CC BY
33
УДК 7.05:687.01
Н.В. ЧУПР1НА
Ки!вський нацюнальний ушверситет технологш та дизайну
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ МОДНИХ ОБРАЗ1В В 1НДУСТР11 МОДИ В КОНТЕКСТ1 КРИЗИ СПОЖИВАННЯ МОДНИХ ПРОДУКТ1В
У po6omi аналгзуються основш властивостi актуальних тенденцш моди i формування модних o6pa3ie в контекстi кризи споживання модних npodyxmie. Характеризуется система взаемозв'язюв основних рис так звано! «кризовоi моди». Клaсифiковaнi ознаки основних стильових i композицшно-проектних ознак описаних стильових нaпрямiв сучасноi тдустри моди. Визначеш тдикатори iденmичносmi ознак класифжаци стильових i композицшно-проектних характеристик i охарактеризована роль кожного з них у формуванн модних о6рaзiв в тдустри моди. У ходi роботи структуровано узaгaльненi типи проектних характеристик костюма, проведено акцентування !х проектно-композицшних характеристик.
Ключов1 слова: 1ццустры моди, модний образ, кризова мода, продукт моди, масова мода, еклект изм, дизайнерський бренд.
Н.В. ЧУПРИНА
Киевский национальный университет технологий и дизайна
ПРИНЦИПЫ ФОРМИРОВАНИЯ МОДНЫХ ОБРАЗОВ В ИНДУСТРИИ МОДЫ В КОНТЕКСТЕ КРИЗИСА ПОТРЕБЛЕНИЯ МОДНЫХ ПРОДУКТОВ
В работе анализируются основные свойства актуальных тенденций моды и формирования модных о6разов в контексте кризиса потре6ления модных продуктов. Характеризуется система взаимосвязей основных черт так называемой «кризисной моды». Классифицированы признаки основных стилевых и композиционно-проектных признаков описанных стилевых направлений современной индустрии моды. Определены индикаторы идентичности признаков классификации стилевьт и композиционно-проект ных характ ерист ик и охаракт еризована рольь каждого из них в формировании модных образов в индустрии моды В ходе работы структурированы обобщенные типы проектных характеристик костюма, проведено акцентирование их проектно-композиционных характеристик.
Ключевые слова: индустрия моды, модный образ, кризисная мода, продукт моды, массовая мода, эклект изм, дизайнерский бренд.
N.V. CHOUPRINA
Kyiv National University Of Technologies And Design
PRINCIPLES OF FORMING OF FASHION IMAGES IN FASHION INDUSTRY IN CONTEXT OF THE CRISIS OF CONSUMPTIONS OF FASHION PRODUCTS
Basic properties of actual fashion tendencies and of forming of fashion appearances are analysed in the context of crisis of consumption offashion products. The system of intercommunications of basic lines of the so-called "crisis fashion " is characterized. The parameters of basic vividly-stylistic and project-compositive characteristics of the described stylish trends of modern fashion industry are classified. The indicators of identity of signs of classification of vividly-stylistic and project-compositive descriptions are grounded. The role of each of them in forming of fashion looks and projective images in fashion industry is described. The most generalized types of projects descriptions of suit are structured, accenting of their project-compositive descriptions is conducted in the article.
Keywords: fashion industry, fashion image, crisis fashion, fashion product, mass market, eklekticism, designers' brend.
Постановка проблеми
Загальновщомо, що споживацьш можливосп i побажання у вибор1 модних продуктов безпосередньо залежать вщ економiчних реалш сустльства. У той же час, криза е активним стимулятором для творчих пошушв i креативних експерименпв, особливо у сферi моди та iмiджу. Не дивлячись на те, що песимютично налаштоваш критики про це говорять настирливо i регулярно, кризова ситуащя не в змозi швелювати прагнення людини бути модною, яскравою, iндивiдуальною. I реалiзацiя цього прагнення характерна не тшьки для сегменпв iндустрil моди, орiентованих на iндивiдуальний дизайн i одиничне виробництво модних продукпв. Останшм часом все актившше подiбна iндивiдуалiзацiя моди охоплюе сегменти масово! моди i залучае до цього процесу всю бшьшу шльшсть
суб'екпв iHgycrpii моди, що функцiонують в сегмент «mass market». Так, зокрема, багато сучасних дизайнерських 6peHgiB i Будинк1в моди, як суб'екти iндyстpil моди, прагнуть охопити своею дiяльнiстю сферу «формування модних стандаpтiв i виробництва модного одягу як продукту моди, залежно вiд того, в якому сегменп ринку модного одягу вони ведуть дiяльнiсть, та в контексп аналiзy чинник1в, як1 впливають на розробку колекцiй одягу масового споживання» [1, с. 54].
Таким чином, слщ зазначити, що процес стpyктypно-композицiйного формування проектного piшення модного одягу як продукту масово! моди е невщ'емним елементом pацiонального формоутворення моделей одягу промислового виробництва. А вщповщно, одним з найбiльш актуальних аспекпв цього процесу е розробка концепцп i методики формування актуального проектного образу, заснованого на узгодженш певних модних тенденцш i стандарпв, з одного боку, i специфiки сприйняття цiльовою споживацькою аyдитоpiею певного модного продукту, що розробляеться, з шшого боку.
1ншим словами, безперечно своечасним слщ назвати завдання розробки методики формування актуальних проектних обpазiв в сyчаснiй iндyстpil модного одягу i прогнозування (на основi короткострокових модних тенденцiй) основних образно-стильових та проектно-композицшних ознак одягу промислового виробництва як продукту iндyстpil моди. Одержаний результат можливо прийняти за мшмально достатню i максимально узагальнену початкову шформацш, придатну для розробки i виготовлення асортиментних сеpiй i колекцш нових моделей одягу на етапах техшчного проектування i подальшого масового тиражування.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй Аналiз споживацько! поведiнки людей, що безпосередньо беруть участь у формуванш ринку модного одягу, представлений в роботах соцюлопв, насамперед, А.Б. Гофмана [2], А. Л1нч i М.Д. Штраус (профессори кафедри текстиля i швейних виpобiв Унiвеpситетy Швтчно1 Айови, США) у сво!х роботах приводять аналiз основних теорш, що iснyють у сфеpi дослiдження моди, культурологи, соцюлогп, психологи i мистецтвознавства. Так, зокрема, вони обгрунтовують «...сутшсть формування смакових i стильових переваг наших сучасник1в, результатом яких е тренди, заявленi в колекщях на подiyмах, та !х yспiшний продаж в бyтiках» [3, с. 17]. Сощальний контекст як виробництва, так i споживання модних продукпв ретельно охарактеризований в роботах професора Технологiчного iнститyтy моди Ю. Кавамури (США), який проводить всебiчний «...аналiз споживацько1 поведiнки людей, яш приймають моду. Коли мода досягае стадп споживання, вона пiддаеться процесу трансформацп i перетворюеться на щось конкретшше i ввдчутне, а саме в моду в одязь..Мода, що пройшла етап створення, повинна виявитися затребуваною, щоб пiдтвеpдилася i змщнилася вipа в моду. Без завершального акту схвалення i споживання мода, як культурний продукт, не е сформованим» [4, с. 131]. Соцюлог Д. Крейн, що спецiалiзyеться на дослiдженнях дизайну костюма як професшно1 дiяльностi, дослiджyе «..як природа штуцюнальних оpганiзацiй моди вщображаеться на тому, що пропонуеться споживачам, як самi споживачi впливають на те, що потрапляе пiд визначення моди, i який вплив справляють пpофесiйнi оргашзацп на модельеpiв...» [4, с. 90], [5, с. 126]. Експерти у сфеpi моди Н. Уайт та Й Гpiффiтс (Центральний коледж мистецтв i дизайну св. Мартша, Великобpитанiя), дослiджyючи феномен системи моди, обгрунтовують ll актyальнiсть як глобального бiзнесy, а також анатзують перетин моди i сучасносп, творчосп i маркетингу. У сво1х дослвдженнях вони анал1зують «...приховат сили, що стимулюють розвиток моди, розглядають теоретичний i практичний аспекти fashion-системи, а також пропонують комплексний шдхвд, що охоплюе самi piзнi точки зору на fasЫon-бiзнес друго1 половини ХХ стол1ття» [6, з. 108]. Критики моди К. Гейл i Я. Каур (Вища школа моди i текстиля, Бipмiнгем, Агл1я) наводять численнi приклади, заснованi на досввд дiяльностi piзних учасник1в iндyстpil моди - дизайнеpiв, виробник1в, пpодавцiв, споживачiв, акцентуючи увагу на актуальних тенденщях розвитку модно1 щдустри. Так, зокрема, «ввдправною точкою !х досл1дження стала природа вщносин м1ж модою i текстилем. Пот1м вони досл1джують ключовi галyзi комеpцiйних i культурних зв'язюв, включаючи сировину, стpатегil ведення бiзнесy, психолог1ю споживачiв i майбyтнi технологи» [7, с. 46].
Формулювання мети дослвдження З iншого боку, в перерахованих дослщженнях вiдсyтнi теоpетичнi узагальнення або пpактичнi pекомендацil щодо розробки критерпв i паpаметpiв створення актуального проектного образу, в контексп еволюцп довгострокових модних тенденцiй i становлення модних стандаpтiв. Вiдповiдно, на основi проведеного аналiзy дослiджень i публжацш за даною тематикою, мета дано1 роботи визначена як розробка принцитв формування модних обpазiв в сучаснш масовiй модi, в контекстi кризи споживання модних продукпв. Для досягнення поставлено1 мети представляеться доцiльним визначення системи структурно-лопчних зв'язк1в елементiв проектного модного образу в сучаснш iндyстpil моди, а також характеристика сучасних модних тенденцш в умовах кризового вщношення споживачiв до одягу масового попиту як продукту сучасно1 iндyстpil моди.
Викладення основного матерiалу дослвдження Як вiдомо, пpiоpитети дiяльностi сучасно1 iндyстpil моди швидко змiнюються. Зокрема, все актившше «^сучасна людина висувае до костюма бшьш висок1 вимоги, хоче, щоб ш виpiзнявся
справжньою красою та високим ступенем зручносп... Ц якосп закладаються творцем вже в його первюний задум та доводяться до довершеносп пiд час матерiалiзацiï костюма як модного продукта та розповсюдження його естетики як модного стандарту в сустльстш [8, с. 120].
Основою для проведения дослщження щодо визначення основних властивостей актуальних тенденцш моди i формування модних образiв у контексп кризи споживання модних продукпв е колекцп Модних Будиншв та дизайнерських брендiв, представленнях на останнiх сесiях 2014-2015 рр., таких центрiв свiтовоï iндустрiï моди, як Париж, Мiлан, Нью Йорк, Москва, Кшв зокрема. За результатами проведеного аналiзу можна зробити певш висновки:
По-перше, тенденцп розкошi i гламура, як1 часом штучно тдтримуються вiдомими Будинками Висо^ моди, мало зютавляються з тенденцiями моди масовоï i слабо представленi на споживацькому ринку (mass-market).
По-друге, переважна бiльшiсть дизайнерських марок i брендiв сучасноï iндустрiï моди прагне тдтримувати споживацький формат економностi i всеосяжносп масових споживацьких побажань, що дозволяе в кризовi часи не слщувати яким-небудь гостромодним або гостросезонним, ввдрваним вiд реальностi, модним стандартам i образам.
По-трете, еклектизм i ретроспектившсть, як тенденцп формування модних трендiв у сучаснiй iндустрiï моди, набувають особливоï популярностi в перiоди кризового буття споживацького суспiльства. До слова, щ тенденцп сформувалися з настанням перших соцiально-економiчних або культурно-полггичних криз ХХ ст., i з того часу не втрачають свое1' актуальностi, проявляючись в тiй або iншiй сферi життя свiтовоï спiльноти. Згаданi еклектизм i ретроспектившсть, а також пониження купiвельноï спроможностi основноï маси споживачiв iндустрiï модного одягу, пiдвищуе затребувашсть таких iндивiдуальних рис моди як вштаж чи hаnd-made. 1накше кажучи, прояв iндивiдуальностi споживача вiтаеться сучасною iндустрiею моди на рiвнi офщшного декларування.
По-четверте, система розробки i тиражування модного одягу класiв Pret^-porter чи Bridge, в першу чергу, орiентована на масове споживання, а ïï основними рисами доцiльно вважати практицизм, функцюнальшсть, зручнiсть, природнiсть. Ц помiрнi в своему проявi властивосп не надiленi надмiрною декоративнiстю, як, наприклад, художнi i проектнi образи Haute Couture.
1х специфiка i привабливiсть полягае в застосуваннi лаконiчних строгих силуетiв, високояк1сних м'яких тканин та шших матерiалiв, що формують ввдчуття комфорту, глибоко1' яскраво1', але не кричущо1' колiрноï гамми предмепв одягу i аксесуарiв зокрема. Прийнято вважати, що таке помiрне ршення костюма максимально пiдкреслюе яскраву iндивiдуальнiсть ж1нки, а також вiдповiдае вимогам унiверсальностi, багатофункцiональностi та практичностi сучасно1' моди. Вiдповiдно, однiею з основних складових сучасних модних тенденцiй е простота та аскетизм мiнiмалiзму, як виявляються в строгих костюмах, вузьких брюках, ахроматичному колоритi таi асиметрп в композицiйних рiшеннях одягу вах типiв призначення.
По-п'яте. Враховуючи все, що сказано вище, аналiз актуальних модних тенденцш дозволяе видшити основш з них, як1 вiдображають кризовий стан споживацьких переваг в модг Це так моднi напрями як бохо-шик (boho-chick), гранж (grunge) таi бомж-стиль (homeless-style).
За результатами класифжованих ознак основних стильових i композицшно-проектних ознак описаних стильових напрямiв сучасно1' iндустрiï моди, представляеться можливим i доцшьним провести 1'х компаративний аналiз, з метою виявлення узагальнених характеристик так звано1' «кризово1' моди», що все актившше завойовуе увагу масового споживача, на якого орiентована дiяльнiсть сучасно1' iндустрiï моди i формування методичних рекомендацiй щодо проектування актуальних моделей модного одягу, в контексп так звано1' «кризово1' моди».
Так, вказаний компаративний аналiз доцiльно проводити у дек1лька етапiв. Перший з них припускае порiвняно-описову характеристику основних властивостей дослщжених стильових напрямiв «гранж», «бохо-шик» та «бомж-стайл», з визначенням iндикаторiв iдентичностi ознак класифiкацiï стильових i композицшно-проектних характеристик кожного з дослщжуваних напрямiв в сучаснiй модг При цьому, пiд «iндикатором щентичносп» маеться на увазi використання аналопчних стильових, композицiйно-проектних, колористичних та шших характеристик, яш беруть участь в класифжацп стильових ознак так звано1' «кризово1' моди».
Наступний етап компаративного аналiзу, з визначенням iндикаторiв щентичносп формування модного образу, в контексп «кризово1' моди», дозволяе визначити найбшьш стiйкi образно-стильовi i проектно-композицiйнi ознаки формованого образу, для подальшо1' його реалiзацiï в костюмi. В ходi проведеного дослiдження в роботi перевiрцi на змiстову iдентичнiсть пiддавалися основш характеристики проектно-композицшних ознак стильових напрямiв «гранж», «бохо-шик» та «бомж-стайл», яш щентифжоваш як варiанти матерiалiзацiï «кризово1' моди». Визначення вказаних iндикаторiв iдентичностi дозволило зафiксувати найбiльш стшш з них, як1 доцiльно застосовувати при формуванш проектного образу споживача i розробщ модних образiв в умовах так звано!' «кризово!' моди».
Порiвнявши видшеш ознаки з характеристиками основних тенденцш «кризово! моди» (визначеними на основi актуальних колекцш вiдомих дизайнерських брендiв на первинних етапах дослщження (рис. 1), стае можливим визначити !х приналежнiсть до одше! з основних рис так звано! «кризово! моди» (рис. 2).
о
о а о
а
и
щ
н о о а в н и ев Ч а
а о Я и о
а
"3
ш ев
м
а
ев §
щ
н и
и Рч
1ндикатори вдентичност1
Характеристика «кризовоЧ моди»
Риса «кризово! моди»
багатошаровкть елемн-пв костюма - комплектна основа костюма - ушверсальшсть речей 1
намоташ елементи костюма [ аксесуар1в, що створюють ктотний об'ем
багатошаровий оберемок речей, намотаних одне поверх одного
сумш основних базових стил1в, перевага в одяз1 вщдаеться ушверсальносп [ практичност - межi мiж типово чоловiчим i жiночим одягом розмиваються - змiшення стильових ршень елементiв комплекту або ансамблю
впевнешсть в сво!х силах, [ в той же час, безтурботшсть
змшування несумкних тканин
контрастне поеднання р1зних фактур тканин [ малюнюв
замша дорогих матер1атв, обробки, аксесуар1в на нетрадицшш або ручно! роботи
брудний, рваний, поношений одяг
поношенють одягу
волосся довге, спутане, [ навгть шод1 дещо брудне - пом'ятють, поношенiстъ, вицвЫсть
максимальне зктарення тканини
надання речам заношеного вигляду
темш й тьмяш тони
тонке нюансування пастельно-арих кольор1в - чорний, рiзнi вiдтiнки сiрого, бший - бежево-коричнева гама - ввдсутшсть помiтних колъорiв
свгтш натуральш тони
маюяж легкий, без «хитрощ1в»
поеднання переваг [ бажання людей, незалежних вщ правил [ законом1рностей модно! поведшки [ диктату под1ум1в - строго - дiловi костюми як для чоловiкiв, так i для ж!нок, з ввдтшками iнших рис «кризово! моди» - меж! мiж типово чоловiчим i жiночим одягом розмиваються - змшення стильових рiшенъ елементiв комплекту або ансамблю
людина повинна бути внутршньо абсолютно вшьна вщ думки сусшльства [ його рамок
непереачна особистють
використання матер1ашв в нетрадицшному значенш
необроблешсть зр1з1в [ деталей - зачiпки, дiри, стршки, пошарпанiстъ
розпатлане, кошлате, недбале, хаотично з1бране волосся
необроблеш шви [ розпущеш петш
маюяж не яскравий, з вщтшками близькими до природных_
тьмят непом1тн1 кольори
- бежево-коричнева гама
прикраси з величезним камшням
найдорожчими в образ! повинш бути аксесуари: туфл1, сумки, прикраси_
застосування в обробщ тшьки натуральних матер1ал1в_
розробка hand-made аксесуар1в [ прикрас з нетрадицшних матер1ал1в_
- саморобш сумки i капелюхи, прикраси з паперу, дерева, тканини
вштажш аксесуари [ прикраси - ретро-фасони - носталъгiчнi рисунки - вбрання зi скринь бабусь та маминих антресолей
застосування вштажних елемен™
вштаж, в поеднанш з ручною роботою
реч1 мшкуват!, розтягнуп, вшьш - збшьшення вар1ант1в вида - м1жсезонна спадковкть 1 тенденцш - повторне використання речей
на декшька розм1р1в бшьше, шж потр1бно
одяг «Ь чужого плеча»
комбинаторн1сть
зм1шення елемент1в
ефект поношеност1
ахроматичнють, нейтральшсть, приглушешсть
офгсний стиль, з ввдпнками шших рис «кризово! моди»
ефект неохайност1
нейтральн1сть
виразшсть аксесуар1в
вштажшсть, ретроспектившсть
трансформа-тившсть
Рис. 2. Ф1ксац1я найбшьш стшких ознак формування проектного образу споживача при розробщ модних образ1в в контексй так звано! «кризово! моди»
За результатами попередшх дослЦджень модного одягу (розробленого в руслЦ стильових напрямiв «гранж», «бохо-шик», «бомж-стайл», ЦдентифЦкованих як прояви «кризовоï моди»), зв'язшв одягу з людиною (споживачем) та навколишшм середовищем, а також з урахуванням соцЦально-психологiчних, економiко-iндустрiальних та художньо-естетичних аспектiв аналiзу, в ходi проведеноï роботи була сформована концепщя автоматизованого проектування сучасного одягу на основi аналiзу органiзуючих понять у сферi композицiйно-технологiчних елементiв, характерних для вказаних вище актуальних стильових напрямiв моди, з урахуванням можливостi застосування ЕОМ. Шляхом дослiдження образно-стилiстичних, а також проектно-композицшних характеристик костюма було встановлено, що його структура та образний змЦст е першочерговими серед чиннишв, яш створюють художньо-проектний образ в цшому.
Для формального опису структури проектного образу (у контексп так званоï «кризовоï моди»), було використано саме такий розподiл образно-стилЦстичних та проектно-композицiйних ознак модного образу, яш е домiнуючими у формуванш вивчених стильових напрямiв моди «гранж», «бохо-шик», «бомж-стайл». Сукупшсть вихiдних ознак форми, естетичного образу i проектно-композицшних характеристик мають такий ступiнь шформативносп, яка дозволяе описати костюм на рiвнi, достатньому для його художнього проектування. Описана вище система вирiшуе задачу формалiзацiï структурного опису проектного образу шляхом створення вiдповiдноï системи кодування. Кодування первинних елеменпв проектного модного образу, в контексп так званоï «кризовоï моди», зробило можливим виявлення причинно-наслЦдкових зв'язк1в мЦж окремими проектним ознаками модного образу i 1х можливими комбiнацiями, з метою подальшого застосування в проектуваннi колекцп модного одягу. Структурно-логiчна схема взаемозв'язшв первинних елементiв проектного модного образу, в контексп так званоï «кризовоï моди» представлена на рис. 3. Крiм того, дану схему можна розглядати як алгоритм поетапного застосування методу оргатзуючих понять при асимшяцл первинних характеристик образно-стилiстичних та проектно-композицшних рЦшень модного образу, в контексп так званоï «кризовоï моди».
Розроблена система структурно-лопчних зв'язк1в характеристик i елеменпв проектного модного образу дозволила шдшти до розробки методу прогнозування найбiльш стiйких характеристик модного проектного образу в шдустрп моди, з метою 1х своечасного використання при розробщ актуальних модних образiв i моделей одягу як продукпв iндустрiï моди. У результатi дослЦдження за вказаною методикою був створений банк даних, в який занесена шформащя про ва можливi варiанти образно-стильових i проектно-композицiйних ознак модного образу, осшльки вiд 1х комбiнаторних взаемозв'язк1в залежить варiативнiсть моделей модного одягу в колекщях рiзного призначення. Таким чином, замiна однiеï чи iншоï проектноï ознаки спричиняе за собою змiну всього модного образу або форми костюма. Створений банк даних покладений в основу розробки концепцп автоматизованого проектування колекцп актуальних моделей одягу, в контексп «кризовоï моди». Крiм того, в робот був проведений вЦдбЦр варiантiв, прийнятних для застосування комбiнацiй образно-стильових та проектно-композицшних характеристик прогнозованого модного образу, що значно полегшуе завдання вибору рацiональних проектних рiшень актуальних моделей одягу та оцшку 1х якосп. Таким чином, результати формування основних властивостей актуальних проектних образЦв в Цндустрп моди, одержат в ходЦ проведення морфолопчного синтезу, дозволяють повернутися до використання методу оргашзуючих понять для оцшки одержаних комбшацш образно-стильових та проектно-композицшних ознак, стосовно 1х вЦдповЦдностЦ поставленим вимогам проектування i розробки рЦшень елементЦв i удосконалення принцишв дп, для прогнозування модних проектних образЦв i формування актуальних моделей одягу (у контексп так званоï «кризовоï моди»). На рис. 4 представленЦ найбшьш рацюнальш варЦанти образно-стильових та проектно-композицшних ознак, що покладенЦ в основу розробки актуальних моделей колекцп костюма, яка представляе втшення властивостей так званоï «кризовоï моди». Всього у ходЦ дослЦдження було вщбрано 14 варЦантЦв для проектування актуальноï колекцп костюма.
1накше кажучи, тЦ зЦ сформованих моделей костюма, якЦ найкращим чином вЦдповЦдають вимогам проектного завдання, надшет найбЦльш виразними образно-стильовими ознаками, мають рацюнальне проектно-композицЦйне рЦшення, вЦдповЦдають вимогам дизайнерськоï новизни i перспективному напряму моди, розробленЦ на основЦ науково обгрунтованоï методики дизайну систем, можуть бути запропонованЦ для подальшоï розробки i впровадження у виробництво як продукт iндустрiï моди.
ЗгЦдно принципЦв системного пЦдходу до побудови колекцп актуального модного одягу, при проектуваннЦ моделей сучасного костюма на основЦ асимшяцл образно-стильових та проектно-композицшних ознак так звака «кризовоï моди», в ходЦ роботи були вЦзуалЦзованЦ узагальненЦ типи структури костюма, проведено акцентування 1х проектно-композицЦйних характеристик, визначено видозмЦну i розвиток в межах кожного блоку колекцп. ПодЦбнЦ варЦанти вiзуалiзацiï були розробленЦ для кожного варЦанту комбiнацiï ознак, що втшюють властивостЦ i характеристики так званоï «кризовоï моди».
КрЦм того, шдтверджуються результати попереднЦх дослЦджень щодо «сшвставлення технЦчного та художнього проектування. що утворюють единий процес рацюнального проектування в iндустрiï
моди, створюе в цьому комплексному процесЦ модний продукт з техшчною доцшьшстю, наповнюючи його суспшьним змЦстом та естетичною щнтстю [8, с. 122].
Рис. 3. Структурно-лопчна схема взаемозв'язшв первинних елементiв проектного модного образу, в контекст так звано!' «кризово'1 моди»
Досягнення ше! мети робить можливим, у першу чергу, художне проектування актуально!' колекцп костюма, на основi аналiзу характеристик естетично! якостi та iз застосуванням сучасних методик дизайн-проектування сучасно! iндустрi! моди.
концепт-BapiaHT 1
- асиметрично запахненi елементи костюма
- речi мiшкуватi, розтягнутi, вшьш
- найдорожчими в образi повинш бути аксесуари
- застосування вштажних елеменпв
- розробка hand-made аксесуарiв i прикрас з нетрадицiйних матерiалiв
- темнi i тьмянi тони
- прикраси з величезним камшням
концепт-BapiaHT 2
- поеднання уподобань i бажань людей, незалежних вщ правил i закономiрностей модно! поведшки i диктату подiумiв
- речi на дек1лька розмiрiв бiльше, тж потрiбно
- вiнтажнi аксесуари i прикраси
- контрастне поеднання рiзних фактур i малюнк1в
- використання матерiалiв в нетрадицiйному значеннi
- свил натуральнi кольори
концепт-вар1ант 3
- поеднання основних базових стилiв, перевага в одязi вiддаеться ушверсальносп та практичностi
- одяг «з чужого плеча»
- прикраси з величезних складових елементiв, зокрема, камшня
- вiзаж не яскравий, з вщпнками, близькими до природних
- багатошаровий оберемок речей, намотаних поверх одне одного
- замша дорогих матерiалiв, обробки, аксесуарiв на нетрадицшш або ручно! роботи
- свиш, натуральш тони
концепт-вар1ант 4
- багаточислеш шари елментiв костюма
- змiшування несумiсних тканин
- вштаж, у поеднанш з ручною роботою
- вилинял^ непоказнi кольори
- вiзаж легкий, «без хитрощiв»
- контрастне поеднання рiзних фактур тканин та рисуншв
- максимальне штучне старшня тканин
концепт-вар1ант 5
- поеднання основних базових стилiв, перевага в одязi вiддаеться унiверсальностi та практичносп
- поношенiсть одягу
- необроблешсть кра!в та деталей
- одяг <аз чужого плеча»
- тонке нюансування пастельно-сiрих тонiв
Рис. 4. Вар1анти образно-стильових та проектно-композицшних ознак, як представляють втшення
властивостей так звано! «кризово! моди» (для розробки актуально! колекци костюма)
Висновки
1. На coMbi проведения комплексного системного дослщження найбшьш актуальних тенденцш у формуванш проектного образу в сучаснш iндустрi! моди охарактеризована стилютика трактування модних проектних образiв та сформульованi критерп i! еволюцп, особливостi образно-стильових та проектно-композицiйних ознак формування на !х основi актуальних модних тенденцш
2. Проведений компаративний аналiз образно-стилютичного трактування модних проектних образiв в масовiй модi, в контексп кризи споживацького суспiльства, дозволив узагальнити основш образно-естетичнi критерп класифшацп актуального проектного образу в сучаснш iндустрil моди.
3. У ходi проведеного дослiджения обгрунтована актуалiзацiя образно-стильових та проектно-композицшних складових формування довгострокових, короткострокових та поточних модних тенденцш, в контексп так звано! «кризово! моди».
4. У рамках проведеного дослщження були вiзуалiзованi узагальнеш типи структури костюма, проведено акцентування !х проектно-композицiйних характеристик, визначено видозмiну i розвиток в межах кожного блоку колекцп.
Для досягнення поставлено! мети в ходi дослiджения реалiзованi так1 завдання:
- проведено аналiз актуальних модних тенденцiй, як1 вщображають кризовий стан споживацьких переваг у модц
- визначенi iндикатори щентичносп ознак класифiкацi! стильових та композицшно-проектних характеристик кожного з дослiджуваних напрямiв сучасно! моди;
- визначенi та сформульоваш основнi критерi! створення проектного модного образу;
- проведена класифшашя оргашзуючих понять формування модного образу;
- запропонований поетапна структурно-логiчна послщовшсть проведення морфологiчного синтезу структурних елеменпв проектного образу;
- визначенi узагальнеш концепт-варiанти комбiнацiй ознак, що вплюють властивостi i характеристики так звано! «кризово! моди».
Практичне значення одержаних результапв полягае в можливостi !х застосування як критерi!в формування i оцiнки образно-стильових i проектно-iнформацiйних складових вiзуалiзацi! проектного образу в iндустрi! моди, в естетичнiй комунiкацi!. Систематизований вiзуальний матерiал являе iнтерес для практикуючих дизайнерiв й оглядачiв ЗМ1, як1 висвiтлюють питання моди. Результати дослщження можуть також бути використаш як при аналiзi чи формуванш актуальних модних образiв в iндустрi! моди, так i при розробц чи реалiзацi! колекцiй модного одягу масового споживання.
За результатами дослщження можливо сформулювати основнi засади методики формування актуальних проектних образiв в сучаснш iндустрi! модного одягу i прогнозування (на основi короткострокових модних тенденцш) основних образно-стильових та проектно-композицшних ознак одягу промислового виробництва як продукту iндустрi! моди.
Список використаноТ лiтеpaтуpи
1. Чупрiна Н.В. Аналiз дiяльностi Будинку моди як суб'екта iндустрi! моди / Н.В. Чупрша // Вiсник ХДАДМ. - 2013. - №1. - С. 54-57.
2. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения / А.Б. Гофман. - СПб.: Питер, 2004. - 208 с.: илл.
3. Линч А. Изменения в моде: причины и следствия / А. Линч, М.Д. Штраус. - Минск: Гревцов Паблишер, 2009. - 280 с.
4. Кавамура Ю. Теория и практика создания моды / Ю. Кавамура. - Минск: Гревцов Паблишер, 2009. - 192 с.
5. Crane D. Fashion and its Social Agendas: Class, Gender and Identity in Clothing / D. Crane. - Chicago: University of Chicago Press, 2000. - 184 p.
6. Уайт Н. Fashion-бизнес: тория, практика, феномен / Н.Уайт, Й. Гриффитс. - Минск: Гревцов Паблишер, 2008. - 272 с.
7. Гейл К. Мода и текстиль: рождение новых тенденций / К. Гейл, Я. Каур. - Минск: Гревцов Паблишер, 2009. - 240 с.
8. Чупрша Н.В. Специфша дизайну костюма в умовах шдустрп моди / Н.В. Чупрша // Вюник ХДАДМ. - 2011. - №6. - С. 120-122.
