CC BY
42
Лкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 616-006:016 DOI: 10.22141/1608-1706.4.20.2019.178757
Рой 1.В., Проценко В.В., CoAOHi^H £.О., Борзих Н.О. ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Укра!ни», м. Ки!в, Укра!на
Принципи реабштацп хворих i3 пухлинним ураженням кюток (сучасний погляд на проблему)
Резюме. У статт висвтлюються актуальн питання реабiAiтацil онколопчних хворих, зокрема з пухлинами ксток. Визначен поняття реабiAiтацil, И мета та види. При анаAiзi сучасноi втизняно)' та ¡ноземно!лтератури з'ясовано, що зараз розширюються показання до використання тих чи iншихметoдiв AiкуваAьнol ф'зкультури та ф1зютерапИ навть призлоякснихновоутворенняхкюток. Простежено тснийзв'язокреаб1А1тацИтаякост життя пациента, описан методики визначення якост життя. Окреслено проблеми для розробки та широкого впровадження реаб1л1тац1йних програм на вс1х р1внях медичноi допомоги населенню. Нам1чено пер-спективи подальшого вивчення та розвитку проблеми.
Ключовi слова: онколопя; пухлини юсток; злояюснi новоутворення; протезування; реаб1л1тац1я; яксть життя
Травма
Вступ
У наш час постшно удосконалюються методи дiагностики та лшування злояысних новоутворень, що ютотно впливае на збшьшення тривалосп життя онколопчних хворих. Однак усшх радикального лшування слгд оцшювати за кшьыстю не тшьки врятованих житпв, але й людей, здатних знову стати повноцшними членами суспшьства. У зв'язку з цим усе бшьш актуальним стае питання про реабштацш та повернення цих пащенпв до повноцшного життя
[1, 4].
На сьогодш вгдсутня затверджена методична лгте-ратура щодо порядку органiзацii медично! реабштацп онкологiчних хворих. Онкологiя — едина медична галузь, що не мае у сво!й структурi реабiлiтацiйного напрямку. Вiдсутнi реабiлiтацiйнi центри та реабшта-цiйнi вiддiлення у спецiалiзованих онколопчних уста-новах. До цього можна ще додати вiдсутнiсть шдготов-ки фахiвцiв в галузi реабiлiтацii онколопчних хворих ^ природно, вiдсутнiсть у штатних розкладах онколопч-них диспансерiв посади фахiвця-реабiлiтолога, у штатних розкладах лшарень вiдновного лiкування — посади лшаря-онколога.
Як свiдчать статистичш данi, у свiтовiй практицi на профилактику в онкологи видiляеться 30 % фшансових коштiв, на лкування — 50 %, на реабштацш — 20 %.
У той же час у кра!нах пострадянського простору на профiлактику витрачаеться близько 6 % кошпв усього бюджету на медицину, на лшування — 94 %, на реабь лгтацш — 0 % [23]. Тому на даний момент пащенти з онколопчним дiагнозом е однiею з найменш захище-них категорiй населення, хоча вони потребують i доступного та результативного лшування, i психологiчноi' допомоги, i реабiлiтацii.
Практикуючий лiкар у сво!й щоденнiй дiяльностi стикаеться з необхiднiстю призначення онколопчним хворим виновного лiкування. У зв'язку з цим перед ним постають завдання не тшьки дiагностики та оцш-ки ступеня вираженостi ускладнень радикального ль кування онкологiчних хворих, а й виршення питань про умови проведення та обсяг реабштацшних захо-дiв [3].
Метою реабштацп е вгдновлення здоров'я, праце-здатноста, особистiсного та соцiального статусу хворих i людей з обмеженими можливостями, досягнення ними матерГально! незалежноста, iнтеграцiя та реште-грацiя в звичайш умови життя суспiльства.
Основна мета реабштацп в онкологГ! — це тдви-щення якосп життя онколопчних хворих. Яысть життя — це сукупшсть параметрiв, що вгдображають змши плину життя з оцшкою фГзичного стану, психолопчно-го благополуччя, соцiальних вгдносин Г функцюналь-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Рой 1.В., ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН УкраТни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. КиТв, 01601, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: I. Roy, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine'; Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: [email protected]
них здiбностей у перюд розвитку захворювання та його л^вання. Осюльки якiсть життя — це мшливий параметр, що залежить вiд виду та перебiгу захворювання, процесу лкування та системи надання медично1 допо-моги, то й оцiнюeться вiн у динамiцi. У сучаснш онкологи необхiдно ощнювати результати комбшовано-го та комплексного л^вання не тiльки за критерiями виживання i тривалост життя, але ще за спецiальними показниками якост життя. Яюсть життя онкологiчних хворих е основним критерieм в системi !х реабiлiтацii [2, 9, 11, 16].
Прюритетним напрямком сучасно! кшшчно! онкологи е функщонально-щадне та органозбериаюче ль кування злоякiсних пухлин основних локалiзацiй. Одним з основних принцитв його реалiзацii е поеднання еташв хiрургiчного видалення пухлини та хiрургiчноi' реабiлiтацii. Реконструктивно-пластичний компонент хiрургiчноi' реабштаци включае комплекс методiв су-часно! реконструктивно-пластично1 хирурги, що дозво-ляють у найкоротшi термши i з максимальною ефек-тивнютю вiдновити функцiю та зовнiшнiй вид органа, його естетичш параметри, що особливо важливо при ураженнi обличчя, молочних залоз, кiнцiвок. Най-бшш часто застосовуються методи функщонально1 резекци, пластики мiсцево-перемiщеними клаптями шкiри, мшромрурпчно1 автотрансплантаци тканин, а також iмплантацil штучних тканин [41].
Реабiлiтацiя онколопчних хворих при функщональ-но-щадному та комплексному лшуванш — багато-етапний процес, що мае вщновлювальний характер i мiстить кiлька найважливших компоненпв — рекон-структивно-пластичний, ортопедичний, сощально-трудовий.
Реабiлiтацiя плануеться вiдповiдно до групового прогнозу та визначаеться: 1) як вщновна, яка мае по-вне або часткове вщновлення працездатностi (у па-цieнтiв зi сприятливим прогнозом); 2) шдтримуюча, пов'язана з втратою працездатностi, швалщизащею та спрямована на адаптащю пацieнта до нового пси-хофiзичного стану, становища в родиш та суспiльствi (група хворих з Пб—Ш стадieю захворювання); 3) па-лiативна, спрямована на створення комфортних умов юнування в умовах прогресування та генерал1заци злояысно1 пухлини [8].
Останшм часом усе частiше в публшащях згадуеться термiн «пререабштащя» (prehabilitation). Пререабш-тацiя — один з основоположних напрямюв реабштаци не тльки в онкоортопедй, а й у всш онкологи, це процес безперервного надання допомоги в iнтервалi мiж моментом дiагностики онкологiчного захворювання i початком лiкування. Пререабiлiтацiя включае визна-чення фiзичних i фiзiологiчних параметрiв, базально-го рiвня функщональних можливостей, дiагностику ушкоджень та визначае цiльовi втручання, що полш-шують здоров'я пацieнта, з метою зниження ймовiр-ностi тяжких ускладнень зараз i в майбутньому.
Новi дослщження показали, що мультимодальний пiдхiд, що поеднуе i фiзичну, i фiзiологiчну пререабь лiтацiю, бiльш ефективний, шж унiмодальний, адре-
сований тiльки до якогось одного виду пререабштаци. За даними American Academy of Orthopaedic Surgeons, пререабштащя перед онкоортопедичними операщя-ми знижуе ризик пiсляоперацiйних ускладнень, три-валiсть госпiталiзацii i, тим самим, вартють лшуван-ня. Також було показано, що проведення комплексу лшувально! фiзкультури (ЛФК), що включае аеробне навантаження на передоперацшному етат, вiрогiдно зменшуе частоту iнтра- та шсляоперацшних серцево-легеневих та шфекцшних ускладнень (p < 0,02) [36, 39]. Пререабштащя, зпдно з мiжнародними рекомендащ-ями, починаеться за 2—3 тижш до операцй' i включае загальнозмщнюкш вправи, вправи на розтяжку, ста-тичнi вправи та аеробне навантаження [38]. Крiм цьо-го, пащенти навчаються ходьби за допомогою милиць, обговорюються планований обсяг операцй', обмежен-ня в пiсляоперацiйному перюд^ проводиться розробка контрактури, якщо вона виникла. Основними завдан-нями виновного лiкування в онкоортопедй' е вщнов-лення обсягу рухiв в оперованому суглоб^ вiдновлення тонусу, збiльшення сили м'язiв оперовано'' кiнцiвки, корекцiя м'язового дисбалансу, вщновлення навичок ходьби [35].
Немае едино'' думки щодо термшв початку та обсягу ранньо'' реабштацшно! допомоги. 1снують окремi рекомендаци онкоортопедичних клiнiк, якi вiдрiзня-ються мiж собою. Значнi вiдмiнностi обсягу та термМв початку вiдновного л^вання в онкоортопедй' поясню-ються необхщшстю дотримуватися основних принци-пiв онкохiрургii: футлярнiсть та абластичнiсть, необ-хщнють виконувати резекцiю кустки на достатнш (5— 6 см) вiдстанi вщ пухлини, видаляти en bloc зону бю-псй', яка вiдбулася перед ендопротезування, та вс осе-редки потенцiйноi' дисемiнацii, виконувати адекватну м'язову пластику, вкриваючи протез м'якими тканинами для зниження ризику шфкування [17]. Тобто в кожному окремому випадку реабштацшш заходи ма-ють загальну концепцiю, але будуються за шдивщуаль-ною схемою. У шсляоперацшному перiодi рання тс-ляоперацiйна реабштащя починаеться безпосередньо з першо'' доби шсля операцй' i включае дихальну пм-настику i статичнi вправи [44].
Основою реабштаци в онкоортопедй' е, безумовно, функцюнальна реабiлiтацiя, що включае механоте-рапiю, лiкувальну фiзкультуру, розробку оперованих суглобiв на тренажерах, масаж. Однак, за даними Американсько'' асощаци онкологiв, реабiлiтацiя он-колопчного пацiента включае, крiм механотерапй', ще й окремi види фiзiотерапil. Тобто ЛФК без шших методик виновного лiкування — це неповноцiнна реабштащя [25].
Функцюнальна реабштащя проводиться за такою методикою: механотератя — розробка руив на апара-тах пасивно'' дй', блокова терапiя — комплекс занять iз застосуванням системи спещальних крiплень, коригу-ючих шдвшв, вантаж^в та укладок хворого з розванта-женням суглобiв, застосовуеться для збшшення рух-ливостi в оперованому суглоб^ дозованого змiцнення ослаблених м'язових груп кiнцiвки, редукцй' рефлек-
торного больового синдрому. Пдрокшезитерашя — блок гiмнастичних вправ, спрямованих на змщнен-ня м'язового корсета оперовано'1 кiнцiвки за рахунок впливу гiдростатичного тиску водного середовища [6].
Фiзичнi фактори широко використовуються в лшу-ваннi i профiлактицi бшшосл соматичних захворю-вань. Традицiйно вважаеться, що онкологiчнi захворювання е абсолютним протипоказанням до проведення фiзiотерапi'i. Однак окремi методики фiзiотерапiï вже давно застосовуються в усьому свт. За даними Cancer Rehabilitation Research Group [31], в обсяг реабштацй' онколопчних пащенпв повиннi входити таы методики, як низькочастотна магштотерашя, низькоштен-сивна лазеротерапiя, електротерапiя, шгаляцшна тера-пiя, глибока осциляцiя.
Найбшьш часто в ортопедй', в тому чи^ й онкоортопедй', застосовуеться електротерашя. Електростимуля-цiя, вплив на руховi нерви, призводить до скорочення м'язiв. Скорочення/розслаблення м'язiв показало свою ефективнють в лiкуваннi велико!' кшькосп скелетно-м'язових i судинних захворювань. Нейром'язова сти-муляцiя протягом багатьох роыв застосовуеться для ль кування i профiлактики м'язово'1 атрофй', шдвищення м'язово'1 сили пiсля тривалого перюду iммобiлiзацiï в травматологй' та ортопедй' [33]. Зпдно з даними Spector i ствавт. [40], проведення нейром'язово'1 стимуляцй' в поеднаннi з комплексом ЛФК тсля ортопедичних операцiй значно зменшуе больовий синдром, збiльшуе м'язову силу, допомагае в бшш ранш термiни досягти оптимального обсягу руив та якостi життя. Gremeaux i ствавт. опублшували данi про те, що застосування електростимуляцй' в поеднанш з ЛФК пiсля ендопро-тезування кульшового суглоба пiдвищуе тонус та силу м'язiв в оперовано'1 кшщвки, що дозволяе в бiльш ко-роткi термiни досягти м'язового балансу мiж оперова-ною та здоровою кшщвкою [29]. За даними лггерату-ри, електротерапiя — безпечна й ефективна методика, в тому чи^ для онколопчних пащенпв. Доведено il ефективнiсть в лiкуваннi больового синдрому, в тому чи^ у дисемшованих пацiентiв [34], шсляоперацш-них набряив, профiлактики м'язово'1' гiпотрофiï та збшьшення сили м'язiв [37]. Великих равдомзованих дослiджень щодо застосування електростимуляцй' в онкоортопедй' не юнуе, проте окремi iноземнi онко-логiчнi клiнiки включають електростимуляцiю в обсяг комплексно!' реабштацй' пащентав iз пухлинами довгих трубчастих исток. Крiм цього в реабштацй' онкоор-топедичних пацiентiв рекомендуеться застосування низькоштенсивно'1 лазеротерапй' (для лiкування больового синдрому, зменшення набряку, полшшення заго-ення пiсляоперацiйних ран) [26, 30], низькочастотно'1' магнiтотерапiï (лiкування больового синдрому, зменшення набряку) [27], яка довела вщсутнють впливу на прогресування основного захворювання [43].
Курортш л^вальш фактори чинять сильний бю-логiчний вплив практично на вш системи та органи людини. Тому традицшно iснувала думка, що при онколопчних захворюваннях абсолютно протипока-зано застосування курортних факторiв, бо багато що
з них: лшувальш гряз^ озокерит, гарячi ванни й душ^ мiнеральнi ванни, гелiотерапiя — можуть стимулювати рiст злоякюних пухлин i сприяти прогресуванню або рецидиву онколопчного захворювання [10]. Санатор-но-курортне лшування, безсумнiвно, е позитивним фактором у виновному лiкуваннi осiб, якi отримали спецiальну терапiю з приводу рiзних захворювань. До-цiльнiсть та висока ефективнють санаторно-курортного лiкування не викликають сумнiву. Однак до сих шр iснуе уявлення щодо небезпеки цього виду реабштацй' для хворих, ят перенесли радикальну терапiю з приводу злоякюних пухлин [21]. В шструкцй' з вiдбору на санаторно-курортне л^вання серед загальних про-типоказань, що виключають направлення хворих на курорти та мiсцевi санаторй', значаться злоякюш ново-утворення. Лiкарсько-контрольнi комiсiï полiклiнiк, як правило, вiдмовляють у заповненш санаторно-ку-рортних карт особам, ят мають радикальне лiкуван-ня з приводу злоякюних пухлин будь-яко1 локалiзацiï. Однак такi санаторно-курортнi фактори, як кшматоте-рапiя, питне л^вання мiнеральними водами, iндифе-рентнi iзотермiчнi ванни, заняття в водоймах i басей-нах, сприяють полiпшенню загального стану хворих, вiдновленню порушених функщональних показникiв, пiдвищенню працездатностi i, вщповщно, якостi життя дано1 групи хворих [4]. Санаторно-курортне л^вання впливае також на психоемоцшний стан онкологiчних хворих: пащенти, потрапляючи в обстановку санаторно-курортного закладу, перестають фiксувати сво1 соматичнi вiдчуття, i, залучаючись до ритму курортного розпорядку, виходять з тяжко'1' стресово'1' ситуацй', пов'язано'1' як з самим онкологiчним захворюванням, так i з наслщками його радикального лшування [5].
Численнi шоземш та вiтчизнянi дослiдження свiд-чать про позитивний вплив психолопчних методiв терапй' на полiпшення емоцiйного стану хворих, упо-вiльнення прогресування захворювання, полшшення якосп ix життя [7, 15, 18, 19, 22, 24, 28, 42]. Незважа-ючи на це, до цих тр деяы онкологи недоощнюють роль психолога в лшуванш хворих, часто не звертаючи уваги на ix псиxологiчнi проблеми. Змют псиxологiчноï допомоги полягае в забезпеченш емоцiйноï, смисло-во1 та екзистенцшно!' пiдтримки хворого i члешв його сiм'ï у кризовiй ситуацй', обумовленш онкологiчним захворюванням. Псиxологiчна допомога спрямована на прийняття пащентом хвороби, адаптацй' до не1 та вироблення вщповщних моделей поведiнки [12]. Таким чином, психолопчна допомога спрямована на полшшення якосп життя хворого. Встановлення онколопчного дiагнозу, госппатзащя в спецiалiзовану клiнiку, лiкування, що супроводжуеться травматичною операцiею, можлива подальша iнвалiдизацiя з вiдпо-вiдними наслщками в сiмейнiй i професiйнiй сферах е надзвичайно тяжким стресом для будь-яко1 людини. У вщповщь на стресову ситуацiю у бiльшостi хворих ви-никають псиxогеннi реакцй'. На формування психо-генних реакцiй значно впливае ставлення людини та il найближчого оточення до захворювання. Вираженють реакцш залежить вiд багатьох факторiв: вiку, статi, осо-
бистюних особливостей, сощального стану хворого, а також в!д своечасносп надання психолопчно! допомо-ги. Якщо тсля л!кування емоцшний стан хворого за-важае адаптаци до нових умов функцюнування та жит-тедаяльносп оргашзму, попршуе яисть його життя, впливаючи на ф!зичний Г матер!альний добробут, на взаемини з шшими людьми (по служб!, з родичами, да-тьми), на сощальну активнють, особистюне (кар'ерне) зростання, в!дпочинок — у пащенпв збериаеться стан хрошчного емоцшного стресу. Виходячи з вищеви-кладеного, можна однозначно стверджувати, що дана категор!я пащенпв мае гостру потребу у психолопчнш допомоз! та шдтримщ. Видтяють, як правило, кшька природних етатв !з властивими !м ктшчними особли-востями: д!агностичний, етап надходження до стацю-нару, передоперацшний етап, шсляоперацшний етап, етап виписки, катамнестичний етап [13]. На кожному з цих етатв мета та завдання психолопчно! допомоги, а також методи роботи р!зш. Шд час проведення психолопчно! роботи доцтьно використовувати комп-лексний п!дх!д, що включае психолопчну д!агностику, психолопчне консультування та психолопчну корек-цш (шдивщуальну Г групову), а також психолопчну до-помогу родиш хворого (шмейне консультування) [14].
Для визначення якост життя хворого використо-вуються опитувальники, що стосуються пов'язано! з! здоров'ям якост життя; вони охоплюють зазвичай сфе-ри ф!зичного та психоемоцшного стану хворого, р!вшв його побутово! та сощально! життед!яльность Розроб-ка анкет здшснюеться у двох напрямках: а) створення ушфшованих тестав, загальних для вшх захворювань; б) створення специф!чних опитувальниив, призначе-них для онколопчних хворих, для хворих !з хрошчни-ми захворюваннями Г т.п. В онкологи для визначення оцшки якост життя найбшьш часто використовують-ся опитувальники MOS-SF20, MOSSF22, MOS-SF36 («Медичний результат дослщження» — Коротка форма медичного обстеження); EUROQoL (шкала якост життя). У цих анкетах переслгдуеться мета допомогти дослщнику або лшарю з!брати в!ропдну шформацш щодо здоров'я патента, заощадити час в отриманш шформаци, яку не можна було шакше отримати, ви-значити ефектившсть л!кування та змши здоров'я у хворого з плином часу. Поняття «яысть життя» включае, кр!м психолопчного, емоцшного Г сощального функцюнування людини, ще Г ф!зичний стан оргашзму хворого. Вважаеться, що критерш якост життя — дру-гий за значимютю критерш оцшки результапв проти-пухлинно! терапи шсля виживаносп пащенпв [9, 32].
Висновки
Реабштащя в онколог!!, в тому числ! ! в онкоорто-педи, — розд!л медицини, який продовжуе розвивати-ся та вдосконалюватися в!дпов!дно до поступального розвитку онколопчно! науки в ц!лому. При цьому осо-бливосп и подальшого поступального руху пов'язаш в основному як !з науковими, так ! з загальнодержав-ними, оргашзацшними ! фшансовими проблемами. В даний час у розвинених кра!нах в!дбуваеться змша п!д-
ход!в до надання медично! допомоги людям — медична модель, що мала за мету лише усунення захворювання та в!дновлення функцюнування людського оргашзму, поступово йде в минуле, все б!льше число кра!н ор!ен-туеться на бюпсихосощальну модель [20]. Вона вимагае не тльки в!дновлення бюлопчних функцш оргашзму хворо! людини, а й нормал!заци його психолопчного та сощального стану. Проведення повнощнного, шди-вгдуально пщбраного комплексного в!дновного лшу-вання допомагае значно знизити ыльысть ускладнень, полшшити яысть життя хворих з пухлинами опорно-рухового апарату. На сьогодш саме благополуччя людини та наближення життя хворих до р!вня практично здорових людей е одшею з головних ц!лей л!кування. У зв'язку з цим реабштащя набувае такого ж великого значення, як ! специф!чна протипухлинна терап!я.
Конфлiкт штереав. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту штерешв при п!дготовщ дано! стати.
Список лiтерaтури
1. Алиев М.Д., Сушенцов Е.А. Современная онкоорто-педия. Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. 2012. № 4. С. 3-10.
2. Балабуха О.С. Качество жизни как основа программ реабилитации онкологических больных. Международный медицинский журнал. 2010. № 4. С. 11-13.
3. Грушина Т.И. Показания для проведения медицинской реабилитации ряда онкологических больных с осложнениями радикального лечения в условиях многопрофильного стационара. Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 2015. № 3. С. 57-61.
4. Грушина Т.И. Реабилитация в онкологии: физиотерапия. М.:ГЭОТАР-Медиа, 2006. 240с.
5. Грушина Т.И., Миронова Е.Е. Санаторно-курортное лечение в комплексе реабилитационных мероприятий у больных раком молочной железы. Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. 2003. № 4. С. 34-38.
6. Иванов В.Е. и соавт. Реабилитация онкоортопеди-ческих больных после эндопротезирования крупных суставов. Сибирский онкологический журнал. 2014. Приложение № 1. С. 56.
7. Карицкий А.П., Чулкова В.А., Пестерева Е.В., Семи-глазова Т.Ю. Реабилитация онкологического больного как основа повышения качества его жизни. Вопросы онкологии. 2015. № 2. С. 180-184.
8. Козлов В.А., Данилова Е.В., Нуженкова М.В. Современные подходы к реабилитации онкологических больных. Сборник материалов II межрегиональной конференции с международным участием. Иваново. 17—18 ноября 2014 г. 188 с.
9. Мисяк С.А. Алгоритм оценивания эффективности восстановительных мероприятий для онкологических больных в условиях реабилитационного центра. Запорожский медицинский журнал. 2016. № 2. С. 99-103.
10. Молчанов С.В., Коломиец Л.А., Гриднева Л.А. Ме-нопаузальный синдром и его коррекция у онкогинекологи-ческих больных. Сибирский онкологический журнал. 2009. № 2. С. 86-90.
11. Новик А.А., Ионова Т.И. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. Под ред. акад. РАМН Ю.Л. Шевченко. М.: ЗАО«ОЛМАМедиаГрупп», 2007. 320с.
12. Новик А.А., Ионова Т.И. Руководство по исследованию качества жизни в медицине. СПб.: Издательский дом «Нева»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир», 2002. 320с.
13. Семиглазова Т.Ю., Карицкий А.П., Чулкова В.А., Вагайцева М.В. Качество жизни с точки зрения врача и пациента. Материалы XIX Российского онкологического конгресса. М., 2015.
14. Семиглазова Т.Ю., Ткаченко Г.А., Чулкова В.А. Психологические аспекты лечения онкологических больных. Злокачественные опухоли. 2016. № 4. Спецвыпуск 1. С. 54-58.
15. Семке В.Я. и соавт. Развитие сибирской психоонкологии. Томск: Изд-во Томского университета, 2008. 198 с.
16. Сидорчук Т.А. Технологии повышения качества жизни онкологических больных. Технологии психолого-социальной работы в условиях мегаполиса: материалы международной научно-практической конференции, Санкт Петербург, 25-26ноября 2010г. СПб.: СПбГИПСР, 2010. С. 77-81.
17. Степанова А.М., Мерзлякова А.М., Соколовский В.А. Особенности реабилитации после эндопротезирова-ния крупных суставов в онкоортопедии. Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. 2017. № 1. С. 27-31.
18. Тарабрина Н.В., Ворона О.В., Курчакова М.С., Падун М.А., Шаталова Н.Е. Онкопсихология: посттравматический стресс у больных раком молочной железы. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2010. 175 с.
19. Ткаченко Г.А., Седракян А.Н., Арутюнов С.Д. и др. Анализ эмоционального состояния больных злокачественными новообразованиями различной локализации. Паллиативная медицина и реабилитация. 2010. № 2. С. 61-64.
20. Фетисова Н.П. Адаптационная модель болезни в динамике реабилитации у онкологических больных с различной субъективной оценкой прогноза. Вестник КРСУ. 2008. Т. 8. № 4. С. 155-157.
21. Хасанов Р.Ш. и соавт. Современные принципы реабилитации онкологических больных (обзор литературы). Поволжский онкологический вестник. 2013. № 4. С. 49-55.
22. Холланд Дж., Ватсон М. Psycho-Oncology. Сб. статей и материалов Международной школы психосоциальной онкологии «Психосоциальный подход в клинической онкологии: от науки к практике». 2013. С. 8-14.
23. Чиссов В.И., Старинский В.В., Данилова Т.В. Профилактика в онкологии. Врач. 2006. № 13. С. 8-12.
24. Чулкова В.А. и соавт. Эмоциональное выгорание врачей-онкологов и медицинских сестер онкологической клиники. Учебное пособие для врачей-онкологов. СПб.: Изд-во ГБОУВПО СЗГМУим. И.И. Мечникова, 2012. 30с.
25. ACS Cancer Treatment and Survivorship Facts and Figures. 2014-2015. P. 25.
26. Amadori F., Bardellini E., Conti G. et al. Low-level laser therapy for treatment of chemotherapy-induced oral mucositis in childhood: A randomized double-blind controlled study. Med. Sci. 2016. Vol. 31(6). P. 1231-1236.
27. Costa F., de Oliveira A.C., Meirelles R., Zanesco T. et al. A phase II study of amplitude-modulated electromagnetic fields
in the treatment of advanced hepatocellular carcinoma (HCC). J. Clin. Oncol. meeting abstract. 2007. 25. P. 15155.
28. Cumming K.M., Besher M.H. Interaction strategies to improve compliance wish medical regimens by ambulatory hemodialysis patients. Journal of behavioral medicine. 1991. Vol. 4. № 1. P. 111-119.
29. Gremeaux V., Renault J., Pardon L., Deley G. et al. Lowfrequency electric muscle stimulation combined with physical therapy after total hip arthroplasty for hip osteoarthritis in elderly patients: A randomized controlled trial. Arch. Phys. Med. Rehabil. 2008. Vol. 89. P. 2265.
30. Hode L. Low-Level Laser Therapy May Have Cancer Fighting Role. Photomedicine and Laser Surgery. 2016. Vol. 34. № 6.
31. McEwen S., EganM., ChasenM., Fitch R.N. and the Partners in Cancer Rehabilitation Research Group. Consensus recommendations for cancer rehabilitation: research and education priorities. Curr. Oncol. 2013. Vol. 20(1). P. 64-69.
32. Peters L., Sellick K. Quality of life of cancer patients receiving inpatient and home-based palliative care. Journal of Advanced Nursing. 2006. Vol. 53. Issue 5. P. 524-33.
33. Porcari J.P., Miller J., Cornwell K, Foster C. et al. The effects of neuromuscular stimulation training on abdominal strength, endurance and selected anthropometric measure. J. Sports Sci. Med. 2005. Vol. 4. P. 66-75.
34. Searle R.D., Bennett M.I., Johnson M.I., Callin S. et al. Transcutaneous Electrical Nerve Stimulation (TENS) for Cancer Bone Pain. J. Pain. Symptom Manage. 2009. Vol. 37. P. 424-428.
35. Shehadeha A., Dahlehb E.M., Salemc A, Sarhand Y. et al. Standardization of rehabilitation after limb salvage surgery for sarcomas improves patients' outcome. Hematol. Oncol. Stem. Cell Ther. 2013. Vol. 6(3, 4). P. 105-111.
36. Silver J.K., Baima J. Cancer pehabilitation: an opportunity to decrease treatment-related morbidity, increase cancer treatment options, and improve physical and psychological health outcomes. Am J. Phys. Med. Rehabil. 2013. Vol. 92(8). P. 715-727.
37. Silver J.K., Baima J., Mayer R.S. Impairment-Driven Cancer Rehabilitation: An Essential Component of Quality Care and Survivorship. CA Cancer J. Clin. 2013. Vol. 63. P. 295-317.
38. Silver J.K., Raj V.S., Fu J.B. et al. Cancer rehabilitation and palliative care: Critical components in the delivery of high-quality oncology services. Support Care Cancer. 2015. Vol. 23. P. 3633-3643.
39. Snow R.., Granata J., Ruhil A.V.S., Vogel K. et al. Associations Between Preoperative Physical Therapy and Post-Acute Care Utilization Patterns and Cost in Total Joint Replacement. The Journal of Bone & Joint Surgery. 2014. Vol. 96.
40. Spector P., Laufer Y., Elboim G.M., Kittelson A. et al. Neuromuscular Electrical Stimulation Therapy to Restore Quadriceps Muscle Function in Patients After Orthopaedic Surgery: A Novel Structured Approach. Journal of Bone & Joint Surgery. American Volume: 7 December. 2016. Vol. 98, Issue 23. P. 2017-2024.
41. Spires, Mary Catherine; Davis, Alicia; Kelly, Brian. Prosthetic Restoration and Rehabilitation of the Upper and Lower Extremity. Springer Publishing Company. 1st Ed. 2013. 400p.
j AiKapro, ^o npaKTUKye / To General Practitioner
42. Thome S.E., Bultz B.D, Baile W.F. Is There a Cost to Poor Communication in Cancer Care?: A Critical Review of the Literature. Psycho-Oncology: special issue: Patient — Professional Communication. 2005. Vol. 14. № 10. P. 875-884.
43. Vadala M, Morales-Medina J.C., Vallelunga A., Laurino C. et al. Mechanisms and therapeutic effectiveness of pulsed electromagnetic field therapy in oncology. Cancer Med. 2016. Vol. 5(11). P. 3128-3139.
44. Vincent S, Paramanandam V.S., Daptardar A.A., Gulia A. Rehabilitation following Limb-Salvage Surgery in Sarcoma. J. of Bone and Soft Tissue Tumors. 2016. Vol. 2. I. 2. P. 19-22.
OmpuMaHo/Received 11.05.2019 Peu,eH30BaH0/Revised 01.06.219 npuuHnmo do dpyny/Accepted 11.06.2019 ■
Рой И.В., Проценко В.В., Солоницын Е.А., Борзых Н.О.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Принципы реабилитации больных с опухолевым поражением костей (современный взгляд на проблему)
Резюме. В статье освещаются актуальные вопросы реабилитации онкологических больных, в частности с опухолями костей. Определено понятие реабилитации, ее цели и виды. При анализе современной отечественной и зарубежной литературы выяснено, что сейчас расширяются показания к использованию тех или иных методов лечебной физкультуры и физиотерапии, даже при злокачественных новообразованиях костей. Прослежена тесная связь реабилитации и качества жизни
пациента, описаны методики определения качества жизни. Очерчены проблемы для разработки и широкого внедрения реабилитационных программ на всех уровнях медицинской помощи населению. Намечены перспективы дальнейшего изучения и развития проблемы.
Ключевые слова: онкология; опухоли костей; злокачественные новообразования; протезирование; реабилитация; качество жизни
I.V. Roy, V.V. Protsenko, Ye.A. Solonitsyn, N.O. Borzykh
State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Principles of rehabilitation (modern view
Abstract. The article raises topical issues of rehabilitation of cancer patients, in particular, with bone tumors. The concept of rehabilitation, its goals and types are covered. The modern domestic and foreign literature has been analyzed, and it has been clarified that the indications for the use of physical therapy and physiotherapy expanded, even for malignant bone tumors. A close relationship between rehabilitation and the patient's quality of life has been traced,
of patients with bone tumors of the problem)
and methods for determining the quality of life have been described. The problems for the development and widespread introduction of rehabilitation programs at all levels of medical care to the population are clarified. Prospects for further study and development of the problem are outlined.
Keywords: oncology; bone tumors; malignant neoplasms; pros-thetics; rehabilitation; quality of life
