Особливості ренатуралізації рослинного покриву на територіях міських новобудов Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

росли, розвивались i створювали вiдповiдний декоративний ефект. Однак вщ-даль мiж зiмкнутими насадженнями i окремими кущами виявилась недос-татньою. Як тiльки намет дерев починав притшяти кущi, вони, без належного догляду, поступово вщмирали. Ще бiльшого негативного впливу зазнали де-коративнi кущi вiд антропогенного пресу. Щеплет форми обламували, вони втрачали свою декоративнiсть, а з часом - вщмирали.

Висновок. Левандiвський парк було запроектовано i створено як один iз районних парюв мiста, в насадження якого використано значний таксоно-мiчний асортимент дерев i кушдв. Створено цiлу низку вдалих композицiй, однак неналежний догляд призвiв до 1х руйнування i втрати основних фун-кцiй рекреацшного об'екта. На цей час парк перебувае у занедбаному станi i необхщш кардинальнi заходи та значш кошти для його реконструкци.

Лггература

1. Декоративное садоводство и садово-парковое строительство : справочное пособие / Т.Г. Гузенко, М.Т. Ганжа, И.Ю. Котова, Э.П. Шарапова. - К. : Буд1вельник, 1985. - 182 с.

2. Косаревский И.А. Композиция городского парка / И. А. Косаревский. - 2-ое изд. [пе-рераб. и доп.]. - К. : Буд1вельник, 1977. - 140 с.

3. Кучерявый В. А. Зеленая зона города / В. А. Кучерявый. - К. : Наук. думка, 1981. -

248 с.

4. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л И. Рубцов. - К. : Наук. думка, 1977. - 270 с.

5. Czekalski M. krzewy i drzewa lisciaste w ogrodzie / Mieczyslaw Czekalski. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 1995. - 160 s.

6. Muras P. Drzewa i krzewy iglaste w ogrodzie / Piotr Muras. - Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Rolnicze i Lesne, 1995. - 76 s._

УДК 502.74:591.5(47.81) Acnip. Т.М. Пушкарьова1 - НЛТУ Украши, м. Льв^в

ОСОБЛИВОСТ1 РЕНАТУРАЛ1ЗАЦП РОСЛИННОГО ПОКРИВУ НА ТЕРИТОР1ЯХ М1СЬКИХ НОВОБУДОВ

Дослщжено особливост заростання земельних дшянок, трансформованих внас-лщок будiвництва в умовах ^xiBCbKoro району м. Львова.

Ключов1 слова: трансформоваш земельш дшянки, газони, едафiчнi чинники.

Post-graduate T.M. Pushkariova-NUFWTof Ukraine, L'viv

The peculiarities of renaturalizathion the vegetative covering of the areas of city new buildings

This article is devoted to studying of peculiarities of growthing the transformed ground areas owing to building in the conditions of Syhovsky district of Lviv city. Keywords: transformed ground areas, lavns, soil factors.

Метою ще! роботи було виявити видовий склад та сучасне проекцшне вкриття рослин на р1зних типах дшянок новобудов у перший та другий роки !х заростання, р1вень трансформаци Ырих люових грунлв, а також визначити, зокрема, кислотшсть та вм1ст гумусу в грунтопород1 та простежити значення рослин у процес ренатурал1заци грунту.

1 Наук. кер1вник: ст. наук. ствроб. П.Т. Ященко, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат НАН Укра!ни

Район наших дослщжень - Сихiвський масив м. Львова, де вивчали природне заростання прибудинкових територш у межах новобудов на восьми стащонарних пробних площах. Чотири з них було закладено на прибудинкових територiях у рж здачi будинкiв в експлуатащю; цi дiлянки не засiвали як газони та не доглядали. Двi пробнi площi було закладено на подiбних дшян-ках, на них теж не було створено газошв, однак шзшше комунальнi служби регулярно скошували траву. Ще двi проби було закладено в цьому ж райош бшя новобудов, якi були заселеш двадцять два роки тому i навколо яких будь вельна оргашзащя створила газони. Тип грунту на вЫх дiлянках - Ырий люо-вий, рiзновид грунту - середньосуглинковi грунти.

На чотирьох дшянках, на яких здiйснювали догляд, було визначено видовий склад та проекцшне вкриття рослин (табл. 1).

Табл. 1. Видовий склад та проекцшне вкриття рослин на дтянках

у перший piK ix заростання

Назва рослини На п зобних донках, %

naTHHCbKa украшська №1 №2 №3 №4

Arctium lappa L.* лопух справжнш - - 3 23

Artemisia absinthium L. полин пркий 5 - 10 -

Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. грицики звичайш 15 16 12 18

Cerastium arvense L. роговик польовий 20 12 5 -

Lamium purpureum L. глуха кропива пурпурова - - 15 -

Lolium perenne L. пажитниця багаторiчна 14 17 5 -

Poa annua L. тонкошг однорiчний 12 20 18 5

Ranunculus acris L. жовтець 1дкий 18 - 15 -

Rumex confertus Willd. щавель кшський 4 3 - 28

Taraxacum officinale Webb. ex. Wigg. кульбаба лшарська 6 32 8 11

Tussilago farfara L. мати-й-мачуха звичайна 6 - 9 15

ПримШка: * назви рослин подано за [4]

Зокрема, у перший piK заростання виявлено 11 видiв, зокрема 3 - од-Hopi4Hrn^ два - двоpiчники та Ым - 6araTopi4HrniB. Найчастше трапляють-ся таю одноpiчники, як грицики звичайш (Capsella bursa-pastoris), тонкошг одноpiчний (Poa annua). Серед двоpiчникiв переважае лопух справжнш (Arctium lappa), а з багатоpiчникiв найчаcтiше трапляються мати-й-мачуха (Tussilago farfara), кульбаба лiкаpcька (Taraxacum officinale) та пажитниця ба-гатоpiчна (Lolium perenne).

У другий piк заростання цих дшянок видове представництво майже втpичi бiльше, нiж у перший; виявлено 29 видiв рослин з 11 родин (табл. 2).

Найбшьше були представлен 3 родини: айстров^ злаковi та гpечковi. Як видно з табл. 2, менш-бшьш piвномipну участь збеpiгають деpевiй зви-чайний, грицики звичайш, осот польовий, злинка канадська, подорожник великий. Постшними видами травостою трансформованих дшянок е лопух справжнш, осот польовий, пажитниця багатоpiчна, тонкошг одноpiчний та iншi види.

Табл. 2. Видовий склад та проекцшне вкриття рослин _на дтянках другого року заростання_

Ha3Ba рослин На пробних донках, %

naTHHCbKa украшська №1 №2 №3 №4

Achillea millefolium L. деревш тисячолистий 4 5 3 -

Arctium lappa L. лопух справжнш 4 4 7 20

Artemisia absinthium L. полин пркий 5 - 11 7

Capsella bursa-pastoris (L.) Medik. грицики звичайт 1 1 1 2

Calamagrostis epigeios (L.) Roth куничник наземний 4 4 2 -

Cerastium arvense L. роговик польовий 1 1 5 -

Chenopodium album L. лобода бша 2 - 1 6

Cirsium arvense (L.) Scop. осот польовий 8 2 5 5

Daucus carota L. морква дика 3 1 1 -

Elytrigia repens (L.) Nevski пирш повзучий 5 3 1 -

Erigeron canadensis L. злинка канадська 1 1 2 1

Galinsoga parviflora Cav. галшсога др1бнокыткова 2 1 - -

Lolium perenne L. пажитниця багатор1чна 4 10 5 1

Matricaria inodora L. ромашка непахуча 1 2 - -

Melilotus albus Medik. буркун бший 2 - - -

Plantago major L. подорожник великий 1 2 - 2

Poa annua L. тонкотг однор1чний 4 12 19 2

Polygonum aviculare L. прчак звичайний 3 2 - 1

Polygonum persicaria L. прчак почечуйний 1 - - -

Potentilla anserina L. перстач гусячий 2 1 - -

Ranunculus acris L. жовтець !дкий 9 8 18 1

Rumex confertus Willd. щавель кшський 4 12 - 24

Sonchus arvensis L. жовтий осот польовий 1 1 - -

Stenactis annua Nees. стенактис однор1чний 6 2 - -

Tanacetum vulgare L. пижмо звичайне 6 - - -

Taraxacum officinale Webb. ex. Wigg. кульбаба л1карська 2 22 9 12

Trifolium pratense L. конюшина лучна 10 2 - -

Tussilago _ farfara L. мати-й-мачуха звичайна 3 1 10 16

Vicia cracca L. горошок мишач1й 1 - - -

Участь видiв рослин у формуванш рослинност площадок наведено у табл. 3 (для першого року заростання) та у табл. 4 (для другого року заростання). Як видно з наведених таблиць, першi рослини, що поселились на прибу-динкових донках, досить рiзноманiтнi в бюлопчному та еколопчному аспектах. Порiвняно з першим роком вщбулося збагачення видового складу видами таких груп, як мезопгрофгги; за типом коренево! системи посилилась роль видiв кореневищно-кущового типу кушдння, зокрема, внаслiдок появи у травосто! пирiю повзкого (\Elytrigia гврвт) та куничника наземного (Са1ата§-rostis epigeios). Серед багаторiчних видiв можна видшити двi найбiльшi еколо-го-бiологiчнi групи: триваловегетуючi довгострижнекореневi мезофiти та ко-реневищно-кущовi злаки - мезофгги. Серед однорiчних видiв найбiльшою е група короткострижнекореневих мезофтв з лiтньо-осiннiм перiодом цвiтiння.

Табл. 3. Бiологiчний та екологiчний склад рослинностi _дтянок першого року заростання, %_

Еколого-бюлопчт групи Пробна площа №1 Пробна площа №2 Пробна площа №3 Пробна площа №4

За тривалштю життя Однор1чники Всього (ввд загально! кшькос-т1 виявлених вид1в), у т.ч. 22,2 33,3 30,0 33,3

Л1тньо-осшт 22,2 33,3 30,0 33,3

Двор1чники Всього, у т.ч. - - 10,0 16,7

Л1тнього цвтння - - 10,0 16,7

Багатор1чники Всього, у т.ч. 77,8 66,7 60,0 50,0

Ранньовесняного цвтння 11,2 - 10,0 16,7

Весняно-лгтнього цвтння 33,4 33,3 20,0 33,3

Ранньол1тнього цвтння 11,1 16,8 10,0 -

Л1тньо-осшнього цвтння 22,1 16,6 20,0 -

За розмщення бруньок ввдновлення Терофгти 22,2 33,3 30,0 33,3

Хамеф1ти 11,1 16,7 20,0 16,7

Гем1криптоф1ти 66,7 50,0 50,0 50,0

За типом коренево! системи Короткострижнекоренева 44,5 33,4 50,0 33,3

Довгострижнекоренева 33,3 33,2 30,0 50,0

Мичкувата 11,2 16,6 10,0 16,7

Пухкокущов1 (для злашв) 11,0 16,8 10,0 -

За ставленням до вологи Мезофгти 77,8 66,7 70,0 66,6

Ксеромезофгти 11,2 - 10,0 16,8

Мезоксерофгти 11,0 33,3 20,0 16,6

За господарськими групами Злаки 22,2 33,3 20,0 16,7

Бобов1 - - - -

Р1знотрав'я 77,8 66,7 80,0 83,3

Отже, протягом першого року на трансформованих прибудинкових дь лянках утворився моза1чний незiмкнений рослинний покрив, який формували рослини з широкою еколопчною амплггудою. Проективне вкриття рослин на цих чотирьох дшянках становить вщ 15 до 46 %. Протягом другого року вщ-булося посилення зiмкненостi покриву, i проективне вкриття видiв сягало вже 90-100 %. Загалом, цю стадда формування фiтоценотичного покриву можна охарактеризувати як "стохастичне пiонерне угруповання".

Щодо дiлянок, на яких здiйснювали скошування, то 1хнш видовий склад та проекцшне вкриття рослин наведено в табл. 5.

Як видно з табл. 5, видовий склад рослинност на скошуваних дшянках дуже подiбний до складу дшянок, яких не скошування. Однак, е помiтна рiзниця у проекцiйному вкриттi, яке створюють аналогiчнi види рослин на цих двох типах дшянок. Вiзуально помгтно, що кiлькiсть бур,янiв та широко-листкового рiзнотрав,я тут зменшилася, що можна пояснити саме впливом скошування. Адже за умови регулярного скошування окремi рослини школи не досягають репродуктивного вiку, або взагалi випадають iз травостою.

Поряд з цим скошування сприяе збшьшенню проекцшного вкриття злакiв. Так, проекцiйне вкриття злаюв на дiлянках другого року, яких не ско-шують, сягало 17,6 %, а на скошуваних дшянках цей показник збшьшився до 27,5. Видовий склад та проекцшне вкриття рослин на дшянках, як перетворила на газони будiвельна оргашзащя у 1986 р., наведено у табл. 6.

Табл. 4. Бiологiчний та екологiчний складpomuHHoemi _дтянок другого року заростання, %_

Еколого-бюлопчт групи (2 р1к) Пробна площа №1 Пробна площа №2 Пробна площа №3 Пробна площа №4

За тривал1стю життя Однор1чники Всього (в1д загально1 кшькос-т1 виявлених вид1в), у т.ч. 34,5 34,8 31,2 35,7

Л1тньо-осшт 34,5 34,8 31,2 35,7

Двор1чники Всього, у т.ч. 10,3 8,7 6,3 14,3

Л1тнього цв1т1ння 3,4 4,3 6,3 7,1

Л1тньо-ос1ннього цв1т1ння 6,9 4,4 - 7,2

Багатор1чники Всього, у т.ч. 55,2 56,5 62,5 50,0

Раньовесняного цв1т1ння 3,4 4,3 6,3 7,1

Весняно-лггнього цв1т1ння 20,7 21,7 12,5 21,4

Ранньо-л1тнього цв1т1ння 3,4 4,3 6,2 -

Л1тнього цвтння 7,0 8,7 12,5 -

Л1тньо-ос1ннього цв1т1ння 20,7 17,5 25,0 21,5

За розмщення бруньок в1дновлення Тероф1ти 31,1 30,4 31,2 35,6

Хамеф1ти 17,2 13,1 12,5 14,4

Гем1криптоф1ти 51,7 56,5 56,3 50,0

За типом коренево1 системи Стрижнева 3,4 4,3 - -

Короткострижнекоренева 48,1 52,3 50,0 42,9

Довгострижнекоренева 31,1 21,7 25,0 35,7

Мичкувата 7,0 8,7 6,3 14,3

Кореневищно-кущовий (для злак1в) 7,0 8,7 12,5 -

Пухкокущов1 (для злак1в) 3,4 4,3 6,2 7,1

За в1дношенням до вологи Мезог1гроф1ти 13,8 13,1 6,3 -

Мезоф1ти 51,7 56,5 56,3 64,3

Ксеромезоф1ти 13,8 13,0 12,4 14,3

Мезоксероф1ти 20,7 17,4 25,0 21,4

За господарськими групами Злаки 13,8 17,5 24,9 14,2

Бобов1 10,3 4,3 - -

Р1знотрав'я 75,9 78,2 75,1 85,8

Особлив1сть цих дшянок у тому, що ix хоча i скошували, однак не прополювали. Це призвело до того, що на газош, який мав би складатися ви-нятково i3 зас1яних злакiв та бобових, оселилися бур'яни. Причому бобовi мали б становити частку на звичайному садово-парковому газош до 5 %, зокре-ма, (Trifolium repens L.), злаки вщповщно - 95 %. Проте, як видно i3 табл. 6, частка злаюв знизилась в середньому до 51,5 %, а дольова участь бобових, навпаки, зросла до 17 %. В1дпов1дно участь рiзнотрав,я становить в середньому 31,5 %.

На вс1х пробних дшянках було визначено вмiст гумусу в грунт за 1.В. Тюршим та активнiсть реакци водноi витяжки грунту (актуальну кислот-нiсть) потенцюметричним методом. Знання походження, складу i властивос-тей грунту е базою для шдвищення продуктивностi лiсовиx i сшьськогоспо-дарських угiдь та урбашзованих територiй.

Табл. 5. Видовий склад та проекцшне вкриття рослин на дтянках другого _року заростання, на яких проводився догляд_

Назва рослин На пробних донках, %

naTHHCbKa украшська №1 №2

Achillea millefolium L. деревш тисячолистий 3 2

Arctium lappa L. лопух справжнш 6 1

Calamagrostis epigeios (L.) Roth куничник наземний 3 2

Cirsium arvense (L.) Scop. осот польовий 1 1

Dactylis glomerata L. грястиця збipна 3 4

Elytrigia repens (L.) Nevski пирш повзкий 4 3

Erigeron canadensis L. злинка канадська 1 1

Galinsogaparviflora Cav. галшсога дpiбноквiткова 4 4

Lolium perenne L. пажитниця багатоpiчна 9 8

Matricaria inodora L. ромашка не пахуча 1 2

Melilotus albus Medik. буркун бший 3 2

Plantago major L. подорожник великий 3 4

Poa annua L. тонкотг одноpiчний 10 9

Potentilla anserina L. перстач гусячий 5 7

Ranunculus acris L. жовтець 1дкий 10 8

Rumex confertus Willd. щавель кшський 1 -

Stenactis annua Nees. стенактис одноpiчний 5 6

Tanacetum vulgare L. пижмо звичайне 1 1

Taraxacum officinale Webb. ex. Wigg. кульбаба лшарська 3 7

Trifolium pratense L. конюшина лучна 10 11

Trifolium repens L. конюшина повзка 8 10

Tussilago farfara L. мати-й-мачуха 6 7

Табл. 6. Видовий склад та проекцшне вкриття рослин на газонах

Назва рослин На пробних донках, %

naTHHCbKa украшська №1 №2

Achillea millefolium L. деревш тисячолистий 8 6

Arctium lappa L. лопух справжнш 1 -

Dactylis glomerata L. грястиця збipна 7 8

Galinsoga parviflora Cav. галшсога дpiбноквiткова 1 2

Lolium perenne L. пажитниця багатоpiчна 26 24

Matricaria inodora L. ромашка не пахуча 1 -

Plantago major L. подорожник великий 6 5

Poa annua L. тонкотг одноpiчний 17 21

Polygonum aviculare L. прчак звичайний 4 3

Potentilla anserina L. перстач гусячий 3 4

Stenactis annua Nees. стенактис одноpiчний 5 4

Taraxacum officinale Webb. ex. Wigg. кульбаба лшарська 4 6

Trifolium pratense L. конюшина лучна 9 10

Trifolium repens L. конюшина повзка 8 7

Кислотшсть грунту на дшянках у перший piK заростання, де не здшснювали скошування, перебувала у межах 8,21-8,27 рН, тобто реакщя бу-

ла слаболужною. Цей же показник на дшянках у другий piK заростання, як не скошували, знаходився у межах 8,10-8,18 рН, тобто реакщя знову ж таки бу-ла слабо-лужною, однак цей показник зменшився. Кислотшсть на дiлянках другого року заростання, де проводилось скошування, становила 7,76-7,8 рН, тобто реакщя була ближча до нейтрально!. На газонах та скошуваних дшянках цей показник доpiвнював 7,15-7,16 рН (нейтральна реакщя). Отже, за два роки шд впливом рослин кислотшсть грунту змшилася вщ слаболужно! до близько! до нейтрально!.

Вмют гумусу на нескошуванихд^нках першого року заростання стано-вив 0,13-0,15 %; це дуже слабогумусоваш грунти. На дiлянках другого року заростання без скошування цей показник зрю до 0,72-1,57 %. А на скошуваних донках другого року заростання вмют гумусу не перевищив значення 0,54 %. Тобто на цих донках процес гумусоутворення вщбувався менш iнтенсивно. Це пов'язано з тим, що рослинний вщпад не залишався на дiлянцi, а був винесе-ний за !! межi. Вiдповiдно, й поживнi речовини не могли повернутися назад у грунт разом з вщпадом. На донках, якi були пеpетвоpенi на газони та яю не скошували, вмют гумусу сягав 2,10-2,15 %, що характеризуе середньогумусо-ванi грунти. Однак тд час створення газошв вносилися мiнеpальнi й оpганiчнi добрива, тому цей показник ми не можемо використати для ощнки впливу рос-линност газонiв на збшьшення вмiсту гумусу в гpунтi.

Вмют гумусу для сipих лiсових грунт1в, якi не зазнали трансформаций становить 3,0-4,0 % [3]. Збiльшення ж цього показника для трансформованих дшянок з 0,13-0,15 % до 0,54-1,57 % надае шдстави для висновку, що росли-ни, якi поселяються на цих дiлянках, сприяють збшьшенню вмiсту гумусу.

Отже, ми виявили, що на Ырих лiсових грунтах ^зновид - середньо-суглинковi грунти) в райош новобудов Сихiвського масиву м. Львова у перший рж заростання нескошуваних дшянок росло 11 видiв, серед яких перева-жають одноpiчники (Capsella bursa-pastoris, Poa annua тощо). У другий рш заростання цих дiлянок видове представництво було майже утpичi бшьше, нiж у попеpеднiй piк; тут видшено 29 видiв рослин з 11 родин. Найбшьшим було представництво таких родин, як айстров^ злаковi та гpечковi. Це спри-яло збiльшенню вмiсту гумусу в грунт у 10,4 раза за два роки.

Видовий склад на скошуваних дшянках дуже подiбний до складу нескошуваних дшянок, однак е помина piзниця у проекцшному вкpиттi, яке займають аналогiчнi рослини на цих двох типах дшянок. Це зумовлено режимом скошування, завдяки якому збшьшуеться проекцшне вкриття злаюв. У середньому воно на нескошуваних дшянках другого року сягае 17,6 %, а на скошуваних збшьшилося до 27,5.

Заростання трансформованих прибудинкових дшянок призвело до змши кислотност грунту таким чином, що вщ слаболужно! реакцн вона змь нилася до близько! до нейтрально!.

Напрошуеться загальний висновок, що комплекс синантропних видiв рослин забезпечуе пеpвиннi сукцесi! на трансформованих донках пiсля при-пинення будiвельних pобiт, збiльшуе вмiст гумусу, сприяючи, цим самим, про-цесу pенатуpалiзацi! рослинного покриву на теpитоpiях новобудов м. Львова.

Л1тература

1. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М. : Изд-во Московского ун-та, 1970. - 432 с.

2. Кучерявий В.П. Урбоеколопя. - Льв1в : Свгг, 2001. - 390 с.

3. Назаренко 1.1., Польчина С.М., Шкорич В.А. Грунтознавство : пщручник. - Чершв-щ, 2003. - 400 с.

4. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.Н., Проку-дин Ю.Н. и др. - К. : Наук. думка, 1987. - 548 с.

5. Практикум по почвоведению / под ред. И.С. Кауричева. - 3-тье изд. [перераб. и доп.]. - М. : Колос, 1980. _

УДК 634.0.26: 634.0.174.7 (477.75) Асист. Р.В. Салогуб - твденна фтш "Кримський агротехнологiчнийумверситет" НУ6iopecypcie i природокористування Украти (ПФ "КАТУ" НУБШУ)

ПОШИРЕННЯ ШПИЛЬКОВИХ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д В ЗАХИСНИХ НАСАДЖЕННЯХ СТЕПОВО1 ЧАСТИНИ КРИМУ

Проведено аналiз видового складу та поширення шпилькових деревних порщ в захисних насадженнях степовш частиш Криму. Встановлено, що площа насаджень шпилькових порщ становить 1903,9 га., тобто 27,6% загально! площi деревостанiв ль согосподарських пiдприeмств степово'1 зони Криму. Найбшьше шпилькових насаджень зростае на схiдному узбережжi пiвострова. Переважна бшьшють цих насаджень представлена сосною кримською (97 %). Частка бюти становить всього 60,5 га або 3%.

Ключов1 слова: шпильковi деревнi породи, степовий Крим.

Assist. R.V. Salogub - South branch the Crimean agricultural technological university of the NU of bioresources and natural use of Ukraine

Specific composition and distribution of pin arboreal breeds is conducted in the artificial planting to steppe part of Crimea

The analysis of specific composition and distribution of pin arboreal breeds is conducted in the protective planting to steppe part of Crimea. It is set that the area of planting of pin breeds makes 1903,9 hectares., that 27,6% general area of forest enterprises of steppe area of Crimea. Most pin planting grows on the east coast of peninsula. Swingeing majority of these planting is presented a pine-tree Crimean (97 %o). The particle of biots makes in all 60,5 hectares or 3%.

Keywords: pin arboreal breeds, steppe Crimea.

Питання про створення сприятливих умов для усшшного вирощуван-ня сшьськогосподарських культур у степу виникло у той час, коли хл1бороби вщчули негативний вплив кшматичних явищ на врожайшсть. Ще на початку Х1Х ст. люди зауважили, що бшьш1 врожа! вдаеться збирати з тих лашв, як розташоваш неподалж люових насаджень. Для боротьби з посухою вже у Х1Х ст. шдприемщ на сво!х землях почали створювати захисш л1сов1 масиви та смуги. У т часи бракувало як наукових даних, так i популярно! шформацп стосовно шдбору деревних порщ, !х бюлогп та екологп. Для створення захисних насаджень використовували весь посадковий матерiал, який вдавалося придбати [2, 3, 5, 11].

На шляху розвитку захисного люорозведення траплялися рiзноманiтнi складнощд та перешкоди, були спалахи розвитку й збшьшення площ захисних насаджень, були перюди занепаду, знищення та руйнацп. Найбiльш ш-тенсивного розвитку захисне люорозведення набуло у 80-90 р. р. ХХ сторiч-чя. З 90-х роюв ХХ ст. i дотепер об'екти захисного лiсорозведення поступово розлагоджувалися, знищувалися та руйнувалися. Проте, до нашого часу збе-