CC BY
12
УДК 339.97:[001:62](510)
ПРИЧИНИ, ОСОБЛИБОСТ! ТА НАСЛ1ДКИ НАУКОВО-ТЕХН1ЧНОГО РОЗВИТКУ КИТАЮ ДО 1950-Х рр.: ВПЛИВ НА М1ЖНАРОДН1ЕКОНОМ1ЧН1 В1ДНОСИНИ
© 2015
ЗЛАТК1НА 0. Д.
УДК 339.97:[001:62](510)
Златкша О. Д. Причини, особливостi та наслiдки науково-технiчного розвитку Китаю до 1950-х рр.: вплив на мiжнароднi економiчнi вiдносини
Мета статт/ полягае у вивченн того кторичного тд(рунтя, що призвело до в'дставання в науково-техшчному розвитку Китаю, яке сталося в 1950 - 1960-х рр., що було натдком довгого ¡гнорування розвитку системи науки та техшки у крат! та мало значний вплив на формування м/жнародних економ/чних в'дносин КНР та /х нер/вном/рнсть. Для укра/нсько/ економЫно!думки е типовим анал'в стану науково-техн/чно/ спець ал/зацИКитаю в 1950 - 1960-х рр. без анал'ву розвитку тесистеми науки та техшки, що складалася в кра/нI впродовж столть та зазнала зна-чного впливу не т'шьки ззовш, але й зсередини. На нашу думку, такий анал'в дозволить краще анал'вувати та прогнозувати ту системи науки та техтки, яка склалася в кра/нI тсля заснування КНР. Актуальшсть дано/ проблематики полягае в анал'в'! цих фактор/в та подальшого ¡х виявлення у формування стратеги розвитку науки та техшки в УкраЫ для запоб'гання // подальшому в'дставанню у науково-техшчному розвитку. Кпючов'1 слова: Китай, науково-технЫний розвиток, мжнароднI економШ в'дносини, система науки та техшки, м'жнародне науково-техннне ствроб'тництво. Рис.: 2. Ббл.: 59.
Златкша Олена Дмитрiвна - астрантка, кафедра м'жнародних економ/чних в'дносин, Хартський нацональний унверситет :м. (пл. Свободи, 4, Харк/в, 61022, Украна) E-mail: ezlatkina@mail.ru
. Н. Каразша
УДК 339.97:[001:62](510j Златкина Е. Д. Причины, особенности и последствия научно-технического развития Китая до 1950-х гг.: влияние на международные экономические отношения
Цель статьи заключается в изучении исторических причин, приведших к отставанию научно-технического развития Китая, которое окончательно сформировалось в 1950-х гг. Оно было следствием длительного игнорирования развития системы науки и техники в стране и имело значительное влияние на формирование международных экономических отношений КНР и их неравномерность. Для украинской экономической мысли является типичным анализ состояния научно-технической специализации КНР в 1950-х гг. без анализа развития той системы науки и техники, которая складывалась в стране в течение столетий и подвергалась значительному внутреннему и внешнему влиянию. Подобный анализ позволит лучше понимать и прогнозировать ту систему науки и техники в стране, которая сложилась после образования КНР. Актуальность данной проблематики заключается в анализе этих факторов и необходимом их последующем выявлении при формировании стратегии развития науки и техники в Украине для предотвращения ее дальнейшего отставания в научно-техническом развитии. Ключевые слова: Китай, научно-техническое развитие, международные экономические отношения, система науки и техники, международное научно-техническое сотрудничество. Рис.: 2. Библ.: 59.
Златкина Елена Дмитриевна - аспирантка, кафедра международных экономических отношений, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украинаj E-mail: ezlatkina@mail.ru
UDC 339.97:[001:62](510) Zlatkina O. D. Causes, Characteristics and Consequences of Scientific-Technological Development of China prior to the 1950's: Influence on the International Economic Relations
The article is aimed to explore the historical reasons for the backwardness of China's scientific-technological development, which finally emerged in the 1950's. It was the result of prolonged neglect of development of the science and technology system in the country and had a significant influence on the formation of the international economic relations of the PRC as well as their irregularity. For the Ukrainian economic thought it is typical to analyze the state of scientific-technical specialization of China in the 1950's without analyzing the development of the science and technology system, which evolved in the country for centuries and had been subjected to significant internal and external influences. An appropriate analysis would provide for better understanding and prognosing the system of science and technology of the country, that has developed after the formation of the People's Republic of China. The relevance of this problematics suggests analyzing the above factors and their necessary subsequent identification when forming the strategy for developing science and technology in Ukraine to prevent further backlog in the scientific-technological development.
Key words: China, scientific-technological development, international economic relations, science and technology system, the international scientific-technical cooperation. Pic.: 2. Bibl.: 59.
Zlatkina Olena D. - Postgraduate Student, Department of International Economic Relations, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: ezlatkina@mail.ru
Усучасних умовах науково-техшчний прогрес та розвиток системи науки та техшки в Кита! е важ-ливими елементами розвитку не ткьки окремих райошв, але й переходу на шновацшний розвиток вйе! кра!ни [2]. Проте подiбне ставлення до ролi науково-техшчного розвитку е типовим лише для политики остан-ни десятирiч у галузi науки та техшки i е результатом ви-правлення помилок, яю були допущен при формуванш стратеги розвитку науки та техники в краМ в 1950-х рр. через стабкьне недбале вцношення до ще! сфери.
Науково-техшчний розвиток Китаю в кторично-му ракурй е темою дослцження багатьох китайських та шоземних вчених через свою несхожкть до науково-техшчного розвитку захцних краш. Його нерiвномiр-шсть е наслцком цко! низки рiзноманiтних факторiв, а особливост та наслцки - предметом вивчення чис-ленних дослцниюв.
На думку автора, найбкьш щнними джерелами е роботи китайських вчених i дослцниюв, яю дозволяють розглянути щ процеси зсередини.
точних наук були введен екзамени з мистецтва, через що воно отримало поштовх для подальшого розвитку. Це було одним iз важливих факторiв, що вплинув на по-дальший розвиток науки i технiки в Кита! впродовж на-ступних деккькох столiть [56].
1ншим важливим фактором швидкого розвитку iз подальшим гальмуванням окремих галузей був невисо-кий рiвень обробки металiв через наявнiсть бамбука. Ця рослина певним чином служила «замшником» металу, у тому чи^ при розробцi першо! вогнепально! збро!, при будiвництвi судiв, у скьському господарствi тощо.
В'
Р
Найбкьш в1домим внеском у розвиток науки та техшки серед китайських досягнень у Серед-Hi вжи вважаються Чотири велик1 китайськ1 винаходи (порох, компас, пашр та друкарство). Проте загальна к1льк1сть в1дкритт1в, що були зроблен у Кита!, значно перевищуе це число. Китайськ1 та зах1дш досл1дники погоджуються у тому, що Китай був свгго-вим лидером у галуз1 науки i техн1ки до середини 17 ст., а саме - до початку правлшня династи Цин. Загальна численн1сть в1дкритт1в та !х р1зноман1тн1сть за сферами «мали великий вплив на подальший розвиток не т!ль-ки науково-техшчно! системи европейських кра!н того часу, але й прискорили формування та розвиток м1жна-родних економ1чних в1дносин у цкому, незважаючи на невелик! зовншньоеконом1чш зв'язки тогочасного Китаю з крашами бвропи» [7, с. 47].
Важливо зазначити, що, незважаючи на р1знома-штшсть спектра тогочасних досягнень китайсько! науки, !х можна в1днести до ккькох важливих суспкьно-соц1альних сфер тогочасного Китаю (рис. 1).
Як можна побачити з рис. 1, найбкьша юльюсть в1дкритт1в була зроблена у военнш сфер1, скьському господарств1 та у прикладнш механ1ц1. Досягнення у военнш сфер1 та кораблебудуванн1 певною м1рою випе-редили св1й час, хоча !х застосування у военнш сфер1 не завжди було первинним через початкове використання цих винаход1в для шших потреб (ритуальних тощо).
Велика ккьюсть в1дкритт1в у скьському госпо-дарств1 пов'язана 1з соц1альною приналежшстю бкьшо! частки досл1дник1в до заможних землевласник1в. 1ншим фактором розвитку скьськогосподарського 1нвентарю та техн1ки в цкому була система 1мперських 1спит1в для отримання посади чиновника, яка кнувала в Кита! до 17 ст. i передбачала необх1дн1сть складати кпити з математики та шших точних наук.
З рис. 1 видно, що велика ккьюсть в1дкритт1в належала до сфери мистецтва. Це було пов'язано 1з за-мшою структури 1мперських 1спит1в у 17 ст.: замкть
1нше
Текстильна ^ 15% промисловкть 2%
Буфвництво 4%
rianip та його похщш
4% Медицина 5%
Релтйна дiяльнiсть
5%
Обробка метaлiв
6% -/ п Г"
Розваги _J
та мистецтво 10%
Рис. 1. Сфери науково-техжчних дослiджень у Кита! до 20 ст. Джерело: розроблено автором за даними [36, с. 472 - 474, 170 - 174, 175 - 176, 192, 179 - 180, 267, 293; 48, с. 66, 76, 79 - 80, 98, 128 - 129, 175 - 176, 179, 215 - 216; 29; 20; 53; 50, с. 106; 26; 25, с. 170 - 171, 194; 30, с. 17, 114, 184, 187; 12, с. 22; 42, с. 85; 23, с. 65; 17, с. 427 -428; 46, с. 17; 28; 43, с. 15; 32, с. 34, 118, 158 - 160, 228 - 229, 256 - 257, 305, 319 - 323, 344; 4, с. 595, 601; 37, с. 672; 52, с. 7, 36 - 37, 64 - 68; 33, с. 160, 177 - 179, 207 - 208, 391, 422, 462 - 463; 27; 22; 10, с. 1222 - 1232; 11, с. 295, 636; 51, с. 153, 157 - 158; 45, с. 191; 24; 14, с. 693; 6, с. 124; 47, с. 66; 40, с. 154; 49, с. 4, 15 - 16; 3, с. 123; 8, с. 298 - 305; 15, с. 311; 31, с. 82; 54; 16, с. 246 - 247;34, с. 207 - 208; 35, с. 521; 39, с. 276; 22]
еликий вплив на формування системи науки та .техшки в Кита! мала вцсутшсть наукового това-риства, осккьки, на вцмшу в1д европейських до-слцниюв, китайсью дослцники не утворили наукового сшвтовариства, для якого був би характерним певний рiвень критики та прогресивност у дослцженнях. На-томксть збкьшилася концентрацш на лттератур^ мисте-цтвi та державнш адмшстращ!, у той час як вцкриття науки i техшки розглядалися як «обмежеш лише прак-тичним використанням» [41, с. 118].
Британський дослцник Джозеф Шдхем у кни-зi «Наука та Цившзацш у Кита!. Том 7. Сощальне шд-Грунтя» визначив, що хоча довга кторш Китаю i велике населення стали перевагою в поступовому розвитку, у певний момент «такий тип науково-техшчного розвитку перестав бути ефективним, а поступове полшшення зггкнулося зi спадом прибутковостЬ [41, с. 75]. 1з ще! цею погоджуеться також Дж. Хобсон, який у книзi «Схцш витоки Зах^дно! цившзащ!» шдкреслив, що в Кита! не розвилися достатньою мiрою умови для про-ведення Науково! револющ!, яка свого часу почалася в бврош [18, с. 211].
Важливим шдходом у дослцженш науково-техшчного розвитку Китаю з вторично! точки зору е аналiз пролонгованост вцкритпв у час1 Якщо розглянути по-яву науково-техжчних вцкритпв за перюдами, то можна виявити певну нерiвномiрнiсть (рис. 2).
Вовнна та морська справа 22%
Стьське господарство та приготування !ж!, 15%
12%
Рис. 2. Частота винаходiв та в^критлв в КитаУ за часом Джело: розроблено автором за даними рис. 1.
Як можна побачити з рис.2, ккьюсть винаходiв в окремi кторичш перiоди не була однаковою, але й мала явну тенденщю до зменшення, починаючи з 14 ст. На думку англшського дослцники Джозефа Нiдхема, у контекстi китайського високоприбуткового с!льського господарства, а отже, надлишюв в економiцi, якi були переведет у в!льний час для шших занять, i конфущанства та меритократГ!, що витiкала з конфущанства, Китай був одним з осередюв наукових вцкритпв i технолопчного розвитку у Середнi вiки [30, с. 45 - 59; 38, с. 107 - 121], що можна побачити i з графжу - ккьюсть винаходiв у цей перюд доволi висока. Вченi та дослцники визнають, що Китай був свиовим лiдером за розвитком науки i техш-ки з 10 до 15 ст., хоча його науково-техтчш досягнення були сконцентроват лише в небагатьох сферах, як було зазначено вище.
До правлшня династГ! Цин (1644 - 1912) Китай був свиовим лiдером у сферi науково-технiчних в!д-криттiв. Деякi китайсью винаходи того часу вплинули на економiчне зростання та науково-технiчний розви-ток кра!н Близького Сходу та бвропи, хоча бiльшiсть китайських винаходiв та робiт у таких сферах, як агрономш, фармакологш, математика тощо, не поширилися за межi кра!ни через незначнiсть зовнiшньоекономiчних зв'язюв Китаю. Науково-технологiчна дiяльнiсть в Кита! почала скорочуватися з 14 ст. За чайв правлшня в Кита! двох остантх династш (Мш i Цин), було змiщено акценти з розвитку точних наук на розвиток лиератури, мистецтва та громадсько! адмiнiстрацi! [44, с. 317 - 322]. У свою чергу, така политика щодо науково-технiчного розвитку кра!ни призвела до зб!льшення кiлькостi до-слiдникiв-маргiналiв, якi вiдрiзнялися вiд захцних вче-них к!лькома основними рисами:
+ вони не намагалися описати закономiрностi
природи в математичнiй форм!; + не утворювали наукових сусп!льств; + критикували роботи та дослцження iнших вче-них;
+ не робили сп!льних дослiджень та не брали учас-тi в дослiдженнях, яю вже проводилися [56].
Вiдомостi про захцну математику i природничi науки з'явилися в Кита! лише в 17 - 18 ст. завдяки по-ступовш iнтеграцi! Китаю в мiжнародне сусп!льство, але останнi науковi досягнення та вiдкриття незначно вплинули на науково-техшчний розвиток кра!ни.
Отже, автор вид!ляе такi головнi особливост нау-ково-технiчного розвитку Китаю до 20 ст.:
+ вiдкриття робилися шляхом проб i помилок; + вiдсутнiсть систематичностi або фундаменталь-
ностi в дослiдженнях; + прикладний характер дослцжень; + епiзодичний характер дослцжень; + вiдсутнiсть наукового сусп!льства.
Таким чином, незважаючи на значш досягнення в окремих сферах, у ц!лому система науки та технiки в Кита! не мала фундаменту для довгострокового та сталого розвитку.
Проблема швидкого розвитку системи науки та технки в краш постала перед урядом Китаю лише в середин 19 ст. через поразку в!д зах1д-них загарбниюв. Це привело до початку реформ, важли-вим елементом яких стала «Полiтика самозмщнення» (§ ® ё ^ ziqiang yйnd6ng або «Рух засвоення замор-
ських справ» - уа^ий yйnd6ng), що повинна
була базуватися на розвитку науки та техшки в кра!ш [57].
Щ реформи було розпочато у 1861 р. як заключний етап Отумних вшн. Впродовж реформ було створено «низку арсеналiв, верфей i пов'язаних з ними навчаль-них закладiв у захiдному стилi» [1, с. 341]. У цей час та-кож була зроблено спробу з виробництва пароплавiв та артилер!!, що привело до необхцносй застосування ме-талург!!, хiмi!, математики, фiзики, шоземних мов тощо. В останнi десятирiччя 19 ст. отримав поштовх розвиток початково!, середньо! та середньо! спещально! осв!ти. Його основними рушшми були дв! сили:
+ представники !мператорсько! влади; + !ноземн! м!с!онери.
Кр!м того, у цей час у Кита! почало розвиватися м!жнародне науково-техшчне сп!вроб!тництво за раху-нок обмшу студентами з !ншими кра!нами свпу (у т. ч. Япон!ею, США, окремими кра!нами бвропи) [5, с. 39]. Проте така ситуацш призвела до зростання р!вню не-задоволеност! всередин! само! кра!ни через можлив! негативн! насл!дки серед дом!нуючих в !мператорсько-му уряд! та китайському сусп!льств! конфуц!анських вчених-чиновник!в. Це стало причиною таких негатив-них наслцюв для вчених та !нженер!в з шоземним дипломом:
+ вони не отримували статус, аналопчний конфу-
цiанським вченим; + мали обмеження щодо свободи слова, можли-востi зiбрань та проведення експерименпв [1, с. 569 - 578].
Таке ставлення було обмовлено змогою контр-олювати приток iноземних знань та !х вплив на тра-дицiйнi китайськi цiнностi, розмежувати «корисш вш-ськовi технологи» вiд зарубiжно! фкософи, релт! чи полiтичних i соцiальних цiнностей, якi повиннi були бути вцхилеш, дотримуючись позици «Китайське на-вчання - для суп [душЦ, захiдне навчання - для практики [користЦ» [1, с. 582].
Протягом 20 ст. для лiдерiв Китаю було типовим подвшне ставлення до науки i технолог^, коли, з одного боку, наука та техшка забезпечували оборону кра!ни та розвиток нацiональних сил, але, з шшого, - були нот-ми «ворожих» iдей та практик [9, с. 46].
Отже, на думку автора, до на початку 20 ст. нау-ково-технчний розвиток Китаю, незважаючи на його низький рiвень, набув тих рис, як харак-теризували його впродовж столггтя:
+ вiдсутнiсть прямого впливу науково-техшчних досягнень на практичне застування i викладан-ня науки в Кита'1; + заснованiсть розвитку науки на iноземних моделях та зовншнш пiдготовцi спецiалiстiв; + висококвалiфiкованi спещалкти з iноземною пiдготовкою були представниками найбкьш космополiтичного прошарку населення; + великий вплив iдей конфуцiанства на збкьшен-ня ролi китайсько'1 штелиенци по вiдношенню до суспкьства та в державних справах; + виконання велико! частини науково'1 роботи шд
державним патронажем; + науково-технiчний розвиток розглядався як зайб, а не цкь, осккьки сприймався лише в контекстi сприяння нацiональному розвитку i вiйськовiй могутностЬ
Мiжнародний обмiн студентами, якiй тривав з юнця 19 ст., за деккька десятирiч надав системi науки та техшщ у Кита! захцних рис, якi виявилися в заснуван-нi Наукового Суспкьства Китаю (НСК - ф И^-^Й zhбnggu6 кехие 8Ье) китайськими студентами в уш-верситетi Корнелла в 1914 р. [59]; початку публжацш в Кита! великого наукового журналу «Кехие» (Наука -ЩЩ кехие) у 1915 р., зробленого на зразок журналу Американсько'1 асощаци сприяння розвитку науки [55, с. 171]; заснуванш широкомасштабно! дослцницько! ла-боратори з бюлопчних дослiджень в Нанкiнi у 1922 р. Метою НСК була популяризацш науки за допомогою рiзноманiтних публжацш, полiпшення якостi освiти та участ у мiжнародних наукових конференцiях.
Важливий етап розвитку науки та техшки роз-почався пiсля приходу до уряду Гомшьдану в 1927 р. У цей перюд було створено ккька державних науково-дослiдних i навчальних закладiв, у тому чи^ Академiя
Синика ( 71лб^уа^ УапДиуиап), або Цен-
тральна Дослцницька Академiя, до складу яко! входило близько десяти дослцницьких iнститутiв. ^м того, було
створено Бiологiчний шститут (^ЬЖ^'Щ^Щ^РР Ьёу!^ кехие уащ^ио) та науково-дослц-
ницьку лабораторiю в Пекiнi Ьёу!^
уапДй 8ЫуашЫ), в яких проводилися науково-дослiднi роботи зiзик, iологi!, фармакологи та шших наук [58].
Але ситуацш в кра!нi була негативною через обмежешсть бiльшостi науково-дослiдницьких шститупв як з боку коштiв, що видкяв уряд, так i з боку пращвниюв, здатних до яюсно! науково! роботи. До 1930-х рр. у Кита! ще працювали вчеш, якi здобули пiдготовку за кордоном, робили високоякiснi дослiдження, публiкувалися в китайських i зарубiжних наукових журналах. Хоча працювали вони за рахунок не ткьки державних, але й шоземних оргашзацш i були зо-середженi в Пекiнi, Нанкiнi та Шанха!.
У перiод 1937 - 1949 рр. Китай опинився в склад-нш ситуаци через вторгнення японських вiйськ, грома-дянську вшну та - як наслiдок - галопуючу iнфляцiю. Науково-дослiдницькi роботи були припинеш, фшан-сування наукових дослцжень значною мiрою зменше-но, бкьшкть вчених були змушенi присвятити значну частину свое! енерги на викладання, адмiнiстрування або державну службу. У цей час багато студентш, що отримували освггу за кордоном, не повернулися до Китаю, намагаючись зробити кар'еру в краМ навчання [13, с. 180 - 187; 44, с. 2].
Шсля перемоги комушсйв у 1949 р. система нау-ково-техшчних дослцжень була оргашзована на осно-вi моделi Радянського Союзу та отримала спiльнi з ним риси [19, с. 2 - 4, 27 - 30; 21, с. 14].
ВИСНОВКИ
Науково-техтчний розвиток Китаю в шторичному ракура е темою дослдження багатьох китайських та шоземних вчених. Вцставання в науково-техтчному розвитку Китаю, яке склалося в 1950 - 60-х рр., було насл1дком довгого инорування розвитку системи науки та техшки у краМ, яке призвело до значного вцставання в науково-технiчному розвитку Китайсько! Народно! Республжи та мало значний вплив на формування мiжнародних еконо-мiчних в1дносин КНР та !х нерiвномiрнiсть.
Китай був свиовим лiдером у сферi науки i технiки до середини 17 ст., а основними сферами винаходiв та вцкритпв були таю: + военна сфера; + скьське господарство; + прикладна механiка; + розваги та мистецтво. До важливих факторiв, що обумовили такий роз-подк, належали:
+ система iмперських iспитiв; + невисокий рiвень обробки металiв; + сприятливi умови для розвитку скьського гос-подарства.
Це вплинуло на формування системи науки та тех-нки в краМ, яка до 18 ст. набула рис, що залишалися !й притаманними до початку 20 ст:
f в1дкриття робилися шляхом проб i помилок; f в1дсутшсть систематичност1 або фундаменталь-
ност1 в досл1дженнях; f прикладний характер досл1джень; f еп1зодичний характер досл1джень; f в1дсутн1сть наукового суспкьства.
У свою чергу, це призвело до того, що на початку 20 ст. у м1жнародному науково-техтчному сшвроб1тни-цтв1 Китай виступав у рол1 рецишента наукового знан-ня, а не його постачальника. У подальшому це призвело до формування тако! системи науки i техн1ки, що була залежною в1д зовнштх фактор1в, а отже, i до неможли-вост1 будування наукоемно! системи економжи в краМ.
На нашу думку, розумшня причин, як1 призводять до довготривалих насл1дк1в у систем1 науки та техшки в кра!н1, е важливими для формування стратеги науково-техтчного розвитку Укра!ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильев Л. С. История Китая // Л. С. Васильев, З. Г. Лапина, А. В. Меликсетов, А. А. Писарев / Под ред. А. В. Меликсето-ва. - Москва : Изд-во «Высшая школа», 2002. - 736 с.
2. Голиков А. П. Экономически отсталые районы Китая: факторы производства и SWOT-анализ регионального развития // А. П. Голиков, Ли Шуан // Вестник ХНУ им. В. Н. Каразина. -Вып.786. - Харьков, 2007. - С. 56 - 63.
3. Block L. (2003). To Harness the Wind: A Short History of the Development of Sails / Leo Block. - Annapolis : Naval Institute Press. - 164 p.
4. Bowman J. Columbia Chronologies of Asian History and Culture / John Bowman. - New York : Columbia University Press., 2000 - 776 р.
5. Bray M. Education and Sodety in Hong Kong and Macao: Comparative Perspectives on Continuity and Change // Mark Bray, Ramsey Koo Springer // Science & Business Media, 2006. - 339 p.
6. Broudy E. The Book of Looms: A History of Handlooms from Andent Times to the Present / Eric Broudy. - Hanover : University Press of New England, 1979. - 176 p.
7. Chunjiang F. Origins of Chinese Science and Technology / Fu Chunjiang. - Singapore : Asiapac Books, 2004. - 148 p.
8. Cotterell M. The Terracotta Warriors: The Secret Codes of the Emperor's Army / Maurice Cotterell. - Rochester : Bear and Company, 2004. - 336 p.
9. Cowley R. The Reader's Companion to Military History / Robert Cowley. - Boston : Houghton - Mifflin Company, 1996. -336 p.
10. Crespigny R. A Biographical Dictionary of Later Han to the Three Kingdoms (23 - 220 AD) / Rafe de Crespigny. - Leiden : Koninklijke Brill, 2007. - 1306 p.
11. Day L. Biographical Dictionary of the History of Technology / Lance Day, Ian McNeil. - New York : Routledge, 1996. - 864 p.
12. Deng G. Chinese Maritime Activities and Socioeconomic Development, c. 2100 B. C. - 1900 A. D. / Gang Deng. - Westport : Greenwood Press. Greenwood Publishing Group, 1997. - 218 p.
13. Elvin M. The Pattern of the Chinese Past / Mark Elvin. -Stanford : Stanford University Press, 1973. - 346 p.
14. Fletcher B. Sir Banister Fletcher's a History of Architecture / Banister Fletcher. - Oxford : Architectural Press, 1996. - 1794 p.
15. Gernet J. A History of Chinese Civilisation / Jacques Gernet. - Cambridge : Cambridge University Press, 1996. - 806 p.
16. Handler S. Austere Luminosity of Chinese Classical Furniture / Sarah Handler. - Berkeley : University of California Press, 2001. - 417 p.
17. Harris D. The Origins and Spread of Agriculture and Pasto-ralism in Eurasia / David Harris. - London : UCL Press, 1996. - 594 p.
18. Hobson J. The Eastern Origins of Western Civilisation / John Hobson. - Cambridge : Cambridge University Press, 2004. -376 p.
19. Hua Y. L. China Learns from the Soviet Union, 1949 -Present / Hua-Yu Li. - Rowman&Littlefield, 2010. - 562 p.
20. Huang H. Prehistoric Music Culture of China // Houm-ing Huang. - Cultural Relics of Central China No. 3. -
Henan, 2002. - P. 18 - 27.
21. Justin Y. L. Demystifying the Chinese Economy / Justin Yifu Lin. - New York : Cambridge University Press, 2011. - 311 p.
22. Ling H. Verification of the Fact that Golf Originated from Chuiwan // Hongling Ling. - ASSH Bulletin, Vol. 3. - Tasmania, 1991. - P. 12 - 23.
23. Liu L. The Chinese Neolithic: Trajectories to Early States / Li Liu. - Cambridge : Cambridge University Press, 2007. - 392 p.
24. Lo A. The Game of Leaves: An Inquiry into the Origin of Chinese Playing Cards / Andrew Lo. - Bulletin of the School of Oriental and African Studies, Vol. 63, No. 3. - University of London, 2000. - P. 389 - 406.
25. Loewe M. Everyday Life in Early Imperial China during the Han Period 202 BC - AD 220 / Michael Loewe. - London : Hack-ett Publishing, 1968. - 208 p.
26. Lu J. An Archeological Survey of the Jade Weapons in Pre-Qin Period / Jianchang Lu // Military Historical Research. -2006. - No. 3. - P. 120 - 128.
27. Lu M. An Introduction to Chopsticks / Maocun Lu // Agricultural Archaeology (No. 1. - Jiangsi, 2004. -P. 209 - 216.
28. Luan F. On the Origin and Development of Prehistoric Coffin and Funeral Custom / Fengshi Luan // Cultural Relices (^WXW), No. 6. - Henan, 2006. - P. 49 - 55.
29. McGovern P. Fermented beverages of pre- and proto-historic China // P. E. McGovern, J. Zhang, J. Tang, Z. Zhang, G. R. Hall, R. A. Moreau, A. Nunez, E. D. Butrym, M. P. Richards, C. S. Wang, G. Cheng, G. // Proceedings of the National Academy of Sciences. -2004. - Vol. 101, No. 51. - P. 17593 - 17598.
30. Murphy D. J. People, Plants and Genes: The Story of Crops and Humanity / D. J. Murphy. - New York : Oxford University Press, 2007. - 426 p.
31. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 4, Physics and Physical Technology; Part 1, Physics / Joseph Need-ham. - Taipei : Caves Books Ltd, 1986. - 816 p.
32. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 4, Physics and Physical Technology; Part 2, Mechanical Engineering / Joseph Needham. - Taipei : Caves Books Ltd, 1986. - 816 p.
33. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 4, Physics and Physical Technology, Part 3, Civil Engineering and Nau-tics / Joseph Needham. - Taipei : Caves Books Ltd, 1986. - 556 p.
34. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 1, Paper and Printing / Joseph Needham, Tsien Tsuen-Hsuin. - Taipei : Caves Books Ltd., 1986. - 556 p.
35. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 6, Missiles and Sieges / Joseph Needham. - Taipei : Caves Books Ltd, 1986. - 620 p.
36. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 7, Military Technology; the Gunpowder Epic / Joseph Needham, Ho Ping-Yu, Lu Gweidjen and Wang Ling. - Cambridge : Cambridge University Press, 1987. -703 p.
37. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 9, Textile Technology: Spinning and Reeling / Joseph Needham. - Cambridge : Cambridge University Press, 1980. - 804 p.
38. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 6, Biology and Biological Technology, Part 3, Agro-Industries and Forestry / Joseph Needham, Lu Gwei-Djen, Nathan Sivin. - Cambridge : Cambridge University Press, 1996. - 280 p.
39. Needham J. Science and Civilisation in China. Vo. 6, Biology and Biological Technology, Part 5, Fermentations and Food Science / Joseph Needham. - Cambridge : Cambridge University Press, 2001. - 759 p.
40. Needham J. Science and Civilisation in China. Vo. 6, Biology and Biological Technology, Part 6, Medicine / Joseph Needham. - Cambridge : Cambridge University Press, 2000. - 280 p.
41. Needham J. Science and Civilisation in China. Vol. 7, The Social Background, Part 2, General Conclusions and Reflections / Joseph Needham, Kenneth Girdwood Robinson. - Cambridge: Cambridge University Press, 2004. - 336 p.
42. Nelson S. M. The Archaeology of Northeast China: Beyond the Great Wall / Sarah Milledge Nelson. - New York : Rout-ledge, 1995. - 288 р.
43. Omura Y. Acupuncture Medicine: Its Historical and Clinical Background / Yoshiaki Omura. - Mineola : Dover Publications Inc., 2003. - 287 р.
44. Perkins D. Encyclopedia of China: History and Culture / Dorothy Perkins. - New York : Routledge, 2013. - 684 p.
45. Pigott V. The Archaeometallurgy of the Asian Old World / Vincent Pigott. - Philadelphia : University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, 1999. - 206 p.
46. Schoeser M. Silk / Mary Schoeser. - New Haven : Yale University Press, 2007. - 256 p.
47. Schur N. The Relevant History of Mankind / Nathan Schur. - Brighton : The Alpha Press, 1998. - 285 p.
48. Temple R. The Genius of China: 3,000 Years of Science, Discovery, and Invention / Robert Temple, Joseph Needham. - New York : Simon and Schuster Inc., 2013. - 288 р.
49. Turnbull S. (2002). Fighting Ships of the Far East: China and Southeast Asia 202 BC - AD 1419 / Stephen Turnbull. - Oxford : Osprey Publishing Ltd, 2012. - 107 p.
50. Underhill A. Craft Production and Social Change in Northern China / Anne Underhill. - New York : Kluwer Academic, 2002. - 346 p.
51. Wagner D. Iron and Steel in Ancient China: Second Impression, With Corrections / Donald Wagner. - Leiden : E. J. Brill, 1993. - 573 p.
52. Wagner D. The State and the Iron Industry in Han China / Donald Wagner. - Copenhagen : Nordic Institute of Asian Studies Publishing, 2001. - 148 p.
53. Wang X. On the Early Funeral Coffin in Central China / Xiao Wang // Cultural Relices of Central China. -Henan, 1997. - Vol. 93, No. 3. - 100 p.
54. West S. Playing With Food: Performance, Food, and The Aesthetics of Artificiality in The Sung and Yuan / Stephen West // Harvard Journal of Asiatic Studies. - Vol. 57, No. 1. - Harvard, 1997. - P. 67 - 106.
55. Witzel M. A History of Management Thought / Morgen Witzel. - New York : Routledge, 2012. - 328 p.
56. Civil Service Examinations // Prinston University [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.princeton. edu/~elman/documents/Civil% 20Service% 20Examinations.pdf (Дата останнього звернення 18.04.2015)
57. ФЯ^ЙЙ 1840 -1911 (The history of Chinese diplomacy from the Opium Wars to Xinhai Revolution: 1840 - 1911). - China University of Geosciences [Electronic resource]. - Mode of access : http://course.cug.edu.
cn/21cn/%D6%D0%B9%FA%BD%FC%CF%D 6%B4%FA% CA%B7/ KE/ZHONG HE/china-WJS- YP-XH/ zhongguo wai jiao shix2.pdf (Дата останнього звернення 25.04.2015)
58. (Short introduction of the research
institute) // tltw^^i^ National Institute of Biological Sciences, Beijing [Electronic resource]. - Mode of access : http:// www.nibs.ac.cn/?act=view&id=561 (Дата останнього звернення 05.04.2015)
59. (Science) //
1914 - 1918 (History of Science Society of China 1914 - 1918) [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.kexuemag.com/ Article/ShowInfo.asp?InfoID=838 (Дата останнього звернення 19.04.2015)
REFERENCES
Block, L. To Harness the Wind: A Short History of the Development of Sails. Annapolis: Naval Institute Press., 2003.
Bowman, J. Columbia Chronologies of Asian History and Culture. New York: Columbia University Press., 2000.
Bray, M., and Koo Springer, R. Education and Society in Hong Kong and Macao: Comparative Perspectives on Continuity and Change: Science & Business Media, 2006.
Broudy, E. The Book of Looms: A History of Handlooms from Ancient Times to the Present. Hanover: University Press of New England, 1979.
Chunjiang, F. Origins of Chinese Science and Technology. Singapore: Asiapac Books, 2004.
Cotterell, M. The Terracotta Warriors: The Secret Codes of the Emperor's Army. Rochester: Bear and Company, 2004.
Cowley, R. The Reader's Companion to Military History. Boston: Houghton-Mifflin Company, 1996.
Crespigny, R. A Biographical Dictionary of Later Han to the Three Kingdoms (23-220 AD). Leiden: Koninklijke Brill, 2007.
"Civil Service Examinations" Prinston University. https:// www.princeton.edu/~elman/documents/Civil%20Service%20Ex-aminations.pdf
Day, L., and McNeil, I. Biographical Dictionary of the History of Technology. New York: Routledge, 1996.
Deng, G. Chinese Maritime Activities and Socioeconomic Development, c. 2100 B. C. -1900 A. D. Westport: Greenwood Press. Greenwood Publishing Group, 1997.
Elvin, M. The Pattern of the Chinese Past. Stanford: Stanford University Press, 1973.
Fletcher, B. Sir Banister Fletcher's a History of Architecture. Oxford: Architectural Press, 1996.
Golikov, A. P., and Li Shuan "Ekonomicheski otstalye rayony Kitaia: faktory proizvodstva i SWOT-analiz regionalnogo razvitiia" [Economically backward areas of China: the factors of production and the SWOT-analysis of regional development]. Vestnik KhNU im. V. N. Karazina, no. 786 (2007): 56-63.
Gernet, J. A History of Chinese Civilisation. Cambridge: Cambridge University Press, 1996.
Gwei-Djen, J. Needham L. Science and Civilisation in China: Vol. 6, Biology and Biological Technology, Part 3, Agro-Industries and ForestryCambridge: Cambridge University Press, 1996.
Harris, D. The Origins and Spread of Agriculture and Pastoral-ism in Eurasia. London: UCL Press, 1996.
Hobson, J. The Eastern Origins of Western Civilisation. Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
Hua-Yu, L. China Learns from the Soviet Union, 1949 - Present: Rowman&Littlefield, 2010.
Huang, H. "Prehistoric Music Culture of China". Houming Huang. - Cultural Relics of Central China, no. 3 (2002): 18-27.
Handler, S. Austere Luminosity of Chinese Classical Furniture. Berkeley: University of California Press, 2001.
Justin, Y. L. Demystifying the Chinese Economy. New York: Cambridge University Press, 2011.
Liu, L. The Chinese Neolithic: Trajectories to Early States. Cambridge: Cambridge University Press, 2007.
Lo, A. "The Game of Leaves: An Inquiry into the Origin of Chinese Playing Cards". Bulletin of the School of Oriental and African Studies, vol. 63, no. 3 (2000): 389-406.
Loewe, M. Everyday Life in Early Imperial China during the Han Period202 BC-AD220. London: Hackett Publishing, 1968.
Lu, J. "An Archeological Survey of the Jade Weapons in Pre-Qin Period". Military Historical Research, no. 3 (2006): 120-128.
Lu, M. "An Introduction to Chopsticks". Agricultural Archaeology, no. 1 (2004): 209-216.
Luan, F. "On the Origin and Development of Prehistoric Coffin and Funeral Custom". CulturalRelices, no. 6 (2006): 49-55.
Ling, H. "Verification of the Fact that Golf Originated from Chuiwan". ASSHBulletin, vol. 3 (1991): 12-23.
Murphy, D. J. People, Plants and Genes: The Story of Crops and Humanity. New York: Oxford University Press, 2007.
McGovern, P. E. et al. "Fermented beverages of pre- and pro-to-historic China". Proceedings of the National Academy of Sciences, vol. 101, no. 51: 17593-17598.
Needham, J. Science and Civilization in China: Vol. 4, Physics and Physical Technology; Part 2, Mechanical Engineering. Taipei: Caves Books Ltd, 1986.
Needham, J. Science and Civilization in China: V. 4, Physics and Physical Technology, Part 3, Civil Engineering and Nautics. Taipei: Caves Books Ltd, 1986.
Needham, J., and Tsuen-Hsuin, T. Science and Civilization in China: Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part I, Paper and Printing. Taipei: Caves Books Ltd., 1986.
Needham, J. Science and Civilization in China: Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 6, Missiles and Sieges. Taipei: Caves Books Ltd, 1986.
Needham, J. et al. Science and Civilization in China: Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 7, Military Technology; the Gunpowder Epic. Cambridge: Cambridge University Press, 1987.
Needham, J. Science and Civilization in China: Vol. 5, Chemistry and Chemical Technology, Part 9, Textile Technology: Spinning and Reeling. Cambridge: Cambridge University Press, 1980.
Needham, J. Science and Civilization in China: Vol. 4, Physics and Physical Technology; Part I, Physics. Taipei: Caves Books Ltd, 1986.
Needham, J. Science and Civilization in China: Vol. 6, Biology and Biological Technology, Part 5, Fermentations and Food Science. Cambridge: Cambridge University Press, 2001.
Needham, J. Science and Civilization in China: V. 6, Biology and Biological Technology, Part 6, Medicine. Cambridge: Cambridge University Press, 2000.
Needham, J., and Girdwood Robinson, K. Science and Civilization in China: Vol. 7, The Social Background, Part 2, General Conclusions and Reflections. Cambridge: Cambridge University Press, 2004.
Nelson, S. M. The Archaeology of Northeast China: Beyond the Great Wall. New York: Routledge, 1995.
Omura, Y. Acupuncture Medicine: Its Historical and Clinical Background. Mineola: Dover Publications Inc., 2003.
Perkins, D. Encyclopedia of China: History and Culture. New York: Routledge, 2013.
Pigott, V. The Archaeometallurgy of the Asian Old World. Philadelphia: University of Pennsylvania Museum of Archaeology and Anthropology, 1999.
Schoeser, M. Silk. New Haven: Yale University Press, 2007.
Schur, N. The Relevant History of Mankind. Brighton: The Alpha Press, 1998.
"Short introduction of the research institute" National Institute of Biological Sciences, Beijing. http://www.nibs. ac.cn/?act=view&id=561
"Science" History of Science Society of China. http://www. kexuemag.com/Article/ShowInfo.asp?InfoID=838
"The history of Chinese diplomacy from the Opium Wars to Xinhua Revolution: 1840-1911" China University of Geosciences. http://course.cug.edu.cn/21cn/%D6%D0%B9%FA%BD%FC%CF %D6%B4%FA%CA%B7/KE/ZHONGHE/china-WJS-YP-XH/zhong-guowaijiaoshix2.pdf
Temple, R., and Needham, J. The Genius of China: 3,000 Years of Science, Discovery, and Invention. New York: Simon and Schuster Inc., 2013.
Turnbull, S. Fighting Ships of the Far East: China and Southeast Asia 202 BC - AD 1419. Oxford: Osprey Publishing Ltd, 2012.
Underhill, A. Craft Production and Social Change in Northern China. New York: Kluwer Academic, 2002.
Vasilev, L. S. et al. Istoriia Kitaia [The history of China]. Moscow: Vysshaia shkola, 2002.
Witzel, M. A History of Management Thought. New York: Routledge, 2012.
West, S. "Playing With Food: Performance, Food, and The Aesthetics of Artificiality in The Sung and Yuan". Harvard Journal of Asiatic Studies, vol. 57, no. 1 (1997): 67-106.
Wang, X. "On the Early Funeral Coffin in Central China". Cultural Relices of Central China, no. 3 (1997): 93-100.
Wagner, D. Iron and Steel in Ancient China: Second Impression, With Corrections. Leiden: E. J. Brill, 1993.
Wagner, D. The State and the Iron Industry in Han China. Copenhagen: Nordic Institute of Asian Studies Publishing, 2001.
