CC BY
15
Висновки. Саштарний стан соснових насаджень на Нижньодншровських nicKax загалом е незадовiльним. Бшьшють сосняюв е ослабленими та сильно ос-лабленими, i3 зростанням вшу насаджень cпоcтерiгaетьcя погiршення 1хнього са-нiтaрного стану.
Ослаблення i всихання соснових деревоcтaнiв зумовлено частими довгот-ривалими посухами, низовими пожежами, cyxовiями та, як нacлiдок, хвоегризу-чими та стовбуровими ентомошюдниками. Для покращення caнiтaрного стану i пiдвищення бюлопчно! cтiйкоcтi cоcнякiв у них доцшьно своечасно виконувати рубання з метою формування i оздоровлення лiciв.
Лггература
1. Грунтово-лкотиполопчний нарис Голопристанського державного люомисливського господарства Херсонського державного люогосподарського об'еднання "Херсонлю" Державного ком1тету люового господарства Укра1ни. Обстеження 2001-2002 рр. - 1рпшь : ВО "Укрдер-жлюпроект, 2002. - 676 с.
2. Настанови з ведення господарства в Нижньодншровських люах. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2001. - 104 с.
3. Нормативно-довщков! матер1али для таксацп л1с1в Укра1ни i Молдавп. - К. : Вид-во "Урожай", 1997. - 560 с.
4. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 152 с.
5. Саштарш правила в люах Украши. Затв. Постановою Кабшету М1шстр1в Укра1ни вщ 04.07.1995 р. № 555. - 17 с.
Остапуха С.В. Современное санитарное состояние сосновых насаждений на Нижнеднепровских песках
Приведены результаты рекогносцировочного и детального обследования сосновых насаждений, которые произрастают в преобладающем типе лесорастительных условий - сухом бору. Определено современное санитарное состояние сосняков Карда-шинского лесничества ГП "Голопристанское лесоохотничье хозяйство".
Ключевые слова: сосновые древостои, санитарное состояние, стойкость насаждений.
Ostapukha S.V. The present day sanitary state of pine stands growing on the Low Dnieper sandy soils
The results of recognized and detailed inspection of pine stands growing in the prevailing type of forest growth conditions - dry pine forest are presented. The Present day sanitary state of the State Enterprise "Hola Prystan forestry and hunting" Kardashynskyi forestry the pine stands are determined.
Keywords: pine stands, sanitary state, forest stands resistance.
УДК 630*232 (477.43) Ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук -
Хмельницький НУ
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ КАРАГАНИ ДЕРЕВОВИДНО1 П1Д НАМЕТОМ ДУБОВИХ I СОСНОВИХ Ф1ТОЦЕНОЗ1В ЗАЛЕЖНО В1Д 1НТЕНСИВНОСТ1 ПРИРОДНОГО ОСВ1ТЛЕННЯ
Дослщжено вплив природного осв^лення на особливосп насшневого i вегетативного поновлення карагани деревовидно'1 тд наметом дубових та соснових ф^оце-нозiв у Центральному Подшль
Ключовi слова: карагана деревовидна, природне осв1тлення, насшневе i вегета-тивне поновлення.
Постановка питання. Проблеми природного поновлення шд наметом деревосташв дослiджувало багато дослщниюв [3, 5, 6]. У !хшх роботах зазначе-но, що усшшнють природного поновлення залежить вiд типу люорослинних умов. Разом з тим у багатьох роботах [1] обгрунтовано вплив повноти насаджен-ня на рiвень природного поновлення деревних рослин.
До^джуючи природне поновлення лiсу, бшьше уваги, зазвичай, придшя-ють основним лiсотвiрним деревним породам i менше - кущовим. Однак кущовi породи е важливою складовою частиною люових ценозiв. Кущовi породи форму-ють пiдлiсок, який вiдiграе важливу роль у збереженш продуктивних сил грунту.
Люостани Центрального Подiлля не вщзначаються рiзноманiттям кущо-вих порiд. Особливий штерес з огляду на це становить карагана деревоподiбна (Caragana arborescens Lam.) - азотофшсуючий чагарниковий вид з родини бобо-вих (Fabaceae L.).
Об'екти та методика дослвджень. Об'ектами дослiджень були р!зновжо-вi чист i змiшанi сосновi та ду6ов! двох- i трьох,яруснi люостани, у складi шдлю-ку яких зростала карагана деревоподабна, придорожнi захисш лiсовi смуги за участю карагани та чист! насадження карагани деревоподабно!.
Природне поновлення може вiдбуватись двома способами - насiнневим i вегетативним. Природне насшневе поновлення вивчали шляхом тдрахунку само-сiву, вегетативне - садшням чагарниюв карагани "на пень" з визначенням кшькос-т пагошв залежно вiд освiтлення. Прирiст пагошв вивчали на пiдставi лiнiйного вимiрювання приросту однорiчних пагонiв. Для з'ясування приросту на кожнiй пiддослiднiй рослит робили 35-40 замiрiв приросту пагошв за останнш рiк.
В умовах свiжих судiбров та свiжих суборiв природне поновлення досль джували в 36-79 рiчних культурах Струзького люництва ДП "Новоушицьке люо-ве господарство", ДП "Хмельницьке лiсомисливське господарство" та придорож-нiй захиснiй лiсосмузi автошляху Житомир - Тереблече (199-й км).
Результати досл1джень. Якщо врахувати, що доброякюнють насiння карагани деревоподiбноl у насадженнях Центрального Подiлля становить приблиз-но 88 %, то на землю потрапляе значна кшькють насiння, яке може утворювати життездатш сходи. Опале насiння карагани деревоподiбноl зберiгае здатнiсть до проростання 1-2 роки. Насшня карагани деревоподiбноl е кормом для диких тва-рин (мишей, сойок). Тому кшькють доброякюного насiння зменшуеться, але якщо нав^ь iз загально! кiлькостi !х збережеться лише десята частина, то й цього достатньо для устшного поновлення породи. Сходи карагани деревовидно! з'яв-ляються майже щорiчно в другiй-третiй декадi квiтня (до 170 шт. на 1 м ), але бшьша частина гине протягом першого вегетацшного сезону.
Основною причиною загибелi сходiв, як показали нашi дослiдження, е не-достатня освiтленiсть. Висота проросткiв наприкiнцi першого мюяця становить 5-10 см. Вони часто трапляються компактними групами по 25-50 шт. На пробних дшянках, де трав'яний покрив перiодично видалявся, до юнця лiта зберiгалося 72-75 % вщ загально! кiлькостi сходiв карагани на початку вегетацiйного перь оду, тод як на контрольних пробних дiлянках зберiгалося лише 9-39 %.
Табл. 1. Природне наЫнневе поновлення карагани деревовидног rtid наметом дубових та соснових фипоценош
Квартал/ видш BiK, pOKÏB ЗЫкне- HÎCTb крон Ocbît- лететь, % Юльюсть плодоносных купив, шт/га Кшыасть самос1ву карагани, шт/га Оди-ниця BHMipy Bîk, pokîb Висота, м
1 m 1 со ОО 1 \О 9-10 о л до 0,5 iA о о"1-1 о П _Г -ч >1,5
ДП "Хмельницьке лкомисливське господарство"
48/12 46 0,7 13 697 1121 шт. 112 136 148 123 602 298 213 143 467
% 10,0 12,1 13,2 1 1,0 53,7 26,5 19,0 12,8 41,7
34/68 46 0,7 17 987 6819 шт. 152 168 75 1715 4709 789 998 2387 2645
% 16,9 2,5 1,2 25,2 69,1 1 1,6 14,6 35 38,8
20/35 45 0,8 9 318 745 шт. 136 109 119 59 322 215 137 166 227
% 18,3 14,6 16,0 7,9 43,2 28,9 18,4 22,3 30,4
Струзьке л ¡сництво ДП "Новоушицьке л ¡сове господарство"
18/45 69 0,8 6 785 248 шт. 34 65 17 54 78 48 27 57 116
% 13,7 26,2 6,9 21,8 31,4 19,4 10,9 23,0 46,7
19/48 69 0,8 11 212 465 шт. 69 112 76 86 122 62 35 156 212
% 14,8 24,2 16,3 18,5 26,2 13,4 7,5 33,5 45,6
24/49 71 0,7 8 413 997 шт. 145 265 117 169 301 113 165 276 443
% 14,5 26,6 11,7 17,0 30,2 11,4 16,5 27,7 44,4
ON
U)
У дубових насадженнях Струзького люництва ДП "Новоушицького люо-вого господарства" 5-7-рядш кулюи дуба роздалялись одним рядком дуба з кара-ганою, яку в рядках було введено по одному посадковому мюцю. У ДП "Хмель-ницьке люомисливське господарство" культури сосни звичайно! за участю кара-гани деревовидно! були створеш за принципом: 3-5-рядш кулюи сосни звичайно! роздшялись одним рядом сосни звичайно! з караганою, де вони чергувались по одному посадковому мюцю.
Дослщження показали (табл. 1), що у культурах дуба Струзького л-ва ДП "Новоушицьке люове господарство" бшьшють (26,2, 30,2 та 31,4 %) рослин кара-гани деревовидно! в насшневому вщновленш мали вш понад 11 роюв. За висо-тою також найбшьше (44,4, 45,6 та 46,7 %) було рослин у природному поновлення як досягли 1,5 м { вище. 1з розподшу його за вшом можна бачити, що найбшьш штенсивно поновлення тут вщбулося бшьш тж 10 роюв тому. Молодого самошву, що з'явився останшми роками, було зовшм мало. Вш розм1шував-ся групами поблизу насшневих кущдв. Рослини здебшьшого складалися лише з одного пагона.
На в1дм1ну вщ попереднього типу люу, в умовах св1жого субору спостерша-лось бшьш ¿нгенсивне поновлення карагани деревовидно!. У культурах ДП "Хмель-ницьке люомисливське господарство" у 36-39-р1чних культурах сосни, створених на св1жих суборах, повнотою 0,7-0,8 з наявнютю 212-987 плодоносних кущ1в карагани деревовидно! на гектар! з'явилось насшневих 745-6819 рослин на гектар!. У природному поновлент карагани найбтьше (43,2, 53,7 та 69,1 %) було рослин 10-р1чного в1ку { старших. Рослин карагани деревовидно! вшом 1-10 роюв - 1,2-18,3 %.
Незважаючи на те, що бшьшють ¿з рослин карагани деревовидно! в природному поновлент досягли вшу, в якому вони вступають у фазу зршосп, пло-доносш рослини ми зустр1чали зрщка. 1х вщсутшсть можна пов'язати з вибагли-вютю до свггла.
Природне поновлення карагани деревовидно! в ушх випадках вщбу-ваеться повшьно. У вс!х культурах поновлення карагани хоча ! утворюе подеку-ди зарост!, але кожна рослина мае один-три пагони, тобто в природному поновлент не утворюються кущ!.
Окр!м того, у рослин, як! перебувають п!д наметом головних порщ, при недостатн!й к!лькост! осв!тлення пом!чено всихання пагон!в ! значне в!дмирання частин рослини аж до повного випадання особини !з л!сового насадження.
Хоча варто зазначити, що на узлюс практично вшх л!сництв, де була введена в шдшсок карагана деревовидна, природне насшневе поновлення вщбу-ваеться досить штенсивно. Отже, за умов достатнього освгглення карагана деревовидна може давати штенсивне насшневе поновлення, яке створюе куртини шдшску недалеко в!д материнських кущдв.
Враховуючи ц!нне л!с!вниче значення карагани, необхщно налагодити !! вирощування у тимчасових люових розсадниках ! введення !х п!д намет дубових ! соснових культур.
Утворення парост! у карагани деревовидно! вщбуваеться найчаст!ше про-тягом усього життя, але штенсившсть цього процесу р!зко зб!льшуеться шсля посадки "на пень".
З метою вивчення штенсивносп утворення природного поновлення паго-н!в зам!щення карагани деревовидно! ми заклали три пробш дшянки. В!к наса-
джень - 20-26 роюв. На пробнш плошд на 199-ому км автошляху Житомир-Те-леблече (стушнь осв1тленост1 80-90 %) було посаджено "на пень" десять чагарниюв карагани деревовидно! (табл. 2), на пробнш площд на 200-ому км автошляху Житомир-Телеблече (стушнь осв1тленосп 50-70 %) - 10 чагарниюв, а з при-родним освггленням 20-40 % - 8 чагарниюв.
На пробних площах зроблено зам1ри висоти, округлост крони, середньо-го д1аметра стовбурщв, юльюсть пагошв поновлення 1 1хню середню висоту про-тягом двох роюв шсля посадки "на пень".
Табл. 2. Природне поновлення посаджених "на пень " чагарнишв карагани
деревовидно'1 (освiтлення 80-90 %)
№ чагарнику Кшьшсть пагошв поновлення, шт. Середня висота, см
1-й рш 2-й рш 1-й рш 2-й рш
1 16 19 98,69 125,35
2 52 56 89,14 103,13
3 39 45 83,65 93,13
4 14 19 74,70 95,60
5 17 21 76,39 83,15
6 6 7 92,50 109,76
7 11 14 91,92 108,13
8 89 101 76,26 83,56
9 43 46 81,32 92,54
10 33 39 86,69 89,15
Середне значения 32,0 36,3 85,13 98,35
Зпдно з даними табл. 2, за сприятливого режиму осв1тлення вщбуваеться штенсивний рют пагошв природного поновлення на зрубаних пнях. У перший рш нараховуемо до 89 пагошв поновлення на мющ одного зрубаного куща. 1х се-редня висота перебувае в межах 74,70-98,69 см. На другий рш спостережень юльюсть поновлення дещо збшьшуеться { становить 1-12 шт. Найкраще розвине-т пагони першого року сягають 1,67 м, другого - 2,27 м. (чагарник № 1). За даними А.1. Колесшкова, парость карагани деревовидно! в однор1чному в1щ мае висоту 1,0-1,5 м [2]. Але майже у вс1х кущдв наприюнщ другого року пагони другого порядку ще не з'являються.
При посадщ "на пень" кущдв карагани деревовидно! за освггленосп 5070 % ми отримали такi даш (табл. 3).
Зпдно з наведеними в табл. 3 даними, за освггленосп 50-70 % рют пагошв природного поновлення на зрубаних пнях становив у перший рш до 76 пагошв поновлення на мющ одного зрубаного куща. 1х середня висота перебувала в межах 25,67-61,36 см. На другий рш спостережень юльюсть поновлення дещо збшьшилась { сягнула 83 пагони поновлення. 1х середня висота коливалася в межах 30,46-74,15.
При посадщ "на пень" кущдв карагани деревовидно!, що знаходились шд наметом деревостану, - стушнь осв1тленосп становить вщ 20 до 40 % - природне поновлення вщбувалося вкрай незадовшьно (табл. 4). Зазнаючи конкуренцп з боку намету головних порщ, шших чагарникiв шдлюку та трав'яного покриву, пагони поновлення погано розвивалися, а бшьшють всихали до юнця першого-другого року. У перший рш нараховували до 27 пагошв поновлення на мющ од-
ного зрубаного куща. Пагони, що з'являлися першого року, досягали висоти в межах 12,0-41,6 см.
Табл. 3. Природне поновлення посаджених "на пень " чагарнишв
карагани деревовидног (освiтленiсть 50-70 %)
№ чагарнику Кшьшсть паготв поновлення, шт. Середня висота, см
1-й рш 2-й рш 1-й рш 2-й рш
1 32 36 46,58 48,56
2 27 29 61,36 72,17
3 19 18 36,58 40,15
4 55 58 29,97 30,46
5 7 11 35,19 36,45
6 41 40 55,76 60,25
7 17 18 49,88 59,78
8 21 25 51,37 63,15
9 39 45 65,19 74,15
10 76 83 25,67 36,65
Середне значения 33,4 36,3 45,76 52,17
Табл. 4. Природне поновлення посаджених "на пень " чагарнишв
карагани деревовидног (20-40 %)
№ чагарнику Кшькшть паготв поновлення, шт. Середня висота, см
1-й рш 2-р1к 1-й рш 2-р1к
1 23 13 33,10 35,61
2 12 11 21,55 18,58
3 9 12 12,09 9,45
4 7 9 16,46 17,36
5 11 14 27,84 34,13
6 27 23 41,63 34,25
7 13 15 24,17 26,14
8 8 6 36,49 29,56
Середне значення 13,75 12,88 26,67 25,63
шт.
40 35 30 25 20 15 10
0
/
/
/
¡сть пак >тв в1дн эвлення
20-40
50-70
80-90
%
Рис. Залежшсть паростевог здатностi карагани деревовидног вiд рiвня природного освiтлення у перший рк мсля посадки "на пень ".
На другий рж спостережень юльюсть паготв поновлення дещо зменшу-валась i складала 23 пагони висотою в межах 9,45-35,61. Трирiчного вшу досягали лише поодинок з них. Отже, омолоджувати вiдмираючи чагарники карагани
деревовидно! тд наметом деревостану шляхом посадки !х "на пень" не рекомен-дуеться (рис.).
Висновки. Насiнневе поновлення карагани найбшьш iнтенсивно вщбува-лося в молодих культурах. При змиканнi намету карагана плодоносить слабо. Зона поширення самошву обмежуеться декiлькома метрами вщ насiнневих кущiв.
Затiнення верхнього намету насадження позначаеться негативно бшьшою чи меншою мiрою на поновленш. Чим нижчий рiвень природного осв^лення, тим гiрше вiдбуваеться природне поновлення карагани деревовидно!.
Карагана деревовидна утворюе як стеблову, так i кореневу парость, тому об-рiзувати i! можна, залишаючи пеньки заввишки 10-15 см або ж усуваючи !х до ос-нови. Посадку "на пень" доречно виконувати у зовшштх рядах захисних смуг уз-довж автомобшьних шляхiв i залiзниць. Не можна допускати розростання рясно! паросп, для цього потрiбно своечасно, в перший вегетацшний перiод пiсля о6р!зу-вання посаджених "на пень" особин, прорiджувати утворену як кореневу, так i стеблову парость, залишаючи 3-5 краще розвинених пагонiв для подальшого розвитку.
Не всi сплячi бруньки пускаються в рiст першого року шсля посадки "на пень", особливо ri, як! розмщеш мiж кореневими лапками та нижче вщ мiсця прикрiплення сильно розвинених нових пагошв поновлення. Ця особливють е причиною появи деяко! юлькосп парост! другого року.
Л1тература
1. Грязькин А.В. Влияние факторов внешней среды на структуру и строение подроста / А.В. Грязькин // Известия Санкт-Петербургской лесотехнической академии. - 2000. - № 8. -С. 18-25.
2. Колесников А.И. Декоративные формы древесных пород / А.И. Колесников. - М. : Изд-во МКХ РСФСР, 1974. - 272 с.
3. Мегалшський П.М. Точнють обл1ку тдросту р1зними способами / П.М. Мегалшсь-кий // Вирощування i таксащя люових насаджень. - К. : Вид-во УСГА, 1967. - Вип. 2. -С. 106-126.
4. Пастернак П.С. Вплив жовто! акацп на рухлив1 форми азоту в люових грунтах / П.С. Пастернак // Доповвд АН УРСР. - К. : Вид-во "Лбра", 1953. - № 4. - С. 259-263.
5. Пастернак П.С. Возобновление равнинных лесов в Украинской ССР / П.С. Пастернак, Н.В. Ромашов // Научные труды ВАСХНИЛ : Возобновление леса. - М. : Изд-во "Колос", 1975. - С. 214-231.
6. Фучило Я.Д. Природне вщновлення головних люоутворюючих порщ Ки!вського По-люся / Я.Д. Фучило, В.О. Рибак, М.Ф. Радчук, А.С. Червонний, В.1. Свириденко // Вюник аг-рарно! науки. - К. : Вид-во "Аграрна наука". - 1997. - № 11. - С. 44-48.
Шевченко С.Н. Естественное возобновление караганы древовидный под покровом дубовых и сосновых фитоценозов в зависимости от интенсивности естественного освещения
Проведено исследование влияния естественного освещения на особенности семенного и вегетативного возобновления караганы древовидной под покровом дубовых и сосновых фитоценозов в Центральном Подолье.
Ключевые слова: карагана древовидная, естественное освещение, семенное и вегетативное возобновление.
Shevchenko S.M. Natural regeneration Siberian acacia under the crowns of Oak and Pine forest association depending on the intensity daylight
A study of the influence of natural light on seed and vegetative features renovation Siberian acacia under a tent Oak and Pine plant associations in the Central Podillya region.
Keywords: Siberian acacia, natural light, seed and vegetative regeneration.
