CC BY
8
державну геошформацшну систему, яка б мiстила даш про користувач!в, характеристику упдь i динамiку чисельност! та добування мисливських тварин.
Лiтература
1. Бондаренко В.Д. Лiсомисливське господарство в контекст проблем лiсознавства i лвдв-ництва / В.Д. Бондаренко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 168-175.
2. Bucko J. Pol'ovnicka statisticka rocenka Slovenskej republiky 2011 / J. Bucko, R. Cibula, E. Stefancikova, E. Zimovâ, K. Lehocka, M. Kysel'ova, L. Fric // Narodné lesnicke centrum. - Zvolen, 2012. - 168 s.
3. Turna P. Les sa ozyva hlasami jelenov / P. Turna // Nase pol'ovnictvo. - 2013. - Vol. 9. - S. 14-15.
Делеган И.И., Делеган И.В. Особенности организации ведения охотничьего хозяйства в Словакии
Показаны особенности организации ведения охотничьего хозяйства в Словацкой Республике. Приведена общая характеристика охотничьих угодий, динамика численности и добычи охотничьих животных по видам, возрастной и половой структуре, указаны суммы убытков, причиненных охотничьими животными сельскому и лесному хозяйству, а также суммы убытков в охотничьем хозяйстве вследствие гибели животных на путях транспорта. Словацкий опыт организации охраны, воспроизводства и рационального использования охотничьих и других видов дикой фауны заслуживает особого внимания в Украине, где имеются благоприятные природные условия для повышения эффективности ведения охотничьего хозяйства и сохранения многообразия животного мира.
Ключевые слова: опыт организации ведения охотничьего хозяйства, численность и добыча охотничьих животных.
Delegan I.I., Delegan I. V. Some Peculiarities of Wildlife Management in Slovakia
Some peculiarities of wildlife management in the Slovak Republic are described. The general characteristics of the hunting grounds, population dynamics and bagging game animals by species, age and gender structure, referred to the amount of damages caused agriculture and forestry by hunting animals, as well as the amount of damages in a hunting farm caused by animal deaths on transport routes. Slovak experience of protection, restoration and sustainable use of game and other wildlife deserves special attention in Ukraine, where natural conditions are favourable for a significant increase in the efficiency of wildlife management and conservation of wildlife diversity.
Key words: experience, wildlife management, hunting, game animals.
УДК504.73:582.711.11:001.76:635.9(477.46) Acnip. Ю.А. Запливана1 -
Уманський НУС Украти
ШДИВЩУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ВИД1В I СОРТ1В РОДУ
HEUCHERA L. У СИНИЛЬНОМУ ПЕР1ОД1 В УМОВАХ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Вивчено онтогенез в умовах Правобережного Люостепу Украши, а саме на якому рощ настае синильний перюд у таких видових форм: роду Heuchera - Н. sangyinea 'Cometa', Н. americana 'Syok-fols', Н. cyllindrica 'Rangilinda', Н. cyllindrica Douglas., Н. americana L., H. micrantha 'Palace Purple', H. sanguinea 'Greenfinich', H. micrantha 'Bres-singham hybrids', Н. sanguinea 'Leuchtkrafer', H. sanguinea 'Karminnovo-red', H. cyllindrica
1 Наук. кергвник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук
'light-green'. З'ясовано темпи розвитку пагона, яко! будови набувае nariH першого порядку, що вiдбуваеться i3 бруньками, листками, генеративними пагонами. Встановлено, що у синильному перiодi листки належать до шатурного типу, також рослини мають зруйнований каудекс, що розпадаеться на однобок партикули, розетки наростають вго-ру, найбiльша кiлькiсть розеткових пагошв у синильному перiодi.
Ключовг слова: рщ Heuchera L., розетковi пагони, синильний перiод, довжина, дь аметр, коренi.
Вступ. Рiд об'еднуе стрижнекореневищн рослини. У родi можна видши-ти 8 варiантiв онтогенезу, яш вiдрiзняються продовженням життя, темпом розвитку формування рослини, вираженiстю окремих пiдродiв, спецiалiзацieю пер-винного пагона. Еволющя онтогенезу i життевих форм проходила завдяки зв'яз-ку рiзних способiв, якi можна об'еднати в п'ять основних груп, а саме: темп розвитку особи, темп формування особи, темп розвитку пагона чи кореня метаморфоз пагона, змша довжини мiжвузля, наростання розетки у висоту у синильному перюд! Тшьки деякi з них збкаються iз типом гетерохронним (змша темпу розвитку особи), а також змшою розвитку пагона.
Мета дослщження. З'ясувати шдивщуальний розвиток рослини в синильному перюд^ а саме змiну структури рослини (морфологiчнi особливосп, морфометричнi показники, довжина коренв) та змшу коренево'' системи.
Матер1али та методи. Онтогенез 11 модельних видових форм роду Heuchera вивчався в умовах Правобережного Лкостепу Украши. Дослiдження онтогенезу проведено в природних фiтоценозах упродовж вегетацшного перiоду. Вiдiбрано зразки рослин, рiзних вiкових станiв: 1матурного, вергiнiльного та синильного. Розглянуто рослини в гербарних зразках у рiзних вшових станах та охарактеризовано вiдмiнностi рослин. Гейхери викопувалися впродовж трьох сезошв: весна, лiто, осiнь. Викопування рослин здшснено з кореневою системою для аналiзу надземно'' i шдземно!' частин та створення гербарда. Вивчалась структура рослин, особливостi наростання i вiдмирання вегетативних органiв, спiввiдношення живо!' i вiдмерлоí частини рослин.
Результати дослщження. Онтогенез - це генетично обумовлена посль довнiсть еташв розвитку одше!' особи вiд li зародження з моменту утворення зи-готи до i! вiдмирання (тобто природно!' смертi) [2]. Субсинильнi особини - це невелит гемiкриптофiти з утвореними розетковими пагонами в (1-6) на першо-му роцi вегетацшного перюду та близько 18-100 розеткових пагошв, що утво-рюються на 4-7 рощ вегетацц. Розетки формуються iз сплячих бруньок корене-вища. Термiни життя розеток 5-7 роюв. На шестирiчнiй рослинi !'х пот^бно ввд-садити, щоб рослина не розсипалась на розетки. Пкля розкриття розетки у синильному перiодi та розкручування листк1в 4-5 середнх закiнчуеться рiст. Темп утворення розеток особин у синильному сташ скорочуеться, а кшькють вiдмер-лих розеток перевищуе кiлькiсть живих. Бiльшiсть великих розеток стардать та поступово розпадаються iз появою субсинильних i синильних партикул. Проце-си вiдмирання центрально!' частини кореневища активiзуються. Пкля вщмиран-ня пагона вони деякий час кнують у виглядi кореневища i декшькох сплячих бруньок. Проте розежш пагони видiв роду характеризуються найбшьшим роз-ростанням мiжвузлiв. Розростання мiжвузлiв розетки в родинi Ломикаменевих iз розетковими генеративними пагонами пов'язане з настанням синильного пе-
рюду. З огляду на те можна вважати, що розеткова структура з великою юльюс-тю розеткових пагонiв сформувалась внаслiдок змiни структури натврозетко-вих пагонiв. Тому можна з'ясувати умови сформованосп рослини внаслiдок розростання, чи вкорочення мiжвузлiв, розеткових генеративних пагошв [5]. Утворення розеткових пагонiв у загальному розглядаеться як адаптац1я до умов вщкритих i холодних мюцезростань [3].
Кореневу систему видiв i сорпв роду Heuchera у ф^ синильного роз-витку зображено на рис. 1-5.
Puc.1. H. cyllindrica Puc.2. H. sangyinea Puc.3. H. sanguínea Puc.4. H. americana Puc.5. H. sanguinea "Douglas" "Cometa" "Karminnovo-red" "Syok-fols" "Leuchtkrafer"
Синильнi особини роду Heuchera видово'1 форми H. cyllindrica Douglas. мають листки iматурного типу (рис. 1). Темпи утворення розеток особи в цьому станi скорочуються, кiлькiсть вiдмерлих розеток особи перевищуе кiлькiсть жи-вих. На рис. 2 зафксовано H. sangyinea 'Cometa' у синильному перюдг Висота за довжиною розетки досягла найвищих показниюв з-помiж iнших видiв i сорив i знаходиться в межах 10,3-12,2 см. Як видно з рис. 3, H. sanguinea 'Karminnovo-red' мае дуже зруйнований каудекс, який розвалюеться на май чи однобо-ю партикули. Коренева система складаеться iз зруйнованого стрижневого коре-ня i малих бiчних корешв, як видно з рис. 4, на гейхерi Н. americana 'Syok-fols' велик розетки поступово розпадаються, старшть. Зазвичай, iз появою субси-нильних i синильних партикул, процеси вщмирання центрально'' частини, коре-невища збшьшуються. Як видно з рис. 5, генеративш пагони часто з'являються недорозвиненими на 7 рощ життя. Н. sanguinea 'Leuchtkrafer', не заищвши, заси-хають. На вертикальному кореневищi у пазухах листюв - бруньки не вегету-ють. Розетковi пагони переважають над напiврозетковими. Старi частини рос-лин переважають над молодими. Листюв стае менше за розмiром, вони таю ж як в матурному та вергшшьному перiодi. Пiсля вщмирання всiх надземних час-тин пагошв залишаеться кореневище та дектька сплячих бруньок [1, 4]. Також утворюються каудекс - це залишки трухлявого пенька iз засохлими бруньками, яю не пробудилися. Рiд Heuchera мае габггус у синильному перiодi кореневищ-ного трав'яного багаторiчного полiкарпiка з натврозетковими пагонами.
Як видно з таблищ, у синильному перiодi найбшьша кiлькiсть розеток у H. sanguinea 'Leuchtkrafer' - 87 шт., а H. americana 'Syok-fols' утворила 67 шт., H. micrantha 'Palace Purple' - 65 шт., H. sanguinea 'Karminnovo-red' - 64 шт., H. 'Cometa' - 54 шт., H. micrantha 'Bressingham hybrids' - 56 шт., H. sanguinea 'Gre-enfinich' - 57 шт., H. cyllindrica 'Rangilinda' - 43 шт., H. cyllindrica Douglas. -38 шт., H. cyllindrica 'light-green' - 44 шт. Це е додатковi кореневi рослини з ет-геогенними укороченими кореневищами iз закритими бруньками вщновлення.
P03eTK0BÍ пагони формують у цiй фазi розвитку потовщене кореневище. За ра-хунок цього рослина е епiгенно-коротко кореневищний полiкарпiк. Корiнь збе-рiгаeться протягом усього життя або бшьшо!' частини життя вище Í3 потовщени-ми стеблами, де формуеться одноголовий каудекс. Як видно з таблищ, у синильному перiодi довжина кореня зменшуеться у всiх видгв i сорив, порiвняно з iматурним та верпшльним. Довжина коренiв найбiльше сягае у H. sanguínea 'Leuchtkrafer' - 24,4 см, H. americana 'Syok-fols' - 22,2 см, H. cyllíndríca Douglas. - 23,7 см, H. micrantha 'Bressingham hybrids' - 18,3 см, H. micrantha 'Palace Purple' - 18,8 см, H. sangyinea 'Greenfinich' - 17,3 см, H. cyllíndríca 'Rangilinda' -16,4 см, H. 'Cometa' - 13,1 см, H. sanguinea 'Karminnovo-red' - 13,6 см, H. cyllindrica 'light-green' - 12,21 см.
Табл. Морфологiчна характеристика представниюв роду Heuchera в синильному nepiodi (2011-2014 рр.)
BugoBi $opMH i copra Загальна юльюсть розеток, шт. Довжина корешв, см Довжина рослини, см Дiаметр куща, см Дiаметр головного кореня, см
H. 'Cometa' 54 13,1 61,7 72,2 2,4
H. americana 'Syok-fols' 67 22,2 43,4 49,8 2,3
H. cyllindrica 'Rangilinda' 43 16,4 39,5 64,8 1,9
H. cyllindrica Douglas. 38 23,7 45,3 65,5 1,7
H.micrantha 'Palace Purple' 65 18,8 55,7 76,6 2,1
H. sangyinea 'Greenfinich' 57 17,3 49,8 58,4 1,6
H. micrantha 'Bressingham hybrids' 56 18,3 67,7 56,9 2,0
H. sangyinea 'Leuchtkrafer' 87 24,4 65,12 101,3 2,1
H. sanguinea 'Karminnovo-red' 64 13,6 38,9 74,3 1,8
H. cyllindrica 'light-green' 44 12,21 61,4 76,9 2,2
HIP05 6,11 1,18 2,98 3,80 0,44
Довжина рослини в синильному nep^i ктотно змiнювалась, що спри-чинено повшьним розвитком. Найбшьша довжина рослин H. Cyllindrica 'light-green' - 71,4 см, H. micrantha 'Bressingham hybrids' - 67,7 см, H. 'Cometa' -61,7 см, H. micrantha 'Palace Purple' - 55,7 см, H. sanguinea 'Leuchtkrafer' -55,12 см, H. cyllindrica Douglas. - 45,3 см, H. sanguinea 'Greenfinich'- 49,8 см, H. americana 'Syok-fols' — 43,4 см, H. Cyllindrica 'Rangilinda' - 39,5 см, H. sanguinea 'Karminnovo-red' — 38,9 см. ДiамeIp куща впродовж 2011-2014 рр. дослвдження ктотно змшювався, на що впливали фунти, а також клшатичш умови рослини Heuchera досягли таких дiамeтpiв кушдв: H. sangyinea 'Leuctkafer' - 101,3 см2, H. sanguinea 'Karminnovo-red' — 74,3 см2, H. micrantha 'Palace Purple' — 76,6 см2, H. 'Cometa' - 72,2 см2, H. americana 'Syok-fols' — 49,8 см2, H. micrantha 'Bressingham hybrids' — 56,9 см ,, h. cyllindrica 'light-green'- 76,9 см , H. sangyinea 'Greenfinich' — 58,4 см2, H. cyllindrica 'Rangilinda' — 64,8 см2, H. cyllindrica Douglas. - 65,5см2. Дiамeтp головного кореня ктотно змшюеться. Як видно з таблищ, найбшьши-ми дiамeтpами корешв виявилися саме таю сорти: H. 'Cometa' - 2,4 см, H. americana 'Syok-fols' — 2,3 см, H. cyllindrica 'light-green' — 2,2 см, H. micrantha 'Palace Purple' — 2,1 см. H. sangyinea 'Leuchtkrafer' — 2,1 см, H. micrantha 'Bressingham hybrids' — 2,0 см, H. cyllindrica Douglas. - 1,7 см, H. cyllindrica 'Rangilinda' — 1,9 см, H. sangyinea 'Greenfinich' — 1,6 см, H. sanguinea 'Karminnovo-red' — 1,8 см.
Темпи формування особи, темпи розвитку пагона, а також кореня вщбуваеться протягом всього життя рослини. Heuchera у синильному перiодi iстотно розрос-таеться за рахунок довжини мiжвузля.
Недорозвинення пагошв пов'язують з ненадходженням усiх необхвдних поживних речовин. Ознаки гемшриптофтв видав та форм роду Heuchera, mi сягають 6-8 роив, характеризуются структурою пагона детермшовашстю розетки, темпом розвитку моноциклчних пагонiв вiдновлення. У надземнш час-тинi розеткового пагона перестають розгортатися листки. Верхiвковi бруньки, що знаходяться над поверхнею грунту, недорозвинувшись, засихають. Згiдно з класифшащею Г Г. Левина [2], формове рiзноманiття вид1в роду Heuchera належать до групи довговегетуючих рослин (вегетащя вiд весни до осенi з перюдом зимового спокою). Рослини зимують у вiдкритому грунтi та витримують значнi зниження температури без пошкоджень. Згiдно з класифiкацiею C. Raunkiaer [7], види i форми роду Heuchera належать до консервативно! шдгрупи гемш-риптофiтiв-розеткових, якi мають кшька захищених вiд зимового холоду бруньок, що знаходяться на поверхш грунту. Представники роду Heuchera на-весш розпочинають вегетацiю повiльнiше, пор1вняно з шшими гемжриптофгга-ми [7]. Зачатковi бруньки вiдновлення в синильному перiодi мiстять зачатки одного листкового циклу. Друга група вид1в i форм роду Heuchera включае бруньки ввдновлення, що мiстять зачатки декшькох листкових цикл1в. Таксономiчний склад цих двох груп бiльш або менш збкаеться iз непрофiльними групами, якi Н.В. Шилова [5, 6] видшяе за ритмом внутрiшнього брунькового розвитку [6]. З'ясовано, що шдземш полкотропт пагони розвиваються iз зимуючих бруньок. Плагiотропна частина утворена декшькома продовженими мiжвузля-ми. Мiжвузля розширюються в синильному перiодi, як видно на рис. 2. У H. sanguinea 'Cometa' за перюд 6-7 роив видовжуеться кореневище iз катофшами, що розвиваеться iз сплячих бруньок.
Висновки. Субсинильнi рослини мають каудекс, що руйнуеться. Листки переважають верптльного, iнодi iматурного, типу. Бруньки, що знаходяться на вкороченому пагош, не розвиваються, а засихають. Кшьккть мертвих бруньок на вкороченому розетковому стеблi переважае над живими. Напiврозетковi, ка-удексовi трав'янi полiкарпiчнi рослини мають продовжений вiк життя - 6-7 роив, а попм рослина розпадаеться на нежиттездатш партикули. Встановлено, що недорозвинеш бруньки вiдновлення (гибель рослини) вщбуваеться саме в синильному перюд! Це пов'язано iз формуванням илод1в та нестачею поживних речовин, з утворенням великого первинного пагона, його спецiалiзацii та своечасного розкривання усiх бруньок вiдновлення.
Лггература
1. Жм^1лев П.Ю. Биоморфология растений / Ю.А. Алексеев, В.А. Карпухина, С.А. Баландин и др. - М. : Вид-во "Наук. думка", 2002. - 240 с.
2. Левин Г.Г. Жизненные циклы растений их связи и эволюция / Г.Г. Левин // Ботанический журнал. - 1964. - Т. 49, № 2. - С. 272-280.
3. Савиных Н.П. Розеточные травы в рода Veronica L.(Scrophulariaceae) и их происхождение / Н.П. Савиных // Бюллетень Моск. об-ва испитат. природы. отд. биол. - 1998. - Т. 103. -Вып. 6. - С. 34-41.
4. Фёдоров А.А. Атлас по описательной морфологи высших растений: Стебель и корень / А.А. Фёдоров, М.Э. Кирпичников, З.Т. Артюшенко. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1962. - 352 с.
5. Шилова Н.В. Анатомиче строение верхушки побега видов Saxifraga L. / Н.В. Шилова // Ботанический журнал. - 1976, а - Т. 61, № 2. - С. 210-219.
6. Шилова Н.В. Ритмы роста и пути структурной адаптации тундровых растений / Н.В. Шилова. - Л. : Изд-во "Наука", 1988. - 212 с.
7. Raunkiaer C. The life forms of plants and statistical plant geography / C. Raunkiaer. - Oxford : Clarendon Press, 1934. - 632 p.
Заплывана Ю.А. Индивидуальное развитие видов и сортов рода He-uchera L. в синильном периоде в условиях культуры Правобережной Лесостепи Украины
Изучен онтогенез в условиях Правобережной Лесостепи Украины, а именно на каком году наступает синильный период таких видовых форм: рода Heuchera - Н. sangyinea 'Cometa', Н. americana 'Syok-fols', Н. cyllindrica 'Rangilinda', Н. cyllindrica Douglas., Н. americana L., H. micrantha 'Palace Purple', H. sanguinea 'Greenfinich', H. mic-rantha 'Bressingham hybrids', Н. sanguinea 'Leuchtkrafer', H. sanguinea 'Karminnovo-red', H. cyllindrica 'light-green'. Установлены темпы развития побега, какое строение приобретает побег первого порядка, что происходит с почками, листьями, генеративными побегами. Установлено, что в синильном периоде листья относятся к иматурному типу, также растения имеют разрушенный каудекс, распадающийся на односторонние парти-кулы, розетки нарастают вверх, наибольшее количество розеточных побегов в синильном периоде.
Ключевые слова: род Heuchera L., розеточные побеги, синильный период, длина, диаметр, корни.
Zaplyvana Yu.A. The Individual Development of Species and Varieties of Heuchera L. Genus in the Prussic Period in Cultivation Conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine
Ontogeny in conditions of Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine is studied, namely the exact year of the beginning for prussic period of the following trivial forms: Heuchera genus - Н. sangyinea 'Cometa', Н. americana 'Syok-fols', Н. cyllindrica 'Rangilinda', Н. cyllindrica Douglas., Н. americana L., H. micrantha 'Palace Purple', H. sanguinea 'Greenfi-nich', H. micrantha 'Bressingham hybrids', Н. sanguinea 'Leuchtkrafer', H. sanguinea 'Kar-minnovo-red', H. cyllindrica 'light-green'. Rate of sprout development, what structure a sprout of the first order takes, what happens to the buds, leaves and generative offshoots were found out. It is determined that in prussic period leaves belong to immature type, also plants have a destroyed caudex that splits into one-sided particulas, rosettes grow up, the largest number of rosette sprouts occurs in prussic period.
Key words: Heuchera L. genus, rosette sprouts, prussic period, length, diameter, roots.
УДК630*232(477.82) Доц. О.В. Кичилюк, канд. с.-г. наук;
доц. В.П. Войтюк, канд. с.-г. наук; доц. В.В. Андреева, канд. с.-г. наук -Схдноевропейський НУ т. Лес Укратки, м. Луцьк
ПРИРОДНЕ Л1СОРОЗВЕДЕННЯ У ВОЛИНСЬКОМУ ПОЛ1СС1
Розглянуто особливост природного поширення лiсiв на прикладi самозалюнених територш Волинського Полюся. У результат проведених дослщжень встановлено кшь-юсний i яюсний стан молодого поколшня майбутнього люу, його походження та характер розмщення по площ! Грунтуючись на виявлених закон^рностях, розроблено ре-комендацп зi сприяння природному поширенню люу на невкритих люовою рослиншс-тю землях, як прилягають до стш люостанв. На осн^ втизняних нормативних доку-менпв здшснено детальний аналiз юнуючо! термшологи, у результат чого доводиться необхщшсть введения у теорвд та практику нового для украшського лю]вництва понят-тя "природне лкорозведення".
