CC BY
45SCIENCES OF EUROPE # 17 (17), 2017 | ECONOMIC SCIENCES_19
К. Тимофеева. - [Електронний ресурс]. - Режим до- [Електронний ресурс] 1нтелект-портал. - Режим ступу : доступу: http://nauka.zinetinfo/1/kudrik.php.
http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia 1 078.pdf. 6. Офщший сайт Державно! служби статис-
5. Кудрик Г. П. Роль шоземних iнвестицiй у тики Украши. - [Електронний ресурс]. - Режим до-фiнансуваннi шновацшного процесу в Украíнi ступу : www.ukrstat.gov.ua
GLOBALIZATION AND INTEGRATION IN INTERNATIONAL
TRADE
Kukharchyk V. G.
k.e.n., senior researcher
Institute Of Market Problems And Economic&Ecological Research of the
National Academy Of Sciences Of Ukraine Kukharchyk A. G. graduate student
Institute Of Market Problems And Economic&Ecological Research of the
National Academy Of Sciences Of Ukraine
ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я ТА 1НТЕГРАЦ1Я У М1ЖНАРОДН1Й ТОРГ1ВЛ1
Кухарчик В.Г.
к.е.н.,ст. наук. cniepo6.
1нститут проблем ринку та економко- екологiчних до^джень НАНУ
Кухарчик О.Г. acnipaHm
1нститут проблем ринку та економко- екологiчних до^джень НАНУ
ABSTRACT
Different forms of integration processes are considered in the article. The essence of globalization is revealed. The levels of economic integration are considered: preferential trade agreement, free trade zone, customs union, common market, economic union, political union. The essence of regional integration, branch integration and global integration is revealed. АНОТАЦ1Я
У статп розглядаються рiзнi форми штеграцшних процеав. Розкрито суть глобалiзацií. Розглянуто рiвнi економiчноí штеграцп: преференцшно! торпвельно! угоди, зона вшьно! торпвт, митний союз, сш-льний ринок, економiчний союз, полiтичний союз. Розкрито суть репонально! iнтеграцií, галузево! штеграцп та глобально! штеграцп.
Keywords:Globalization, integration, economic integration, regional integration, sectoral integration, global integration.
Ключевi слова: глобалiзацiя, штегращя, економiчна iнтеграцiя, регiональна штегращя, галузева шге-грацiя, глобальна штегращя.
Постанова проблеми. З друго! половини XX Взагалi не було проаналiзовано всi типи штеграцш-
столiття внаслщок швидкого економiчного розви- них процеав.
тку проввдних iндустрiaльних кра!н i удоскона- Формулювання цiлей дослiдження. Класифь
лення зaсобiв мiжнaродного транспорту i комунiкa- кaцiя iнтегрaцiйних процесiв у мiжнaроднiй торп-
цiй вiдбувaвся бурхливий розвиток мiжнaродноí то- влi
ргiвлi товарами i послугами. Почався процесс Виклад основних результат та ix обгрунту-глобaлiзaцií та iнтегрaцií у мiжнaроднiй торгiвлi вання. Глобaлiз^цiя економши (Globalisation of the Анатз останшх публiкацiй по проблемi. Пи- economy)-£вропейськa Рада в Туринi (Iтaлiя) витания глобaлiзaцiя та iнтегрaцiя у мiжиaроднiй тор- значила економiчну глобaлiзaцiю однiею з голов-гiвлi розглядались у працях Киреева А.П, Козака них проблем, що постали перед Свропейським Со-В.В., Дахно I. I., Боринець С. Я. [1,5,6]. юзом наприкшщ XX столгтгя. Термш «економiчнa Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага- глобaлiзaцiя» означае процес дедaлi бiльшоí всесвь льно'! проблеми. При розглдщ iнтегрaцiйних про- тньо! економiчноí штеграцп, головними рушш-цессiв рiзномaнiтнi автори розкривають тiльки ними силами якого е:
один тип штеграцп, наприклад у робот Киреева лiберaлiзaцiя мiжиaродноí торгiвлi та руху ка-
А.П. [6]. розглянута економiчнa iнтегрaцiя; у роботi пiтaлiв;
Козака В.В[5] розглянута глобальна интaгрaцiя. зростання темпiв технологiчного прогресу та
формування iнформaцiйного суспiльствa;
дерегулювання.
Ц три чинники посилюють один одного: тех-нологiчний прогрес стимулюе мiжнародну торп-влю, а можливють торгувати по всьому свиу сприяе поширенню технологiчного прогресу. Вод-ночас дерегулювання стимулюе розвиток нових те-хнологiй та усувае перешкоди для торгiвлi. Втiм де-хто вважае, що технологiчний прогрес створюе для щдприемщв можливостi оминати нащональне ре-гулювання.
Глобальна органiзацiя це форма мiжнародноi оргашзацп, вiдповiдно до яко! вища керiвна ланка компани i персонал планують виробництво проду-кци або виробничi потужностi, маркетингову поль тику, фiнансовi потоки i системи матерiально-тех-нiчного постачання у всесвгтньому масштабi. Гло-бальнi функцiональнi щдроздши звiтують про свою дiяльнiсть безпосередньо перед президентом.
Глобальна фiрма -фiрма, яка, працюючи в ш-лькох кранах, досягае таких переваг у наукових до-слвдженнях, виробництвi,маркетингу i фiнансах, як1 недоступнi Г! конкурентам.
Економiчна iнтеграцiя - об'ективний процес розвитку глибоких, стiйких взаемозв'язк1в та под^ працi мiж нацiональними господарствами, ство-рення мiжнародних господарських комплекав у межах держави. Економiчна штегращя - форма ш-тернацiоналiзацii господарсько! дiяльностi (вироб-ництва), зближення та поглиблення взаемодii нащ-ональних економж. Вона зумовлена зростом проду-ктивних сил, щдвищенням рiвня усуспiльнення виробництва та науково-технiчною революцiею. Економiчна штегращя виявляеться у державних формах об'еднання кра!н. Наприклад, £вропейсь-кий Союз, ОПЕК, Всесвиня торгова органiзацiя, £вропейська асоцiацiя в№но! торгiвлi тощо. Од-наче при цьому економiка штегрованих краГн втра-чае свое нащональне обличчя, самобутнiсть.
Економiчна iнтеграцiя сприяе посиленню взае-мозв'язку та взаемодоповнюваносп нацiональних господарств на основi м1жнародного подiлу працi.
Iнтеграцiйний процес характеризуется:
Етапи економ
планомiрною змiною структури окремих кра!н, координацieю спiвпрацi держав, узгодженою ув'яз-кою асортименту продукцп у кранах ствдружно-CTi, а також стльним використанням науково-дос-лвдного потенцiалу на основi м1жнародного подшу працi. Внаслiдок цього прискорюеться науково-те-хнiчний процес, повнiше використовуються сиро-виннi ресурси, пiдвищуеться ефективнiсть функщ-онування нацiональних господарств;
створенням та удосконаленням мiжнародноl спiвпрацi, що поглиблюе мiжнародну спецiалiзацiю та кооперування виробництва;
активiзацiею ролi внутршньо! економiчноl по-лiтики у створенш умов для поглиблення ефектив-носп господарських зв'язшв з iншими крашами. Це виражаеться у перебудовi економш поеднаних кра!н, скерованiй на реалiзацiю взаемних i мiжна-родних норм якостей та стандарту. 1нтегра^ пе-редбачае не тiльки використання тих або шших особливостей галузево! структури виробництва у окремих кранах для взаемовипдного обмiну д!яль-нiстю, але й цшеспрямовану перебудову структури нащональних господарств, що забезпечуе значно вищий ступiнь гхнъо! взаемодп та розширення мо-жливостей м1жнародного подiлу пращ.
Утворення економiчних спiлок — один з шля-хiв штеграцп кра!н, завдяки якому здiйснюеться м1жнародний подш працi та у кожно! з кра!н з'явля-ються додатковi можливосп для розвитку еконо-мiки. Становлення iнтеграцiйних процесiв виробництва зажадало створення бiльш надiйних вироб-ничо-збутових зв'язшв м1ж кра!нами й усунення численних перешкод на шляху м1жнародно! торп-влi i руху факторiв виробництва. Це виявилося мо-жливим зробити тiльки в рамках м1ждержавних ш-теграцiйних об'еднань на основi багатостороннiх полiтичних угод.
Економiчна штеграцш (economic integration) -процес економiчноi взаемодii кра!н, що приводить до зближення господарських механiзмiв, який приймае форму мiждержавних угод i узгодженого регулювання мiждержавними органами (табл.1).
Таблиця 1
hoi штеграцп.
Преференцiйна Зона Вшьно! То- Митний союз Спiльний ринок Економiчний Полггич-
торпвельна ргiвлi (ЗВТ) (МТ) (СР) Союз(ЕС) ний Союз
угода (ПС)
1.Зниження та- 1.Вiдмiна тариф- 1.£дине та- 1.Свобода руху 1.Гармонiзацiя Не кнуе
рифiв i iнших ба- них i нетарифних рифне i нета- фактов вироб- економiчноi
р'ерiв у взаемнш бар^в у взаем- рифне регу- ництва полiтики
торгiвлi нiй торгiвлi лювання 2.Зустрiчi глав 2.Мiждержав-
2.Збереження на- 2.Свобода мiж- щодо третiх держав, рада мь ний орган з фу-
цiональних тари- державного руху кра!н нiстрiв i секре- нкцiею надна-
фiв щодо третiх товарiв та послуг 2.Мiжгоспо- тарiат цiонального ре-
кра!н 3 .Невиликий мi- дарча рада на гулювання
3.Мжгоспо-да- ждержавний сек- рiвнi мшст-
рчi органи управ- ретарiат рiв та секре-
лiння не ство тарiат
рюються
1нтеграцшш процеси призводять до розвитку економiчного регiонaлiзму, в результaтi якого ок-ремi групи кра!н створюють мiж собою бiльш спри-ятливi умови для торпвт, а в рядi випадшв i для мь жрегюнального руху фaкторiв виробництва, нiж для вах iнших кра!н. Незважаючи на очевидш про-текцiонiстськi риси, економiчний регiонaлiзм не вважаеться негативним фактором для розвитку мiжнaродноí економiки, тшьки якщо група кра!н, що штегруються, лiберaлiзуючи взaемнi економiчнi зв'язки, не встановлюе менш сприятливi, нiж до початку штеграцп, умови для торгiвлi з третiми державами. 1ншими словами, економiчний репона-лiзм, спрощуючи економiчнi зв'язки мiж крашами однiеí групи, не повинен призводити до !х усклад-нения з уама iншими крашами. До тих тр поки ре-гiонaлiзм, принаймш, не погiршуе умови для торп-влi з рештою свiту, вш може вважатися позитивним фактором розвитку мiжнaродноí економiки.
Економiчнa iнтегрaцiя являе собою процес економiчноí взаемодп кра!н, що приводить к гармо-шзацп господарських мехaиiзмiв, що приймае форму мiждержaвних угод. Iнтегрaцiйне угруповання створюються з метою використаиия переваг единого ринку, створення сприятливих зовнiшнiх умов для нaцiонaльного розвитку, змщнення мiжиaрод-них переговорних позицш кра!н по економiчним питаниям, обм^ досвiдом ринкових реформ i тд-тримки нацюнально! промисловостi i альського го-сподарства.
Основними етапами розвитку штеграцшного процесу е преференцiйнa торговельна угода, зона в№но! торгiвлi, митний союз, стльний ринок, еко-номiчний союз. [6] 1нтегращя починаеться з лiберa-лiзaцií взаемно! торгiвлi товарами, включае створення спiльного митного тарифу щодо третiх кра!н, доповнюеться свободою мiждержaвного руху фак-торiв виробництва i завершуеться унiфiкaцiею мак-роекономiчноí полiтики i створениям наддержав-них оргашв упрaвлiния. Незважаючи на швидкий рiст числа iнтегрaцiйних об'еднань, бшьшсть з них знаходяться на раншх стaдiях становления. Прин-ципово можливе й iснувaния шостого рiвия штеграцп - полггичного союзу, який передбачав би передачу нацюнальним урядам бшьшо! частини сво!х функцш у вiдносинaх з третiми крашами над дер-жавним органом управлшия, що означало б створення мiжиaродноí конфедерацп i втрату сувереш-тету окремими державами.
Глобальна iнтeгpацiя. Регулювания зовшш-ньоекономiчноí дiяльностi на мiжиaродному рiвнi здшснюеться економiчними органами системи ООН. Основними органами системи ООН, регулю-ючими зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на мiжиa-родному рiвнi е ГАТТ/СОТ, а також шститути UNCTAD(United Nations Conference on Trade and Development), UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law), UNIDO Unido United Nations Industrial Development Organization).
Генеральна угода з тaрифiв i торгiвлi ГАТТ -(General Agreement on Tariffs and Trade, GATT) - це
багатостороння угода, що включае мiжнароднi пра-вовi норми, принципи i правила, вiдповiдно до яких регулюються торгово-економiчнi вiдносини мiж крашами-учасниками.
ГАТТ набрала чинностi в ачш 1948р., пiсля пiдписaння 8 крашами (Австрiя, Бельгiя, Францiя, Люксембург, Шдерланди, Великобритaнiя, США, Куба) протоколу обгрунтування цiеi угоди.
Сесii проводяться 2 рази на рш, включають представнишв всiх учaсникiв угоди. Штаб квартира i секретaрiaт знаходиться в Женев^ Швейцaрiя.
З сiчня 1995р. ГАТТ трансформувалося у Свь тову оргашзацш торгiвлi СОТ, яка включала на цей перюд понад 100 краш учaсникiв i 60 краш , що де-факто беруть участь в и робоп, але ще не прийня-тих в цю оргaнiзaцiю. СОТ, як правонаступник ГАТТ, мае власний шституцшний мехaнiзм, основ-ним призначенням якого е:
1. Здшснення контролю за кранами учасни-ками, якi взяли на себе певш зобов'язання. Для того, щоб вступити до СОТ основною вимогою е ви-знання краши, яка подала заявку на вступ до СОТ, крашою з ринковою економжою.
2. Оргaнiзaцiя та проведения багатостороншх переговорiв, на яких розглядаються aктуaльнi про-блеми мiжнaродноi торгiвлi. Цi торговельнi переговори проводяться через раунди, якi тривають кiлькa рокiв. У ходi перших рaундiв були затверджеш 3 ка-рдинальних принципу:
• рiвний, недискримiнaцiйний режим торгiвлi для всiх краш учaсникiв;
• зниження мит;
• усунення iмпортних квот.
В результaтi 8 рaундiв:
• рiвень мит знизився з 25-30% до 3-4%;
• прийняп рекомендацп щодо усунення торго-вельних бар^в i субсидiй у сшьському господарс-твi, про зняття бaр'ерiв у торгiвлi послугами, про знищення обмежень на iноземнi iнвестицii;
• про впровадження на мiжиaроднiй основi па-тентних авторських прав i прав на торговельну марку.
Проблема зниження митних бaр'ерiв була основною на перших раундах, у наступних раундах розглядалися питання вiдобрaження руху фaкторiв виробництва (кaпiтaлу та трудових ресурав), що розширило компетенцiю та спецiaлiзaцiю ГАТТ.
У ходi 7 раунду Токшського(1973-1979), були уклaденi угоди з питань стaндaртизaцii та сертифь каци продукци, aитидемпiнгового полiтицi, урядо-вих закутвель, процедура лiцензувaния iмпорту, субсидування експорту та застосування компенса-цшних мит проти субсидованих товaрiв.
У ходi 8 раунду Уругвайського(1986-1992), угоди досягнут з питань регулювання свггово1' тор-гiвлi послугами, захисту штелектуально1' влaсностi та iнвестицiйноi полiтики.
Основш принципи ГАТТ/СОТ у зовшшньото-рговельнш полiтицi:
1. Надання режиму найбшьшого сприяння
2. Недискримiнaцiя кра1н-учасниць в торгiвлi
3. Вiдмовa ввд кiлькiсних обмежень у зовшш-нш торгiвлi i перехiд до полтшки митних тaрифiв
4. Надання преференцшного режиму в торгiвлi кра!нам, що розвиваються
Вступним внеском до СОТ мае стати визнання ршень Уругвайського раунду, вони включають в себе широкомасштабнi заходи з лГбералГзацп зовш-шньо! торгiвлi, взаемну вiдкритiсть ринк1в, в т.ч. аграрного, i повне скасування iмпортних квот та ш-ших шлькюних обмежень iмпорту.
2. Конференцiя ООН з торгiвлi та розвитку UNCTAD(United Nations Conference on Trade and Development)
Орган генеральноi асамблеi ООН створений в 1964 р., до якого входять ва держави-члени ООН, а також члени ii спецiалiзованих установ i МАГАТЕ. Беруть участь понад 170 держав i мiжнародних ор-ганiзацiй. Вищий орган управлшня - сесiя, яка скли-каеться 1 раз на 4 роки. мгж сесГями безперервно дiе рада з торгiвлi та розвитку, сесп яко! збираються 1 раз на 2 роки. Головними допомгжними органами UNCTAD, е:
-Комгая по товарах -Комгая з промислових товарiв -Комггет з невидимих статей i фшансування пов'язаного з торгiвлею
-Комiсiя по морським перевезенням -Комiсiя з передачi технологiй -Комiтет з екологiчного сшвробггаицтва мгж кранами, що розвиваються
-Спещальний комiтет з преференцiй Штаб квартира UNCTAD знаходиться в Швейцарии
Основш завдання UNCTAD:
1.Сприяння розвитку рiвноправного та всебГч-ного торгового сшвробггаицтва мГж кра!нами, що знаходяться на рГзних рГвнях розвитку
2.Встановлення принцишв i полтики мГжнаро-дно! торпвлГ, адекватних вирiшенню проблем еко-номГчного зростання
3.Вироблення комплексних рекомендацш ор-ганiзацiйно-правових умов i механiзмiв мгжнарод-но! торпвлГ що погоджуе свгтову торгову полтгаку з промисловим сшвробггаицтвом та свгтовими ва-лютно-фшансовими проблемами
4.Узгодження полггаки урядГв в регюнальних економiчних угрупованнях в галузi торпвлГ та пов'-язаного з нею розвитку
5.Створення нового мГжнародного економГч-ного порядку, вироблення прогресивних концепцiй мiжнародного торговельно-економiчного сшвробь тництва
У 1974 р була прийнята хартiя економiчних прав i обов'язк1в держав, до яко! увшшли сучаснi концепци мiждержавного торгово-економiчного сшвробггаицтва, яка мютить принцип рГвноправно-CTi мГжнародно! торпвл та мГжнародно! полггаки.
У 1976 р була прийнята штегрована програма по сировиш, яка була створена для кра!н, що розви-ваються.
У 1987 р вгдбулася 7 сеая UNCTAD яка прийн-яла ряд ршень, в результат яких були знятГ про-блеми збГльшення торговельних i плапжних балан-ав, зростання зовшшньо! заборгованосл кра!н, по-силення нових форм протекцюшзму, збереження
дискримшацп щодо низки кра!н i свггогосподарсь-ких зв'язшв.
З.Комгая ООН з права мГжнародно! торпвлГ UNCITRAL (United Nations Commission on International Trade Law)
UNCITRAL - затверджена генеральною асамб-леею ООН в грудш 1966 року з метою сприяння, уз-годження та ушфГкацп права мГжнародно! торпвл. КомюГя почала працювати в 1968 р Членами кошси стали понад 40 держав. Проводяться щорГчш сесп в Нью-Йорку i Же-невГ поперемшно.
Основш завдання комки: 1.Координащя роботи мГжнародних оргашза-цш, що займаються правом мГжнародно! торпвлГ
2.Залучення держав до бГльш широко! участГ в Гснуючих мГжнародних конвенциях
3.Шдготовка кадрГв i надання допомоги в га-лузГ прав мГжнародно! торпвлг
До числа основних конвенцш, прийнятих комь сГею, потрГбно вгднести:
- Конвенцш про позовну давшсть (1974) -Конвенцш про морське перевезення вантаж1в (1978 р)
-Конвенцш про товари мГжнародно! кутвл-продажу (1980) та шшг
4. UNIDO Unido United Nations Industrial Development Organization).
-оргашзащя ООН з промислового розвитку було засновано в 1967р. ршенням Генерально! Аса-мбле! ООН як центральний координуючий орган у сферГ допомоги промисловому розвитку кра!н, що розвиваються.
Щлями UNIDO е:
сприяння промисловому розвитку i ствроби1-ництву на глобальному, регюнальному, нацюналь-ному i галузевому рГвнях;
сприяння ГндустрГалГзацп кра!н, що розвиваються, в тому числ в галузГ розробки природних ре-сурсГв i розвитку шфраструктури;
надання допомоги кра!нам з перехГдною еко-номГкою i кра!нам, що розвиваються, в реструкту-ризацп i приватизаци в промисловостц надання техшчно! допомоги. UNIDO сприяе налагодженню i змщненню ко-нтакпв мГж розвинутими кра!нами i кра!нами, що розвиваються, заохочуе дГяльшсть, яка сприяе залу-ченню швестицш, шдтримуючи процес передачГ технологи кра!нам, що розвиваються, i обмшу тех-нолопями. В рамках UNIDO створено Банк проми-слово! i технолопчно! шформацп по проектах, який може надавати необхГдну кра!нам шформацш на !хнш запит. Консультативна дГяльшсть UNIDO по-лягае в проведенш конференцш, нарад, зустрГчей представнишв промисловостГ, профсоюзГв, спожи-вачГв. КрГм того, проводяться засГдання груп спець алспв конкретних галузей промисловосп з проблем промислового розвитку в регюш, з питань змь цнення сшвробггаицтва фшансових, техшчних i наукових установ розвинутих кра!н i кра!н, що роз-виваються, тощо. Особлива увага придшяеться промисловому сшвробггаицтву на рГвш шдприемств з
використанням мехашзму цшьових фондiв i про-грами промислового швестування. В 1997р. обсяг техшчно! допомоги, надано! UNIDO bcím кра!нам свгту, становила близько 100 млн долaрiв.
Головними органами UNIDO е:
Генеральна конференцiя, яка проводиться один раз на два роки i визначае принципи i политику дiяльностi UNIDO, затверджуе бюджет, здшснюе контроль за використанням фшансових ресyрсiв;
Рада з промислового розвитку (РПР), що скла-даеться з 53 члешв UNIDO (33 - представники кра!н, що розвиваються, 15 - ввд розвинутих кра!н, 5 - вщ кра!н з переходною економiкою), яка розро-бляе принципи i политику UNIDO, розглядае i прий-мае програму дiяльностi Оргашзацп, обговорюе пи-тання координацп дiяльностi системи ООН у гaлyзi промислового розвитку, контролюе ефективнiсть використання ресурав Оргашзацп, готуе i подае на розгляд Генерально! Асамбле! ООН щорiчнy допо-вiдь про дiяльнiсть UNIDO;
Секретaрiaт;
Представництва UNIDO на мюцях.
Допом1жними органами UNIDO е Комггет з програм i бюджету в склащ 27 членiв i техшчш ко-мiтети.
До складу UNIDO входять 168 держав. Укра!на також е членом ще! оргашзаци з 1985 р. Штаб-квартиру UNIDO розмщено у В1дт (Австрiя).
До економiчних оргaнiв системи ООН ввдно-сять оргaнiзaцiю ЕКОСОР(економiчнa i сощальна рада при ООН) Ekonomichnij i Socialnij Rada OON . Займаеться вирiшенням соцiaльних проблем на мiжнaродномy рiвнi. Основнi завдання ЕКОСОР -здшснювати пiд керiвництвом Генерально! Асамбле! конкретт функцй' ООН(Оргaнiзaцiя Об'еднаних Нацш) в облaстi мiжнaродного економiчного i соць ального спiвробiтництвa: створення умов стабшь-ностi i благополуччя, необхiдних для мирних i дру-жнiх стосунк1в м1ж нaцiями, заснованих на пошaнi принципу рiвнопрaв'я i самовизначення нaродiв (Статут ООН(Оргaнiзaцiя Об'еднаних Нацш), ст. 55). У цих щлях ЕКОСОР уповноважений робити дослвдження, складати доповiдi i давати рекомендаций Генерaльнiй Асамбле!, членам ООН(Оргашзащя Об'еднаних Нaцiй) i спецiaлiзовaним установам ООН(Оргашзащя Об'еднаних Нaцiй), скликати мiжнaроднi конференцп i складати для представ-лення Генерaльнiй Асамбле! проекти конвенцш по питаннях, що входять в його компетенцш; укла-дати угоди спецiaлiзовaними установами про умови !х взаемин з ООН(Оргaнiзaцiя Об'еднаних Нацш) i координувати !х дiяльнiсть за допомогою консуль-тaцiй з ними i дaчi рекомендaцiй; допомагати Рaдi Безпеки ООН(Оргaнiзaцiя Об'еднаних Нaцiй) i на-давати йому необх1дну шформацш; виконувати iншi функцп, як1 можуть бути поклaденi на нього Генеральною Асамблеею ООН(Оргaнiзaцiя Об'еднаних Нацш).
Черговi сесй' ЕКОСОР скликаються 2 рази в рш. Щорiк Рада обирае голову i 2 заступники. Постанови Ради приймаються простою б№шютю голо-сiв присyтнiх члешв, що беруть участь в голосу-ванш.
ЕКОСОР мае наступш постiйнi i тимчасовi ко-мггети: економiчний, соцiальний, по неурядових оргашзащях, по будiвництву i планеруванню, по природних ресурсах, по програмi i координацп кон-ференцiй, по промисловому розвитку, по науцi i те-хнiцi i iн.
Рада здшснюе сво! повноваження через функ-цюнальш комiсiï: 6 статистичних, по народонасе-ленню, соцiального розвитку, з прав людини (мае пiдкомiсiю по запобтанню дискримiнацiï i захисту нацiональних меншин), з прав ж1нок, по наркотич-них засобах. Створенi постiйнi регюнальш комiсiï: для Свропи, для Азп i Тихого океану, для Латинсь-коï Америки, для Африки i для Захвдно! Азiï. Крiм того, з 1946 при ЕКОСОР створений Дитячий фонд ООН(Оргашзащя Об'еднаних Нацш) для допомоги дням - жертвам вшни i вживання заходiв по охо-ронi здоров'я дiтей. Щд егiдою Ради функцiонують i фонди технiчноï допомоги слаборозвиненим краь нам з охорони штереав населения несамокерова-них територiй та iн. Завдання:
- Бути центральною ланкою для виршення м1жнародних i соцiальних проблем глобального i галузевого характеру
- Контролювати i ощнювати виконания загаль-но1' стратеги i виконання першочергових завдань, визначених генеральною асамблеею в економшо-сощально1' та сумiжиих сферах
- Забезпечувати послiдовне виконання дирек-тивних ршень i рекомендацiй, прийиятих на кон-ференцiях ООН.
Створення i дiяльнiсть СОТ. Свiтова оргашза-цiя торгiвлi WTO(World Trade Organization) - це одна з наймолодших мiжиародних оргашзацш, яка е правонаступником Генерально!' Угоди з тарифiв i торгiвлi (ГАТТ) General Agreement on Tariffs and Trade, GATT. ГАТТ як мiжнародна оргашзащя вже не юнуе, але iснуе угода ГАТТ, яка значно допов-нена i вже не е основним законодавчим актом мiж-народно].' торгiвлi. СОТ почала д!яти з сiчия 1995 року. ÏÏ створення - це результат важких i багатоп-ланових мiжиародних торгових переговорiв, в яких брало участь 125 держав. Переговори, що проводились в рамках ГАТТ, отримали назву Уругвайський раунд (переговори були вдарил в мюп Пунта-дель-Есте, Уругвай, у вереснi 1986р., тому i отримали цю назву).
Ц переговори встановили своерiдний рекорд за своею протяжшстю (вересень 1986р. - грудень 1993р.) i за широким колом питань, що стали предметом переговорiв. Офщшно переговори були заве-ршенi на нарадi краш-учасниць в мiстi Марракеше 15 квггая 1994 р. пiдписаниям заключного акту, який вiдкрив для тдписання угоду про установу СОТ.
Угода про СОТ i ва, що входять до неï домов-леностi передбачують, що краши-члени СОТ по-винш були провести взаемнi переговори про зни-жения бар'ерiв в торгiвлi товарами i послугами.
В свош дiяльностi СОТ буде слiдувати процедурой практицi i рiшениями прийнятими кранами -учасницями ГАТТ-1947. Стаття XI Угоди визначае, що в рамках СОТ буде продовжувати дiяти
прийнята ГАТТ-947 система прийняття ршень шляхом консенсусу. У тих випадках, коли консенсус не може бути досягнутим, рiшення можуть бути прийняп простим голосуванням, при чому кожна краГна-учасниця мае один голос.
СОТ мае статус юридично! особи i користу-еться всiма прившеями i iмунiтетами, що пропону-ються спецiалiзованою установою ООН. Бюджет СОТ (127 млн. швейцарських франков (приблизно 80 млн. дол. США)). затверджуеться Конференцiею мiнiстрiв (Генеральною Радою) i формуеться з вне-ск1в краГн-члешв. Угода визначае, що в цш областi СОТ буде продовжувати практику ГАТТ. В ГАТТ внесок кожно! кра!ни був пропорцшний Г! частцi в мiжнароднiй торгiвлi.
Мета i функцii СОТ
Свиова органiзацiя торгiвлi - це оргашзацш-ний мiждержавний механiзм, мета якого забезпе-чити реалiзацiю правових документiв, що утвори-лися в результата Уругвайського раунду, створити базу для подальших переговорiв у сферi м1жнарод-но! торгiвлi товарами i послугами.
Моделлю, на основi яко! створюеться СОТ е ГАТТ, яка фактично протягом дек1лькох десятилiть 1948-1994 рр. виконувала функцii мiжнародноi то-ргово! оргашзацп. В угодi про створення СОТ говориться, що СОТ в сво!й дiяльностi буде керуватися ршеннями, процедурами i практикою ГАТТ.
Основною метою створення СОТ стала замша старо!, роздроблено! системи ГАТТ новою, штегро-ваною мiжнародною оргашзащею, надiленоi повно-важеннями для дшчого проведення в життя прин-ципiв i правил мiжнародноi торпвл^ погоджених у ходi торгових переговорiв. Угода про установу СОТ зводить у едину, пiдвiдомчу ще! оргашзацп, систему всiх угод i домовленостей, досягнутих в ре-зультатi багатобiчних торгових переговорiв у рамках ГАТТ. З юридично! точки зору, практичне за-стосування результатiв "уругвайського" раунду, з огляду на всю сукупшсть положень ГАТТ i, особливо, домовленостей "токшського" раунду, було б значно утруднене, якщо не неможливо.
Тому учасниками переговорiв було прийняте рiшення про те, що вс домовленостi, досягнутi в ходi багатобiчних торгових переговорiв, е невщ'ем-ною частиною Генерально! Угоди отже i СОТ - i краши, що беруть участь в Угод^ приймають на себе всi зобов'язання, що мiстяться в ньому.
Свггова органiзацiя торгiвлi е единою правовою й шституцюнальною основою свггово! торгiве-льно! системи.
Система СОТ покликана виконувати наступнi функцi!:
вона дiе як комплекс погоджених на багатобiч-нш основi правил, що регулюють поводження уря-дiв краГн-члешв у торпвлг Власне кажучи, це правила поведшки держав i !хнiх торгуючих суб'ектiв на свiтових ринках;
вона виконуе роль форуму для торгових пере-говорiв, спрямованих на лiбералiзацiю торгiвлi i за-безпечення г! бiльшо! передбачуваностi або шляхом вщкриття нацiональних ринк1в, або шляхом змщ-нення i розширення самих правил;
вона виконуе роль мГжнародного суду, що до-зволяе урядам краш-члешв СОТ дозволяти супере-чки мГж собою.
На 1листопаду 2015 року СОТ налГчуе 162 члени, що охоплюе понад 95 вгдсотшв свггово! тор-пвлГ та понад 85 вгдсотшв населения свиу.
Структура СОТ
Оргашзацшна структура СОТ визначена в ст. IV Угоди про створення СОТ. Вищим керГвним органом СОТ е Конференщя мшютрГв. Вона збира-еться не рщше одного разу в два роки, як правило, на рГвш мшютрГв торпвлГ чи шоземних справ кра!н-учасниць СОТ. Конференщя мае повноваження приймати ршення по найбшьш принципових пи-таннях, наприклад, що стосуеться нових раундГв ба-гатобГчних переговорГв.
Поточне керування дГяльшстю i спостере-ження за дГею угоди i мшстерських ршень здшс-нюе Генеральна рада. Вона збираеться к1лька разГв у рш у Женевг Як правило, у Генеральну раду вхо-дять посли чи голови представництв члешв СОТ. У функци Генерально! ради також входить дозвш торгових суперечок мГж кра!нами-учасницями СОТ i проведення перюдичних оглядГв !хньо! торгово! политики.
Генеральна рада контролюе дГяльшсть тдлег-лих оргашв:
Ради по торпвт товарами, що здшснюе спо-стереження за виконанням Генерально! угоди про торпвлю товарами. Вона керуе дГяльшстю 14 комь тетГв, що займаються контролем за дотриманням принцитв СОТ й угод ГАТТ - 1994 по найважливь ших напрямках дГяльностГ СОТ в сферГ торпвт товарами.
Регюнальна штегращя. Синтезовану, узагаль-нюючу концепщю регюнально! штеграцп розробив американський економют Б. Балаша. В !! основу по-лягае вгдмшшсть мГж штегращею як процесом i як шнцевим станом, результатом. З ще! точки зору ок-ремГ уявлення про штегращю можуть бути охарактеризован як ступеш розвитку вГд li найпроспших, початкових форм до вищих i складшших. Структура свггового господарства на регюнальному рГвш мае наступний вигляд, насамперед, розрГзняють п'ять великих регюнальних райошв штеграцп:
1. £вропейський;
2. Швшчноамериканський;
3. Латиноамериканський;
4. АзГатсько-Тихоокеанський;
5. Африканський.
Вони розрГзняються за рГвнем i змютом штег-рацшних процеав. 1сторично бшьш активна регю-нальна штеграцГя вГдбуваеться в Захгднш £врот. Тут юнуе два регюнальних блоку £С та £АВТ.
£вропейський Союз (£вросок)з, £С, англ. European Union, EU)-економiчний та полгшчний союз 28 держав-члешв, що розташоваш здебшь-шого у £вропг Веде свш початок вГд утворення £в-ропейсько! стльноти з вугшля та сталГ Г£вропейсько! економГчно! стльноти, що були за-сноваш шютьма кра!нами в 1951 та 1958 роках вГд-
повадно. В сучасному виглядi icHye на ochobî Договору про Свропейський Союз, пiдписаномy 7 лютого 1992 року i чинному з 1 листопада 1993.
СС Aie через систему наднащональних шсти-туцш та спiльно узгоджених рiшень держав-члешв. Iнститyцiями СС e: Свропейський Парла-мент,Свропейська Рада,Рада Свропейського Союзу, Свропейська K3Mi^, Суд Свропейського Со-юзу,Свропейський суд аyдиторiв та Свропейський центральний банк. Свропейський Парламент оби-раеться кожнi 5 рок1в громадянами Свропейського Союзу. В СС дieeдиний ринок через стандартизо-вану систему закошв, що дiють у вах державах-членах. У Шенгенськ1й Зош паспортний контроль вiдмiнений. Пол1тика СС направлена на забезпе-чення в№ного пересування людей, капiталy, това-рiв та послуг. Монетарний союз був заснований у 1999 роцi i вступив в повну силу у 2002, коли були введет в обт монети та банкноти евро. Станом на 2016 рж, у Сврозону входять 19 держав-членiв, що використовують евро як свою нащональну валюту.
На сьогодш, Свропейський Союз займае площу 4 324 782 км.кв.(7- мiсце в свiтi), з населенном бiльше 508 м№йошв людей (3-те мiсце). Зага-льний номiнальнийваловий внyтрiшнiй продукт складае бiльше 16 трлн. доларiв США (2-ге мь сце), запаритетом кушвельно! спроможностi - 19 трлн. доларiв США (1-ше мiсце). Якщо вважати СС крашою, то за доходом на душу населення вiн входив би в двадцятку найзаможнiших краш свiтy. Свропейський Союз е повноправним членом Свiтовоï органiзацiï торпвл^ мае представництва в ООН, «Великш Омщ»,«Великш двадцятщ» та постiйнi дипломатичш мiсiï по всьому свiтy. СС не мае вла-сних збройних сил але сприяе вiйськовомy сшвро-бiтництвi його краïн-членiв бiльшiсть яких е членами НАТО. Через великий полггичний i економiч-ний глобальний вплив, Свропейський Союз розглядають однieю з потенцiйних наддержав.
Де-факто столицею Свропейського Союзу е Брюссель (де базуються бшьшють шституцш СС).
САВТ - Свропейська асощащя европейсько! торгiвлi(European Free Trade Association, EFTA). Це зона вiльноï торгiвлi, яка об'еднуе митнi територiï чотирьох европейських краш, як1 не вступили до Свропейського Союзу, зокрема,Республши 1слан-дiя,Князiвства Лiхтенштейн, Корол1вства Норвегiï та Швейцарсько1' Конфедерацiï. Зона вiльноï торп-влi забезпечуе крашам-членам режим вiльноï торп-влi товарами та послугами, а також гарантуе вшь-ний рух капиатв та фiзичних осiб. САВТ була за-снована, за шщативою Великобританiï (як альтернатива Свропейський Економiчнiй Спшь-нотi), 4 сiчня 1960 року у м. Стокгольм, Швещя шляхом тдписання Стокгольмсько1' угоди про САВТ. Основною метою дiяльностi САВТ було створення пiдгрyнтя для лiбералiзацiï торгiвлi про-мисловими товарами, переробленою сшьськогос-подарською продyкцieю, рибою та морепродуктами мiж краïнами-членами ще1' м1жнародно1' орга-нiзацiï. З часу створення, САВТ встановила тюш торговельш вiдносини з СС та шшими краïнами
Центрально!' та Схвдно1 Свропи, басейну Середзем-ного моря, A3iï, Швшчно1' та Швденно1' Америки, Близького Сходу та Африки.
До регюнальних економiчних комiсiй вщно-сяться:
АСЕАН -Асощащя держав Пiвденно-Схiдноï Азй ( Association of South East Asian Nations, ASEAN).
У 1960х роках розпад колонiальних iмперiй призвiв до отримання незалежностi Фiлiппiнами, Малайзieю та Iндонезieю. Лiдери новостворених держав бажали бути впевненими у тому, що лвдери сусвдшх держав не будуть втручатися у внутрiшнi справи. Найбiльше цього побоювались такi неве-ликi краши, як Сiнгапур та Бруней. У результат ос-новними засадами новоï регiональноï органiзацiï стали невтручання у внутрiшнi справи,консенсус, невикористання сили та неконфронтацiя.
Органiзацiя була створена 8 серпня 1967 року Фшпшнами, Малайзieю, Iндонезieю,Сiнгапуром iТаïландом, яш прийняли Бангкокську декларацiю. Згодом до них приедналисяБруней, Камбоджа, Лаос,М'янма та В'етнам.
Союз було закроено на паперi у виглядi Договору про дружбу та сшвробггаицтво АСЕАН в Швденно-Схвднш Азй' 1976 на Балт
АТЕС-Азiатсько -Тихоокеанське економiчне сшвробпництво (Asia-Pacific Economic Cooperation,APEC). Форум економш Тихоокеансь-кого узбережжя. Заснований в 1989 рощ з метою сприяння псшшш економiчнiй спiвпрацi та в№нш торгiвлi держав Азiйсько-Тихоокеанського регiону. Аналог таких утворень як Свропейський Союз та Швшчноамерикансько1' зони в№но1' торпвл^ що ю-нують в шших регiонах свiту. Наразi до коопераци входять 21 економiка. Частка держав-члешв стано-вить 40,5% планетарного населення, 54,2% ВВП та 43,7% мiжнародноï торпвлг
АРСПА - Асоцiацiя регюнального сшвроби-ництва Пiвденноï Азiï -
(Sou Asian Association for Regional Cooperation,SAARC) ;економшо -полiтична органь защя восьми краïн у Пiвденнiй Азй'. За чисельнютю населення е найб№шою регiональною оргашза-цieю, нараховуюе близько 1,6 млрд жителiв. Була утворена в грудш 1985 року для забезпечення сшв-робiтництва в соцiально-економiчнiй сферi державами Бангладеш, Бутан, Мальдiви, Непал, Пакистан, Iндiя i Шрi Ланка. У кштш 2007 р на 14-му са-мiтi АРСПА в якостi восьмого учасника до оргашзацп приeднався Афгашстан. В даний час штаб-квартира оргашзацп знаходиться в Катма-нду(Непал).
СЕК ООН- Свропейська економiчна комiсiя ООН (Evropeyska Ekonomichna Komisiya OON,CEK OON ). Свропейська економiчна комiсiя була засно-вана 1947 року Економiчною i сощальною радою ООН (ЕКОСОР) з метою розвитку економiчноï дiя-льносп i змiцнення економiчних зв'язкiв усередиш регiону СЕК ООН, а також мш цим регiоном i реш-тою свiту. 1дея створення СЕК виникла в процесi спiвробiтництва краш антигiтлерiвськоï коалiцiï. Комiсiя почала працювати 28 березня 1947 року.
CeKpeTapiaT komîcîï розташований у mîctî Женева. Щорiчно в квгтш вщбуваються po6o4i ceciï. Членами KOMiciï e Bci европейсьК краши, а також США, Канада, 1зраль, азшсьш республiки колишнього СРСР. УРСР як складова СРСР приеднувалася до мiжнародних угод у рамках СЕК, але не брала уча-cri в робот комiтету з розвитку зовшшньо! торгiвлi. Украшсьш представники займали керiвнi посади в деяких допомiжних органах СЕК, зокрема обира-лися на посади заступника голови комггету з чорно1 металургiï (1967-69), заступника голови (1964-65 та 1973-74) та голови (1975-76) комггету з житло-вого питання, будiвництва та мiстобудування, голови комггету з сшьського господарства (1981-82).
Украша, як правонаступниця УРСР, е одшею iз держав засновниць СЕК.
ЕКА- Економiчна комiсiя ООН для Африки (Ekonomicheskaya Komissiya dlya Afriki, ЕКА). Ре-гiональний орган створений в 1958р. Економiчною i соцiальною радою ООН(Органiзацiя Об'еднаних Нацш) . Членами ЕКА е незалежш африканськ1 дер-жави окрiм ЮАР(Швденно-Африканська Респуб-лiка). OcHOBHi функцiï KOMiciï: вивчення проблем економiчного i сощального розвитку краш Африки, сприяння ïx економiчному розвитку i змiцненню економiчних зв'язк1в один з одним, а також з iH-шими кранами; розробка рекомендацiй i консуль-тацш для членiв ЕКА по питаннях, що входять в ïï компетенцш; проведення вiдповiдних доcлiджень, складання оглядiв, доповвдей i iнших шформацш-них матерiалiв i iH. Найвищий орган ЕКА - плена-рна сеая, що скликаеться раз в 2 роки; у перюд м1ж сеаями — Технiчний комiтет екcпертiв (скликаеться щорш) i Виконавський комгтет (збираеться 2 рази в рш). Виконавський орган ЕКА -Секретарiат (знаходиться в Аддю-Абебе). С 4 субрегюнальних вiддiлення ЕКА: для niBHi4HOÏ Африки - в Танжере (Марокко), Захiдноï' Африки - в Шамее (Шгер), Cxi-дноï' Африки - в Лусащ (Замбiя), Центральноï Африки -в Кшшаа (Зар).
ЕКЛА - Економiчна комiciя ООН для Латинсь-koï Америки (UN Economic Commission for Latin America and the Caribbean, ECLAC). Створена у 1948 р. i включае 40 краш. Регюнальний орган створений Економiчною i сощальною радою ООН(Органiзацiя Об'еднаних Нацш). Членами ЕКЛА е держави Латинсь^' Америки, а також США, Великобританiя, Франщя, Нiдерланди i Канада. ЕКЛА покликана розробляти i здшснювати заходи, cприяючi економiчному розвитку держав Латинсь^' Америки, змiцненню ïx взаемного еко-номiчного cпiвробiтництва, а також сшвпращ з державами шших континентiв. У цих щлях ЕКЛА проводить доcлiдження економiчних, cоцiальних i тех-нiчних проблем, збирае, узагальнюе i поширюе шформацш i cтатиcтичнi матерiали з вказаних пи-тань, надае консультативну допомогу i дае рекоме-ндацiï державам - членам ЕКЛА з уах питань що входить в ïï компетенцш.
ЕСЬКАТО -Економiчна комiciя ООН для Ази i Тихого океану (United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific, ESCAP). Регю-
нальний орган; створений в 1947 Економiчною i сощальною радою ООН(Оргашзащя Об'еднаних Нацш). Покликана сприяти економiчному розвитку регюну в Ази, шдтримщ i змщненню економiчного спiвробiтництва азiатських краш мiж собою i з державами шших континенпв. Членами ЕСЬКАТО е 28 держав Ази i району Тихого океану (Iндiя, Пакистан, Афгашстан, 1ран, МНР(Монгольська Народна Республiка), КНР(Китайська Народна Республша), СРСР, Японiя i iн.), а також Великобританiя, Нвде-рланди, США i Францiя. Комiсiя проводить досль дження, збирае, узагальнюе i поширюе шформацш i статистичнi матерiали, надае консультативну допомогу i дае рекомендаций урядам держав - члешв ЕСЬКАТО з усiх питань, що входить в И компетен-цш.Найвищий орган ЕСЬКАТО - пленарна сеая (скликаеться 1 раз на рш). У перюд мiж сесiями практичну роботу ведуть постiйнi комiтети - по промисловосп i природним ресурсам, по торпал, по транспорту i зв'язку, по тайфунах i ш Прово-дяться конференцii з проблем iндустрiалiзацii, пла-нерування, за статистикою, по сощальних питаннях i ш.
Виконавчий орган ЕСЬКАТО - Секретарiат з перебуванням в Бангкоку (Таланд). В рамках ЕСЬКАТО функцiонують Радий мiнiстрiв краш Азй' з економiчного спiвробiтництва, Азiатський радий з промислового розвитку, Азiатський шсти-тут економiчного розвитку i планерування, Азiатсь-кий статистичний iнститут.
ЕКЗА - Економiчна комiсiя для Захiдноi Азй' (Ekonomicheskaya Komissiya dlya Zapadnoy Azü,ЕКЗА). Регюнальний орган; створений в 1973Економiчною i соцiальною радою ООН(Органiзацiя Об'еднаних Нацш) . Членами ко-мiсii е 12 арабських краш Ази: Бахрейн, Йордашя, 1рак, Йеменська Арабська Республша, Катар, Кувейт, Лiван, Народна Демократична Республша Йемен, Об'еднаш Арабсьш Емiрати, Оман, Саудiвська Аравгя i Сирiя. ЕКЗА покликана вивчати проблеми економiчного i соцiального розвитку краш даного регiону, готувати рекомендацп крашам-членам, складати огляди i дослщження i поширювати 1'х серед сво1'х членiв i iн.Найвищий орган ЕКЗА - пленарна сеая (скликаеться, як правило, 1 раз на рш). Виконавчий орган ЕКЗА - Виконавчий секрета-рiат.[2.49]
НАФТА - Швшчноамериканська угода про вь льну торгiвлi(North American Free Trade Agreement, NAFTA). Напришнщ 80-х рошв розпо-чинаеться серiя консультацiй та переговорiв з приводу поглиблення та юридичного оформлення ште-грацшних зв'язкiв мiж Мексикою i США. Звичайно ж, Канада не могла залишатися осторонь мексикан-сько-американського зближення: вона приедну-еться до переговорного процесу, який завершився у вереснi 1992 р. пiдписанням тристоронньоi угоди про створення Пiвнiчноамериканськоi зони в№но1' торгiвлi- North American Free Trade Agreement (NAFTA). По-перше, Швшчно-американська зона вiльноi торгiвлi мае континентальш масштаби. У свiтовому господарствi-це перше штеграцшне
угруповання з такою характеристикою. Воно об'ед-нуе лише три, але досить велик! за територiею, люд-ськими ресурсами та економiчним потенцiaлом краши.
По-друге, краши, що об'еднались у НАФТА, мають р!зш р!вш економiчного розвитку, бiльше того, рiвень Мексики рТзко контрастуе з рiвнем США та Канади.
По-трете, яскраво вираженим центром Швшч-ноамерикансько1' зони в!льно1' торпвт залишаються США — свгтовий лiдер з нaуково-техиiчним поте-нщалом та конкурентоспроможиою економiкою.
Основш торговельш та iнвестицiйнi канали в межах угруповання спрямоваш переважио з! США або до США; бшьша частина зовшшньоторговель-ного обороту Канади ! Мексики припадае на торп-влю з! США. Щодо канадсько-мексиканських тор-говельних та швестицшних зв'язктв, то до остан-нього часу вони залишалися надто слабкими.
По-четверте, угода мае широкомасштабний характер: вона охоплюе виробничу сферу, мтжиаро-дну торпвлю, фшансов! вщносини мтж крашами-штегрантами, швестицшну дтяльшсть, розширюе вТльний рух кашталГв, необмежений вив!з прибут-ктв ! доход!в, поглиблюе л!берал!защю взаемно1' то-рпвл!, регулюе порядок мпрацп робочо1' сили тощо.
По-п'яте, краши-члени НАФТА е водночас ! атлантичними, ! тихоокеанськими, вони майже р!в-новщдалеш вщ двох шших потужних свггових еко-ном!чних регюшв-Зах!дно1' Свропи та Азшсько-Ти-хоокеанського репону, що дае можливють рТвномь рно розвивати економ!чш зв'язки з ними ! суттево впливати на розвиток цих зв'язктв.
На втдмТну вщ Свропейського Союзу, що шд-иявся на найвищий штеграцшний р!вень, НАФТА не мае досконало1' структури нащональних оргашв регулювання тристороншх втдносин, що цшком улаштовуе Канаду ! Мексику, якт вбачають у нш за-грозу полггачнш та економТчнш незалежиостт Зре-штою, зона вшьно1' торпвл!- це перший етап у м!ж-народнш економТчнш штеграцп, ! йому притаманш сво1' шституцшш мехашзми.
Шсля розпаду СЕВ (Ради економ!чно1' взаемо-допомоги) в центральнш Свроп було утворено ш-теграцшне угруповання Вишеградсько1' четвТрки угрупування чотирьох центральноевропейських краш: Польщ!, Чехи, Угорщини ! Словаччини. З'явилась унаслщок зустрТч! президента Польщ! Леха Валенси ! Чехословаччини Вацлава Гавела та прем'ера Угорщини Йожефа Антала 15 лютого 1991 року в угорському мюп Вишеград, тсля ухваления Вишеградсько1' декларацп. Головною метою була названа штегращя до евроатлантичних структур. Водночас сшльшсть цшей закордонно1' поливки, сшльшсть Тсторичного досвТду та географТчна бли-зьктсть спричинили появу нового регюнального утворения, названого тсля розпаду Чехословаччини Вишеградською четвТркою (Чехтя ! Словач-чина).
Були ухвалеш умови про л!берал!защю торп-вл! в межах групи, що спричинило появу в 1993 рощ Центральноевропейського порозумшия про вь льну торпвлю (СЕБТЛ).
У 1994-1998 роках зусилля кра!н Вишеграда переважно були спрямованi на iнтеграцiю з СС i НАТО.
У схiднiй Сврош i Середнiй Азй' утворюються HOBi iнтеграцiйнi угруповання колишнiх республiк СРСР засноваш на принципi взаемодопомоги. У травш 1993 р в Мос^ була пiдписана Декларацiя про поетапний рух до економiчного союзу кра!н ко-лишнiх СРСР.
Галузева штегращя.
До галузевих органiзацiй належать:
1КАО - Мiжнародна органiзацiя цившьно! авь ацй' (англ. International Civil Aviation Organization, ICAO - заснована ввдповщно до Чиказько! конвен-цп про цивтну авiацiю 1944 року, е спецiалiзова-ною установою ООН, що займаеться органiзацiею i координацiею мiжнародного спiвробiтництва держав у вах аспектах дiяльностi цивiльноi авiацii. Учасниками 1КАО е бiля 190 держав, у тому чи^ на основi правонаступництва й Укра!на. СРСР вступив в 1КАО 10 листопада 1970 року. Штаб-квартира розташована у шсп Монреаль (Канада). [2.50]
1КАО дослщжуе проблеми органiзацii мiжна-родно! цив№но! авiацii, повiтряних трас, ство-рення аеропортiв i аеронавiгацiйних засобiв, розро-бляе мiжнароднi стандарти для конструювання й експлуатацп повiтряних суден, правила з викорис-тання устаткування, засобiв зв'язку i контролю над польотами; сприяе унiфiкацii митних, iммiграцiй-них i санiтарних правил i т.д. У рамках 1КАО роз-робляються проекти мiжнародних конвенцiй.
Статутною метою IKAO е забезпечення безпе-чного, упорядкованого розвитку мiжнародноi цивь льно! авiацii у всьому свiтi i iншi аспекти оргашза-цп та координаци мiжнародного спiвробiтництва з уах питань цивiльноi авiацii, у тому чи^ мiжнаро-дних перевезень. Вщповщно до правил 1КАО мiж-народний повиряний простiр роздiлений на райони польотно! iнформацii-повiтряний простiр, межi якого встановлюються з урахуванням можливостей засобiв навiгацii та контролю за повиряним рухом. Однiею з функцiй IKAO е присвоення аеропортам свiту чотирибуквених iндивiдуальних кодiв-iденти-фiкаторiв, що використовуються для передачi аеро-навiгацiйноi та метеоролопчно! iнформацii щодо аеропортiв, плашв польотiв (флайт-планiв), позна-чення цившьних аеродромiв на радiонавiгацiйних картах i т.д. У 1992(Резолюцiя A29-1) IKAO оголо-сила 7 грудня Днем цивтно! авiацii. Надалi це рь шення пiдтримала ООН.
IMO - Мiжнародна морська оргашза-цiя (англ. International Maritime Organization, IMO) -мiжнародна мiжурядова органiзацiя, е спецiалiзова-ною установою ООН. Дiяльнiсть 1МО спрямована на скасування дискримiнацiйних дш, що зачiпають мiжнародне торговельне судноплавство, а також прийняття норм (стандарпв) по забезпеченню без-пеки на морi i запобiганню забруднення з суден до-вкiлля, в першу чергу, морського.
1МО утворена 6 березня 1948 року в Женевi з прийняттям Конвенц^' про Мiжурядову морську консультативну органiзацiю (Inter-Governmental
Maritime Consultative Organization, IMCO). Конвен-щя набула чинносп 17 березня 1958 року, i створена оргашзащя почала свою практичну дгяльшсть. На 9-й сесп Асамбле1 ще1 органiзацiï (Резолюцiя A.358(IX)) ïï назву було змшено. Це було пов'язано з тим, що слово "консультативна" тлумачилося як обмежена в повноваженнях i вiдповiдальностi орга-нiзацiя, а слово "мгжурядова" викликало недовiру i щдозри. Тому нова назва - Мiжнародна Морська Органiзацiя (1МО) була необхвдна для пiдвищення статусу Оргашзацп як мiжнародноï, вiдповiдальноï за впровадження рiзних мiжнародних конвенцiй i створення норм i стандартiв, що стосуються охо-рони людського життя на морi i охоронi морського середовища вiд забруднення. З 22 травня 1982року дie ïï нинiшня назва. За станом на листопад 2009 року членами 1МО е 168 держав. Штаб-квартира ро-зташована в Лондош, штат близько 300 чоловш.
ITF (International Transport Workers' Federation) - м1жнародний профспiлка морякiв;
ЮНЕСКО - Оргашзащя Об'еднаних Нацщ з пшйнь освiти, науки i культури, скорочено ЮНЕСКО(англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) - мiж-народна органiзацiя, спецiалiзована уста-нова Органiзацiï Об'еднаних Нацш, яка при сшв-працi своïх членiв-держав у галузi освiти, науки, культури сприяе лiквiдацiï неписьменносп, пiдготовцi нацiональних кадрiв, розвитку нащона-льноï культури, охоронi пам'яток культури тощо.
На початок 2013 рш кiлькiсть краïн-учасниць становила 195. На 2011 вона охоплювала 193 краш-держав; консультативний статус при нш мають не-урядовi органiзацiï' (приблизно 250). Головний осе-редок ЮНЕСКО знаходиться в Парижг ЮНЕСКО мае видавництво Office des Presses de l'Unesco ^з-ними мовами), в якому з'являються 26 перiодичних видань, серед них «Кур'ер ЮНЕСКО» (35 мовами), «Культура», «Перспективи освiти» та ш. Украïна е членом ЮНЕСКО вщ 1954.
ВООЗ - Всесвггня оргашзащя охорони здоров'я (ВООЗ,англ.World Health Organization (WHO))- спецiалiзована установа Оргашзаци Об'еднаних Нацiй, яка откуеться проблемами охорони здоров'я у свгговому масштабi. Штаб-квартира роз-ташована уЖеневг До складу ВООЗ на 2016 рк входить 194 краïни.
1945 року на Конференци у Сан-Франциско ухвалене рiшення щодо створення мiжнародноï ор-ганiзацiï' з питань охорони здоров'я. У 1946 року Мжнародна конференщя охорони здоров'я, яка проходила у Нью-Йорку, схвалила Статут Всесвгг-ньоï' органiзацiï охорони здоров'я (ВООЗ).
День набуття чинностi Статуту ВООЗ-7 квiтня 1948р.-вважають днем заснування цiеï органiзацiï i щорiчно вiдзначають як Свгговий день здоров'я.
МСЕ - Мiжнародний союз електрозв'язку (МСЕ) - спецiалiзована установа ООН у сферi глобального електрозв'язку, покликана здшснювати законодавчi, управлiнськi, виконавчi та консульта-тивнi функцп, надавати технiчну щдтримку, розро-бляти стандарти i правила у сферi електрозв'язку та
формулювати рекомендацiï, cпрямованi на активь защю розвитку телекомунiкацiй та пiдвищення яко-cтi послуг.
Основною метою сшвробпництва Украши у рамках МСЕ залишаеться вдосконалення та рацю-нальне використання iнформацiйно-комунiкацiйноï' iнфраcтруктури, а також долання «цифрового роз-риву» в телекомушкацшних технологiях на нацю-нальному та мiжнародному рiвнях. Супутньою метою сшвпращ з МСЕ залишаеться стльна дiяль-нicть з розробки та використання ввдкритих, функцiонально cумicних, недискримшацшних мiж-народних cтандартiв, що визначаються споживчим попитом.
Важливого значення для Украши також набу-вае дiяльнicть дослщних комiciй МСЕ, яка охоплюе сферу технчного прогресу i мiжнародноï стандар-тизацiï в облаcтi мовлення, а також спорщнених йому аудiовiзуальних та мультимедшних застосу-вань, заснованих на використанш радiотехнологiй. На cьогоднi робота нащональних делегацiй зосере-джуеться на питаннях подальшого технiчного прогресу телевiзiйного, звукового та мультимедiйного мовлення, створення нових методiв цифровоï' обро-бки, передавання та вiдтворення аудiовiзуальноï iH-формацiï', прогресу методiв оцшки якоcтi аудiовiзу-альноï iнформацiï, планування частотно-територiа-льного ресурсу для наземних та супутникових мовленневих служб, використання нових пiдходiв до стиснення аудiовiзуальноï iнформацiï для подальшого тдвищення ефективноcтi ïï обробки та передача
Супутньою метою сучасного етапу cпiвробiт-ництва Украï'ни у рамках МСЕ у галузi мiжнародноï стандартизаци мовлення е забезпечення мiжнарод-ного правового захисту cумicного використання в Укрш'ш радiомовних аналогових i цифрових систем, служб i технологш на весь перехвдний перiод ввд аналогового до цифрового мовлення, враху-вання нацiональних iнтереciв Украï'ни тд час роз-роблення мiжнародних нормативних документiв, що стосуються cтратегiï впровадження цифрового мовлення, подолання цифрового розриву, а також створення цифрових служб нових поколшь.
Генеральним секретарем МСЕ е представник Китаю Хоулiнь Чжао (2015-2018 рр.).
ВО1В - Всесвггая органiзацiя iнтелектуальноï' влаcноcтi (англ. World Intellectual Property Organization або WIPO, фр.Organisation mondiale de la propriété intellectuelle або OMPI) - одне зi спеща-лiзованих агентств ООН; створена у 1967 рощ з метою заохотити творчу дгяльшсть та забезпечити за-хиcтiнтелектуальноï власносп в усьому cвiтi.
Штаб-квартира цieï' органiзацiï' знаходиться у мicтi Женева,Швейцарiя. ВПС - Вcеcвiтнiй Пошто-вий Союз (ВПС) е cпецiалiзованою установою ООН. Штаб-квартира:Берн, Швейцарiя. Членом оргашзаци е 191 краша свпу. Метою його дiяльноcтi е оргашзащя та полшшення поштовоï служби в усьому свт та забезпечення мiжнародного cпiвро-бiтництва в цiй сферг Головними принципами дiя-льноcтi Союзу е таш:
формувaння eдиноï поштово1' територи. унiфiкaцiя поштовт тaрифiв тa одиниць вaги. зaбезпечення свободи трaнзиту. врегулювaння суперечок шлжом aрбiтрaжу. встaновлення центрaльноï устянови, М1жшро-дного Бюро, утримaння яко1' фiнaнсуeться всiмa крaïнaми-членaми.
перiодичнi збори Конгресу. Сприяння розвитку мiжнaродниx поштовиx послуг тя поштовя теxнiчнa допомога крaïнaм-чле-ням ВПС.
ВПС об'eднуe крaïни-члени в eдину поштову територiю з фшсовяними мiжнaродними пошто-вими тярифями. Кожен його член погоджуeться пе-редaвaти пошту iншиx кряш няйкрящими з доступ-ниx зaсобiв. Укрш'та e тякож членом Всесвiтнього Поштового Союзу.
Висновки. Мiжнaроднa торгiвля стяля все бiльш доповнювятися рiзними формями м1жнярод-ного руxу фaкторiв виробнидтвя (кaпiтaлу, робочо1' сили i теxнологiï), в результaтi якого зя кордон стали перемiщaтися вже не пльки готовий товяр, яле i фяктори його виробництвя. Прибуток, укляде-ний в щт товяру, почяв створювятися вже не тiльки
в рамках нацюнальних кордотв, а й за кордоном. ЗакономТрним результатом розвитку мтжнародно! торпвл! товарами ! послугами та мтжнародного руху факторТв виробництва стала глобалТзащя еко-номши та р!зш форми штеграцшних процесав.
Список використаноТ лiтератури
1. МТжнародт валютно-фшансов! вщно-сини: Щдручник для ВНЗ. — 5-те вид. перероб. ! доп. / Боринець С.Я. — К., 2008. — 582 с.
2. Управлшня зовшшньоекономТчною дТяльт-стю: Навч.поабник/Шд. заг.ред. А.1. Кред!сова/-К., 1997.-448с.
3. Дахно I. 1.Мтжнародне приватне право: Навч. поаб. — 2-е вид.,— К.: МАУП, 2004. — 312 с.
4. Економжа зарубТжних кра!н:Шдруч-ник/А.С.Фшпенко, 1.В.Бураковський та ш.; за ред.А.С. Фшпенка. -К.: КНДУ, 1999. -384 с.
5. МТжнародш економТчш втдносини: Навч. по-аб. / В.В.Козак та ш.;К.: Знания, 2008.- 406 с.
6. Киреев А.П. Международная экономика.В 2-х ч.-Ч.1.Учебное пособие для вузов.-М. :МО,1999.-416с.
THE IMPACT OF FINANCIAL TECHNOLOGIES ON THE DEVELOPMENT OF THE WORLD STOCK MARKET
Kukhtyn O.
Candidate for a Degree of the Department of International
Management and Marketing Ternopil National Economic University Ternopil, Ukraine
ABSTRACT
The main directions of development of the world stock market under the influence of financial technologies and instruments are described in the article. The influence of high-frequency trading on the stock market is shown. Attention is paid to possible risks associated with automatic trading on exchanges. The use of robo-advisor in the stock market was noted.
Keywords: world stock market, innovative technology, computerization, technological innovations, financial instruments, global transformation, world exchanges.
Problem statement. Stock markets were substantially transformed in the 21st century by the influence of technological and information innovations. The development of technologies gradually transformed the classical stock market, where the key role was taken by people, in the technological market the key role played computer technologies [1, P. 2]. In recent years there has been a tendency to increase the number of concluded deals with securities, volumes of trade turnover, and the process of conclusion of the transaction is practically instantaneous.
The computer technologies have become the main means of economic and financial activity due to the increased level of automation, the development of technology of artificial intelligence, big data processing, new analytical tools.
To execute transactions on the stock market today, various trading terminals are developing, brokerage systems are created which can cope with high load, also
there is creating of high-speed communication channels, and new technologies are put into operation.
Analysis of the latest researches and publications. The influence of technological and informational innovations on the transformation of the stock market is studied both by Ukrainian and foreign scientists. Among the Ukrainian scientists who are engaged in the study of this problem the works of O. Chernyak, I. Va-silchenko, V. Yaschuk, V. Tchaikovsky, O. Lyubkina, S. Naumenkova, O. Shevchenko, E. Redziuk, O. Che-modurov should be mentioned.
Technological innovations in the stock market are at the center of attention of such foreign scientists. Such as J. Brogaard, T. Hendershott, R. Riordan [2], A. Chaboud, B. Chiquoine, E. Hjalmarsson, C. Vega [3], F. Fabozzi, S. Focardi, C. Jones [4], A. Gerig, G. Shorter, R. Miller [5].
