CC BY
35
УДК 619:611.018:636.2 Криштофорова Б.В., © д.вет.н., професор, зав. кафедри анатоми i фiзюлоril
тварин, Шеденний фтал Нацюнального утеерситету бюресурс1е I природокористування Украгни «Кримський агротехнолог1чний ушеерситет», Стегней Ж.Г., к.вет.н., доцент кафедри гистологи, цитологи та ембрюлоги,
(stegney_zhanna@ukr.net) Нацюнальний ушеерситет бюресурав I природокористування Украши, м. Кигв
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ КРОВОНОСНИХ СУДИН РУДИМЕНТАРНИХ К1СТКОВИХ ОРГАН1В ТЕЛЯТ
Дослгджували артерп, вени I судини мжроциркуляторного русла рудиментарних тсткових оргаше осьового скелета (останнього ребра I хвостових хребщв) неонатальних телят з використанням комплексу морфологгчних метод1в. Встановили, що артерп рудиментарних тсткових оргаше м 'язового типу, вени безм 'язового та мають особливост1 галуження, ят залежать в1д органа та його частини. Серед мтроциркуляторних судин виявляються синусогдт катляри властив1 червоному тстковому мозку.
Ключовi слова: кровоноснг судини, останне ребро, хвостовI хребц1, телята
Актуальшсть теми. У сучасному тваринництвi юнуе проблема зниження природно! резистентност оргашзму, що зумовлено впливом антропогенних чинниюв. Особливим проявом порушень механiзмiв природного захисту е народження потомства з низькою життездатшстю. Дослщження показують, що в пренатальному перiодi онтогенезу вiдмiчаються порушення взаемовiдносин у системi мати-плацента-плiд, що зумовлюе затримку росту i розвитку органiв багатьох органiв i зокрема кровотворення та iмунного захисту [9, 10]. У пренатально недорозвинених телят рееструеться зменшення морфометричних параметрiв оргашзму та порушення взаемовщносин компонентiв в органах гемоiмуноцитопоезу [2, 4]. Змши компонентiв цих органiв зумовленi структурно-функщональними змiнами кровоносних судин i особливо мжроциркуляторних. Проте, вiдомостi про особливост кровоносних судин органiв гемоiмуноцитопоезу тварин рiзного органiзм енного статусу при народженш у науковiй лiтературi висв^леш не достатньо повно.
Мета дослвджень. Визначити особливостi структури внутрiшньоорганних кровоносних судин рудиментарних юсткових органiв осьового скелета неонатальних телят рiзного морфофункщонального статусу при народженнi.
Матер1ал 1 методи дослщжень. Дослiджували внутрiшньоорганнi артерп, вени i мiкроциркуляторнi судини останнього ребра i хвостових хребцiв добових (п=5), 5- (п=5), 10- (п=5) i 20- (п=5) телят червоно! степово! породи. Телята вiком 5, 10 i 20 дiб при народженш мали ознаки пренатального недорозвинення [4]. При виконанш роботи проводили анатомiчне препарування, транскапiлярну
© Криштофорова Б.В., Стегней Ж.Г., 2011
ш'екщю кровоносних судин чорною тушшю на 3% водному розчиш желатину. MaTepian для дослщжень фiксували у 5%, а поим у 10% водному розчиш форм^ну, де i збepiгaли пiд час дослщжень. Декальцинацш рудиментарних кiсткових оргашв проводили у 5,0% pозчинi азотно! кислоти на 10% водному розчиш фоpмaлiну. Пiсля декальцинаци кiстковi органи промивали у пpоточнiй водi i виготовляли пластинки товщиною до 2 мм, яю пpосвiтляли за загальноприйнятою методикою у ксилолi для визначення арх^ектошки кровоносних судин. Гiстозpiзи рудиментарних юсткових оpгaнiв виготовляли на мжротомькриостат МК-25 з викорситанням глщирин-желатиново! сумш^ якi фарбували гeмaтоксилiном та еозином, фукселшом Вейгерта та iмпpeгнувaли азатнокислим сpiблом [3]. Дослiджeння гiстозpiзiв проводили за допомогою OlimpusCX-20. Mоpфомeтpiю кровоносних судин проводили за допомогою окуляр-мжрометра МОВ-1-15х. При цьому в apтepiях i венах визначали товщину стшки, кaлiбp та дiaмeтp. У мжроциркуляторних судинах визначали лише дiaмeтp. Цифpовi дaнi обробляли статистично з використанням програм Exel i Statist ST.
Результати дослщжень. Телята неонатального перюду мали piзну живу масу, як i абсолютну i вiдносну масу юстково! системи (табл. 1.). У телят масою тiлa з меншою за поpоднi показники визначаеться менша i абсолютна маса юстково! системи, тодi як вiдноснa, навпаки, бшьша.
Таблиця 1.
Абсолютна i вщносна маса скелета телят_
Bík телят, дiб Маса скелета
Абсолютна, кг Вiдносна, %
M±m V,% M±m V,%
1(1) 6,40±0,27 5,95 19,01±0,61 4,52
1(11) 5,56±0,04 1,44 21,38±0,14* 1,31
5 6,48±0,12 2,61 18,87±0,24 1,79
10 6,75±0,14 2,92 18,33±0,24 1,85
20 7,36±0,20* 3,83 17,36±0,28** 2,27
*Р<0,05 **Р<0,01 ***Р<0,001
Внутрiшньоорганнi кровоноснi судини рудиментарних юсткових оргашв телят мають будову подiбну для iнших оргашв [5]. Проте проведеш дослiдження свщчать, що параметри дiаметра, калiбру i товщини стiнки артерiй i вен, як i дiаметра мiкроциркуляторних судин менша дещо менша, порiвняно з такими шших iнтраосальних судин.
У хребетнш частинi останнього ребра добових телят з масою тiла вщповщною породним показникам стiнка магiстральних артерш утворена трьома оболонками: iнтимою медieю i адвентицieю. Дiаметр цих судин досягае 222,38±65,95 мкм (табл. 2). У добових телят iз масою тша нижчою за породнi показники рееструеться менший дiаметр (219,86±25,66 мкм) i товщина стiнки (37,24±4,93 мкм).
Параметри внутршньоорганних магiстральних вен проявляють таку ж залежнiсть вiд пренатального розвитку органiзму телят. Структура ланок мжроциркуляторних судин повнiстю залежить ввд локалiзацil того чи iншого виду юсткового мозку. В дiлянцi розташування остеобластичного кiсткового
мозку (в комiрках первинно! губчасто! юстково! речовини) виявляються прямi, дугоподiбно загнутi на межi з руйнiвним метафiзарним та суглобовим хрящами. Дiаметр капiлярiв остеобластичного юсткового мозку досягае 10,0-15,0 мкм. 1х ендотелiоцити мають витягненi ядра i розмiщуються один за одним. Дугоподiбнi капiляри остеобластичного кiсткового мозку майже повшстю заповнюють комiрки первинно! губчасто! юстково! тканини. Тодi як дрiбнi артерi! та артерiоли вiдповiднi !м венули практично не виявляються серед дугоподiбних капiлярiв. У комiрках вторинно! губчасто! кiстково! тканини мiститься червоний юстковий мозок, який е ушверсальним органом гемоiмунопоезу. В комiрках вторинно! губчасто! юстково! тканини останнього ребра серед червоного юсткового мозку виявляються рiзного калiбру артерi! i тонкостшш вени серед численних мiкроциркуляторних судин. Стшка дрiбних артерiй утворена штимою, медiею та адвентицiею i мае вщносно невеликий калiбр (рис. 1.). Артерюли у медi! мiстять лише один шар мюзипв, i !х калiбр досягае 41,22±3,20 мкм (табл. 2). Характерно, що у телят з ознаками пренатального недорозвитку дiаметр артерiол на 14,50% менший. Артерюли галузяться на прекапiляри, якi мають дещо менший дiаметр. Особливу увагу привертае стiнка капiлярiв, серед яких у червоному кiстовому мозку виявляються особлив! ¿з значним д1аметром.
Рис. 1. Артер1я хребетноУ частини останнього ребра добовоУ телички (I група). Гематоксил1н 1 еозин. х100: 1 - штима; 2 - мед1а; 3 - адвентищя; 4 -
кчстковнй мозок.
Дослiдники такi капiляри визначають як синусо!днi, якi забезпечують дозрiвання i проникнення зрiлих кл^ин кровi у загальний кровообiг [8]. Дiаметр синусо!дних капiлярiв коливаеться в межах 60,0-280,0 мкм. 1х стшка утворена ендотелюцитами, мiж якими е щшини, i не суцiльною базальною мембраною та адвентицiею, яка контактуе з ендостом. З вiком телят внутршньоорганш кровоноснi судини останнього ребра збшьшуються в дiаметрi, в артерiях i венах дещо збiльшуеться дiаметр i товщина стiнки проте особливоси галуження змiнюються не значно. Так, дiаметр вен збiльшуеться до 104,96±12,23 мкм.
У хвостових хребцях артери м'язового типу iз значною товщиною стшки i невеликим к^бром, тодi як стiнка вен утворена лише штимою i адвентицiею (вени безм'язового типу). Синусощш гемокапiляри також виявляються у комiрках вторинно! губчасто! юстково! тканини заповнено! червоним кютковим мозком (рис. 2.).
Рис. 2. Кровоносн1 судини першого хвостового хребця добово!" телички (II група). Гематоксил1н 1 еозин. х160: 1 - артер1ола; 2 - синусо'щний кап1ляр.
На вiдмiну вiд останнього ребра внутрiшньоорганнi кровоноснi судини хвостових хребщв представленi i значною кшькютю капiлярiв властивих жовтому юстковому мозку (рис. 3.).
Рис. 3. Кровоносш судини к1сткового мозку першого хвостового хребця 5-добовоУ телички. Гематоксилш 1 еозин. х100: 1 - капшяр; 2 - посткап1ляр; 3 - червоний к1стковий мозок; 4 - адипоцит
Параметри стшок артерш, вен i мшроциркуляторних ланок залежать вщ положення хребця у скелет хвоста. Кровоноснi судини з найбшьшим поперечником виявляються в перших хвостових хребцях (табл. 3.). проте залежшсть вiд пренатального розвитку телят також збер^аеться. У тварин з ознаками пренатального недорозвинення дiаметр артерiй, вен та мжроциркуляторних судин i товщина !х стiнки меншi, нiж таю у телят оргашзменний статус яких вiдповiдае породним показникам. Артери i вени з найбiльшим дiаметром виявляються у середнш дiлянцi тiла хвостових хребщв. З вiком телят дiаметр i товщина стiнки кровоносних судин хвостових хребщв незначно збшьшуеться. Серед мжроциркуляторних судин виявляеться значна юльюсть капiлярiв загального типу, що властива жовтому кiстковому мозку.
Таким чином, внутршньоорганш кровоноснi судини рудиментарних юсткових органiв мають дещо менший дiаметр, порiвняно з iншими кiстковими органами скелета. Артери мають значну товщину стiнки, за рахунок добре розвинено! меди i адвентици, тодi як у венах вона представлена штимою i адвентицiею. Серед мiкроциркуляторних судин виявляються дугоподiбнi капiляри загального типу, яю слiпо починаються, властивi остеобластичному кiстковому мозку, синусощш - червоному юстковому мозку i загального типу жовтому юстковому мозку. Наявшсть атки капiлярiв загального типу серед жовтого юсткового мозку свiдчить про зменшення iнтенсивностi процесiв остеогенезу рудиментарних юсткових оргашв телят новонародженого перiоду.
Лтгература
1. Волкова О.В. Основы гистологической техники / О. Волкова, Ю. Елецкий Ю.- М.: Медицина, 1982. - 304 с.
2. Гаврилш П.М. Структурно-функщональш змiни тканинних компонент кiсткових органiв в телят протягом перших 30 дiб життя / П. Гаврилш // Вшник Бшоцерювського ДАУ. - Бiла Церква, 1999. - С. 43-49.
3. Горальський Л.П. Основи пстолопчно! технiки i морфофункцiональнi методи дослiджень у нормi та при патологи Л. Горальський, В.Хомич, О. Кононський: Навчальний поабник. - Житомир: "Полкся", 2005. -288 с.
4. Криштофорова Б.В. Бюлопчш основи ветеринарно! неонатологи / Б. Криштофорова, В. Лемещенко, Ж. Стегней. - Омферополь: Тера Таврика, 2007. - 386 с.
5. Куприянов В.В. Микроциркуляторное русло / В. Куприянов, Я. Караганов, В.Козлов. - М.: Медицина, 1975.- 216 с.
6. Меркулов Г.А. Курс патогистологической техники / Меркулов Г.А.-Л.: Медгиз, 1961. - С. 159-161
7. Мажуга П.М. Кровеносные капилляры и ретикулоэндотелиальная система костного мозга / П. Мажуга. - К.: Наукова думка, 1978. - 192 с.
8. Новиков И.И. Кровеносные сосуды костного мозга / И. Новиков. -М.: Медицина, 1983. - 186 с.
9. Саенко Н.В. Морфофункщональш особливост фетально! частини плаценти при pi3TOMy ступеш пренатального розвитку телят: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.02.00. - К., 2001. - 20 с.
10. Хрусталева И.В. Задачи морфологии животных в связи с проблемами в животноводстве: Сб. науч. Трудов МВА, 1981. - С.6-13.
Summary Khrishtoforova B. V., Stegney Zh. G.
PECULIATES OF BLOOD VESSELS STRUCTURE OF CALF RUDIMENTARY BONE ORGANS Investigated the artery, veins and vessels of microcirculatory channel of the neonatal calves axial skeleton(last rib and tail vertebras) rudimental bone organs with the use of morphology method complex. It was set, that rudimental bone organs artery of muscle type, veins of non-muscle type have a specialty of branching, which depend on the organ and its parts. Between the microcirculatory vessels there are sine capillaries, which are inherent for the red bone marrow. Key words: blood vessels, last rib, tail vertebras, calves.
Стаття надшшла до редакцИ 2.04.2011
