CC BY
206
УДК 658.115.31:658.14/.17 Доц. Р.Р. Августин, канд. екон. наук -
ТернопЫьський НЕУ; здобувач О.Б. Саприка - Львiвська КА;
доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук - Луцький НТУ
ПРИРОДН1 МОНОПОЛ11: ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ ТА ОБ'еКТИВНА ПОТРЕБА IX ВИНИКНЕННЯ
Розглянуто pÍ3HÍ тдходи до визначення cyTHOCTi поняття "природна монопо-лiям та охарактеризовано власне розумшня ще" категорп. Обгрунтовано об'ективну потребу виникнення природних монополш. Встановлено, що природна монополiя е вiдоcобленою структурою ринкового середовища, юнування яко" економiчно доцшь-не. Вона виникае внаслщок технологiчних особливостей виробництва та його матерь ально" бази.
Ключов1 слова: монополiя, монополiзм, природна монополiя, тимчаcовi та пос-тшш монополи, монопольне становище, конкyренцiя.
Постановка проблеми. Значну увагу у процес шституцшного роз-витку ринкових структур ушх галузей реального сектору вiтчизняноi еконо-мжи Украiни потр1бно придшяти економ1чн1й д1яльност1 природних монополш Адже вони мають таку ринкову владу i суспшьне значення, що вс 1нш1 ринки та суб'екти господарювання змушеш враховувати iхню поведшку у процес прийняття управлшських р1шень.
Вивченню д1яльност1 природних монополш присвячено багато науко-вих дослщжень. Науков1 шдходи до рол1 i мюця монополй в економ1чному середовищд еволюцюнували разом 1з розвитком ринково!" економжи: вщ форм торгового обмшу, як були предметом анал1зу меркантишс^в i доско-нало!" конкуренцп чашв А. Смгга, до монопол1зовано1' економжи, яку розгля-дали у працях Дж. Робшсон i Е. Чемберлш та до ускладнення переплетення ринкових структур, рiвень монопольно" прибyтковоcтi яких е предметом еко-номiчних доcлiджень у сучаснш глобальнiй економiцi.
Значний доробок в дослщження питань природних монополш внесли таю сучасш вiтчизнянi i росшсью наyковцi, як В. Базилевич, Н. Белоусова, А. Бутиркш, Г.З. Борисенко, В. Бодрова, В. Венгер, I. Галиця, А. Городець-кий, Я. Жалшо, А. Колганов, В. Кривуцький, А. Френзель, В. Цапелж, Я. Чумакова, А. Юданов та ш. Водночас, багато аспекпв доcлiджyваноi проблеми залишаються недостатньо розкритими та потребують подальшого опрацю-вання. Зокрема, у сучаснш економiчнiй наущ немае единого пiдходy щодо сутшсного наповнення поняття "природна монополiям.
Методика дослвджень. У доcлiдженнi розглянуто рiзнi пiдходи до визначення категори "природна монополiя" та наведено ii авторське тракту-вання. Наведено оcновнi причини та обгрунтовано об'ективну потребу виникнення природних монополш.
Результати дослвдження. У сучаснш економiчнiй л^ератур^ незважа-ючи на традицiйне розyмiння сутшсного наповнення поняття "монополiя", ic-нyючi трактування термiнологiчного змicтy мають надзвичайно широкий дь апазон. У бшьшосп наукових джерел основну увагу констатовано на мовному аспект ("monos" - "один" i "poleo" - "продаю" (з грецько")), тобто наголошено на виключному правi на володiння будь-чим або проведення певних заходiв.
У ст. 1 Закону Украши "Про природш монополи" природна монополiя трактуеться як стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку е бшьш ефективним за умови вщсутност конкуренци внаслщок техно-лопчних особливостей виробництва (у зв'язку з ютотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в мiру збшьшення обсягiв виробництва), а товари (послуги), що 1х виробляють суб'екти природних монополш, не мо-жуть бути замшет у споживаннi iншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить вщ змiни цш на цi товари (послуги), шж попит на iншi товари (послуги) [1].
Зпдно iз трактуванням, яке наведено в економiчнiй енциклопеди, природна монополiя - це галузь, у якiй яскраво виражена економiя вiд зростання масштабiв виробництва, а конкуренщя не здiйснена, утруднена або не засто-совувана; галузь, у якш довготермiновi середнi витрати мiнiмальнi за умови, що одна фiрма обслуговуе весь ринок [2, с. 483].
На наш погляд, найобгрунтовашшим е трактування монополи, де в основу покладено змют щодо функцiонування монопольного пiдприемства як вщособлено! структури ринкового середовища, на якому економiчно доцшь-но функщонувати лише одному виробнику певних послуг. Подiбне визначен-ня монополи наводить вщомий у сферi монополiзму американський еконо-мiст Е. Дж. Лшдсей, обгрунтовуючи монополiю, за яко! на ринку доцшьним е лише один продавець товару чи послуги.
В Укра!ш, як у бшьшост краш, природнi монополи надiленi особли-вими прившеями в обмiн на право уряду регулювати 1хт ди з метою недопу-щення зловживання монопольною владою. До природних монополiй належать шдприемства: комунального обслуговування - електро-, газо-, водопос-тачання; зв'язку; кабельного телебачення; окремих галузей транспорту тощо.
Враховуючи те, що природна монополiя виникае внаслiдок техноло-пчних особливостей виробництва та його матерiально-технiчноl бази, особ-ливу увагу, на наш погляд, варто звернути на розвиток прогресу. У сучаснш економщ ринки е динамiчними. Тому, з розвитком науково-техшчного прогресу, наприклад, зi змiною ринкових умов, технолопчш змiни зумовлюють iншу характеристику витрат, висок цiни сприяють появi замшниюв. Умови для iснування природно1 монополи можуть зникати. Це стосуеться тимчасо-вих природних монополш, до яких можна вщнести теплопостачання i мюьке-лектротранспорт. Проте iснують монополи, як на оглядову перспективу вва-жаються постiйними монополiями - водопостачання, водовщведення.
Вiдповiдно до Закону Украши "Про природш монополи", монополь-ним (домшантним) визначаеться становище суб'екта господарювання, ринко-ва частка якого становить не менше, шж 35 % за умови, що вш обгрунтовано не доведе впливу значно1 конкуренци. Ми вважаемо, що поняття "домшантне становище" потрiбно змiнити. Його варто бшьш конкретизувати, долучивши до нього вказiвки на можливостi монополiста диктувати рiвень цiн в монопо-лiзованiй галузi [3, с. 88].
Якщо зазначеш причини виникнення та iснування монополiзму не од-нозначнi, то причини виникнення та юнування природних монополш е менш
чггкими та однозначними. Хоча у бшьшосл випадюв декларуеться економiч-на ефективнiсть концентраци певних видiв господарсько1 дiяльностi, але од-ночасно вiдзначають, що така концентращя повинна вiдбуватися не шляхом конкуренци, а за допомогою законодавчого надання виняткових прав. Як заз-начають С. Нiкiтiн, Е. Глазова та М. Степанова, монополiя дедалi рiдше асо-цiюеться зi зростанням концентраци; у багатьох випадках И почали виправдо-вувати, особливо коли досягнута з И допомогою ефектившсть покривае вит-рати, пов'язаш iз зменшенням конкуренци [4, с. 93]. Водночас варто наголо-сити, що у цьому випадку конкуренщя була б руйшвним i економiчно недо-цiльним явищем, уникнення якого можливе завдяки законодавчому запрова-дженню монополи у вщповщних сферах господарсько1 дiяльностi. Таким чином, можна видшити двi основнi причини iснування природно1 монополи:
• законодавче надання виняткових прав у певних сферах господарсько1 д1яль-
носп;
• економ1чиа ефектившсть концентраци виробництва.
При цьому законодавче надання виняткових прав та вщнесення госпо-дарсько1 дiяльностi до природно1 монополи стосуеться лише тих И видiв, в яких спостерiгаеться економiчна ефективнiсть концентраци виробництва. Хоча остання спостершаеться у значнiй частит виробництв, потреба надання виняткових прав, тобто природно1 монополи, декларуеться, з економiчно обгрунтовано1 позици, лише у тих випадках, коли конкуренщя буде небажа-ною для суспшьства.
Проблематику конкуренци суб'екпв господарювання на монопольних ринках було висв^лено ще у працях класика економiчноl науки А. Смгга, який створив всеохопну картину досконало1 конкуренцil того часу. Проблема монополи знайшла вщбиток у пращ "Дослщження про природу i причини ба-гатства народiв" лише в И протиставленш вiльнiй конкуренцil як утвiр, чужий ринковiй економiцi. Аналiзуючи це явище з погляду задоволення попиту,
А. Смгг видiлив лише найiстотнiшi негативнi властивостi монополil, а саме:
А ' " * _ *
• постшна недостаттсть продукив на ринку;
• монопольно висока цша.
Водночас А. Смгг усвщомлював потребу участi держави в ринковш економiцi i придiлив цьому питанню багато уваги [5, с. 3]. Вш сформував концепщю досконало1 конкурентноl рiвноваги i "максимального задоволення потреб", яка отримала подальший розвиток у теори добробуту В. Паретто та Л. Вальраса. Згiдно з щею теорiею, стан загально1 економiчноl рiвноваги е досяжним лише за умов досконало1 конкуренцil. Теорil добробуту певною мь рою вдалося пересилити критику опоненпв концепцil конкурентноl рiвнова-ги, наголошуючи на недосконалостi ринкового мехашзму, узагальнюючи по-няття неспроможнос^ ринку як механiзму спонтанноl економiчноl органiза-цil. Лауреат Нобелiвськоl преми 1972 р. Кеннет Ерроу наголошував, що кате-горiя "неспроможнiсть ринку" не е абсолютною; краще використовувати ширшу категорш - "трансакцiйнi" витрати, якi загалом затримують, а в де-яких випадках й блокують ринковий мехашзм [6, с. 67].
Завершила "Ha6ip шструмеипв" для aHanÏ3y ринкових структур теорiя конкуренцп, доповнена теорiею монополи, наприкшщ Х1Х ст. у межах за-гальноприйнято1 маршалово" концепцп. Монополи вщводилася роль повного антипода конкуренцп, який стримуе об'ективний нaмiр економiчноï системи до мaксимiзaцiï суспiльного добробуту. Таю позицп на початковому етат трансформування нaцiонaльноï економiки, а по-сут i досi, вiдстоювaлa бшь-шють вiтчизняних економiстiв. Вони долучилися до критичного стану в галу-3i природних монополiстiв. Проте, не у вЫх дослiдженнях показано гiрше функщонування державних тдприемств порiвняно i3 приватними.
У контекст своïх основних постулатв теорiя добробуту виносить за межi загального правила тaкi специфiчнi явища економiчного життя, як природна монополiя i суспiльнi блага. Таким чином, стверджував Н.Ю. Бродсь-кий, як щодо природних монополiй, так i суспшьних благ, справедливе твер-дження, що виробництво в цих галузях економiки не сумiсне з умовами су-чaсноï конкуренцiï [6, с. 63].
А. Маршал наголошував, що дотування виробництва у галузях природних монополш е^валентне перерозподшу частини кушвельно1" спромож-ностi з шших галузей. Тому, оцiнюючи економiчний ефект вiд функщонуван-ня природно1' монополи, необхiдно зiстaвляти його з сукупними втратами суспiльноï вигоди, пов'язано1' зi скороченням задоволення купiвельного попи-ту на продукцiю iнших галузей.
У 20-30-х роках минулого столггтя у межах неокласично1' теори фор-муеться напрям, який грунтуеться на розумшш того, що умови реaлiзaцiï ме-хaнiзмiв ринкового саморегулювання за допомогою цiновоï конкуренцп вже вщшшли в минуле, а конкурентна боротьба за умов монополiзaцiï ринкiв на-була нових характеристик. Спираючись на методолопю неокласично1' школи, американський економют Е. Чемберлiн у прaцi "Теорiя монополiстичноï конкуренции реорiентaцiя теори вaртостi" та aнглiйський економiст Дж. Робшсон у пращ "Економiчнa теорiя недосконало1' конкуренцп" переглянули теорiю про мехашзм функцiонувaння ринку i обгрунтували можливiсть досягнення економiчноï рiвновaги за умов монополи. Ц нaуковцi виходили з того, що монополiя не заперечуе конкурентно:' боротьби, а лише змшюе ïï форми. Ми обгрунтували щею про те, що монопольш переваги (здaтнiсть монополiй аку-мулювати знaчнi iнвестицiйнi ресурси, ïx можливост запровадження в гaлузi нaуково-теxнiчниx досягнень) сприяють розширенню iнвестицiйного потен-щалу суспiльствa. Було спростовано думку, що монополiзaцiя економiки стримуе iнвестицiйнi процеси i значно звужуе обсяги iнвестицiйноï бази за рахунок цiновоï експанси. Теорiя Е. Чемберлiнa i Дж. Робшсона довела, що виникнення монополи не скасовуе ютотних принципiв оргашзацп ринковоï економiки, а лише видозмшюе ix. Як стверджував П. Самуельсон, положення теори монополiстичноï конкуренцп розмили меж^ якi були визнaченi рашше мaржинaлiзмом мiж монополiею та конкуренщею, пiдривaючи таким чином основи теори благополуччя, але при цьому не вийшли за межi основних кон-цепцiй неоклaсикiв [7, с. 267].
Одшею з найвщомших теорiй, в яких монополи розглядають як ру-шiйну силу суспшьного прогресу, е теорiя ефективно! конкуренцп Йозефа А. Шумпетера. Монополш вш визнавав рушiем позитивного розвитку еконо-мiки, обгрунтовуючи це тим, що монополiя створюе можливiсть акумулювати величезнi обсяги коштiв для майбутшх iнвестицiйних та iнновацiйних програм.
Дослщження природи транснацiонального руху капiталу, яке здшсни-ли Е. Чемберлiн, Й. Шумпетер та Дж. Робiнсон, дало змогу пояснити пове-дiнку фiрм-iнвесторiв та вiдхилення в закономiрностях мiжнародноl м^рацп капiталiв. Цi ученi започаткували основоположнi засади трьох теорiй: моно-полiстичних переваг, теори штернацюналiзацп i еклектично! теори. Усi цi теори було сформульовано в перюд утворення великих монополютичних об'еднань, транснацюнальних корпорацiй. Синтез маржинального, системного та шституцшного пiдходiв в економiчнiй теори дав змогу отримати рiз-нопланову картину реальностi та позбавити вщ застарiлих думок, зокрема щодо проблеми ринково! влади, вiдсторонюючи явш непорозумiння раннiх неокласикiв, на як справедливо натякае у своему афоризмi Р. Коуз: "коли економiст виявляе що-небуть, чого вiн не розумiе, то шукае пояснень в монополи" [6, с. 68].
Варто також звернути увагу на те, що у сучаснш спещальнш методо-лопчнш лiтературi дедалi частiше трапляеться думка, що дiя механiзму смгго-во1' "невидимо: руки" на саму економiчну науку не поширюеться. Тому увагу вчеш-економюти повиннi зосереджувати не так на аналiзi об,ективностi кате-гори природно! монополи, як на виявленш критерив вiднесення певних видiв господарсько! дiяльностi у тих чи шших мюцях територи до природное' монополи, та на обгрунтуванш параметрiв 1'х державного регулювання [8, с. 39].
Висновки. Природна монополiя е вщособленою структурою ринково-го середовища, iснування яко1' економiчно доцшьне. Вона виникае внаслiдок технологiчних особливостей виробництва та його матерiальноl бази. Основ-ними причинами iснування природних монополш е законодавче надання ви-няткових прав у певних сферах господарсько! дiяльностi та економiчна ефек-тивнiсть концентраци виробництва. Природнi монополи виникають лише в тих галузях економжи, де конкуренщя була б економiчно неефективним i руйнiвним явищем. Для забезпечення позитивного ефекту вщ дiяльностi природних монополiй необхщно, передусiм, правильно визначити критери вщне-сення певних видiв господарсько! дiяльностi у тих чи iнших мюцях територи до природно! монополи та сформувати дiеву стратегiю державного регулювання 1'хньо1 дiяльностi.
Л1тература
1. Про природш монопол1Т': Закон Укра'1'ни № 1682-Ш вщ 20.04.2000, з1 змшами 1 до-повненнями.
2. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох т. - Т. 2 / Ред. кол. : вщп. ред. С.В. Мочерний та 1н. - К. : Вид. центр "Академ1я". - 2000. - 847 с.
3. Никеров Г.И. Монополизация рынка по законодательству США, ЕБС и России / Г.И. Никеров // Экономика. Политика. Культура. - 1999. - № 6. - С. 83-90.
4. Никитин С. Государство и проблема монополии / Никитин С., Глазова Е., Степанова М. // МЭ и МО. - 1994. - № 7. - С. 91-103.
5. Расков Н.В. "Видимая рука" Адама Смита в зеркале российских деформаций / Расков Н.В. // Вестник Санкт-Петербургского университета. - 1996. - Сер. 5. - Вып. 4 (№ 26). -С.3-13.
6. Бродский Н.Ю. Естественная монополия и ее экономические границы / Н.Ю. Бродский // Вестник Московского университета. - Сер. 6: Изд-во "Экономика", - 1999. - № 1. - С. 60-75.
7. Пол А. Семюелсон. Мжроекономша / Пол А. Семюелсон, Вшьям Д. Нордгауз : пер. з англ. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - С. 676
8. Стадницький Ю.1. Причини виникнення та юнування природних монополш / Стад-ницький Ю.1., Кривуцький В.В. // Державне регулювання економши. - 2003. - № 10. - С. 25-39.
Августин Р.Р., Сапрыка О.Б., Галазюк Н.Н. Естественные монополии: экономическая сущность и объективная необходимость их возникновения
Рассмотрены различные подходы к определению сущности понятия "естественная монополия" и охарактеризовано собственное понимание этой категории. Обоснованна объективная необходимость возникновения естественных монополий. Установлено, что естественная монополия является обособленной структурой рыночной среды, существование которой экономически целесообразно. Она возникает в результате технологических особенностей производства и его материальной базы.
Ключевые слова: монополия, монополизм, естественная монополия, временные и постоянные монополии, монопольное положение, конкуренция.
Avgustin R.R, Saprika O.B., Galazyuk N.M. Natural monopolies: economic essence and objective necessity of their origin
The different going is examined near determination of essence of concept "natural monopoly" and the own understanding of this category is described. Grounded objective necessity of origin of natural monopolies. Described that a natural monopoly is isolated structure of market environment, existence of which is economic expedient. It arises up as a result of technological features of production and him financial base.
Keywords: monopoly, natural monopoly, temporal and permanent monopolies, monopolistic position, competition.
УДК 330.322:332.1:336 Ст. наук. ствроб. I.B. Андел, канд. екон. наук -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украти
РЕЙТИНГОВА ОЦ1НКА ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМ1КИ РЕГ1ОН1В З УРАХУВАННЯМ Ф1НАНСОВИХ ПОКАЗНИК1В ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
пвдпРиемстВ
Дослщження швестицшно'1 привабливосп регюну потребуе, зокрема, вивчення швестором фшансового потенщалу на рiвнi галузей регюну, вивчення можливих ри-зиюв. Запропоновано системи показниюв для визначення швестицшно'1 привабливосп галузi регюну за рейтинговою оцшкою фшансового потенщалу, за оцшкою сповшьнення розвитку галуз^ за оцшкою економiчного ризику.
Ключов1 слова: швестицшна привабливють галузi економши регюну, фшансо-вий потенщал галузi економши регюну, сповшьнення розвитку галузi регюну, потен-цшного економiчного ризику.
Стан шдприемств галузей регюну значною м1рою визначаеться ix на-явними фшансовими ресурсами. Поряд з природними та трудовими ресурсами, вони розкривають потенщал подальшого розвитку шдприемств галузей регюну. Отже, до критерив iнвестицiйноi привабливосп шдприемств галузей
