CC BY
10
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*116(23) Проф. В.С. Олшник1, д-р с.-г. наук; здобувач В.1. Блист1в2
ПРОЦЕСИ ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУКОВИХ Л1С1В КАРПАТ
Наведено показники водного режиму молодих i стиглих деревостанiв на водоз-борах смуги грабових бучин Закарпаття. З'ясовано роль вжу молодих насаджень у формуванш водопроникностi Грунту i пiдземного стоку води. Розглянуто протиеро-зiйнi властивостi насаджень рiзного вiкy.
Ключовг слова: рубання люу, лiсовiдновлення, молодняки, Грунт, опади, паводки, стж води, iнфiльтрацiя, ерозшш процеси, водозбiр.
У люовому покрив1 Закарпаття домшантну площу (56 %) займають 6уков1 деревостани. Основш 1х масиви приурочен до висот 300-1300 м н.р.м. Полонинського хребта i Свидовця [9]. У цих орограф1чних частинах Карпат вони формують високу люистють р1чкових басейшв, яка перешчно, склада-ючи 72 %, виконуе важливу пдролопчну i Грунтозахисну роль [5, 11].
Коршна рослиншсть нижньо1 смуги букового поясу у висотному дь апазош 300-600 м (грабов1 бучини i субучини) значно змшена антропогенною д1яльн1стю. Найбшьше це проявилося у зниженш люистосп водозбор1в (до 56 %) i значнш трансформацп коршних люосташв у похщш. Як наслщок, ця смуга досить вразлива до частих стихшних явищ, особливо ерозшно-селевих i паводкових процеив.
Для опрацювання системи заход1в щодо посилення пол1функцюналь-но1 рол1 цих л1шв досить важливим е встановлення тривалосп вщновлення 1х захисних властивостей, порушених господарською д1яльн1стю. З л1с1вничих позицш з'ясування цього питання мае важливе значення для визначення еко-лопчно допустимих площ зруб1в, термшв примикання люосж та оптим1зац11 вжово! структури насаджень прських водозбор1в. На сьогодш докладно вис-вгглено процеси формування водного режиму ялинових молодняюв Карпат [7]. Для букових насаджень це питання вивчено фрагментарно [5, 6] i потре-буе доповнень i уточнень.
Для оцшки формування захисних властивостей молодого люу потрiб-но з'ясувати таю аспекти:
1) виконання його наземною частиною опадорегулювально! ролц
2) стутнь його впливу на шфшьтрацшш властивост Грунту;
3) його здатшсть регулювати ст1к води;
4) його можлив1сть запоб1гати ерозшно-зсувним процесам.
Вивчення цих питань входило до програми лiсогiдрологiчних досль джень на стацiонарi "Свалява". Вiн розмщений в умовах свiжоl грабово! бу-
1 Прикарпатський НУ 1м. В. Стефаника;
2 УкрНДIгiрлiс, м. Твано-Франювськ
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.11
чини на висот 340-530 м н.р.м. (Ганьковецьке люництво ДП "Свалявське ль сове господарство"). Складаеться iз трьох малих водозборiв, на яких методом активного експерименту вивчали гiдрологiчнi наслiдки суцшьного i поступо-вого рубання люу та наступного формування на зрубах молодняюв. Стащ-онар функцiонував у 1959-2008 рр. Протягом цього перюду його водозбiр №3 залишався контрольним i з стиглим деревостаном, що з часом перейшов у перестшну стадiю. На водозборах №1 i №2 пiсля рубань 1964-1972 рр. сформувався молодий лю, вiк якого на час закриття стацюнару вщповщно становив 44 i 36 роюв. У табл. 1 наведено природш характеристики водозбо-рiв стацiонару та динам^ лiсiвничо-таксацiйних показникiв 1х насаджень.
Табл. 1. Характеристики водозборiв стащонару "Свалява" та Их насаджень
Характеристики Водозбори
№1 №2 №3
Площа, га 3,94 6,67 7,27
Д1апазон висот, м н.р.м. 362-464 430-529 342-486
Загальна експозицш Пд-С Пн-З Пд-З
Крутизна схшлв, град. 27 21 25
Експериментальш рубання л1су суцшьне (1964 р.) ршном1рно поступове (1964 [ 1972 рр.) не проводили
Склад насаджень:
1959 р. 9Бк1Гр 8Бк2Гр+Яв 10Бк+Гр
1994 р. 7Бк3Гр од.Дск 5 Дч3 Бк 1 Гр 1 Дск+Яв * 10Бк од. Гр
2003 р. 9Бк1Гр 3Бк3Гр2Дч1 Дск1Яв' 10Бк од. Гр
В1к насаджень, роюв
1959 р. 100 105 100
1994 р. 30 22-30 135
2003 р. 40 32-40 144
Запас насаджень, м3/га:
1959 р. 520 420 500
1994 р. 160 130 560
2003 р. 380 310 284-560''
Примака: Насадження мшаного походження внаслщок доповнення природного шдросту люовими культурами; коливання на водозбор1 внаслщок формування "вжон" у стиглому люосташ.
На стацiонарi загальноприйнятими методами вивчали опади на вщ-критiй мюцевосп та пiд наметом молодого i стиглого люу, динамiку i величину стоку води на водозборах залежно вщ метеорологiчних умов та змши люо-вого середовища. О^м того, у рiзних за вжом насадженнях i зрубах вивчали водопроникшсть Грунту, методом трубок iз змшним напором води, за Ка-чинським [2]. Дослщження на стацiонарi проводили О.В. Чубатий (19591985 рр.), В.С. Олшник (1986-1998 рр.) та В.1. Блистiв (1999-2008 рр.). Де-тальну характеристику стацiонару, лiсiвничих сукцесш та методики робiт на ньому наведено в публiкацiях [1, 6, 10].
Формування пдролопчно! ролi люу розпочинаеться iз перехоплення його наметом частини атмосферних опадiв i утворення окремо1 статтi водного балансу - штерцепцп, яка для букових деревосташв Карпат сягае 25 % вщ
рiчного атмосферного зволоження [5]. Зменшення надходження опадiв пiд намет лiсу спiльно з високими шфшьтрацшними властивостями лiсових грунлв вiдiграe позитивну роль у запобшанш виникнення поверхневого стоку води. Проведення суцшьних рубань лiсу усувае штерцепщю, а в разi нас-тупного лiсовiдновлення вона знову починае вщновлюватися.
На стацiонарi намет сформованого букового молодняку у вщ 1619 рокiв затримував уже 17-20 % рiчних атмосферних опадiв, тодi як стиглий деревостан - 23 % [11]. Шзшше, у вщ 21-27 роюв, молодняк мав таку ж ш-терцепщю, як i стиглий деревостан - в обох насадженнях 1х рiчнi показники становили 25 % [5]. При цьому майже однакове перехоплення вологи спосте-ршали пiд час випадання окремих дощiв. 1х рiзниця мiж стиглим i молодим насадженням становила 0,1-0,9 мм (0,5-1,8 % вщ величини опадiв). Подiб-нiсть у величинах перехоплення вологи цими насадженнями очевидно викли-кана тим, що поверхня i листя гiлок i стовбурiв у такому вiцi (20-30 i 120130 рокiв) майже однакова [8]. Загалом намет букових молодняюв набувае повноцшно! опадозатримувально! здатностi (тако1 ж, як i стиглий деревостан) з 20^чного вiку. Це на 10 роюв швидше, порiвняно з ялиновими лiсами, де цей процес приурочений до 30-рiчних молоднякiв [7].
Пдролопчна ефективнiсть лiсу значно залежить вiд ступеня його впливу на Грунт, за участю якого формуеться бiльшiсть складникiв водного балансу. З позицш запоб^ання виникненню поверхневого стоку води й еро-зiйних явищ та примноження ресурсiв пiдземних вод, найбшьший вплив лiсу вiдбуваеться на шфшьтрацшш властивосп Грунту, пiд впливом яких здшснюеться переведення шкодливого схилового стоку в корисне Грунтове живлення водотоюв.
Попереднi дослiдження на стацiонарi [5, 6] засвiдчили, що у яюсному вiдношеннi водопроникнiсть Грунту на зрубах зменшуеться, порiвняно з по-казниками стиглого деревостану, а в сформованих молодняках - знову поси-люеться. З метою юльюсно! ощнки цих змiн пiд впливом люогосподарсько! дiяльностi та тривалостi вiдновлення шсля не! 1х первiсних показникiв проведено вивчення шфшьтрацп на свiжих i старих зрубах i букових молодняках 6-30^чного вiку.
У табл. 2 наведено даш польових дослщжень щодо визначення штен-сивностi поверхневого всмоктування вологи Грунтом, яке характеризуе без-посередне поглинання ним дощiв i талих вод. Вони свщчать, що цей показ-ник на зрубах в 1,6-1,8 раза менший, шж у стиглих деревостанах, а завдяки розвитку молоднякiв - зростае в 2,5-3 рази вщносно показниюв зрубiв. Цжа-во зазначити, що всмоктування вологи Грунтом у насадженнях вжом 2530 рокiв у 1,5-1,7 раза вище, порiвняно з показниками стиглого люу. Це очевидно викликаеться неоднаковою кiлькiстю дерев у рiзному вiцi насаджень, що позначаеться на насиченост Грунту коршням i його розпушенню. Як по-казують результати облiку дерев на постшних пробних площах стацiонару, в 20-30^чних насадженнях кiлькiсть стовбурiв становить 1670-2100 шт.-га"1, а в 100-130^чних деревостанах вона зменшуеться до 150-230 шт.-га-1, тобто в 9-11 разiв.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G12. - Вип. 22.11
Табл. 2. Водопроникшсть поверхт Грунту в насадженнях *
i зрубах свiжux грабовых бучин
Дiлянки визнaчення вoдoпpoникнocгi Вoдoпpoникmсть, мм^-1 % вiд cтиглoгo деpевocтaнy Aвтop дaниx
M±m кpaйнi вapiaнти
130^чний деpевocгaн 5,23±U'/0 1,9Q-21,Q 1QQ В.С. Олшник
Свiжий 3py6 2,98±ü'82 Q,41-1Q,35 57,Q В.1. Блиcтiв
б-piчний 3py6 i3 змикaнням пiдpocгy 3,36±u'42 Q,14-1Q,47 64,2 В.С. Олшник
8-piчний мoлoдняк 3,89±Ü,46 Q,56-1Q,51 74,3 В.С. Олшник
14-piчний мoлoдняк 4 74±q.82 Q,96-8,95 9Q,6 В.1. Блиcтiв
2Q-piчний мoлoдняк 5,QQ±ü'4' Q,63-9,73 95,6 В.С. Олшник
25^чний мoлoдняк 7,89±0'89 Q,61-25,3 15Q,9 В.С. Олшник
3Q-piчний мoлoдняк 9,QQ±/•'1 2,12-16,3 172,1 В.1. Блислв
^им^та: *3a yмoви знятсй лicoвoï пiдcтилки.
Кopеляцiйний aнaлiз cвiдчить, щo мiж вiкoм мoлoднякiв (A, pom) i ш-тенcивнicтю вcмoктyвaння ïxнiми Гpyнтaми вoлoги (I, мм-хв-1) icнye мaйже фyнкцioнaльнa зaлежнicть, емпipичне piвняння якoï мae тaкий вигляд:
I = 0,21 • А + 2,2 ^и r = 0,95±0,04. (1)
1з ньoгo випливae, щo пicля дocягнення мoлoднякaми 15^чж>ш вiкy пoглинaння вoлoги Гpyнтoм вже мoже cягaти пoкaзникiв cтиглoгo люу -5,2 мм^хв-1. Вapтo зayвaжити, щo 3a тpивaлicтю вiднoвлення iнфiльтpaцiï бу-кoвi мoлoдняки мaйже не вiдpiзняютьcя вiд ялинoвиx нacaджень Kaprn^ y яких вoдний pежим rpymy вiднoвлюeгьcя пicля 15-16-piчнoгo пеpioдy ïx po3-витку [7]. Цей npo^c не cтocyeгьcя cильнo пoшкoджениx лicoекcплyaтa-цiйним пpoцеcoм дiлянoк кoлишнix зpyбiв i3 вiдcyтнicтю лicoвiднoвниx ^o-цешв. TaK, нa кoлишньoмy зaдеpнiлoмy вoлoкy глибинoю 30-50 cм вoдoпpo-никнють йoгo пoвеpxнi в 1995 p. cтaнoвилa лише 0,19 мм•xв-1. Чеpез 17 poкiв (2012 p.) та цьoмy мicцi з aнaлoгiчним нaдГpyнтoвим вкpиттям ïï пoкaзник мaйже не змiнивcя i cтaнoвив 0,31 мм^в-1.
Iнтегpaльним пoкaзникoм гiдpoлoгiчнoï poлi люу е йoгo пoзитивний вплив та генезиc i pежим cтoкy вoди. Дoвгoтpивaлi дocлiдження нa вoдoзбo-pax cтaцioнapy, пpoведенi в 1959-1998 pp. [5, 6, 10, 11], пoкaзaли, щo cтиглi деpевocтaни мaють дocить виcoкий cтoкopегyлювaльний ефект - вoни мшмь зують cxилoвий cтiк вoди i пpимнoжyють pеcypcи Гpyнтoвoгo живлення вo-дocтoкiв. Цей пpoцеc ютет^ пoгipшyють cyцiльнo лicociчнi pyбaння люу, ocoбливo в пеpшi 10 po^ пicля ïx пpoведення. Оcнoвним ïx негативним rac-лiдкoм е iнтенcифiкaцiя cxилoвoгo cтoкy пaвoдкiв. Гiдpoлoгiчнi змши пicля piвнoмipнo пocтyпoвиx pyбaнь мaйже в двa paзи меншi. Пщ впливoм фopмy-вaння мoлoднякiв вoдний pежим пocтyпoвo вiднoвлюeгьcя. Нaйбiльше це пpитaмaннo cxилoвoмy cтoкy вoди, який ^читае нaбyвaти пеpвicниx гогаз-ниюв i3 15-piчнoгo вiкy мoлoднякiв, a вже у 20-30-piчниx нacaдженняx вш мaйже не вiдpiзняeтьcя вiд ^газни^в cтиглoгo деpевocтaнy. 3aгaлoм у бу^-вoмy пoяci вiднoвлення цьoгo виду cto^ вoди чеpез фopмyвaння нoвoгo ж>-кoлiння лicy вiдбyвaeгьcя та 10-15 po^ швидше, нiж у ялинoвoмy пoяci, де цей ^o^c пpиypoчений дo 40-piчнoгo вiкy нacaджень [7].
Значно шша й тривалiша динамiка Грунтового стоку води. Спостере-ження 1965-1997 рр. [6, 11] показали, що внаслщок суцiльного рубання bíh незначно знизився, а тсля поступового - майже не змшився. Пiзнiше за mí-рою розвитку молоднякiв до 33^чного bík^ цей вид стоку чггко зменшував-ся, спричиняючи зниження загального, сумарного стоку води. Доведено, що таю процеси викликаються iнтенсивним ростом молодого люу з вiдповiдним посиленим бюлопчним споживанням ним вологи та ймовiрно триватимуть до 35-рiчного в^, на який припадае кульмiнацiя поточного приросту буко-вих насаджень 1-1а класiв бонiтету [4]. Користуючись матерiалами спостере-жень 1999-2008 рр. проаналiзуемо цi процеси для бiльш старшого етапу розвитку насаджень. 1з табл. 3, в якiй порiвнюемо показники Грунтового стоку цих роюв та попереднiх дослiджень, випливають два аспекти: 1) на водозборi №2, де молодняк досяг 27-33^чного вжу, ранiше зафiксований процес змен-шення Грунтового стоку продовжувався. Його показники стали меншими, нiж у попередшх молодших насадженнях; 2) на водозборi №1 при вiцi насаджень 35-44 роки падшня Грунтового стоку припинилося i вщбувалося навiть збшь-шення його вiдносних показниюв (% вщ перестiйних деревостанiв).
Табл. 3. Динамжа Грунтового стоку води на cma^oHapi "Свалява" залежно eid
eiKy букових насаджень
Роки дослщжень Люова обстановка на водозборах Опади, мм Грунтовий стж Автор даних
мм % вщ контролю
Водозбiр №1 з експериментом суцшьного рубання
1959-1964 стиглий деревостан 870 192 95 О.В. Чубатий [11]
1965-1974 зруб iз тдростом 1077 222 80
1975-1984 11-20-рiчний молодняк 1096 238 50 -//-
1985-1997 21-33-рiчний молодняк 953 143 45 В.С. Олшник [6]
1999-2008 35-44^чне насадження 1020 130 56 В.1. Блистав
Водозбiр №2 з експе! жментом поступового рубання
1959-1964 стиглий деревостан 870 86 43 О.В. Чубатий [11]
1965-1972 процес рубання 1078 123 42
1973-1984 зруб i молодняк до 12 роюв 1091 190 44 -//-
1985-1997 13-25^чний молодняк 953 104 33 В.С. Олшник [6]
1999-2005 27-33^чний молодняк 1086 62 23 В.1. Блистiв
Загалом отримаш дат тдтверджують попереднш висновок, що в про-цесi розвитку насаджень до 35^чного вiку ресурси Грунтових вод виснажу-ються, а за умови подальшого його збiльшення виникае зворотнiй процес -зростання Грунтового живлення водотоюв. Останне ймовiрно викликаеться тим, що з 35-40^чного вiку насаджень зменшуються 1х поточний прирiст та витрати вологи на трансшращю.
З метою юльюсно! оцiнки процесiв вiдновлення водоохоронних фун-кцiй лiсу проведено кореляцшний аналiз вiку насаджень та шдекшв Грунтового стоку, якi е процентним сшввщношенням його показникiв у молодих i пе-рестiйних деревостанах. 1нтервал аналiзованого вiку 35-44 роки iз змiною ш-дексiв стоку вщ 30 до 80 %. Розрахунки показали, що зв'язок цих показниюв досить тiсний, емпiричне рiвняння якого таке:
Ады = 5,1 21 • А - 144 при г = 0,90±0,06, (2)
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2G12. - Вип. 22.11
де: NQu - piчний iндекc Гpyнтoвoгo отоку, %; А - вiк нacaдження, poки. I3 та-веденoï фopмyли випливae, щo вiднoвлення пеpвicнoгo шдеюзу Гpyнтoвoгo cтoкy вoди вoдoзбopy №1 (95 %) мoже вiдбyтиcя тетя дocягнення мoлoдим деpевocтaнoм вiкy готад 47 poкiв.
Зa Гpyнтoзaxиcними влacтивocтями мoлoдняки не пocтyпaютьcя cra-poвiкoвим деpевocтaнaм. Це пoв'язaнo з тим, щo в o6ox випaдкax вoдoпpo-никнicть пoвеpxнi Гpyнтy бiльшa зa 4 мм•xв-1, a iнтенcивнicть випaдaння дo-щiв лише в oкpемi мoменти мoже пеpевищyвaти 1,1 мм^в-1 [3]. Toмy yмoви для виникнення пoвеpxневoгo cтoкy вoди й poзвиткy еpoзiйниx пpoцеciв у ль ci неcпpиятливi. Maлoймoвipнi вoни й та дiлянкax зpyбiв iз непoшкoдженoю пoвеpxнею й пpoцеcaми лicoвiднoвлення. Тут швидкють вcмoктyвaння вoди Гpyнтoм, cтaнoвлячи 3 мм^в-1 й бiльше, е вищoю зa iнтенcивнicть дoщiв. Ви-няток cтaнoвлять дiлянки зpyбiв iз пoшкoдженoю пoвеpxнею Гpyнтy, де вo-дoпpoникнicть знижyeтьcя дo 0,2-0,3 мм•xв-1, cпpичиняючи фopмyвaння го-веpxневoгo cтoкy.
ßapTO зayвaжити, щo зa викoнaнням пpoтиеpoзiйнoï poлi тa cтiйкocтi дo неcпpиятливиx метеopoлoгiчниx i геoмopфoлoгфiчниx явищ мoлoдi raca-дження мaють певну пеpевaгy пеpед cтapoвiкoвими деpевocтaнaми. Taк, в yмoвax cтaцioнapy внacлiдoк нaдмipниx злив 1992, 1998 i 2001 pp., як зa кшь-кa дiб пеpевищyвaли 100 мм, нa cxraax кpyтизнoю пoнaд 35° вiдбyвaлиcя зcy-ви Гpyнтy з пеpеcтiйними деpевocтaнaми. Плoщi тaкиx дiлянoк cягaли 0,3 га з oб'eмoм звaленoï деpевини близькo 100 м3 нa ^жнт. Ha aнaлoгiчниx cxилax пiд мoлoдим лicoм пoдiбнi явищa не cпocтеpiгaли. Taкi вiдмiннocтi oчевиднo зyмoвленi неoднaкoвoю меxaнiчнoю дieю нacaджень нa пеpезвoлoженi фун-ти, чеpез piзний зaпac деpевини, a caме у мoлoдиx нacaдженняx вiн у 1,5-3 pa-зи менший, нiж у cтapoвiкoвиx деpевocтaнax.
Висновки. Пpoцеc вiднoвлення пopyшенoгo гoлoвним pyбaнням вoд-нoгo pежимy бyкoвoгo лicy чеpез фopмyвaння röra нoвoгo пoкoлiння е дoв-гoтpивaлий. У 15-piчнoмy вiцi мoлoднякiв вiднoвлюютьcя iнфiльтpaцiйнi влacтивocтi Гpyнтy, з 20 po^ - пoкaзники iнтеpцепцiï тa cxилoвoгo cтoкy вo-ди. Haйдoвше тpивae пpoцеc вiднoвлення Гpyнтoвoгo живлення вoдoтoкiв, який зaтягyeгьcя мaйже та 50 po^ фopмyвaння нoвoгo пoкoлiння лicy. У ви-кoнaннi пpoтиеpoзiйнoï poлi мoлoдi деpевocтaни не пocтyпaютьcя cтapoвiкo-вим. Окpiм тoгo, вoни бiльш cтiйкi дo пpoявy cтиxiйниx явищ.
Л1тература
1. Блиcтiв В!. Лгавнич1 acпекти cyкцеciï гpaбoвoï бучини / В!. Бли^пв // Лгавнищ^ i aгpoлicoмелiopaцiя : зб. таук. пpaць. - Хapкiв : Èto^o УкpHДIЛГA. - 2QQ4. - Вип. 1Q7. - С. 49-54.
2. Вaдюнинa AB. McTC^bi иccледoвaния физичеcкиx cвoйcтв пoчв и гpyнтoв / AB. Вa-дюнинa, 3.A. Kopчaгинa. - M. : Изд-вo "Вьют. шк.", 1973. - 399 c.
3. ^луб Е.В. О кaтacтpoфичеcкиx ocaдкax в Укpaинcкиx Kapпaтax / Е.В. ^луб // Mете-opoлoгия и гидpoлoгия : нayч.-теxн. жypнaл. - 1971. - № 7. - С. 9Q-93.
4. Hopмaтивнo-cпpaвoчные мaтеpиaлы для тaкcaции леcoв Укpaины и Moлдaвии. - K. : Уpoжaй, 1987. - 56Q c.
5. Олийник В.С. Koличеcтвеннaя oценкa вoдopегyлиpyющей poли бугавьи леcoв Укpa-инcкиx Kapпaт / В.С. Олийник // Лешведение : нayч.-теopет. жypнaл. - M. : Изд-вo "Hayкa". -1994. - № 4. - С. 3-1Q.
6. Олшник В.С. Основш результати 50-рiчних стацюнарних експериментальних тсогвд-рологiчних дослiджень у Карпатах / В.С. Олшник // Наyковi пращ Лгавничо! академп наук Укра!ни : зб. наук. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 8. - С. 38-45.
7. Олшник В.С. Процеси формування водного режиму ялинових лгав Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.1. - С. 9-14.
8. Поляков А.Ф. Водорегулирующая роль буковых древостоев / А.Ф. Поляков, В.И. Па-рпан // Гидрологические исследования в горных лесах СССР. - Фрунзе : Изд-во "Илим", 1985. - С. 44-61.
9. Стойко С.М. Дyбовi люи Укра!нських Карпат: еколопчш особливосп, вщтворення, охорона / С.М. Стойко. - Львiв : Вид-во "Меркатор", 2009. - 220 с.
10. Чубатий О.В. Водоохоронш прсью лiси / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1972. - 120 с.
11. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
Олийнык В.С., Блыстив В.И. Процессы формирования защитных свойств буковых лесов Карпат
Приведены показатели водного режима молодых и спелых древостоев на водосборах полосы грабовых бучин Закарпатья. Выяснена роль возраста молодых насаждений в формировании водопроницаемости почвы и подземного стока воды. Рассмотрены противоэрозионные свойства насаждений разного возраста.
Ключевые слова: рубки леса, лесовосстановление, молодняки, почва, осадки, паводки, сток воды, инфильтрация, эрозионные процессы, водосбор.
Olijnyk V.S., Blystiv V.I. The formation processes of the protective properties of beech forests of the Carpathians
The water regime of young and mature hornbeam beech forest stands in the catchments of Transcarpathians is given. The role of forest stands' age in the formation of soil waterpermeability and in the underground water flow. Soil protection (anti-erosion) properties of the different age forest stands are analized.
Keywords: logging, reforestation, young stand, soil, rainfall, flood, runoff, infiltration, erosion processes, catchment.
УДК 630*[548+187] Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ МОДЕЛЕЙ ОПТИМАЛЬНО-ПРОДУКТИВНИХ М1СЦЕПОЛОЖЕНЬ ЯЛИНОВИХ, БУКОВИХ I ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Дослщжено особливосп розподшв площ ялинових, букових та ялицевих деревосташв Украшських Карпат за визначеними висотними дiапазонами н.р.м. (н.р.м.), експозищями та с^мкостями схилiв. Визначено значення клашв боште™ для вщ-повщних експозицшно-орогра(^чних груп деревосташв. Запропоновано вщповщш фйури експозицшно-орограф^чних моделей оптимально-продуктивних мюцеполо-жень деревосташв ялини европейсько!, бука люового та ялищ бшо! в Укра!нських Карпатах та представлено !х порiвняльну характеристику.
Ключов1 слова: прсью деревостани, моделi оптимально-продуктивних мюцепо-ложень деревостанiв, ялина европейська, бук люовий, ялиця бiла, Украiнськi Карпати.
Вступ. Серед багатьох бютичних i абiотичних чинникiв на рiст та про-дуктивнiсть Карпатських лiсiв значний вплив мають орографiчнi особливостi
