CC BY
29- it is necessary to conduct large-scale campaigns through the media, social networks and social advertising to inform the General population about the state measures to protect women and children from all types of violence;
- activities should be carried out in cooperation of law enforcement agencies with civil society and Executive authorities;
- monitoring the activities of district inspectors on the implementation of legislation in the field of prevention of domestic violence;
- develop mechanisms and tools for monitoring the implementation of legislation;
- develop guidelines or instructions for the detection and prevention of domestic violence;
-to provide practical and methodological assistance to district inspectors in improving their professional skills in the field of prevention of violence in family and domestic relations to study the experience of district inspectors of foreign countries for the prevention and elimination of domestic violence;
- to study foreign models of achievement of family and gender policy, for the purpose of effective counteraction to domestic violence;
- organize regular refresher courses for law enforcement and social workers.
References
1. Message "Strategy" Kazakhstan-2050": a new political course of the established state " December 14, 2012 // http://adilet.zan.kz/rus/docs
2. Law of the Republic of Kazakhstan "On internal Affairs bodies of the Republic of Kazakhstan" dated April 23, 2014 // http://adilet.zan.kz/rus/docs
3. Law of the Republic of Kazakhstan "on prevention of domestic violence" of December 4, 2009 // http://adilet.zan.kz/rus/docs
4. Model legislation on domestic violence of 1996. UN recommendations // http://www.gender.cawater-info. net/publications/pdf/mod
5. National plan-100 concrete steps to implement the five institutional reforms of the Head of state Nursultan Nazarbayev in 2015 // http://adilet.zan.kz/rus/docs
6. Rules of organization of activities of precinct police inspectors responsible for organization of work of precinct police station, precinct police inspectors and their assistants, approved by the order of the Minister of internal Affairs of the Republic of Kazakhstan dated December 29, 2015 // http://adilet.zan.kz/rus/docs
7. Statistical data Of the Committee of legal statistics and special account of the Prosecutor General's office on registration of crimes in the sphere of domestic violence for 2017, 2018 // http://pravstat.proku-ror.kz/rus
ПРИНЦИПИ МЕЖНАРОДНОГО ПРАВА ТА IX М1СЦЕ В РЕГУЛЮВАНН1 М1ЖДЕРЖАВНИХ
ЕКОНОМ1ЧНИХ В1ДНОСИН
Бл1хар М.
доктор юридичних наук, доцент доцент кафедри конституцшного та м1жнародного права Навчально-наукового iнституту права, психологИ та тновацшно'1 освгти Нацгонального ymiверситету «Львiвська полтехнка»
PRINCIPLES OF INTERNATIONAL LAW AND THEIR PLACES IN THE REGULATION OF INTERNATIONAL ECONOMIC RELATIONS
Blikhar M.
Candidate of Economic Sciences, Doctor of Juridical Sciences, Docent, Associate Professor at the Department of constitutional
and international law, Lviv Polytechnic National University Lviv, Ukraine
Анотащя
У статп дослщжено особливе значения принцитв мiжнародного eK0H0Mi4H0r0 права, що, по-перше, вони е орieнтиром у встановлент принцитв зовнiшньоекономiчноi дшльносп окремих держав, i, подруге, принципи мiжнародного економiчного права е вдеолопчно-правовим тдгрунтям для встановлення норм поведшки держав у ввдносинах, що виникають з дво- та багатосторонтх мiжнародних угод.
Abstract
The article examines the particular importance of the principles of international economic law, which, first, are the benchmark in establishing the principles of foreign economic activity of individual states, and, second, the principles of international economic law are ideological and legal basis for establishing the rules of behavior of states in relations, arising from bilateral and multilateral international agreements.
Ключовi слова: принцип мiжнародного права, суверенна рiвнiсть держав, добросовюне виконання зобов'язань, мирне виршення спорiв, рiвноправнiсть держав, ствробггництво, самовизначення народiв, незастосування сили чи погрози силою, принцип найбшьшого сприяння, нацюнальний режим, преферен-цшний режим.
Keywords: principle of international law, sovereign equality of states, bona fide fulfillment of obligations, peaceful settlement of disputes, equality of states, cooperation, self-determination of peoples, non-use of force or threat of force, principle of greatest assistance, national regime, preferential regime.
Постановка проблеми. Будь-яка дгяльтсть мае в основi засади, на яких вона ввдбуваеться i якими керуються !! суб'екти. Немае сощально! сис-теми, довговiчне й устшне юнуванпя яко! було б можливим без керiвних начал, на яких вона грунту-еться. Правова система з цього правила не е винят-ком. Аналопчно iз сощальними нормами, правовi норми держави засновано на сво!х принципах, серед яких видiляють демократизм, гуманiзм тощо. Вiдповiдно, внутрiшне законодавство кра!ни осно-ване на принципах права, а його норми е лопчним продовженням, втiленням цих принципiв. У мiжиа-родному правi роль принципiв е дещо iншою. Так, принципи мiжнародного економiчного права (МЕП) не лише е основою для норм, як регулюють мiжнароднi економiчнi вiдносини. Специфжа прин-ципiв МЕП у тому, що вони безпосередньо висту-пають регуляторами мiждержавних економiчних вiдносин, тобто прямо впливають на цi вщносини. З огляду на це, можна говорити не лише про важли-вiсть принципiв МЕП на теоретичному рiвнi, а й про неабияку практичну значущiсть вчення про них.
З поняттям «принципи права» в юридичнш на-уцi традицiйно пов'язують керiвнi засади, основнi iдеi, пiдвалини, начала права. 1х мiжнародною юри-дичною основою е: Статут Органiзацii' Об'еднаних Нацш (1945); Декларацiя про принципи мiжнарод-ного права, що стосуються дружтх вiдносин та спiвробiтництва мiж державами у вiдповiдностi до Статуту ООН (1970); Заключний акт Наради з без-пеки та сшвробггництва в Gвропi ООН (1975); Хар-тiя економiчних прав та обов'язшв держав (1974) та iншi мiжнароднi документи.
Принципи МЕП подiляють на iмперативнi (за-гальнообов'язковi) та диспозитивт (договiрнi). 1м-перативнi (загальнообов'язковi) принципи МЕП мають в основi принципи мiжнародного публiчного права, отже, !х обов'язковiсть для цивiлiзованих i демократичних держав не викликае сумнiвiв. Цим пояснюеться невизначене коло держав-суб'ектiв, на яких поширюеться ця категорiя принцитв. Дис-позитивнi (договiрнi) принципи МЕП, як випливае з назви, дшть на основi укладених мiж державами договорiв. Вони поширюються на держави, яш ук-лали договори iз зазначенням у цих договорах принцитв мiждержавноi спiвпрацi.
Особливе значения принцитв МЕП полягае в тому, що, по-перше, вони е орiентиром у встанов-леннi принципiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi окремих держав. Так, принципи МЕП запозичу-ються для формулювання, зокрема, мети i завдань зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в законодавствах держав, як у випадку Закону Укра!ни «Про зовтш-ньоекономiчну дгяльтсть», де зазначено, що мiж-державнi економiчнi вiдносини регулюватимуться, зокрема, принципами суверенитету, рiвностi держав, а також принципом ненападу, невтручання,
мирного спiвiснувания тощо. Отож, значення принцитв МЕП для конкретноi держави полягае в тому, що вони виконують роль нормотворчого еталона, до якого прагне кожне цивiлiзоване суспiльство свггу. По-друге, принципи МЕП виступають щео-логiчно-правовим пiдгрунтям для встановлення норм поведшки держав у зносинах, яш виникають з дво- та багатосторонтх мiжиародних угод. Так, конкретний принцип МЕП, будучи широким за змь стом i загальновизнаним одночасно, набувае пода-льшого розвитку i деталiзацii в мiжнародних актах. У такий спосiб з принципу ненападу розвинувся принцип незастосування сили; з принципу суверенно! рiвностi держав - принцип суверенитету держав щодо !х природних ресурсiв [1, с. 62; 2, с. 35-37].
Для принцитв МЕП характерне поеднання i загальних принципiв мiжнародного права, i тих, що напрацьоват в ходi власне мiжнародноi економiч-но! дiяльностi. Загальт принципи МЕП е утвер-сальними, бо вони стосуються мiжнародного права загалом, проте в них е й економiчна компонента, яку, як зазначае В. Шумилов, не завжди легко щен-тифiкувати [3, с. 255; 4, с. 35-37].
Загальт принципи мiжнародного права, на-кладаючись на сферу економiчних вiдносин, ста-ють принципами МЕП. Наприклад, мирне вирь шення спорiв мiж державами е актуальним не лише в полггичних вiдносинах, а й в економiчних. Тому мiсце загальних принцитв МЕП в регулювант мь ждержавних економiчних вiдносин визначаеться тим, що вони одночасно е принципами МЕП i мiж-народного права загалом. Для галузi МЕП характе-рт сво!, властивi лише !й принципи, яш ввддзерка-люють порiвняно вужче коло мiждержавних вщно-син. Водночас загальт принципи МЕП е домтантними.
Принцип суверенно'1 р1вност1 держав передба-чае: заборону економiчноi дискримiнацii держав; право в№но! участi в мiжнародних економiчних вi-дносинах, договорах, оргатзащях. Економiчнi сис-теми держав можуть вiдрiзиятися, що зумовлено iс-торичними причинами, а також вiдмiнностями народно! ментальносп. Проте це не повинно бути цензом для вступу в мiжнароднi економiчнi органi-зацп, участi в договорах. Тому поняття суверенно! рiвностi передбачае юридичну рiвнiсть держав, по-вагу держави до правосуб'ектносп iншоi, вiльний вибiр i розвиток державами сво!х економiчних систем. Через фшсацш цього принципу мiжнародна спiльнота, по-перше, прагнула остаточно закршити правило однакового ставлення до держав i з ринко-вою, i з плановою внутрiшньою економжою в мiж-народних економiчних вщносинах; по-друге - усу-нути дискримшацш слаборозвинених кра!н на мiж-народних ринках. Основний змют принципу суверенно! рiвностi держав - рiвноправнiсть уах держав незалежно вiд економiчних систем.
Принцип добросовiсного виконання мiжнарод-них зобов'язань передбачае: повне й неухильне до-тримання державами-членами зобов'язань за м1ж-народними договорами, зокрема економ1чного характеру; приведення нацюнального законодавства кра!ни у ввдповщшсть до норм дво- та багатосто-роншх угод, сторонами або учасниками яких вона виступае. Сутшсть принципу добросовюного виконання мiжнародних зобов'язань - це реальне, неухильне дотримання м1жнародних договор1в.
Принцип незастосування сили чи погрози силою означае обов'язок держав у м1жнародних ввд-носинах утримуватися в1д погрози силою чи Н за-стосування. При цьому маеться на уваз1 заборона застосування передуйм збройно! сили, але в контекст цього принципу йдеться й про незбройну силу. «Економ1чну силу» остаточно не щентифжо-вано ш на р1вш м1жнародних акпв, ш на р1вш м1ж-народно-правово! доктрини. У Деклараци про принципи м1жнародного права, що стосуються дру-жшх ввдносин 1 сшвробггництва м1ж державами, вщповвдно до Статуту ООН заборонено застосову-вати силу 1 проти територ1ально! цшсносп й поль тично! незалежносп держав, 1 в будь-який шший спойб. Про акти «економ1чного примусу, спрямо-ваш на пвдкорення сво!м штересам», йдеться 1 в За-ключному акп з безпеки та сшвробггництва (1975). Так, у нормах цих м1жнародних акпв е положення про незастосування сили до держав 1 в економ1чнш сфер1. Адже способи тиску на держави можуть мати й економ1чний характер, особливо враховуючи, що на чай - ера нагромадження каштал1в.
Принцип мирного вирiшення спорiв у м1жнаро-дних економ1чних вщносинах полягае, по-перше, в тому, що на держави покладаеться обов'язок вирь шувати м1жнародш спори мирними засобами у спойб, який не створюе загрози м1жнародному миру, безпещ та справедливости Такими способами можуть бути переговори, дослщження, посередниц-тва, примирення, арбгграж1, судов1 розгляди, звер-нення до регюнальних оргашв, укладення угод тощо (ст. 33 Статуту ООН). По-друге, цей принцип виражаеться в наявносл спещальних м1жнародних оргашв з виршення м1жнародних економ1чних спо-р1в. Прим1ром, у межах ООН для мирного вирь шення м1жнародних спор1в створено Раду Безпеки (РБ) ООН, до яко! може звернутися як держава-член оргашзацп, так 1 та, що до не! не входить [5, с. 72; 6, с. 85-86]. Уй члени Оргашзацп мають тдт-римувати вжиття РБ заход1в для миру 1 безпеки. На регюнальному р1вш можуть функцюнувати м1жна-родш суди, м1журядов1 оргашзацп.
Економ1чна сутшсть принципу невтручання у внутршнi справи держави полягае, по-перше, в таранти державам самостшного вибирати економ1чну систему. По-друге, цей принцип мютить заборону застосовувати будь-яш заходи для економ1чно! покори чи отримання переваг, а також вживати заходи перешкоджання державам у здшсненш зовшшньо-економ1чно! д1яльносп. Зпдно з Декларащею про принципи м1жнародного права, що стосуються дру-жшх ввдносин 1 сшвробггництва м1ж державами
вадповадно до Статуту ООН, будь-яш форми втру-чання чи погрози, спрямоваш проти економ1чних основ держави, вважаються порушенням м1жнаро-дного права. У Статуя ООН для само! ж оргашзацп встановлено заборону втручатися у справи, яш, по суп, належать до внутршньо! компетенцп держави (п. 7 ст. 2). Виняток становлять загрози порушення миру чи акта агрей!, коли РБ зобов'язуе держави вживати заходи для запобтання акту агрей! чи щд-тримання миру: повний або частковий розрив еко-ном1чних вщносин, зал1зничних, морських, пошто-вих чи шших засоб1в поввдомлення, а також розрив дипломатичних ввдносин (ст. 41).
Принцип спгвробгтництва в м1жнародтй еко-номгчнШ системi означае: право сшвробггництва; обов'язок сшвробггаицтва. Необхвдшсть встанов-лення права кожно! держави чи групи держав сшв-працювати задля розв'язання власних чи м1жнарод-них проблем в економ1чнш сфер1 у ХХ1 ст. не ви-кликае сумн1в1в. Право сшвробггаицтва в МЕП передбачае право держав бути учасником м1жнаро-дних торговельних процейв та шших форм еконо-м1чного сшвробп'ництва. Щодо однойменного обов'язку, то його прямо закршлено в Декларацп, вш випливае з глобальних свпових проблем в еко-ном1чнш сфер1, розв'язання яких можливе лише шляхом сшвпрацг Сшвробггаицтво може розв'язати i проблему дискримшацп товар1в на шо-земних ринках. Тому обов'язок сшвробггаицтва випливае з мети, до яко! прагнуть уй держави, - дося-гнення економгчного миру в мгждержавних вгдно-синах, встановлення толерантних, справедливих взаемин мгж державами в економгчнгй сферг. Сшвробггаицтво може бути здгйснене правовими засобами в економгчнгй сферг або економгчними засобами в уйх шших сферах. Економгчне спгвробгтни-цтво е вгльним вгд дискримшацп.
Принцип рiвноправностi i самовизначення на-podie передбачае, що: всг народи вгльно визначають свгй економгчний розвиток i поважають це право кожного з них; кожна держава мае сприяти реалгза-цг1 цього принципу вгдповгдно до положень Статуту ООН; кожна держава зобов'язана утримува-тись вгд будь-яких насильницьких дгй, як1 позбав-ляють народи права на самовизначення, свободу i незалежшсть. Ддя принципу спрямована проти ко-лонГалГзму та Гноземного гнГту. БГльшють народГв уже здГйснила свое право на самовизначення. Пода-льший розвиток цих держав визначаеться нацюна-льними законодавствами, проте жоден народ не повинен шддаватись дискримГнацП.
Серед шших загальних принципГв МЕП видь ляють принцип взаемноЧ вигоди, який вважають одним Гз загальновизнаних принципГв мГжнародного права i який тюно пов'язаний з принципом суверенно! рГвносл держав [6, с. 55]. У практищ м1ждержа-вних економiчних вгдносин iснуе два шдходи до поняття взаемно! вигоди: за першим взаемтсть ро-зум1ють як взаемшсть прав та обов'язк1в держав; таку взаемнiсть називають юридичною, або формальною, за другим - як взаемне право держав на справедливий розподгл вигод i зобов'язань ргвного обсягу; таку взаемшсть називають матерiальною,
або фактичною. Описаш види взаемно! вигоди мо-жуть на практищ охоплювати одна одну, тому з'явилась доктрина «ефективно! взаемносп», за якою взаемшсть опиралась на матерiальну компоненту: ввд одше! i3 сторш вимагались додатковi гарант, що сьогоднi розцiнюеться як дискримшацш-ний варiант вимоги матерiально! взаемностi в еко-номiчних ввдносинах [3, с. 259-260].
Зпдно з принципом територ1ально1 цШсностг i недоторканност1 забороняеться посягання i на те-риторiальний проспр, i на внутрiшнi ресурси держав. Ввдповвдно до цього принципу не можна здш-снювати перевезення вантажу територiею держави поза i! згодою, протиправно проникати в повиря-ний, пiдземний чи iнший проспр. У Заключному актi Наради з безпеки та спiвробiтництва (1975) йдеться також про «утримання вiд будь-яких дiй, несумiсних з цiлями i принципами Статуту ООН, проти територiально! цiлiсностi держави-учас-нищ». Економiчний тдтекст принципу очевидний: здiйснення незаконного транзиту наземним чи по-вiтряним способом часто вщбуваеться задля реаль заци товарiв, що перевозяться.
Принцип поваги до прав людини у МЕП означае повагу до фiзичних оаб, як1 перебувають на тери-тори iншоl держави в економiчних щлях: трудова, iнвестицiйна, пiдприемницька дiяльнiсть тощо. Йдеться про повагу до економiчних прав емiгранта незалежно вiд того, з яко! кра!ни вiн походить, а також вщ раси, стап, мови, релт!. У контекст принципу поваги до прав людини в Заключному акл Наради з безпеки та ствробинищва (1975) держави зобов'язалися заохочувати i розвивати ефективне здшснення економiчних прав, яш випливають iз до-сто!нства, властивого людськ1й iстотi, i е важли-вими для вiльного i повного розвитку.
Висновки. Принципи мiжнародного економiч-ного права - це загальш основоположнi начала, на яких грунтуеться МЕП, що iснують незалежно вщ полiтичних режимiв чи волi керiвництва окремих держав i не можуть бути лiквiдованi чи спрощеш
останнiми. Вони мають фундаментальний характер, е мiрилом законносп iнших мiжнародно-пра-вових норм. Нормативна та доктринальна регламе-нтацiя принцитв МЕП е багатоплановою. Найпо-ширешша класифiкацiя принципiв МЕП - на загальш та спещальш. Накладаючись на сферу еко-номiчних вiдносин, загальш принципи м1жнарод-ного права стають принципами МЕП. Спецiальнi принципи МЕП характерш лише для ще!' галузi МП. До загальних принципiв МЕП належать принципи суверенно! рiвностi держав, добросовюного виконання мiжнародних зобов'язань, мирного вирь шення спорiв, незастосування сили та погрози силою, невтручання у внутрiшнi справи держави, сшвробггництва тощо. До спецiальних принцитв МЕП належить принцип найбiльшого сприяння, принцип недискримшацп, принцип надання нацю-нального режиму i принцип надання преференцш-ного режиму. Усi принципи МЕП е взаемопов'язаш i взаемопроникш Для пiдтримання мiжнародного миру найб№ше значення мають принципи ств-пращ, рiвноправностi i взаемовигоди, поява яких зумовлена об'ективною вторичною необхiднiстю, а розвиток тривае i в наш час.
Список лггератури
1. Блiхар М.М. Мiжиародне економiчне право: навчальний посгбник. Львiв: Лiга-прес, 2014. 480 с.
2. Чубарев В.Л. М1жнародне економiчне право: тдручник. Ки!в: Юршком 1нтер, 2009. 368 с.
3. Шумилов В.М. Международное экономическое право: учебник. Москва: Юрайт, 2011. 612 с.
4. Шутак 1.Д. Правове регулювання м1жнародних економiчних ввдносин: навчальний посiбник. Ки!в: Алерта, 2012. 412с.
5. Международное экономическое право: учебное пособие; под ред. А. Н. Вылегжанина. Москва: КНОРУС, 2012. 272 с.
6. Опришко В.Ф. Мiжнародне економiчне право: пiдручник. Ки!в: КНЕУ, 2003. 312 с.
