CC BY
28
2. ЕКОЛОГШ ДОВК1ЛЛЯ
УДК 630*[116(23)+114] Проф. В.С. Олшник, д-р с.-г. наук -
Прикарпатський НУ м. Василя Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ
ВОДОРЕГУЛЮВАЛЬН1 ОСОБЛИВОСТ1 БУРИХ Л1СОВИХ ГРУНТ1В П1Д НАСАДЖЕННЯМИ I НА ЗРУБАХ КАРПАТ
Розглянуто водоакумуляцшну здатнiсть люово! пiдстилки, корененаселешсть i за-гальнофiзичнi властивостi Грунту тд насадженнями рiзного вiку i на вiдкритих д^н-ках. Проаналiзовано змiни водного режиму Грунту внаслщок суцiльного рубання лiсу.
Ключовг слова: люова пiдстилка, кореневi системи, фiзичнi властивостi Грунту, водопроникливiсть, зруб, насадження.
Пдролопчш властивосп люу, переважно, залежать в1д його впливу на Грунтовий блок через формування захисного шару люово! шдстилки, розпу-шувально! 1 десукцшно! д1яльносп кореневих систем, внаслщок чого мшмь зуеться шюдливий поверхневий стж води 1 зростають корисш ланки волого-обм1ну - випаровування вологи 1 Грунтовий стж. Ц процеси досить складш в прських умовах Карпат 1з р1зко розчленованим рельефом та щебенистими не глибокими Грунтами. На цей час у л1тературних джерелах [4, 5, 7, 10] висв1т-леш змши загальноф1зичних властивостей бурих люових Грунтав шд впливом люоексплуатацшних робгг. Водночас низка питань Грунтово! пдрологп випу-щеш з уваги. Передуим це стосуеться водорегулювально! рол1 люово! тд-стилки, впливу кореневих систем на ф1зичш та шфшьтрацшш властивосп Грунту, змши комплексу Грунтово-пдролопчних умов на зрубах та !х динамь ки з огляду на люовщновлення.
Вивчення названих питань було частиною люопдролопчних досль джень, що проводилися на стацюнарах "Хрипел1в" у смерекових люах 1 "Сва-лява" в букових. Перший об'ект розташований в умовах волого! буково-яли-цево! смеречини з домшантним складом насаджень 7См2Бк1Яц у висотному д1апазош 850-1225 м н.р.м. Другий - представлений св1жою грабовою бучи-ною на висот 340-530 м !з складом насаджень 9Бк1Гр. На обох стацюнарах вивчалися запаси тдстилки, маса кореневих систем, водоутримувальна здат-нють та шфшьтрацшш властивосп Грунту. Додатково на стацюнар1 "Хрипе-л1в" дослщжували загальноф1зичш властивосп Грунту та динам1ку його воло-госп та промерзання. Дослщження проводили на вщкритих дшянках (поля-ни, зруби), у молодняках, середньовжових 1 стиглих деревостанах.
Визначення запашв шдстилки, ф1зичних властивостей Грунту, його во-логосп та промерзання проводили загальноприйнятими методами. Водопро-никливють Грунту вивчали методом трубок !з змшним напором води, за Ка-чинським [1], а коренев1 системи - методом монолтв [6]. Водоутримувальна здатшсть шдстилки визначалася через повне !! намочування в непорушеному сташ у люових умовах !з шзшшим лабораторним висушуванням зразюв. Для з'ясування процешв виникнення поверхневого стоку води проводили штучне дощування однометрових дшянок за методикою, викладеною у робот [11].
За анатзу пдролопчних особливостей лiсових rрунтiв досить важли-вим е з'ясування питання акумуляцп атмосферних опадiв лiсовою тдстил-кою. З обширно! лiсiвничоl лггератури випливае теза про те, що у лiсах по-мiрного поясу тдстилка, залежно вiд 11 потужност i запаив, здатна утриму-вати вщ 3-4 до 21-51 мм вологи [2]. У прських умовах Карпат через штенсив-ний бюлопчний кругообiг формуються невелик! запаси тдстилки - у мша-них i смерекових насадженнях вони змiнюються в межах 90-170 ц-га-1, а в бу-кових - 70-140 ц-га-1 [9]. Визначення запашв пiдстилки та 11 штучне намочу-вання в деревостанах рiзного складу й вжу на стацiонарах "Свалява" i "Хри-пелiв" свщчать, що пiдстилка здатна утримувати вологу в 2-3 рази бшьше по-над власну масу (табл. 1). Проте, через невелик 11 запаси, шар води, який во-на може акумулювати, теж незначний: в ялинових лiсах вш змiнюеться в межах 3-4 мм, а в букових - 2-3 мм. Отже, тд час випадання опадiв i стгота-нення, роль тдстилки в акумуляцп вологи i зменшент об'емiв стоку води вщносно невелика. Однак 11 значення досить вагоме в шфшьтрацшних проце-сах, переведеннi опадiв у Грунтовий стiк, попередженнi замулення i ущшь-нення Грунту. Дослiдження в рiзних лiсорослинних умовах Карпат показали, що штенсивтсть поверхневого всмоктування вологи на дшянках iз тдстил-кою змшюеться вiд 10-12 до 30 мм-хв-1 i бiльше, а при знятш пiдстилцi воно переважно становить 5-7 мм-хв-1, тобто в 2-6 разiв менше. Для порiвняння зазначимо, що на сшоюсних угiддях водопроникливiсть поверхш Грунту становить тiльки 0,5-0,9 мм-хв-1, що в десятки й сотш разiв менше вiд водопро-никливостi пiдстилки в лiсi.
Табл. 1. Водоутримувальна ¡дапш'гсть тсово1 тдстилки
Склад насаджень Вк, роюв Запас тдстилки, ц-га-1 Максимальна волопсть, % абсолютно сухо! маси Максимальний шар вологи, мм
Смереков1 лгси (стацюнар "Хрипелш")
10См 50 170 209 3,3
8См1Бк1Яц 90 160 205 3,2
5Бк3См2Яц 110 153 272 4,2
Буков1 лгси (стацюнар "Свалява")
7Бк3Гр 35 100 199 2,0
10Бк 135 105 201 2,1
Дослщження основного чинника покращення водно^зичних власти-востей лiсових Грунтiв - кореневих систем показали, що у прських умовах 1х глибина обмежуеться 0,6-1,0-метровою товщею Грунту i залежить вiд вiку на-саджень та щебенистосп гiрських схилiв (табл. 2). Маса кореневих систем збшьшуеться вщ молоднякiв до стиглих деревостанiв у 6-19 разiв. У верхньо-му 40-сантиметровому шарi Грунту зосереджене майже все коршня молодня-кiв i середньовiкових насаджень та 80-90 % маси коршня стиглих деревоста-шв. На нижню межу кореневих систем впливае лиогенна основа, а саме 11 глибина зменшуеться незалежно вщ складу деревостанiв iз збiльшенням кам'янистосп Грунтiв та наближенням до денно1 поверхнi геологiчного фундаменту. Пюля рубань лiсу кореневi системи штенсивно розкладаються. Вже на 5-рiчному зрубi маса корiння в 3,4 раза менша, нiж у стиглому лiсi, а по-тужнiсть його шару вщповщно менша у два рази.
Табл. 2. Корененаселетсть Грунту тд насадженнями р1зного вк i на зрубi (у чисельнику - ц ■ га'1, у знаменнику, %)
Характеристика дшянки Загальна маса коргння в Грунтг Розподш маси коршня за глибиною, см
0-20 | 20-40 | 40-60 | 60-80 | 80-100
Смереков1 лгси (стацюнар "Хрипел1в")
20-р1чний молодняк (5См3Яц2Бк) 89,7 100 77,9 86,8 11,8 13,2 - - -
50-р1чне насадження (10См)* 175,8 100 121,3 69,0 51,8 29,5 27 1,5 - -
90-р1чний деревостан (8См1Яц1Бк) 518,8 100 312,3 60,2 112,8 21,7 52,6 10,2 22,0 4,2 19,1 3,7
100-р1чний деревостан (5Бк3См2Яц)* 447,6 100 302,7 67,6 114,1 25,5 28,6 6,4 22 0,5 -
5-р1чний зруб 152,5 100 135,7 89,0 16,0 10,5 08 0,5 - -
Буков1 лгси (стацюнар "Свалява")**
15-р1чний молодняк (7Бк3Гр) 23,4 100 22,8 97,4 06 2,6 - - -
120-р1чний деревостан (10Бк+Гр)* 447,1 100 253,0 56,6 83.6 18.7 67,0 15,0 43,5 9,7 -
Примака: * Грунти крупнощебенистi, на рештi д^нок - дрiбнощебенистi; ** Визначено сшльно з О.В. Чубатим.
Щд впливом кореневих систем покращуються водно-ф1зичш власти-восп Грунту (табл. 3). Грунти насаджень мають на 10 % меншу об'емну масу 1 на 20 % бшьшу вологовмют, шж Грунти польових упдь. 1з змшою в1ку насаджень це покращення виражено значно слабше. Так, у молодняках об'емна маса Грунту лише на 5 % бшьша, шж у стиглих деревостанах, а вологовмют -вщповщно менша на 9 %. Грунти зрубу вщносно добре збер1гають сво! ф1зич-ш властивосп. Пор1вняно 1з Грунтом стиглого насадження вони попршують-ся лише на 3-7 %. Вщсутшсть р1зких вщмшностей ф1зичних властивостях Грунту в насадженнях р1зного вжу та на зруб1 очевидно пов'язане з тим, що на стан люових грунлв мае вплив як наявна коренева система, так 1 архггек-тошка Грунту, створена зрубаними в минулому деревостанами. 1з глибиною шфшьтращя Грунту зменшуеться, що зумовлюеться природним збшьшенням його щшьносп й зменшенням пористость У смерекових 1 букових люах найвищою шфшьтращею характеризуеться Грунт у стиглих деревостанах. У найбшьш корененаселеному його шар1 (до 40 см) водопроникливють у 213 раз1в вища, шж у Грунтах безлюних упдь. Однак на глибиш 60 см (нижня частина кореневих систем) показники шфшьтрацп обох категорш приблизно однаковь
На зрубах водопроникливють верхшх горизонпв Грунту в 1,5-3 рази зменшуеться вщносно аналопчних показниюв у стиглих деревостанах. Це спричиняеться деяким замуленням пор тд впливом мехашчно! ди на Грунт дощових крапель, яка тсля рубань зростае через вщсутшсть люового намету 1 зникнення люово! тдстилки. Незважаючи на це, шфшьтращя Грунту на зрубах залишаеться вищою, шж на нелюових угщдях, а у сформованих молодняках вона вже мало в1др1зняються вщ показниюв у стиглих насадженнях.
Табл. 3. Об'емна маса, вологовмкт i водопроникливкть Грунту _в насадженнях * i на вгдкршних дтянках_
Глибина, см | Поляна | Молодняк | Стиглий деревостан | Зруб
Смереков1 лгси (стацюнар "Хрипелгв")
Об'емна маса Грунту, г • см-3
0-10 0,96 0,85 0,78 0,87
10-20 1,03 0,96 0,88 0,93
20-30 1,11 1,08 1,02 1,04
30-40 1,21 1,21 1,17 1,20
40-50 1,37 1,26 1,26 1,24
50-60 1,39 1,35 1,30 1,31
Повна вологовмют Грунту, %
0-10 62,8 78,2 87,4 73,9
10-20 57,9 64,9 74,7 67,9
20-30 51,1 53,3 59,2 56,3
30-40 44,1 44,2 46,3 45,4
40-50 35,0 40,4 40,4 41,7
50-60 34,2 35,8 38,4 37,3
Водопроникливють Грунту, мм • хв-1
З поверхш 0,48 5,53 6,22 4,83
30 3,25 5,55 6,82 4,17
60 1,43 1,05 1,17 1,38
Буков1 лгси (стацюнар "Свалява")
Водопроникливють Грунту, мм • хв-1
З поверхш 0,90 5,00 5,53 3,36
30 0,34 0,70 0,94 0,34
60 0,32 0,12 0,21 0,23
Примака: * Без люово! шдстилки.
На показники водопроникливост ютотно впливае 1 щебенистють Грун-т1в. У пояс1 смерекових л1с1в через значний вмют у Грунтах твердоуламкових включень вона у декшька раз1в вища, пор1вняно з поясом букових л1ив, Грун-ти яких переважно слабкощебенистг
Р1зш шфшьтрацшт властивосп люових 1 польових Грунпв неоднако-во впливають на формування стоку води тд час атмосферних опад1в. У Карпатах штенсивнють дощ1в лише в окрем1 моменти перевищуе 1,1 мм • хв-1 [3], що значно менше шфшьтрацшно! здатност поверхш Грунту в насадженнях 1 на зрубах. Тому опади на цих дшянках, зазвичай, переводяться у тдземний 1 внутршньоГрунтовий види стоку води. На нелюових упддях водопроникли-вють Грунту переважно менша вщ штенсивносп випадання злив, що сприяе частому формуванню поверхневого стоку. Таю законом1рност1 тдтверджу-ються результатами штучного дощування р1зних дшянок у смерековому 1 буковому поясах регюну (табл. 4).
Лю змшюе не лише водно-ф1зичш властивост Грунту, але 1 його воло-псть, р1вш верховодки та стутнь промерзання. З огляду на затримання люо-вим наметом близько 25 % р1чних опад1в 1 десукцшш процеси вмют вологи у Грунтах насаджень переично на 20 % менший, шж у Грунтах сусщшх польових угадь [8]. Рубання люу зазвичай збшьшуе волопсть Грунту. У букових ль
сах на стацюнар1 "Свалява" зростання вологосп на зруб1, пор1вняно 1з стиг-лим деревостаном, спостер1галося переважно у волоп сезони [12]. В умовах смерекових л1с1в (стацюнар "Хрипел1в") це явище ми вщзначали протягом ус1х перюд1в року. Збшьшення вологозапашв тсля суцшьного рубання стано-вить 13-20 %. На етат змикання люових культур цей показник знизився до 818 %, а на добре дренованих дшянках з штенсивним формуванням смерекових молодняюв волопсть Грунту набувае первюних значень.
Табл. 4. Поверхневий стж води тд час штучного дощування лгсових i польових дтянок
Мюце визначення Опади, мм 1нтенсившсть опад1в, мм • хв-1 Поверхневий стж води, мм Коефщент стоку
Смереков1 лгси (стацюнар "Хрипел1в")
Стиглий деревостан 187 3,2 0,1 0,001
Шсов1 культури у сташ змикання 175 3,6 0,1 0,001
Вторинна полонина 78 2,2 60,5 0,776*
Буков1 лгси (стацюнар "Свалява")**
Стиглий деревостан 63 1,7 - -
Пасовисько 74 1,3 42,8 0,578
Примггка: * За даними [11]; ** За даними [12].
Через те, що Грунти у лгс1 [ на зруб1 зволожуються неоднаково, р1вт тимчасово! верховодки у них теж р1зт. Спостереження на стацюнар1 "Хрипе-л1в" показали, що в дощов1 перюди ця вода у лгс1 появлялася на глибиш по-над 80-90 см, тобто на оглеених шарах шдГрунтя, а на зруб1 11 р1вень т-дшмаеться до глибини 40-60 см. На основ1 вивчення ф1зичних властивостей та вологосп Грунту розраховано, що потенцшний резерв його водоакумуля-цшно! здатност разом 1з тдстилкою може сягати в смерекових люах 6070 мм, а в букових - навпъ 130-150 мм. Вш зазвичай у 1,2-1,4 раза бшьший вщ показниюв сусщшх польових угадь. Рубання люу знижуе цей потенщал на 15-20 %. Проте внасладок частих випадань опад1в 1 стабшьно високо! воло-гост Грунпв фактичний резерв !х водоакумуляцшно! здатност у 2-3 рази менший, пор1вняно з потенцшними можливостями.
На гадролопчт властивосп Грунту впливае також глибина 1 тривалють його промерзання, яке тд час зимових вадлиг 1 весняного стготанення спри-чиняе виникнення поверхневого стоку. В умовах Карпат промерзання Грунпв невелике. Цьому сприяе м'якють зимових сезотв, част вадлиги, захисний вплив люового намету та, особливо, тдстилка. У вадносно теплих умовах стацюнару "Свалява" воно радюсне явище 1 в бшьшосп зим не спостерь гаеться. Лише в морозну погоду тут можливе короткочасне промерзання при-поверхневого шару глибиною кшька сантиметр1в. На вищих гшсометричних р1внях щ процеси посилюються. У смерекових деревостанах стацюнару "Хрипел1в", залежно вщ суворосп зим, Грунт замерзае на глибину вад 2 до 25 см, а на полят - навпъ до 47 см. Проведення суцшьного рубання деревос-тану сприяе збшьшенню глибини замерзання Грунту в середньому в 1,5 раза. Тривалють знаходження Грунту в замерзлому стат у л1с1 перешчно становить 53 дт, а на вадкритих дшянках (зруби, поляни) - 81 день. Люовадновлення
зменшуе щ процеси. Уже в 11 -20^чних смерекових молодняках показники промерзання не вiдрiзняються вiд показникiв у стиглих деревостанах.
Висновки. Прсью лiси ютотно покращують водно-фiзичнi властивос-т Грунпв, тому в них, на вщмшу вiд польових угiдь, поверхневий стж води майже не формуеться. Люова пiдстилка характеризуеться невисокою водоут-римувальною здатнiстю i бiльше вiдiграе Грунтозахисну роль. Через скелет-нiсть люових Грунпв вплив вiку i складу насаджень на !х гiдрологiчнi власти-востi виражений слабко. Проведення рубань люу iз збереженням цiлiсностi Грунту мало змшюе його фiзичнi властивосп, але збiльшуе вологiсть i процеси промерзання. Ц явища зникають протягом наступного 11 -20^чного фор-мування молоднякiв.
Л1тература
1. Вадюнина А.В. Методы исследования физических свойств почв и грунтов / А.В. Ва-дюнина, З.А. Корчагина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 399 с.
2. Воронков Н.А. Роль лесов в охране вод / Н.А. Воронков. - Л. : Гидрометеоиздат, 1988. - 288 с.
3. Голуб Е.В. О катастрофических осадках в Украинских Карпатах / Е.В. Голуб // Метеорология и гидрология. - 1971. - № 7. - С. 90-93.
4. Горшенин Н.М. Эрозия горных лесных почв и борьба с ней / Н.М. Горшенин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 128 с.
5. Киселевский-Бабинин Р.Г. Противоэрозионные особенности горно-лесных почв Украинских Карпат / Р.Г. Киселевский-Бабинин // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1968. - Вып. 15. - С. 147-155.
6. Колесников В.А. Методы изучения корневой системы древесных растений / В.А. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - 152 с.
7. Олийник В.С. Влияние рубок и трелевки древесины на почвенно - гидрологические условия малых водосборов в еловых лесах Карпат / В.С. Олийник // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1986. - Вып. 72. - С. 26-30.
8. Олшник В.С. Процеси вологообм1ну системи "Грунт-насадження" в р1зних висотних поясах Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. -К. : Вид-во НАУ. - 2001. - Вип. 46. - С. 75-82.
9. Пастернак П.С. Люов1 Грунти Украшських Карпат / П.С. Пастернак. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1967. - 171 с.
10. Поляков А.Ф. Влияние главных рубок на почвозащитные свойства буковых лесов / А.Ф. Поляков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 176 с.
11. Уваров Л.А. Особенности перераспределения влаги поверхностью почвы в зоне при-полонинных лесов Украинских Карпат / Л.А. Уваров, В.Н. Дьяков // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1972. - Вып. 31. - С. 60-65.
12. Чубатий О.В. Водоохоронш прсью люи / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1972. - 120 с.
Олийнык В.С. Водорегулирующие особенности бурых лесных почв под насаждениями и на вырубках Карпат
Рассмотрена водоаккумулирующая способность лесной подстилки, корненасе-ленность и общефизические свойства почв под насаждениями разного возраста и на открытых участках. Проанализированы изменения водного режима почвы вследствие сплошных рубок леса.
Ключевые слова: лесная подстилка, корневые системы, физические свойства почвы, водопроницаемость, вырубка, насаждения.
Olijnuk W.S. Water regulation features of brown forest soils under forest canopy and in the felling areas of Carpathians
The water absorption of litter, roots population and general physical properties of soil under forest canopy of different ages and in the felling areas are considered. Changes in water regime of soil due to final harvest are analyzed.
Keywords: litter, root system, the physical properties of soil, permeability of soil, felling area, planting.
yffK 630*425:674.032 Cm. HayK. cniepo6. B.n. BopoH, KaHd. c.-z. HayK;
cm HayK. cniepo6. I.M. KoeaMb, KaHd. c.-z. HayK - yupHflinrA; acnip. B.O. Hew,eHKO -XapmecbKuu HAyiM. B.B. floKyuaeea
^HHAMIKA PA^IA^bHOrO nPHPOCTY COCHH m^ Bn^HBOM BHKH^IB 3MIIBCbKOI TEOTOBOI E^EKTPOCTAH^I
npegcraBgeHo aHagi3 gHHaMiKH CTaHy cochobhx gepeBocTaHiB, nomKog:®eHHX bh-KHgaMH 3MiiBcbKoi TengoBoi egerapocTaH^i (3TEC) Ta pagiagbHoro npupocTy gepeB.
Knwuoei cnaea: BHKHgu TengoBoi egerapocraH^i, camTapHHH CTaH cochobhx Ha-cag^eHb, pagiagbHHH npupicT gepeB.
B yKpaiHi aepoTexHoreHHe 3a6pygHeHHa CTaHOBHTb peanbHy 3arpo3y ic-HyBaHHro nicoBHX eKocucTeM, He3BaxaroHH Ha 3MeHmeHHa KinbKocTi npoMHcno-bhx BHKHgiB b aTMoc^epy b 90-Ti poKH Manxe ygBini. npu цboмy 29-33 % Big 3a-ranbHoro o6'eMy BHKHgiB b aTMoc^epy HagxogHTb Big nignpueMcTB eHepreTHKH, a ii BHecoK 3a oKcugaMH cipKH Ta a3oTy cTaHoBHTb BignoBigHo 63 i 57 % [8]. Ue e HacnigKoM BHKopucTaHHa 6inbmicTro TennoBHX eneKTpocraH^H HH3bKocopTHoro Byrinna 3 bhcokhm BMicToM 3onu Ta cipKH. HegocTaTHbo ^e BHBHeHo MexaHi3MH caMoperyna^i gepeBocTaHiB b yMoBax TexHoreHHoro 3a6pygHeHHa, 3oKpeMa Big-HoBHi npoцecн b nicoBHX eKocucTeMax y pa3i 3MeHmeHHa o6cary BHKHgiB nig-npueMcTBaMH.
Ua po6oTa e npogoBxeHHaM цнкпy cTaTen, npucBaneHux gocnigxeHHaM peaкцii cochobhx HacagxeHb nig bmhbom BHKHgiB HannoTyxHimoi 3MiiBcbKoi TennoBoi eneKTpocTaH^i (3TEC) Ha XapKiB^HHi [3, 4, 6].
Mema docxidwenH - BHBHeHHa 3MiH caHiTapHoro cTaHy Ta pagianbHoro npupocTy cochh Ha Mem rncocrenoBoi Ta cTenoBoi 3oh nig bmhbom 3a6pygHeH-Ha BHKHgaMH 3MiiBcbKoi TennoBoi eneKTpocraH^i (3TEC), po3TamoBaHoi Ha Big-cTaHi 50 km y niBgeHHo-cxigHoMy HanpaMKy Big XapKoBa b nepiog Han6mbmoro noBiTpaHoro 3a6pygHeHHa (1980-1995 pp.) Ta y nepiog noro 3MeHmeHHa Manxe BgBiHi (1996-2008 pp.).
ffiicTb eHepro6noKiB 3TEC BBegeHo b giro npoTaroM 1960-1969 pp. Pi-BeHb BHKHgiB b aTMoc^epy BnpogoBX ocTaHHix gвagцaтн poKiB nepe6yBae b Me-xax Big 83 go 243 thc. t., a 3a ocTaHHi n'aTb poKiB cepegHbopinHa BenHHHHa BHKHgiB cTaHoBHTb 6nH3bKo 111 thc. t. KniMaT KoHTHHeHTanbHHH 3 cepegHiMH TeM-nepaTypaMH cinHa -8°C, nunHa - +20°C, cepegHbopinHHMH cyMaMH onagiB - 500570 mm. TonoBHHMH HecnpuaraHBHMH norogHHMH yMoBaMH e nocymnHBo-cyxo-BinHi aBH^a [10].
^ocnigxeHHa pagianbHoro npupocTy cochh npoBogunu b cepegHbopinHHX hhcthx cochobhx gepeBocTaHax, ^o pocTyTb Ha gepHoBo-onig3oneHHX cepegHbo-po3BHHyTHX rpyHTax (TYM - B2). 3aKnageHo nocTinm npo6Hi nno^i (inn), po3TamoBaHi Ha pi3Hrn BigcTaHi (4,5; 8,5; 10,5 Ta 13 (Komponb) km) Big 3TEC.
60
36ipHHK HayKOBO-TexmHHHX працb
