CC BY
21
УДК 616.5-022.7/.9:616.992]-02-036.22-07-08
Використання Ес^вер® Форте для патогенетичноУ терапи при комплексному лжуванш хворих на маласезюз шюри
Федотов В. П., Дюдюн А.Д., Горбунцов В. В.
Днтропетровська державна медична академ1я
ПРИМЕНЕНИЕ ЭССЛИВЕР® ФОРТЕ ДЛЯ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ ПРИ КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ МАЛАССЕЗИОЗОМ КОЖИ Федотов В. П., Дюдюн А.Д., Горбунцов В. В.
Проведена оценка эффективности Эссливер® Форте для патогенетической терапии при комплексном лечении 14 больных малассезиозом кожи. Сделан вывод об эффективности препарата Эссливер® Форте и доступности лечения им.
THE ESSLIVER® FORTE APPLICATION FOR PATHOGENETIC THERAPY IN THE COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH SKIN MALASSEZIASIS Fedotov V.P., Dyudyun A.D., Gorbuntsov V.V.
The Essliver® Forte efficacy for the pathogenetic therapy in the complex treatment of 14 patients with skin mal-asseziasis has been evaluated. The conclusion can be drawn regarding Essliver® Forte high efficacy and availability of this drug.
Постановка проблеми у загальному ви-глядь Дiагностика, л^вання i профшак-тика грибкових захворювань е одною з актуаль-них проблем сучасно! медицини. Стан захво-рюваност на грибковi хвороби е дуже високим, бо офщшно - майже кожен третш мае захворю-вання грибково! етюлоги. Зважаючи на вщому рiзницю мiж офщшними та фактичними дани-ми захворюваносп, можна припустити, що за-хворювашсть на мiкози у цей час поширюеться майже на все населення. Необхщно вiдзначити, що головне мюце серед загально! захворюваносп на хвороби, спричиненi грибками, займа-ють дерматомiкози [12, 14, 19].
У наш час головним збудником мiкозiв лю-дини вважають дрiжджеподiбнi грибки. До-слiдження минулих десятирiч були спрямованi, головним чином, на дослщження проблеми дiагностики, лiкування та профшактики кан-дидозiв. Але необхщно вiдзначити, що увагу сучасно! науково! та практично! медицини все бiльше привертае проблема шшо! грибково! патологи - захворювання, спричинене дрiж-джеподiбними лшофшьними грибками роду Malassezia - маласезюз [2-8, 13, 21-24, 26, 30].
Маласезюз шюри е новим нозолопчним по-няттям сучасно!' клiнiчноï мшологи. Актуаль-нють дослiдження цiеï патологи обумовлена, помiж iншим, i тим, що юнукта методи лшуван-ня маласезiйноï iнфекцiï шкiри е недостатньо ефективними i не вщповщають вимогам сучас-ноï медицини (бо вони розроблеш виключно для лiкування локальних окремих форм цього дерматомiкозу i недостатньо повно враховують рiзноманiття його одночасно юнуючих, рiзних за морфолопею та механiзмом розвитку про-явiв, що обумовлюе значну частоту рецидивiв, ускладнень та подальший розвиток цього захво-рювання). У наш час дослщження маласезiйноï iнфекцiï людини набувають стрiмкого розвитку; дерматологiя взагалi i, зокрема, украшська школа дерматологiï е лщером у дослiдженнi проблеми маласезюзу [2-8, 12, 19, 21-24, 26, 28-30].
Рядом дослiджень, проведених в останш роки, визначено загальш принципи лiкування маласезiозу, як единого шфекцшного процесу, який певною мiрою залежить вiд стану резис-тентност (iмунiтету та факторiв неспецифiчноï резистентности, обмiну гормонiв, лiпiдiв та де-яких iнших аспектiв патологiï. Для лшування
1-2 (12)' 2009
хворих на маласезюз були розроблеш ефективш методики, але пошук сучасних шляхiв удоско-налення терапп цього захворювання не можна вважати заюнченим [2-9, 12-14, 19, 21-30].
Зв'язок дослщження з важливими науковими та практичними завданнями полягае в тому, що дослiдження ефективностi використання нових медикаментозних засобiв корекцн лiпiдного обмiну хворих на маласезiоз е одним iз шляхiв пiдвищення ефективностi л^вання цього захворювання. Розробка методу ефективно! комплексно! таргетно! терапп маласезiозу шкiри е частиною теми НДР Кафедри шюрних та вене-ричних хвороб ДДМА «Порушення адаптацш-них механiзмiв при дерматозах та шфекщях, що передаються статевим шляхом, та методи !х корекцн».
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання проблеми
л^вання захворювань маласезшно! етюлогп показуе, що важливим аспектом у комплексному л^ванш маласезiозу шкiри е патогенетична тератя. Головними принципами рацюнально! курацп маласезюзу шкiри у хворих можна вважати проведення !м лiкарем дерматологом комплексно! iндивiдуалiзовано! таргетно! терапп, що враховуе:
- усi одночасно юнукта у хворих прояви маласезюзу шюри;
- динамiку та стадшшсть цих проявiв, особ-ливост !х перебiгу та характер патогенетичних змiн;
- наявнiсть та характер супутньо! патологi!, -з обов'язковим планомiрним проведенням комплексу протиепiдемiчних, ппешчних та диспансерних заходiв, що суттево пiдвищуе ефективнiсть лiкування, запобiгае виникненню рецидивiв та подальшому поширенню цього де-рматомiкозу [3-5, 7, 8, 19].
Дослщження змiн показникiв обмшу лiпiдiв у хворих на маласезюз шюри [2, 6, 8, 9, 12-14, 22-30] показали, що при цьому захворюванш у переважно! бшьшосп хворих мае мiсце вторин-на дислiпемiя, ступiнь та напрямок змш складо-вих яко!:
- пов'язаш мiж собою;
- залежнi вщ домiнуючо! (у комбiнацi! де-кшькох одночасно iснуючих у хворого) ктшч-но! форми, особливостей клiнiчних проявiв та перебiгу дерматозу;
- мають взаемний зв'язок (або обумов-лешсть) iз супутнiми захворюваннями та шши-ми окремими iндивiдуальними особливостями 1-2 (12)' 2009 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
обстежених.
Загальноприйнятим можна вважати пояс-нення змш обмiну лшщв у хворих з маласезш-ною шфекщею впливом метаболiзму цих лшо-фшьних дрiжджiв на показники метаболiзму макрооргашзму, кiлькiснi характеристики чого встановлено останшми дослiдженнями. З ура-хуванням того, що за добу в органiзмi людини окислюеться приблизно лише 500 мг холестерину, з яких майже 100 мг виводиться сальними залозами шюри, вплив лшофшьно! флори, яка потребуе певно! кшькосп лшщв, на метаболiзм макроорганiзму можна вважати досить сутте-вим [22, 28-30].
Дослiдження показникiв лшдного обмiну у хворих на маласезюз шюри визнано доцiльним у плат дослщження головних бiохiмiчних по-казниюв кровi. Можливiсть та наявнiсть змш цих показниюв у хворих не можна ннорувати; урахування встановлених особливостей обмiну лiпiдiв можна вважати доцшьним та необхщ-ним для обгрунтування призначення та вибору засобiв неспецифiчно! патогенетично! коригую-чо! терапi!.
Застосування окремих медикаментозних за-собiв корекцi! лiпiдного обмiну у лшуванш хворих на маласезiоз було випробувано на практищ [3-8, 13, 19, 28], доцшьнють !х використання не мае заперечень.
Невиршеною рашше частиною загаль-ноТ проблеми, лiкування хворих на мала-сезiоз ш^ри можна вважати вiдсутнiсть даних про можливють використання нових сучасних медикаментозних засобiв корекцi! порушень лiпiдного обмшу у комплекснш патогенетичнiй терапi! маласезюзу шюри. Тут треба зауважити, що питання застосування таких нових засобiв медикаментозно! терапi! ускладнюеться недо-статньо повною шформащею виробника та пос-тачальника в анотацi! до препарату про ктшчне використання цього засобу для л^вання хворих iз захворюваннями маласезiйно! етiологi!.
Мета публжацн - дати практичним лша-рям даш про можливiсть використання нового сучасного препарату метаболiчно! терапп Ес^вер® Форте для корекцi! порушень ттд-ного обмiну у хворих з маласезюзом шкiри.
Виклад основного матерiалу: Дослiдження проводилося у груш з 14 хворих на маласезюз шюри (6 чоловтв та 8 жшок вiком вiд 21 до 72 роюв). Групу порiвняння склали 18 хворих з подiбними до головно! групи дослiдження про-
явами маласезюзу шюри та 1ндив1дуальними особливостями.
Маласезюз шюри у дослщжених проявляв-ся, як комбшащя:
- керозу Дар'е, комедошв, простого п1тир1азу волосисто! частини голови та себорейного дерматиту - у п'яти хворих;
- керозу, фолшулярних екземащщв та шших клшчних форм екземащщв Дар'е - у чоти-рьох;
- керозу, простого штир!азу волосисто! частини голови, комедошв та фолшулярних екзема-тид1в - у двох;
- р1знокольорового лишаю, керозу, комедошв та фолшулярних екзематид1в - у трьох хворих.
Ус1м хворим було проведено комплекс за-гальноктшчних метсдов дослщження вщ-повщно нормативам МОЗ Укра!ни, а також мшроскошчне та культуральне (яюсне та юль-юсне) мшолопчне дослщження на гриби роду Malassezia. Д1агноз маласезюзу шюри встанов-лювався при:
- наявносп у хворих типово! ктшчно! карти-ни дерматозу;
- виявленш псевдом1цел1ально! або др1жд-жепод1бно! форм гриба у непофарбованих, про-св1тлених калшним лугом, чи пофарбованих метиленовою синькою препаратах, ¡з щентиф> кащею роду у пошвах на живильне середовище Сабуро тд шар оливково! олп, при наявносп достатньо великого (не менш 8-105 на см. кв.) числа КУО у юльюсних пошвах.
Дослщження лшщного обмшу (р1вн1в загаль-ного холестерину, ЛПВЩ, ЛПНЩ та триглще-рид1в сироватки кров1) проводилося ушфшова-ними методами з використанням д1агностичних набор1в виробництва ф1рми «Д1аСис» (ФРН):
- визначення вмюту холестерину у сироватщ кров1 - калориметричним ферментативним методом (CHOD-PAP) за допомогою стандартних набор1в CHOL FS (DiaSys);
- визначенням вмюту холестерину лшо-проте!дав високо! щшьносп сироватки кро-в1 - калориметричним ферментативним методом (CHOD-PAP) за допомогою стандартних набор1в CHOL FS (DiaSys) у супернатанп тсля центрифугування осаджених методом б1ох1м1ч-но! прециштацп через реакщю з фосфовольфра-мовою кислотою та юнами магшю, за допомогою стандартних набор1в HDL-CHOLESTERIN (PRECIPITANT) DiaSys хшомшрошв, лшо-проте!дав низько! та лшопроте!дав дуже низько! щшьносп;
- визначенням вмюту холестерину лшоп-роте!дав низько! щшьносп сироватки кров1 - калориметричним ферментативним методом (CHOD-PAP) за допомогою стандартних на-бор1в LDL-CHOLESTERIN (Precipitant) DiaSys;
- визначення вмюту триглщерищв у сироват-щ кров! - ферментативним калориметричним методом (GPO-PAP) за допомогою стандартних набор!в TG FS (DiaSys);
- визначення коефщенту атерогенност! - через вщношення юлькосп загального холестерину до юлькосп холестерину л!попроте!д!в високо! щшьносп.
За показаннями хворим проводилися кон-сультац!! сум!жних фах!вц!в i л!кування супут-ньо! патологi! за методиками МОЗ Укра!ни.
При проведенш обстеження було зверну-то увагу на те, що у дослщжених хворих мали мюце численш прояви супутньо! хронiчно! патологi! рiзних оргашв та систем. У кожного з дослщжених було встановлено не один, а 3-6 дiагнозiв рiзних супутшх захворювань. На момент обстеження щ супутнi захворювання були у стадн ремiсi!, компенсованiй формi. Най-бiльш часто у хворих встановлювалися хронiчнi запальнi захворювання:
- травно! системи (хронiчнi гастрити - у 12 хворих, холецистити та холецистопанкреати-ти - у 7);
- серцево-судинно! системи;
- нервово! системи;
- верхшх дихальних шляхiв, -
а також хвороби очей та захворювання опор-но-рухово! системи.
У вшх хворих було встановлено супутш захворювання шюри, серед яких найбшьш часто встановлювалися дiагнози хрошчних пiодермiй та мiкозiв iншо! етiологi!. Звертала на себе увагу у дослщжених хворих часта наявнють ново-утворювань. О^м того, що у кожного з дослщжених було встановлено по 3-5 вцщв добро-яюсних та умовно доброякiсних новоутворень шюри фзш форми невусов, себорейний кератоз, аденоми залоз шкiри та ш.); у бiльшостi з них також вiдмiчалася наявнiсть доброякiсних новоутворень внутршшх органiв (мастопатi! та новоутворення органiв статево! системи).
За даними додаткового лабораторного до-слiдження, у пащеннв (головним чином, при наявносп запально-алерпчних форм маласезю-зу шюри) мала мюце вторинна дислiпемiя, найбшьш характерними проявами яко! було пщви-щення рiвня:
- загального холестерину - у середньому до 5,21 ± 0,5 ммоль/л проти 4,39 ± 0,08 ммоль/л у контроле
- ЛПНЩ - до 3,24 ± 0,3 ммоль/л проти 2,36 ± 0,05;
- триглiцеридiв - до 1,9 3 ± 0,15 ммоль/л проти 1,41 ± 0,07, -
яка супроводжувалася збшьшенням ко-ефiцiенту атерогенностi - до 4,95 ± 0,4 проти 3,31 ± 0,07. Ступiнь i характер змш цих по-казникiв певною мiрою також залежали вiд особливостей клшчних проявiв i перебiгу маласезюзу та iндивiдуальних особливостей пацiентiв (стаи, вiку та конституцiональних особливостей, супутньо! патологi!). При цьому збiльшення коефщенту атерогенностi у дослi-джених хворих привертало увагу, як несприят-лива прогностична ознака розвитку захворю-вань серцево-судинно! системи, що обумовлю-вало необхщнють додаткового проведення лшо-коригуючо! терапи.
Лiкування дослiджених хворих проводилося зпдно з iснуючими рекомендацiями [3, 19]. Па-цiентам обох груп було призначено:
- загальну етiотропну протигрибкову тера-пiю - пероральний прийом антимшотиюв групи азолiв (iтраконазол - 100 мг один раз на добу, 28 дшв);
- мюцеву етiотропну терапiю - нанесення 1- або 2-вщсотково! пасти «Сульсена» на во-логу шкiру та волосся на 1-8 годин, щоденно, 10-14 дшв, а поим - щотижнево.
Особливостями лiкування хворих з запально-алергiчними проявами маласезiозу шкiри ^з-нокольоровим лишаем та екзематидами) було призначення !м комбiновано! етю-патогенетич-но! локально! терапi! антимiкотиками у поед-наннi з кортикостеро!дами, що було можливо завдяки використанню комбшованого лшуваль-ного засобу - крему «Травокорт», що мiстить:
- антимикотик iмiдазол - iзоконазолу нiтрат;
- кортикостеро!д - дифлукортолону валерат.
В якосп засобу неспецифiчно! iмуномодулю-
ючо! та стимулюючо! терапi! хворим призна-чали Тiотрiазолiн - по 2,0 мл 2,5-вщсоткового розчину внутрiшньом'язово, протягом 10 дшв, а поим - по 1-2 табл. 3-4 рази на добу, протягом 20-30 дшв.
Медикаментозне лшування ушм дослщже-ним хворим проводилося у комбшаци з фiзiо-терапiею - загальним УФО у слабоеритем-них чи еритемних дозах (з урахуванням стадi!, клiнiчних та локальних особливостей окремих
1-2 (12)' 2009
проявiв маласезiозу шкiри); з призначенням дiети iз зниженням у рацюш жирiв, збшьшен-ням бшюв, вiтамiнiв, мiкроелементiв та лшо-тропних харчових продукпв.
В якостi засобу корекци змiн показникiв лiпiдного обмiну було обрано комбiнований препарат ессенщальних фосфолiпiдiв Есслiвер® Форте виробництва ВАТ «Нижфарм» (РФ).
Активною дiючою речовиною Ес^вер® Форте е так зваш «Ессенцiальнi фосфолт-ди»® (ЕР£®-субстанщя), як являють собою високоочищену фракцiю фосфатидилхол^ (диглiцериднi ефiри холiнфосфорно! кислоти природного походження, що мiстять надлишок ненасичених жирних кислот, переважно лшо-леву [приблизно 70 %], лiноленову та оле!но-ву кислоти), - що е доречним з урахуванням необхiдностi корекцi! визначених у хворих на маласезюз шкiри особливостей змш лшдного обмiну та особливостей лшдного метаболiз-му грибiв роду Malassezia (яю споживають, в якосп субстрату, цi жирнi кислоти, призводячи до хрошчного дефiциту !х у органiзмi хворих) [1, 3-8, 10, 15-18, 20].
Склад i форма випуску препарату Ес^вер® Форте: капсули твердi желатиновi, з червоним корпусом i коричневою кришечкою; вмiст капсул - порошок вщ рожево-жовтого до оранжевого кольору, допускаеться наявнють частинок у виглядi ущшьнено! порошкоподiбно! маси вiд жовтувато-бiлого до коричневого кольору. Кож-на капсула мютить [1, 15, 17, 20]:
- «ессенщальш» фосфолiпiди (що мютять, серед iншого, фосфатидилхолiн - 29 %, фосфа-тидилетаноламiн) - 300 мг;
- тiамiну мононiтрат - 6 мг;
- рибофлавш - 6 мг;
- шридоксину гидрохлорид - 6 мг;
- щанокобаламш - 6 мкг;
- шкотинамщ - 30 мг;
- а-токоферолу ацетат - 6 мг.
Допомiжнi речовини:
- натрда метилгiдроксибензоат;
- натрда пропiлгiдроксибензоат;
- динатрiю едетат;
- бутилпдрокситолуол;
- тальк очищений;
- магшю стеарат;
- кремшю дiоксид коло!дний (аеросил).
Склад оболонки капсул:
- бронопол;
- повщон;
- натрiю лаурилсульфат (натрiю додецил-
сульфат);
- глщерил;
- титану дюксид;
- кармазин;
- фарбник «Сонячний захщ» жовтий, дiаман-товий блакитний;
- вода очищена;
- желатин.
ЕсслГвер® Форте не можна вважати джене-риком iншого препарату «ессенщальних» фос-форлiпiдiв - Ессенцiале® форте Н, бо вш вщрГз-няеться вщ Ессенцiале сво!м фосфолiпiдним складом; фосфатщшхолш препарату складае:
- 81,9 % вщ суми фосфолiпiдiв в Ессенщале;
- 38,6% вiд суми фосфолшгщв в Есслiвер форте.
Проте, ЕсслГвер® Форте додатково мiстить фосфатидилетаноламш, фосфатидилсерин i фосфатидилiнозитол [15, 17, 18, 20].
Показання до застосування
- порушення лшщного обмшу рiзного гене-
зу;
- гострий i хронiчний гепатит;
- цироз печiнки;
- алкогольна i наркотична iнтоксикацiя;
- отруення (в т.ч. лшарськими засобами);
- порушення функци гепатоцитiв (як усклад-нення при шших захворюваннях);
- радiацiйне ураження печiнки;
- псорiаз (у складi комбшовано! терапи).
Фармакологiчна дiя обумовлена властивос-
тями компонентiв, що входять до складу препарату. Склад ЕсслГвер® Форте забезпечуе його гепатопротекторну та епщермотропну дiю; препарат:
- нормалiзуе бiосинтез фосфолiпiдiв i загаль-ний лiпiдний обмiн при пошкодженнях гепато-цитов рГзно! етюлоги;
- вщновлюе мембрани гепатоцитов шляхом структурно! регенераци i за рахунок конкурентного шпбування окислювальних процесiв (вбу-довуючись у бiомембрани, ненасиченi жирш кислоти здатнi переймати на себе токсикогенш дi!' замiсть мембранних лшгщв);
- сприяе регенерацi! клiток печшки;
- стабiлiзуе фiзико-хiмiчнi властивостi жов-
Вiтамiни, що входять до складу препарату, виконують такi функцi!:
- памш (вiтамiн 51), як кофермент, бере участь у вуглеводному обмшц
- рибофлавш (вiтамiн В2) - найважливший каталiзатор процесiв клiтинного дихання;
- пiридоксин (вiтамiн В6), як кофермент, бере участь в метаболiзмi амшокислот i бiлкiв;
- щанокобаламш (вiтамiн В12) разом з фолГе-вою кислотою бере участь у синтезГ нуклеоти-дов;
- шкотинамщ (вiтамiн РР) бере участь у про-цесах тканинного дихання, жирового i вугле-водного обмiну;
- токоферол (вГтамш Е) мае антиоксидант-нi властивостi, забезпечуе захист ненасичених жирних кислот у мембранах вщ перекiсного окислення лiпiдiв [1, 10, 11, 15-18, 20].
ОкрГм стимуляци регенеративних процесiв у печiнковiй тканиш, Есслiвер® Форте надае тера-певтичний ефект при шкiрних захворюваннях, прискорюе загоення ран i рубцiв. «Ессенщаль-нi» фосфолiпiди вiдновлюють бар'ернi функци шюри, заповнюючи недолш лшгщв (який призводить до сухостi шюри i порушення !! бар'ерних функцш). Есслiвер® Форте коригуе порушення в клггинних мембранах епiдермiсу, що мають мiсце при псорiазi. «Ессенцiальнi» фосфолшщи, що входять в його склад, будучи структурними одиницями всiх клггинних мембран, вiдновлюють структуру, бар'ерш й обмшш функци кттин, нормалiзують процеси кератиш-зацi! г регенераци епщермюу, - що е важливим, враховуючи властивГ маласезюзу порушення диференщювання та пролГфераци клгшн еш-дермюу [18, 20].
Рекомендований режим дозування: препарат призначають по 2 капсули 2-3 рази на добу. Три-валють лГкування складае не менше 3 мюящв; при необхщност можливе тривалше засто-сування препарату або проведення повторних курсГв лшування. При псорГазГ препарат засто-совують як засГб допомГжно! терапи по 2 капсули 3 рази на добу протягом 2 тижшв. Препарат слщ приймати пщ час !жц капсули слщ проков-тувати цшком, запиваючи достатньою юльюстю води [1, 20].
Протипоказанням для призначення препарату е пщвищена чутливють до його компоненпв. ПобГчною дГею з боку травно! системи (рщко) може бути вщчуття дискомфорту в ешгастраль-нш областц можливГ алерпчш реакци. Зазвичай препарат добре переноситься [20].
ПодГбш властивосп дозволяють рекоменду-вати ЕсслГвер® Форте у комплексному лшуванш маласезюзу шюри для корекци порушень обмГ-ну лшгщв.
Дослщженим хворим на маласезюз шюри, з метою корекци змш лшщного обмшу, було
1-2 (12)' 2009
призначено Ес^вер® Форте перорально по 2 капсули 2-3 рази на добу курсом протягом трьох мюящв.
Ощнка ефективносп терапи у дослщжених хворих проводилася через порiвняння ïï резуль-татiв з результатами лшування аналогiчноï за головними показниками групи iз 18 хворих на маласезюз шкiри, що лiкувалися звичайними методами (без засобiв корекцiï лшщного обм> ну), рекомендованими дiючими нормативами МОЗ Украши.
Аналiз результатiв лiкування показав, що при проведеннi патогенетичноï терапiï з пер-оральним призначенням Ес^вер® Форте для корекцiï порушень лiпiдного обмiну у хворих на маласезюз шюри з призначенням його пер-орально по 2 капсули 2-3 рази на добу курсом протягом трьох мюящв у жодному випадку не було помiчено побiчних або небажаних ефек-нв, якi б зробили неможливим подальше про-ведення терапiï, змiнили ïï або вимагали при-значення та проведення додаткового лiкування. У жодному випадку призначення Ес^вер® Форте не ускладнило перебiг встановленоï у хворих супутньоï патологiï. Строки стабiлiзацiï дерматозу та регресу проявiв патологiï у дослщ-жених хворих були меншими на вiдмiну вiд по-казниюв пацieнтiв групи порiвняння. За даними клшшо-лабораторного дослiдження, пiсля про-веденого лшування у хворих, що отримували Ес^вер® Форте, вiдмiчався бiльш значний вщ-
Л1ТЕРАТУРА
1. Агаркова Е.В. Применение Эссливера форте в комплексной терапии заболеваний гепа-тобилиарной зоны / Е.В. Агаркова // РМЖ.
- 2008. - Т. 10, № 2 - С. 68-71.
2. Арзуманян В. Г. Дрожжеподобные грибы рода Malassezia (Pityrosporum) / В. Г. Арзуманян, М. А. Мокроносова, В. Б. Гервазиева // Вестн. Рос. акад. мед. наук. - 1998. - № 5.
- С.44-47.
3. Горбунцов В. В. Комплексна диференцшова-на тератя маласезюзу шюри / В. В. Горбунцов, В. П. Федотов, М. I. Ющишин. - 1нфор-мацшний лист про нововведення в системi охорони здоров'я, Вип. 1 з проблеми „Дерма-толопя та венеролопя". - № 122-2004. - К.: Укрмедпатентшформ МОЗ Украши, 2004.
- 12 с. - (1нформацшний лист про нововведення в системi охорони здоров'я ).
4. Горбунцов В. В. Комплексная терапия малас-
1-2 (12)' 2009
соток корекци рiвня лшщв (у середньому, 92 % проти 44 % дослщжених показниюв), що без-заперечно свщчить за дощльнють призначення такоï терапи.
Висновок. Використання препарату Ессл> вер® Форте для корекци порушень лшщного обмiну у хворих на маласезюз шюри з призна-ченням його перорально по 2 капсули 2-3 рази на добу курсом протягом трьох мюящв можна вважати доцшьним, ураховуючи:
- достатньо високий клшшо-терапевтичний ефект;
- комплаенс застосування;
- безпечнють при використаннi його у хворих з рiзною супутньою патолопею;
- спiввiдношення показникiв „Цiна -Якють"
Перспективами подальших розвiдок у на-прямку дослiдження використання препарату Ес^вер® Форте у практицi л^вання хворих на маласезiоз шкiри е:
- проведення його систематичного клшчно-го мошторингу у рiзних регюнах Украïни;
- проведення порiвняльного клшшо-еконо-мiчного дослiдження доцiльностi його прюри-тетностi у використаннi у суспшьнш системi охорони здоров'я;
- дослiдження особливостей власне його па-тогенетичноï дiï при лшуванш хворих з таким мшозом.
сезиоза кожи // Успехи медицинской микологии - М.: Национальная академия микологии, 2005. - Т. 6. - С. 196-199.
5. Горбунцов В. В. Маласезюз шюри: сучасш засади визначення та лшування захворю-вання // Практична медицина. - 2008. - Т. 14, № 2. - С. 127-134.
6. Горбунцов В. В. Особливосп змш показни-юв лiпiдного обмшу у хворих на маласезiоз шюри // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2008. - № 1-2 (11). -С. 26-31.
7. Горбунцов В. В. Принципи рацюнально! ку-раци хворих на маласезюз шюри // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н. А. Торсуева. - 2009. - № 1-2 (18). -С. 63-67.
8. Горбунцов В. В. Ращональш шдходи до терапи маласезюзу шюри // Журнал дерматове-
нерологии и косметологии им. Н. А. Торсуе-ва. - 2005. - № 1-2 (10). - С. 97-103.
9. Калюжна Л. Д., Бардова К. О., Брюзг1-на Т. С. Вивчення ттдних показниюв сироватки кровi та поверхш шюри у хворих на себорейний дерматит // Украшський журнал дерматологи, венерологи, косметологи.
- 2004. - № 4 (15). - С. 22-24.
10.Морозов С.Ю. Гепатопротекторы в практике врача-клинициста // РМЖ. - 2009. - Т. 11, № 1. - С. 25-27.
11.Никитин И.Г. Гепатопротекторы: мифы и реальные возможности // Фарматека. - 2007.
- № 13 (147) - С. 14-18.
12.Новое в систематике и номенклатуре грибов / Под ред. Ю.Т. Дьяконова, Ю.В. Сергеева. -М.: Национальная академия микологии; Медицина для всех, 2003.- 496 с.
13.Позднякова О. Н., Махновец Е. Н., Немча-нинова О. Б. Особенности клинического течения отрубевидного лишая и эритразмы у пациентов с гепатопатиями // Проблемы медицинской микологии. - 2004. - Т. 6, № 2. -С. 106.
14.Сергеева И. Г., Криницына Ю. М., Феоктистова Е. А. Особенности течения микозов у пациентов пожилого и старческого возраста при гиперхолестеринемии // Успехи медицинской микологии: Четвертый всероссийский конгресс по медицинской микологии, 2006, Москва: материалы. - М.: Национальная академия микологии, 2006. - Т. 8. -С. 220-221.
15. Сергеева С.А., Озерова И.Н. Сравнительный анализ фосфолипидного состава препаратов Эссенциале форте и Эссливер форте // Фармация. - 2001.- № 3.- С. 32-33.
16.Ткач С.М. Эффективность и безопасность ге-патопротекторов с точки зрения доказательной медицины // Здоровье Украины. - 2009.
- № 6 - С. 7-10.
17.Топорков А.С. Применение эссенциальных фосфолипидов в терапии алкогольной болезни печени // РМЖ. - 2003. - Т. 11, № 14. -С. 836-838.
18.Федоров С.М. Псориаз: клинические и терапевтические аспекты // РМЖ. -2001. -Т. 9, № 11.- С. 447-451.
19.Федотов В. П. Грибковi захворювання / В. П. Федотов, В. В. Горбунцов, Ю. Б. Кова-
ленко, Л. А. Мануйлова / Дерматовенероло-пя: Навч. поаб. / За редакщею В.П. Федотова, А.Д. Дюдюна, В.1. Степаненка. - Дншро-петровськ-Ки!в, 2008. - С. 156-205.
20.Эссливер® Форте // РМЖ. - 2002. - Т. 10, № 21. - C. 972.
21.Ashbee H. R. Recent developments in the immunology and biology of Malassezia species // FEMS Immunol. Med. Microbiol. - 2006. -Jun. - Vol. 47, No 1. - Р. 14-23.
22.Cafarchia C., Otranto D. The pathogenesis of Malassezia yeasts // Parassitologia. - 2008. -Jun. - Vol. 50, No 1-2. - Р. 65-67.
23.Devlin R. K. Invasive fungal infections caused by Candida and Malassezia species in the neonatal intensive care unit // Adv. Neonatal Care. - 2006. - Apr. - Vol. 6, No 2. - Р. 68-77.
- quiz 78-79.
24. Giusiano G. E. Malassezia. Current knowledge and study perspectives // Rev. Argent. Microbiol.
- 2006. - Jan-Mar. - Vol. 38, No 1. - Р. 41-48.
25.Global expression profiling in atopic eczema reveals reciprocal expression of inflammatory and lipid genes / A. M. Saaf, M. Tengvall-Linder, H. Y. Chang [et al.] // PLoS ONE. - 2008. -Vol. 3, No 12. - Р. e4017.
26.Gupta A. K., Bluhm R. Seborrheic dermatitis // J. EADV. - 2004. - January. - Vol. 18, No 1. -P. 13-26.
27. Kaluzhna L, Bardova K. Gasochromographic analysis of blood serum's lipid spectrum of the patients sick with seborrheic dermatitis // J. EADV: 13th Congr. of the EADV, 2004: abstr.
- 2004. - November. - Vol. 18. - Suppl. 2. -P. 272-273.
28.Ro B. I., Dawson T. L. The role of sebaceous gland activity and scalp microfloral metabolism in the etiology of seborrheic dermatitis and dandruff // J. Investig. Dermatol. Symp. Proc.
- 2005. - Dec. - Vol. 10, No 3. - P. 194-197.
29.The lipolytic enzymes activities of Malassezia species / W. Juntachai, T. Oura, S. Y. Murayama, S. Kajiwara // Med. Mycol. - 2008. - Sep. -Vol. 16. - Р. 1-8.
30.Three etiologic facets of dandruff and seborrheic dermatitis: Malassezia fungi, sebaceous lipids, and individual sensitivity / Y. M. DeAngelis, C. M. Gemmer, J. R. Kaczvinsky [et al.] // J. Investig. Dermatol. Symp. Proc. - 2005. -Dec. - Vol. 10 (3). - P. 295-297.
