CC BY
67ного отношения к её образу. Передавая музыкальными средствами лучезарность материнского характера, Гречанинов прикоснулся к струнам детской души, бережно поддерживая многовековой опыт предков.
Список литературы:
1. Айзенштадт С. А. Детский альбом П.И.Чайковского. - М.: Классика-XXI век,
2003. - 75 с.
2. Баязитова Д.И. Интонационная лексика в содержании пьес детского фортепианного репертуара: дис. ... канд. искусствоведения. - Уфа, 2008. - 308 с.
3. Владимиров А. В. Учебник жизни: Книга для чтения в семье и школе. - М.: Дрофа-Плюс, 2008. - 224 с., ил.
4. Кураев А. В. Школьное богословие. - СПб.: Светлояр, 2000. - 370 с.
5. Паисов Ю.И. Александр Гречанинов. Жизнь и творчество. - М.: Композитор,
2004, - 600 с.
6. Сорокина Е.А. Мир детства в русской музыке XIX века. - Тамбов.: Тамб. гос. муз.-пед. ин-т им. С.В. Рахманинова, 2012. - 182 с.
7. Томпакова О.М. Певец русской темы. Александр Тихонович Гречанинов. -СПб.: Композитор, 2007. - 188 с.
8. Piano Works by Alexander Gretchaninoff Selected and Introduced by Maurice Hin-son. - New York.: Scott Music Corporation, 1992. - 40 p.
циклшшсть моди в хх СТОЛ1ТТ1
Шевченко Олена Володимир1вна
Викладач кафедри ¡ндустри моди Кигвського нацюнального утверситету культуры i мистецтв, Украгна, Кигв
CYCLICAL FASHION IN THE TWENTIETH CENTURY
Shevchenko Olena
University professor of Kyiv national University of culture and arts, Ukraine, Kiev
У статп систематизоваш науковi дослщження еволюцшних особливостей моди ХХ ст., зокрема стильових елементсв зачюки та костюму, акцентовано увагу на ци^ч-ност та складових прогнозування за певними законами.
Ключов1 слова: мода, стиль, костюм, еволющя, ци^чнють.
In the article the scientific studies of the evolutionary peculiarities of fashion of the twentieth century, particularly the style elements of haircut and costume, the attention is focused on the cycle and components forecasting according to certain laws.
Keywords: fashion, style, suit, evolution, cyclicity.
Мода як глобалiзований процес найтюшшим чином пов'язана з економiчною гло-балiзацiею, в першу чергу з тим ii сегментом, який утворюе мехашзми ii споживання. Впродовж плинносп юторичного часу вщбувалися змши в економщ та суспшьсга, i це прямим чином вщзначалося i на розвитку та поширенш моди ХХ ст.
Актуальшсть теми дослщження обумовлена переходом моди з буденного явища в розряд структурно! iндустрiалiзацii i нерозривно пов'язана з розширенням меж ii впли-ву на вс сфери дiяльностi людини i розумшням ii екзистенщальних щнностей. Даний перехщ наочно простежуеться при аналiзi еволюцп моди, починаючи вщ появи ii прае-лемешив в дошдус^альному суспшьсга i закшчуючи перетворенням в систему, з еле-ментами самооргашзацп, в епоху постiндустрiалiзму. Поступово мода стае чинником, що дае щннюнотворш параметри суспшьству.
Еволющя моди пов'язана з закономiрною змшою стилiв, що обумовлено динамь кою iсторичних умов життя суспiльства. Формуванню тенденцiй моди сприяе стиль, який пов'язаний з системою регулювання суспшьно'1 поведiнки людей, що знаходить вщображення в етицi, моралi, звичаях i накладае свiй вiдбиток на характер зовшшнього вигляду людини. Вiдомо, що стиль визначаеться як конкурентна, стшка, складна мода епохи, в яюй мода виражае економiчний стан, пол^ичш погляди, розвиток культури, ставлення до зовшшнього св^у. На формування шдивщуального стилю людини мо-жуть впливати л^ературш образи, твори живопису, образи кшогеро'1в, поняття зi свiту музики, особливо танцювально'1, що в наш час часто породжують цiлi стильовi напря-ми. Характернi особливостi цих напрямiв виявляються в iндивiдуальних стилях рiзних людей. Найбiльш поширеними серед них вважаються такi: романтичний , дшовий, спортивний, класичний, етно стиль та шшь Виявлення характерних сташв в рiзних культурах, зростання узгодження мiж деякими сутностями i зразками - все це разом i е те, що складае стиль культури. Вважаеться що загальнокультурний стиль як вщношен-ня розповсюдженосп якостей не може бути завершеним, та зненацька досягнутим.
Стввщношення мiж поняттями мода та стиль представлен в роботах дослщниюв О. П. Борзовой, О. В. Гамана, Л. В. Орловой, В.1. Толстих, яю вщносять до рiзних перiодiв, однак, зазначимо, що до формування костюма у ХХ сгаштп сприяло зарод-ження шдус^ального методу виготовлення одягу. Вщомо, що моднi форми повторю-ються через певний промiжок часу. 1снуе взаемозв'язок елемент1в моди з часовим перюдом 1'х виявлення. G такий вщомий вислiв, що: мода е: «крикливою» за три роки до свого визнання, смшива - за рш, красива - коли визнана, потворна - через десять роюв, весела - через двадцять роюв, утшна - через тридцять, своерщна - через п'ятдесят рокiв, приемна - через амдесят рокiв, романтична - через сто роюв i прекрасна - через сто п'ятдесят роюв. Суттевим фактором щорiчних, щосезонних динамiчних змiн у модi, яка повторюеться у головних сво'1'х тенденщях, е створення нових тканин, техшчних обладнань, що оновлюють образ, який обумовлюеться новими естетичними вимогами.
Характернi властивостi моди, зокрема таю як певш закономiрностi та ритм, теоретично й емтрично дослщжуеться, використовуеться у практицi проектування i моде-лювання. Вiдомо, що змша форми костюма пов'язана з певною ци^чшстю. Цикл, через який повшстю оновлюеться форма, складае до двадцять чотирьох роюв, а натвцикл - вiд десяти з половиною до дванадцяти з половиною роюв. 1снують також цикли три-валютю три, вiсiм, тринадцять, тридцять чотири, п'ятдесят п'ять роюв, в межах яких розвиваються будь-якi деталi, форми, узори або структура тканини.
Важливими для розумшня особливостей циктчност1 моди е таю положення в те-орiях дослiдникiв моди ХХ ст. про ци^чшсть i динамiчнiсть моди:
- стосовно костюму: поступово залишив ознаки нащональносп, перестав бути европоцентричним, почали проектувати, носити i виготовляти не тшьки европейщ; розподiл не за становими ознаками, а за призначенням i функцюнальшстю (великий вплив на стилестворення дав розподш шдустрп моди на prêt-a-porter та haute couture i новi засоби панування продажу в моднш шдустрп); склались ушфшоваш i широко ку-льтивоваш суспiльством напрямки: спортивний, дiловий, класичний сташ; винайшли новi способи пропаганди сучасних естетичних iдеалiв: створенi модш полiграфiя, фото-графiя i юнематограф, iнтернет i комп'ютерна графiка, склались традицп проведення дефiле, як рекламного шоу i параду моделей i образiв; еволющонували технологи в тек-стильнiй, хiмiчнiй i швейнiй промисловосп, що дозволили отримати новi форми костюму i нову кольорова гаму; з'явились новi напрямки в модi - ушсекс, фемiнiзм, панк, хт i травестi, якi надали помггний вплив на моделювання костюму i вщбились на сти-лютищ образiв; сформувалися iндивiдуальнi стилi (в юторп костюма iндивiдуальнi сти-лi майже не були вiдомi, найбшьш близькi до цього були денд^. Змiна моди i стилiв не т1льки природнiм шляхом прискорились, але й набула шш^ нiж в попередш вiки, способи розповсюдження i моделi функцiонування. 156
- кожного разу вщбуваеться така послщовшсть сташв: конструктивний-декоративний-орнаментальний-конструктивний - ... - ...; iсторичний розвиток в прик-ладних мистецтвах е хвилеподiбним процесом, що хитаеться мiж конструктивною i декоративною тенденцieю.
- асощювання появи стилiв з ударами пульсу i уявлення ща появи у виглядi ю-торичного ланцюга, в якому стилi йдуть один за одним (О. Шпенглер);
- вивчення процеав функщонування стилю не в контексп юторп, а з середини явища, виявляючи його зародження, зростання i вмирання в культур^ розподiлення цього процесу на п'ять етатв; створення стилю може бути вразливо швидким до тса мсти, доки не буде досягнутий апогей культури, але й потсм культура продовжуе просу-ватись за шерщею з поступовим послабленням «стилютично'1' якосп» (А. Крьобер);
- циклiчнiсть жшочо'1' моди виявляеться у змiнi силуе^в у суворiй послiдовностi: овал, трапецп, прямокутник; порiвнюючи структуру i динамшу ознак у процесi формо-утворення, виокремлено кодовi структури перiоду моди та ii ритми чередування, в межах котрих йде розвиток структур костюму. Цикл найбшьш повного оновлення структури костюму - двадцять один-двадцять два роки, а натвцикли - десять з половиною-одинадцять роюв (Т.В. Козлова);
- змша мод ХХ столбя розглядаеться як чергування двох напрямюв стилю життя залежно вщношення до людсько'1' ф^ури: пластичного (що пiдкреслюе природну анатомiчну побудову) i геометричного (нiвелiрування за рахунок геометризацп зовшш-ньо'1' оболонки). Кожний цикл розподiлявся на шютнадцять рокiв. Початком геометричного перюду е форма довгого i широкого прямокутника, яка при наближенш до куль-мшацп циклу (через 10-11 роюв вщ його початку) поступово стискалася. Далi цей на-прямок розпадався, набуваючи риси нового стилю. Для пластичного перюду характерна зворотна закономiрнiсть розвитку: вщ стиснення до розширення. Кожному перюду вщповщають певнi за структурою i кольором тканини: геометричному циклу - жорстю цупкi тканини зi збшьшеною фактурою, контрастними «чистими» кольорами; пластичному - м'яю, драпiрованi, дрiбнофактурнi тканини з широкою градацiею вщтшюв» (Р.А. Гузявичуте, 1979).
Сутнiсною е також щея циклiчного звертання деяким певним типам сташв, на базi яких будуеться весь матерiал юторп. Ми погоджуемось з думкою Т. Козловою й О. Глшчовою про те, що мода не стшьки впливае на процес стилестворення, насюльки стиль складаеться з конкретних рашше модних елементiв.», - стверджують дослщники Т.Козлова i О.Iллiчова. Тому, коли описують стиль, враховують сукупшсть найбшьш характерних для цього перюду елеменпв костюму. Окремо розглядають костюм будь-якого стилю i вiн несе в собi вiдбиток моди. Але взаемозв'язок стилю i моди не дозво-ляють виявити одне одного, тобто, перераховуючи моди епохи, неможна пояснити стиль, можна показати контекст, в якому стиль формувався.
В перюд домiнування одного стилю проходить цша черга мод, що розвиваються i вар'1'рують елементами стилю.
Сучасне функщонування моди - це постшний процес вщбору знову створених зразюв. Протягом столiття моду не вдаеться характеризувати тшьки змшами форми костюма, так як модними можуть бути визнанi почергово або одночасно деюлька рiзних елемештв. Мода визначаеться не в час створення моделi художником i демонстращя ii публiцi, а в перюд ii широкого розповсюдження. Це пояснюе чому не кожна мода може юнувати зi стилем. Мода, що не вщповщае загальнш стильовiй ще'1', малоймовiрно, що отримае широке розповсюдження, тому що стиль залежить вщ естетичних iдеалiв всьо-го суспшьства, а мода - лише групи людей.
Оригинальною е система п'яти ци^в чого (1905-1938; 1939-1957; 1958-1970; 1971-1983; 1984-1996), з використанням в костюмi формоутворюючих принцитв при-родних структур (Т.В. Белько). В результат ствставлення циклiв моди з циклами со-нячно'1' активностi знайдено зв'язок мiж колиханням сонячно'1' активностi i процесом
157
формотворення костюму. Ршмчшсть сонячно! активностi пояснюсться змiною сонячно! корони: в перюди сонячних максимумiв корона набувае округлу форму; в перiоди «середнього рiвня» активностi - Х-подiбну форму; в перюди сонячних мiнiмумiв -прямокутну форму. Ци^чна залежнiсть змши геометричних структур костюму вiд рь вня сонячно! активностi показуе, що максимальному рiвню сонячно! активностi вщпо-вiдае бiльшiсть овально! структури, середньому рiвню сонячно! активностi вiдповiдае бшьшють трапещеподiбноi структури, мiнiмальному рiвню сонячно! активностi - пря-мокутна структура костюма. У результат дослiдження знайдено синхроншсть змiн мо-дних тенденцш у костюмi i наявнiсть прямого зв'язку з циклами сонячно! активность Дослщником встановлено, що скорочення довжини стднищ, оголення ф^ури, викори-стання хроматичних кольорiв приходиться на перюди максимального рiвня сонячно! активностi.
Не дивлячись на рiзноманiття концепцш циклiчностi моди, головним питанням залишаеться - ступiнь доведеностi вибору того чи шшого стильового параметру, що проголошуеться головним в розподiлi ци^в. Бiльшiсть дослiджень будуеться на аналь зi журналiв мод. При цьому припускаеться, що журнали мод достатньо адекватно на-дають реалiзованi й адаптоваш моднi стандарти, а стутнь розповсюдження цих станда-ртiв приймаеться за величину достатньо постшну i значну. Однак такий пiдхiд мае ба-гато вiдкритих мiсць i в першу чергу висока ймовiрнiсть суб'ективно! штерпретацп тривалостi реального життя модних об'ектiв.
Висновки. Таким чином, можна зазначити про зб^ в багатьох випадках думки до-слщниюв моди щодо перiодичностi повтору та потреби враховування деяких неперед-бачених ситуаций. Такими можуть бути будь-яю пол^ичш конфлiкти, вiйни, природнi ката^зми тощо. Тому й виникають непередбачуваш стилi «мштарЬ», «екостиль» та шшь I все ж прогнозування моди е реальним.
Лггература:
1. Белько Т.В. Создание бионической модели функционирования моды в костюме: Дисс. .к.т.н.: 05.19.07. / Т.В. Безделько. МГТА. - М., 1996. - 167 с.
2. Гузявичуте Р.А. Ци^чшсть моди ХХ стшття / Р.А. Гузявичуте. - М,1979. -
149 с.
3. Килошенко М.И. Психология моды / М.И. Килошенко. - М., 2006. - 163 с.
4. Козлова Т.В. Стиль в костюме 20 века / Т.В. Козлова, Е.В. Ильичева. - М., 2003 -
5. Диссертации по гуманитарным наукам - http://cheloveknauka.com/moda-kak-fenomen-kultury-i-sredstvo-sotsiokulturnoy-kommunikatsii#ixzz409Zlhgsa
