CC BY
33
УДК 347.73
Н. П. Бортник
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", завiдувач кафедри адмшстративного та iнформацiйного права,
д-р юрид. наук, професор
С. С. Самов
Навчально-науковий iнститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", доцент кафедри адмiнiстративного та шформацшного права,
канд. юрид. наук, доцент
ПРИНЦИПИ Ф1НАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В СИСТЕМ1 ШВЕСТИЦШНО-ПРАВОВО1 ПОЛ1ТИКИ
© Бортник Н. П., Самое С. С., 2015
Розглянуто теоретичш аспекти принцишв фiнансового контролю в системi швестицшно-правовот полiтики у контекстi адаптацп нацюнального фшансового законо-давства до вимог Свропейського Союзу. Фiнансовий контроль у сфер1 швестицшнот дiяльностi як iнститут фшансового права аналiзуeться з позицп Лiмськот декларацп керiвних принципiв контролю, а також розглядаеться його вплив на розвиток швестицшнот полiтики.
Ключовi слова: принципи, загальнi та спещальш принципи, фшансовий контроль, iнвестицiйно-правова полггика.
Н. П. Бортнык, С. С. Есимов
ПРИНЦИПЫ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ В СИСТЕМЕ ИНВЕСТИЦИОННО-ПРАВОВОЙ ПОЛИТИКИ
Рассмотрены теоретические аспекты принципов финансового контроля в системе инвестиционно-правовой политики в контексте адаптации национального финансового законодательства с требованиями Европейского Союза. Финансовый контроль в сфере инвестиционной деятельности как институт финансового права анализируется с позиции Лимской декларации руководящих принципов контроля, а также рассматривается его влияние на развитие инвестиционной политики.
Ключевые слова: принципы, общие и специальные принципы, финансовый контроль, инвестиционно-правовая политика.
N. P. Bortnyk, S. S. Yesimov
THE PRINCIPLES OF FINANCIAL CONTROL SYSTEM INVESTMENT LEGAL POLICY
The article violated theoretical aspects of financial control principles the system of investment and legal policy in the context of adaptation national financial law to the requirements of the European Union. Financial control is in the field of investment activity as an institute of financial right is analysed from position Lima Declaration leading principles of control, and also examined its impact on the development investment politics.
Key words: principles, general and specific principles, financial control, investment and legal policy.
Постановка проблеми. Асощащя Украши до Свропейського Союзу передбачае розширення правових пiдходiв до системних перетворень у сферi публiчних фшанив. Краша прагне до стшкого
статусу правово! держави, в межах якого неможливим е безконтрольний рух фшансових ресуршв, з огляду на що правова полiтика держави визначаеться високим рiвнем фiнансового контролю, а сфера пyблiчних фiнансових вiдносин - високим ступенем нормативно! регламентации Одним i3 джерел формування доходiв бюджетiв е швестицп - i вiтчизнянi, й шоземш. Зважаючи на значимiсть швестицшних процесiв для розвитку економiки будь-яко! держави (i особливо Укра!ни), питання фшансового контролю у сферi швестицшно! дiяльностi набувають надзвичайно! важливостi та актуальности Адже вiдсyтнiсть достатнього правового забезпечення фшансового контролю у сферi швестицшно! дiяльностi ускладнюе його розвиток в держава
Аналiз дослiдження проблеми. Проблеми фшансового контролю в ^^mi швестицшно-правово! полiтики вивчали Д. А. Бекерська, Л. К. Воронова, Р. О. Гаврилюк, Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерш, О. О. Дмитрик, М. М. Коцупатрий. I. I. Кучеров, М. П. Кучерявенко, М. М. Марченко, А. О. Монаенко, Н. М. Пархоменко, О. О. Репетько, Г. П. Толстопятенко, О. М. Ярошенко та ш. Однак, незважаючи на сyттевi напрацювання вчених у цш сфер^ науковий штерес до з'ясування низки проблем стосовно рiзних аспекпв визначення принцитв фiнансового контролю в OT^^i iнвестицiйно-правово!' полiтики не згасае, що пояснюеться певною складнiстю цiе!' тематики.
Мета статп полягае у формуванш теоретичних основ фiнансово-правового регулювання контролю у сферi iнвестицiйно! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Ефективнiсть iнвестицiй багато в чому залежить вщ адекватносп принципiв, якi використовуються у тому чи шшому проектi. Важливiсть тако! полiтики зумовлена станом економiки та фшаншв держави. 1снуе загальноприйнята думка, згщно з якою головним напрямом швестицшно-правово! полiтики е створення умов для сприятливого швестицшного клiматy та залучення бiльшо! кiлькостi iнвесторiв. При цьому головним шструментом iнвестyвання е матерiальнi ресурси, адже саме !х кiлькiсть i стан зумовлюють тдсумок iнвестицiйного процесу.
Для того, щоб дiяльнiсть була планомiрною, вiдповiдала закону, запобтала побудовам "фшансових шрамщ", держава чи тдприемство органiзовyе контроль або аудит вщповщно. Перевiрочнi заходи проходять як тдсумковий процес, "кшцева стащя" у сферi дiяльностi, пов'язано! з фшансами. Особливо це стосуеться катталовкладень, учасником яких е держава, оскшьки бюджетнi кошти повиннi перебувати тд пильним наглядом влади.
Фiнансовий контроль у сферi iнвестицiйно! дiяльностi необхщно проводити в три етапи: попереднш контроль (експертиза), початковий контроль i контроль прибутку як пiдсyмкy швестицшно! дiяльностi. У зв'язку з цим можна видшити принцип плановостi фшансового контролю у сферi iнвестицiйно! дiяльностi.
Звернемося до зiставлення термiнiв "контроль" i "фшансовий контроль", "правова полггика" i "швестицшно-правова полiтика". Зазначенi поняття слiд розглядати як загальне та часткове. Знаючи принципи контролю, але не володдачи знаннями про сутнють фшаншв взагалi та фiнансового права зокрема, неможливо вивести принципи фшансового контролю.
Основними цшями фшансового контролю у сферi швестицшно! дiяльностi е забезпечення законности рацiональностi й ефективносп використання вiдповiдних ресyрсiв, прагнення налагодити дiеве yправлiння iнвестицiйними потоками.
Фшансовий контроль та iнвестицiйно-правова полiтика едиш в тому, що спрямованi на устшну реалiзацiю фiнансово-правово! полiтики. Результативнють фiнансово-контрольно! дiяльностi у сферi швестицшно! дiяльностi багато в чому залежить вщ керiвництва тими чи шшими принципами. Для проведення фiнансового контролю в будь-якш сферi сyспiльного життя, зокрема й iнвестицiйнiй, необхiдне знання основ, на яких i повинш бути побyдованi контрольнi заходи.
Для визначення подiбних принципiв необх1дно з'ясувати джерела !х формування. Слово-сполучення "правовi основи" використовуеться в правi повсюдно: вiдносно кредитного договору, податково! системи, дiяльностi державного органу тощо. Пiд ним передyсiм розyмiють регулювання законом будь-якого процесу, зокрема за допомогою створення нормативно-правово! бази.
Натомють слщ зауважити, що термiн "основи" мае рiзнi значення. Так, наприклад, Украшська енциклопедiя визначае його як "внутршню частину предмета, яка служить опорою шшим частинам, каркас; те головне, на чому грунтуеться, будуеться що-небудь, що е сутнiстю чого-небудь; джерело, базис" [1, с. 75]. Отже, правова основа е сутнють, яка забезпечена правом; постулат, продиктований правом, його нормами.
Оцшити значимють принципу можна на основi пропозицiй, внесених дослiдниками. Зокрема, вщома украшська вчена у сферi фшансового права Л. К. Воронова рекомендуе закршити сукупнiсть принципiв фiнансового права в особливому закош. А оскшьки фiнансовий контроль е iнститутом зазначено! галузi права, вiдповiдно йдеться i про принципи фiнансового контролю.
Подiбну думку висловлюе О. О. Репетько, розглядаючи методологiчнi пiдходи до розмежування форм i методiв фiнансового контролю в теорп та практицi державного управлшня [2]. Водночас необхiдно погодитися з А. О. Монаенко, який зазначае, що формування швестицшного процесу залежить вщ принцитв швестицшно1 полiтики.
У контекст дослщжувано1 проблеми слiд зазначити, що принципи права - це основш, вихщш початки, положення, ще!, якi виражають сутнiсть права. У широкому сенс принцип - це загальне та початкове положення, на основi якого будуеться все знання про систему. Необхщно мати на уваз^ що категорiя "принцип" мае подiбне значення з категорiею "правило", тд яким розумiеться припис дп, за порушення якого слiд застосувати санкцп. Правила стали такими в ходi неодноразового застосування тих положень, яю перевiренi практикою. У цьому випадку простежуеться подiбнiсть правила i принципу.
Визначаючи принципи як законодавчi вiдправнi початки, ще1 та вимоги, О. Ф. Скакун подшяе !х на загальнi, що поширюються на всю систему оргашв, i спещальш, що належать до конкретного органу. Дещо розширенiше трактування пропонуе М. П. Рабшович, наголошуючи на тому, що правовi принципи продиктованi цившзацшними особливостями ие1 кра!ни, де дiе право.
Дослiдження принципiв контролю доводить те, що вони збтаються iз загальними принципами, притаманними всiм галузям права. Контролю як процесу перевiрки характерш такi початки: законнiсть, об'ектившсть, незалежнiсть, розмежування функцiй, гласнiсть.
Отже, принцип фшансового контролю - це основне положення фшансового контролю, що застосовуеться на практищ, тобто перевiрене часом у сферi швестицшно-правово1 полггики. Необхiдно пiдкреслити, що вченi надають рiзних значень правовим принципам. Так, Л. К. Воронова вважае, що принципи права дозволяють розкривати та виключати недолши законодавства.
Iншi тдходи передбачають значення принципiв у забезпеченш цiлiсностi сфери правового регулювання. Найточшшу характеристику базово1 ознаки принципiв права подае М. П. Рабшович, називаючи 1'х основними вимогами. Значення принцитв, зокрема i фшансового контролю, криеться в реалiзацil правильно^', всебiчноl дiяльностi фiнансового контролю. Цiлком очевидно, що в правi iснуе перелiк принцитв, яю е фундаментом побудови суспшьних вiдносин. Коли йдеться про принципи права (фшансового, податкового, банювського, валютного), одш й тi самi принципи, за деяким винятком, закршлюються у вшх рiзноманiтних галузях права. Зокрема, це загальногалузевi принципи - законносп, гласностi, системностi та деякi шшг Виняток становлять принципи, притаманнi лише певнш галузi права, наприклад, у податковому правi - принцип встановлення, введення в дда i припинення дп ранiше введених податкiв i мiсцевих податкiв; у банкiвському -принцип незалежносп Нацiонального банку Украши тощо.
Що стосуеться правово1 основи принцитв фшансового контролю, то необхщно назвати Лiмську декларацiю керiвних принцитв контролю (далi - Декларацiя) [3]. Аналiз ст. 5 i 6 цього нормативного акту дозволяе видшити принцип незалежносп суб'ектiв контролю, що передбачае уникнення тиску з боку тдконтрольних суб'екпв. Проявляеться вiн, по-перше, в самостiйностi здiйснення контрольних дш, зокрема в ухваленнi рiшення при винесенш висновку; по-друге, у неможливосп реалiзацil перевiрочних дiй, якщо зазначеш вище суб'екти перебувають у родинних вщносинах; по-трете, у вiдсутностi психолопчного та фiзичного впливу з боку ствробггниюв, зокрема керiвництва, на особу, яка здшснюе контроль. Крiм того, уточнюеться незалежшсть суб'ектiв контролю: вищих контрольних оргашв, члешв i ствробггниюв вищого контрольного
органу. Незалежшсть полягае в самостiйнiй дiяльностi контрольних органiв вiд органiзацiй, яю ними перевiряються, i захистi вщ стороннього впливу.
Водночас Декларацiя допускае неможливють повно! свободи державних оргашв, оскiльки вони е складовими держави. Не варто говорити про обсолютну незалежшсть будь-якого органу -державного або навггь приватного, оскшьки кожний контрольний орган мае вищу шстанщю. У зв'язку з цим незрозумшою е необхiднiсть закрiплення такого положення в мiжнародному документi. Однак ст. 5 мютить роз'яснення: незалежнiсть вщ органiзацiй, що перевiряються i захист вщ стороннього впливу. Очевидно, тд стороннiм впливом маеться на увазi спроба чинити вплив на хщ проведення контрольних дiй, !х результати. Питання, що саме розумдать тд захистом вiд стороннього впливу i що мав на увазi законодавець тд цим, на жаль, залишаються без вiдповiдi.
Однак, слiд зазначити, що: по-перше, процес перевiрки в межах яко!-небудь оргатзацп вiдбуваеться тд керiвництвом певно! кiлькостi суб'ектiв контролю; по-друге, прийняття рiшень з приводу позитивних чи негативних результата такого процесу вщбуваеться "за круглим столом" також за учасп певно! кшькосп контролерiв.
Принцип фiнансово! незалежностi врегульовано ст. 7 Декларацп [3]. При ознайомлент з цим принципом приходить розумшня того, що принцип незалежносп мае психологiчний сенс. Суть його полягае в матерiальнiй самостiйностi - наявносп власних фiнансових ресурсiв для реалiзацi! планових заходiв.
Принцип системности викладений у Лiмсько! декларацi!, означае едтсть правового становища та регулювання дiяльностi контролюючих суб'ектiв, зокрема нормативне закршлення тер-мiнiв !! здiйснення. Без системно! органiзацi! неможливе чггке функцiонування та ведення будь-яких сфер дiяльностi, зокрема контрольно! та швестицшно!.
Надалi за цим принципом в аналiзованому нормативному актi йде глава "Права вищого контрольного органу". Видаеться, що назва глави i !! змiст не вiдповiдають дшсносп: вiдбуваеться пiдмiна принципiв правами. Оскшьки назва дозволяе вважати, що текст глави передбачае формулювання керiвних засад, то ймовiрно, зазначенi права контрольного органу е одночасно i принципами контролю: принцип доступу до фшансово! документацп; принцип запиту iнформацi!, що стосуеться дiяльностi об'екта загалом.
Ст. 12 Декларацп розкривае принцип надання за запитом законодавчого органу професшних знань i досвщу у формi експертного висновку. Необхiднiсть у цьому принцип викликае великi сумнiви. Спочатку потрiбно зрозумiти смислову функцiю тако! дi!: його мету, мотиви. Виникае лопчне запитання: а чи не е експертний висновок шформащею, що мiстить деякою мiрою таемницю (подiбну банкiвськiй або податковш таемницi).
Допускаеться оприлюднення iнформацi!, що стосуеться цифрових даних, показниюв, насамперед тих, яю становлять статистику часто допустимих похибок. 1нша ж шформащя, що стосуеться дiяльностi пiд контрольного суб'екта, очевидно, повинна тдпадати пiд дда нерозголошення комерцiйно! таемницi. Ст. 13 розглянутого мiжнародного документа припускае принцип вщповщносп контрольних заходiв програмi перевiрки контрольного органу. Цей керiвний документ впорядковуе дiяльнiсть, систематизуе !!. Будь-який процес вимагае налагодженого порядку, i контрольнi заходи не виняток.
Принцип мiжнародного обмiну досвiдом, прописаний в ст. 15 Декларацп, важливий для уникнення помилок, що допускаються при провадженш контролю, пошуку нових шляхiв виршення проблемних питань.
Принцип звiтностi сформульований в главi VI Лiмсько! декларацп. Для того, щоб можна було простежити дiяльнiсть будь-якого органу влади, останнш оголошуе, як правило, на загальних зборах звiт з проведення заходiв за певний перiод. Певною мiрою це форма приховано! перевiрки, контроль контрольного органу. Це практикують сьогодш, i мае бути завжди, адже контрольний орган не е останньою шстанщею.
Дещо вiдмiнними вщ принципiв, запропонованих iншими авторами, е принципи, яю сформулювали Л. В. Гуцуленко, В. А. Дерш, М. М. Коцупатрш. Фiнансовий контроль, на !хню думку, спираеться на оцшку пiдсумкiв контрольованого об'екта щодо здшснення дiй для усунення
виявлених порушень [4, с. 19]. Виходячи з низки суджень зазначених рашше дослщниюв, можемо зробити такий висновок: законшсть, гласнють, об'ективнiсть, незалежнiсть, системнють - це та низка принцитв, яка повторюеться в роботах переважно1 бiльшостi вчених.
Важливо зауважити, що вказаний перелш принципiв зустрiчаеться i при вивченнi основоположних засад будь-яко1 галузi права або дiяльностi, насамперед, державно1. Отже, можна говорити про те, що зазначеш основнi засади складають загальний перелш принципiв, характерних для будь-якого процесу.
Наприклад, як у Податковому кодекс Украши юнуе двi частини, на яю розбиваються норми права (загальна i особлива), так i класифшащя принципiв мiстить два види: загальш та спецiальнi. Останнiй вид мае особливе застосування, можливе тшьки для певно1 дiяльностi, процесу, явища.
Значення загальних принцитв зрозумше кожному, вони не потребують трактувань, на вщмшу вiд спецiальних, якi мають вузьке значення. Загальновщомо, що законнiсть означае вщповщнють нормi права, дотримання правил поведшки. Гласнiсть - це публiчнiсть, доступнiсть для громадськостi, "народнiсть". Об'ективнють розглядаеться як неупередженiсть. Незалежнiсть -це самостшшсть. Системнiсть - впорядковатсть. Так можна уявити загальну характеристику принцитв, яю використовуються в будь-якш галузi вiдповiдно до сфери застосування.
Отже, слщ з'ясувати змiст зазначених принцитв стосовно фiнансового контролю у сферi швестицшно1 дiяльностi. Так, принцип законносп передбачае дотримання норм Конституцп Укра1ни, яка також е джерелом фiнансового права взагалi i законодавства про фшансовий контроль зокрема.
Очевидно, що принцип гласносп зумовлюе прозорють дiяльностi органiв контролю та перевiрочних заходiв, якi вони здiйснюють.
Принцип об'ективносп передусiм стосуеться результатiв контролю, яю повиннi бути незалежними вщ будь-якого впливу суб'екта або певних умов чи обставин. Незалежтсть певним чином мае спшьне розумiння з об'ективнютю, однак не втрачае свого самостшного значення, що полягае в самостшносп самого суб'екта контролю. Наприклад, вщсутнють родинних вiдносин мiж контролюючим i контрольованим. Як зазначалося, повна незалежтсть в системi контролю немож-лива, однак деякi вченi припускають встановлення заходiв проведення "задовшьно1 фшансово1 перевiрки" i при непрацюючому (вщключеному) принципi незалежностi.
Принцип системностi охоплюе своею дiею всю сукупнiсть процесв контролю, i це стосуеться не лише його оргашв, але й упорядкованосп проведення контролю. У цьому контекст слiд зазначити, що розгляду можуть тдлягати й iншi принципи, що мютяться в роботах деяких авторiв -принципи плановостi та вщповщальносп, якi також можна квалiфiкувати як загальнi. Водночас слiд наголосити, що на перший погляд принципи плановосп й системност iдентичнi. Адже i до першого, i до другого можна застосувати термш "впорядковатсть". Однак плановють передбачае розподiл за певним показником, наприклад, складання графша реалiзацil контрольних заходiв.
Принцип вщповщальносп визначае вплив заходiв позитивного характеру у разi добросовiсноl трудово1 дiяльностi та заходiв негативного характеру: вщ зауваження про похибки в робот до застосування дисциплшарних стягнень - за недобросовюно1 дiяльностi.
Реалiзацiя принципу розмежування функцш i повноважень полягае у вщсутносп дублювання в дiяльностi органiв фiнансового контролю. На необхщтсть диференцiацil компетенц^ фiнансово-контрольних оргатв вказуе Закон Украши "Про основт засади здшснення державного фiнансового контролю в Украш" [5].
Принцип безперервносп означае, що всi об'екти контролю (керована система) тдлягають постiйно здшснюваному суб'ектами контролю (керiвною системою): попередньому, оперативному та перюдичному наступному контролю в строки, встановлеш залежно вщ умов, характеру i властивостей !х дiяльностi. Це забезпечуе постiйне спостереження за ходом виконання плашв i завдань, вжиття заходiв щодо коригування дiяльностi у мiру виявлення вщхилень вiд регламен-тованих значень (умов).
Принцип ефективностi (щевосп) контролю виражаеться у своечасностi i повнотi виявлення вiдхилень вiд заданого, !х причин та винуватцiв, а також в оперативносп виправлення допущених похибок, яю спричинили негативнi результати, та забезпеченш вiдшкодування завдано1
матерiально! шкоди. Збалансованiсть означае, що суб'екту не можна наказувати здшснювати контрольш функцi!, не забезпеченi коштами для !х виконання. Так само не повинно бути засобiв, не пов'язаних пею чи iншою функцiею. 1накше кажучи, при визначеннi обов'язкiв суб'екта контролю повинен бути визначений вщповщний обсяг прав i можливостей та навпаки.
Ршення за пiдсумками перевiрочних заходiв повинно прийматися, виходячи з принципу об'ективносп, незалежно вiд зовшшшх обставин (наприклад, ранiше компанiя, яку перевiряли, мала порушення у фшансовш сферi, i цей факт не повинен бути виршальним при складанш пiдсумкiв перевiрки), i принципу незалежносп (переважно це стосуеться суб'ектного складу, наприклад, незалежнють вiд керiвника тдприемства).
Принцип захисту прав та штереив iнвестора полягае в наданнi пшьг, переваг, привiле!в. Перерахованi кошти в сукупносп становлять методи побудови швестицшно! полiтики.
Деякi дослiдники зазначають, що в Укра!ш розвиток iнвестицiйно! полггики гальмуеться вiдсутнiстю единого курсу залучення iноземних iнвестицiй, зокрема загального мехашзму надання гарантiй. Варто пiдкреслити, що сукупнють надання державою гарантiй, пшьг швесторам, i вiтчизняним, i шоземним - можна визначити iнакше - як стимулювальш засоби. Що бшьше буде стимулiв i що вагомшими вони будуть, то бiльшою буде вiрогiднiсть припливу iнвестицiй, вiдповiдно, будуть виправданими очшування щодо ведення швестицшно! дiяльностi без порушень, а отже, фшансовий контроль сво!м пiдсумком матиме позитивну оцшку.
1снуе проблема податкового врегулювання швестицшних процесiв у частиш надання податкових пiльг. Податковi пшьги, передбаченi законодавством, надаються окремим категорiям платникiв податкiв: можливiсть не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмiрi [6, с. 219]. Деяким виршенням питання стало прийняття вщповщних змiн до Податкового кодексу Укра!ни в частинi введення додаткових заходiв податкового стимулювання iнвестицiйних проектов з розроблення дiлянок надр, що мютять запаси вуглеводнево! сировини.
Наприклад, Закон Укра!ни "Про режим шоземного iнвестування" мiстить достатню кiлькiсть гарантш, яю надаються iноземним iнвесторам на територп Укра!ни [7]. Однак, на думку деяких дослiдникiв, чинна система гарантш, що надаються закордонним швесторам, е недостатньо дiевою. Так, О. П. Орлюк пропонуе вщмовитися вщ надiлення iноземних iнвесторiв спецiальними гарантоями, зберiгши лише дiю нацiонального режиму на осжв принципу економiчно! недискримшацй.
Однiею з проблем розвитку фшансового контролю е вiдсутнiсть единих меж його проведення. Ситуащя, що складаеться при проведенш неодноразових перевiрочних заходiв одного тдконт-рольного суб'екта, тдривае конституцiйно-правовi основи взаемовiдносин особи i держави.
У результатi одна i та сама особа може тддаватися численним перевiркам. Частота перевiрок безпосередньо залежить не тшьки вiд !! регламентацi!, але i вiд кшькосп контролюючих структур. За таких умов важливого значення набувае принцип перюдичносп, оскшьки дае змогу визначити i нормативно встановити конкретнi строки проведення контрольних заходiв. Важливо не тшьки своечасно запобтати порушенням у фшансовш сфер^ але й водночас дотримуватися прав i законних iнтересiв контрольованих суб'екпв.
Розподiл в часi перевiрочних процедур не применшуе ефективностi його проведення. З принципом перюдичносп швестицшного контролю також нерозривно пов'язаний принцип актуальносп його проведення.
Принцип таемнищ е найвагомiшим при проведеннi державного виду контролю, оскшьки одним з основоположних положень аудиту е конфщенцшнють ведомостей, отриманих у результат тако! дiяльностi. Комерцiйна таемниця - це режим конфщенцшносп iнформацi!, що дозволяе !! власниковi при iснуючих або можливих обставинах збшьшити доходи, уникнути невиправданих витрат, зберегти свш стан на ринку товарiв, робiт, послуг або отримати шшу комерцiйну вигоду.
Висновки. Пщсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що фшансовий контроль у сферi швестицшно! дiяльностi як правовий шститут фiнансового права упродовж свого юнування зазнав рiзноманiтних змiн. Стабшьносп реалiзацi! фiнансового контролю перешкоджала низка невиршених правових питань. Зокрема це питання вщнесення фiнансового контролю до загально!
або особливо1 частини, до пiдгалузi або шституту в системi фiнансового права. Переважна бшьшють проблем, якi виникають на практищ, е наслiдком вщсутносп 1'х глибокого науково-теоретичного осмислення. Наприклад, вщсутнють чiткого визначення поняття "фiнансовий контроль" породжуе рiзнi його тлумачення, а отже, створюе суперечносп стосовно легггимносп здшснювано1 контрольно1 дiяльностi. Однак закрiплення цього поняття в певному закош також не гарантуе його правильного розумшня i застосування. Важливо, щоб уся система контролю керувалася единою усталеною термшолопею, для чого необхщно И законодавче закршлення. Вщсутнють законодавчо закршлено1 дефшщи поняття "контроль" породжуе дублювання контроль-них функцш уповноважених органiв, проблему сшввщношення державного та мунiципального фiнансового контролю тощо. Такий висновок грунтуеться на констатацп вiдсутностi визначення поняття "фшансовий контроль", що не тiльки породжуе рiзне його тлумачення в науковш лiтературi, але й ускладнюе здшснення контрольних функцiй на практицi. Тому найважлившим завданням е упорядкування норм, що регулюють фшансово-контрольну дiяльнiсть. Це дасть змогу виключити дублювання повноважень вщповщних оргашв, закрiпити за кожним з них стандарти дiяльностi при проведенш те1 чи шшо1 форми контролю, а також визначити методи контролю, яю можуть при цьому використовуватись.
1. Основа. Украгнськарадянська енциклопед1я. - К.: Вид-во Украгнськоградянськог енциклопедИ, 1982. - Т. 8. - 810 с. 2. Репетько О. О. Методолог1чт тдходи до розмежування форм 7 метод1в ф1нансового контролю в теорИ' та практиц державного управлтня / О. О. Репетько. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://academy.gov.ua/ej/ej11/txts/10roopdu.pdj]. 3. Лимская декларация руководящих принципов контроля (принята IX Конгрессом Международной организации высших органов финансового контроля (ИНТОСАИ) в 1977 году). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/604_001]. 4. Гуцаленко Л. В. Державний фтансовий контроль: навч. поабник /Л. В. Гуцаленко, В. А. ДерШ, М. М. Коцупатрий. -К.: Центр учбовог л1тератури, 2009. - 424 с. 5. Про основш засади зд1йснення державного ф1нансового контролю в Украгм: Закон Украгни в1д 26.01.1993 р. № 2939-Х11 // В1домост1 Верховной Ради Украгни. - 1993. - № 13. - Ст. 110. 6. Загородмй А. Г. Фтансово-економ1чний словник / Загородмй А. Г., Вознюк Г. Л.; [3-те вид., допов. та перероб.]. - Льв1в: Вид-во Льв1вськог полтехтки, 2011. - 844 с. 7. Про режим ¡ноземного твестування: Закон Украгни в1д 19.03.1996 р. № 93/96-ВР //В\домост\ Верховног Ради Украгни. - 1996. - № 19. - Ст. 80.
