CC BY
34
Ключовi слова: рекреацшний потенцiал, лiсонасадження, лiсотипологiчнi характеристики, люовий бiогеоценоз, саштарно-гшешчш властивос™, стiйкiсть до рек-реацiйних навантажень, види вщпочинку.
Glukhov A.Z., Kochina E. V. Ecological- biogeocenosis assessment of the recreational potential of forests Velikoanadolski forest
Plantations of Velikoanadolski forestry were analyzed forest typology and forest valuation features. The evaluation of the aesthetic, sanitary-hygienic and technological properties and stability of forests for recreational loads. Set the fitness area for different kinds of rest.
Keywords: recreational potential, plantation, forest typology characteristics, forest biogeocenosis, sanitary-and-hygienic properties, resistance to recreational loads, the kinds of rest.
УДК 630*116(23) Проф. В.С. Олшник, д-р с.-г. наук -
Прикарпатський НУ гм. В. Стефаника, м. 1вано-Франкгвськ
АТМОСФЕРН1 ОПАДИ I ВИПАРОВУВАННЯ ВОЛОГИ В Г1РСЬКИХ Л1САХ КАРПАТ
Проаналiзовано вплив люу на вертикальш i конденсацшш опади та сумарне ви-паровування вологи. Охарактеризовано динамжу випаровування у зв'язку i3 суцшь-ним рубанням люу i процесами формування молоднягав.
Ключовi слова: опади, випаровування, трансшращя, люистють, рубання люу, люовщновлення.
Пдролопчна роль люу передушм залежить вщ його здатносл вплива-ти на атмосферш опади, сумарне випаровування вологи та стж води. На цей час для прських умов Карпат вщносно добре вивчено стокорегулювальну функцiю люу [4, 13, 14]. Однак опадоутворювальна роль люу i його вплив на формування евапотранстрацп в лiтературi висвiтленi вкрай слабо. При цьому майже не вивченi процеси випаровування вологи в рiзних висотно-ти-полопчних умовах прсько! системи та його змши пiд впливом рубань люу i подальшого формування нового поколшня деревостанiв.
Вивчення цих питань входило до програми лiсогiдрологiчних досль джень на стацюнарах "Хрипелiв" у ялинових лiсах i "Свалява" в букових, яю ми проводили вiдповiдно в 1972-2009 рр. i 1985-1998 рр. Перший об'ект роз-ташований в умовах волого! буково-ялицево1 раменi у висотному дiапазонi 850-1225 м н.р.м., другий - свiжоl грабово! бучини на висот 340-530 м. Кож-ний iз них складаеться iз трьох водозборiв, площами вiд 3,9 до 36,8 га. Вони зайнят зрубами та насадженнями вжом 15-40 i 100-140 рокiв, склад яких на стацiонарi "Хрипелiв" 7Ял2Бк1Яц i на стацiонарi "Свалява" - 9Бк1Гр. На во-дозборах велися спостереження за динамжою водного режиму залежно вщ змiн люово! обстановки, викликано! експериментальним рубанням та подаль-шим формуванням молодого поколiння лiсу. Тут загальноприйнятими методами вивчалося надходження опадiв, !х затримання лiсовим наметом (штер-цепцiя) та фiзичне випаровування вологи з Грунту. Трансшращя i сумарне випаровування насаджень розраховували методом водного балансу [14]. Док-ладну характеристику стацiонарiв i методики робгг наведено у публiкацiях [4, 13]. О^м отриманих на стацюнарах даних, до аналiзу було залучено опубль
коваш в кшматичних довiдниках i лiтературних джерелах [2, 7] показники ат-мосферних опадiв на рiчкових басейнах та метеопунктах регюну.
Загальновщомо, що основний чинник пдролопчних умов - атмосфер-нi опади. У регiонi Карпат 96 % !х кiлькостi формуються iз вологи, принесено! захщними повiтряними течiями i тiльки 4 % утворюються iз мюцево! пари [9]. Вони змшюються вщ 650-750 мм у передгiр'ях до 1600-1700 мм на рж у найвищш частинi гiр. Пiвденно-захiдний мегасхил Карпат, який е бар'ером на шляху руху повiтряних мас, отримуе в середньому на 100 мм опадiв бшь-ше, нiж тдвиряний, пiвнiчно-схiдний мегасхил. Пiд впливом орографп на висотах 800-1200 м найбшьше опадiв (1600-1700 мм за рж) випадае в басейнi рiчки Тересва, яю е вiдкритими для вологоносних течш, а найменше (10001100 мм) - на шдвпряних верхiв'ях рiчок Прут i Черемош.
У зв'язку iз впливом орографп на опади плювюметричний градiент у межах прсько! системи неоднаковий. Про це свщчать розрахованi нами емт-ричш формули зв'язку рiчних опадiв iз висотою для прсько! частини басейну рiчки Днютер, яка вiдкрита для захщних вологоносних течш, i тако! ж тери-торп водозборiв рiчок Прут i Черемош, що перебувае в "дощовш тiнi" маси-вiв Свидовця i Чорногори. У першому випадку ця формула така:
Р = 0,45-Ь + 674 при г = 0,80 ± 0,07. (1)
У другому випадку рiвняння зв'язку таке:
Р = 0,60-Ь + 395 при г = 0,81 ± 0,08, (2)
де: Р - рiчна сума опадiв, мм; Ь - висота пункту спостережень, м н.р.м. Зпдно з формулами, на кожш 100 м тдняття висоти рельефу в басейш рiчки Днiстер опади збiльшуються на 45 мм, а в басейнах рiчок Прут i Черемош - на 60 мм.
Вплив люу на величину опадiв - найменш вивчене гiдрологiчне пи-тання. Його потрiбно розглядати у двох аспектах. Перший iз них - можливе сприяння люом збiльшенню випадання вертикальних опадiв. Це зумов-люеться нерiвномiрнiстю поверхнi лiсового намету, яка, сповшьнюючи рух повiтряних мас, посилюе !х висхiднi потоки, внаслiдок чого зростае хмароут-ворення. Другий аспект - сприяння люом виникненню горизонтальних опа-дiв, яке вiдбуваеться внаслiдок конденсацп водяно! пари на сильно розгалу-жених, iз великою контактною поверхнею вегетативних органах деревно! рослинностi.
З'ясування ролi лiсу в утвореннi додаткових вертикальних опадiв до-сить проблемне питання, оск^льки атмосфернi опади, як уже зазначалося, пе-редусiм залежать вiд висоти мiсцевостi та орiентацil гiрських хребтiв вiдносно вологоносних течш. О^м цього, у Карпатах iз збiльшенням гiпсометричних рiвнiв зростають лiсовi площi. Недостатне врахування таких закономiрностей гiрських умов може призвести до перебшьшення опадоформувально! ролi лi-су. Так, О.В. Чубатий [12] на основi картографiчного аналiзу розташування ль сових масивiв та розподiлу опадiв на територil Закарпатсько! воднобалансово! станцп дiйшов висновку про збiльшення вертикальних опадiв пiд впливом розширення люистосп. Однак наведенi у його дослщженш картосхеми свiд-чать про дискусшнють такого погляду, оскiльки в цьому районi зi зростанням висоти мюцевосп збiльшуеться не лише кiлькiсть опадiв, але й лiсистiсть.
Ми зробили спробу виявити вплив люу на вертикальш опади з допо-могою кореляцiйного аналiзу висоти, лiсистостi й опадiв низки рiчкових ба-сейшв Карпат за трьома варiантами розрахунюв:
а) для 35 водозбор1в р1зних природних областей репону (Зовтшт, Водо-дшьно-Верховинсью Карпати та Чорногора) 1з висотами 620-1200 м н.р.м., л1сист1стю вщ 12 до 97 % та опадами - 970-1475 мм;
б) для 16 водозбор1в Вододшьно-Верховинсько! област 1з висотами 6901000 м н.р.м., л1сист1стю ввд 31 до 97 % [ опадами - 1043-1230 мм;
в) для 13 водозбор1в Скибових Карпат 1з висотами 620-1200 м н.р.м., л1сис-тастю вщ 40 до 87 % та опадами - 1018-1475 мм.
Кореляцшний аналiз свiдчить про неоднозначшсть статистичних зв'яз-кiв опадiв iз висотою та лiсистiстю водозборiв (табл. 1). Так, для басейшв, розмiщених у рiзних природних умовах, достовiрного корелятивного зв'язку мiж аналiзованими величинами не спостерiгаeться. Для водозборiв окремих природних областей парнi та множинш коефiцieнти кореляцп характеризу-ються значними та високими показниками (0,63-0,97), але частковi коефь цieнти кореляцп - низькi (0,03-0,39). Отже, "чистого" зв'язку мiж змiною ль систост й опадами майже не виявлено. Наявшсть високих парних зв'язкiв мiж ними е статистично випадковими, оскшьки лiсистiсть i опади в цих гру-пах водозборiв зростають iз збiльшенням 1х висот.
Табл. 1. Коеф^енти кореляци опадiв (мм) Ь висотою водозборк (м, н.р.м.)
та Тх .исиснисшю (%)
Вар1анти розрахунюв кореляцп Водозбори р1з-них природних областей Водозбори Водо- дшьно-Верхо-винсько! обласп Водозбори Скибових Карпат
Парш коефщенти кореляцп м1ж: а) лгсислстю [ опадами; б) висотою [ опадами; в) висотою [ лгсиспстю 0,42 0,39 0,32 0,63 0,65 0,72 0,70 0,97 0,72
Множинш коефщенти кореляцп м1ж лгсиспстю, висотою [ опадами 0,45 0,77 0,72
Частков1 коефшкнти кореляцп м1ж лгсиспстю [ опадами за умови вилучення впливу на них висоти 0,34 0,39 0,03
Бшьш чггке утворення конденсацшних опадiв у люах Карпат. Воно найбiльш типове для туманно! погоди в холодний сезон року. Але 1х величина мала й мшлива. Так, у ялиновому пояс центрально! частини Карпат у цю пору може утворюватися до 75 мм таких опадiв [1], а в букових люах Закар-паття - 44 мм [12]. На прських водозборах шар води, утворений взимку з во-дяно! пари, змiнюеться вiд 0,5 до 8 мм, зрщка сягаючи 20 мм [7]. Загалом рiч-на величина конденсацшно! вологи майже не перевищуе 5 % вертикальних опадiв i не виходить за межi точностi визначення гiдрометеорологiчних еле-ментiв. Таким чином, у гумщних умовах Карпат роль лiсу в утворенш додат-кових опадiв виражена досить слабко. Ймовiрне !х збшьшення у насадженнях не мае ютотного значення для водного режиму регюну.
Гiрськi умови iстотно впливають на розподш сумарного випаровуван-ня вологи. 1з збiльшенням гiпсометричних рiвнiв воно зменшуеться. Нашi
розрахунки показали, що цей процес оцiнюeться достовiрним коефiцieнтом кореляцп, який для твшчно-схщного мегасхилу Карпат становить -0,61±0'13' а для твденно-захщного дорiвнюe -0,54±0,16. Рiчна величина випаровування зменшуеться iз 630-550 мм у передпр'ях до 350-300 мм у найвищш частинi пр [6]. Порiвняно iз затiненим твшчно-схщним мегасхилом, на шсольовано-му твденно-захщному мегасхилi воно зростае на 20-25 % [7]. Збшьшення щебенистостi Грунту посилюе вiддачу вологи iз нього в руслову мережу, вщ-повщно зменшуючи випаровування [4].
Серед складниюв сумарного випаровування лiсу найкраще вивчена ш-терцепцiя. Лiтературнi данi [3, 10, 11, 12, 14] свщчать, що протягом року найбшьше опадiв затримуеться наметом чистих ялинниюв (36-44 %), дещо менше буково-шпилькових деревосташв (25-33 %) i найменше - букових на-саджень (17-25 %). Розрахована за цими даними формула залежносп штер-цепцп (I, мм) вщ величини рiчних опадiв (Р, мм) та частки хвойних порщ у насадженнях (Хп, % вщ загального запасу) мае такий вигляд:
I = 0,26-Р + 1,22-Хп - 37,5 при Я = 0,81±0,11. (3)
1з не1 випливае, що збiльшення частки хвойних порщ у складi наса-джень на 10 % приводить до зростання затримання опадiв люовим наметом на 12,2 мм. Загалом величина перехоплено! i випарувано1 вологи iз люового намету Карпат пересiчно становить 250 мм за рж [10]. За загально! площi ль сiв регюну 1,33 млн га цей показник може сягати 3,3 км3. Ппотетично можна вважати, що, включившись у захщш потоки повггряних мас, вона сприяе збшьшенню зволоженостi територiй, розмщених схiднiше вiд Карпат.
Для прських умов найменш вивченими ланками вологообмшу систе-ми "насадження - Грунт" е фiзичне випаровування вологи з поверхш Грунту та надГрунтового укриття i транспiрацiя деревостанiв. Цi статт водного балансу е надзвичайно мшливими, оскiльки формуються пiд впливом комплексу факторiв - експозицп i стрiмкостi схилiв та !х висоти, вмiсту вологи в Грунтах, температурного режиму, породно! i вжово! структури насаджень.
Лiтературнi данi [11, 14] та нашi дослiдження на стацiонарi "Хрипе-лiв" свiдчать, що на висотах 600-1100 м н.р.м. (тшаш та ялиновi лiси) фiзич-не випаровування вологи з поверхш Грунту тд наметом насаджень невелике i змiнюеться у вегетацiйнi перюди року в межах 70-140 мм (9-15 % вщ опадiв). Воно в 2,4-5,5 раза менше, шж на вщкритих дiлянках. Спiввiдношення мюяч-них показникiв цього випаровування тд наметом стиглого деревостану (Ел, мм) i на свiжiй вирубцi (Ев, мм) стацiонару "Хрипелiв" пiд час активно! веге-тацп можна виразити такою емтричною формулою:
Ел = 0,29 Ев + 6,5 за г = 0,78±0,11. (4)
Зменшення ресурсiв тепла та змiна люоутворювальних порiд iз зрос-танням гшсометричних рiвнiв у горах зумовлюють закономiрне зниження транспiрацiйних витрат вологи. Так, у буково-дубових деревостанах на висо-тi 300 м ця стаття вологообм^, залежно вiд метеоумов вегетацшного перь оду, змiнюеться в межах 412-495 мм [5], у букових насадженнях на висот 500-700 м - 353-379 мм [8], мшаних буково-хвойних деревостанахна висот
600 м - 225-239 мм [14]. Нашi дослщження на стацiонарi "Хрипелiв" показали, що ялиновi деревостани у висотному дiапазонi 900-1100 м характеризуются транспiрацiею 215-253 мм. У рiчнiй величинi опадiв, яка збшьшуеться з висотою, цi показники транстрацп вiдповiдно становлять 39-46 %, 38-41, 26-35 i 17-21 %.
Таким чином, у вих висотних поясах лю зменшуе витрати вологи на випаровування з поверхш Грунту та надГрунтового вкриття, однак збiльшуе !х на формування штерцепцп i транстрацп. Внаслщок цього сумарне випаровування люових масивiв на 8-30 % бшьше, нiж сусiднiх вiдкритих дшянок [4, 6, 13, 14]. Експерименти на стащонарах "Свалява" i "Хрипелiв" [4, 13] свiдчать, що внаслщок проведення суцiльних рубань зростае фiзичне випаровування з поверхнi Грунту, але воно не компенсуе "зниклих" статей штерцепцп i транстрацп, внаслщок чого сумарне випаровування зменшуеться. На етат невщ-новлених зрубiв його показники в букових люах скоротилися на 24 %, а в ялинових - майже на 30 %. У табл. 2 прошюстровано змши сумарного випаровування в першi роки пiсля суцiльного рубання ялинових деревостатв.
Табл. 2. Випаровування вологи в стиглому ялиновому деревосташ та на свжому зрубi стационару "Хрипелгв " за тепли сезони року, мм
Елементи водного балансу
1974 р
1975
деревостан
зруб
Л
деревостан
зруб
Опади
1032
1032
931
931
1нтерцепщя
259
181
Трансшращя
215
253
Випаровування з Грунту
119
285
139
339
Сумарне випаровування
593
285
573
339
Рют молодого поколшня люу сприяе зростанню транстрацп та штерцепцп, внаслщок чого збшьшуеться сумарне випаровування. З метою вияв-лення штенсивносл цих змш пiд впливом розвитку нового поколiння лiсу для обох люорослинних поясiв проведено кореляцiйний аналiз мiж вiддаленiстю термiну пiсля суцшьних рубань у роках (А) та !х iндексами сумарного випаровування (ДЕ). Останнi - це вщсоток рiчного випаровування з водозборiв, пройдених рубаннями (де розвиваеться молодий лю) вiдносно водозборiв, що залишилися iз стиглими деревостанами. Для цього використано матерiали, от-риманi на стацiонарi "Свалява" О.В. Чубатим [13] в 1965-1984 рр. i нашi за 1985-1998 рр., а на стацiонарi "Хрипелiв" - нашi за 1974-2009 рр. Установлено, що для 34^чного перюду формування букових насаджень на стацiонарi "Свалява" iснуе криволшшний зв'язок, емпiрична формула якого така:
АБ = 51,8А0,298 при п = 0,92±0,03, (6)
а для такого ж за тривалютю перюду формування ялинових молодниюв на стацiонарi "Хрипелiв" цей зв'язок е прямим, його рiвняння мае такий вигляд: АБ = 0,82 А + 75 при г = 0,81±0,06. (7)
Зпдно з отриманими формулами, змши сумарного випаровування за роками неоднаковi для рiзних висотних поясiв. У букових люах зменшене ру-банням випаровування на десятому рощ формування молодняку досягло ш-
дeкcy, який 6ув влacтивий дiлянцi дo pyбaння. У 20-piчниx мoлoднякax cy-мapнe випapoвyвaння пepeвищyвaлo пoкaзники cтиглиx нacaджeнь нa 22 %, a в 35-piчниx - нa 42 %. Tara зaкoнoмipнocтi yзгoджyютьcя з ocoбливocтями xoдy pocтy бyкoвиx нacaджeнь, як нaйбiльш iнтeнcивнo poзвивaютьcя в мo-лoдoмy вiцi (ocoбливo дo 20 po^) i cягaють кyльмiнaцiï пoтoчнoгo пpиpocтy в 35-40 poкiв [9]. Oчeвиднo, щo y зв'язку з iнтeнcивними бioлoгiчними npo^-caми cyмapнe випapoвyвaння нacaджeнь y цьoмy вщ бyдe тайбшьшим, a тз-нiшe знижyвaтимeтьcя, ocкiльки пpoцecи pocтy cпoвiльнюютьcя.
У пoяci ялинoвиx лiciв змши cyмapнoгo випapoвyвaння мeнш шген-crnm. Тут йoгo т^зни^, змeншeнi cyцiльним pyбaнням, piвнoмipнo rapoc-тaли з poкaми в мipy poзвиткy мoлoдникiв. Як пoкaзyють poзpaxyнки, iндeкc випapoвyвaння нaбyдe пepвicниx вeличин мaйжe y 40^чгому вiцi нoвoгo та-caджeння. Пoвiльнiшe вiднoвлeння cyмapнoгo випapoвyвaння в ялинoвoмy пoяci пopiвнянo з бу^вим зyмoвлeнe як мeншими тeмпaми pocry ялини, тaк i бiльш cyвopими клiмaтичними yмoвaми пoяcy.
Biiciioitkii. У гipcькo-лicoвиx yмoвax Kapпaт вeличинa aтмocфepниx oпaдiв зaлeжить вiд виcoти мicцeвocтi тa opieнтaцiï гipcькиx xpeбтiв вiднocнo вoлoгoнocниx пoвiтpяниx тeчiй. Ha rai rip^^ro peльeфy poль лicy в фopмy-вaннi дoдaткoвиx oпaдiв нeicтoтнa. Toмy пiд чac лicoгiдpoлoгiчниx дocлi-джeнь цю лaнкy вoлoгoyтвopeння мoжнa нe вpaxoвyвaти.
Cyмapнe випapoвyвaння лicoвиx мacивiв бiльшe, нiж бeзлicниx упдь. Aлe y пpocтopoвoмy acпeктi вoнo нeoднaкoвe, ocкiльки знaчнo зaлeжить вщ виcoтнo-типoлoгiчниx yмoв, пopoднoгo cклaдy i вжу нacaджeнь, пpoвeдeння pyбaнь люу тa iнтeнcивнocтi лicoвiднoвлeння. У гyмiдниx yмoвax Kapпaт тд-вищeнa випapoвyвaльнa здaтнicть лicy вiдiгpae пoзитивнy poль y peгyлювaннi вoднoгo peжимy rpymy тa змeншeннi пoвepxнeвoгo cтoкy вoди.
Лiтepaтypa
1. Бучинський 1.О. Kлiмaт Укpaïнcькиx Kapпaт / I.O. Бучижький, M.M. Boлeвaxa, О.О. Kopжoв. - K. : Bto^o "Hayк. думк^', 1971. - 172 c.
2. Гaлyщeнкo Н.Г. Boдный бaлaнc peк бacceйнa Днecтpa / H.Г. Гaлyщeнкo // Tpyды Ук-pHИГMИ. - Л. : Гидpoмeтeoиздaт, 1977. - Bbm. 153. - С. 125-139.
3. Дья^в В.Н. Bлияниe cocтaвa нacaждeний нa водный peжим гopныx гочв Kapпaт / B.H. Дьякс>в // Лecoвeдeниe. - 1976. - № 1. - С. 11-17.
4. Калуцький 1.Ф. Cтиxiйнi явищa в гipcькс-лicсвиx yмсвax Укpaïнcькиx Kapпaт ^hpo-вaли, пaвсдки, epсзiя rpymy) / 1.Ф. Kaлyцький, B.C. Олшник. - Льв1в : Bид-вс "Kaмyлa", 2007. - 240 c.
5. Киceлeвcкий-Бaбинин Р.Г. Гидpслсгичecкиe сcсбeннсcти öypbix лecныx псчв псд нacaждeниями pasero всзpacтa в зснe дyбсвс-бyксвыx лecoв Kapпaт / Р.Г. Kиceлeвcкий-Бa-бинин // Лecoвoдcтвo и aгpслecсмeлисpaция. - K. : Bto^o "Уpсжaй". - 1965. - Bbm. 3. - С. 151-160.
6. KMnxeMKo E.H. Рeжим cyммapнсгс иcпapeния / E.H. ^merao // Teплсвсй и всдный peжим Укpaинcкиx Kapпaт. - Л. : Гидpoмeтeoиздaт, 1985. - С. 198-202.
7. Кирилюк М.И. Bсдный бaлaнc / M.И. Kиpилюк // Teплoвoй и всдный peжим Укpa-инcкиx Kapпaт. - Л. : Гидpoмeтeoиздaт, 1985. - С. 202-218.
S. KpoK Б. А. Bсдный peжим / Б.А. Kpœ // Бисгeсцeнстичecкий пoкpoв Бecкид и ero ди-нaмичecкиe тeндeнции. - K. : Bид-вo "Hayк. дyмкa", 1983. - С. 123-133.
9. Hopмaтивнo-cпpaвoчныe мaтepиaлы для тaкcaции лecсв Укpaины и Moлдaвии. - K. : Bид-вс "Уpoжaй", 1987. - 560 c.
2. Eкoлoгiя дoвкiлля
95
10. Олшник В.С. Перерозподiл атмосферних опадiв наметом прських лiсiв Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 12-18.
11. Уваров Л.А. Особенности формирования основных составляющих водного баланса в зоне еловых лесов Горган в Украинских Карпатах : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Люознавство i лгавництво" / Л.А. Уваров. - К. : Вид-во УСХА, 1973. - 26 с.
12. Чубатий О.В. Водоохоронш прсьга люи / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпа-ти", 1972. - 120 с.
13. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 104 с.
14. Шпак И.С. Влияние леса на водный баланс водосборов / И.С. Шпак. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 284 с.
Олийнык В.С. Атмосферные осадки и испарения влаги в горных лесах Карпат
Проанализировано влияние леса на вертикальные и конденсационные осадки и суммарное испарение влаги. Охарактеризована динамика испарения в связи со сплошной рубкой леса и процессами формирования молодняков.
Ключевые слова: осадки, испарения, транспирация, лесистость, рубка леса, ле-совосстановление.
Oliynyk V.S. Rainfall and evaporation of moisture in the Carpathian mountain forests
The influence of forest on the vertical and condensation precipitation as well as total evaporation of moisture are analyzed. The dynamics of evaporation due to the final harvest and forming of young generation are characterized.
Keywords: precipitation, evaporation, transpiration, percentage of forest land, tree felling, reforestation, reforestation.
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЕКОЛОГО-Л1С1ВНИЧЕ ЗНАЧЕННЯ ДУБА ЧЕРВОНОГО БОРЕАЛЬНОГО (QERCUS BOREALIS MICH.) У В1ДНОВЛЕНН1 Д1БРОВНИХ НАСАДЖЕНЬ УКРА1НИ
Проаналiзовано picT, нагромадження ф^омаси насадженнями дуба червоного бореального в дiбровах, судiбровах та суборах рiзних клаав продуктивности ^piB-няно таксацшш характеристики насаджень дуба червоного бореального i3 дубом зви-чайним. Наголошено на перспективной дуба червоного бореального в люорозве-денш на територи Украши.
Ключовг слова: ф^омаса, дуб звичайний, насадження, дуб червоний бореаль-ний, рют, люорослинш умови, люистють.
За останнш, пор1вняно невеликий в юторичному вим1р1, перюд часу, особливо починаючи з повоенних роюв, не припиняеться надм1рна експлуата-щя люових насаджень Украши. Попервах це виправдовувалося необхщнютю вщбудови народного господарства, вщтак обсяги вирубувань поступово зни-жувалися (С.А. Генсрук, 2002). Однак це не зупинило процесу деградацл ль с1в. Вже тодшш темпи експлуатацп л1с1в заклали тенденцп до порушення 1х вжово1 структури, зниження водорегул1вно1 та Грунтозахисно1 функцш У зв'язку з цим почаспшали повеш, посилилися ерозшш процеси, особливо у пе-редпрських та прських районах Карпат. Впм, якщо до дев'яностих роюв процеси люозагопвель та люовщновлення ще не мали контрольованого характеру,
