Научная статья на тему 'КОНКУРЕНЦіЯ, ЯК РУШіЙНИЙ ЧИННИК АДАПТАЦії ПіДПРИєМСТВ ДО УМОВ РИНКУ'

КОНКУРЕНЦіЯ, ЯК РУШіЙНИЙ ЧИННИК АДАПТАЦії ПіДПРИєМСТВ ДО УМОВ РИНКУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
316
345
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
РИНОК / КОНКУРЕНЦіЯ / КОНКУРЕНТНі ВіДНОСИНИ / СУПЕРНИЦТВО / ДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦіЯ / МОНОПОЛіЯ / ОЛіГОПОЛіЯ / МОНОПОЛіСТИЧНА КОНКУРЕНЦіЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Том'юк Г. М.

Проведено ретроспективний аналіз розвитку конкуренції і конкурентних відносин. Визначено три основні підходи щодо визначення поняття “конкуренція”. Проаналізовано основні визначення чистої конкуренції.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The retrospective analysis of development of competition and competition relations is carried out. Three basic approaches are selected in relation to determination of concept “competition”. Basic determinations of perfect competition are analysed.

Текст научной работы на тему «КОНКУРЕНЦіЯ, ЯК РУШіЙНИЙ ЧИННИК АДАПТАЦії ПіДПРИєМСТВ ДО УМОВ РИНКУ»

УДК 631.11.009.12

Том'юк Г.М., здобувач ® Лье1еський нащональний аграрный утеерситет

КОНКУРЕНЦ1Я, ЯК РУШ1ЙНИЙ ЧИННИК АДАПГАЦП

шдприемств до умов ринку

Проведено ретроспектиений анал1з розеитку конкуренцп I конкурентних егдносин. Визначено три осноет тдходи щодо еизначення поняття "конкуренщя ". Проаналгзоеано осноеш еизначення чистог конкуренцп.

Ключовi слова: ринок, конкуренщя, конкурентш егдносини, суперництео, досконала конкуренщя, монопол1я, ол1гопол1я, монопол1стична конкуренщя.

Вступ. Формування ринково! економжи Укра!ни, розвиток ринкових вщносин, поява шдприемств рiзних форм власноси, надання практично кожному економiчному суб'екту права виходу на св^овий ринок зумовили необхщшсть вивчення конкуренцп для забезпечення комерцшного устху.

Матер1ал 1 методи. Дослiдженню конкуренцп та конкурентних вщносин у сшьському господарствi присвячено багато наукових праць втизняних i зарубiжних вчених: Н.Бей, З.Борисенка, А.Гайдуцького, М. Гельвановського, С. Дусаево!, С. Кваш^ М.Канiнського, М. Магомедова, В. Окрепшова, П. Саблука, А. Смiта, I. Фатхутдшова, О.Шнипка i iн. Однак недостатня наукова дослщжетсть цих питань зумовлюе актуальнiсть порушено! проблеми. А це потребуе наукового обгрунтування нових тенденци дослiдження.

Результати дослщження. Конкуренщя, як i конкурентоспроможнiсть -ринкова категорiя. Саме конкуренцiя сприяе формуванню конкурентоздатностi товару. Щоб досягти устху в боротьбi за ринки збуту товаровиробник прагне удосконалити технiку i органiзацiю, пiдвищувати якiсть i асортимент продукци, полiпшувати торговельне обслуговування, скорочувати витрати виробництва i дiставати при цьому можливiсть зниження цiни реашзацп.

Аналiз наукових праць, присвячених вивченню окремих аспектiв проблем конкуренцп, дае тдстави для видiлення трьох пiдходiв (поведiнковий, структурний i функцiональний) щодо визначення И сут1

У дослщжент конкуренцп поведiнковий пiдхiд видiляе боротьбу, суперництво мiж окремими суб'ектами, яю зацiкавленi в досягненнi одте! й ие! само! мети. З погляду тдприемця такою метою е отримання вищих доходiв та iнших вигод. Адам Смгг визначав конкуренцiю як чесне, без змови суперництво продавщв або покупщв за найвигiднiшi умови виробництва i продажу товару. У рамках класично! економiчно! теорп конкуренщя розглядаеться як невщ'емний елемент ринкового мехатзму. Основоположник економiчно! науки А. См^ трактував конкуренцiю як фактор, що врегульовуе суспiльнi та приватт iнтереси i безжалiсно витiсняе з ринку фiрми, якi виробляють неяккну i непотрiбну ринку продукцiю. Принцип "невидимо! руки" дiе таким чином, що хоча пщприемщ ззовнi турбуються лише про сво! особистi штереси, сила

® Том'юк Г.М., 2010

114

обставин змушуе !х дiяти в штересах усього суспшьства [5, с. 275]. Конкуренщя е тieю "невидимою рукою" ринку, яка координуе дiяльнiсть його учасникiв. "Кожен iндивiдуум для необхiдностi працюе для того, щоб вiддати суспiльству такий щорiчний дохiд, на який вш здатний. В цiлому, вiн i не намагаеться реалiзувати свiй суспшьний iнтерес i не знае, наскшьки вiн його реалiзуе... Вiн прагне тшьки до свое! власно! вигоди, i в цьому, як i в багатьох iнших випадках, ним керуе невидима рука, що забезпечуе врешт>решт результат, про який вш i не думав " [4, с. 423].

У працях цього наукового напряму конкуренщя визначаеться як суперництво економiчних суб'екив на ринку. Слщ видшити найтиповiшi визначення конкуренци, якi ототожнюються з суперництвом:

1) змагальшсть господарюючих суб'ектiв, пiдприемцiв, коли !хш самостiйнi ди обмежують можливост кожного з них впливати на загальш умови обiгу товарiв на ринку, стимулюють виробництво товарiв, яю потрiбнi споживачу;

2) суперницькi вщносини мiж двома або декiлькома ринковими суб'ектами, що виявляються у виглядi прагнення кожного з них обшти iнших в досягненнi едино! мети або одержати вищий ефект. Така конкуренщя е особливим видом чесно! економiчно! боротьби, в якiй за наявност рiвних шансiв у кожно! з претендуючих сторiн перемагае сильшша;

3) суперництво за досягнення найкращих результатiв у будь-якiй дiяльностi;

4) суперництво мiж учасниками ринку за кращi умови виробництва i реалiзацil продукци;

5) суперництво велико1 кшькосп учасникiв ринку, цiлi яких взаемоперетинаються;

6) суперництво мiж учасниками ринково! дiяльностi за кращi умови виробництва, купiвлi i продажу товарiв;

Саме змагальшсть, властива конкурентним ринкам i е иею рушiйною силою, яка сприяе постшнш боротьбi за споживача з допомогою економiчних (а iнодi й неекономiчних) методiв, що дозволяють захопити великий сегмент ринку.

У сучаснш економiчнiй теори конкуренцiя розумiеться як властивкть ринку. Залежно вiд рiвня досконалост конкуренци видiляють рiзнi типи ринюв, для кожного з яких властива певна поведшка економiчних суб'ектiв. Конкуренщя тут розглядаеться не як суперництво, а швидше як стутнь залежност загальних ринкових умов вiд поведшки окремих учасникiв ринку. Багатьма авторами термши "суперництво" та "конкуренщя" ототожнюються. Ц поняття слiд розмежовувати. Термш "суперництво" виражае поведiнку учасникiв ринково! дiяльностi, а також стимулюе пропозищю нових товарiв на ринок, тодi як "конкуренщя" визначае будову ринку, що використовуеться для прогнозу поведшки суб'екив на ньому. Поведшка господарюючих суб'екив може мати характер суперництва лише за ол^опольно! побудови ринку, коли !х взаемозалежшсть позитивна i достатньо висока. Суперництво виявляеться в пропозици нових продуктiв, полiпшеннi якост тiе! продукцi!, що виробляеться, рекламуванш сво!х продуктiв.

115

Водночас, розкриваючи конкуренцш через поведшку суб'екив ринку, вчеш використовують структурний, функщональний, а також поеднання цих пiдходiв, що зумовлено рiзноманiтнiстю чинникiв, якi впливають на вщносини i структуру ринку.

Структурне трактування конкуренци центр уваги переносить з питань суперництва на питання структури ринку. Структурний пщхщ визначае конкуренцiю як мiру або критерiй, за яким визначаеться тип галузевого ринку. У дослщженш конкуренцi! структурний пiдхiд дозволив здшснити аналiз ринково! структури, вивчити формування конкурентного середовища за рiзноl кон'юнктури та ступiнь монополiзацi! ринку. Зокрема Ф. Еджуорт, А.Курно, Дж. Робшсон, Е.Чемберлен, Ф. Найт, К.Макконнелл i С.Брю дослiдили основнi рушшш сили конкуренцi! i визначили чотири основш типи ринку й моделi конкуренцi! - досконало!, монополiстично!, ол^ополи i чисто! монополi! [2, с. 75; 8, с. 56].

Дослщження фахiвцiв економiчно! теорi! дозволили видшити види ринкiв з недосконалою конкуренщею (монополiстична конкуренцiя, олiгополiя, монополiя). Кожний з цих титв конкуренцi! по^зному визначаеться в наукових публiкацiях.

Монополктичну конкуренцiю Ф. Котлер визначае таким чином: "...Суб'екти галузi сконцентрованi в певних сегментах ринку, де вони можуть найкращим чином задовольнити потреби споживачiв i продати товар за бшьш високою щною" [3, с.96]. Галузь, що складаеться з велико! кшькосп фiрм, якi виробляють подiбну, але не iдентичну продукцiю, працюе в умовах монополютично! конкуренцi!. Монополютична конкуренцiя характеризуеться великою кiлькiстю продавщв i покупцiв на ринку, але угоди вони реалiзують не за единою ринковою щною, а в широкому дiапазонi цiн, оскiльки кожний продавець намагаеться зробити свш товар вщмшним вiд iнших, надiляючи його особливими характеристиками - кращою якютю, привабливютю торгово! марки, красивiшою упаковкою, безкоштовною доставкою, гарантiею та рекламою. На ринку монополктично! конкуренцi! дiе вiдносно велика кiлькiсть продавцiв, кожен з яких задовольняе невелику частку ринкового попиту на однаковий товар, що реалiзуеться фiрмою та !! конкурентами. Крiм наявностi велико! кшькосп незалежних покупцiв i продавцiв, конкурентшсть ринку характеризуеться також можливiстю для них вшьно входити на ринок i покидати його. Розмiри ринкових часток кожно! фiрми за монополютично! конкуренцi! е незначними щодо загального обсягу продажу на ринку. Вхщ на цей ринок не ускладнений такими бар'ерами, як за монополи або олiгополi!, але й не настшьки легкий, як за досконало! конкур енци.

Олiгополiю варто розглядати стосовно ринку, на якому юнуе багато продавщв, яю продають рiзноманiтнi товари, що дозволяе !м здшснювати певний контроль над цiною продажу.

Конкуренщя е основною ознакою вшьного ринку, яка спонукуе до пошуку способiв удосконалення технологiй виробництва i пiдвищення якостi продукцi!. Вона спонукае кожного товаровиробника тдвищувати ефективнiсть свого виробництва, економити ва види витрат i ресурсiв, тим самим вона виступае як своерiдний двигун економiчного прогресу. Конкуренцiя показуе

116

варiанти ефективного виробництва товару. Водночас у гонитвi за перемогою в конкурентнш боротьбi може вщбутися захоплення ринково! влади й утворення монополiй.

Монополiя - ринкова структура за яко! одна фiрма е единим продавцем певно! продукци, тому вона обмежуе розвиток конкурентного середовища. Монополiст диктуе умови продажу, насамперед щни реалiзацi!, що стримуе розвиток конкурентоздатного виробництва шших товаровиробниюв. Крiм того, монополiя е збитковою для покупця i не надае йому можливостi вибору товару, що максимально задовольняе його потреби. Тиск сформованих монополш однiе! сфери економжи розповсюджуеться на iншi.

Зокрема на конкурентне середовище аграрних ринкiв впливае монополютична конкуренцiя постачальникiв ресурсiв i переробних пiдприемств. А сам ринок сшьськогосподарсько! продукцi! в теорi! належить до ринку досконало! конкуренцi!, оскшьки тут виявляються двi !! характерш особливостi: велика кiлькiсть незалежних товаровиробниюв, що не здiйснюють вплив на цши, i свобода входу в ринок i виходу пiдприемцiв з нього.

Для аграрного ринку наявшсть зазначених умов не повинна бути тдставою для визнання його ринком чисто! конкуренци. Модель досконало! конкуренци, основи яко! розробив ще А. Смщ повнiстю виключае той чи шший свiдомий контроль над ринковими процесами. Ефективне функщонування аграрних сфер неможливе без прямо! або непрямо! ди держави, що доведено практикою економiчно розвинених кра!н. Тому варто погодитися з думкою Е.М. Дусаево!, яка зазначае, що сшьське господарство може вважатися ринковою структурою досконало! конкуренци за умови високого ступеня захисту аграрних ринюв всередиш кра!ни i протекцiонiзму в конкурентнiй боротьбi на зовнiшнiх ринках [1, с. 58].

В аграрному виробництвi конкуренщя мае певнi особливостi. Аграрний сектор охоплюе таке виробництво, в якому можуть дiяти одночасно вс види конкуренци.

Ринок називаеться конкурентним, коли кшькють фiрм, що реалiзують однорщний продукт, е настiльки великою, а частка конкретно! фiрми настiльки малою, що жодна фiрма самостiйно не може ютотно вплинути на щну товару змiною обсягiв продажу.

Вщповщно до функцiонального трактування, конкуренцiя - це суперництво старого з новим. Так, зокрема, !! визначив Й. Шумпетер [10, с. 148]. Розвиваючи й доповнюючи його думку, Ф. Хайек розглядав конкуренщю як "процедуру вщкриття". Пщприемства можуть обирати безлiч лшш поведiнки, але тiльки конкуренщя тдтверджуе, яка з них ефективна, а яка збиткова [6, с. 49-50]. Узагальнюючи щ трактування конкуренци, Р.А.Фатхутдшов запропонував визначення конкуренцi! як процесу управлшня суб'ектом сво!ми конкурентними перевагами для здобуття перемоги [7, с. 16].

Для того щоб тдкреслити особливоси формування стратеги управлшня конкурентними перевагами, необхщно зупинитися на найзначущших класифкацшних ознаках переваг пщприемства на ринку, щоб надалi обгрунтовашше пiдходити до проблеми пошуку джерел !хнього формування. Стрiмке пiдвищення рiвня конкуренцi! на внутрiшньому i зовшшшх ринках,

117

зростання вимогливост споживачiв призводить до того, що у найближчi десятилптя сподiватися на процвпання може лише те тдприемство, яке володпиме конкурентними перевагами в уЫх сферах, зокрема у сферi зниження витрат, покращання якоси, забезпечення гнучкоси, впровадження iнновацiй, розвитку знань та у сферi економi! часу.

Залежно вiд методiв ведення конкурентно! боротьби в науковш лiтературi видiляють цшову та нецiнову конкуренцiю. Цiнова конкуренщя визначаеться багатьма авторами по-рiзному:

- прагнення досягти устху в конкуренци за рахунок зниження цiн. Вона повинна базуватися на зниженнi собiвартостi продукцi!; штучному зниженнi цiн з метою виткнення i розорення конкурента i завоювання монопольного становища на ринку;

- пропозицiя нижчо! цiни на сво! товари, шж цiна на аналогiчну продукцiю шших товаровиробникiв. Для досягнення цiе! мети тдприемству необхiдно знизити витрати виробництва або свщомо пiти на втрату прибутку, щоб утримувати за собою велику частку ринку;

- конкуренцiя, яка припускае продаж товарiв i послуг за цшами, нижчими, нiж у конкурента. Зниження цши можливе або за рахунок зниження витрат, або за рахунок зменшення прибутку.

Як бачимо з наведених визначень цшово! конкуренци, !! невщ'емною частиною е суперечлива необхщшсть, з одного боку, зниження витрат виробництва, а з шшого - забезпечення необхщного рiвня якостi. Очевидно, не кожне тдприемство буде спроможним зробити цей вибiр. У такому разi воно починае використовувати методи нецшово! конкуренцi!.

Економiсти поняття "нецшова конкуренщя" висвiтлюють як:

- суперництво, яке зосереджене на таких нецшових чинниках, як яккть товару, реклама та умови, що пов'язаш з продажем товару;

- застосовування будь-яких законних засобiв, о^м зниження цш, з метою залучення нових споживачiв. До методiв нецiново! конкуренцi! належать реклама, маркетинг та шноваци (оновлення) продукту;

Як випливае з визначень нецшово! конкуренци, !! методи i тдходи е рiзноманiтнiшими i витончешшими, нiж методи цiново! конкуренцi!. Цшова конкуренцiя передбачае продаж продукцi! за нижчими цшами, шж у конкурент, а нецiнова - пропозицiю товару вищо! якостi, з кращими споживчими властивостями. Але все ж таки обидва види конкуренци доповнюють один одного i складають невщ'емну частину формування конкурентоспроможноси продукцi!.

Вiдносно галузево! структури народного господарства розрiзняють внутршньогалузеву i мiжгалузеву конкуренцiю. Внутрiшньогалузева (мiжфiрмова) конкуренцiя розглядаеться як суперництво мiж пiдприемцями, зайнятими виробництвом i реалiзацiею однаково! або взаемозамiнно! продукцi!, спрямоване на завоювання й утримання значно! частки ринку виробниками продукци однiе! галузi. Оскiльки купiвельна спроможшсть обмежена визначеною сумою грошей, то в боротьбу за покупця включаються вже не окремi пiдприемства, а цш галузi, навперебiй пропонуючи сво! товари, що

118

призначеш для задоволення одше! i Tie! ж потреби. У результат виникае i функщонуе мiжгалузева конкуренцiя.

Слiд зазначити, що загальною рисою як внутрiшньогалузево!, так i мiжгалузево! конкуренци е не лише здатшсть фiрми осво!ти виробництво нових товарiв, а й вчасно припинити виробничу чи збутову дiяльнiсть на безперспективних ринках. Найбiльшi вщмшносп мiжгалузево! конкуренци вiд внутрiшньогалузево! проявляються в монополiзованих галузях. Мiжгалузева конкуренщя мае ширшу сферу дiяльностi i бiльше загострення суперництва. Боротьба монополш рiзних галузей витонченiша, нiж внутршньогалузева конкуренцiя монополiй однie! галузi, де вони найчастше залежнi один вщ одного.

Запропонованi рiзними авторами трактування поняття "конкуренщя" не повною мiрою вщповщають вимогам системностi i комплексностi, тобто вони характеризують тiльки один iз безлiчi аспектiв конкуренци.

Висновки. Конкурентне середовище вiльного ринку е досить сприятливим для споживача. Сам споживач i його грошовi доходи сприяють формуванню конкурентно! боротьби. Чим вищi доходи населення, тим привабливiшi вони для рiзних конкурентiв i тим жорсткшою е конкуренцiя.

Л1тература

1.Дусаева Е. М. Управление конкурентоспособностью продукции аграрного сектора / Е. М. Дусаева. - М. : ВНИЭТУСХ, 2003. - 324 с.

2.Коробов Ю. И. Теория и практика конкуренции / Ю. И. Коробов. -Саратов. : Саратов. гос. экон. академия, 1996. - 177 с.

3.Котлер Ф. Маркетинг менеджмент : пер. с англ. / Ф. Котлер ; под ред. О. А. Третьяк, Л. А. Волковой, Ю. Н. Каптуревского. - СПб : Питер, 2000. - 896 с. (Серия "Теория и практика менеджмента").

4. Самуэльсон П. А. Экономика / П. А. Самуэльсон, В. Д. Нордхаус. - М. : БИНОМ, Лаборатория базовых знаний, 1997. — 800 с.

5.Смгг А. Добробут нацш. Дослщження про природу та причини добробуту нацш / Адам См^. - К. : Port - Royal, 2001. - 684 с.

6. Фридрих А. фон. Хайек Познание, конкуренция и свобода / Фридрих А. фон. Хайек. ; [пер. С. Мальцевой, К. Большакова]. - СПб. : Пневма, 1999. - 288 с.

7.Фатхутдинов Р. А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса : экономика, маркетинг, менеджмент / Р. А. Фатхутдинов. - М. : Маркетинг, 2002. - 892 с.

8.Чемберлен Э. Теория монополистической конкуренции : Реориентация теории стоимости : пер. с англ. / Э. Чемберлен. ; [ред. Ю. Я. Ольсевич]. - М. : Экономика, 1996. - 351 с.

9.Шумпетер И. Теория экономического развития / И. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1982. - 454 с.

Summary

The retrospective analysis of development of competition and competition relations is carried out. Three basic approaches are selected in relation to determination of concept "competition". Basic determinations of perfect competition are analysed.

Стаття надшшла до редакцИ 6.03.2010

119

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.