CC BY
25
5. Голубець М.А. Концептуальнi засади сталого розвитку ripcbKoro perioHy / М.А. Голу-бець, П.С. Гнапв, М.П. Козловський та iH. - Львiв : Вид-во "Поллi", 2007. - 288 с.
6. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь / И.И. Дедю. - Кишинев : Гл. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989. - 406 с.
7. Экономический словарь. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ekslovar.ru /slovar/r-/ruralizatsiya. html.
8. Кучерявый В.А. Урбоэкологические основы фитомелиорации / В.А. Кучерявый. - М. : НПО "Информ", 1991. - Ч. I. - 376 с.; Ч. II. - 289 с.
9. Кучерявий В.П. Урбоеколопя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгт", 1999. - 320 с.
10. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць : тдручник / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгт", 2005. - 455 с.
11. Нефедова Т.Г. Миграции в сельской местности и агропроизводство в старо освоенной части России / Т.Г. Нефедова. - Ин-т географии РАН. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.migrocenter.ru/science/science019_3.php.
12. Социологический словарь. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.slovari-online.ru/word.
13. Смит Р.Л. Наш дом - планета земля: Полемические очерки по экологии человека / Р. Л. Смит и др. - М. : Изд-во "Мысль", 1982. - 383 с.
Гнатив П.С., Кучерявый В.П. Урбанизационные процессы: сущь-ность явления и последствия для горных ландшафтов Львовщины
Проанализированы подходы к трактовке урбанизации и современные тенденции ее развития. Раскрыты взаимосвязи трансформационных, экологических и социальных процессов на примере горной части Львовщины.
Ключевые слова: урбанизация, рурализация, экосистема, естественная среда.
Hnativ P.S., Kucherjavy V.P. Urbanization processes: essence of the phenomenon and consequence for mountain landscape on Lviv region
Going near interpretation of urbanization and modern tendencies is analysed in development of her understanding. Connection of forms on transformation of landscapes, demographic processes and change of biogeocenotic cover is shown.
Keywords: urbanization, rurbanization, ecosystem, natural environment.
УДК 581.5; 662.613 Проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук; викл. О.С. Неспляк -
Прикарпатський НУ м Василя Стефаника
ПРИНЦИП СТВОРЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО ЕФЕКТИВНИХ КУЛЬТУРФ1ТОЦЕНОЗ1В НА ЗОЛОШЛАКОВ1ДВАЛАХ БУРШТИНСЬКО1 ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЩ1
Охарактеризовано i запропоновано технологию створення еколопчно ефектив-них культурфiтоценозiв на золошлаковщвалах Бурштинсько! теплоелектростанцп.
Ключовг слова: флора, культурф^оценози, золошлаковщвали.
Золошлаковщвали - це своерщш утворення урбашзованого ландшафту, яю представлен значними об'емами вщход1в золи та шлаку, утворених тд час роботи Бурштинсько! теплово! електростанцп. Вщходи практично не ви-користовуються в сум1жних галузях, що призводить до !х нагромадження для чого вщводяться значш площ1 родючих земель та збшьшуеться негативний вплив на навколишне середовище - атмосферне повггря, Грунтов!, тдземш, поверхнев1 води, рослинний 1 тваринний свп\ Важливим напрямом досль джень на порушених промисловютю землях е вивчення динашки ценопопуля-цш природних 1 культурних вид1в у ф1тоценозах. Особливу щкашсть мають
види, як використовуються тд час бюлопчно1 рекультивацп, та види-домь нанти рослинних угруповань, що виникли в процеш самозаростання [4].
Результати досл1дження. Одним з основних складових елеменлв золошлаков1двал1в е огороджувальт дамби, де вщбуваються ерозшт проце-си розмиву вщкошв дамб, руйнування 1х кртлень, утворення посадочних трь щин, зсув1в, обвал1в, осщання i просщання, вихщ фшьтрацшно1 води на вщ-косах. Таю еколопчно небезпечнi процеси потребують опрацювання приро-доохоронних заходiв. Найбiльш ефективними е фиомелюративт - шляхом закрiплення дамб i вiдкосiв багаторiчними травами, посадкою дерев i чагар-ниюв. Створення i формування таких культурфiтоценозiв повинт базуватися на системних флористичних дослщженнях - пiзнаннi первинних сукцесiй, узагальнент виробничого досвiду в конкретних екототчних умовах. Цi ме-тодологiчнi засади повинш бути покладет в основу рекомендацш.
Спроби щодо закрiплення огороджувальних дамб золошлакових вщ-валiв проведет в 1991-1993 рр. кафедрою бюлогп та лiсiвництва Львiвського сiльськогосподарського тституту [7]. Випробовувався асортимент рiзних де-ревних i чагарникових порiд, таких як: сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), модрина европейська (Larix decidua Mill.), ялина европейська (Picea abies (L.) Karsten), дуб звичайний (Quercus robur L.), бук люовий (Fagus sylvatica L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), клен Пннала (Acer ginnala Maxim.), акацiя бша (Robinia pseudoacacia L.), об-лтиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.), акащя жовта (Caragana ar-borescens Lam.), аротя чорноплiдна (Aronia melanocarpa Michx. Elliot.). Посадку дерев i чагарниюв проводили в субстрат золи з частковою Грунтовою сумшшю на терасах i вiдкосах в ями тд лопату. Проведена у 2008 р. швента-ризацiя свiдчить, що на терасах збереглися сосна звичайна в юлькосп 1516 шт. на 100 м, облшиха крушиновидна, акащя бша в юлькосп 25-30 шт. на 100 м. Дуб звичайний, клен гостролистий, клен ясенелистий, модрина европейська залишилися в юлькосп 3-4 шт. на 100 м. Випали з посадок ялина европейська, бук люовий. Таю види, як береза, осика й верба, заселилися на терасах i вщкосах дамб природним шляхом (табл. 1). Трав'яних видiв на вщ-косах, терасах нараховують 176 видiв. Вони мають важливе фггомелюратив-не значення для за^плення огороджувальних дамб золошлакових вiдвалiв. З дослiджень видно, що слабке задертння створюють тимофпвка лучна (Phle-um pratense L.) та грястиця збiрна (Dactylis glomerata L.). Найкращi результати фиомелюративно1 ефективносп створюють на схилах огороджувальних дамб буркун бiлий (Melilotus albus Medik) i жовтий (Melilotus officinalis (L.) Pall.), mi поновлюються i розселяються самосiвом. Перезволоженi мiсця за-ростають очеретом, висота якого сягае до 2,5 м. Природно вщкоси дамб засе-ляють полин гiркий (Artemisia absinthium L.) i звичайний (Artemisia vulgaris L.), куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), лисохвют луч-ний (Alopecurus pratensis L.), осот польовий (Cirsium arvense (L.) Scop.), осот болотний (Cirsium palustre (L.) Scop.), стенактис однорiчний (Stenactis annua (L.) Ness.) та im
td
0 ■d
01 p
oi
5'
p Co
S.
Я' »
»
r
и
0 ■ö ft
w P
01 О
H3
о
»
s
Ьэ
fe
s-
td
to С'
i! о\ g _s
« ^ 1 g
to
и S
H и
» Ol 9 tjj
ig
O-N td M Ol
и
Ol
о +
H w
■Ö О
P о
S p td Ol
«
и
^to + w
И Ol
О
0
to
BW
Ч Ol
td
01
В 9
to
Я и
О !-■
° td Ol
P s
i—I ш ■d
to& 9 «
S to
о о
0
01
и
00
0
01
fa-5.
я w
Я. W
и
12. к ё'
p а
« St p ■ ■
и о
§ M S
я^
g to
S!
P s
« о
a oi
щ и '
td О
to' u
g td
o Ol
■d ^
В О
S oí
№ и
^ «
^ и £to " о
о >2 ft
щ <
I—. <
to!
О
Së
IL oí и
VO
о >2 ft
О
№ з/п
о Я
g to
t* g "3
-G о fa я
К1ЛЬК1СТЬ
шт /100 м2
середнш д1аметр, см
середня висота, м
II
о о « Й
Я
И р
to
К1ЛЬК1СТЬ
на 100 м2
висота, м
td »
Я >н
2, й
о Я
° to
Я «
о о
X ш
° 2
to g
ft
Я M
» 3 —^ к
u о >-■ и
td О
s s
3 Я
Р О
а «
В о
S i о и о S я Я" 8 3 X я о Й to t3
« s
о Я
S ® С- о
£
а ^ а £ о а
п
а
I
а
я »
а-§
о
.а
§
о
a s я в-® -S » s s- ®
» а-? »
R 'S"
^ О
s
о а
5 Верба козяча (Salix caprea L.) + +
6 Верба ламка (Salix fragilis L.) + +
7 Верба попеляста (Salix cinerea L.) + -
8 Верба пурпурова (Salix purpurea L.) + -
9 Вишня звичайна (Cerasus vulgaris Mill.) + -
10 Гид одноматочковий (Crataegus monogyna Jacq.) + -
11 Граб звичайний (Carpinus betulus L.) + -
12 Груша звичайна (Pyrus communis L.) + -
13 Клен ясенелистий (Acer negundo L.) + -
14 Модрина европейська (Larix decidua Mill.) + -
15 Облшиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) + +
16 Осика (Populus tremula L.) + +
17 Робшя звичайна (Robinia pseudoacacia L.) + +
18 Свидина бша (Swida alba (L.) Opiz) + -
19 Свидина кров'яна (Swida sanguinea (L.) Opiz) + -
20 Слива домашня (Prunus domestica L.) + -
21 Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) + -
22 Терен колючий (Prunus spinosa L.) + -
23 Тополя канадська (Populus deltoides Marsh.) + -
24 Черешня (Cerasus avium (L.) Moench) + -
25 Яблуня люова (Malus sylvestris Mill.) + -
26 Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) + -
27 Ясен зелений (Fraxinus lanceolata Borkh.) + -
28 Ожина шорстка (Rubus hirtus Waldst. et Kit.) + -
29 Шипшина собача (Rosa canina L.) + -
Трав'ят види
30. Буркун бший (Melilotus albus Medik) + +
31 Буркун лжарський (Melilotus officinalis (L.) Pall.) + +
32 Вовчуг польовий (Ononis arvensis L.) + +
33 Прчиця польова (Sinapis arvensis L.) + +
34 Горошок мишачий (Vicia cracca L.) + +
35 Грястиця збiрна, г. звичайна (Dactylis glomerata L.) + +
36 Енотера дворiчна (Oenothera biennis L.) + +
37 Конюшина лучна (Trifolium pratense L.) + +
38 Конюшина повзуча, к. бша (Trifolium repens L.) + +
39 Костриця лучна (Festuca pratensis Huds.) + +
40 Кропива дводомна (Urtica dioica L.) + +
41 Кропива жалка (Urtica urens L.) + -
42 Куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth) + +
43 Лопух павутинистий (Arctium tomentosum Mill.) + -
44 Лопух справжнш (Arctium lappa L.) + -
45 Люцерна хмелевидна (Medicago lupulina L.) + +
46 Мишш сизий (Setaria glauca (L.) Beauv.) + +
47 Очерет звичайний (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud.) + -
48 Перстач гусячий (Potentilla anserina L.) + +
49 Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) +
50 Пирiй повзучий (Elytrigia repens (L.) Nevski) + +
51 Полин пркий (Artemisia absinthium L.) + +
52 Полин звичайний (Artemisia vulgaris L.) + +
53 Райграс високий (Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl) + +
54 Редька дика (Raphanus raphanistrum L.) + —
55 Суршиця звичайна (Barbarea vulgaris R. Br.) + -
56 Суховершки звичайш (Prunella vulgaris L.) + -
57 Тимофпвка лучна (Phleum pratense L.) + +
58 Тонкошг лучний (Poa pratensis L.) + +
59 Тонкошг однор1чний (Poa annua L.) + +
Технологiя створення еколопчно ефективних культурфiтоценозiв на дослщжуваних золошлаковiдвалах мае сво! особливостi. На закритому золошлаковщвал^ де переважаючою е злаково^знотравна стадiя сукцеси, на вщкосах i терасах проводиться лiсорозведення. Тип культур - деревно-чагар-никовий, тип змiшування - рядовий. При цьому на вiдкосах садять чагарники рекомендованих деревних порщ: облiпиху крушиновидну, терен, свидину червону i бшу, а на терасах - деревш види, формуючи тип тшьово! i твтшьо-во! еколопчно! структури за О. Л. Бельгардом [1]. 1нша технологiчна схема -для дтчого золовiдвалу. На "старих" дамбах i вщкосах, як знаходяться на деревно-рiзнотравнiй сукцесiйнiй стадп, необхiдно провести доглядовi ру-бання й формування вiдповiдно до лiсiвничих вимог. На злаково^знотрав-нiй стадп сукцесп, середнiх за давнiстю терасах i вiдкосах посадку дерев i ча-гарникiв проводять у весняний перiод 3-5-рiчними саджанцями в ямки тд лопату з вiддаллю в рядi 1,5-2,0 м (рис. а, б). Пiдбiр деревних i чагарникових видiв визначаеться асортиментом, рекомендованим для фггорекультивацп (див. табл. 2). На терасах проводять посадку дерев, а на вщкосах - чагарни-юв. Деякi тераси з протипожежних мiркувань залишають для про!зду автотранспорту.
Рис. Схеми фiторекультивацií закритого (а) i дЮчого (б) золошлаковiдвалiв
Свiжосформованi вщкоси й тераси е екологiчно найбшьш небезпечни-ми й у фиорекультивацшному планi складними. На пiонернiй сукцесшнш ста-
ди рослинних угруповань рекомендують на вiдкосах проводити пошв i посадку багаторiчних трав, якi разом iз рудерально-лучною рослиннiстю закршлю-ють вiдкоси та зменшують формування пилових хмар. Свiжi тераси й вiдкоси золовiдвалiв, з метою зменшення !х пилiння, необидно зрошувати водою. Посадку деревних i чагарникових видiв у цих умовах проводити недоцшьно.
Особливо! уваги заслуговують рекультивацiйнi методи дна карти золо-вiдвалiв. Для зменшення пилшня рекомендують рекультивувати його шляхом нанесення шару Грунту товщиною до 30 см. Фгтомелюративний захiд включае поив багаторiчних трав - тимофпвки лучно!, куничника наземного, люцерни хмелевидно!, буркуна бiлого й жовтого та шших видiв по всiй територп карти. За таких умов заростання рослинами вщбуваеться штенсившше, порiвняно з "чистою" золою. На першому етапi сукцесп заростання вщбуваеться внасль док рудерально-лучно! рослинностi iз складу мюцево! флори. До них належать: кропива дводомна, березка польова, пастернак пошвний, королиця зви-чайна, грицики звичайш, талабан польовий, полин гiркий, полин звичайний та ш. Фiторекультивацiя з нанесенням шару Грунту й пошвом багаторiчних трав прискорюе хiд первинно! сукцесп та формування фiтоценозiв.
На дш карти без Грунту природно сформувались фiтоценози з куничника наземного та деревних видiв (верб, берези, осики), а за умови нанесення Грунту й поиву кормових злаюв !х можна використовувати в сшьському гос-подарствi як пасовища. Фiторекультивацiйнi заходи зменшують пилiння з по-верхнi золошлаковiдвалiв у суху вiтряну погоду, сприяють покращенню еко-логiчних умов територп.
Висновки. Технолопя створення i формування культурфiтоценозiв за-лежить вiд стадп сингенезу рослинностг На злаково-рiзнотравнiй стадп зак-ритого золошлаковщвалу необхiдно проводити лiсорозведення рекомендова-ними й перевiреними деревними та чагарниковими видами. На деревно^з-нотравнш сукцесiйнiй стадп дiючого золовiдвалу проводять догляд лiсiвни-чими методами за деревною рослиннютю. На середнiх за давшстю терасах i вiдкосах злаково^знотравно! стадп проводять посадку - на терасах рекомен-дованими деревами, а на вщкосах - чагарниками. Свiжосформованi вiдкоси й тераси тонерно! стадп зашвають травами з урахуванням природного вщнов-лення рослинностi. Карти намиву золи рекультивуються шляхом нанесення шару Грунту товщиною до 30 см з пошвом багаторiчних трав.
Л1тература
1. Бельгард А. Л. Степное лесоведение / А. Л. Бельгард. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 336 с.
2. Зверковський В.М. Бюгеоценолопчне обГрунтування люово! рекультиваци земель, порушених вугшьною промисловютю в степовш зош Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бюл. наук: спец. 03.00.16 - Еколопя / В.М. Зверковський. - Дншропетровськ, 1999. - 36 с.
3. Лукьянец А.И. Естественное зарастание древесными растениями отвалов горнопромышленного Урала (на примере отвалов Свердловской и Челябинской областей) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / А.И. Лукьянец. - Свердловск, 1975. - 32 с.
4. Момот Г.Ф. Науков1 основи 1 технолопчш засади рекультиваци токсичних вщход1в на приклад! бюлопчних очисних споруд ДП "БОС" ЗАТ "ВОЗКО" / Г.Ф. Момот, Л.В. Лехщер, В.В. Шимель // Вюник ХНАУ. - Сер.: Еколопя грунпв, 2009. - № 2. - С. 203-206.
5. Неспляк О.С. Еколопчш особливостi формування флори i рослинностi золошлаковщ-валiв Бурштинсько! теплово! електростанцп та !х використання в рекультивацп : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.16 - Еколопя / О.С. Неспляк. - Дншро-петровськ, 2011. - С.
6. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Фитосоциоцентр", 1999. - 548 с.
7. Промiжний звгг про науково-дослщну роботу. Вивчення можливостей озеленення i закрiплення огороджувальних дамб золошлакових вщвашв Бурштинсько! ДРЕС багатс^чни-ми травами, деревними i чагарниковими породами. - Дубляни : Вид-во Львiв. с.-г. ш-ту, 1993. - 23 с.
8. Уманова Н.Е. Особенности самозарастания золоотвала Рефтинской ГРЭС / Н.Е. Ума-нова, Е.И. Филимонова, А.К. Махнев // Биологическая рекультивация и мониторинг нарушенных земель : матер. Междунар. науч. конф. (Екатеринбург, 4-8 июня 2007 г.) - Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2007. - С. 649-664.
Парпан В.И., Неспляк О.С. Принцип создания экологически эффективных культурфитоценозов на золошлакоотвалах Бурштынской теплоэлектростанции
Охарактеризована и предложена технология создания экологически эффективных культурфитоценозов на золошлакоотвалах Бурштинской теплоэлектростанции.
Ключевые слова: флора, культурфитоценозы, золошлакоотвалы.
Parpan V.I., Nesplyak O.S. For creating eco-efficient plant communities cultures of the asheslag dumps of Burshtynska TEPS
The creation of eco-efficient technology for communities cultures of the asheslag dumps of Burshtynska power plants were characterizes and suggested.
Keywords: flora, communities cultures, asheslag dumps.
УДК502.5+504.05 Проф. Л.1. Коти, д-р с.-г. наук;
наук. ствроб. О.1. Котй - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПЛАНУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЛАНДШАФТ1В ЯК ЗАПОРУКА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Проаналiзовано етапи антропогенного освоення прських ландшаф™. Досл> джено критерп оцшки негативного впливу на сшьськогосподарсьга ландшафта. Виз-начено параметри планування ландшаф™ та встановлено окремi показники 1х оптимального сшввщношення.
Забезпечення сталого розвитку господарства чи регюну можливе зав-дяки проведенню довготривалого використання природних ресуршв 1з мшь мал1защею при цьому негативного антропогенного впливу на стан навко-лишнього середовища. Особливу роль у виконанш цього завдання виконуе еколопя ландшафту, яка покликана, на тдстав1 вивчення взаемодп складових частин природних комплекшв 1 антропогенного впливу внаслщок анал1зу балансу речовини й енергп, обгрунтувати систему заход1в, як мають забезпечи-ти оптимальний вар1ант природокористування. При цьому необхщно врахо-вувати комплекснють 1 системнють взаемовщношень м1ж природними компонентами ландшафту та факторами антропогенного впливу. На тдстав1 цього положення, забезпечення сталого функцюнування окремого компонента природного середовища без забезпечення сталого функцюнування бшьш складних цшюних територ1альних одиниць не мае жодного сенсу [1, 2].
