CC BY
12
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК630*116(23) Проф. В.С. Олшник1, д-р с.-г. наук; здобувач В.1. БлистЫ2
СТОКОРЕГУЛЮВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ Л1СИСТОСТ1 ВОДОЗБОР1В БУКОВОГО ПОЯСУ КАРПАТ
Розглянуто вплив процента люистост водозборш на внутрiшньорiчний режим стоку pi40K та 1х пiдземне живлення. Оценено значения атмосферного зволоження грунту у фор-муваннi його водопроникност на лiсових i польових упддях. 1з лiсогiдрологiчних позиций проаналiзовано динамшу лiсового покриву ряду рiчкових басейшв за останнi 40 рокiв.
Ключовi слова: люиспстъ, водозбiр, насадження, опади, пдролопчний режим, шд-земний стш, водопроникнiстъ грунту.
У лiсовому фондд Укранських Карпат 6yKOBi лiси за площею посiдають друге мiсце тсля ялинових деревостатв. OcHOBHi !х масиви зосередженi у висот-ному даапазот 300-1300 м н.р.м. (н.р.м.) прських масивiв Полонинського хребта, Свидовця та, частково, Вулкатчних Карпат у Закарпатськш обласп. За даними державного лкового кадастру (2010 р.), у цьому регiонi бyковi лiси займають 387 тис. га, або ж 62 % вщ площ лiсiв области Вони мають важливi лкосировин-ш, захиснi та санiтарно-гiгieнiчнi функци. Ушкальним явищем для них е наяв-нiсть пралiсiв - спадщини европейського значения.
Досить важливим аспектом багатощльового використання букових лiсiв е збереження та посилення !х гiдрологiчних функцш. Це пов'язано з тим, що в 1хньому поясi орографiчнi умови сприяють досить високому атмосферному зво-ложенню (пересiчно понад 1200 мм на ргк). У поеднаннi iз стр1мким рельефом це зумовлюе часп паводки, що супроводжуються ерозiйно-зсyвними явищами. В останнi роки типовими в цьому вщношенш були стихи 1998 i 2001 рр.
Для опрацювання заходш щодо зменшення негативних пдролопчних процесiв необхщна юльшсна оцiнка впливу лiсy на водний режим прських схи-лiв i гiдрографiчноí мереж! На цей час внаслвдок довготривалих лко-експери-ментальних дослiджень на елементарних водозборах гiдростацiонарy "Свалява" вивчено пдролопчт фyнкцií стиглих букових деревостатв, 1х змiни тд впливом рубок головного користування та динамiкy водного режиму завдяки формуван-ню молодого поколшня букового лiсy [5, 6, 10]. Проте на рiчкових басейнах iз рiзноманiттям природних умов гiдрологiчиy роль лку висвiтлено досить слабо. Особливо це стосуеться впливу лкистосп на режим рiчкового стоку води. Пот-ребуе доповнень i уточнень питання щодо можливосп лiсy запобiгати стихи тд час катастрофiчних злив, яке у лiтератyрi висвiтлено фрагментарно.
З метою заповнення ще! прогалини ми провели комплексне вивчення сто-корегулювальних функций лкистосп водозбор1в поясу букових лкш Закарпаття, що включало три напрями дослiджень: 1) ощнку ц впливу на пдролопчний ре-
1 Прикарпатський НУ iM. В.Стефаника, м. 1вано-Франк1вськ;
2 Укра!нський НД1 прського л1сгвнидгва iM. П. С. Пастернака, м. 1вано-Франк1вськ
жим i живлення pi40K; 2) визначення водопроникносп лiсових i польових груштв тд час ix рiзного зволоження; 3) пдролопчний аналiз динамiки лiсового покриву репрезентативних для букового поясу рiчковиx басейшв за останнi 40 ротв.
Вплив лiсистостi на рiчковий стж аналiзували за дев'ятьма басейнами пд-рометеомережi. Ix плошд змiнюються ввд 50,7 до 408 км2, середн висоти колива-ються в межах 500-880 м н.р.м., а лкисткть - вiд 45 до 86 %. Нижня частина во-дозборiв (до висот 600 м) знаходиться у смузi грабових бучин, а верхня - у смузi чистих букових лiсiв. У басейнах рiчок 1ршава i Боржава поширенi також дубо-во-буковi лiсостани. З висоти 500-600 м у насадженнях водозбор1в трапляються поxiднi ялинники, частка яких займае вiд 1 до 20 % 1х плошi.
Основнi морфолопчт характеристики водозбор1в (плоша i середня висо-та) та показники рiчкового стоку запозиченi з гiдрологiчниx довщниюв. Як ос-новнi критерй' водного режиму прийняп величина базового тдземного живлення рiчок та коефiцiент природного зарегулювання стоку, на якi карпатсью лiси ма-ють чiткий позитивний вплив [3]. Бiльшiсть характеристик стоку води визначали за допомогою загальноприйнятих у пдрологи формул, базове тдземне живлення рiчок - за показниками мiнiмального рiчного стоку води, а коефщкнт його зарегулювання (ф) - за Д. Л. Соколовським [9], формула розрахунку якого е такою:
i
j = | pdk (1)
0
де р - тривалкть витрат води, виражених у модульних коефщкнтах k.
За своею суттю, цей коефiцiент е штегральним показником внутртньо-рiчного режиму стоку, оскшьки базуеться на максимальних, середшх i мiнiмаль-них витратах води за рж та ii характеристиках протягом 30, 90, 180, 270 i 355 ддб.
Величину атмосферних опаддв для водозборiв визначали за даними кл1ма-тологiчниx довщниюв. Методом регресивного аналiзу встановлювали 1х залеж-нiсть вiд висоти пункту н.р.м.
Показники лкистосп водозборiв, розподалу лiсiв за складом i вжом наса-джень запозичували з пдролопчних довiдникiв, фонддв Закарпатсько! лiсовоl дослщно! станцй' [8] та розраховували за даними релящйно! бази Укрдержлiспро-екту. Характеристики лiсового покриву визначали станом на 1970 та 2010 рр. У перший iз них припиняються наднормативш пiслявоеннi рубання лiсу, а у дру-гий - завершуеться етап недовикористання лiсосiчного фонду, зумовлений еко-номiчною депресiею в УкраЫ кiнця ХХ ст.
З метою юльккно1 оценки процесу переведення грунтом вологи iз повер-хневого стоку в глибинний визначали його водопроникшсть при сух1й погодд та тсля намочування штучними опадами величиною 40, 80 i 120 мм. Дослщження проводили на висотах 400-500 м н.р.м. на пасовиську, свшому i старому зрубах i грабово-буковому насадженш Майданського i Ганьковецького лiсництв, що належать вiдповiдно до Мукач1вського та Свалявського лiсовиx господарств. Визначення водопроникливост! грунту приурочувалося до його верхнього 5-сантиметрового шару, який безпосередньо поглинае вологу дощових i талих сн!гових вод. Дослщи проводили методом трубок !з зм!нним напором води за Н.А. Качинсь-ким, яку пiзнiше розрахунковим способом приводили до температури + 10 [1].
Перш шж приступити до аналiзу стокорегулювальних особливостей ль систостi водозборш, коротко зупинимося на природних особливостях букового поясу, ят впливають на його пдролопчш умови. Водний режим територií буко-вих лiсiв значно залежить ввд висоти мiсцевостi. Аналiз даних кшматичних до-вiдникiв показав, що зростання рiчних атмосферних опадiв (Р, мм) iз висотою (Н, м) описуються такою емпiричною формулою:
Р = 1,02-Н + 712, при г =0,68±0,11. (2)
1з не!" випливае, що у висотному дiапазонi букового поясу (300-1300 м н.р.м.) опади можуть зростати вдвiчi - вщ 1020 до 2040 мм.
Зменшення температури повiтря з висотою (на 0,6 на кожш 100 м ц шд-няття) та збшьшення опадш зумовлюють зменшення рiчного випаровування во-логи та iнтенсифiкацiю рiчного стоку води. Згiдно з даними М.1. Кирилюка [4], у висотному дiапазонi 500-900 м випаровування вологи зменшуеться вiд 680 до 560 мм, а рiчковий стiк зростае вщ 570 до 1150 мм. Проведет нами розрахунки показали, що щ зв'язки ощнюються достовiрними коефщкнтами кореляцií. У першому випадку вш становить - 0,72±1,16, а у другому - сягае 0,82±1,11.
1з висотою гiрських схилш зменшуеться потужнкть грунту, якому нале-жить провщна роль у водорегулювальнiй до лкового бiогеоценозу. Аналiз мате-рiалiв лкотиполопчних обстежень та грунтових дослiджень ПС. Пастернака [7] свдаить, що вщ нижньо!' до верхньо!' межi букових лiсiв глибина грунпв (до ма-теринсько!' породи) зменшуеться пересiчно вщ 70-80 до 45 см. Водночас зростае його щебенистiсть. Внаслiдок цього водомiсткiсть грунту на гiрських схилах iз збшьшенням висоти зменшуеться вдвч! Таким чином, у висотному напрямку зростають негативнi тенденцií у формуванш водного режиму гiрських схилш, особливо женсифкапдя стоку води.
На тл ще!' закономiрностi вагому стокорегулювальну роль вщграють гiрськi лiси. Данi табл. 1 свщчать, що iз збшьшенням процента лiсистостi водоз-борш е чггка тенденция до збiльшення шдземного живлення рiчок та посилення коефщкнта природного зарегулювання стоку води. Передуем це зумовлено збшьшенням дренажних властивостей грунту пiд впливом лiсовоí рослинносп, якi спричиняють переведення поверхневого стоку води у глибинний, грунтовий.
Табл. 1. Показники гiдрологiчного режиму рiчок на водозборах 1з р1зною
лкистктю
№ з/п Рша-пост й 12 Середня висота, м н.р.м. чО § Й ^ Опади, мм --м -в я м ю К К § 1 * 8 * е £ Коефщент природного зарегулювання стоку
1 Уж - с. Жорнава 286 670 45 1399 58 0,41
2 Туря - с. Омер 464 540 56 1267 36 0,45
3 1ршава - м. 1ршава 230 500 59 1226 123 0,47
4 Лужанка - с. Нересниця 149 770 65 1501 151 0,44
5 Боржава - с. Довге 408 620 57 1348 113 0,45
6 Жденявка - с. Грабiвниця 150 770 67 1515 120 0,57
7 Шня - с. Поляна 166 530 72 1257 53 0,48
8 Вiча - с. Нелшино 241 760 72 1491 117 0,57
9 Красна - с. Красна 50,7 880 86 1613 224 0,55
Величина тдземного живлення рiчок залежить вiд опадш i лiсистостi во-дозборiв. У першому випадку коефiцieнт парно! кореляцц дорiвнюe 0,78, а у другому - становить 0,69. Емтрична формула змiнних цих трьох величин мае такий вигляд:
ды = 0,24- Р+1,58/ - 327, при г=0,83±°Д0, (3)
де: Qы - шар рiчного пiдземного живлення рш, мм; Р - рiчнi опади, мм;/л - ль систкть водозбору, %.
1з формули випливае, що починаючи з величини опадав 327 мм, на кожш 100 мм !х збшьшення пiдземний стж зростае пересiчно на 24 мм, а приркт лкис-тостi на 1 % приводить до його збшьшення на 1,58 мм. Таким чином, в умовах однакового атмосферного зволоження лкових i польових водозборiв величина цього виду стоку у першому випадку буде на 158 мм бшьшою, шж у другому. За-галом один гектар букового лку сприяе щорiчному приросту об'ему чисто!' дже-рельно! води майже на 1600 м 3.
1нтегральним показником режиму стоку рiчок, який включае у себе во характернi витрати води протягом року, зокрема максимальнi i мiнiмальнi, е ко-ефiцiент природного зарегулювання стоку. Кореляцшний аналiз показав, що його залежнкть вiд лiсистостi виражаеться такою емтричною формулою:
Ф = 0,004/Л + 0,23 при г = 0,72±°Л6, (4)
де: ф -коефщкнт зарегулювання стоку рiк;/л - лкисткть водозбору. Це р!внян-ня свiдчить, що буковий лiс, порiвняно з польовими угiддями, потенцiйно здат-ний полiпшувати режим рiчкового стоку у 2,7 раза.
На цей час отримано юльккш данi стокорегулювально! ефективностi яли-нових лiсiв Карпат [3], яю свiдчать, що вони здатш збiльшувати пiдземне живлення ргк на 90 мм, а !х зарегулювання - у 2 рази. 1з пор1вняння даних обох лкових формацш видно, що буковi лiси виконують стокорегулювальнi функци кра-ще, нiж ялиновi. Очевидно це пов'язано iз 1х рiзними грунтовими умовами, а саме потужшша грунтово-шдгрунтова товща букових лiсiв сприяе тривалтому ба-сейновому регулюванню вод, поршняно з мшкими i щебенистими грунтами яли-нового поясу.
З позицiй виконання лiсом захисних функцiй вiдомий жерес представляе питання щодо його здатносп регулювати стгк води тд час надмрних злив. На сьогоднi з'ясовано [3], що лк добре регулюе опади величиною 40-80 мм i в бшь-шостi випадюв ця можливiсть його обмежуеться дощами величиною 140-180 мм, зокрема в ялинових лках таке явище можна спостеркати при опадах 150 мм. Для букових лкш це питання потребуе уточнения.
Оскшьки тд час злив випаровування лiсу припиняеться, а акумулящя во-логи наметом букових деревосташв i 1х тдстилки не перевищуе 10-12 мм, основна вологорегулювальна роль належить грунтам, що полягае в 1х здатност! погли-нати надмрну атмосферну вологу, запобiгати утворенню поверхневого стоку води i супроводжуючих його ерозiйних процесiв.
У табл. 2 наведенi результати вивчення водопроникливосп грунту за умо-ви р!зного його зволоження на приклад! смуги грабових бучин. Вони свщчать, що вщ безлкних упдь до лкопокритих дшянок штенсивнкть поглинання вологи грунтом посилюеться. На зрубах вона у 2-3 рази вища, шж на пасовишд, а в наса-
дженш - в!дповщно бшьша у 8-22 рази. 1з зростанням зволоженост! грунту ш-фшьтращя р!зко знижуеться, особливо на вдаритих длянках.
Табл. 2. ВодопрониклиеЛсть поверхт Грунту заумови рiзного його зволоження
Д^нка дослщу
Одинищ вимiру
Величина попереднього зволоження
40
80
Пасовище iз задерш-лою поверхнею
%
1,05 100
0,74 70,5
0,34 32,4
0,14 13,3
Свiжий зруб без тдросту
%
2,98 100
2,05 68,8
1,25 41,9
0,38 12,8
8^чний зруб iз змиканням пiдросту
%
3,36 100
2,75 81,8
1,70 50,6
0,49 14,6
25^чний грабово-бу-ковий молодняк
%
7,89 100
6,62 83,9
4,64 58,8
3,14 39,8
0
-т
мм -хв
мм -хв
мм -хв
З огляду на те, що штенсившсть злив у Карпатах сягае 1, 1 мм -хв-1 ! бшь-ше [2], поверхневий стк води здебшьшого може формуватися на нелкових угтд-дях, на яких водопроникливкть грунту менша вщ швидкосп випадання опадш. Для зруб!в цей процес, як випливае з анал!зовано! таблиц!, властивий при грунтовому зволоженш понад 80 мм, а в насадженнях вш може настати значно тзшше. Розрахунки свщчать, що поглинання вологи грунтом практично припиняеться на безлкному упдд! за умови його зволоження близько 130 мм, на зрубах - 140150 мм, ! в насадженнях - 200 мм. Очевидно, що щ показники е межею максимально! водорегулювально! здатносп анагоованих упдь. Поршняння характеристик ще! здатносп лку для р!зних лкорослинних умов Карпат свщчить, що в буковому пояс! вона на 25 % бшьша, шж в ялиновому.
Дослщження на стацюнар! "Свалява" [3, 5, 6, 10] показали, що протягом життед!яльност1 букового лку його пдролопчна роль мшлива. Так, тд час роз-витку молодняюв I класу в!ку (до 20 рошв) формуються стабшьш показники ш-фшьтрацл грунту, штерцепцц та схилового стоку води. На етапах молодняюв II класу вжу ! середньовжових насаджень зменшуеться грунтовий ст!к води. На тз-шших стадиях розвитку лку його водний режим стае найбшьш сприятливим. Тому, значний штерес представляе динамжа лкового покриву р!чкових басейшв та можливосп оптишзаци структури !х насаджень у пдролопчному вщношенш.
З щею метою проанал!зоваш показники лкового покриву за 1970-2010 рр. на приклад! трьох водозборш, а саме рк Пшя до с. Поляна, Жденявка до с. Вер-хня Грабшниця та Красна до с. Красна. 1х характеристики наведен! в табл. 1, а в табл. 3 висвилюються показники лкистосп, породно! ! вково! структури насаджень цих водозборш. 1з не! випливае, що за 40-р!чний перюд !х лкова ! лкопок-рита площа змшилися мало, !! збшьшення коливаеться у межах 0,1-4,7 %, що не в!дчутно для пдролопчного режиму.
Ведення лкового господарства на лкотиполопчнш основ! зумовило зменшення частки похщних ялиннишв та збшьшення площ коршно! породи - бука лкового, особливо в басейш рки Жденявка. Це може мати певне позитивне значення, оскшьки зменшуються обсяги властивих для ялини саштарних рубань ! посилюеться стшккть та захисш властивосп лку. Вщбулися позитивш змши у занятост! площ водозбор!в вковими групами насаджень.
Табл. 3. Динамта лкового покриву eoöo36opie у пояа букових лiсiв (% eid площ '1 eodo36opie)
Характеристики люового покриву водозборiв р. Шня -с. Поляна р. Жденявка - с. Вер-хня Грабiвниця р. Красна -с. Красна
1970 р. 2010 р. 1970 р. 2010 р. 1970 р. 2010 р.
Люова площа 72,5 76,0 67,4 67,5 87,4 92,1
Лiсопокрита площа 72,1 74,5 66,2 66,5 85,2 88,7
Листянi породи, у т.ч. бук 63,5 55,4 71.8 66.9 44,0 42,7 52,0 48,2 80.4 77.5 88,1 87,8
Хвойт породи, у т.ч. ялина 8,6 8,5 2,7 1,9 22,2 19,5 14,5 6,8 4,8 4,8 0,6 0,6
Молодняки I класу вшу 4,0 3,3 22,0 7,2 37,5 6,0
Молодняки II класу вшу 29,3 1,0 8,8 6,7 4,0 11,3
Середновiковi насадження 36,2 43,0 8,0 29,2 3,5 46,3
Пристигаючi деревостани 1,5 23,1 11,0 3,1 0,8 1,3
Crarai i перестiйнi деревостани 1,2 4,1 16,4 20,3 39,4 23,8
Найбшьше це проявилося у р1зкому зменшенш частки молодняюв i збшь-шенш середньовiкових насаджень. Проте однозначних 3MiH площ пристигаючих, стиглих i перестiйних деревостанiв не простежуемо - на водозборi ржи Пшя вони збiльшилися, у басейш рiки Жденявка - майже не змiнилися, а на водозборi рiки Красна - зменшилися. Скорочення площ молодняюв могло б вплинути на швидшу стабiлiзацiю схилового стоку, а збшьшення середньовiкових насаджень - применшувати пiдземне живлення рк. Однак такi змiни у пдролопчно-му вiдношеннi для водозборк можуть бути не iстотними (в межах помилки виз-начення гiдрологiчних показнишв - 5-10 %), оскшьки недостатня дя одних насаджень компенсуеться позитивною дiею iнших деревостанiв. Змши !х водного режиму можуть бути ктотними лише за умови домшування на водозборах старших вкових груп, а саме - пристигаючих, стиглих i перестiйних деревосташв.
Висновки. Лiсистiсть водозборк поясу букових лкк значно впливае на водний режим прських рiк та мае високий потенцiал водорегулювання пiд час катастрофiчних паводкк. За гiдрологiчною ефективнктю вона вища, поркняно з лками ялинового поясу. З метою посилення цих функций букових лiсiв, доцшьне розширення !х площ з мiрою погiршення формування водного режиму прських схилк у висотному напрямку. При цьому важливе значення мае оптимальне роз-мiщення польових далянок, лкопокритих масивк та зрубк на водозборах. 1з ль согiдрологiчних позицiй в останш десятилiття вiдбуваються позитивнi змши породно!' та вково! структури насаджень рiчкових басейнiв.
Лiтература
1. Вадюнина А.В. Методы исследования физических свойств почв и грунтов /А.В. Вадюнина, З.А. Корчагина. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 399 с.
2. Голуб Е.В. О катастрофических осадках в Украинских Карпатах / Е.В. Голуб // Метеорология и гидрология : научно-техн. журнал. - 1971. - № 7. - С. 90-93.
3. Калуцький 1.Ф. Стихшш явища в прсько-люових умовах Украшських Карпат (впровали, паводки, ерозш грунту) / 1.Ф. Калуцький В.С. Олшник. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.
4. Кирилюк М.И. Водный баланс / М.И. Кирилюк // Тепловой и водный режим Украинских Карпат. - Л. : Гидрометеоиздат, 1985. - С. 202-218.
5. Олийник В.С. Количественная оценка водорегулирующей роли буковых лесов Украинских Карпат / В.С. Олийник // Лесоведение : науч.-теорет. журн. - 1994. - № 4. - С. 3-10.
6. Олшник В.С. Процеси формування захисних властивостей букових л1ив Карпат / В.С. Олшник, В.1. Блистав // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 8-14.
7. Пастернак П.С. Жсов1 грунти Украхнських Карпат / П.С. Пастернак. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1967. - 171 с.
8. Разработать научно-обоснованные нормативы ширины защитных лесных полос по берегам рек и способы ведения хозяйства у водоохранных и защитных лесах (для горных районов Карпат): отчет о НИР / Закарпатская ЛОС, № ГР 71064602. - Мукачево, 1973. - 274 с.
9. Соколовский Д.Л. Речной сток / Д.Л. Соколовский. - Л. : Гидрометеоиздат, 1968. - 536 с.
10. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 102 с.
Олийнык В.С., Блыстив В.И. Стокорегулирующая роль лесистости водозборов букового пояса Карпат
Рассмотрено влияние процента лесистости водосборов на внутригодовой режим стока рек и их подземное питание. Оценена роль атмосферного увлажнения почвы на формирование ее водопроницаемости на лесных и полевых угодьях. Из лесогидрологи-ческих позиций проанализирована динамика лесного покрова ряда речных бассейнов за последние 40 лет.
Ключевые слова: лесистость, водосбор, насаждения, осадки, гидрологический режим, подземный сток, водопроницаемость почвы.
Olijnyk V.S., Blystiv V.S. Forest cover role in the watersheds water regime regulation for beech zone of the Carpathians
The influence of the forest cover percentage within watersheds on rivers water regime and on rivers culvert were reviewed. The role of atmospheric precipitation in the formating of soil waterpermeability on forest and agricultural lands was estimated. The dynamics of forest cover on several river basins during last 40 years were analyzed from hydrological point of view.
Keywords: forest cover, watershed, forest, precipitation, hydrological regime, culvert, soil waterpermeability.
УДК630*165:181 Acnip. В.М. Гаврилюк; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук;
асист. М.М. Лковий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПОЛ1МОРФ1ЗМ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1 ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ii В ОЗЕЛЕНЕНН1
Проаналiзовано лкературш джерела щодо полiморфiзму та можливостей застосу-вання модрини европейсько! в озелененш населених пунктов. Розглянуто полiморфiзм дослщжуваного виду та наведено класифшацвд, перелш ц форм та 1хню коротку характеристику. Наведено огляд близько 110 видшених еколопчних та морфолопчних форм, як репрезентують полiморфiзм Larix decidua Mill. Розглянуто перспективы напрямки вико-ристання конкретних декоративних форм модрини европейсько! шд час проектування рiзних елементв ландшафту.
Ключовi слова: полiморфiзм, модрина европейська, еколопчна форма, морфолопч-на форма, озеленення.
PÍ3HOMaHÍTHÍCTb лкорослинних та кшматичних умов природного поширен-ня модрини европейсько! спричинили значний ц полiморфiзм. Умовно для досль джуваного виду видляють екологiчнi та морфолопчш форми, останнi, своею чер-гою, класифiкують за певними ознаками [4-5, 7, 10, 15]. При цьому, у модрини европейсько! вiдсутнi фенолопчш форми, про що зазначае низка авторш [5, 7].
Еколопчш форми. У модрини европейсько! в межах ареалу виду видше-но чотири географiчнi раси: низинну, середнiх висот, високопрну та посухос-
