CC BY
13
5. Шилова Н.В. Анатомиче строение верхушки побега видов Saxifraga L. / Н.В. Шилова // Ботанический журнал. - 1976, а - Т. 61, № 2. - С. 210-219.
6. Шилова Н.В. Ритмы роста и пути структурной адаптации тундровых растений / Н.В. Шилова. - Л. : Изд-во "Наука", 1988. - 212 с.
7. Raunkiaer C. The life forms of plants and statistical plant geography / C. Raunkiaer. - Oxford : Clarendon Press, 1934. - 632 p.
Заплывана Ю.А. Индивидуальное развитие видов и сортов рода He-uchera L. в синильном периоде в условиях культуры Правобережной Лесостепи Украины
Изучен онтогенез в условиях Правобережной Лесостепи Украины, а именно на каком году наступает синильный период таких видовых форм: рода Heuchera - Н. sangyinea 'Cometa', Н. americana 'Syok-fols', Н. cyllindrica 'Rangilinda', Н. cyllindrica Douglas., Н. americana L., H. micrantha 'Palace Purple', H. sanguinea 'Greenfinich', H. mic-rantha 'Bressingham hybrids', Н. sanguinea 'Leuchtkrafer', H. sanguinea 'Karminnovo-red', H. cyllindrica 'light-green'. Установлены темпы развития побега, какое строение приобретает побег первого порядка, что происходит с почками, листьями, генеративными побегами. Установлено, что в синильном периоде листья относятся к иматурному типу, также растения имеют разрушенный каудекс, распадающийся на односторонние парти-кулы, розетки нарастают вверх, наибольшее количество розеточных побегов в синильном периоде.
Ключевые слова: род Heuchera L., розеточные побеги, синильный период, длина, диаметр, корни.
Zaplyvana Yu.A. The Individual Development of Species and Varieties of Heuchera L. Genus in the Prussic Period in Cultivation Conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Ontogeny in conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is studied, namely the exact year of the beginning for prussic period of the following trivial forms: Heuchera genus - Н. sangyinea 'Cometa', Н. americana 'Syok-fols', Н. cyllindrica 'Rangilinda', Н. cyllindrica Douglas., Н. americana L., H. micrantha 'Palace Purple', H. sanguinea 'Greenfi-nich', H. micrantha 'Bressingham hybrids', Н. sanguinea 'Leuchtkrafer', H. sanguinea 'Kar-minnovo-red', H. cyllindrica 'light-green'. Rate of sprout development, what structure a sprout of the first order takes, what happens to the buds, leaves and generative offshoots were found out. It is determined that in prussic period leaves belong to immature type, also plants have a destroyed caudex that splits into one-sided particulas, rosettes grow up, the largest number of rosette sprouts occurs in prussic period.
Key words: Heuchera L. genus, rosette sprouts, prussic period, length, diameter, roots.
УДК630*232(477.82) Доц. О.В. Кичилюк, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Войтюк, канд. с.-г. наук; доц. В.В. Андреева, канд. с.-г. наук -Схдноевропейський НУ т. Лес Укратки, м. Луцьк
ПРИРОДНЕ Л1СОРОЗВЕДЕННЯ У ВОЛИНСЬКОМУ ПОЛ1СС1
Розглянуто особливост природного поширення лiсiв на прикладi самозалюнених територш Волинського Полюся. У результат проведених дослщжень встановлено кшь-юсний i яюсний стан молодого поколшня майбутнього люу, його походження та характер розмщення по площ^ Грунтуючись на виявлених закономiрностях, розроблено ре-комендацн зi сприяння природному поширенню люу на невкритих люовою рослиншс-тю землях, як прилягають до стш люосташв. На основi втизняних нормативних доку-менпв здшснено детальний аналiз юнуючо! термшологн, у результат чого доводиться необхщшсть введення у теорвд та практику нового для украшського лю]вництва понят-тя "природне лкорозведення".
Ключов1 слова: люорозведення, природне лiсорозведення, природне поновлення, сосна звичайна.
Як вiдомо, Державною цшьовою програмою "Лiси Украши" на 20102015 рр. передбачено шдвищення вiдсотка рiвня лiсистостi територií Украши до 16,1 % шляхом збшьшення площi лiсiв, тобто виконання роби iз лiсорозведення [1]. Заплановане рiзке збiльшення обсягiв робiт iз лкорозведення у найближчi роки, безумовно, сприятиме позитивним кiлькiсним змiнам у лковому фондi Украши. Проте виконання цього ртення супроводжуеться проблемами, причо-му не лише екош^чного, а й нормативно-регламентуючого характеру.
Так, наприклад, у чинних нормативних документах жодним чином не згадуеться про природне поширення лiсiв на землях, якi рашше не були пiд ль сом, або були дуже давно, тобто про "природне лкорозведення", хоча цього термша офщшно ще не кнуе. 1снують термiни "лiсорозведення" та "природне поновлення лку", проте до жодного з них не можна включити поняття природного лiсорозведення. Так, за ДСТУ 2980-95 лкорозведення, - це створення ль сових культур на землях, ят ранiше не були зайняп лiсом [3], тобто зпдно з цим визначенням до лкорозведення вщноситься лише штучне поширення лкш. За ДСТУ 3404-96, природне поновлення лку - це утворення нового поколшня лiсу без втручання людини [4]; це поняття е складовою частиною "лкопонов-лення". А лкопоновлення - це активна форма природного, штучного i комбшо-ваного поновлення лiсу на територ1ях, де ранiше був лiс [4], тобто до цього поняття вщноситься лише поновлення лку там, де вш i був рашше. "Природне ль сорозведення", зпдно з наведеними визначеннями, не входить до жодного з цих понять. Не регламентуеться також, та й навить i не згадуеться, про "природне ль сорозведення" i в Правилах вдаворення лiсiв [5].
Проте обмеження поняття лiсорозведення лише створенням лiсових культур суперечить фактам, оскшьки тут вiдбуваеться природне поширення ль с1в. I в значних масштабах: так, лише на Волиш нараховуеться 11 тис. 400 га са-мозалiснених територiй (за даними Волинського обласного управлiння лкового i мисливського господарства [6]).
Закладено 9 пробних площ в умовах сухих та свiжих борш i суборш на землях запасу, що примикали до стiн лiсу Дубечшвського i Старовижiвського лкництв ДП "Старовижiвський лiсгосп" за прийнятою на виробнищш методикою обстеження природного поновлення лку [2]. Враховуючи нерiвномiрний характер розташування самос1ву деревних порiд, що зумовлюе неможливiсть визначення найхарактернiших мкць обстежуваних д1лянок, облiковi площадки закладено по дiагоналях пробних площ. Розмiр облiкових площадок було прийнято 10 м2 (2x5 м), згiдно з п. 6.3 "!нструкцп з проектування, технiчного приймання, облiку та оцшки якостi лiсокультурних об'ектiв" [2], оскшьки око-мiрно кiлькiсть самос1ву лку знаходилась в межах 3,1-10 тис. шт. на 1 га.
На пробних площах визначено кшьккний та породний склад природного поновлення, його яккть та походження. Як видно з результапв дослiджень, на-ведених у таблицi, характер розмiщення самосшу по площi в усiх випадках не-рiвномiрний, куртинами, а тому обчислеш значения кiлькостi самосiву на 1 га можуть дещо вщхилятись вiд дiйсностi.
Табл. Характеристика дтянок природного поширення лiсiв
№ пп ТЛУ Коротка характеристика самосiву деревних порiд
порода кшьюсть, тис. шт. на 1 га стан походження характер розмь щення по плошд
1 В2 сосна звич. 2,9 задовшьний насшневе куртинами
береза пов. 3,1 добрий насшневе куртинами
2 В2 сосна звич. 1,0 задовшьний насшневе куртинами
береза пов. 5,0 добрий насшневе куртинами
3 В2 сосна звич. 1,5 задовшьний насшневе куртинами
береза пов. 1,3 задовшьний насшневе куртинами
тополя бша 1,3 добрий насшневе куртинами
4 А2 сосна звич. 5,0 добрий насшневе куртинами
береза пов. 4,3 добрий насшневе куртинами
5 А2 сосна звич. 2,0 задовшьний насшневе куртинами
береза пов. 3,0 добрий насшневе куртинами
6 А2 сосна звич. 0,8 задовшьний насшневе куртинами
береза пов. 2,8 добрий насшневе куртинами
7 А1 сосна звич. 1,1 добрий насшневе куртинами
береза пов. 0,4 задовшьний насшневе куртинами
8 А1 сосна звич. 3,6 задовшьний насшневе куртинами
береза пов. 1,0 задовшьний насшневе куртинами
9 А1 сосна звич. 2,0 добрий насшневе куртинами
береза пов. 0,8 добрий насшневе куртинами
Для шюстрацп цього факту наведено рис. 1, на якому ч^ко видно пооди-нок екземпляри самошву сосни звичайно! та окремi куртини.
Рис. 1. Куртиннерозмщення самоаву сосни звичайно!
Проте не с^зь характер поширення самосiву куртинний. Мюцями спос-терiгаються майже суцiльнi лшп самосiву сосни та берези (рис. 2).
Складаеться враження, неначе там було спещально висiяне насiння де-ревних порiд. Такi смуги спостер^аються в бiльшостi випадкiв поблизу дорщ рiдше - посерединi дiлянки. Пояснюеться цей факт очевидно тим, що пiсля оранки в деяких мюцях, наприклад, на краях полiв, залишались борозни. Насш-
ня берези та сосни, яке розносилось виром, потрапляло у заглибну борозни i там проростало. Це явище можна використати для сприяння природному поши-ренню лiсiв на прилягаючих до стш лiсу землях: необхiдно обробляти грунт, ут-ворюючи борозни, або хоча б невелик за розмiрами борозенки чи гребнi, якi затримували б насiння на поверхнi грунту.
Рис. 2. ЛШйнерозм^ення самоаву сосни звичайноХ та берези повисжп
Рис. 3. Ярусшсть самоЫву сосни звичайноХ та берези повислоХ
Ще одшею особливютю, яка не зазначено у табличних даних, але було вщзначена вiзуально, е те, що кiлькiсть i вiк самосiву зменшуються зi збшьшен-ням вiдстанi вщ стiни лiсу. Цю особливiсть тдтверджуе рис. 3, на якому зобра-жено самосiв на фонi стши лiсу. З далеко! вiдстанi куртини самошву здаються рiвномiрно розташованими по площ^ хоча це не вщповщае дiйсностi, проте можна вiдзначити, що на передньому планi знаходиться самошв найменших розмiрiв, на задньому, ближче до стiни лiсу, - бшьших.
Пояснюеться цей факт, найiмовiрнiше, впливом стiн лiсу на мiкроклiмат поблизу них: вони частково прш1няли самошв, захищаючи його вiд надмiрного сонячного освгглення, рiзкого перепаду температур, дп вiтрiв тощо. Останньою
особливютю, характерною для вс1х рослин самос1ву сосни, е дуже низьке розмь щення першо'1 мутовки (рис. 4), що свщчить про дуже сповшьнений рют у перший рш 1х життя через негативний конкуруючий вплив трав'яно'1 рослинност1.
Рис. 4. Самос1в сосни звичайног
Висновки. Таким чином, за результатами обстежень пробних площ в умовах сухих 1 св1жих бор1в та субор1в було встановлено таю сптьш законом1р-ностг
• характер розташування самос1ву по площ1 - нер1вном1рний, куртинами;
• на мющ утворення борозен п1сля оранки спостер1гаеться суц1льна л1н1я самос1ву;
• кшьюсть 1 в1к самос1ву зменшуються з1 зб1льшенням в1дстан1 в1д стши л1су;
• перша мутовка майже у вс1х рослин самос1ву сосни знаходиться практично на р1вш земль
Пропозицп. Шд час природного люорозведення доцшьно здшснювати заходи з1 сприяння утворенню самос1ву деревних рослин шляхом обробггку грунту борознами або гребнями.
Необх1дно офщшно ввести у лЫвничу термшологш (шляхом внесення змш до вщповщних нормативних докуменлв) поняття "природного люорозведен-ня". Як початковий вар1ант можна запропонувати, наприклад, таке визначення: "природне люорозведення" - це природне поширення люу на нелюових землях.
Лггература
1. Державна щльова програма " Шси УкраТни" на 2010-2015 роки, затверджено Постановою Кабшету Мш1стр1в УкраТни вщ 16 вересня 2009 р., № 977: за станом на 2 листопада 2012 р. / Ка-бшет МЫстрш УкраТни. - Офщ. джерело: сайт ВР УкраТни - zakon.rada.gov.ua. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/977-2009-n/page.
2. 1нструкщя з проектування, техтчного приймання, облжу та ощнки якоста лкокультур-них об'екпв, затверджено Наказом Державного ком1тету лкового господарства УкраТни вщ 19.08.2010 р., № 260 / Держком. лкового господарства УкраТни. - К. : Вид-во Держком. л1сового господарства УкраТни, 2010. - 73 с.
3. Культури л1сов1. Термши та визначення: ДСТУ 2980-95. - Чинний вщ 1996-01-01. - К. : Вид-во Держстандарт УкраТни, 1995. - 64 с.
4. ЛМвництво. Термши та визначення: ДСТУ 3404-96. - Чинний вщ 1997-08-01. - К. : Вид-во Держстандарт УкраТни, 1996. - 44 с.
5. Правила вщтворення лiсiв, затверджено Постановою Кабшету MiHicTpiB Украши вiд 1 березня 2007 р., № 303: за станом на 30 жовтня 2013 р. / Кабшет Мiнiстрiв Украши. - Офщ. джерело: сайт ВР Украши - zakon.rada.gov.ua. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://za-kon1.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-n.
6. Чурило Оксана. Жси об'еднали / Прес-служба Волинського обласного управлшня люо-вого та мисливського господарства. - Офщ. джерело: сайт Волинського ОУЛМГ - voulg.org.ua. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://voulg.org.ua/news/21.03.11(3).php.
Кичилюк А.В., Войтюк В.П., Андреева В.В. Естественное лесоразведение на Волынском Полесье
Рассмотрены особенности естественного распространения лесов на примере самостоятельно облесненных территорий Волынского Полесья. В результате проведенных исследований установлено количество и качественное состояние молодого поколения будущего леса, его происхождение и характер размещения по площади. Исходя из обнаруженных закономерностей, разработаны рекомендации содействия естественному разведению леса на непокрытых лесной растительностью землях, которые примыкают к краям лесонасаждений. На основании отечественной нормативной документации проанализирована существующая терминология, в результате чего доказывается необходимость введения в теорию и практику нового для украинского лесоводства понятия "естественное лесоразведение".
Ключевые слова: лесоразведение, естественное лесоразведение, естественное лесовозобновление, сосна обыкновенная.
Kychylyuk O. V., Voytyuk V.P., Andreeva V. V. Natural Forestation in Volyn Polyssia
Special features of natural expansion of the forest are examined in the article on the example of the independently forested territory of Volyn Polyssia. The quantity and quality of the young generation of a future forest, its origin and features of disposition on the area are found as a result carried out in the research. Some recommendations for the promotion of the natural expansion of forests on the unforested lands are worked on a basis of patterns discovered. Existing terminology has been analized, based on domestic regulations. The necessity to introduce a new notion of "natural forestation" in the theory and practice of Ukrainian silviculture is motivated.
Key words: forestation, natural forestation, natural regeneration, Scotch Pine.
УДК 630 *[4+17]:582.475.4 Доц. В.Б. Левченко, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональтй
агроекологiчний ушверситет
РОЛЬ СТОВБУРОВИХ ШК1ДНИК1В У РОЗПОВСЮДЖЕНН1
КОРЕНЕВО1 ГУБКИ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ КОРАБЕЛЬНОГО Л1СНИЦТВА ДП "ЖИТОМИРСЬКЕ ЛГ"
Вивчено видовий склад стовбурових шкщниюв в осередках Ие1ггоЬа81сИоп аппо-яит з визначенням ступеня заселеносй дерев. Основы види стовбурових шюдниюв представлено родинами: короТди - Трг'Сае, вусач1 - СегатЬуЫСае, златки - ВиргезНСЬе, довгоносики - Си1си1юп1СЬ. Розглянуто вплив стовбурових шюдниюв на всихання сосни звичайноТ в осередках кореневоТ губки. Наведено даш про поширення збудника ко-реневоТ губки та шюдниюв у люових масивах ДП "Житомирське ЛГ". Здшснено еколо-пчний мошторинг та проведено фтопатолопчну експертизу люових насаджень шд-приемства. Оцшено ентомолопчну ситуащю щодо поширення основних шюдниюв сосни звичайноТ. Запропоновано практичш заходи з недопущення поширення збудника кореневоТ губки та шюдниюв сосни звичайноТ.
Ключовi слова: осередки кореневоТ губки, ступшь ураження, стовбуров! шюдники.
