CC BY
37
внешности холодильной установки, то следующее средство уже представляет собой его отдельные составляющие. Последнее становится возможным благодаря изучению студентами новой терминологической лексики, которая позволяет понять им такие англоязычные слова, которые соответствуют названию определенных деталей холодильника. С расширением лингвистической базы обучаемых усложняется презентационный текст и его содержание, которое уже можно продемонстрировать еще более детальными техническими средствами, в частности, изображением рекламируемой установки схематически в ее разрезе. Таким образом, каждое названное техническое средство помогает последовательно расширить представление слушателей о рекламируемом техническом оборудовании.
Созданная нами модель наглядно демонстрирует возможность перехода к постановке и реализации каждой следующей учебной цели при условии полного достижения предыдущей. Определяется это достижение путем лингвосмысловой оценки качества презентационного текста по специально разработанным критериям.
Итоговая оценка всей иноязычной профессиональной презентационной деятельности устанавливается определением прироста профессиональных и лингвистических знаний участников презентации. Так, если выявлено, что во время проводимой на английском языке презентации слушатели приобрели новые профессиональные знания и приняли точку зрения презентатора по поводу рекламируемой продукции, то определенно презентационная деятельность прошла успешно.
Итак, полагаем, что разработанная нами лингводидактическая модель развития иноязычных презентационных умений в будущих инженеров-энергетиков программирует соответствующую ее сути систему упражнений с целью их достижения.
ЛИТЕРАТУРА:
1. Мартинова Р. Ю. Сутшсть i структура процесуально! штеграци професшно! та шшомовно!
мовленнево! дiяльностi / Р. Ю. Мартинова // Науковий вкник мшжнародного гумаштарного
ушверситету. - 2012 - № 4. - С. 63-69
2. Синица И. Е. Психология письменной речи учащихся / И. Е. Синица - К.: Рад. школа, 1976. - 168 с.
3. Гончаренко С. У. Укра!нський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 374 с.
УДК 811:378
Н. О. БРЕСЛАВЕЦЬ
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ ВИВЧЕНН1 1НОЗЕМНО1 МОВИ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
Здтснено теоретичний аналiз формування навичок теоретичному аналiзу формування навичок та застосування технологи критичного мислення при вивченю тоземноI мови у ВНЗ. Висвiтлено суттсть, фази i стади технологи критичного мислення, обгрунтовано методику и застосування. Встановлено, що впровадження навичок технологи критичного мислення сприяе зростанню ефективностi вивчення тоземно1 мови, активiзуe роботу студентiв у досягненн власних навчальних цыей, зумовлюе перемислення викладачами сутностi оновленого педагогiчного процесу.
Ключовi слова: компетенттсна освтня модель, критичне мислення, активн методи навчання.
Н. О. БРЕСЛАВЕЦ
ПРИМЕНЕНИЕ ПСИХОЛОГИИ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ ПРИ ИЗУЧЕНИИ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ
Произведен теоретический анализ формирования умений и применению технологий критического мышления при изучении иностранного языка в вузе. Освещается сущность, фазы и стадии технологии критического мышления, обосновывается методика ее применения. Установлено что внедрение
навыков технологии критического мышления влияет на эффективность изучения иностранного языка, активизирует работу студентов в достижении учебных целей, обуславливает к переосмысление преподавателями сущности обновленного педагогического процесса.
Ключевые слова: компетентностная образовательная модель, критическое мышление, активные методы обучения.
N. О. BRESLAVETS
THE USE OF CRITICAL THINKING TECHNIQUE STUDYING A FOREIGN LANGUAGE AT A HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTION
The article is devoted to the theoretical analysis of skills formation and to the use of critical thinking technique when studying a foreign language at a higher educational establishment. The essence, stages and phases of critical thinking technique have been highlighted, methods of its usage have been grounded. The process of investigation has revealed that introduction of critical thinking technique skills facilitates the increase of foreign language study effectiveness, livens up the work of the students aimed at achieving their personal goals of studies, calls the teachers to rethink the essence of the updated educational process.
Keywords: competence education model, critical thinking, active methods of education.
Завданням сучасно! вищо! освии Укра!ни е формування компетентшсно! моделi випускника ВНЗ, що гармоншно поеднуе глибину отриманих знань i3 здатшстю творчо мислити, критично ощнювати, самостшно добувати i впроваджувати в професшну дiяльнiсть новi знания [2, с. 65].
Модершзащя вищо! школи вимагае наукового обгрунтування теоретичних основ та створення практично! бази для здобуття штеграцшного результату освии - компетентшсно! моделi фахiвця, що володiе високим рiвнем професiоналiзму, особистiсно-орiентованою цившьною позицiею.
Для досягнення поставлено! мети необхвдно разом з традицiйними методами навчання застосовувати iнновацiйнi педагогiчнi освггш й виховнi технологi!, що базуються на сучаснш iнформацiйно-технологiчнiй, комунiкативнiй основi при високому науково-технiчному потенцiалi ВНЗ, як зумовлять позитивний результат роботи вах учасник1в педагогiчного процесу вищо! школи.
Кожшй людинi впродовж життя потрiбно приймати величезну к1льк1сть важливих рiшень. Здатнiсть критично мислити, використовувати рашше отриманi знання для створення нових знань, осмислення ново! шформацп е характеристикою Homo sapiens. Мислення i знання взаемозв'язанi мiж собою, мислення дозволяе використати вже наявш знання для створення нових. Сучасна нащональна система освiти потребуе формування самодостатньо!, гармонiйно!, творчо! особистостi у ВНЗ [1, с. 93], яка може конструювати власш знання, а також формувати навички критичного й творчого мислення. Це потребуе проведення кардинальних трансформацш у навчально-виховному процесс вживання нових творчих форм та методiв навчання.
Нова парадигма формування сучасно! системи вищо! осв^и в Укра!ш, входження в свiтовий та европейський освггнш простiр вимагають iнновацiйних методiв та засобiв, педагогiчних технологiй, без освоення яких неможливе створення компетентшсно! моделi випускника ВНЗ, який би був здатен проектно мислити, постшно самовдосконалюватися, бути соцiально вiдповiдальним i професiйно пiдготовленим. Пiдготовка фахiвцiв мае ввдповщати соцiальним замовленням, потребам та вимогам, а випускник повинен усввдомлювати свою соцiальну роль, мiсце в суспшьств^ бути здiбним досягнути поставлених цшей, мати чiткi морально-етичнi орiентири.
Цiлiсна компетентностна модель включае:
• умшня взаемодi! iз суспiльством, спшьшстю, колективом, сiм'ею, друзями, партнерами;
• умшня передбачати конфлшти й умшня !х вирiшувати, спiвпрацю, толерантнiсть, повагу i прийняття iншого (раса, нащональшсть, релiгiя, статус, стать тощо), сощальну мобiльнiсть;
• мiжкyльтypнy компетенцiю, якa xapaктеpизyeться здaтнiстю особистостi встaновлювaти взaeмовiдносини з пpедстaвникaми iншиx кyльтyp, що пiдвищye зaгaльнy кyльтypy фaxiвця, його конкypентоспpоможнiстьнa мiжиapодномy pинкy пpaцi;
• спiвпpaцю в гpyпi, здaтнiсть знaxодити aдеквaтнi piшения в piзниx ситyaцiяx, pегyлювaти iнтеpпеpсонaльнy взaeмодiю.
Резyльтaтом вищо1' освии мae стaти оволодiния особистiстю шоземною мовою як зaсобом спiлкyвaния мiж пpофесiонaлaми, iнстpyментом виpобництвa y поeднaннi з кyльтypою, економiкою, пpaвом, пpиклaдною мaтемaтикою, piзними сфеpaми нayки, що потpебyють зaстосyвaния iноземниx мов.
1ноземта мовa e pеaльним i ефективним зaсобом спiлкyвaния. Щоби вонa стaлa повноцiнним зaсобом спiлкyвaния, людинi необxiдно глибоко вивчити Бaтькiвщинy, свiт мови, яга вивчaeться. В основi мовнж стpyктyp лежaть стpyктypи соцiокyльтypнi; мовa повиннa вивчaтися в неpозpивнiй eдностi зi свiтом i кyльтypою нapодiв, що нею говоpять, оск1льки нaцiонaльно специфiчнi особливостi piзниx компонентiв кyльтyp-комyнiкaнтiв можуть yсклaднити пpоцес мiжкyльтypного i ^офе^йного спiлкyвaния, a ïx зшння - полегшити його.
Iнновaцiйнi пеpетвоpення в системi вищо1' освiти вiдбyвaються нa глобaльномy свiтовомy, зaгaльноeвpопейськомy, нaцiонaльномy piвияx. Iнтеpнaцiонaлiзaцiя вищо1' освiти пpипyскae встaновления зв'язк1в мiж BH3 нaцiонaльного piвия з aнaлогiчними освiтнiми iнститyтaми в мiжиapодномy плaнi. Болонський ^оцес можиa пpедстaвити як iнновaцiю в iнтеpнaцiонaлiзaцiï вищо1' освiти.
Впpовaджения iнновaцiйниx теxнологiй видозмiнюe освiтнiй пpоцес, вiдкpивaючи шиpокi пеpспективи i новi можливост! Eлектpоннi пiдpyчники, комп'теpнi пpогpaми сaмонaвчaння, iнтеpaктивнi дiловi iгpи, дистaнцiйнi фоpми нaвчaння, вipтyaльне спiлкyвaния, побyдовa кaнaлiв, поpтiв, тpaнсляцiï дaють можливiсть викоpистaти величезну кiлькiсть iнфоpмaцiï, отpимaти зшння i зaстосовyвaти ïx для досягнення мети в нaвчaльномy пpоцесi, пpaктичнiй дiяльностi, доповнивши ïx особистiсно-цiннiсним сенсом.
Iнновaцiйнa дiяльнiсть педaгогa, що викоpистовye aктивнi й iнтеpaктивнi методи в педaгогiчномy пpоцесi нaвчaния iноземноï мови, пpипyскae постiйне твоpче вiдношения до ^офе^йн^ обов'язк1в, визнaчaючи своï педaгогiчнi можливостi й особливостi стyдентiв, дозволж пiдвищyвaти ефективнiсть оволодiння iноземною мовою, pозшиpюючи дiaпaзон педaгогiчноï дiï тa спiвпpaцi зi стyдентaми. Ствоpюючи новi моделi пpофесiйноï пpaктики в нaвчaннi iноземноï мови, педaгог зaбезпечye мaксимaльнy aктивнiсть стyдентiв y нaвчaльномy ^оцеи, пiдвищyючи ïx освiтнiй i pозвивaючий потенцiaл.
Теpмiн «кpитичне мисления» введено ш пiдстaвi дослiджень К. Поппеpa, який пpипyскae шявшсть кpитичноï pефлексiï', yсвiдомления влaсноï дiяльностi, що лежить в основi нaшого свiтоглядy, влaсноï пiзнaвaльноï', дослвдницько].', пошyковоï' дiяльностi. Посилaння
Кpитичне мисления - констpyктивне зa змiстом, оцiнне зa суттю, включae як позитивну, тaк i негативну оцiнки pозyмовиx пpоцесiв, що ^изводята до висновк1в пpи виpiшеннi постaвлениx зaвдaнь. Ha вiдмiннy вiд aвтомaтичного мисления, кpитичне мислення -спpямовaне, метою якого e отpимaния бaжaного pезyльтaтy.
Теxнологiя pозвиткy кpитичного мисления здобyлa попyляpнiсть y постpaдянськиx ^arnax в кiнцi ХХ ст. i pозвивaeться зa пiдтpимки Консоpцiyмy демокpaтичноï педaгогiки тa Miжиapодноï читaцькоï aœ^a^ï в paмкax пpоектy 1нституту «Вед^ите сустльство» пiд нaзвою «Читaния i лист для pозвиткy кpитичного мисления».
Ця теxнологiя aктивно впpовaджyeться в систему освии бaгaтьоx кpaïн св^, зокpемa й ВHЗ y^aïm, збaгaчyючи пpоект новими iдеями i pозpобкaми; спpямовaнa нa те, щоб зaцiкaвити стyдентa (pозбyдити його твоpчy, дослвдницьку aктивнiсть), потiм ствоpити йому умови для осмисления (pеaлiзaцiï сенсу), безпосеpедньоï pоботи з iнфоpмaцieю, зaсвоeния тa yзaгaльнения мaтеpiaлy, його aнaлiзy, твоpчоï пеpеpобки, iнтеpпpетaцiï. Iï aвтоpaми ввaжaються Ч. Темпл, К. Mеpедiт i Д. Стшл.
Пpедстaвленa нaми pозpобкa e пiдсyмом спiльниx дослiджень нayковцiв-педaгогiв i псиxологiв piзниx кpaïн i e ввдносно новою для нaшоï системи освiти.
В. Андpyщенко, Е. Геpшyнський, М. Ромaненко, П. Cayx й iншi вченi aнaлiзyють ^ичини i нaслiдки пеpетвоpень y сфеpi нaцiонaльноï системи освiти. Вивчaючи досввд
Е. Боера, Д. Джоксона, Дж. Добсона, Дж. Кузео, Дж. Тейлора, Б. Смга й шших американських науковщв у сферi впровадження критичного i творчого мислення в рамках моделi проблемного навчання, вiтчизнянi викладачi вищо! школи створюють новi техшчш способи для формування самостшно!, незалежно! особистостi.
Мета статтi полягае в тому, щоб проаналiзувати технологiю критичного i творчого мислення, запропоновану американськими педагогами, й адаптувати 11 до сучасних умов навчання шоземно! мови у ВНЗ Укра!ни.
«Критичне мислення - це використання когштивно! техшки або стратегiй, як1 збiльшують вiрогiднiсть отримання бажаного концевого результату», - пише Д. Халперн [3, с. 18]. Це такий тип мислення, який застосовують при виршенш завдань, формулюванш положень, вiрогiднiй оцiнцi та ухваленш рiшень з використанням навичок, що обгрунтованi й ефективнi для конкретно! ситуаци i типу вирiшуваного завдання.
Творче мислення не включае оцiнки, грунтуеться на генеруваннi нових щей, що iнодi виходять за рамки загальноприйнятих iстин, норм i правил. Критичне i творче мислення юнують у взаемозв'язку, часто дуже важко провести чiтку межу мiж ними. Вченi стверджують, що критичне мислення призводить до творчого, зумовлюючи !х взаемодiю, синтез iдей, знань, шформаци.
Надання студентовi умов для самостшного мислення, вирiшення складних i заплутаних завдань, подолання перешкод, труднощiв пiзнання переводить того, хто навчаеться, в становище, кероване викладачем.
Критичне та творче мислення в другш половит ХХ ст. введено до широкого вжитку i схарактеризовано зарубiжними науковцями, зокрема американськими, з необхщшстю пошуку «найкращих методiв навчання нового поколшня» [4, с. 184]. Вони розробили нащональну стратепю впровадження критичного та творчого мислення, яке назвали «мисленням поза рамками» [6, с. 6].
Традицшна знаннева парадигма грунтуеться на пасивному отриманш знань, освоеннi i вiдтвореннi !х - за тако!' методики неможливо навчитися мислити критично. Компетентнiсна освиня модель передбачае спiльну роботу викладача i студента у спiвтворчостi, сшвпращ, що сприяе повнiшому iнтелектуальному i професiйному розвитку. Завданням педагога е розвиток у студенпв здатностi мiркувати, мислити критично. Необхiдно виробити i фiксувати установку на критичне мислення, що е не менш важливим, нiж розвиток навичок такого мислення.
З метою створення повноцiнного засвоення навчального матерiалу, запобiгання переважанню привше!в окремих прийомiв i стратегiй рекомендовано застосовувати класичш, активнi методи навчання, технолопю розвитку критичного мислення через читання i написання.
Найважливiшою умовою застосування ще! технологи е трифазна побудова навчального заняття або повне вщтворення трифазного технологiчного циклу. Технологiчний цикл включае три фази побудови навчального заняття : 1) виклик; 2) осмислення; 3) рефлекия (табл. 1).
Технолопя вимагае розробки алгоритму - серп питань, частина яких може кшька разiв повторюватися в процес мислення. Вони здатнi призвести до виведення висновку з посилань, аналiзу, аргументiв, перевiрки гiпотез, iмовiрнiсноl ощнки, ухвалення рiшень i творчо! дiяльностi.
Впровадження прийомiв технологи розвитку критичного мислення сприяе розвитку активности шщативносп, творчостi студентiв на всiх етапах процесу навчаннi, наближае результати навчання до практично! дiяльностi педагога, що дозволяе тдвищити якiсть педагогiчно! пращ.
Таблиця 1
Фази технологирозвитку критичного мислення
Фаза (стадiя) Завдання фази, дiяльнiсть викладача Дiяльнiсть студентiв Можливi методи
Фаза виклику Виклик (вiтчизняним педагогам ближче поняття «актуалiзацiя») вже наявних знань з питания, що вивчаеться, активiзацiя студенпв, мотивацiя для подальшо! роботи. «Згадуе», що йому вщомо з питання, яка вивчаеться, (робить припущення), систематизуе iнформацiю до Г! вивчення, ставить питання, на як1 хопв би отримати вiдповiдь. Складання списку ведомо! шформаци, розповвдь-припущення за ключовими словами; систематизацiя матерiалу (графiчна): кластери, таблицi; вiрнi та невiрнi твердження; переплутанi логiчнi ланцюжки тощо.
1нформащя, отримана на першш стадо, вислуховуеться, записуеться, обговорюеться; навчальна робота може бути оргашзована як шдив^ально, так i парами, в мшрогрупах
Фаза осмислення (реалiзацif) Збереження штересу до теми в безпосереднш робот з новою iнформацiею, поступове просування вiд знання «старого» до «нового». Читае, слухае текст, використовуючи запропонованi педагогом активш методи читання, робить позначки на полях або веде записи з осмисленням ново! шформаци -маркування з використанням знак1в «V» «+», «?» (при читанш ставляться на полях справа). Методи активного читання: ведення рiзних записiв типу подвшних щоденникiв, бортових журналiв.
Безпосереднiй контакт з новою шформащею (текст, фiльм, лекщя, матерiал параграфа); робота ведеться шдив^ально або парами
Фаза рефлекси Повернути студентiв до первинних запиив, припущень; внести змiни, доповнення; дати творч^ дослiдницькi або практичнi завдання на основi засвоено! шформаци - повернення до ключових слiв, вiрних i невiрних тверджень. Студенти спiввiдносять «нову шформацш зi «старою», використовуючи знання, отриманi на стади осмислення -вiдповiдi на поставлеш питання. Заповнення кластерiв, таблиць, встановлення причинно-наслiдкових зв'язк1в мiж блоками шформаци - оргашзащя рiзних видiв дискусiй; творчих робiт (вiршувания -сшквейни, есе).
Творча переробка, аналiз, iнтерпретацiя тощо вивчено! шформаци; робота ведеться iндивiдуально, парами i в групах.
Завданням педагога на першш стади навчання - виклику - е активiзацiя пiзнавального штересу, актуалiзацiя вже наявних знань, тдвищення мотиваци до подальшо! роботи, надання допомоги в самовизначеннi напряму теми, що вивчаеться, сприйняттi сутi завдання, визначеннi бажано! мети i початково! шформаци. На стади виклику можна застосовувати рiзнi методи:
кластери (гроно або графiчний систематизатор), складання списку вiдомо! iнформацi!, розповщь-припущения за ключовими словами, вiрнi i невiрнi тверджения, побудова iерархiчного систематизатора, графiчного систематизатора у виглядi матриць, iнсерт, прийом П -М -Ц - «Плюс^нус - щкаво» i його рiзновид П -М -П - «плюс^нус-питання», метод проектiв. 1нформащя на цiй стадп сприймаеться, записуеться, обговорюеться, дiяльнiсть студеипв органiзовуеться шдив^ально, парами, в групах.
Завданням педагога е не лише подання студентовi готового матерiалу й органiзацiя пошуку ново! iнформацi!, яка на шляху просування вiд знания «старого» до знання «нового» стимулюе студента до розумово! дiяльностi, щоб вiн став краще думати, навчився ставити собi питания i шукав на них ввдповвд. Необхiдно застосовувати алгоритм - серш питань, вiдповiдi на ям допоможуть дослiдниковi знаходити правильну ввдповщь або вирiшения поставленого завдання. Психологи пропонують алгоритм для розвитку критичного мислення, що включае наступнi питання: Яка мета? Що вiдомо? Яш навички мислення дозволять вам досягти поставленого завдання? Чи досягнуто поставлено! мети?
Щ питання упорядковують розумовi процеси, дозволяють застосовувати цей алгоритм в рiзних закономiрних i випадкових ситуащях при пошуку необхiдних ведомостей, осмислювати отриману iнформацiю з рiзних джерел, критично !! оцiнювати, за необхiдностi вмiти аргументувати i ведстоювати свою точку зору, набуваючи при цьому комушкативних навичок, який особливо важливо в умовах соцiуму, що швидко змiнюеться.
На другiй стадп - осмисления - викладач надае допомогу студентам в активному сприйнятп нового матерiалу, виробляються, оцiнюються шляхи виршення завдання з вибором кращого з них. Вивчення матерiалу треба побудувати так, щоб його можна було без зусиль згадати, провести аналiз з метою виявлення помилок i !х усунения. На стадо осмислення можна використати так1 прийоми, як подвiйнi щоденники, iнсерт, двочастинний щоденник, концептуальна таблиця, перерване читання, кластер, прийом «вiрнi i невiрнi тверджения», проводиться пошук вiдповiдей на питання, поставлеш на першому етат навчания.
Стадiя рефлексi!. Рефлексiя е пор1вияльним аналiзом iнформацi!, що була на початку i в шнщ дослiджения, спiввiдношения ново! i старо! шформацп, вiдбуваеться синтез отриманих знань, критична оцшка пiдсумкiв пiзнавально!, дослвдницько!, пошуково! дiяльностi студента, його особистих переживань, аналiз причин невдач i досягнень. При цьому отримуються навички колективно! дiяльностi, способи вирiшення суперечок i конфлiктiв, визначаеться особистий вклад у досягненш успiхiв.
На вказанш стадi! застосовуються наступнi прийоми: повторне заповнення кластер1в i проведения аналiзу з даними попереднiх розробок; повернення до ключових слiв, вiрних i невiрних тверджень; створення малюнк1в графтв, схем, графiчних моделей педагогiчних явищ i предметiв (вiзуальнi форми оргашзацп матерiалу). Можливе використания прийомiв «Товсп i тонкi питання», концептуальна таблиця, написания творчих робгг (сiнквейнiв, есе, штерв'ю).
Процес формувания навичок критичного мислення автори роздробили на шють рiвнiв. Перший рiвень назвали рiвнем пошуку або виявления проблеми (Mess finding): необхвдно визнати факт !! iснувания. Другим рiвнем е пошук або виявления факпв (Data finding): збираеться вся доступна iнформацiя про визнану проблему, що необхiдна для початку процесу вирiшения дано! проблемно! ситуацп. На третьому рiвнi, який визначили як р1вень пошуку та виявления сутносп проблемно! ситуацi! (Problem finding), створюються умови та перспективи знаходження альтернативних рiшень. Четвертий рiвень е рiвнем пошуку або виявления вдей (Idea finding): чим бшьше iдей, тим краще. П'ятий р1вень називаеться рiвнем пошуку та виявления ршення (Solution finding). На цьому рiвнi вiдбуваеться вiдбiр потенцiйних вдей для вирiшения проблемно! ситуацi!. Шостий рiвень е рiвнем складания плану дш для вирiшения проблемно! ситуаци - це рiвень пошуку або виявления тдтримки (Acceptance finding) [5].
Взаемоввдносини мiж викладачем i студентами грунтуються на спiвпрацi, взаемодопомозг Викладач бере активну участь в творчо! дiяльностi як помiчник, радиик, джерело iнформацi!, роздiляючи загальну ввдповвдальшсть за результат. Творчий пiдхiд сприяе руйнуванню старих стереотип1в пасивного навчання, примушують студентiв мислити, шукати стльно з викладачем вiдповiдi на складш життевi питания.
Критичне мислення розглядаеться як процес аналiзу можливостей з метою nopiBMHra та протиставлення iдей, прийняття ефективних piшень та забезпечення розумних засад ефективно! навчально! дiяльнoстi. Творче мислення е процесом обдумування нових незвичайних можливостей, !х практичного застосування у навчальному пpoцесi, ВНЗ генерування та ввдбору альтернатив [5].
Сучасна педагопчна наука потребуе впровадження нових метoдiв навчання - так званих активних i творчих, як1 можуть защкавити студентiв процесом навчання, активiзувати !х роботу, щодо досягнення власних oсвiтнiх цiлей, формувати навички критичного i творчого мислення, а стльна робота учаснишв навчально! групи над виршенням проблеми у спiлкуваннi спонукае !х до взаемopoзумiння та взаемоповаги.
Вивчення проблем формування критичного i творчого мислення при вивченш англiйськo! мови у ВНЗ вимагае ввд викладача зацiкавленoстi у впpoвадженнi нових метoдiв навчання, використання передового педагoгiчнoгo дoсвiду заруб1жних колег, власного пpoфесiйнoгo зростання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Заболотська О. Формування та розвиток студента як шдиввдуальносл / О. Заболотська // Вища освгта Укра!ни. - 2005. - № 2. - С. 93-95
2. Пометун О. I. Компетентшсний шдхщ - найважлившший opiентиp розвитку сучасно! освгти / О. I. Пометун. - К.: Рвдна школа. - 2005. - № 1. - С. 65-69.
3. Халперн Д. Психология критического мышления / Д. Халперн. - СПб.: Питер, 2000. - 512 с.
4. Boyer E. L. High school: A report on secondary education in America / E. L. Boyer. - New York, 1983. - 193 p.
5. The Inventive Thinking Curriculum Project. An outreach program of the United States Patent and Trademark Office. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uspto.gov/web/offices/ac/ahrpa/opa/projxl/invthink/invthink.htm
6. Taylor M. L. Generation Next: Today's postmodern student-meeting, teaching and serving / M. L. Taylor. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.taylorprograms.org/
УДК 811.111'25:37.02.
О. Р. СВ1ТЛИЧНА
НАВЧАННЯ УСНОГО ПОСЛ1ДОВНОГО ДВОСТОРОННЬОГО ПРОФЕС1ЙНО ОР16НТОВАНОГО ПЕРЕКЛАДУ У Ф1НАНСОВО-
БАНК1ВСЬК1Й ГАЛУЗ1
Обгрунтовано етапи навчання майбуттх перекладачiв усного послiдовного двостороннього профестно орiентованого перекладу. Представлено модель та систему вправ для навчання такого перекладу у фтансово-банювськт сферi. Представлен результати емтричних до^джень щодо визначення вагомих факторiв, як впливають на яюсть виконання усного послiдовного профестно орiентованого перекладу.
Ключовi слова: майбутнт перекладач, методика навчання усного послiдовного двостороннього профестно орiентованого перекладу, модель навчання.
Е. Р. СВЕТЛИЧНАЯ
ОБУЧЕНИЯ УСТНОМУ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОМУ ДВУСТОРОННЕМУ ПРОФЕССИОНАЛЬНО ОРИЕНТИРОВАННОМУ ПЕРЕВОДУ В ФИНАНСОВО-БАНКОВСКОЙ СФЕРЕ
Обоснованы этапы обучения будущих переводчиков устному последовательному двустороннему профессионально ориентированному переводу. Представлены модель и система упражнений для обучения этого в финансово-банковской сфере. Представлены результаты эмпирических исследований
