CC BY
18
сумарно! активност - -0,77 при р=0,009. Таким чином, отримаш залежностi були тюними, а рiвняння - достсгарними.
Висновки. У лiсових екосистемах розкладена частина люово! пiдстилки мае найбшьшу величину питомо! активностi радiонуклiдiв, а максимальна су-марна акгивнiсть вщзначаеться у верхнiй частинi гумусово-елювiального горизонту Грунту. У вологих сугрудах спостерк'аеться бiльш iнтенсивна мiграцiя ра-дiонуклiду з люово! пiдстилки до мшерально! частини Грунту, нiж це вщзна-чаеться у вологих суборах.
Л1тература
1. Булавик И.М. Обоснование лесопользования в условиях радиоактивного загрязнения Белорусского Полесья : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03. "Лесоведение и лесоводство" / И.М. Булавик. - Гомель, 2007. - 39 с.
2. Калетник М. Радюеколопчна обстановка в люах Укра!нського Полюся / М. Калетник, В. Ландш, П. Пастернак, В. Краснов, П. Подкур // Ойкумена. - 1991. - № 2. - С. 61-66.
3. Краснов В.П. Радюеколопя лгав Полюся Укра!ни / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
4. Переволоцкий А.Н. Распределение 137Cs и 90Sr в лесных биогеоценозах / А.Н. Переволоцкий. - Гомель : РНИУП "Ин-т радиологии", 2006. - 256 с.
Бойко А.Л. Современное распределение 137Cs в почвах влажных суг-рудов и суборей лесов Украинского Полесья
Проанализировано современное распределение 137Cs в почвах наиболее распространённых в Полесье Украины типах лесорастительных условий. Отмечено значение лесной подстилки в депонировании и перераспределении радионуклидов в почвах. Установлены закономерности и дана количественная оценка распределения
Cs в лесной подстилке и минеральной части почвы.
Ключевые слова: радиоактивные элементы, плотность радиоактивного загрязнения почвы, типы лесорастительных условий, лесные экосистемы.
Boyko O.L. Contemporary 137Cs distribution in the soils of wet sugruds and subors of forests of Ukrainian Polissya
Contemporary 137Cs distribution was analyzed in the soils of the most wide-spread types of forests in Polissya of Ukraine. The significance of forest litter was noted in retaining and redistribution of radionuclides in the soil. Regularity and qualitative evaluation of 13 Cs distribution in forest floor and in mineral part of soil is determined.
Keywords: radioactive elements, density of radioactive ground deposition of forests, forest ecological types, forest ecosystems.
УДК 630*907.12(477) Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук;
доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; доц. П. Т. Ященко, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат НАНУ, м. Львт
ПРИРОДН1СТЬ КОМПОНЕНТ1В Л1СУ ЯК ПОКАЗНИК Р1ВНЯ ЙОГО ТРАНСФОРМОВАНОСТ1
Запропоновано методику визначення ступеня трансформованост люу за показ-ником природност його компоненпв - деревостану, шдросту, шдлюку та травостою. Розроблено алгоритм бально! ощнки природной люових насаджень, проаналiзовано стушнь трансформованост лгав у межах модельних територш Карпатського регюну Укра!ни.
Ключовг слова: трансформацшш процеси, лю, ф^оценоз, деревостан, шдрют, шдлюок, трав'яний покрив.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.8
У забезпеченш сталого розвитку кра'ни вагомого значения набувае ефективне лiсокористування та ведения люового господарства на засадах наб-лиженого до природи лiсiвництва. Це передбачае насамперед безперервнють ю-нування лiсового покриву та в1дтворення природних рiзновiкових лю1в, що повинно здшснюватись з урахуванням ступеня 1х трансформованостi [1-5]. Такий пiдхiд особливо важливим е для Карпат, як найбшьш лiсистого регiону Укра1ни.
Трансформованють лiсiв можна характеризувати як за окремими 1х компонентами, в1дзначаючи певнi в1дхилення видового складу, структури чи стану безпосередньо фiтоценозу, зооценозу чи м1кробоценозу вiд типових параметрiв, так i комплексно, з урахуванням складових едафотопу (трофотопу, гiгротопу та кл1матопу), що потребуе пошуку методичних пiдходiв до оцiнки трансформова-ност лiсу та необхiдностi залучення до цього процесу значно1 кiлькостi спещ-алiстiв рiзних галузей науки.
Одним iз основних показникiв, який може в1дображати рiвень трансфор-мованостi люу, ми пропонуемо використати природнiсть його компоненпв. Роз-роблено методику бально1 оцiнки природностi компонентiв лiсу - деревостану, пiдросту, пiдлiску й трав'яного покриву (табл. 1).
Табл. 1. Оц'шка природпосии компоненте лгсу
№ по-казника Показник природност1 компонент1в люу Бал природност1, тах ^ 100 бал1в
1 Деревостан тах ^ 50 бал1в
Деревостан природний, його склад пор1д типовий для харак-теризованого типу люу чи субформацп. 50
Деревостан близький до природного та за складом пор1д незначно в1др1зняеться в1д типового, в межах 10 %. 40
Деревостан в1дносно близький до природного, проте за складом пор1д в1др1зняеться в1д типового на 20-30 %, або ж деревостан монодомшантний. 30
Деревостан природний, але сп1вв1дношення деревних пор1д нетипове, далеке в1д природного складу, проте в1др1зняеться в1д типового не б1льше як на 50 %, або ж було додаткове впровадження л1сових культур чи природне зам1щення л1со-вих культур аборигенними породами. 20
Деревостан природний, але його домшантами е супутш породи, або ж деревостан за складом в1др1зняеться вщ типового б1льше, н1ж на 50 %, або ж це л1сов1 культури, що за складом в1дпов1дають типу люу, або ж деревостан е рщкостшним, повнотою менше н1ж 0,4. 10
Деревостан штучно створений, причому склад люових культур на в1дпов1дае типу люу, або у 1х склад1 переважають штродуценти. 0
2 П1др1ст: тах ^ 20 бал1в
в1дпов1дае природному складу, надшний; 20
в1дпов1дае природному складу, ненадшний; 15
близький до природного складу, але надшний; 10
далекий вщ природного складу; 5
шдрют вщсутнш. 0
3 П1дл1сок: тах ^ 10 бал1в
в1дпов1дае рослиннш асоц1ацп, або ж в1дсутн1й внасл1док цього високо'1 з1мкненост1 деревостану; 10
не характерний для рослинно1 асоц1ацп; 5
п1дл1сок в1дсутн1й, або ж його наявнють зумовлена антропо-генними зм1нами (антропогенною д1яльн1стю). 0
4 Трав'яний покрив тах ^ 20 бал1в
• кшькють люових вид1в: понад 80 вид1в; 20
4 а 61-80 вид1в; 41-60 вид1в; 21-40 вид1в; 15 10 5
менше шж 20 вид1в. 0
• сшввщношення кшькост люових вид1в до нелюових:
4 б коефщент: понад 10,0 5,1-10,0 2,1-5,0 20 15 10
1,0-2,0 5
менше шж 1,0 одинищ 0
• природнють травостою (якюний аспект):
■ травостш не порушений, його склад 1 дом1нування вид1в вщ- 20
пов1дае типу л1сорослинних умов;
■ у травостси е нелюов1 види, але 1х поява зумовлена природни- 15
ми чинниками, а сумарне проективне покриття менше шж 1 %;
■ травостш формують люов1 види, але 1з значним дом1нуванням
4 в одного-двох вид1в, яке зумовлене розладнанням деревостану; 10
участь нелюових вид1в до 5 одиниць, а сумарне проективне
покриття до 2 %;
■ участь нелюових вид1в у травосто! до 10 одиниць, а сумарне 5
проективне покриття до 5 %;
■ нелюових вид1в понад 10 одиниць, а сумарне !х покриття понад 5 %. 0
Природнiсть компоненпв лку, як показник рiвня трансформованосп, та навiть природоохоронно! цiнностi люових насаджень, можна застосовувати та-кож iз метою висвiтлення впливу рiзних негативних природних явищ (затоплен-ня тд час паводку, вiтровали, буреломи, сшгсга лавини, змiна грунтових умов та пдролопчного режиму) та антропогенних впливiв (недосконале ведення ль сового господарства, самовшьш рубання лiсу, випасання худоби, сiнокосiння) на сучасний стан лiсових екосистем.
Згiдно iз запропонованою методикою, сумарний максимальний бал при-родностi означених компонентiв лiсу - це 100 одиниць. Найбшьша кшькють ба-лiв надаеться природностi деревостану, основного компонента лiсового наса-дження - максимально 50 одиниць. Природнють пiдросту, як молодого поколш-ня деревних порщ, що з часом замшить материнський намет, оцiнюють максимально в 20 балiв. Щдлгсок, як компонент лiсового фiтоценозу, що сприяе росту головних порщ, ощнюють максимально в 10 балiв. Природнють трав'яного вкриття люових угруповань, яке характеризуется значним видовим рiзноманiт-тям, ощнюють максимально в 20 балiв.
Бальну оцiнку природностi травостою можна визначати за рiзною методикою: за кшькютю лiсових видiв (4 а); за коефщентом спiввiдношення кшь-костi лiсових видiв до нелюових (4 б); за природнiстю травостою (4 в), а також як усереднений бал цих трьох ощнок природносп трав'яного вкриття. Ступiнь трансформованосп лiсу пропонуемо встановлювати на осжга коефiцiента тран-сформованостi (Кт), який визначаемо як спiввiдношення вiдхилення вщ максимального балу природностi люових насаджень до максимального балу природносп окремих компонентiв лiсу:
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.8
Кт = 100 - X / 100 ^ 0, де: 100 - максимальний бал природносп компонента люу; Х - встановлений бал природносп компонента люу.
Менший коефiцieнт трансформованосп (Кт ^ 0) вказуе на бшьшу по-тенцiйну здатнiсть люових екосистем до саморегуляцн та самовщновлення. Ви-сокий коефiцieнт трансформованостi свщчить про незначну стабiльнiсть та стшкють люово1 екосистеми до несприятливих впливiв рiзних екологiчних фак-торiв середовища. З метою апробаци запропоновано1 методики щодо природнос-тi компонентiв люу, як показника трансформацшних процесiв у люових екосис-темах, на модельних територiях Карпатського регiону Укра1ни було закладено пробнi площi у грабово-дубових, ялиново-букових, ялицево-букових, ялицево-ялиново-букових i ялиново-буково-ялицевих лiсах iз рiзним ступенем штенсив-ностi ведения лiсового господарства та антропогенного впливу на них (табл. 2).
Люи з коршними типами деревостанiв загалом характеризуються значно нижчим ступенем трасформованост насаджень (Кт = 0,19-0,37) порiвняно з по-хiдними лiсами (Кт = 0,53-0,80) (табл. 3).
Табл. 2. Бальна оцтка природностг лгсових насаджень та ступеня Тх шрансформованосш1
№ з/п Склад деревостану Дере-востан, бал Шд-рют, бал Пд- люок, бал Трави, бал Загалом, бал1в Ступшь трансформованосп
Грабово-дубов1 лки
Коршш грабово-дубов1 лгсп
8-99 10Дз 30 5 10 8 53 0,47
9-99 10Дз 30 10 10 8 58 0,42
11-99 10 Дз од Гз, Сз, Яле 30 5 10 13 58 0,42
13-99 7Дз3Гз 40 5 0 17 62 0,38
14-99 6Дз4Гз 40 5 0 13 58 0,42
1-02 9Дз1Бп од Лпд, Вхч 40 5 10 15 70 0,30
3-02 10Дз од Гз 50 15 10 10 85 0,15
10-02 10 Дз +Гз 30 15 10 13 68 0,32
4-02 4Дз3Лпд3Гз од Ос 40 10 10 15 75 0,25
16-99 10 Дз од Вхч 30 5 0 10 45 0,55
Похадт грабово-дубов1 люи
7-99 10Дз 30 5 5 7 47 0,53
10-99 10 Дз 30 15 5 7 57 0,43
12-99 6Ос2Гз1Яв1 Дз +Бп, од Яле, Врб 0 5 5 5 15 0,85
19-99 8Дз2Сз 10 0 0 17 27 0,73
2-02 9Дз1 Лпд од Ос, Вхч, Бп 0 10 10 8 28 0,72
5-02 10Сз од Лпд 0 20 10 8 38 0,62
17-99 10Мде 0 5 0 8 13 0,87
18-99 9Мде1Ос + Дз, Сз, Яле 0 5 0 15 20 0,80
1льмово-дубов1 лки
Коршш шьмово-дубов1 люи
1-99 9Дз1Клп од Лпд, Яз, Вгл 40 15 10 15 80 0,20
2-99 7Дз1Яз1 Лпд1Клп од Вгл, Гз, Вхч 50 5 10 15 80 0,20
Похвдт шьмово-дубов1 люи
3-99 8Яз2Лпд од Дз, Ябл 10 10 10 15 45 0,55
5-99 8Тч1Вгл1Лпд од Дз 0 5 10 10 25 0,75
6-99 | 5Лпд4Яз1Дз + Вгл, од Вхч 0 10 10 0 20 0,80
Ялицево-буков1 л1си
Коршн1 ялицево-буков1 лгси
1-00 9Яцб1Бкл 40 10 10 10 70 0,30
Пох1дн1 ялицево -буков1 лгси
3-00 9Сз1Яв од Бкл 20 15 10 8 53 0,47
2-00 6Сз3Яцб1Бкл од Яле 0 10 10 8 28 0,72
4-00 9Бкл1Врб 30 10 5 8 53 0,47
5-00 9Вхс1Ябл од Чш 0 20 10 8 38 0,62
Ялиново-буков1 л1си
Коршн1 ялиново -буков1 лгси
7-00 7Яле3Бкл 40 10 0 15 65 0,35
8-00 6Яле4Бкл 40 10 0 12 62 0,38
Пох1дн1 ялиново -буков1 лгси
9-00 10Яле 20 0 0 10 30 0,70
10-00 8Яле2Бкл 20 15 10 7 52 0,48
11-00 9Бкл1Яле 10 5 0 3 18 0,82
12-00 10Яле 10 0 0 5 15 0,85
Ялицево-ялиново-буков1 лки
Коршн1 ялицево-ялиново-буков1 л1си
11-02 6Бкл3Яле1Яцб 50 20 0 18 88 0,12
12-02 8Бкл2Яле +Яв 50 15 0 20 85 0,15
13-02 6Яле4Бкл 30 15 0 15 60 0,40
14-02 6Бкл4Яле +Бп 40 10 0 17 67 0,33
Похщш ялицево-ялиново-б уков1 лгси
15-02 10Яле 10 0 0 10 20 0,80
Ялиново-буково-ялицев1 лки
Коршш ялиново-буково-ялицев1 л1си
6-00 10Яцб 40 20 5 12 77 0,33
6-02 9Яцб1Бкл +Яле 50 20 10 15 95 0,05
Похщш ялиново-буково-ялицев1 лгси
7-02 7Яцб3Яле 10 0 10 15 35 0,65
8-02 5Яцб5Яле 30 10 5 15 60 0,40
Табл. 3. Стутнь трансформованостг лгск модельних територш Карпатського регшну Украши
Субформацп типш деревосташв Коршт типи деревосташв Похщт типи деревостатв
max, бал min, бал усеред-нений, бал max, бал min, бал усеред-нений, бал
Грабово-дубов1 лгси 0,55 0,15 0,37 0,87 0,43 0,69
[льмово-дубов1 лгси 0,20 0,20 0,20 0,85 0,55 0,70
Ялицево-буков1 лгси 0,30 0,30 0,30 0,72 0,47 0,57
Ялиново-буков1 лгси 0,38 0,35 0,37 0,85 0,48 0,71
Ялицево-ялиново-буков1 люи 0,40 0,12 0,25 0,80 0,80 0,80
Ялиново-буково-ялицев1 люи 0,33 0,05 0,19 0,65 0,40 0,53
Мшмальний стутнь трансформованосп фгтоценозу (Кт = 0,05-0,20) встановлено для люових екосистем, як характеризуются: природним деревоста-ном, породний склад якого типовий для встановленого типу люу чи субформацц; з надшним пщростом, який вiдповiдаe породному складу деревостану; з наявшс-
^укрвий вкник 11.1ТУ yKpa'1'ни. - 2G12. - Вип. 22.8
тю шдлюку, щo вiдпoвiдae pocлиннiй acoцiaцiï та нежфушеним тpaвocтoeм, щo вiдпoвiдae типу лicopocлинниx yмoв (ПП - 2-99; 3-02; 11 -02,12-02; 6-02).
Лicoвi yгpyпoвaння, cфopмoвaнi шляxoм caдiння лicoвиx кyльтyp iз де-pевниx жфщ, щo не ваджтадають типу люу, та фopмyвaння якж мoжнa poзцi-нювати як неефективне ведення лicoвoгo rec^^pcrea, aбo ж як ведення romo-дapcтвa на виpoщyвaння цiльoвиx лicoвиx нacaджень (ПП - 5-99, 6-99, 17-99, 18-99, 2-00, 15-02), xapaктеpизyютьcя витоким cтyпенем тpaнcфopмoвaнocтi фь тoценoзy (Km = 0,72-0,87).
Стутнь тpaнcфopмoвaнocтi лicoвoгo фiтoценoзy, щo зазнае iнтенcивнoгo випacaння xyдoби, е дещo вищим (ПП - 7-99^ Km = 0,53), ш^внят з лicoм, де випac е незначним (ПП - 8-99^ Km = 0,47), aбo ж ^a^raro вiдcyтнiй (ПП - 9-99^ Km = 0,42).
Лicoвi нacaдження, cфopмoвaнi шляxoм caмoзapocтaння земель crn^^-гocпoдapcькoгo пpизнaчення, в мoлoдoмy вiцi (10-15 poкiв) xapaктеpизyютьcя значним ступенем тpaнcфopмoвaнocтi (ПП - 11-00^ Km = 0,82; 12-00^ Km = 0,85), а вiдпoвiднo - ^значтою cтiйкicтю дo неcпpиятливиx фактс^в пpиpoднo-гo cеpедoвищa. Пpoте, з в^м (25-40 poкiв), cтyпiнь тpaнcфopмoвaнocтi тaкиx екocиcтем знaчнo знижyeгьcя (ПП - 5-00^ Km = 0,62; 4-00^ Km = 0,47).
Bведення у деpевocтaн вiдпoвiдниx типoвi люу пiднaметoвиx кyльтyp, як oдин iз cпocoбiв фopмyвaння cклaднiшиx i пpoдyктивнiшиx нacaджень, е чинни-кoм зниження тpaнcфopмoвaнocтi пoxiднoгo нacaдження (ПП - 10-99^ Km = 0,43) та тдвищення йoгo cтiйкocтi.
Biiciioitkii. Зaпpoпoнoвaнa метoдикa визначення cтyпеня тpaнcфopмoвa-нocтi лicoвиx екocиcтем бaзyeгьcя на oцiнцi пpиpoднocтi ocнoвниx кoмпoнентiв лicoвoгo ф^цет^у - деpевocтaнy, пiдpocтy, пiдлicкy й тpaв'янoгo вкpитгя. Ап-poбaцiя зaпpoпoнoвaниx метoдичниx пiдxoдiв пoкaзaлa знaчнo нижчий cтyпiнь тpaнcфopмoвaнocтi кopiнниx деpевocтaнiв, ж^вняж» з пoxiдними.
Незначний cтyпiнь тpaнcфopмoвaнocтi xapaктеpний для лiciв пpиpoднo-ш пoxoдження, з нaдiйним пiдpocтoм, дoбpе виpaженим пiдлicкoм та нежфуше-ним тpaвocтoeм, вiдпoвiдниx типу лicopocлинниx yмoв.
Лicи, щo зазнають негaтивнoгo aнтpoпoгеннoгo впливу (випacaння xyдo-би, cтвopення лicoвиx кyльтyp iз деpевниx rop^, не вiдпoвiдниx типу лicy, ведення гocпoдapcтвa на виpoщyвaння цiльoвиx лicoнacaджень), xapaктеpизyють-cя виcoким ступенем тpaнcфopмoвaнocтi.
Bведення пiднaметoвиx кyльтyp, як otocí6 пiдвищення пpoдyктивнocтi лiciв, пpизвoдить дo зниження cтyпеня тpaнcфopмoвaнocтi пoxiдниx лicoнaca-джень та cпpияe бшьш ефективнoмy викopиcтaнню лicopocлиннoгo пoтенцiaлy мicцезpocтaнь.
Cтyпiнь тpaнcфopмoвaнocтi лicoвиx нacaджень, як фopмyютьcя шляxoм пpиpoднoгo зapocтaння земель ciльcькoгocпoдapcькoгo пpизнaчення, з вiкoм пocтyпoвo знижyeгьcя, а cтiйкicть тaкиx л^вю екocиcтем дo неcпpиятливиx фaктopiв пpиpoднoгo cеpедoвищa пiдвищyeтьcя.
Зaпpoпoнoвaнy метoдикy o^raH cтyпеня тpaнcфopмoвaнocтi лicy за щ>и-poднicтю йoгo кoмпoнентiв мoжнa зacтocoвyвaти для piзниx типiв лicy, cфopмo-вaниx у piзниx пpиpoднo-клiмaтнчниx (пpиpoднo-геoгpaфiчниx) paйoнax кpaïни, з метoю планування в ниx лicoгocпoдapcькнx зaxoдiв.
1. Л^ве Ta сaдoвo-пaркoве гoспoдaрствo
29
Л1тература
1. Чернявський М.В. Наближене до природи лгавництво в Укра!нських Карпатах / М.В. Чернявський, Р. Швтерб, Р.В. Ковалишин та iH.: за ред. М.В. Чернявського. - Львiв : ЛА "Шрамща", 2006. - 88 с.
2. Голубець М.А. Середовищезнавство (iнвайронментологiя) / М.А. Голубець. - Львiв : Компанiя "Манускрипт", 2010. - 176 с.
3. Стойко М.С. Дубовi люи Укра1нських Карпат: еколопчш особливостi, вiдтворення, охорона / М.С. Стойко; 1н-т екол. Карпат НАН Украши. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2009. -220 с.
4. Ященко П.Т. Фiторiзноманiтнiсть як показник природоохоронно! значимостi i трансформованостi люових насаджень / П.Т Ященко, М.В. Чернявський, Я.В. Геник та ш. // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Заповщна справа в Галичиш, на Подшш та Волинi. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 148-156.
5. Чернявський М.В. Проблеми доступу мюцевого населення до люових ресурав та незаконш рубки в люах Карпат i Захщного Полюся : монографiя / М.В. Чернявський, 1.П. Соловiй, Я.В. Геник та ш. - Львiв : Вид-во "Зелений Хрест", "Лiга-Прес", 2011. - 256 с.
Генык Я.В., Чернявский Н.В., Ященко П. Т. Природность компонентов леса как показатель уровня его трансформированности
Предложена методика определения степени трансформированности лесных насаждений по показателям природности их компонентов - древостоя, подроста, подлеска и травостоя. Разработан алгоритм бальной оценки природности лесных насаждений, проанализирована степень трансформированности лесов в пределах модельных территорий Карпатского региона Украины.
Ключевые слова: трансформационные процессы, лес, фитоценоз, древостой, подрост, подлесок, травяной покров.
Henyk Ya.V., ChernyavskyyM.V., YashchenkoP.T. Naturalness of the components of the forest as an indicator of the level its transformations
The method of determining the degree transformation of the forests in terms of their natural components - tree stand, undergrowth, herbage and undergrowth. The algorithm scoring natural forest stands, analyzed the degree their transformation within the model areas in the Carpathian region of Ukraine.
Keywords: transformation processes, forest, phytocoenosis, forest stand, regrowth, underbrush, grass cover.
УДК 630*232*475.4 Доц. В.М. Гриб, канд. с.-г. наук -
НУБП Украши, м. Kuie
ТРИВАЛ1СТЬ ВПЛИВУ П1ДГОТОВКИ Л1СОКУЛЬТУРНО1 ПЛОЩ1 НА Р1СТ I РОЗВИТОК ШТУЧНИХ НАСАДЖЕНЬ
Висвгглено динамжу таксацшних показнигав штучних насаджень протягом 25-рiчного перюду, створених з використанням рiзних способiв шдготовки люокультур-них площ. Проаналiзовано вплив складу насаджень i бюметричних показнигав стов-бура на розвиток крони.
Ключовг слова: штучш насадження, люокультурна площа, спошб обробггку Грунту, склад насадження, рют, ф^омаса.
Люов1 культури - не тшьки продукт пращ, а i водночас об'ект природного середовища, що перебувае у постшнш динамщ. Тому тд час ощнювання ль сових культур потр1бно визначати !х яюсть як створеного людиною продукту i стан, що обумовлюеться факторами середовища i господарсько! д1яльносп [4].
