CC BY
29
УДК 33.332.025
зарубежный опыт формирования лизинговых отношений в предприятиях аграрной сферы
© 2015
А.С. Корсун, аспирант
Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет,
Днепропетровск (Украина)
Аннотация. Данная статья посвящена анализу зарубежного опыта формирования лизинговых отношений в предприятиях аграрной сферы, особенностей зарубежной практики, и обоснованию факторов, которые влияют на развитие лизинговой деятельности аграрных предприятий. Исследовано развитие и функционирование лизинговой деятельности предприятий в таких странах как Англия, Франция, Италия, Венгрия, Чехия и другая. Проанализированы условия и возможности внедрения лизинга в современных условиях развития отечественного национального хозяйства, а также условия предоставления льгот для развития лизинговой деятельности в аграрной сфере экономики Украины на основе заграничного опыта экономически развитых стран. Сформулированы основные причины участия больших банков в лизинговой индустрии в странах Европы и условия успешного развития лизинговой деятельности в аграрной сфере за рубежом. Особенное внимание уделено новому опыту формирования лизинговых отношений в КНР, а также внедрению лизинга аграрной техники, на основе использования технологии No-till. В статье осуществленный анализ преимуществ и недостатков заимствования заграничного опыта формирования лизинговых отношений для Украины. Определено роль государственной финансовой поддержки аграрных производителей и источника финансирования расходов на осуществление научно-технического прогресса.
Ключевые слова: лизинг, лизинговые отношения, лизинговые услуги, субъекты ведения хозяйства, аграрная сфера, финансовая поддержка, денежные ресурсы, научно-технический прогресс, лизингодатель, лизингополучатель, эффективность, льготное кредитование.
Актуалътстъ теми до^дження. В сучасних умо-вах розвитку свггово! економiки кра!ни перебувають в постшних пошуках нових шлях1в та методiв для вщновлення засобiв виробництва, як б сприяли ефек-тивному впровадженню у виробництво найновших розробок науково-техтчного прогресу ^ як наслщок, устшний розвиток та функцюнування економiки зага-лом i агропромислового комплексу зокрема. Саме лiзинг е таким шструментом фшансово! тдтримки суб'екпв господарсько! дiяльностi. Критичне осмислення практики лiзингових послуг, тенденцш у !хньому розвитку, анал1з умов, що забезпечують ефектившсть лiзингових вiдносин, мають велике значения для аналiзу i прогно-зування розвитку лiзингово! дiяльностi. Без урахування закордонного досввду розвиток лiзингу в УкраМ буде складним [1, с. 27]. Однак, необхiдно пам'ятати про те, що перенесення досвiду розвинених кра!н свiту потрiбне з врахуванням особливостей розвитку економiки в УкраМ.
В розвинених кранах свiту лiзинговi вiдносини в аграрнiй сферi розвиваються на такому ж рiвнi, що й в шших галузях економши. Важливу роль в процесi становлення лiзингу, як ефективного iнвестицiйного шструмента, який зумовлений НТП, вiдiграе держава.
Стан до^дження. Впровадження та розвиток лiзингових вiдносин в аграрнiй сферi економiки Укра!ни ставить багато складних запитань, що потребують на-укового дослщження i практичного !х виршення. Теоретичн1 основи впровадження та розвитку лiзингових вiдносин у сво!х працях розглядали так1 зарубiжнi вченi:
A. Батюта, Р. Брейлi, Р. Капрош, М. Мiллер, С. Маерс, Р. Х^пнс, В. Хойер, Х. Штттлер.
У дослiдженнi проблем розвитку лiзингових вiдносин у аграрнiй сферi заслуговують на увагу працi таких уче-них, як В.Г. Андрiйчука, О.1. Баева, М.П. Бондаренко,
B.А. Бугаенко, С.В. Васильчак, В.1. Виноградчого, Ю.С. Гринчук, М.Я. Дем'яненка, В.В.1ванишина, П.А. Лайко, О.В. Ол1йник, В.К. Терещенко, Г.В. Черевка та шших. Зусиллями цих учених сформовано теоретико-методолопчний базис формування лiзингових вiдносин а аграрий сферi. Однак, поза полем уваги досл1дник1в залишилося багато аспекпв розвитку агролiзингу на основi вивчення та аналiзу досвiду провiдних економiчно-розвинених кра!н свiту.
Мета до^дження. Метою даного дослщження е вивчення та анал1з заруб1жного досвiду формування лiзингових ввдносин в пiдприемствах аграрно! сфери економiки, а також умови та можливосп його впровад-
ження в сучасних умовах розвитку вичизняних аграр-них пвдприемств.
Виклад основного матерiалу. В кранах з розвиненою ринковою економшою лiзинг виступае iнструментом реалiзацi! державно! пiдтримки сiльського господар-ства. Краши Свропейського Союзу на пвдтримку аграрного сектору видiляють грошовi кошти на рiвнi близько 45% ввд вартостi вае! реалiзовано! аграрно! продукци. В США здiйснюеться ефективна державна тдтримка аграрно! сфери [2, с.11]. Фермер отримуе свiй дохiд з двох джерел (вiд реал1зацп вироблено! продукцi! а також у виглядi прямих виплат). Аграрний сектор не може розвиватися лише за рахунок власних фшансових ресурав, а тому важливу роль у !х забезпеченнi повинна вiдiгравати держава. Там це розумшть, i тому постшно шукають новi методи i форми пiдтримки аграрно! сфери. Саме лiзинг е одним з таких методiв.
Важливим чинником функцiонування та розвитку лiзингу е система стимулiв, а саме: приско-рена амортизащя та податковi пiльги. Прискорена амортизащя засобiв виробництва через зниження платеж1в передае лiзингоодержувачу частину пода-ткових пiльг. Найефективнiше це застосовуеться в США. 1з суми податку тут вираховуеться 10% вартостi швестицш. Однак, надання пiльг можливе лише за умови, коли л1зингова угода ввдповщае встановленим правилам:
- тривалють л1зингу не повинна перевищувати 30 рок1в;
- купiвля предмета лiзингу неможлива за нижчою цшою, н1ж ринкова.
- лiзинг мае забезпечити лiзингодавцю отримання прибутку.
Ц та iншi умови встановлюються Управлшням внутрiшнiх доходiв Мiнiстерства фiнансiв США. Цей орган перюдично публiкуе змши правил, що регулюють л1зингову дiяльнiсть [3, с. 5].
Лiзингова дiяльнiсть в Англi! почала свiй розвиток саме завдяки податковим пiльгам. Лiзинговi компанi! появилися на початку 60-х рошв, однак найбiльших темпiв розвитку л1зинг набрав з початку 70-х рошв. Вщповвдно до податкових пшьг, лiзинговi компанi! от-римали право вираховувати весь обсяг швестицш з прибутку, що оподатковуеться. Таю пшьги проюнували майже 15 рошв. Попм ввели регресивну пiльгу (100% пшьгу першого року замiнили 25% тльгою у перший рiк, 25% залишку - в другий i так далi).
Уряди багатьох кра!н надають субсидi! на розвиток
лiзингу. В цьому випадку сума субсидш розраховуеться в балансах з вартостi лiзингового майна. Вiдстрочка платеж1в iз податшв е ще одним видом податкових пшьг. Бiльшiсть кра!н европи встановила податковi пiльги на здiйснення л!зингово1 дiяльностi. В Австри л!зингоодержувач! звшьнеш в!д митних платеж1в на об-ладнання, що завозиться по лiзингу з iнших кран [4, с. 110].
У Франци розвиток л!зингово1 дiяльностi вiдбувався також за рахунок надання пiльг. Лiзингоодержувач отримуе можливють вибирати термiни амортизаци, як1 залежать ввд тривалостi контракту (укладаючи контракт на 3 роки, встановлюеться також трирiчний термiн амортизаци, а укладаючи контракт термшом на 7 рошв - термiн амортизаци зростае до 10 рошв. Окремим лiзинговим компашям надаються iстотнi податковi пiльги: 85% прибутку звiльняеться в!д податку.
Стад зауважити, що в кранах Схвдно! европи в останнi роки лiзинг розвиваеться дуже активно. На ньо-го припадае 9 - 10 % загального обсягу лiзингу у £врош. Лiзинг дае в цш сферi велик! можливостi, оск1льки дозволяе залучати нове обладнання i технологи в бшьш значних масштабах, доповнюючи гх закупiвлi з iмпорту та надходження ново! технiки i технологи за рахунок шоземних iнвестицiй [5, с. 56].
У таких крашах як Польща, Угорщина, Чехiя прирют обсягу лiзингу становить 20 % на рш. Особливо важ-ливе значения лiзинг мае для малого бiзнесу, оск1льки забезпечуе йому доступ до новггшх технологiй.
Цiкаво розглянути розвиток лiзингу в КНР, початок якого бере у 1981 рощ, тодi була створена перша лiзингова компашя на яку, на сьогодшшнш час припадае близько 50% обсягу лiзингового бiзнесу. Держава сприяе ввдновленню шдприемств за допомогою оперативного лiзингу, що надае можливiсть лiзингодавцю передава-ти засоби виробництва в лiзинг неодноразово протягом термiну його служби. В Кита1 лiзинг розвивався досить швидко. Протягом 1980 - 1985 рошв обсяги лiзингових операцш зросли в 2,8 рази i сягнули 800 млн. дол. США. В лiзинговiй шдустри Китаю домшують промисловi та комерцiйнi банки.
В заруб1жному досвiдi пiльгове кредитування за-лежить вiд термiнiв лiзингу. Щоб користуватися пiльговими кредитами в Австри, необхiдно, щоб термiн по лiзинговiй угодi не був вищим 40-90% вщ загального термiну використання засобiв. В Англи лiзингова угода укладаеться на строк, що становить не менше 75% термшу експлуатаци майна. По галузях економiки податковi пiльги диференцiйованi в 1тали. Найкращi пiльговi умови мають лiзинговi компани, як1 провадять дiяльнiсть у галузях, якi потребують прискореного роз-витку в сучасних умовах. Такою сферою е аграрний сектор. Внаслщок цих заходiв популяршсть лiзингу зросла [6, с. 16-18].
Лiзинг у свiтовому масштабi мае рiзну галузе-ву структуру [7, с.423]. У Gвропi найпоширенiший лiзинг автомобiлiв (майже 50% загального обсягу). На сьогодшшнш час в крашах Зах1дно1 европи через лiзинг спрямовуеться у виробничi фонди понад 20% швестицш. При цьому майже 80% лiзингового бiзнесу припадае на Великобританш, Iталiю, Нiмеччину та Францiю. Перехщ на ринковий розвиток Угорщини, Чехи, Словаччини та iнших кра1н Схвдно! европи, а також краíн СНД ввдкрили новi можливостi для лiзингового бiзнесу. Однак ринок лiзингових послуг у США мае певнi вщмшносп, нiж у краíнах Зах1дно1 европи, а тим бiльше кра1нах Схщно1 европи та СНД [8; 9, с.550].
Щодо суб'екта лiзингових ввдносин, в европi iснують рiзнi тдходи. Лiзинговою дiяльнiстю в 1тали мае право займатися компашя, статутний каштал яко1 вiдповiдае певному рiвню, у Франци перевагу мають банки i спецiалiзованi фiнансовi шституци, як1 з ним пов'язаш, право займатися лiзинговим бiзнесом у Бельги визначае лише лiцензiя, що видаеться Мiнiстерством економiки.
Ще однiею особливiстю зaрубiжиоl практики е участь в лiзинговому бiзнесi банкiв, якi часто самi розробляють i сприяють реал!заци лiзингових проекпв. Нерiдко вони вiдiграють роль не кредиторiв для лiзингових компанiй, а лiзингодавцiв. До цього !х пвдштовхують обмеження на видачу кредиту одному позичальнику що iснують в багатьох кра1нах, тодi як на лiзинговi операци вони не поширюються [1]. Властивим е те, що лiзинговою дiяльнiстю займаються дуже велик! банки. Наприклад, у Великобритани близько 3/4 кредитних ресурав, як1 надали виробникам аграрно1 продукци, припадае на так велик1 банки: 'ЪюМ Вапк", Midian Вапк", "№йопа Westminster Вапк". Кредитна полiтика цих банив спря-мована на стимулювання розвитку великого б!знесу у сшьському господарствi.
У л!зинговш д!яльносп банки беруть участь ство-рюючи доч!рш л!зингов! компани, в економiчнiй науцi !х називають кептивш через залежиiсть в!д банков. У захвдних краíнах на 1хню частку припадае основний обсяг л!зингових операцш, а в окремих крашах вони е монополютами на ринку л!зингових послуг [10, с. 47]. Усшх !х зумовлений великими кредитними засобами, яш надаються банками.
Участь банков в л!зинговш !ндустри зумовлена низкою причин:
- банк е власником фшансових ресурав, без яких здшснити л!зингов! операци неможливо;
- в деяких державах банкам заборонено кредитувати одного позичальника у розм!р!, який перевищуе 10% гх статутного кaпiтaлу, на л!зинг таке обмеження не дiе;
- в крашах Захщно1 европи банки мають право брати i здавати в л!зинг засоби виробництва. Однак, промислов! i торгов! компани, прагнучи розширити ринки збуту продукци, створюють для цього доч!рш структури, як1 поступово випсняють з ринку л!зингов! компани банков. Ф!рма-виробник "Джон Д!р" за допомогою л!зингу щор!чно реал!зовуе близько 20% вироблених машин, через сво! збутов! оргашзаци.
Крaíни Зах1дно1 европи - Бельпя, Франщя, 1тал!я притримуються концепци економ!чного власника (обов'язковою умовою л!зингу, зазвичай, е опцюн), шш1 (США, Великобриташя, 1рланд!я, Шдерланди) будують взаемовщносини на основ! концепци юридичного власника. Кр!м того, деяш кра1ни Захщно1 европи займа-ють у юридичному вщношенш пром!жне положення, маючи у своему законодавст елементи, характерш як для пе1, так ! для шшо1 правово1 системи [11, с. 121]. В Бельги, 1тали, Франци л!зингова угода передбачае продаж майна шсля зашнчення И термшу за узгодженою цшою (опцюн); тод! як опцюн у США, Великобритании не передбачений умовами л!зингу. В крaíнaх, де ввдсутш обмеження за юридичним статусом дшть державш оргашзаци, юридичш та ф!зичш особи, як1 мають ввдповщш фшансов! можливосп. Кр!м того, л!зинговою д!яльшстю можуть займатися л!зингов! асошаци та клуби. Як правило, вони надають л!зинговим компашям практичш рекомендаций забезпечують необхщною шформащею.
Л!зинг в с!льському господарств! використовуеться як важливий чинник забезпечення конкурентоспроможност! фермер!в. Особливо це демонструе Франц!я, де л!зинг машин ! устаткування сшьськогосподарського при-значення займае важливе мюце. Л!зингова активн!сть регулюеться з використанням диференц!йовано1 пол!тики !нвестиц!й. Наприклад, вир!шуючи проблеми зб!льшення виробництва молока, збшьшили !нвестиц!1 в департаментах, як1 спещал!зуються на молочному тваринництв!. А це привело до зростання продажу засоб!в виробництва для переробки тваринницько1 продукци в л!зинг [12]. Скорочення швестицш у регюнах, як! за-ймаються вирощуванням зернових культур привело до зменшення к!лькост! л!зингових контракт!в щодо кушвл! в!дпов1дно1 техн!ки.
Вартим уваги у мгжнароднш практиц1 е механ!зм
повернення власносп. Вш застосовуеться, коли лiзингоодержувачi не можуть виконати сво! фiнансовi зобов'язання перед лiзингодавцями. В Украш це здшснюеться за допомогою арбиражно! процедури. У кра!нах з розвиненою лiзинговою iндустрiею так1 про-блеми розв'язуються без учасп судово! системи. Там працюе позасудовий механiзм дi! гарантш, за якими лiзингодавець, у випадку порушення угоди, повертае собi предмет лiзингу на законних подставах.
Важливу роль в лiзинговiй дiяльностi вщграе створена 1956 року Мiжнародна фiнансова корпорацiя (МФК), яка е членом Светового Банку. Головним аспектом дiяльностi МФК е сприяння розвитку л!зингово! дiяльностi (в першу чергу у сферi малого та середнього бiзнесу). Вона не лише тдтримуе лiзинговi компани через пряме iнвестування, а також розробляе нормативну базу для деяких кра!н. При виборi лiзингоодержувачiв МФК розглядае не !х кредитоспроможнiсть, а здатшсть ефективно працювати i накопичувати фiнансовi ресурси.
Захiднi лiзинговi компани защкавлеш у веденнi бiзнесу в аграрий сферi на пострадянському просторi [13;14;15]. Ранiше вони експортували продовольство, а тепер прагнуть органiзувати його виробництво на мiсцi. I саме лiзинг сприяе цьому. Варто зазначити, що так! дИ iноземних л!зингових компанш знаходять шдтримку з боку держави шляхом отримання р!зних пшьг.
Велик транснацiональнi корпорацi!, так1 як «АГКС», «Джон-Д!р», «Кейс», «Нью Холанд» подали свгговий ринок сiльськогосподарсько! технiки. Зараз вони скеро-вують сво! сили на ринок Укра!ни, який знаходиться на стади становлення. Виходячи на ринок з налагодженою органiзацiею д!яльносл, так1 ф!рми складають серйозну конкуренцш впчизняним структурам, одержуючи при цьому значний прибуток [16].
I хоча iмпортна технiка коштуе значно дорожче, менш придатна до ремонту та потребуе яшсного обслугову-вання, все ж таки закордоннi ф!рми е устшними конкурентами на ринку л!зингових послуг в Укра!нi. Основш фактори, як! забезпечують !х устшне функцюнування:
- висока фшансова стшшсть. Здшснюючи л1зингов! операци, закордонт компани мають шдтримку ! гарант!!, фшансових структур сво!х кра!н, перш за все, комерцшних банков;
- д!яльшсть шоземних л!зингових компанш опираеться на нов! тенденци в машинобудувант аграрно! сфери. В цш галуз! за останш роки проходить масштабна концентращя, утворюються велик! транснац!ональн! корпораци, як1 виробляють не окрем! розр!знеш марки машин та агрегапв, а випускають !х повний наб!р. Наприклад, ведома компан!я "Джон Ддр", виготовляе трактори р!зно! потужносп та модифшаци, авалки, косарки, зерно- ! кормозбиральш комбайни, грунтооброблююч! машини. Зазвичай, це забезпечуеться вщповвдним техшчним обслуговуванням та ремонтом, що е конкурентною перевагою;
- економ!чш умови (велика частина сшьсь-когосподарсько! техшки, яка ввозиться, не обкладаеться ПДВ);
Однак, е й обставин, як1 стримують розвиток закордонного л!зингу. Варпсть закордонного л!зингу вища, н1ж укра!нського, осшльки додаються витрати, пов'язан з митними зборами, кушвлею валюти, оформ-ленням докуменпв. Ввдповщно, вони включаються в кшцеву варпсть машин. Саме це ! здорожчуе закордон-ний л!зинг. Загалом, закордонна техшка коштуе набага-то бшьше, шж вичизняна, тому вона не така доступна для бшьшосл тдприемств аграрного сектору. Проте за яшстю вона краща, тому закордонш л!зингов! ф!рми прагнуть проникнути ! здшснювати свою д!яльшсть на вичизняному ринку. Щкавляться дорогою закордон-ною техшкою пвдприемства, як1 виробляють продукщю, яка завдяки саме сво!й якосп забезпечуе !м отримання прибутку. Багато укра!нських шдприемств, як1 вирощу-ють наання зернових культур, беруть в лпинг комбайн 36
"Кейс", який забезпечуе MiHiMyM втрат при збиранщ здiйснюe майже yci операцiï з доробки зерна.
Закордоннi компанiï, яш займаються лiзингом в Украïнi е експортерами i мають значну шдтримку cвоïх держав, оскшьки вони забезпечують приплив капталу в крашу. Краши, яш отримують лiзинговi послуги - iмпортери. Розрахунки з iноземними лiзинговими компанiями збiльшyють зовнiшнiй борг держави. Це викликае необхiднicть з боку держави регулюва-ти лiзинговy дiяльнicть, яку здiйcнюють закордоннi лiзинговi фiрми.
Уcпiшномy розвитку лiзингово!' дiяльноcтi за кордоном сприяли двi умови. По-перше, фактично у вciх Захвдних кра!нах лiзинговi компанiï об'еднуються в нацюнальш асощаци, як1 координують 1х дiяльнicть. По-друге, на 1х оcновi за регiональною ознакою здiйcнюють свою дiяльнicть аcоцiацiï "Leaseurope" у £врош, була створена у 1972 рощ, в Ази - "Asialease", була створена у 1982 рощ, "Latin-American Leasing Corporation" у Швденнш Америщ створена у 1983 рощ Розвиток штеграцшних процеав привiв до об'еднання регiональних органiзацiй у Свiтовy лiзинговy раду (1984 р.) [10].
Щкавою е практика впровадження лiзингy техшки, на оcновi використання технологiï No-till. За допомогою ще].' технологи обробляють майже 107 млн га у свт. 60% поciвних площ у США, Канадi, Бразилiï, Аргентит та Парагва!' обробляють, застосовуючи цю технолопю. Плануеться збiльшити так1 поавш площi майже до 90%. Понад 35 рок1в тому No-till технолопю було запровад-жено в США та £врош задля зниження витрат пального та трудовитрат, що пов'язан з пiдготовкою грунту. За системи No-till головним чином зберпаеться родючють грyнтiв, cтабiлiзyетьcя врожайнicть, i водночас виробничi витрати зменшуються [17]. Свгговий та вiтчизняний досввд доводить, що державна фшансова пiдтримка ciльcькогоcподарcьких виробнишв е об'ективною необхiднicтю. У розвинених крашах широко проводиться пряме i непряме субсидування ciльcького господар-ства [18]. Таким чином, в крашах Заходу накопичений великий i рiзноманiтний досввд фiнанcово!' пiдтримки фермерiв при придбаннi ними дорого!' техшки, який заслуговуе на увагу та iмплантацiю його використання при оргашзаци лiзингових поставок машин в Украш i на оcновi якого можуть бути розроблен конкретнi рекомендаци для вичизняних лiзингодавцiв [19-25].
Висновки. Узагальнюючи доcвiд розвитку лiзингових вiдноcин у провщних кра!нах cвiтy, можна зробити наступн висновки:
- розвинений ринок лiзингових послуг сприяе змiцненню виробничого сектору економiки кра!ни, зо-крема аграрних шдприемств, створюючи при цьому умови для прискореного розвитку перспективних та стратепчно-важливих галузей;
- лiзинговими операцiями переважно займаються cпецiалiзованi компани, а не комерцшш банки;
- державна фшансова шдтримка cyб'ектiв господа-рювання е об'ективною необхiднicтю;
- у свгговш практицi <шзинговий бум» виникае внаслщок надання податкових шльг учасникам лiзингових ввдносин на стади 1х становлення. I лише з поглибленням ïх розвитку, цi шльги поступово зменшу-ються.
Вивчення та аналiз заруб1жного доcвiдy формуван-ня та розвитку лiзингових ввдносин вказуе на сутт^ ïх вiдмiнноcтi ввд розвитку вичизняних. Розвиток cвiтового лiзингy направлений на використання шдприемствами аграрноï сфери передових технологш, а вiтчизняний, в свою чергу - на компенсацш неcтачi грошових реcyрciв для техшчного забезпечення cyб'ектiв господарюван-ня. Як показуе свгговий досввд, поглиблення розвитку лiзингових вщносин мГж ciльcькогоcподарcькими вироб-никами на основГ державноï пвдтримки е об'ективною необхiднicтю. Aналiз закордонно!' практики розвитку та Карельский научный журнал. 2015. № 4(13)
функцюнування ринку л!зингових послуг дуже важли-вий для розробки власно1 стратеги розвитку л!зингово1 шдустри в аграрному сектор!. Однак, перш, шж запо-зичувати закордонний досвщ розвитку л!зингу потр!бно врахувати умови ! виробничий стан шдприемств аграрно1 сфери економ!ки Укра1ни.
список л1тератури:
1. Шкуратов О.1. Державне регулювання л!зингово1 д!яльносп в АПК / О.1. Шкуратов // Актуальш пробле-ми шновацшно-швестицшного розвитку економши Укра1ни: матер!али наук.-практ. конф., 27 листопада 2007 р. - Х.: Вид-во ХаР1 НАДУ „Мапстр", 2007. - С. 398-401.
2. Бондар М.1. Становлення л!зингових вщносин в Укра1ш / М. I. Бондар, Т. А. Бондар // Економша АПК. -2001. - № 1. - С. 37-40.
3. Показники розвитку л!зингу в шших кра1нах // Л!зинг в Укрaíнi. - 2004. - №7. - С.5.
4. Чекмарева Е. Н. Лизинговый бизнес / Е. Н. Чекмарева. - М.: Экономика, 1994. - 356 с.
5. Сосюрко Ю. В. Стан ! перспективи розвитку л!зингових ввдношень на Укршш / Ю. В.Сосюрко // Економка АПК.-1998.-№7.-С.55-56.
6. Рязанова Н. Бюджет втрачае сво1 доходи вщ того, якщо держава не сприяе розвитку л!зингу / Н. Рязанова // Л!зинг в Украш! - 2007. - №5 - С. 9.
7. Шкуратов О.1. Використання в Укрaíнi заруб1ж-ного досвщу л!зингово1 д!яльносп аграрних шдприемств / О.1. Шкуратов // Вюник Сумського Нацюнального аграрного ушверситету. - 2009. - №1(26). - С. 422-431.
- (Сер!я „Фшанси ! кредит").
8. Лукаш С. М. Перспективи та тенденци розвитку фшансового л!зингу в Укрaíнi в трансформацшний перь од / С. М. Лукаш // Вюник Нацюнального ушверситету водного господарства та природокористування. - 2006.
- № 1 (33). - С.60-67.
9. Присенко О.О. Л!зинг у нацюнальному та мгж-народному законодавств! / О. О. Присенко // Держава ! право. Юрид. ! полп\ науки: Зб. наук. пр. - 2004. - Вип. 23. - С. 548-554.
10. Коваленко Н. Тенденци розвитку л!зингу: свгго-вий досввд ! реали в Украш / Коваленко Н., Човнюк Ю. // Банк1вська справа. - 2001. - №1. - С. 47-51.
11. Бшоус А. П. Л!зинг: свиовий досввд / А. П. Бшоус // Сватова економша й м!жнародш ввдносини. - 2006. -№5. - 125 с.
12. Ернест Мергенс. Л!зинг в Укра1ш [Електронний ресурс] / Мергенс Ернест. - 2006, вересень. - Режим до-
ступу до журн.: www.leasing.org.ua.
13. Артиш В. I. Тенденци розвитку м!жнародного т-зингу на Укра1ш / В. I. Артиш // Науковий вюник НАУ.
- 2001. - №40. - С. 352-356.
14. Бахур Н. В. Щдвищення р!вня швестицшно1 без-пеки Укрaíни на основ! розвитку л!зингу / Н. В. Бахур // Ушверситетсьш науков! записки . - 2009. - № 1. - С. 448-456.
15. Лабунець В. I. М!жнародне кооперування виробництва як напрям техшчного вщновлення альського господарства / В.I. Лабунець //Економша АПК. - 2005.
- №2. - С. 143-147
16. Бшоусько Я.К. Досвщ формування та викорис-тання машинно-тракторного парку розвинутих кра-!н / Я.К.Бшоусько, А.М.Головко, В.Л.Товстопят // Економша АПК. - 2003. - № 5. - С. 127-133.
17. Брыжко В. Г. Зарубежный опыт управления распределением земельных ресурсов Текст. / В. Г. Брыжко // Аграр.наука : журнал / Пермская госсельхозакадемия им. Д.Н.Прянишникова. - 2003. - № 2. - С. 10-11.
18. Артиш В. I. Сучасний стан виробництва еколо-пчно чисто1 продукци в крашах свиу / В. I. Артиш // Економша АПК. - 2005. - №3. - С. 50-52.
19. Прокопенко О. В. Анал!з використання м!жна-родного л!зингу в контекст! тдвищення ефективносп трансферу технологш на приклад! агропромислового комплексу [Текст] / О. В. Прокопенко, В. Ю. Школа, В. А. Омельяненко // Маркетинг ! менеджмент шновацш.
- 2013. — № 3. — С. 185-199.
20. Понедельчук Т.В. Влияние основных и второстепенных факторов на экономический рост в условиях трансформационной экономики Украины // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2013. № 1. С. 26-29.
21. Козак Е.Б. Продовольственная безопасность Украины как основа жизнеобеспечения и повышения качества жизни населения // Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 1. С. 86-90.
22. Тинтулов Ю.В. Факторы, воздействующие на привлечение инвестиций в развитие предприятий пищевой промышленности Украины // Балтийский гуманитарный журнал. 2014. № 2. С. 76-79.
23. Холявко Н.И., Мостовая М.А. Современные тенденции инновационного развития экономики Украины // Азимут научных исследований: экономика и управление. 2014. № 1. С. 117-120.
24. Фурман Д. С. Передумови становлення та пробле-ми л!зингу в УкраМ / Д. С. Фурман // Економша АПК.
- 2001. - С. 221-223.
заруб1жний досв1д формування л1зингових в1дносин
в тдприемствах аграрно! сфери
© 2015
А.С. Корсун, астрант
Днтропетровсъкий державний аграрно-економ1чний умверситет, Днтропетровсък (Украгна)
Анотащя. Дана стаття присвячена анал!зу заруб!жного досвщу формування л!зингових ввдносин в пвдприемствах аграрно1 сфери, особливостей заруб1жно1 практики та обгрунтуванню чиннишв, яш впливають на розвиток л!зингово1 д!яльносп аграрних пвдприемств. Дослвджено розвиток та функцюнування л!зингово1 д!яльносл пвдприемств у таких крашах як Ангая, Франшя, Iтaлiя, Угорщина, Чех!я та шшг Проанал!зовано умови та можливосп впроваджен-ня л!зингу в сучасних умовах розвитку впчизняного нацюнального господарства, а також умови надання пшьг для розвитку л!зингово1 д!яльносп в аграрнш сфер! економши Укрaíни на основ! закордонного досвщу економ!чно-розвинених краш Сформульовано основш причини учасл великих банков у л!зинговш шдустри в крашах европи та умови усшшного розвитку л!зингово1 д!яльносп в аграрнш сфер! за кордоном. Особливу увагу придшено новому досвщу формування л!зингових в!дносин у КНР, а також впровадженню л!зингу аграрно1 техшки, на основ! використання технологи N0-1111. У статп зд!йснений анал!з переваг та недол!к1в запозичення закордонного досввду формування л!зингових вщносин для Укра1ни. Визначено роль державно1 ф!нансово1 п!дтримки аграрних виробник1в та джерела ф!нансування витрат на здшснення науково-техн!чного прогресу.
КлючовI слова: л!зинг, л!зингов! в!дносини, л!зингов! послуги, суб'екти господарювання, аграрна сфера, фшан-сова п!дтримка, грошов! ресурси, науково-техшчний прогрес, л!зингодавець, л!зингоодержувач, ефективн!сть, пшь-гове кредитування.
foreign experience of leasings relations forming at the agrarian sector enterprises
© 2015
A.S. Korsun, postgraduate student
Dnepropetrovsk state agrarian-economic university, Dnepropetrovsk (Ukraine)
Abstract. This article is devoted to the analysis of foreign experience in leasing relations forming at the enterprises of agrarian sector, characterizing of foreign practice, and grounding of factors that have influence on development of agrarian enterprises leasing activity. Investigated the development and functioning of leasing activity of enterprises in such countries as England, France, Italy, Hungary, Czech and others. Terms and possibilities of leasing introduction were analyzed in the modern terms of development of domestic national economy, and terms of privileges granting for development of leasing activity in the agrarian sector of economy of Ukraine based on foreign experience of economically developed countries. Principal reasons of participation of large banks were formulated in leasing industry in the countries of Europe and condition of successful development of leasing activity in agrarian sector abroad. The special attention was given to the new experience of leasing relations forming in Republic of China, and also to introduction of leasing of agrarian technique, on the basis of the use of technology of No-till. In the article, the advantages and drawbacks of using the foreign experience of leasing relations forming in Ukraine were analyzed. The role of state sponsorship of agrarian producers and sourcing charges on realization of scientific and technical progress was defined.
Keywords: leasing, leasings relations, leasings services, subjects of menage, agrarian sector, sponsorship, money resources, scientific and technical progress, efficiency, favourable crediting
