CC BY
37
HayKoBun BiCHHK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegmiUHH Ta 6ioTexHonorin iMeHi C.3. T^nntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:612.015: 636.2.
Актившсть амшотрансфераз у сироватщ кров1 телят за дп пiридоксину гiдрохлориду
О.В. Яремко, Р.А. Пеленьо olhaja@ukr.net
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарно1медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
Вивчали вплив тридоксину aidpoxMopndy (втамту В6) на активтсть амшотрансфераз у сироватщ xpoei телят молочного перюду вирощування (з 1 по 90 добу). Телята контрольноi групи отримували основний ращон, а до^дним з першоi доби життя до основного ращону додавали тридоксину ядрохлорид у дозах: I група - 1,0; II - 2,0; III - 3,0; IV - 4,0 та V група - 5,0 мг/кг маси тма. Кров для до^дження брали перед ранковою гoдiвлeю на 1, 5, 21, 60 i 90 добу тсля народження. До^дження активнoстi амшотрансфераз визначали за вмктом у сироватщ кpoвi аспартатамтотрансферази (АСТ), алашнамтотрансферази (АЛТ) та спiввiднoшeння мiж ними за допомогою коефщенту де Ртка.
Встановлено, що додавання до молозива i молока тридоксину гiдpoхлopиду веде до тдвищення активнoстi амшотрансфераз. Найнижча актившсть АСТ i АЛТ у сироватщ кpoвi телят уЫх груп була на першу добу життя. Дiя тридоксину гiдpoхлopиду на активтсть амшотрансфераз проявлялася впродовж до^дного перюду. Додавання до молозива втамту В6 тдвищуе активтсть АСТ на 10 i вище вiдсoткiв лише за доз 3,0, 4,0 i 5,0 мг/кг маси тма. Вipoгiднo вищу актившсть АСТ виявлено у тварин II, III, IV i V груп на 21 та 60 добу. До 90 доби до^ду актившсть АСТ в сироватщ кpoвi телят до^дних груп стабтзувалася, що може свiдчити про здаттсть втамту В6 стимулювати ркт i розвиток мжрофлори рубця. Додавання до молозива i молока тридоксину гiдpoхлopиду приводило до зростання в межах референтних значень активнoстi АЛТ. Вipoгiдна piзниця мiж активтстю АЛТ контрольноi i до^дних груп встановлена у телят III, IV i V груп на 21, 60 i 90 добу до^ду, та у телят II групи на 90 добу до^ду. Стабтзащя активнoстi до^джуваного ферменту встановлена на 21 добу у телят IV групи, на 60 - III групи i на 90 добу у телят II групи. Вiднoшeння АСТ до АЛТ (коефщ-ент де Рiтiса) не виходило за мeжi фiзioлoгiчнoi норми. Для корекцп втамтного живлення телят 1-21 добового вк оптимальною дозою е щоденна добавка до ращону телят 4 мг/кг маси тма втамту В6, для телят з 21-60 добового вк - 3 мг/кг маси тма, а для телят 60-90 добового вк - 2 мг/кг маси тма.
K.mnoei слова: фiзioлoгiя, телята, алашнамтотрансфераза, аспартатамтотрансфераза, коефщент де РШка, сиро-ватка кpoвi, тридоксину ядрохлорид.
Активность аминотрансфераз в сыворотке крови телят при действии
пиридоксина гидрохлорида
А.В. Яремко, Р.А. Пеленьо olhaja@ukr.net
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Изучали влияние пиридоксина гидрохлорида (витамина В6) на активность аминотрансфераз в сыворотке крови телят молочного периода выращивания (с 1 по 90 сутки). Телята контрольной группы получали основной рацион, а опытным с первых суток жизни к основновному рациону скармливали пиридоксина гидрохлорид в дозах: I группа - 1,0; II - 2,0; III - 3,0; IV- 4,0 и Vгруппа - 5,0 мг / кг массы тела. Кровь для исследования отбирали перед утренним кормлением на 1, 5, 21, 60 и 90 сутки после рождения. Исследование активности аминотрансфераз определяли по содержанию в сыворотке крови
Citation:
Yaremko, O.V., Pelenio, R.A. (2016). The activity of aminotransferases in the blood serum of calves on the effects of pyridoxine hydrochloride.
Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 144-148.
аспартатаминотрансферазы (АСТ), аланинаминотрансферазы (АЛТ) и соотношения между ними с помощью коэффициента де Ритиса.
Установлено, что пиридоксин гидрохлорид ведет к повышению активности аминотрансфераз. Самая низкая активность АСТ и АЛТ в сыворотке крови телят всех групп была в первые сутки жизни. Действие пиридоксина гидрохлорида на активность аминотрансфераз наблюдалось в течении исследовательского периода. Скармливание витамина В6 с молозивом повышает активность АСТ на 10 и более процентов только за доз 3,0, 4,0 и 5,0 мг/кг массы тела. Вероятно высокую активность АСТ обнаружено у животных II, III, IV и V групп на 21 и 60 сутки. До 90 суток опыта активность АСТ в сыворотке крови телят опытных групп стабилизировалась, что может свидетельствовать о способности витамина В6 стимулировать рост и развитие микрофлоры рубца. Добавление пиридоксина гидрохлорида к молозиву и молоку привело к росту, в пределах физиологической нормы. активности АЛТ. Достоверная разница между активностью АЛТ контрольной и опытных групп установлена у телят III, IV и V групп на 21, 60 и 90 сутки опыта, и у телят II группы на 90 сутки опыта. Стабилизация активности исследуемого фермента установлена на 21 сутки у телят IV группы, на 60 - III группы и на 90 сутки у телят II группы. Отношение АСТ к АЛТ (коэффициент де Ритиса) не выходило за пределы физиологической нормы. Для коррекции витаминного питания телят 1-21 суточного возраста оптимальной дозой ежедневной добавки в рацион телят 4 мг/кг массы тела витамина В6, для телят с 21-60 суточного возраста - 3 мг/кг массы тела, а для телят 60 90 суточного возраста - 2 мг/кг массы тела.
Ключевые слова: физиология, телята, АСТ, АЛТ, коэффициент де-Ритиса, сыворотка крови, пиридоксин гидрохлорид.
The activity of aminotransferases in the blood serum of calves on the effects
of pyridoxine hydrochloride
O.V. Yaremko, R.A. Pelenio olhaja@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The influence of pyridoxine hydrochloride (vitamin B6) activity in serum aminotransferases in dairy calves growing period (1 to 90 days). Calves control group received basic diet, but research from the first days of life to the basic diet added pyridoxine hydrochloride doses: I group - 1.0; II - 2.0; III - 3.0; IV - 4.0 V and group - 5.0 mg / kg body weight. Blood for the study was before the morning feeding at 1, 5, 21, 60 and 90 days after birth. Research aminotransferase activity was determined by the content of serum aspartate aminotransferase (AST), alanine aminotransferase (ALT) and the ratio between them using factor where Ritisa.
It was established that the addition of colostrum to milk and pyridoxine hydrochloride leads to increased aminotransferase activity. The low activity ofAST and ALT in blood serum of calves of all groups was on the first day of life. Effects of pyridoxine hydrochloride on aminotransferase activity was shown during the research period. Adding to the colostrum vitamin B6 increases the activity ofAST by 10 percent or more doses of only 3.0, 4.0 and 5.0 mg/kg body weight. Probably higher AST activity detected in animals II, III, IV and V groups at 21 and 60 days. On the 90th day of the experiment AST activity in serum of calves research groups stabilized, which may indicate the ability of vitamin B6 stimulate the growth and development of microorganisms scar. Adding to the colostrum and milk pyridoxine hydrochloride led to growth within the physiological norm ALT activity. Significant difference between ALT control and experimental groups established in calves III, IV and Vgroups 21, 60 and 90 day experiment, calves and the second group on day 90 of the experiment. Stabilization of enzyme activity investigated is set to 21 days in calves group IV, 60 - the third group and 90 days in calves second group. The ratio of AST to ALT (coefficient de Ritis) do not go beyond the physiological norm. For correction of vitamin-supply calves 1-21 days old is the optimal dose of daily supplement intake of calves 4 mg / kg body weight of vitamin B6 for calves with 21-60-day age - 3 mg / kg and 60 calves 90-day age - 2 mg / kg body weight.
Key words: physiology, calves, alanineaminotransferase, ashartateaminotransferase, ratio de Ritis, blood serum, pyridoxine hy-drochloride.
Вступ
Серед ферменпв, пов'язаних з обмшом бшка i амшокислот, важливе значення мають аспартатамшо-трансфераза (АСТ) та аланшамшотрансфераза (АЛТ). Простетичною групою трансамшаз е тридоксальфо-сфат (ПАЛФ), який разом з придоксином, шрщокса-лем i шридоксамшом об'еднаш шд загальною назвою вггамш B6. Шридоксальфосфат регулюе практично ва процеси бшкового обмшу - ввд всмоктування амшокислот в кишечнику та !х перетворень до синтезу нукле!нових кислот i бiлкiв. Особливо важлива участь тридоксину в rarn^i переноснишв залiза i гемогло-бшу, скоротних бiлкiв мюкарда, травних ферменпв, у пвдтримщ детоксикацшно! i синтетично! функцп пе-чшки (Tymoshenko, 2003; Golovach and Zmija, 2010). Беззаперечним е той факт, що у жуйних тварин забез-
печення вггамшом В6, у значнш мiрi, задовольняеться за рахунок його синтезу мкрофлорою рубця (Russel et al., 2005). Проте, науковцями школи С.В. Стояновсь-кого (Velichko, 1987; Kostjuk, 1988; Semanjuk, 1990; Jus'kyv, 1992; Stojanovs'kyj et al.,1993; Jaremko and Stojanovs'kyj, 1999) ще у 90-х роках доведено, що у телят молочного перюду вирощування рубець ще не функцюнуе i е потреба у додатковому введенш при-доксину в рацюн. Разом з цим, вибiр дози i мехашзм дп тридоксину пдрохлориду на актившсть трансаш-наз у телят молочного перюду вирощування так i залишаеться ще не достатньо вивченим, що мае як теоретичний так i практичний штерес.
Науковий вюник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького, 2016, т 18, № 4 (72) MaTepia™ i методи дослщжень
Дослвди проведено в агроф1рм1 «Медобори» Тер-нопшьського району Тернотльсько! обласп на телятах з 1 до 90 доби життя. За принципом аналопв було пщбрано i сформовано шють груп (контрольна i п'ять дослвдних) новонароджених телят, по 5 тварин в кож-нш. Всi пiддослiднi тварини були клшчно здоровими, ix годiвля проводилась за збалансованими рацiонами (Kalashnikov, 2003). Телята контрольно! групи отри-мували основний рацюн, а дослiдним з першо! доби життя до основного рацюну додавали пiридоксин гiдроxлорид у рiзниx дозах: I група - 1,0; II - 2,0; III -3,0; IV - 4,0 та V група - 5,0 мг/кг живо! маси.
Вiдбiр проб венозно! кровi для дослвдження проводили перед ранковою годiвлею на 1, 5, 21, 60 i 90 добу шсля народження. При проведенш дослвджень у сироватцi кровi визначали активнiсть аспартатамшот-рансферази (КФ 2.6.1.1.) i аланiнамiнотрансферази (КФ 2.6.1.2.) за методикою S. Reitman, S. Frankel (1957) в модифжацп К.Г. Капетанаш та сшвввдно-шення АСТ до АЛТ (коефiцieнт де Рiтiса).
Уа експериментальнi дослiдження проведено ввд-поввдно до iснуючиx мiжнародниx вимог i норм гуманного ставлення до тварин (Страсбург, 1986 р., Закон Укра!ни вад 21.02.2006 р., № 3447-IV).
Таблиця 1
Актившсть асиартатампиотраисфк'рази у сироватщ кров1 телят молочного пepiоду вирощування,
мкмоль/л (М ± m, n = 5)
Статистичну обробку одержаних цифрових даних проводили за допомогою програми Statystika для Windows XP з використанням ^критерш Стьюдента. Визначали ступiнь вiрогiдностi рiзницi (p) мiж досль джуваними показниками тварин контрольно! i дослщ-них груп на першому та другому етат дослджень. Результати середнix значень вважали статистично вiрогiдними при p < 0,05*; p < 0,01**; p < 0,001***.
Результати та Тх обговорення
Проведеними дослвдженнями встановлено, що ак-тивнiсть амiнотрансфераз у сироватщ кровi телят дослiджуваного перюду вiдрiзнялася як у вiковому аспекп, так i за дп рiзниx доз пiридоксину пдрохло-риду (табл. 1). Так, у однодобових телят актившсть АСТ контрольно! та дослщних груп тварин виявилася найнижчою i знаходилася в межах 1,26 -1,36 мкмоль/л. Додавання телятам дослвдних груп до молозива пiридоксину протягом 5 дiб привело до зростання активностi дослiджуваного ферменту у I груш на 10,3%, II - 6,6%, III - 10,6%, IV - 14,8% та у V груш 23,4%, порiвняно iз першим днем життя тва-рин.
Групи тварин Доба
1 5 21 60 90
Контроль 1,29 ± 0,05 1,36 ± 0,03 1,63 ± 0,08 1,74 ± 0,06 1,88 ± 0,08
I 1,26 ± 0,06 1,39 ± 0,05 1,86 ± 0,09 1,94 ± 0,08 2,05 ± 0,08
II 1,36 ± 0,04 1,45 ± 0,05 1,92 ± 0,08* 2,04 ± 0,09* 2,14 ± 0,03**
III 1,32 ± 0,04 1,46 ± 0,04 1,99 ± 0,05** 2,12 ± 0,08** 2,15 ± 0,04**
IV 1,35 ± 0,05 1,55 ± 0,07 2,13 ± 0,06*** 2,14 ± 0,05*** 2,15 ± 0,04**
V 1,28 ± 0,05 1,58 ± 0,09 2,15 ± 0,06*** 2,16 ± 0,05*** 2,18 ± 0,05**
Наведеш у вище представленш таблищ данi сввд-чать, що протягом молозивного перюду у новонароджених телят дослвджуваних груп ввдбуваеться нарос-тання активносп АСТ, а додавання до молозива при-доксину гвдрохлориду, порiвняно iз контрольною групою, пвдвищуе активнiсть ферменту бшьше як на 10% лише за доз 3,0, 4,0 i 5,0 мг/кг маси тша.
У молочний перюд на 21 добу дослвду, порiвняно iз 1 добою, нами вiдмiчено зростання активностi АСТ у телят контрольно! i дослвдних груп. Згодовування телятам пiридоксину гвдрохлориду привело до зростання активносп дослвджуваного ферменту, порiвня-но iз контрольною групою телят, у I груш на 14,1%, II - на 17,8%, III - на 22,1, IV - на 30,7% i у V груш - на 31,9%. Вiрогiдно вищу актившсть АСТ виявлено у тварин II групи (р < 0,05), яким до молока додавали придоксину пдрохлорид у дозi 2 мг/кг маси тша, III групи (р < 0,01), яш одержували 3 мг/кг маси тша вгтамшу та IV i V груп (р < 0,001), яш одержували разом з молоком придоксину пдрохлорид у дозi 4 i 5 мг/кг маси тша.
Згодовування шридоксину пдрохлориду телятам протягом 60 дiб привело до подальшого наростання активносп АСТ, ввдносно контрольно! групи, у I груш
на 11,5%, II - на 17,2%, III - на 21,8, IV - на 23,0% та у V груш - на 24,1%. Вiрогiдно вищою виявилася рiзниця у телят II групи (р < 0,05), III групи (р < 0,01), IV i V груп (р < 0,001).
На 90 добу дослвду нами не вiдмiчено суттево! рiз-нищ в активносп АСТ в кровi телят дослвдних груп порiвняно з 60 добовими тваринами.
Результати вивчення активносп АЛТ в кровi телят молочного перюду за дп придоксину гвдрохлориду представленi в таблицi 2.
З аналiзу результатiв наведених у таблищ 2 видно, що актившсть АЛТ на першу добу життя телят досль джуваних груп становила вщ 0,99 до 1,04 мкмоль/л, що не виходить за меж1 референтних значень. Додавання до молозива придоксину гвдрохлориду приводило до зростання активносп АЛТ на 5 добу порiвня-но з першою добою життя тварин. Вiрогiдна рiзниця мiж актившстю АЛТ контрольно! i досл1дних груп нами встановлена у телят III, IV i V груп на 21, 60 i 90 добу дослiду, а також у телят II групи на 90 добу дос-лвду. Необхвдно вiдмiтити, що активнiсть дослвджува-ного ферменту стабiлiзувалася на 21 добу у телят IV групи, на 60 - III групи i на 90 добу у телят II групи.
1,8-f-
1ИИИ1И111
1 доба 5 доба 21 доба 60 доба 90 доба
Таблиця 2
Актившсть алашнамшотрансферази у сироватщ KpoBi телят молочного перюду вирощування, __мкмоль/л (М ± m, n = 5)_
Групи тварин Доба
1 5 21 60 90
Контроль 1,01 ± 0,04 1,01±0,05 1,07 ± 0,03 1,11 ± 0,06 1,17 ± 0,04
I 1,03 ± 0,06 1,10±0,06 1,17 ± 0,05 1,19 ± 0,08 1,24 ± 0,07
II 1,04 ± 0,04 1,09 ± 0,06 1,21 ± 0,06 1,23 ± 0,08 1,30 ± 0,04*
III 0,99 ± 0,04 1,12 ± 0,07 1,25 ± 0,07* 1,31 ± 0,04* 1,30 ± 0,04*
IV 1,04 ± 0,06 1,15 ± 0,08 1,33 ± 0,04** 1,33 ± 0,04** 1,30 ± 0,04*
V 1,02 ± 0,05 1,14 ± 0,06 1,33 ± 0,04** 1,32 ± 0,04* 1,32 ± 0,04*
□ Контроль □ I група □ II група □ III група □ IV група □ V група
Рис. 1. Коефщент де Ртса. (n = 5)
Це вказуе, що оптимальною дозою тридоксину ri-дрохлориду з 1 доби життя е 5 мг/кг маси тша, з 21 -4 мг/кг маси тша, з 60 - 3 мг/кг маси тша i з 90 добового вшу - 2 мг/кг маси тша.
В кттчнш практиц важливе значення мае не тшьки визначення активностi трансамiназ (АСТ, АЛТ) в кров^ але i ïx спiввiдношeння, яке вираховуеться за допомогою коефщенту де Рiтiса.
1з результапв наведених на рис.1 видно, що коефь цiент де Рiтiса не виходить за меж1 референтних зна-чень для тварин (0,91 - 1,75). Проте, звертае на себе увагу зростання коeфiцiента на 21 добу життя, порiв-няно iз молозивним пeрiодом, а також тсля 21 доби за додаткового згодовування телятам пiридоксину гiдроxлориду.
Висновки
Протягом молозивного перюду у новонароджених телят вщбуваеться наростання активностi АСТ i АЛТ, а додавання до молозива тридоксину пдрохлориду пщвищуе, порiвняно iз контрольною групою тварин, активнiсть ферменпв бiльшe як на 10 i вище вiдсоткiв лише за доз 3,0, 4,0 i 5,0 мг вгтамшу на 1 кг живоï маси.
2. Згодовування телятам протягом 90 дтв тридоксину гщрохлориду приводить до поступового наростання у кровi активност АСТ та АЛТ i швидшого становлення рубцевого травлення, порiвняно iз телятами контрольноï групи.
3. На 21 добу життя, порiвняно i3 молозивним пе-рiодом, а також пiсля 21 доби за додаткового згодовування телятам тридоксину пдрохлориду вiдмiчено зростання коефщента де Ртса.
Бiблюграфiчш посилання
Tymoshenko, O.P. (2003). Klinichna biohimija: navch.
posibn. H. (in Ukrainian). Golovach, P.I., Zmija, M.M. (2010). Obmin bilkiv u bugajciv na vidgodivli za vplyvu vitaminiv grupy V (V1, V2, V5, V6, V10, V12). Naukovyj visnyk L'vivs'kogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny i biotehnologij im. S.Z. Gzhyc'kogo. L'viv. 12(3), 28-30 (in Ukrainian). Russel, L.E. Faster, R.A., Bechtel, P.J. (2005). Evaluation of the erythrocycle aspartate aminotransferase activity coefficient as an indicator of port pubertal gilts. J. Nu-trit. 115(5), 1117-1123. Velichko, V.A. (1987). Osobennosti obmena veshhestv u bychkov v uslovijah promyshlennoj tehnologii proizvodstva govjadiny: avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni kand. biol. nauk: spec. 03.00.13 «Fiziologija cheloveka i zhivotnyh». L'vov (in Russian).
Kostjuk, S.S. (1988). Vlijanie piridoksina na pokazateli belkovogo i gazo-jenergeticheskogo obmena u krupnogo rogatogo skota v ontogeneze: avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni kand.biol.nauk : spec.
03.00.13 «Fiziologija cheloveka i zhivotnyh». L'vov (in Russian).
Semanjuk, V.I. (1990). Vlijanie piridoksina na pokazateli jenergeticheskogo i lipidnogo obmena u krupnogo rogatogo skota v ontogeneze: avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni kand. biol. nauk : spec. 03.00.13 «Fiziologija cheloveka i zhivotnyh». L'vov (in Russian).
Stojanovs'kyj, S.V., Stupnyc'kyj, R.M., Cymbala, V.I. (1993). Zastosuvannja pirydoksynu dlja korekcii' obminnyh procesiv i pidvyshhennja produktyvnosti hudoby. Naukovo-metodychni aspekty fiziologii': L'viv. 2(2), 152-153 (in Ukrainian).
Jus'kyv, Y.D. (1992). Pokazately yonnogo sostava sbivorotky krovy suhostojnbih korov y rodyvshyhsja ot nyh teljat pod vlyjanyem vytamyna V6 y magnyja : avtoref. dys. na soyskanye uchenoj stepeny kand. byol. nauk : spec. 03.00.13 «Fyzyologyja cheloveka y zhyvotnbih». L'vov (in Ukrainian).
Jaremko, O.V., Stojanovs'kyj, S.V. (1999). Vplyv pirydoksynu na obmin vuglevodiv u teljat. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' instytutu zemlerobstva i biologii' tvaryn UAAN. L'viv. 1(3), 91-93 (in Ukrainian).
Kalashnikov, A.P. (2003). Normy i raciony kormlenija sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh: spravochnoe posobie. 3-e izd., pererab. i dop. (in Russian).
Стаття надiйшла до редакцп 5.10.2016
