21 26 20
ЛО2 37 39 43
БЮ1 5 2 3
БЮ2 7 12 11
Б2Б2 10 19 9
ЛЕ - 2 -
Алел1
Л 0.488 0.333 0.457
Б1 0.195 0.211 0.186
Б2 0.317 0.447 0.357
Е - 0.009 -
Генотипи, % Локус СР
АА 33 31 37
АВ 65 51 57
ВВ 2 18 6
Алел1
А 0,651 0,570 0,657
В 0,349 0,430 0,343
Генотипи, % Локус АМ
ВВ 45 52 79
ВС 52 37 21
СС 13 11 -
Алел1
В 0,663 0,570 0,657
С 0,337 0,430 0,343
Генотип % Локус НВ
АА 95 87 79
АВ 5 13 21
Алел1
А 0,975 0,930 0,897
В 0,025 0,070 0,103
Фенотипи, % Локус РК
Ь 55 63 51
Н 45 37 49
Розрахунок генетичних дистанцш дослщжуваних пол1морфних систем (ОМ) показав, що иаймеиш1 значения ОМ характерш для груп тварин, що
6
диференщюються по живш Maci новонароджених (Гр.1 i Гр.2 DN= 0.010), а найбшьше для груп тварин, яю в1др1зняються за приростом живо! маси перших 6 мкящв. (Гр.3 i Гр.4, DN=0.034).
В селекцшнш робот1 з украшською м'ясною породою надавали перевагу тваринам св1тло-палево! маси (одше! з батьювських порщ шароле) , шша група - з р1зними вщтшками палево! i палево-строкато!. В обох трупах спостер1галась м1нлив1сть забарвлення носогубного дзеркала. Тварини з типовою мастю шароле переважають в rpyni з приростами живо! маси за 6 мшящв бшьше 100 кг (Гр.4 - 62%) в пор!внянш з Гр. 3(42%). Але така вщмшшсть вщсутня м1ж трупами з р1зною масою при народженш (Гр.1 i Гр.2).
Висновки. Даш дослщження показують, що генетична мшливкть може залежати вщ впливом цшого ряду фактор1в, пов'язаних з д1ею штучного та природного вщбору. Виявлено неоднакове залучення генетико-б1ох1м1чних систем до диференщаци генетично! структури украшсько! м'ясно! породи, яке сп1впадае з д1ею р1зних фактор1в штучного та природного вщбору. Так статева диференщащя генетично! структури генетико-б1ох1м1чних систем в основному була пов'язана з локусом TF, в1кова - з локусом AM, за живою масою новонароджених - з локусом TF, а за приростом живо! маси за перших 6 мюящв життя - з локусом PN. Участь в диференщаци тварин за двома останшми фенотиповими ознаками, пов'язаними з живою масою, р1зних генетико-61ох1м1чних систем свщчить про в1дм1нност1 в i'x генетичн1й детерм1нац11 та можливост1 i'x роздшьно! селекц11.
Л1тература
1. КисловскийД. А. Избранные сочинения. - М.:Колос, 1965.-535 с.
2. Harris H., Hopkinson D. A. Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics.-Amsterdam, 1976. - 680p/
3. Ansay M., Hanset R. Purine nucleoside posphorylase (NP) of bovine erythrocytes: genetic control of electrophoretic variants // Anim. Blood Grps biochem. Genet. - 1972. - 3, N 4. - P. 219 - 227.
4. Ensminger M. E. The stockman's handbook (Animal agriculture series). -Danville, 1992. - 1030p.
Summary
The intrabreed genotype heterogeneity in Ukrainian beef cattle was studied for 13 genetic-biochemical systems in relation to the differentiation of animals by sex, age and color, birth weight and weight increase during the first 6 months of life. The greatest value of genetic distance was revealed between animal groups, distinguished by the weight increase. The locus of purine nucleoside phosphorylase greatly contribute to this genetic differentiation.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.£.
7
