CC BY
27
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" Т. 7, № 1, 2020
УДК 341.4+343.1 3 Галина Лук'янова
кандидат юридичних наук, доцент кафедри кафедри адмшютративного
та шформацшного права 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального ушверситету "Львiвська полггехшка"
lukianova@ukr.net ОЯСГОГО: ОООО-ООО3-11О9-9299
1рина Серкевич
кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшально-правових дисциплiн
юридичного факультету Львiвського державного унiверситету внутршшх справ ira.serkevich@ukr.net ОЯСГОГО: ОООО-ООО1 -7678-0291
ПРИНЦИПИ М1ЖНАРОДНОГО КРИМ1НАЛЬНОГО ПРАВА
http://doi.org/10.23939/law2020.25.197
© Лук'янова Г., Серкевич I., 2020
Дослщжено основш принципи мiжнародного кримiнального права та наведено Тх класифiкацiю. Зазначено, що мiжнародне кримiнальне право е комплексною галуззю, тому окрiм загальних принцип1в, характерних для внутршньодержавного кримшаль-ного, кримшально-процесуального та кримiнально-виконавчого права, воно охоплюе принципи мiжнародного кримiнального процесу i виконання крим1нальних покарань. Це пояснюеться загальною спрямованiстю мiжнародного кримiнального права i внутрш-ньодержавного права на охорону правопорядку, сшвробггництво держав у галузi боротьби зi злочиннiстю е частиною тхньот спшьнот роботи задля вир1шення соцiальних проблем, то i в мiжнародному кримiнальному прав1 дтоть основы! принципи загального мiжнародного права. До таких принцитв мiжнародного права, як мають кримiнально-правове зна-чення, належать: принцип загальнот поваги прав i свобод людини; принцип рiвноправ-ностi; принципи мирного спiвiснування i сувереннот рiвностi держав i пов'язаний з ними принцип незастосування сили або загрози силою в мгжнародних вщносинах; принцип непорушностi державних кордошв i територiальнот цiлiсностi держав; принцип сшвробгг-ництва держав тощо. Щ принципи застосовуються, зокрема, й у сфер1 спiвробiтництва держав щодо боротьби зi злочиннiстю. Деякi з них дтоть точно так само, як i в 1нших галузях загального мiжнародного права, а iншi мають бшьш широке i специфiчне застосування. Водночас кнуе i цiлий комплекс спещальних принцип1в, властивих тiльки мiжнародному кримiнальному праву. Класифiкацiя принцип1в мiжнародного кримшаль-ного права грунтуеться на системному пщходц оскiльки принципи являють собою найзагальнiшi норми, що дтоть у сфер1 правового регулювання й поширюються на вах суб'ек^в. Зроблено висновок про те, що попри недосконалкть окремих положень мiжна-родного кримшального права, воно е певною системою принцитв i норм, як реалiзу-ються i на мiжнародному, i на нацiональному р1внях.
Ключов1 слова: мiжнародне право, мiжнародне крим1нальне право, принципи мiжнародного кримiнального права, Римський статут Мiжнародного кримiнального суду, Генеральна Асамблея ООН.
Постановка проблеми. Для вггчизняно! науки мiжнародного права традицшна позицiя, згiдно з якою подiл на принципи-ще! та принципи-норми е найобгрунтованiшим i юридично
Правильним. До того ж, прюритет повинш мати "основш принципи" вищо! юридично! i морально! сили (jus cogens) на пiдставi того, що вони закршлюють основи сучасно! системи мiжнародних вiдносин i мiжнародного права, будучи бшьш "узагальненими нормами". Оскiльки сшвроб^ництво держав у галузi боротьби 3i злочиннiстю е частиною !хньо! спшьно! роботи задля вирiшення соцiальних проблем, то i в мiжнародному кримшальному правi дiють основнi принципи загального мiжнародного права. До таких принцитв мiжнародного права, якi мають кримшально-правове зна-чення, належать: принцип загально! поваги прав i свобод людини; принцип рiвноправностi; принципи мирного сшвюнування i суверенно! рiвностi держав i пов'язаний з ними принцип незастосування сили або загрози силою в мiжнародних вщносинах; принцип непорушносп державних кордонiв i територiально!' цшсносп держав; принцип спiвробiтництва держав тощо. Цi принципи застосову-ються, зокрема, й у сферi спiвробiтництва держав щодо боротьби зi злочиннiстю. Деяю з них дiють точно так само, як i в шших галузях загального мiжнародного права, а iншi мають бiльш широке i специфiчне застосування. Водночас iснуе i цiлий комплекс спецiальних принципiв, властивих тшь-ки мiжнародному кримiнальному праву.
Вщомо, що мiжнародне кримiнальне право е комплексною галуззю, тому о^м загальних принципiв, характерних для внутршньодержавного кримiнального, кримiнально-процесуального та кримiнально-виконавчого права, воно охоплюе принципи мiжнародного кримшального процесу i виконання кримiнальних покарань. Це пояснюеться загальною спрямованiстю мiжнародного крим> нального права i внутршньодержавного права на охорону правопорядку [1].
Аналiз дослiдження проблеми. Вперше принципи мiжнародного кримiнального права нормативно оформлеш в доповiдi Комiсi! мiжнародного права ООН "Принципи мiжнародного права, що визнаш Статутом Нюрнберзького трибуналу i знайшли вираз у виршенш цього трибуналу" (1950). Спочатку в цьому документу та й у наступних мiжнародно-правових актах, змiшувалися принципи мiжнародного матерiального права i принципи мiжнародного кримiнального процесу.
Подальший розвиток мiжнародного кримiнального права як самостшно! галузi призвiв до закономiрного результату - своерщно! кодифiкацi! специфiчних (галузевих) принцитв мiжнарод-ного кримiнального права, що вщображено в частинi 3 Римського статуту Мiжнародного кримь нального суду "Загальш принципи кримiнального права" [2]. Римський статут Мiжнародного кримшального суду закршив принципи кримiнального права, характерш для бiльшостi нацюналь-них правових систем. Водночас цей документ став першим актом мiжнародного рiвня, у якому сформульовано й роз'яснено принципи мiжнародного кримшального права [3]. Крiм цього, принципи мiжнародного кримшального права мютяться в багатьох шших документах, зокрема в Мiж-ародних стандартах ООН у галузi захисту прав i свобод людини, актах Ради Свропи тощо.
Дослщженню дiяльностi Мiжнародного кримiнального суду, ратифшацп та iмплементацi! Римського статуту, його сумюносп з нацiональними правовими системами й можливих способiв !х виршення на основi iноземного досвiду присвячено пращ таких науковщв: П. Вшкщю, В. Дадонов, А. Каюмова, О. Подшибякш, М. Сiрий, I. Белий, I. Коротков, В. Панов, В. Шабас, С. Кучевська, А. Щцгородинська, В. Гутник.
Мета статт - дослщити особливостi мiжнародних кримiнально-правових норм як форми впливу мiжнародного права на нацюнальне кримiнальне право; проаналiзувати основнi докт-ринальнi пiдходи щодо визначення поняття "принципи мiжнародного кримшального права" i вiдмежувати його вщ iнших понять.
Виклад основного мaтерiaлу. У царинi мiжнародного права принципи права посщають чiль-не мюце i розглядаються як джерело права [4, с. 496]. Так, ст. 38 Статуту Мiжнародного суду ООН вибудовуе таку iерархiю джерел права: мiжнароднi конвенцп - i загальш, i спецiальнi, що встанов-люють правила, безперечно визнаш державами, що е сторонами спору; мiжнародний звичай як
доказ загально! практики, визнано! як правова норма; загальш принципи права, визнаш цившзова-ними нацiями; з певними застереженнями - судовi рiшення i доктрини найквалiфiкованiших фахiв-цiв iз публiчного права рiзних нацiй як допомiжний засiб для визначення змiсту правових норм [5].
Мiжнародне кримiнальне право, будучи самостшною галуззю сучасного мiжнародного пуб-лiчного права, водночас перебувае в тюному взаемозв'язку з багатьма шститутами i мiжнародного права, i внутрiшнього державного кримiнального та кримшально-процесуального права. Тому тд час дослщження закрiплених у рiзних нормативних актах принцитв мiжнародного кримiнального права потрiбно враховувати 1хнш комплексний характер. Класифшащя принципiв мiжнародного кримiнального права грунтуеться на системному пiдходi, оскiльки принципи являють собою най-бiльш загальш норми, що ддать у сферi правового регулювання й поширюються на вшх суб'ектiв. Тому для з'ясування стрних у науцi питань обсягу i змiсту мiжнародного кримiнального права, а також практики застосування кримшально-правових норм так важливо визначити систему принцитв ще! галузг Основш принципи мiжнародного права складаються iз системи правових положень i норм, що закршлюють обов'язковий характер найважливших 11 правил [6].
Наведемо принципи мiжнародного кримiнального права.
Отож, принцип индивидуально! кримталъног вгдповгдалъностг, який е центральним у системi загальних принцитв кримшального права, вiдображае фундаментальне досягнення сучасно! крим> нально-правово! доктрини й правозастосовно! практики. У п. 2 ст. 25 Римського статуту Мiжна-родного кримшального суду його сформульовано так: "Особа, яка ско!ла злочин, що тдпадае тд юрисдикщю Суду, несе iндивiдуальну вiдповiдальнiсть i пiдлягае покаранню вiдповiдно до цього Статуту" [2].
Принцип незастосування терм1ну давност1 до в1йсъкових злочимв / злочимв проти людства (або невщворотносп покарання ошб, як ско!ли мiжнароднi злочини) вперше був зафiксований у Конвенцп про незастосування строку давносп до вiйськових злочинiв i злочишв проти людства (1968). Вiдповiдно до ст. I ще! Конвенцп жоднi термiни давностi не застосовуються до таких злочишв, незалежно вщ часу !х здiйснення, як:
а) вiйськовi злочини, як вони визначенi в Статут Мiжнародного Нюрнберзького вiйськового трибуналу вщ 8 серпня 1945 р. та шдтверджеш резолюцiями Генерально! Асамбле! ООН № 3 (I) вщ 13 лютого 1946 р. i № 95 (I) вiд 11 грудня 1946 р., а також серйозш порушення, вказанi в Женевських конвенщях про захист жертв вшни вiд 12 серпня 1949 р.;
б) злочини проти людства, як вони визначеш в Статуп Мiжнародного Нюрнберзького вiйськового трибуналу вiд 8 серпня 1945 р. i пщтверджеш згаданими вище резолюцiями ООН № 3 (I) i 95 (I), вигнання в результат збройного нападу або окупацп i нелюдськi дп, що е наслiдком полiтики апарте!ду, а також злочин геноциду, який визначено в Конвенцп про запобтання злочину геноциду та покарання за нього (1948), навггь якщо щ дil не е порушенням внутршнього законо-давства тiеl кра!ни, в якш вони були вчиненi.
Цей принцип розвинуто i в ст. 29 Римського статуту Мiжнародного кримшального суду, в якш вказано, що стосовно злочишв, що пщпадають тд юрисдикщю Суду, не встановлюеться шякого термiну давностi.
Принцип в1дпов1далъност1 кер1вника за невжиття заход1в сформульовано у п. 2 ст. 86 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцш про захист жертв вшни (1949): "Той факт, що порушення Конвенцш i цього Протоколу було скоено пщлеглою особою, не звшьняе його керiвника вщ кримшально! або дисциплшарно! вщповщальносп в залежностi вiд випадку, якщо вони знали або мали в своему розпорядженш шформащю, яка повинна була б дати !м можливють прийти до висновку в обстановщ, що iснувала на той час, що пщлегла особа вчиняе або мае намiр вчинити по-дiбне порушення, i якщо вони не вжили вшх практично можливих заходiв в межах сво!х повнова-жень для запобтання або припинення цього порушення". Подальший розвиток принцип вщповь дальностi начальника за невжиття заходiв отримав у ст. 28 Римського статуту Мiжнародного кримiнального суду.
Принцип вгдповгдалъностг особи за виконання нею злочинного наказу свого уряду або кергв-ника, якщо свгдомий вибгр фактично був можливий, у мiжнародному npaBi вперше сформульовано у ст. 8 Статуту Нюрнберзького трибуналу й надалi розвинуто у п. 3 ст. 2 Конвенцп проти катувань та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гщнють, видiв поводження i покарання (1984), у п. 4 ст. 7 Статуту Мiжнародного трибуналу по колишнш Югославп i п. 4 ст. 6 Статуту Мiжнародного трибуналу по Руанд^ а також у ст. 33 Римського статуту Мiжнародного кримшального суду. У п. 1 ст. 33 Римського статуту його сформульовано так: "Той факт, що зло-чин, що пщпадае тд юрисдикщю суду, було скоено особою за наказом уряду або начальника, чи то вшськового, чи цившьного, не звшьняе цю особу вщ кримшально! вщповщальносп, за винятком випадюв, коли: a) ця особа юридично зобов'язана виконувати накази конкретного уряду i начальника; b) ця особа не знала, що наказ був незаконним; i c) наказ не був явно незаконним". Змют ознаки "явна незаконнють" наказу було доповнено в п. 2 ще! статп вказiвкою на те, що "накази про вчинення злочину геноциду або злочишв проти людяносп е явно незаконними"
Принцип "nullum crimen sine lege" закрiплено у ст. 22 Римського статуту. Вiдповiдно до нього особа не тдлягае кримiнальнiй вщповщальносп за цим Статутом, якщо тшьки вiдповiдне дiяння в момент його вчинення не становить злочину, що пщпадае тд юрисдикцiю суду.
Принцип "nulla poena sine lege" визначае загальнi засади призначення покарання. Згщно iз цим принципом особа, визнана судом винною, може бути покарана тшьки вщповщно до положень Статуту Мiжнародного кримiнального суду (ст. 23 Римського статуту).
Принцип вiдсутностi зворотног сили (ratione personae) закршлюе два загальш правила, що становлять його змют. По-перше, вщповщно до п. 1 ст. 24 Римського статуту особа не пщлягае кри-мшальнш вщповщальносп за дiяння, скоене до набуття чинностi цього Статуту. По-друге, у разi внесення змши до закону, який можна застосовувати до певно! справи до винесення остаточного рь шення або постанови, застосовуеться закон, сприятливший для особи, яка перебувае тд слiдством, щодо яко! ведеться судовий розгляд або яку визнано винною (п. 2 ст. 24 Римського статуту).
Принцип неприпустимостi посягання на посадове становище закршлено у ст. 27 Римського статуту. Згщно iз цим принципом Римський статут застосовують однаково до вшх ошб, попри 1хне посадове становище. Далi в п. 1 ст. 27 конкретизовано суб'екти, яю не звшьняються в разi скоення злочину вщ кримiнальноï вiдповiдальностi згщно з Римським статутом, а 1хне посадове становище саме собою не е пщставою для пом'якшення вироку: глава держави або уряду, члени уряду або парламенту, обрат представники або посадовi особи уряду. Поряд iз ознакою "посадового становища" до змюту принципу внесено i вказiвку на те, що '^муштети або спецiальнi процесуальнi норми, яю можуть бути пов'язанi з посадовим становищем, чи то згщно з нацюнальними законами або за мiжнародним правом, не повинш перешкоджати здшсненню Судом його юрисдикцiï щодо та^ особи" (п. 2 ст. 27 Римського статуту).
Принцип утверсалъноХ юрисдикцИ' означае поширення кримiнальноï юрисдикцiï держави на дiяння, визнанi злочинними мiжнародним правом, незалежно вщ громадянства (пiдданства) осiб, яю ïx скоïли, та мiсця вчинення. Вважаеться, що ушверсальну юрисдикцiю потрiбно застосовувати до правопорушень, припинення яких виправдано вшма без винятку державами або пропонуеться политикою мiжнародного ствтовариства. Пiдстави для реалiзацiï принципу унiверсальноï юрис-дикцiï були водночас в мiжнародному договiрному i звичайному прав^ наприклад, у ст. 49, 50, 129, 146 вщповщно вшх чотирьох Женевських конвенцш про захист жертв вшни (1949) та у ст. 12 Римського статуту.
Поряд iз принципами матерiального права в мiжнародному кримiнальному правi сформульовано чимало процесуальних принцитв. Так, у Мiжнародному пакп про громадянськi i полгтичт права (1966), Женевських конвенцiяx (1949) i Додаткових протоколах до них (1977), а також в низщ шших мiжнародниx договорiв встановлено: принцип законностi, який означае, що кримшальне переслщування i вiддання пiд суд здшснюють вiдповiдно до норм мiжнародного права; принцип гуманностi, який полягае в тому, що незалежно вщ характеру i тяжкосп скоення злочишв, до
обвинувачених oci6 мае бути гуманне ставлення; здШснення правосуддя тглъки судом, що перед-бачае особливе становище суду, який е единим органом, що виконуе функщю правосуддя. Жоден шший орган не надшений такою функщею, яка одночасно е формою матерiалiзацiï судово1 влади. Формулюючи такий принцип, законодавство виходить з перевiреного досвiдом найрозумшшого, найрацiональнiшого, найдоцiльнiшого розподiлу функцiй мiж рiзними органами мiжнародноï кримiнальноï юстици; презумпцгю невинуватостг, основою якоï е норма, загальновизнана для вшх держав: "суб'ект мiжнародного права (держава, особистють, органiзацiя) вважаеться невинуватою у вчиненш злочину, доки ïï вина не буде визнана вироком суду, що набув законноï сили". В основу презумпцп невинуватостi покладено iдею про те, що ще не доведено. Презумпщя невинуватосп -це принцип, що виражае демократизм, гумашзм i законнiсть у мiжнародному кримiнальному процесц принцип ргвностг людей перед судом означае, що який би суд не розглядав кримшальну справу, це здшснюватиметься в однаковому процесуальному порядку з дотриманням одних i тих самих гарантш для кожного, а до тдсудного застосовуватиметься один i той самий матерiальний закон. Передбачеш законом винятки iз загальних правил щодо осiб, якi мають iмунiтет вiд кримь нального переслiдування, е додатковою гарантiею убезпечення вiд свавшля й порушення законностi стосовно ошб, надiлених особливими повноваженнями, осiб, яю мають дипломатичний iмунiтет; принцип гласностг судового розгляду, який означае, що розгляд кримшальних справ у вшх судах i судових шстанщях вщбуваеться вiдкрито. Гласнiсть сприяе вирiшенню завдань мiжнародного кримiнального судочинства, створюе додатковi гарантiï встановлення iстини у справа Такий процес мобiлiзуе свiтове ствтовариство на усунення причин та умов, що сприяють скоенню злочинiв, сприяе посиленню контролю з боку суб'екпв мiжнародного права за дотриманням прав i законних штереив держави та особистосп в кримiнальному процесi. Велике значення гласнють мае для забезпечення незалежносп суддiв i пiдпорядкування 1'х тiльки закону, права обвинуваченого на захист. Гласнють пiдвищуе почуття вiдповiдальностi суддiв. Вона е формою мiжнародного контролю в судовому розглядi за дiями органiв мiжнародного й нацюнального кримiнального судочинства.
Принципи поваги права на захист та права на справедливий розгляд справи. Ц принципи сприяють забезпеченню принципу верховенства права та тдвищенню ролi адвоката як необхщного учасника справедливого здшснення правосуддя, сприяють визнанню спiльноï защкавленосп в належному i сталому розвитку адвокатури як iнституту громадянського суспшьства й необхiдного елементу демократично!' правово1' держави. Також вони проголошують своею метою забезпечення мщних гарантiй поваги до здшснення правосуддя, тдкреслюючи необхщнють реалiзацiï визнаних свiтовою юридичною спшьнотою мiжнародних стандартiв i правил адвокатськоï професiï адвокатськими асоцiацiями i товариствами юриспв, судами, правоохоронними органами, органами державноï влади та мiжнародними оргашзащями; принцип м!жнародного ствробгтництва держав у сфер1 кримталъного процесу. Спещальною резолющею Генеральноï Асамблеï ООН вiд 3 грудня 1973 р. № 3074 (XXVIII) прийнято Принципи мiжнародного сшвробггництва щодо виявлення, арешту, видачi i покарання ошб, винних у вшськових злочинах i злочинах проти людства.
Висновки. Отже, у згаданих мiжнародно-правових документах значно розширено, конк-ретизовано, юридично закршлено основнi принципи мiжнародного кримiнального права, якi впер-ше сформульовано державами в Нюрнберзi. Попри недосконалють окремих положень мiжнарод-ного кримшального права, варто зробити висновок, що воно являе собою певну систему принцитв i норм, яю реалiзуються i на мiжнародному, i на нацюнальному рiвнях.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Подорожна Т. С. 1мплементац1я норм Свропейського Союзу в правопорядок Украши: економ1чн1 та сощальш аспекти. Альманах мiжнародного права. 2014. Вип. 6. С. 10-16. URL: http://nbuv.gov. иа/иШМ(дата звернення: 10.10.2019). 2. Римський статут М1жнародного крим1нального суду в1д 17.07.1998 / ООН. База даних "Законодавство Украши" / ВР Укра1ни. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/995_588
(дата звернення: 10.10.2019). 3. Славко А. С. Принципи мiжнародного кримшального права в дiяльносri Мiжнародного кримiнального суду. Правовий вгсник Укратсько! академИ бантвськоХ справи. 2014. № 2 (11). С. 88-93. 4. Подорожна Т. С. Правовий порядок: теоретико-методолопчш засади консштуцiоналiзацil: монографiя. К.: Юршком 1нтер, 2016. 536 с. 5. Статут Оргашзацп Об'еднаних Нацiй i Статут Мiжнародного Суду вiд 26.06.1945 / ООН. База даних "Законодавство УкраИни" / ВР Укра1ни. URL: http://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/995_010/parao527#o527 (дата звернення: 10.10.2019). 6. Попко В. В. Принципи транснацю-нального кримшального права у свита мiжнародного права. Актуальнг проблеми м1жнародних в1дносин. 2018. Вип. 136. С. 36-59.
REFERENCES
1. Podorozhna T. S. Implementatsiia norm Yevropeiskoho Soiuzu v pravoporiadok Ukrainy: ekonomichni ta sotsialni aspekty [Implementation of the norms of the European Union in the rule of law of Ukraine: economic and social aspects]. Almanakh mizhnarodnoho prava. 2014. Vyp. 6. S. 10-16. 2. Rymskyi statut Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu [Rome Statute of the International Criminal Court] vid 17.07.1998 / OON. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. 3. Slavko A. S. Pryntsypy mizhnarodnoho kryminalnoho prava v diialnosti Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu [Principles of International Criminal Law in the Diversity of the International Criminal Court]. Pravovyi visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy. 2014. No. 2 (11). S. 88-93. 4. Podorozhna T. S. Pravovyi poriadok: teoretyko-metodolohichni zasady konstytutsionalizatsii [The legal order: theoretical and methodological ambush constitutional]: monohrafiia. Kyiv: Yurinkom Inter, 2016. 536 s. 5. Statut Orhanizatsii Obiednanykh Natsii i Statut Mizhnarodnoho Sudu [Statute of the United Nations Organization and Statute of the International Court of Justice] vid 26.06.1945 / OON. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. 6. Popko V. V. Pryntsypy transnatsionalnoho kryminalnoho prava u svitli mizhnarodnoho prava [Principles of transnational criminal law in international law]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn. 2018. Vyp. 136. S. 36-59.
Дата надходження: 22.01.2020р.
Галина Лукьянова, Ирина Серкевич ПРИНЦИПЫ МЕЖДУНАРОДНОГО КРИМИНАЛЬНОГО ПРАВА
В статье исследованы основные принципы международного уголовного права и приведена их классификация. Отмечено, что международное уголовное право является комплексной отраслью, поэтому кроме общих принципов, характерных для внутригосударственного уголовного, уголовно-процессуального и уголовно-исполнительного права, оно охватывает принципы международного уголовного процесса и исполнения уголовных наказаний. Это объясняется общей направленностью международного уголовного права и внутригосударственного права на охрану правопорядка. сотрудничество государств в области борьбы с преступностью является частью их совместной работы для решения социальных проблем, то и в международном уголовном праве действуют основные принципы общего международного права. Эти принципы применяются в том числе и в сфере сотрудничества государств по борьбе с преступностью. Некоторые из них действуют точно так же, как и в других отраслях общего международного права, а другие имеют более широкое и специфическое применение. В то же время существует и целый комплекс специальных принципов, присущих только международному уголовному праву. Классификация принципов международного уголовного права основывается на системном подходе, поскольку принципы представляют собой наиболее общие нормы, действующие в сфере правового регулирования и распространяются на всех субъектов. Сделан вывод о том, что несмотря на несовершенство отдельных положений международного уголовного права, оно представляет собой определенную систему принципов и норм, реализуются и на международном, и на национальном уровнях.
Ключевые слова: международное право, международное уголовное право, принципы международного уголовного права, Римский статут Международного уголовного суда, Генеральная Ассамблея ООН.
Halyna Lukianova
docent of the Department of Administrative and Information Law, Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovation education,
Lviv Polytechnic National University
D. Law
Iryna Serkevych
docent of the Department of Criminal Law,
Faculty of Law, Lviv State University of Internal Affairs
D. Law
PRINCIPLES OF INTERNATIONAL CRIMINAL LAW
The article explores the basic principles of international criminal law and their classification. It is noted that international criminal law is a complex industry, so in addition to the general principles specific to domestic criminal, criminal procedure and criminal enforcement law, it covers the principles of international criminal process and the enforcement of criminal penalties. This is explained by the general focus of international criminal law and domestic law enforcement law. States' co-operation in the field of crime is part of their common work to solve social problems, and in international criminal law the basic principles of common international law apply. The following principles of international law, which are of criminal legal value, include: the principle of universal respect for human rights and freedoms; the principle of equality; the principles of peaceful coexistence and sovereign equality of States and the related principle of non-use or threat of force in international relations; the principle of inviolability of state borders and territorial integrity of states; the principle of cooperation between states, etc. These principles apply, inter alia, to the cooperation of States in the fight against crime. Some of them operate in the same way as in other areas of general international law, while others have a wider and specific application. At the same time, there is a whole set of special principles inherent only in international criminal law. The classification of the principles of international criminal law is based on a systematic approach, since the principles are the most general rules applicable in the field of legal regulation and apply to all subjects. It is concluded that, despite the imperfection of certain provisions of international criminal law, it is a certain system of principles and norms that are implemented both at the international and national levels.
Key words: international law, international criminal law, the principles of international criminal law, the Rome Statute of the International Criminal Court, the UN General Assembly.
