CC BY
24
УДК 340.116:316.42
I. Ю. Хомишин
Навчально-науковий iнституг права та психологiï Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри адмiнiстративного та шформацшного права
ПРИНЦИП IНФОРМАТИЗАЦIÏ ОСВ1ТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛIЗАЦIÏ СУСП1ЛЬСТВА
© Хомишин I. Ю., 2016
У статт ироаналвовано проблему шформатизацн освiти. Визначено роль освггньоТ сфери в шформацшному глобальному суспiльствi, основн1 прояви шформатизацн освiти, з-пом1ж яких новi засоби набуття знань, шновацшнкть техшчних ресурсiв отримання шформацн; посилення внутр1шньо-державно'| та м1жнародноТ комунжацн освггньо-науковоТ сфери; формування нового змiсту освiти та новi форми освiти, зокрема дистанцшна освiта та вiртуальнi унiверситети.
К'лючов1 слова: правова полггика, осв1та, глобал1зац1я, шформатизащя, шфор-мацшне суспiльство.
И. Ю. Хомышин
ПРИНЦИП ИНФОРМАТИЗАЦИИ ОБРАЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ ОБЩЕСТВА
В статье анализируется проблема информатизации образования. Определяется роль образовательной сферы в информационном глобальном обществе. Определены основные проявления информатизации образования среди которых новые средства приобретения знаний, инновационность технических ресурсов получения информации; усиление внутри- государственной и международной коммуникации образовательно-научной сферы; формирование нового содержания образования и новые формы образования, как дистанционное образование и виртуальные университеты.
Ключевые слова: правовая политика, образование, глобализация, информатизация, информационное общество.
I. Yu. Khomyshyn
THE PRINCIPLE OF INFORMATIZATION OF EDUCATION IN A GLOBALIZED SOCIETY
The problems of informatization of education are analised in the article. The role of education in the global information society is determinated. The main manifestations of informatization of education are determinated, among them there are: new means acquiring knowledge, innovation and technical resources information; strengthening intra-state and international communications education and research sector; formation of new educational content and new forms of education, such as distance education and virtual universities.
Key words: politics, education, Globalization, informatization, information society.
Постановка проблеми. Освггнш проспр сучасност зазнае суттевих змш. Реформа освiтньоï сфери повинна ввдбуватися в ушсон з мiжнародними освггшми стандартами та новггшми концептами. Одним з дисонанс них питань е шформатизацм освггнього простору. Проблема полягае в тому, що на сьогодт студенти використовують його не як джерело отримання знань, а як
зашб уникнути вiд особисто' iнтелектуальноi пращ скориставшись всесвiтньою iнформацiйною мережею. Тому в аспекл трансформацii правово' освггаьо' полiтики необхiдно дослiдити принцип шформатизаци освiти як один з визначальних чинниюв глобалiзацii суспшьних вiдносин.
Звертмося до теоретичного розумiння принципiв права. 1х позицiонують як об'ективно властивi праву вiдправнi начала, незаперечнi вимоги (позитивш зобов'язання), якi ставляться до учасниюв суспГльних вiдносин iз метою гармотчного поеднання iндивiдуальних, групових i громадських iнтересiв. 1ншими словами, це е своервдна система координат, у межах яко' розвиваеться право, й одночасно вектор, який визначае напрямок його розвитку. Принципи е тдставою права, мГстяться у його змГстг виступають як орiентири у формуванш права, вiдбивають сутнiсть права та основш зв'язки, якi реально Гснують у правовiй системi. У принципах зосереджено свгтовий досвiд розвитку права, досввд цившзаци. Тому принципи права можна назвати стрижнем правово' матери [1, с. 234]. Вагомють принцитв визначае необхiднiсть 'хнього встановлення у правовш полiтицi держави. Не е винятком i освiтня сфера.
Аналiз досл1дження проблеми. Освiтнi права в епоху глобалiзацii, враховуючи 'хню актуальшсть для суспшьства, були предметом розгляду багатьох науковщв. Серед них особливо слад вiдзначити працi З. Баумана, Н. Бортник, Р. Бiрюкова, Е. Тоффлера, Р. Робертсона, О. А. Хо-мерт та iн. Проте глобалiзацiя е непередбачуваним процесом, вектор розвитку якого важко перед-бачити. Тому виникае необхвдшсть оновленого розумшня освiтнiх процесiв в епоху глобалГзаци, особливо в контекстi шформатизаци освггаьо' сфери. На нашу думку, одним з основних принцитв сучасно' правово' освггаьо' полiтики е iнформатизацiя освгти.
Метою статтi е дослiдження принципу шформатизацй освгги та визначення тенденцш, якi вона зумовлюе на сучасн правовi ввдносини.
Виклад основного матерiалу. Свiтобудова мае тенденцii до розвитку. Сучасна ера - це перюд переходу до третього поколшня розвитку суспшьних ввдносин, що характеризуеться переходом вед iндустрiального суспшьства до суспшьства iнформатизацii. Т. Тоффлер у сво'х дослiдженнях довГв, що свгт вступае у нову, третю стадiю цившзаци, у долГ яко' вирiшальну роль ввдшраватимуть шформацшш засоби зв'язку, основу яких становитимуть комп'ютерн системи [2, с. 46].
Зараз ввдбуваеться становлення ново' цившзаци, яка безумовно не може проходити безконфлштно. Тому наукова увага особливо повинна бути присвячена цш проблематицг Термш "шформацшне суспшьство" створив професор Ю. ХаяшГ, котрий сформулював його основш парадигми щодо формування суспшьних ввдносин на основГ високотехнолопчних шформацшних мереж, яю дтоть у глобальних масштабах та визнання шформаци, як основно' сощально' цшносп суспшьства. Каптал уступае мГсце шформаци, знанням, штелекту.
Сучасне шформацшне суспшьство - це суспшьство, в якому головним багатством Г ресурсом е шформацм. 1нформацшне суспшьство - це найрозвинетша щодо технолопчного способу виробництва людська цившзацм, яка виникае внаслвдок шформацшно-комп'ютерно' революци й базуеться на шформацшнш технологи, "штелектуальних" комп'ютерах, автоматизаци та роботи-заци усГх сфер та галузей економши й управлшня, единш найновшш штегрованш системГ зв'язку.
Тому основними ознаками шформацшного суспшьства е таю: 1) перетворення шформаци на найважливший економГчний ресурс, що мае глобальний характер Г забезпечуе тдвищення ефективносп, зростання конкурентоспроможносл та шновацшний розвиток суб'ектш господарювання; 2) щораз бшьший вплив шформаци на вш сфери людсько' життедГяльностг перетворення и на предмет загальнодоступного споживання населення; 3) штенсивне формування шформацшного сектора економши, який займае домшантш позици в новому суспшьстш; 4) перетворення шформацшно' сфери на фундамент, основу вшх видГв економГчно' дмльностг
Вказаш ознаки шюструють вагомГсть сфери освгти. Отож, коли попередня шдустрГальна сфера за основу визнавала сферу виробництва та квалГфшовану працю, то глобалГзований сощум
визначае основною ознакою успiшностi особи та соцуму - освгту. Iнформацiйне суспгльство та розвиток освiти - взаемодоповнювальш, взаемовизначальнi явища.
Основою сучасно!' яюсно!' освiти е ïï iнформатизацiя як сукупшсть взаемозв'язаних органiзацiйних, правових, полгтичних, соцiально-економiчних, науково-технiчних, виробничих процесiв, що мають на метi створити умови для задоволення iнформацiйних потреб громадян i суспгльства завдяки розробцi, розвитку й використанню iнформацiйних систем, мереж, ресурсiв та технологiй, якi базуються на застосуваннi сучасноï обчислювальноï та комунiкацiйноï технiки [3].
Аналiз зовшшшх проявiв iнформатизацiï освiтньоï сфери дае нам можливГсть констатувати такi чинники:
- розвиток глобально!' системи телебачення i радюсповщання;
- розвиток глобальних шформацшно-телекомушкацшних мереж;
- глобалiзацiя телефонного зв'язку, зокрема i мобгльного;
- поява принципово нових засобiв i технологш для iнформацiйних комунiкацiй.
Акцентуемо увагу, що iнформатизацiю освiти не слщ ототожнювати лише з доступом до
комп'ютерних глобальних мереж, оскгльки розвиток ввдбуваеться у всiх техшчних сферах.
Принцип шформатизацн освггнього простору зумовлюе революцiйнi прояви, якi часто описуються в наукових джерелах нацiональноï та мiжнародноï доктрини. ВтГм, вш вони мають загальний, поверхневий характер. Тому вважаемо за необхвдне узагальнити основш прояви iнформатизацiï освгти за такими ознаками.
1. НовГ засоби набуття знань, iнновацiйнiсть технiчних ресурсiв отримання iнформацiï. Ще донедавна друкована книга та бiблiотечний депозитарiй (в класичному розумшш цього термiна), були единим джерелом знань. Принцип шформатизаци освгти дозволив отримувати iнформацiю систематизованого характеру витрачаючи на ïï пошук мтмальш часовi межi. Вщповвдно глобальна мережа 1нтернет створила можливосл для отримання широкомаштабно^ в тому чист альтер-нативноï iнформацiï, можливГсть доступу до оригшалу джерела, включаючи шоземш ресурси. Електронний продукт випереджае друкований.
Такi технiчнi iнновацiï зумовили потребу трансформаци вшх навчальних засобiв та наукових шституцш. Бiблiотеки, викладачi, робота кафедри, комушкацм Гз студентами, ощнювання знань i багато шших аспекпв в освггаш сферГ набули нового розумшня.
Класичш iнституцiï "вимушет" шдлаштовуватися шд вимоги шформацшного суспгльства. 1нформацшна забезпечешсть системи освгти - це i доступ до загальносвгтових знань, i техшчне оснащення, i розвиток штернет-технологш, мабуть, найменш суперечливе питання, в якому бгльшГсть суб'екпв професiйноï освгти вже досягли досить високого рГвня оснащеносл i розвитку. Але це зовсГм не означае, що забезпечешсть техшчним i комуншацшним устаткуванням вищоï школи Украïни уже досяг европейського рГвня. Цей високий рГвень розвитку шформатизаци ушверситеив е високим i таким, що динамГчно розвиваеться лише з огляду на те, що сформувався цей напрям зовсГм нещодавно, коли у ВН3 з'явилася можливГсть самостшно оснащувати своï дослвдш лаборатори, центри, аудиторiï та бГблютеки сучасною техшкою i передовими шфор-мацшними технологами [4, с. 11].
1нформатизац1я освгти надае так можливостк використання комп'ютерних засобГв як допомГжних процедур для ефектившшого виршення системи дидактичних завдань (доввдкова шформацм, шструкци, обчислювальш операцiï, демонстрацм тощо); можливГсть третнгу та контролю за отриманням знань; застосування комп'ютерноï' технши у навчальному процесГ дае змогу виршувати шшГ за змктом i формою завдання, проводити лабораторний експеримент тощо; моделювання змГст об'екпв засвоення шляхом 1х конструювання (створення вГртуального середовища в окремих галузях знань та навчальних дисциплшах). Однак вказаний перелш е поверхневий, оскгльки розвиток шформацшних технологш з високою актившстю надае новГ техшчт можливосп та сприяе полегшенню засвоенню та оновленню знань.
Як будь-яю революцшш процеси шформатизацм отримуе опонування та протидто. В ук-раïнських наукових колах противники шформатизаци освгти наводять так аргументи: руйнування принцитв Вищоï школи, що складалися та апробовувалися столптями; втрати зв'язку зГ
студентами та ввдсутшсть групово' системи отримання знань, тобто студент позбавлений комушкаци з навчальною групою; порушення авторських прав науковщв та викладачГв. Аргументи, на нашу думку, е доволГ слабкими перед тими можливостями, яю розкривае шформатизацм освггаьо' сфери.
2. Посилення внутрГшньо-державно' та мГжнародно' комушкаци освггаьо-науково' сфери. 1стотно зросла штенсившсть мГжнародних зв'язюв, у результат чого посилюеться мГжнародна сшвпраця в економГчнш, науковш, освищи, культурнш сферах. Формуеться комушкацшна едшсть свгту, у яюй швидюсть розповсюдження небачених об'емГв шформаци набагато бгльше швидкосп пересування людей Г товарГв. Принцип шформатизаци освгга породжуе ще два вагомГ принципи -транскордонносл та масовосп освгга.
3. Формування нового змГсту освгга. На сьогодт ефектившсть освгти змшюеться. Це вже не просто вщтворення знань та отримання набутих навичок. Це першочергово креатившсть мислення, здатшсть оновлювати знання, створювати самостшно новий продукт. Змши сощально-економГчному розвитку, техшчному оснащенш виробництва призводять до швидким старшням знань. 1нтенсивне зростання потоку шформаци через кожш 5-10 роив зумовлюе необхщшсть поновлення знань, щоб ввдповвдати нагальним вимогам життя.
У сво'х дослвдженнях Ю. Триус шд шформатизащею освгти розумГе сукупшсть взаемо-пов'язаних процесГв (оргашзацшних, управлшських, науково-техшчних, навчальних, виховних), що спрямоваш на створення умов для задоволення шформацшних потреб вшх учасниюв освгтнього процесу, розвитку 'х штелектуального потенщалу, самореалГзаци Г самовдосконалення, на забезпечення подготовки до повноцшно' професшно' дмльносп Г життя в шформацшному сус-пгльствГ на основГ створення, розвитку Г використання сучасних шформацшно-комушкацшних систем, мереж, ресурсГв та технологш [5]. Отож сучасна освгта повинна надати базис професшного спрямування та навчити вчитися, оскгльки поновлення знань е безперервним процесом. Тому й необхвдно активГзовувати науковГ пошуки щодо удосконалення правово' полпики освпньо' сфери в аспекл можливосл отримання безперервний освпшх послуг у парадигмГ "освгта протягом всього життя".
4. НовГ форми освгга. Першочергово це стосуеться розвитку дистанцшно' освгга. Останню слад розумгти як шдиввдуалГзований процес набуття знань, умшь, навичок Г способГв шзнавально' дмльносп людини, який ввдбуваеться в основному за опосередковано' взаемоди вщдалених один вГд одного учасниюв навчального процесу у спещалГзованому середовищг яке функщонуе на базГ сучасних психолого-педагопчних та шформацшно-комушкацшних технологш.
Пвдсумовуючи науковГ позици, що вщстоюють необхвдшсть дистанцшного навчання, ми вважаемо за можливе видглити таю його позитивш аспекти:
- доступшсть, швидюсть отримання знань, у зручний час, без зайвих економГчних та ресурсних затрат, можливГсть шдиввдуального темпу набуття знань;
- гумашзацм освгтнього простору, тобто доступ до освгга отримують особи з особливими потребами, малозабезпечеш, дистанцшна форма дае можливГсть поеднувати безперервну освгту з роботою, тощо;
- зростаючий свгтовий попит на освгту у глобалГзованш економщГ;
- можливГсть отримання прибутку: венчурний каптал ввдкрив дистанцшну освгту, яка стала чималим бГзнесом;
- швидюсть поширення шновацш, яка "падштовхуе" ринок; ввдповвдно кгльюсть коштГв, яю вкладеш в шформацшш технологи, стають есе бгльшими.
Характерними ознаками дистанцшно' освгти е гнучюсть (навчаються в зручний для себе час та в зручному мкщ), модульшсть (окремий курс створюе цшсне уявлення про окрему предметну область, що дозволяе з набору незалежних курсГв-модулГв сформувати навчальну програму, що ввдповщае шдиввдуальним чи груповим потребам) економГчшсть, технолопчшсть, сощальна рГв-шсть, штернащональшсть (можливГсть одержати освгту у навчальних закладах шоземних держав, не ви'жджаючи зГ свое' кра'ни та надавати освпт послуги шоземним громадянам Г сшввпчизникам, що проживають за кордоном), нова роль викладача, яюсть та ш.
Проте е багато скептиюв впровадження дистанцiйноï освгти. Таку позищю можна подолати тшьки шляхом руйнування стереотитв про неввдповвдшсть якосп дистанцiйноï освгти загально-прийнятш класичнш формГ освитх послуг. Для цього необхщна правова полгтика комплексного характеру, яка мае мГстити три основш алгоритми.
По-перше, рГвень падготовленосп викладача до дистанцiйноï освгти, розробка належних технолопчних програм та 1х впровадження на загальноушверситетському рГвш, ввдповвдшсть науково-методичного та матерГально-техшчного забезпечення. ВикладачГ навчального закладу мають дотримуватися особливих вимог: вони повинш вшьно володгти знаннями щодо призначення, особливостей, функщонування телекомунiкацiйноï мережГ; умов зберГгання й передачГ iнформацiï в мережГ; особливосп органiзацiï та проведення телекомушкацшних проектГв, тематичних телеконференцш; методичних основ оргашзаци роботи викладачГв i учшв у мережГ; основних правил поведшки користувачГв мережу основи телекомушкацшного етикету. А також викладачГ й координатори повинш вмгти: працювати з електронною поштою, телеконференцмми, мережевими шформацшними службами; ввдбирати й обробляти шформащю, отриману з мережГ; проводити пошук шформаци в мережГ; готувати шформащю до передачГ мережею з використанням текстового, графГчного редактора i необхiдноï обслуги (архГваторГв, кодувальниюв); оргашзувати, розробити та провести мережевий проект, тематичну телеконференцш [6, с. 371].
По-друге, високий рГвень iнформацiйноï культури споживачГв освптх послуг. Тобто мож-ливГсть студентськоï аудиторiï користуватися техшчними засобами. Вказана проблема пов'язана Гз бшьш загальною - шформацшною культурою суспшьства. На сьогодш в Украт здшснений значний прогрес, щодо можливосл доступу до мережГ 1нтернет, однак все ж така доступшсть повинна супроводжуватися комп'ютерною грамотшстю користувачГв. Важливою тенденщею сучасносл е те, що у розвинутих крашах свгту формуеться новий, шформацшний образ людей. РГч у тому, що шформацшне середовище суспшьства достатньо швидко формуе у людей новГ навички, стереотипи поведшки, новГ культурш запити i навгть новГ цшностг Нове шформацшне середовище змшюе саму людину, весь стиль життя i професiйноï дмльностг Кшьюсть iнформацiï збшьшуеться в 1нтернетГ експоненщально, "передозування шформацй" приводить до дезiнформацiï [7, с. 7].
По-трете, створення единих стандарта контролю знань. Таким чином дистанцшне навчання не перетворюеться в безконтрольну форму i можливГсть отримати диплом за грошГ, але без знань. Сдина система загальнодержавного тестування чи iншоï гласноï форми контролю забезпечить можливГсть розширення дистанцшних форм освгти.
Розширення дистанцiйноï форми освгти може призвести до появи новоï освiтньоï iнституцiï -вГртуального ушверситету. "Для нашоï краши подГбний вид вищого навчального закладу вкрай незвичний i викликае цшком однозначну реакщю - побоювання. Якщо в шших крашах таю ушверситети функщонують вже досить давно i не викликають недовГри, то в нашш крат вони поки що належною мГрою не прижилися, хоча проект 1х розвитку кнуе" [8, с. 140].
Вказане зумовлюе необхвдшсть удосконалення правовоï полггаки дистанцiйноï освгти, шляхом правового регулювання та шдняття рГвня обГзнаносл громадськосп про новин освпта стандарти. Адже слушно зазначае I. Жаровська, що "колективне, спгльне, консенсусне поеднання штересГв соцуму та гх переведення "на мову права" мае ввдповвдати загальним настроям у суспшьствГ' [9, с. 68]. Тому комплексний характер правовоï полггаки та монгторинг суспгльних настрогв - це два незмшш, взаемодоповнювальш критери.
Висновки. 1нформацшне глобальне середовище впливае на вш сфери суспгльних ввдносин, однак освгтня сфера отримуе домшуючий вплив. Констатовано, що класичш форми освгти повинш узгоджуватися та пвдлаштовуватися пвд вимоги шформацшного суспгльства.
Визначено основш прояви iнформатизацiï освгти: новГ засоби набуття знань, шновацшшсть техшчних ресурсГв отримання шформацй; посилення внутрiшньодержавноï та мiжнародноï
комушкаци освггньо-науково1 сфери; формування нового змгсту освгга та HOBi форми освгга, зокрема дистанцшна освгга та вгртуальнг унгверситети.
1. Скакун О. Ф. Теоргя держави i права: тдручник / О. Ф. Скакун. - Хартв: Консум, 2001. -664 с. 2. Тоффлер Е. Нова парадигма влади. Знання, багатство й сила / Е. Тоффлер. - Хартв: Акта. - 688 с. 3. Про КонцепцЮ Нацюнальног програми шформатизаци: Закон Украгни вiд 04.02.1998 № 75/98-ВР // Вiдомостi Верховно! Ради Украгни. - 1998, № 27-28, ст. 1824. Хомерт О. А. ¡нформатизащя освти як напрям глобалЬзацшних процеыв: проблеми i перспективи / О. А. Хомерт. // Вкник Академп пращ i сощальних вiдносин Федерацп профстлок Украгни. - 2013. - № 2. - С. 19-24. 5. Триус Ю. В. Комп'юmерно-орieнmованi методичт системи навчання математичних дисциплт у вищих навчальних закладах. Дис. ... док. пед. наук: 13.00.02 / Нацюнальний педагогiчний утверситет iменi М. П. Драгоманова. - Кигв, 2005. - 410 с. 6. Перс-ток Т. М. Дистанцшна освта: модертзащя шктьног освти органами мюцевого самоврядування / Т. М. Персток, О. Ж. Метеджи. // Збiрник наукових праць Донецького державного утверситету управлтня. Сер. : Державне управлтня. - 2014. - Т. 15. - Вип. 291. - С. 366-375. 7. Пожуев В. I. Шляхи i напрями формування i реалiзацil сучасного шформацшного суспшьства в умовах глобалiзацil / В. I. Пожуев //Гумантарний вюник Запорiзькоl державног тженерног академп. -2011. - Вип. 46. - С. 5-18. 8. Кастельс М. Галактика Интернет / М. Кастельс. - Екатеринбург: У-Фактория (при участии изд-ва Гуманитарного университета), 2004. - 231 с. 9. Правова соцiалiзацiя: монографiя /1. М. Жаровська, Н. В. Ортинська, О. В. Парута, Л. В. Ярмол. - Львiв, 2015. - 252 с.
REFERENCES
1. Skakun O. F. Teoriya derzhavy i prava: Pidruchnyk [Theory of Stateand Law:Textbook]. Kharkov: Konsum Publ, 2001. 664 p. 2. Toffler E. Nova paradyhma vlady. Znannya, bahat-stvo y syla [The new paradigm of power. Knowledge, wealth and power]. Kharkov: Akta Publ. 688 p. 3. Pro Kontseptsiyu Natsional'noyi prohramy informatyzatsiyi: Zakon Ukrayiny vid 04.02.1998 № 75/98-VR [On the Concept of the National Informatization Program: Law of Ukraine 04.02.1998 № 75/98-VR]. Supreme Council of Ukraine.1998, Vol. 27-28, pp.182. 4. Khomeriki O. A. Informatyzatsiya osvity yak napryam hlobalizatsiynykh protsesiv: problemy i perspektyvy [Informatization of education as the direction of globalization: problems and prospects] / Journal of the Academy of Labor and Social Relations Federation of Trade Unions of Ukraine. 2013. Vol. 2. pp. 19-24. 5. Tryus Yu. V. Komp"yuterno-oriyentovani metodychni systemy navchannya matematychnykh dystsyplin u vyshchykh navchal'nykh zakladakh. Dys. dok. ped. nauk: 13.00.02 [Computer-oriented methodological training system of mathematical disciplines in higher education. Dis. Doc. ped. Sciences: 13.00.02] / National Pedagogical Dragomanov University. Kiev, 2005. 410 p. 6. Perstok T. M. Dystantsiyna osvita: modernizatsiya shkil'noyi osvity orhanamy mistsevoho samovryaduvannya [Distance education:modernization of school education by local authorities]. 2014. T. 15. Vol. 291. pp. 366-375. 7. Pozhuyev V. I. Shlyakhy i napryamy formuvannya i realizatsiyi suchasnoho informatsiynoho suspil'stva v umovakh hlobalizatsiyi [Ways and directions of forming and implementing modern information society in the conext of globalization]. Humanitarian Bulletin Zaporozhye State Engineering Academy. 2011. Vol. 46. pp. 5-18. 8. Kastel's M. Halaktyka Ynternet [Internet Galaxy]. Ekaterinburg: U-factor (with the participation of the publishing house of the University for the Humanities), 2004. 231 p. 9. Zharovs'ka I. M., Ortyns'ka N. V., Paru-ta O. V., Yarmol L. V. Pravova sotsializatsiya: monohrafiya [Legal sotsializatsiya: monograph]. Lviv, 2015. 252 p.
