CC BY
13
ГЛОБАЛЬШ ЗМ1НИ КЛ1МАТУ - ЗАГРОЗИ ЛЮДСТВУ ТА МЕХАН1ЗМИ В1ДВЕРНЕННЯ
УДК 630*6 (075.8) Проф. 1.М. Синякевич, д-р екон. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРИНЦИПИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 ТА Л1СОВО1 ПОЛ1ТИКИ: ПОГЛЯД КР1ЗЬ ПРИЗМУ ГЛОБАЛЬНИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ЗАГРОЗ
Розглянуто принципи еколопчно'1 i д1сово'1 полiтики, взаемозв'язки мiж ними та шляхи подолання глобальних екологiчних загроз, забезпечення стiйкостi люових екосистем. Удосконалення нацюнально'1 д1сово'1 пол1тики розглянуто у контекстi парадигм еколопчно'1 економiки.
Ключов1 слова: люова полiтика, екологiчна полiтика, принципи i iнструменти люово'1 полiтики, державне регулювання лiсокористування, сфери суспiльного роз-витку (економiчна, екологiчна, соцiальна, духовна), еколопчна економiка.
На пороз1 третього тисячолггтя земна цившзащя потерпае вщ катас-троф1чних змш у довкшш, спричинених зростанням забруднення атмосферного повпря та Свгтового океану, збшьшенням чисельност населення, тдви-щенням температури атмосфери, спадом р1вня грунтових вод, скороченням поЫвних площ на душу населення, зменшенням плошд 1 попршенням струк-тури лшв, втратами генетичного потенщалу рослинного 1 тваринного свпу. Сучасний розвиток земноi цивiлiзацii характеризуеться небаченим рашше ан-тропогенним навантаженням на "плiвку життя" [1, 2]. У подоланш глобально!' екологiчноi кризи, яка нависла над земною цившзащею, велике значення мае ефективна люова полггика, яка е гiлкою екологiчноi полггики.
Альберт Уорел у монографii "Принципи люово" полiтики" розглядае лiсову пол^ику як таку, що встановлюе певш принципи щодо використання суспiльством люових ресурсiв задля досягнення поставлених цшей. У науко-вих працях i пiдручниках автор цiеi роботи розглядае лiсову полiтику як су-купшсть принципiв та iнструментiв, якi використовуються нацюнальними i наднацiональнi органи влади, шдприемства, полiтичнi партii та громадськ органiзацii для вiдстоювання сво"х штерешв у галузi вiдтворення, охорони i використання лiсових ресурсiв [2, 3]. Це визначення подано з огляду на те, що в науковш лiтературi неоднозначно тлумачиться суть термша "люова по-лiтика". Часто ототожнюеться люова полiтика як практична дiяльнiсть з люо-вою полiтикою як наукою.
З метою глибокого усвщомлення значення еколопчно!' i лiсовоi полггики у системi суспшьного розвитку земно!' цивiлiзацii та подоланнi глобальних еко-лопчних загроз, у табл. подано класифшащю полггаки за чинниками, що впли-вають на процеси й творення, та зроблений прогноз розчленування економiчних дисциплш природоохоронного спрямування (рис.). Ця шформащя, окрГм цього, е корисною для удосконалення структури навчальних планiв та поглиблення "хньо" еколопчно!' спрямованостi (екологiзацii навчання), що дасть змогу устш-нiше долати проблеми, пов'язаш з глобальними екологiчними загрозами.
Чинники, що впливають на творения политики Внди пол1тик
1. Сфери суспшьного розвитку 1.1. Економ1чна. 1.3. Сощальна. 1.2. Еколопчна. 1.4. Духовного розвитку.
2. Компоненти природних ресурЫв 2.1. Люова. 2.4. Атмосферна- 2.2. Земельна. 2.5. Ресурсно-сировинна. 2.3. Водна. 2.6. Рекреацшна.
2.7. Щодо вщтворення, охорони \ використання твариниого евггу. 2.8. Щодо змщнення еколопчноУ безпеки.
3. Види економ1чно*1 даяльност1 3.1. Податкова. 3.2. Фшансова. 3.3. Торговельна.
4. Р1вень регулювання суспшьного розвитку 4.1. М1жнародна. 4.3. Региональна. 4.2. Национальна. 4.4. Локальна.
5. Сукупшсть чиииик1в, що впливають на стан л1сокористу-ваиия 5.1. Сощеколопчна люова полггика. 5.2. Багатощльова люова пол1тика. 5.3. Монощльова люова пол1тика. 5.4. Полггика пасивного люокористування.
Економжа природокористування
1 г 1 Г 1 Г 1 Г 1 Г 1 Г 1 г
Економжа люокорис-тування Економжа землскорнету вання Економжа атмосферного повпря Економжа водокорис-тування Eкoнoмiкa вщтворення 1 використання рскреацшних ресурав Економжа вщтворення 1 використання корисних копал ин Економжа вщтворення \ використання тваринних ресурав Економжа еколопчно1 безпеки
1 1 г > г 1 г 1 1 1 г * Г 1 г
Люова пол1тика Земельна пол ¡тика Атмосферна политика Водна пол ¡тика Рекреацшна политика Ресурсно-сировинна пол ¡тика Пол)тика пголо Политика щодо твари иного св)ту еколопчноТ безпеки
1 к ) к - к 1 к ! к 1 к ; к > к
Еколопчна пол ¡тика
Рис. Прогноз розчленування економгчних дисциплт природоохранного спрямування
Мета роботи - теоретично обгрунтувати основш положення, на як повинна спиратися сучасна мГжнародна, нацiональна, регiональна Г локальна еко-логiчна Г люова полГтика, що спрямована на подолання глобальних еколопчних виклиюв, як постали перед земною цившзащею у двадцять першому столгт.
тт* • • • • ••
Лпсова политика у контекстi загальних принцишв еколопчно1 по-лiтики. Люову полГтику варто розглядати в тюному взаемозв'язку з еколопч-ною, економГчною, сощальною та политикою духовного оздоровлення. Зане-пад духовно!' сфери людського буття завжди призводить до деградаци еконо-мГчно', екологiчноi Г сощально'.
На основГ аналГзу ролГ полГтики у виршенш глобальних еколопчних проблеми та узагальнення наукових дослщжень у цш сферГ Герман ДейлГ дшшов таких висновюв щодо основних принцишв полггаки: политика повинна мати бгльше, шж одну мету, а вщповщно кожна окрема незалежна полГти-ка мае бути пов'язана з незалежним полГтичним шструментом; полГтики по-винш домагатися незалежного макроконтролю з мшмальними затратами свободи та варГативност на мжрорГвш; полГтикам варто передбачати резерв ресурсГв довкшля, коли мають справу з бюфГзичним навколишшм середови-щем; полггаки повинш погоджуватися з тим, що нова полГтика завжди вщ-штовхуеться вгд вторично зафжсованих (вщповщно базовГ шституци мають не руйнуватися, а трансформуватися зпдно з вимогами ново' полггаки); поль тикам важливо постшно адаптуватися до умов, як весь час змшюються; по-лГтичний курс мае бути спрямований на виршення проблем, що його спричи-нили, з належним ефектом Г з урахуванням рГвня полГтики (мунщипального, регюнального, нацюнального) [5].
До основних принцишв полггаки, проголошених Германом ДейлГ, варто додати такий: "У процес творення полггаки необхщно враховувати численш зв'язки мГж економГчною, еколопчною, сощальною Г духовною сферами суспшьного буття, а, вщповщно, Г мГж економГчною, еколопчною, сощ-альною политиками та полГтикою духовного розвитку".
Нацюнальна еколопчна Г лГсова полГтика повинна спиратися на принципи, що визнаш световою спшьнотою, а також додатковГ, що повною мГрою враховують сучасш свгтовГ Г нацюнальш особливост природокористування.
До першо' групи принцишв, зокрема, можна зарахувати тГ, як визнаш ввропейським Союзом (вС). Вони вщображеш у пункт 2 статт 174 "Договору про заснування ввропейсько' Спшьноти" та другш статт "Договору про запровадження Конституцп для ввропи" (проект). Зокрема, в цьому договорГ записано: "Политика Спшьноти щодо довкшля мае на мет досягти високого рГвня захисту з урахуванням розма'ття ситуацш у рГзних районах Спшьноти. 1' належить грунтувати на принцип застереження та принципах: належить уживати запобГжних заходГв; належить виправляти шкоду, завдану довкшлю, насамперед усувати и джерела; забруднювач повинен платити [6]. ОкрГм цього, в еколопчнш Г сощальнш полГтищ Укра'на повинна дотримуватися принципу гарантування еколопчно безпечного середовища для проживання (воображений у деклараци МГжнародно' конференци ООН з довкшля Г розвитку, що вщбулася в Рю-де-Жанейро у 1992 р.).
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Дуже важливим для еколопчно' полГтики Укра'ни е принцип збере-ження бюлопчного рГзномашття, що витшае Гз Конвенци про бюлопчне рГз-номашття (Рю-1992). Конвенци про охорону дико' фауни Г флори Г природ-них середовищ 'х перебування в Сврош (Берн, 1979). Цей принцип частково воображений у Закош Укра'ни "Про еколопчну мережу Укра'ни".
Як на мене, у концепци нащонально' еколопчно' полггаки повинна бути виражена шдтримка мГжнароднш еколопчнш полггащ, спрямованш на збереження цшсностГ глобально' бюекосистеми ЗемлГ (вщображено в "Аген-дГ 21. Програма дш "Порядок денний на ХХ1 столптя", Рю-1992). ОкрГм цього, варто в цьому нащональному документ проголосити принцип збереження еколопчно' культурно' спадщини (витшае з Конвенци про охорону свгшво' культурно' та природно' спадщини, Париж, 1972), що спрямований не лише на збереження довкшля, але Г духовне оздоровлення. Варто також долучити принцип прозорост еколопчно' полГтики, який витжае з декларацп МГжнародно' конференци ООН з довкшля Г розвитку (Рю-1992) та Конвенци про доступ шформаци, участь громадськост у прийнятт ршень Г доступ до правосуддя Гз питань, що стосуються навколишнього середовища.
До друго' групи принцишв варто зарахувати тГ, як теоретично обгрун-товаш укра'нськими науковцями, зокрема Г автором доповщ, Г мають важли-ве значення для забезпечення сталого розвитку нащонально' економжи. До ще' групи принцишв рекомендуемо вщнести таю: принцип врахування взаемозв'язюв мГж еколопчною, економГчною, сощальною Г духовною сферами суспшьного розвитку; принцип шдтримки запасу поновлюваного природного кашталу; принцип прюритетност еколопчно' безпеки; принцип тран-сформування зовшштх негативних еколопчних ефеклв в еколопчш витра-ти; принцип економГчного стимулювання продукування позитивних зовшш-шх еколопчних ефектв; принцип однаково справедливо' еколопчно' полГти-ки щодо вщтворення, охорони Г використання природних об'еклв рГзних форм власност (цей принцип е обов'язково важливим для творення ефектив-но' люово' полггаки).
Основш постулати екологiчноí економiки як теоретичне шдгрунтя екологiчноí та лiсовоí полггики. АналГз наукових праць зарубГжних Г вГтчиз-няних енвайроекономютв дав змогу автору ще' роботи видшити таю основш постулати, що найбшьш повно розкривають суть еколопчно' економжи:
1. Економжа е вщкритою шдсистемою сюнчено' природно' екосисте-ми (довкшля), з якою вона оргашчно взаемопов'язана. Вона пройшла трива-лий шлях розвитку вщ ери, коли основним обмежувальним чинником еконо-мГчного розвитку був каштал, створений людиною, до сьогодення, коли таким чинником став природний каштал [7, с. 57].
2. Класична економГчна теорГя, яка неадекватно вщображае складш економГчш, еколопчш та сощальш процеси, що вщбуваються на теренах земно' цившзаци, стимулювала економГчну дГяльшсть, що призвела до сучасно-го критичного стану земно' бюсфери та свгтово' економжи [7].
3. Сучасна ринкова економГчна система, що базуеться на неокласичнш економГчнш теори Г не враховуе обмежешсть ресурсГв довкшля Г асимшя-
цшно! здатност земно! бiосфери та глобальних еколопчних загроз, не здатна вирiшувати проблему оптимального розвитку свггово! економiки в умовах багатоаспектних еколопчних обмежень. З цього приводу Герман Дейт роз-мiрковуе так: "Ринок, звичайно ж, функцюнуе тiльки в межах економiчно! пiдсистеми, де вiн робить едину рiч - вирiшуе проблему розмщення ресурсiв шляхом надання необхщно! шформаци i стимулу. Якраз це вш робить дуже добре. Що вш не робить - так це не виршуе проблему масштабу i оптимального розподiлу. Нездатнiсть ринку виршити проблему справедливого розпо-дшу загальновизнана, а от його нездатшсть вирiшити проблему оптимального або навггь сталого масштабу усвiдомлюеться не настшьки" [7, с. 59].
4. Масштаб свггово! економiки повинен обмежуватися регенеративною та поглинаючою спроможшстю екосистеми (еколопчно! сфери). Опти-мальний масштаб економiчно! сфери "повинен бути сталим, а економiчна пiдсистема не повинна перевантажувати екосистему до точки зменшення життя в майбутньому" [7, с. 9].
5. У системi оподаткування акценти повинш бути змщет з оподатку-вання доходу (додано! вартост^ н6 а потiк матерiальних ресурсiв (те, до чого вартють додаеться) [7].
До цих основних постула^в екологiчно! економiки варто додати та-кий: "З метою подолання глобально! еколопчно! кризи необхщно забезпечи-ти екологiзацiю суспiльного розвитку. Еколопзащя суспiльного розвитку ми розглядаемо як об'ективний процес протидi! глобальним екологiчним загро-зам в еколопчнш, економiчнiй, соцiальнiй i духовнiй сферах з метою забезпе-чення !х стабiльностi i розвитку.
Пiд розвитком розумiеться не нарощування матерiальних благ, а процес удосконалення духовного св^у людини. Основна проблема еколопзацп суспiльного розвитку - це проблема еколопзацп економiчно! сфери суспшь-ного буття, трансформацi! економiчних iнструментiв в шструменти еколопч-но! полiтики. Еколопзащю суспiльного розвитку не осилити без еколопзацп освiти i науки. У цш сферi найбiльшу протидiю чинять консерватизм мислен-ня i ментальшсть свiтово! спiльноти.
Принципи лiсовоí политики. На основi аналiзу свiтово! теорп i практики творення люово! полiтики та особистих наукових дослщжень у сферi ль сово! полггики автор цiе! роботи дiйшов висновку, що нацюнальна лiсова по-л^ика Укра!ни може бути ефективною лише тод^ коли вона буде спиратися на таю принципи: багатоцшьового використання лiсiв; сталого люокористу-вання; однаково справедливо! люово! полiтики щодо лiсiв рiзних форм влас-ностi; врахування нацюнальних традицiй лiсокористування; стимулювання збереження бюлопчного та генетичного розма!ття; державно! тдтримки ль сового господарства [2, 3].
Висновки (шляхи усунення глобальних еколопчних загроз: пог-ляд крпь призму еколоНчнот i лковот полггики).
Висновки щодо проблем довкiлля, яю вирiшуюгься в рамках мiж-народнот полiгики.
Haцioнaльний лicoтeхнiчний унiвeрcитeт Укрэлни
1.1. Aктyaльнoю пpoблемoю пoдaльшoгo poзвиткy земнoï цившзаци e пoвеpнення Homo sapiens y свoю екoлoгiчнy нiшy - тобто тaкy, яка б не приз-вoдилa дo зменшення на землi oкpемиx видiв тварин i poслин. Шлях дo вирь шення Oeï пpoблеми пoлягae y пoлiтицi, спpямoвaнiй на зменшення чисель-нoстi населення i збшьшення плoщi зaпoвiдниx зoн, вxiд дo яких 6ув би зaбo-poнений, oкpiм пеpсoнaлy, який би мав вщшвщати за е^^Нч^ безпекy за-пoвiдниx теpитopiй.
1.2. Ггобальш екoлoгiчнi зaгpoзи, щo виникли тд впливoм викидiв y дoвкiлля пapникoвиx гaзiв, а тaкoж ^л^чна нaпpyженiсть, щo виникла в вна^^к намагання oкpемиx краш (aбo групи краш) зaвoлoдiти пpиpoдними pесypсaми Aнтapктиди, Свiтoвoгo oкеaнy та iншими, шр не e влaснiстю нащ-oнaльниx держав, - це нaслiдoк недoскoнaлoï мiжнapoднoï екoлoгiчнoï шль тики. Для того, шoб змiнити ситyaцiю на краще, неoбxiднo виpiшити пpoбле-му власшст на всi види пpиpoдниx pесypсiв (зoкpемa, i на aтмoсфеpне пoвiт-ря). Koжнa краша свггу пoвиннa oтpимaти свoю квoтy на вигаристання при-poдниx pесypсiв, дo яких мoжнa вiднести: кисень та aзoт aтмoсфеpнoгo пoвiт-ря; oбсяги шкiдливиx викидiв в aтмoсфеpне швггря та вoднi басейни тлек-тав^го кopистyвaння; нафту, газ, мiнеpaльнy сиpoвинy, шo дoбyвaються за межами нацюнальних кopдoнiв.
1.3. Викoнaний aнaлiз взaeмoдiï пpинципiв екoлoгiчнoï пoлiтики з правилами СОТ та наушвих праць з енвaйpoекoнoмiки дae змoгy дшти таких вис-нoвкiв: принципи е^^л^шки i правила СОТ пoвнiстю не узгоджуються мiж сoбoю, мoжнa oчiкyвaти на те, шo тopгiвельнa шл^ика дедaлi бiльше буде ш-тегpoвaнa з екoлoгiчнoю, шo приведе дo пoглиблення екoлoгiзaцiï тopгiвлi.
Нaйвaжливiшими шструментами, за дoпoмoгoю яких мoжнa забезпе-чити екoлoгiзaцiю мiжнapoднoï тopгiвлi e: екoлoгiчнa сеpтифiкaцiя пpoдyкцiï, теxнoлoгiчниx пpoцесiв та менеджменту; екoлoгiчне маркування; екoлoгiчнi стандарти та стан нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo сеpедoвишa та пpиpoдниx ре-сурЫв; екoлoгiчнi митнi плaтежi; екoнoмiчнi санкци за екoпopyшення; мiжнa-poднi екoлoгiчнi yгoди.
Дoсвiд екoлoгiчнoï сеpтифiкaцiï лiсiв пpoмислoвo poзвинениx краш свiтy та глoбaльнi екoлoгiчнi зaгpoзи нaвкoлишньoмy пpиpoднoмy сеpедoви-шу свiдчaть пpo oб,eктивнy пoтpебy екoлoгiчнoï сеpтифiкaцiï не лише лiсiв, але i дoвкiлля зaгaлoм. Для тoгo, шoб цей сучасний шструмент екoлoгiчнoï пoлiтики став ефективним, пoтpiбнo, шoб йoгo визнали на мiжнapoднoмy, на-цioнaльнoмy та регюнальшму piвняx yпpaвлiння пpиpoдними ресурсами. На пеpшoмy етaпi екoлoгiчнa сеpтифiкaцiя дoвкiлля пoвиннa стoсyвaтися лiсiв, сiльськoгoспoдapськиx та мисливських упдь та зoн вщ^чинку та oздopoв-лення (pекpеaцiйниx ресурЫв).
Оскiльки фyнкцiя пoглинaння пapникoвиx гaзiв лiсoвoю poслиннiстю e пpiopитетнoю стошв^ дo iншиx фyнкцiй, шo ^кладаються на лiси, скла-лися пеpедyмoви екoнoмiчнoгo стимулювання гoспoдapськoï дiяльнoстi, спpямoвaнoï на пoглинaння пapникoвиx гaзiв л^вими екoсистемaми. Таке екoнoмiчне стимулювання дoцiльнo здiйснювaти в рамках мiжнapoднoï, нащ-oнaльнoï, pегioнaльнoï i лoкaльнoï шл^ики.
12
Збiрник нaукoвo-тeхнiчних npaub
Свгтова спшьнота, насамперед фахГвщ з еколопчно' Г люово' полГтики, повинна активно шдтримувати зусилля, спрямоваш на оздоровлення довкшля, як приймають у рамках Кютського протоколу, у зв'язку з шформацшною дискредитащею кютських домовленостей (розв'язана компашями, найбшьш причетними до забруднення довкшля).
Для того, щоб подолати глобальш еколопчш загрози, необхщно оно-вити парадигму светового розвитку - приступити до творення нового светового порядку, який би забезпечив трансформащю глобально' свгтово' економь ки у сукупшсть регюнальних, а разом з нею - ютотне зменшення транспортних потоюв.
Висновки щодо проблем довкшля, яю вирiшуються в рамках нащонально! полггики УкраТни.
2.1. ЗГ зростанням деструктивних наслщюв глобальних еколопчних загроз буде посилюватися роль державного регулювання природокористу-вання Г адмшГстративних шструментв в еколопчнш Г люовш полГтищ.
2.2. Творення досконало' нащонально' еколопчно' полГтики та Еколо-пчного кодексу Укра'ни ниш е актуальним, оскшьки щ правовГ документи сприятимуть збереженню довкшля, економГчному Г сощальному розвитку та духовному оздоровленню народу Укра'ни. Разом з творенням досконало' нащонально' еколопчно' полГтики варто активГзувати роботу щодо розроблен-ня нащонально' люово' полггаки, яка б могла бути представлена в рамках Закону Укра'ни "Нащональна люова полггака".
2.3. Люове господарство Укра'ни може зазнати значних економГчних втрат через те, що люова полГтика Г господарська дГяльшсть у лш здшсню-ються без врахування пунклв 3.3 Г 3.4 Кютського протоколу (зокрема того, що експорт круглих необроблених лГсоматерГалГв прирГвнюеться до викидГв СО2). На основГ "Настанов з ефективно' практики для землекористування, змш у землекористуванш Г люового господарства" давно потрГбно було про-рахувати декшька варГанлв господарсько' дГяльност Г '' наслщки для еконо-мжи люового господарства.
2.4. З метою полшшення шдготовки висококвалГфжованих фахГвщв для люового господарства Укра'ни, спроможних втшювати у практику люов-порядкування "КерГвш настанови з ефективно' практики землекористування, змш у землекористуванш Г люовому господарствГ", що розроблеш МГжурядо-вою групою експертГв у межах Рамково' конвенци ООН про змши кшмату, варто запровадити читання курсу "Ощнювання емГси Г поглинання вуглецю люовими екосистемами" для студенлв, що навчаються за спещальностями "Люове та садово-паркове господарство" та "Економжа довкшля Г природних ресурсГв".
2.5. Реформи в люовому господарствГ можуть бути усшшними лише тодГ, коли вони будуть здшснюватися з врахуванням принцишв еколопчно' Г люово' полГтики Г забезпечать розмежування функцш управлшня люами (ш-ституцш, що творять еколопчну Г люову полГтику та здшснюють контроль за '' втшенням у практику люокористування) Г люовим господарством (госпо-дарською дГяльшстю).
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Л1тература
1. Голубець М.А. Пшвка життя. - Львiв : Вид-во "ПоллГ1, 1977. - 186 с.
2. Люова полггика: теорiя i практика / за наук. ред. Синякевича 1.М. / Синякевич 1.М., Соловiй 1.П., Врублевська О.В., Дейнека А.М., Польовський А.М., Павлiщук О.П., Бшнсь-кий 1.Г., Дячишин О.В., Головко А.А., Дудюк В.С., Холявка В.З., Сенько О. : монографiя. -Львiв : Вид-во Л. А. "Пiрамiда", 2008. - 612 с.
3. Синякевич 1.М. Лiсова полiтика : пщручник. - Львiв : Вид-во ЗУКЦ, 2005. - 224 с.
4. Синякевич 1.М. Економiка лiсокористування : пщручник. - Львiв : Вид-во 1ЗМН, 2000. - 402 с.
5. Daly H.E. Ecological Economics: Principles and Applications / Daly H.E., Farlej J. - Island Press, 2003. - 428 p.
6. Конституцшш акти Свропейського Союзу. - К. : Вид-во "Юстишан", 2005. - Ч. 1. -
512 с.
7. Дейл1 Г. Поза зростанням. Економiчна теорiя сталого розвитку : пер. з англ.: 1н-т сталого розвитку. - К. : Вид-во "1нтелсфера", 2000. - 312 с.
Синякевич И.М. Принципы экологической и лесной политики: взгляд сквозь призму глобальных экологических угроз
Рассмотрены принципы экологической и лесной политики, взаимосвязи между ними и пути преодоления глобальных экологических угроз, обеспечения стойкости лесных экосистем. Усовершенствование национальной лесной политики рассмотрено в контексте парадигм экологической экономики.
Ключевые слова: лесная политика, экологическая политика, принципы и инструменты лесной политики, государственная регуляция лесопользования, сферы общественного развития (экономическая, экологическая, социальная, духовная), экологическая экономика.
Synyakevych I.M. Principles of ecological and forest policy: a look in the light of global ecological threats
There are considered principles of ecological and forest policy, their interaction and ways of overcoming of global ecological threats and providing of sustainability of forest ecosystems. Improvement of national forest policy is considered in the context ecological economics paradigm.
Keywords: forest policy, ecological policy, principles and instruments of forest policy, state regulation of forest use, areas of social development (economical, ecological, social, spiritual), ecological economics.
УДК 630*232[477.41] Проф. М.1. Онисьтв, д-р с.-г. наук;
астр. О. А. Петренко - НУ бютехнологи i природокористування Украти, м. Кит
НОВ1 ПОГЛЯДИ НА СТВОРЕННЯ ТА ВИРОЩУВАННЯ Л1СОВИХ КУЛЬТУР НА Р1ЗНИХ КАТЕГОР1ЯХ Л1СОКУЛЬТУРНИХ ПЛОЩ ПОЛ1ССЯ
Викладено результати зi створення чистих i змшаних культур на зрубах та час-ткових люових культур. Подано пропозицп щодо створення люових культур у вогни-щах коренево! губки.
Ключов1 слова: насадження, лiсовi культури, вирубка, мехашзащя, коренева губка, корчування, люова пщстилка, залюнення, змшування порщ.
У сучасний перюд найефектившшим способом вщновлення соснових { шших насаджень у Полюс^ що набув значного поширення, вважаеться створення та вирощування люових культур як суцшьних, так { часткових. З огля-
