CC BY
11
Копий С.Л., Каганяк Ю.Й., Копий Л.И. Особенности формирования грабово-дубовых древостоев в условиях свежих дубрав
Осуществлен анализ распространения дубовых древостоев в пределах региона исследований. Исследована динамика абсолютной полноты, запаса, количества деревьев, средних видовых чисел высокобонитетных, высокополнотных грабово-дубо-вых насаждений в свежих грудах. Результаты дифференцированы по потенциальной производительности и элементами леса на протяжении двухсотлетнего периода роста и развития грабово-дубовых деревостоев.
Kopij S.L., Kaganyak Yu. Yo., Kopij L.I. Features of forming hornbeam-oak plantation are in the conditions of fresh oak forests
The analysis of distribution of oak plantation is conducted within the limits of region of researches. Explored dynamics of absolute plenitude, will stock, amounts of trees, middle specific numbers of high productivity of the hornbeam-oak planting in fresh (D). Results are differentiated after the potential productivity and elements of the forest during the bicentenary period of growth and development of hornbeam-oak plantations.
УДК 630*232 (477.43) Ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук -
Хмельницький НУ; асист. О.Л. Кратюк, канд. бюл. наук -Житомирський нащональний агроекологiчний утверситет
ВПЛИВ ПРИРОДНОГО ОСВ1ТЛЕННЯ НА ПЛОДОНОШЕННЯ КАРАГАНИ ДЕРЕВОПОД1БНО1 (CARAGANA ARBORESCENS LAM.) У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОД1ЛЛ1
Дослщжено вплив осв^лення на особливосп плодоношення i термши дозрiван-ня плодiв карагани деревоподiбноi у Центральному Подшль Встановлено, що у рос-лин на узлюсях плодоношення починаеться в бшьш ранш термши, шж у зiмкненому насадженш. Змшюючи зiмкнутiсть деревостану, можна впливати на характер ix плодоношення, що у тдсумку тдвищить ix врожайшсть. Тому в рiзного типу захисних люосмугах та в люонасшневих господарствах тд час вирощування рослин потрiбно систематично рiвномiрно ix прорщжувати, щоб забезпечити повний доступ св^ла до рослин i пiдвищити ix плодоношення.
Ключов1 слова: карагана деревоподiбна, освiтлення, плодоношення, дозрiван-ня плодiв.
Постановка питання. Вирощування стшких i високопродуктивних насаджень значною м1рою пов'язане з введенням до ix складу грунтопокра-щувальних порщ, зокрема шдлюкових. Особливий штерес з огляду на це ста-новить карагана деревопод1бна (Caragana arborescens Lam.) - азотофжсуюча чагарниковий вид з родини бобових (Fabaceae L.).
У дерев i чагарниюв плодоношення настае лише на певному еташ онтогенезу. Воно залежить як вщ бюлопчних особливостей виду, походження та його спадкових властивостей, так i вщ умов зовшшнього середовища, передовым, вщ умов живлення та осв1тлення [1].
Свггло - еколопчний фактор, що найбшьш шддаеться регулюванню. Змшюючи з1мкнешсть деревного намету, можна створити бажане свгглове становище у лш, а вщповщно, впливати на рют i врожайшсть деревних рослин. Чим краще освгглена крона, тим вищий урожай за шших однакових умов. Для дозр1вання плод1в прям1 сонячш промеш мають виршальне зна-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
чення [7]. Глибше вивчення впливу природного освгглення на плодоношення карагани деревоподiбноl у Центральному Подiллi дасть змогу ефектившше використовувати цей вид у люових, фiтомелiоративних i декоративних наса-дженнях.
Об'екти та методика дослщження. Об'ектами дослiджень були рiз-новiковi чистi i мiшанi сосновi та дубовi двох- i трьох,яруснi люостани, у складi пiдлiску яких зростала карагана деревоподiбна, придорожнi захиснi ль совi смуги за участю карагани та чист насадження карагани деревоподiбноl.
Оцiнку плодоношення карагани виконували шд час цвiтiння та в кшщ липня пiд час заготiвлi плодiв. При цьому вiдзначали плодоношення як окре-мих кущiв, так i 1х бiогрупового зростання. Оцiнку плодоношення здшснюва-ли за шкалою В.Г. Каппера [2].
Для визначення урожайност протягом 2006-2008 рр. вщбирали 10-15 дослщних рослин у рiзних люорослинних умовах на територп Центрального Подшля. На кожнiй рослинi пiдраховували кшьюсть квiток та бобiв на росли-нi. Для визначення маси плодiв з кожного куща вiдбирали 35-50 шт. насшин, зважували у свiжозiбраному та повiтряно-сухому станi. Масу 1000 шт. нась нин визначали в перерахунку маси 100 шт. довшьно вибраного насшня в десятикратны повторюваностi [5].
Для встановлення впливу освггленост на урожайнiсть особин карагани деревоподiбноl останнi подшяли на 3 групи - повшстю освiтленi (освггле-нiсть перевищувала 80-90 %); нашвосвгглеш (освiтленiсть становила 50-70 %); тд наметом (освiтленiсть не досягала 20-40 %). Кшьюсть плодiв залежить вiд рясностi цвiтiння (так звана продуктившсть цвiтiння). Шдраху-вавши кiлькiсть квiтiв, можна з певною достовiрнiстю визначити уро-жайнiсть карагани деревоподiбноl [4].
Для облжу рясностi цвiтiння i урожаю плодiв карагани деревоподiбноl на пробних дшянках визначали бал цвiтiння. Облiк виконували на дослщних кущах шляхом перелiчення кiлькостi квiток, плодiв у бобах, а також се-редньо! ваги бобiв з плодами i чистих плодiв. За цими даними визначали продуктившсть цвтння та вагу плодiв для пiддослiдного куща. Описаний споЫб особливо зручний для спостережень щодо прогнозування урожаю плодiв i вивчення динамiки його формування.
Результати дослвджень. Кущi карагани деревоподiбноl часто досяга-ють значних розмiрiв, що утруднюе ведення систематичного кiлькiсного об-лiку квiток, зав,язi, зелених i стиглих плодiв на однiй i тiй же рослинi. Поряд з цим компактш боби карагани деревоподiбноl добре розрiзняються в кронах i легко пiддаються окомiрному облiку, що полегшуе його проведення. Наочне уявлення про вплив освггленост на продуктившсть цвтння показано у табл. 1.
Даш ще1 таблиц свiдчать про значний вплив освггленост на ряснiсть цвiтiння та плодоношення. За освггленост 80-90 % бшьшють квiтiв зали-шаеться запиленою. За освггленост 50-70 % запиленими залишаеться також значна частина квггок, хоча 1'х кiлькiсть тут уже набагато менша, а за освггле-ност 20-40 % цвiтiння чагарниюв практично вiдсутне, а плоди трапляються лише поодиноко. Для таких плодiв, як було помiчено, характерна вщсутшсть
насiнин у плодах рослини або вони не встигають достигнути. Мiж продуктивною цвiтiння i урожайнiстю спостер^аеться прямий кореляцшний зв'я-зок: чим штенсившше цвiтiння - тим бiльший урожай плодiв. Цi данi можна також використовувати для прогнозування запасу плодiв карагани деревопо-дiбноl як окремих особини, так i урожайностi загалом.
Табл. 1. Рясшсть цвШшня й плодоношення карагани деревоподiбноiзалежно _вiд природного освiтлення_
Осв1тлетсть, % Кшьшсть кшток, шт. Кшьшсть плод1в, шт. Бал цвтння за Каппером
Климентовицьке л-во, ДП "Шепет1вське лшове господарство"
80-90 4123,2 3865,3 3
50-70 525,4 256,0 2
20-40 62,7 15,1 1
Дунаевецьке л-во, ДП "Кам'янець-П одшьськийке лшове господарство"
80-90 2812,9 2756,4 3
50-70 486,4 312,2 2
20-40 43,1 6,6 1
Ново ушицький декоративно-кштковий розсадник, ДП "Новоушицьке лшове господарство"
80-90 6782,4 5463,4 3
50-70 3594,1 1898,8 3
20-40 563,9 215,7 2
Придорожня захисна лшосмуга автошляху Льв1в-Знамянка, 260 км
80-90 3978,4 3698,9 3
50-70 3254,1 2645,1 2
20-40 215,2 14,2 0
Придорожня захисна лшосмуга автошляху Житомир-Тереблече, 245 км
80-90 4812,8 4787,4 3
50-70 331,0 213,5 2
20-40 61,3 23,8 1
У молодих пагошв та парост рослини найкраще плодоношення спос-тер^аеться на вiдрiзках пагонiв 2-3 року життя, у чотирьохрiчних та старших - плодоношення слабше або взагалi вщсутне. Помiчено, що в рiзнi роки кiлькiсть плодiв у рiзних частинах крони майже однакова. У бшьшост випад-кiв переважна кшьюсть плодiв утворюеться у верхньому та середньому ярусах крони. За даними 1.М. Лукша, вiд зiмкненостi крон, зв'язано! з повнотою деревостану, насамперед залежить проникнення свiтла i тепла до нижнiх яру-Ыв рослин, причому в цьому беруть участь не тшьки деревостан, але також пiдрiст i пiдлiсок.
За даними автора, шдрют i шдлюок знижують освiтленiсть нижнього ярусу порiвняно з вiдкритим мiсцем. Повнота деревостану впливае безпосе-редньо на плодоношення рослин, а саме, на кшьюсть плодiв, що утворюють-ся, i меншою мiрою - на 1хню масу [3].
Дозрiвання плодiв. 1нтенсивний рiст i дозрiвання плодiв тривае з се-редини липня до середини серпня. До кшця липня 1х розмiр досягае величини стиглих. У цей перюд плоди добре проглядаються серед листя та 1х облiк не становить трудношдв (рис. 1).
Науковий шсник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
Рис. 1. Дозрiвання плодiв карагани depeeonodi6Hoï (Новоушицький декоративно-квтковий розсадник, ДП "Новоушицьке л^ове господарство ")
Досить важливим моментом у забезпеченш якост плодiв е кiлькiсть вологи у грунт протягом липня. До цього моменту Bei вегетативш органи карагани деревоподiбноï завершили вегетацiю i пiдготовку до зими, а тому ча-гарники карагани деревоподiбноï всi поживнi речовини, що формуються в процесi фотосинтезу, скеровують на дозрiвання плодiв. У цей момент плоди у карагани деревоподiбноï е найважлившою частиною вегетацп. Якщо у лип-нi бувають посухи, то це може спричинити в'янення листя, що веде до спо-вiльнення процесiв фотосинтезу й притоку оргашчних речовин до бобiв. Таке явище спостерiгалось ми у 2006 р., коли друга половина липня була досить посушлива. Якщо у 2007 та 2008 рр. опадання плодiв у карагани дерево-подiбноï продовжувалось до кiнця першоï декади серпня, то у 2006 р. плоди опали до 30 липня.
Погожi й теплi дш з достатньою кiлькiстю вологи сприяють не лише тривалостi дозрiвання плодiв, але й ïx кращому визрiванню, а, водночас, i пiдвищенню ïx повнозернистост в бобах.
Висновки. В умовах Центрального Подшля карагана деревоподабна за достатнього освiтлення плодоносить щорiчно i мае досить високу яюсть насiння.
У рослин на узлюсях плодоношення починаеться в бiльш рант термь ни, нiж у зiмкненому насадженнi. Змiнюючи зiмкнутiсть деревостану, регулю-ючи цим самим освiтленiсть особин карагани деревоподiбноï, можна впливати на характер 1'х плодоношення, що у тдсумку тдвищить 1'х врожайнiсть. Тому в рiзного типу захисних люосмугах та в лiсонасiнневиx господарствах шд час вирощування рослин потрiбно систематично рiвномiрно ïx прорiджувати, щоб забезпечити повний доступ св^ла до рослин i тдвищити 1'х плодоношення.
Освгглешсть безпосередньо визначае й розташування генеративних оргашв у кронi i порядок розпускання квтв. Генеративнi органи розмщет по всiй кронi, проте при вщкритому розташуваннi куща з швшчно1' сторони ïx менше, особливо в нижнш частинi крони. Цвiтiння починаеться з верхньо1' та середньоï частин крони пiвденноï сторони. Квiти, що знаходяться на осях
першого порядку, зазвичай, розпускаються першими, по^м - другого порядку i т.д.
Лггература
1. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Кашнш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш та iH. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
2. Каппер В.Г. Об организации ежегодных систематических наблюдений над плодоношением древесных пород // Труди ГосНИИЛХа. - Л., 1930. - Вып. VII. - С. 103-139.
3. Лукин И.Н. Роль положения древостоя, подроста, подлеска в поступлении света и тепла к ярусу ягодных кустарников // Вопросы лесовосстановления на Европейском Севере. -Архангельск, 1976. - С. 127-132.
4. Молчанов А. А. География плодоношения главнейших древесных пород в СССР. -М. : Изд-во "Наука", 1961. - 102 с.
5. Ничипорович А.А. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах / А. А. Ни-чипорович, Л.Е. Строчанова. - М. : Изд-во АН СССР, 1956. - 134 с.
6. Пояркова А.И. Род Caragana Lam. / Флора СССР. - М.-Л., 1945. - Т. 11. - С. 327-368.
7. Свириденко В.С. Лiсiвництвo : пщручник / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Кири-чок. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 544 с.
Шевченко С.М., Кратюк О.Л. Влияние естественного освещения на плодоношение караганы древовидной (Caragana arborescens Lam.) в Центральном Подолье
Исследовано влияние освещения на особенности плодоношения и сроки дозревания плодов караганы древовидной в Центральном Подолье. Установлено, что у растений на опушках плодоношения начинается в более ранние сроки, чем в сомкнутом насаждении. Изменяя сомкнутость древостоя, можно влиять на характер их плодоношения, что в итоге повысит их урожайность. Поэтому у разного типа защитных лесополосах и в лесосеменных хозяйствах при выращивании растений нужно систематически равномерно их прорежать, чтобы обеспечить полный доступ света к растениям и повысить их плодоношение.
Ключевые слова: карагана древовидная, освещение, плодоношение, дозревание плодов.
Shevchenko S.M., Kratyuk O.L. Natural lighting influence on fruting of Siberian acaciain (Caragana arborescens Lam.) in Central Podillya region
An Investigation of lighting influence on a fruiting peculiarities and terms of Siberian acaciain (Caragana arborescens Lam.) fruits ripening in a Central Podillya region was carried out. It is set that at plants on the edges of a forest of fruiting begins in more early terms, than in the serried planting. Changing zimknutist' derevostanu, it is possible to influence on character of their fruiting, that in a result will promote their productivity. Therefore at a different type protective forest bells and in lisonasinnevikh economies during growing of plants it is needed systematic evenly to thin out them, to provide complete access of light to the plants and promote their fruiting.
Keywords: Siberian acacia, lighting, fruiting, ripening of Seeds.
УДК 630.412 Ст наук. ствроб. П.Я. Слободян,
канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк iM. П.С. Пастернака
ВПЛИВ РУБАНЬ НА ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДК1В УСИХАННЯ В ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ БУКОВИНИ
Висв^лено негативний характер впливу рубань на подальшу динамшу змши стану ялинових деревосташв Буковини шляхом здшснення детальних обстежень. Встановлено зростання обсяпв деяких видiв рубань в останш роки, особливо сань
