CC BY
14
УДК 340.13
I. М. Паньонко
1нститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCbKa полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., заввдувач кафедри цивiльного права та процесу
ПРИЧИНИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО РЕФОРМУВАННЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАН1В УКРА1НИ
© Паньонко I. М., 2014
Аналiзуються причин та заходи щодо реформування правоохоронних оргашв Укра'ши, а також думки науковщв щодо пiдхoдiв до нaпpямiв реформування. На oснoвi цих думок запропоновано власне бачення необхщних зaхoдiв для переходу правоохоронних оргашв вiд каральних до спpaвдi охоронних для народу.
Ключoвi слова: мШщя, пpaвooхopoннi органи, причини, завдання реформування, контроль.
И. М. Паньонко
ПРИЧИНЫ И МЕРЫ ПО РЕФОРМИРОВАНИЮ ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫХ ОРГАНОВ УКРАИНЫ
Анализируются причины и мер по реформированию правоохранительных органов Украины, а также взгляды ученых относительно подходов к направлениям реформирования. На основе этих мыслей предложено собственное видение необходимых мер для перехода правоохранительных органов от карательных к действительно охраннительным для народа.
Ключевые слова: милиция, правоохранительные органы, причины, задачи реформирования, контроль.
I. М. Panonko
CAUSES AND MEASURES OF UKRAINE POLICE REFORM
This article analyzes the causes and measures to reform the law of Ukraine. Researchers analyzed opinions on approaches to areas of reform. Based on these opinions offered his own vision of the necessary steps to advance the law enforcement agencies of the secret to a truly security for the people.
Key words: police, law enforcement agencies, the reasons, the task of reform, control.
Постановка проблеми. У статл 1 закону Укра1ни "Про мЫщю" вказано, що мЫщя в Украш - державний збройний орган виконавчо1 влади, який захищае життя, здоров'я, права i свободи громадян, власшсть, природне середовище, штереси суспшьства i держави ввд протиправних посягань[1]. Проте поди листопада 2013 - лютого 2014 рр. продемонстрували, що правоохоронш органи в Украш за своею суттю не стали захисниками порушених прав суб'екпв правоввдносин - i громадян, i юридичних оЫб. Навпаки, правоохоронну систему бiльшiсть громадян сприймають як механiзм репресiй i тиску держави та ii окремих представникiв на економiчних конкурентiв i полiтичних опонентiв.
195
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. З чаЫв незалежностi Укра!ни правоохороннi органи посши вагоме мiсце у житл громадян. Однак з тих чаЫв майже не було проведено реформ, яю б мали пiдтримати правоохоронн органи на шляху змiн та перетворень самого суспшьства. Певнi проблеми правоохоронно! дiяльностi i функцiонування окремих правоохоронних органiв дослiджувалися у роботах автс^в: I. В. Арютово!, О. М. Бандурки, О. С. Бодрука, С. В. Венедштова, I. В. Зозул^ Г. Каневського, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, Н. П. Маткшно!, М. I. Мельника, А. Подоляка, Н. В. Сибшьова, Т. О. Шкул^ М. I. Хавронюка, А. Хальоти, О. Шевченко, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи та iнших.
Формулювання цшей. Мета роботи полягае у дослвдженш причин та заходiв щодо реформування правоохоронних органiв Укра!ни. Вiдповiдно до цих цiлей завданнями е визначити тдстави реформування правоохоронних органiв Укра!ни та пропозицiя певних заходiв щодо проведення реформ на сучасному етат.
Виклад основного матерiалу. Як випливае зi ст. 1 найперше на мЫщю покладаються завдання захисту життя, здоров'я, прав i свобод громадян. Хiба можна вважати виконаними завдання мiлiцiею, якщо у центрi Киева загинуло бшьше ста осiб та й до !х загибелi безпосередньо причетна саме мiлiцiя з 11 "Беркутом", внутршшми вiйськами та спецшдроздшами. Громадяни Укра1ни, якi зi сво!х податкiв виплачують грошове утримання мшщп, вiд не! i постраждали.
А сшвробгшицтво (захист, iнструктування, озброення) з "тпушками" показала, що МВС злилося з кримшалггетом. Також i захист влади замкть того, щоб боронити територiальну цiлiснiсть Укра1ни, довiв - Служба безпеки Укра!ни обслуговувала бiзнес-iнтереси.
Прокуратура перетворилася на машину штампування вирокiв для неугодних та оЫб, якi мають смiливiсть висловлювати свою позищю, що вiдрiзняеться вiд позицп влади.
Тiльки цього достатньо, щоб говорити про потребу докорiнного реформування правоохоронних органв Укра1ни. Сьогоднi система правоохоронних оргашв в Украш фактично повнiстю вiдтворюе за назвами, формою та змктом дiяльностi радянську модель. Правоохоронщ дiють у межах координат колишньо! радянсько! системи, яка характеризуется низкою негативних ознак.
Також сьогодш в Украш не iснуе четкого законодавчо закрiпленого перелiку правоохоронних оргашв. У ст. 2 закону Укра!ни ввд 23.12.1993 р. "Про державний захист пращвниюв суду i правоохоронних оргашв" зафжсований загальний 1х перелж: органи прокуратури, внутрiшнiх справ, служби безпеки, Вшськово! служби правопорядку у Збройних силах Укра1ни, органи охорони державного кордону, органи доходiв i зборiв, органи i установи виконання покарань, слiдчi iзолятори, органи державного фшансового контролю, рибоохорони, державно! лково! охорони, iншi органи, якi здшснюють правозастосовнi або правоохороннi функцп [2]. Лопчно зарахувати до правоохоронних оргашв саме та, якi у сво!й постiйнiй дiяльностi i за змктом основних завдань виконують функцп охорони порушених прав i правозастосування щодо !х вiдновлення. Однак i таке закршлення здаеться перебiльшеним. За таким крше^ем до перелiку правоохоронних можна зарахувати ум органи, у дiяльностi яких закрiпленi цi функцп.
Але переЫчний громадянин пiд правоохоронними органами розуше саме тi, якi повинш здiйснювати повсякденний захист його прав, свобод та штеремв вiд рiзноманiтних злочинних посягань, i з пращвниками яких йому найчастiше доводиться стикатися у повсякденному житп. За опитуваннями - це органи мiлiцil, прокуратури, СБУ, органи доходiв i зборiв, прикордонна служба. Саме ця складова правоохоронно! системи потребуе глибокого реформування, i саме воно повинно стати одним iз прiоритетiв влади.
Серед причин, яю вказують на необхвдшсть докорiнного реформування правоохоронних органiв (передумм мiлiцil), слiд зарахувати: високий рiвень корумпованостi, перевищення окремими спiвробiтниками мшщп службових повноважень, використання посади для реалiзацil власних бiзнес-проектiв, прiоритет захисту багатих прошарюв суспiльства, перевага формальних показникiв у роботi, неякiсна освгшя, фiзична та психологiчна пiдготовка кандидата на службу, машпуляцп вiдомчими прес-службами.
196
Окрема причина - низьке матерiально-технiчне забезпечення правоохоронних оргашв, особливо мшщп. Для кра!н Центрально! та Схвдно! Свропи середнiй показник забезпечення становить 40 тис. доларiв на одного полщейського. В Украш на 2014 рж для апарату МВС уряд передбачив 57,8 тис. грн на одного мшщюнера, або 6,4 тис. дол. за курсом 9 грн за доллар, що е у 6 раз!в менше, нiж у Сврош.
У сiчнi 2011 року Президент видав указ "Про план заходiв з виконання обов'язкiв та зобов'язань Укра!ни, що випливають з 11 членства у Радi Свропи" [3]. Ввдповвдно до плану до 14 кытня 2013 року Мшстерство юстицп Укра1ни у спiвпрацi з МВС повинно було розробити концепщю реформування правоохоронних органiв. У сшвпращ з ГПУ - пiдготувати проект нового закону про прокуратуру. У сшвпращ з СБУ - напрацювати змши до закону про службу безпеки.
Шсля ввдмови вiд шдписання асощацп з СС законопроект про прокуратуру не розглядався. Законопроекти про органи внутршшх справ та СБУ дом на доопрацьоваш, концепщя реформування правоохоронних оргашв не затверджена. Через зрив реформ правоохоронш органи стали гальмом на шляху зростання добробуту суспшьства через невiдповiднiсть розвитку економжи. Зараз необхiдний рiзкий поворот правоохоронно! системи до потреб громадян та звуження функцш полщейсько! держави.
У листопадi 2013 року 1нститут проблем правозастосування при Свропейському унiверситетi в Санкт-Петербурзi оприлюднив власну концепщю комплексно! реформи правоохоронних оргашв: реформи правоохоронних органв повинт здiйснюватися у комплекс!, максимально публiчно та вiдкрито.
Дослвдження 1ПП виявили низку системних причин, що ведуть до постшного зниження якостi виконання правоохоронно! функцп. ПередуЫм це е надмiрна централiзацiя правоохоронних ввдомств, множиннiсть паралельних вертикалей управлшня, "неправильна показникова" система оцiнки, ввдсутшсть дiевого контролю з боку громадськост та мiсцевих громад.
Названi базовi проблеми не вирiшуються. У результата зростае управлшський апарат, який породжуе новi звiтнi показники. Зростае паперова робота. Дiяльнiсть пiдроздiлiв стае ще менш прозорою для керiвництва i суспiльства. Робота "на показники" призводить до фальсифжацп, стимулюе незаконнi методи роботи.
Сьогодт мае бути створений потужний органiзащйно-iнтелектуальний потенщал iз залученням молодих науковщв та практикiв для проведення системно! реформи правоохоронних органв. На наш погляд, щ робочi органи повинт ставити перед собою таю стратепчт запитання:
■ як! проблеми мае виршити реформа правоохоронних оргашв?
■ Якою мае бути загальна Стратепя реформування правоохоронних оргашв держави?
■ Якою мае бути загальна мета реформування та як! !! функцюнальш складовi?
■ Що необхвдно зробити для запровадження необхвдних змш?
■ як! можлив! наслвдки проведення передбачуваних реформ?
Криза системи правоохоронних оргашв, яка продовжуеться останш десятирiччя, iснуе сьотодн на багатьох р!внях функцiонування, захопивши законодавчий, оргашзацшний та ментальний р!вн функцiонування правоохоронних оргашв. Саме тому i реформування повинно охопити ус! щ р!вн !з залученням р!зних механiзмiв та шструменлв.
Одним !з таких шструменлв е широке залучення наукового та експертного складу, суспшьства загалом до обговорення проблеми, демократичний цившьний контроль за д!яльшстю правоохоронних оргашв з боку громадян та громадських оргашзацш.
Для здшснення такого реформування, на наш погляд, кнуе кшька основних положень та проблем, як! мають характер визначальних ! без виршення яких здшснення будь-якого реформування неможливе:
по-перше, реформа правоохоронно! системи е передумовою будь яких шших реформ в УКРАШ;
по-друге: реформи у правоохоронних органах повинш координуватись та штегруватись з ввдомчими планами та програмами.
Правоохоронна д!яльшсть е поняттям багатовишрним ! е багато мшстерств та ввдомств, як! мають завдання у цш сфер!, а також повинен бути послвдовний розподш повноважень, кр!м того, е
197
дiлянки де ввдповвдальшсть накладаеться. Якщо це робиться послвдовно, економiчно та доцшьно, системно, то це вимагае доволi потужного координацiйного механизму;
по-трете, завдання реформування полягае у тому, щоб була вiдповiднiсть мiж завданнями та функщями, з одного боку, структурою та людьми, - з шшого, та ресурсним забезпеченням, - з третього. Для того, щоб встановити ввдповвдальшсть, необхiдно здiйснити належне ресурсне забезпечення, без такого забезпечення - це аматорство та безввдповвдальшсть.
Сьогодш е дефiцит ресурсiв та нагальш потреби у реформi. Тому держава повинна встановити, що е нагальним, що необхiдним i що бажаним. Те що е бажане, можна здшснити протягом тривалого промiжку часу, що необхщне - у середньостроковш перспективi, i що нагальне -термiново. Тобто встановити часовi прюритети реформи.
Крiм того, е проблеми, яю мало обговорюються в Укра!ш, але були визначеннi деякими закордонними експертами: це проблема украшсько! законодавчо! культури пострадянського типу.
Ця проблема полягае у надмiрному нормативному закршленш дiяльностi усiх без винятку оргашв i посадових осiб державно! влади. Нашим головним завданням у будь-якому реформаторствi е прийняття вiдповiдного нормативно-правового акта, який би на паперi урегулював iснуючi проблеми, а як щ норми дiятимуть у практичнш дiяльностi - це питання не прогнозуеться i не обговорюеться.
Якщо ми кажемо, що посади мiнiстрiв е поттичними, то повиннi зрозушти, що саме мшстри-полiтики повинт мати усi необхiднi повноваження для здшснення тих полiтичних крокiв, яю вони задекларували пiд час призначення на посаду. Тому для того, щоб здшснити реформи, реформатору необхщно мати ввдповщт повноваження. А це не завжди можливо, з огляду на нашу Конститущю та правову систему загалом та конфл^тсть окремих законодавчих актiв мiж собою зокрема.
Друга проблема - це проблема робочо! культури кожного правоохоронного органу. Дуже просто змшити полiтику або яюсь нормативних документiв, але непросто змшити робочу культуру силового мiнiстерства. Тут постае питання щодо можливоста суспшьства знати, якi рiшення приймаються в мшстерств^ ким це рiшення прийняте i якi наслiдки прийняття цих рiшень.
Кр1м того, дуже важко провести реформування з людьми, яю не навчет правовiй культурi, яю е байдужими або ворожими до реформ. Тому одним iз завдань влади е створення критично! маси нових бюрокрапв, яю е прихильниками реформи i яю знають, для чого цю реформу необхвдно проводити.
I третя проблема - це юнування корупцп в правоохоронних органах. Корупщю перемогти неможливо, але можливо створити таку ситуащю, в яюй вiдпадае потреба у корупцiйних дiяннях.
Крiм того, необхiдно змiнити ввдносини у площинi суспiльство-держава у цш сферi, а саме: демонополiзувати право держави на право едино! думки у сферi безпеки та оборони.
На наш погляд, концепщя або стратепя, яка буде вироблена, повинна знайти свое широке висвггаення у ЗМ! та обговорена у наукових та експертних колах. Наслiдки реформування повинш бути пiдпорядкованi загальнiй мета, яка мае бути прозорою та зрозумшою для громадян кра!ни. Можливо за загальну мету можна визначити: перетворення правоохоронних оргашв з механизму переслвдування та репресш на мехашзм захисту та вiдновлення порушених прав громадян, ввдродження довiри до них, як до головного правозахисного елементу держави, л^вдащя або зменшення в них рiвня корупцil.
Тодi як суто функцюнальними цiлями можна визначити: л^вдащю дублювання функцiй рiзними правоохоронними органами, побудову системи за европейськими стандартами органiзацil та ефективностi.
Змша системи, яка iснуе сьогоднi, вимагае системного всебiчного доцiльно-обгрунтованого пiдходу з боку держави. Для виршення проблем реформатори повинш поставити перед собою тактичш завдання:
1. Боротьба з корупщею всередиш органiв.
2. Наближення правоохоронно! дiяльностi до потреб громадян i конкретних поселенських спiльнот - райони в мктах, мiста, райони.
3. Шдвищення пiдзвiтностi громадянам.
4. Шдвищення рiвня довiри громадян до правоохоронних оргашв.
198
5. Усунення негативних наслiдкiв правоохоронно1 дiяльностi: незаконного насильства, фабри-кацп справ, корупцп i здирництва.
6. Усунення внутршшх системних бар'ерiв при реестрацп злочинiв.
7. Перенесення центру уваги на переслвдування найбiльш суспiльно-небезпечних дiянь.
8. Максимальне усунення правоохоронних оргашв вiд бiзнесу.
9. Пiдвищення ефективност роботи з охорони громадського порядку i боротьби iз злочиннiстю.
10. Законшсть методiв ведення оперативно1 роботи i слiдства повинна забезпечуватися взаемним контролем правоохоронних органiв один за одним.
11. За сшвробгшиками правоохоронних оргашв визнаеться право добросовкно! помилки. Стимули до приховування таких фактш повиннi бути усуненi.
12. Створення незалежних джерел вiдомостей про рiвень злочинностi та активностi правоохоронних оргашв.
Ключова умова реформи полягае у ввдсутност додаткових фiнансових витрат. Ум новоутворенi органи та шдроздши повиннi створюватися з опорою на матерiальну базу лiквiдованих пiдроздiлiв. Шдвищення зарплат та матерiального забезпечення плануеться лише за рахунок урiзання шших видаткiв i скорочення чисельностi. Передача функцш на мiсцевий рiвень здшснюеться разом з фiнансуванням. Однак перед скороченням штату варто згадати досввд Грузи.
У виданнi Свiтового банку "Боротьба з корупцiею у сферi державних послуг. Хронiка реформ у Грузи" наводиться ефективний досвiд ще! кра!ни [4]. У Тбiлiсi тсля масових скорочень у Мiнiстерствi внутршшх справ Грузи на вакантнi посади набирали найкращих випускникiв ВНЗ, яю швидко вчилися. Зарплату пiдвищили за рахунок скорочення штату. Полщейсью ввддшки були забезпеченнi вiдеокамерами, якi фжсували дiяльнiсть нових спiвробiтникiв.
Це дозволило реформаторам компенсувати чисельнiсть пращвниюв ефектившстю. Зараз штат МВС становить 261 тис. омб, включаючи 33 тис. вшськовослужбовщв та спiвробiтникiв внутрiшнiх вшськ, 11,4 тис. курсанпв ВНЗ, ум допомiжнi служби разом з цившьними пращвниками.
За даними Держстату, у 2013 рощ в Украш проживало 45 439 800 омб. Отже, на 100 тис. населення припадае 574 пращвники МВС. За даними 1ПП, максимальною нормою в кра!нах Центрально! та Схвдно! Свропи вважаеться 450 полщейських. Тобто Украш треба скоротити штат МВС до 204,4 тис. омб.
У 2014 рощ на одного мшщюнера закладено 57,8 тис. грн. Скоротивши МВС на 56 600 омб, можна вившьнити на збшьшення оплати пращ 3,271 млрд. грн.
Дослвдники 1ПП пропонують непрофшьш функцп i пiдроздiли правоохоронних структур передати профшьним вiдомствам. Скасувати ввддшення з боротьби з економiчною злочиннiстю через систематичний тиск на бiзнес.
Охороннi пiдроздiли скасувати через наявшсть подiбних на ринку. Видачу прав передати цившьним вiдомствам. Наприклад, уряд Грузи запровадив сервкш центри з видачi водiйських прав та реестрацп транспортних засобiв. Основну увагу було придiлено швидкостi та ввiчливостi спiвробiтникiв нових центрiв.
Як наслвдок, збiльшилися продажi на ринку вживаних автомобiлiв. У 2011 роцi уряд Грузи скасував вимогу щодо обов'язково! наявност водiйських прав пiд час керування. Патрульна мiлiцiя на мкщ перевiряла iнформацiю про права, вводячи особиста даш водiя до комп'ютера. Зник ринок шдроблених прав.
Справи щодо корупцп та порушень у правоохоронних органах слвд передати на розгляд новоствореному органу з розслвдувань посадових злочишв.
До слова, Сшгапур та Гонконг, яю стали тонерами у створенш антикорупцiйних бюро, у 2013 рощ за шдексом сприйняття корупцil впливово! мiжнародноl органiзацil Transparency International посши п'яту та п'ятнадцяту сходинки вiдповiдно. Укра!на - на 144 мкщ.
Внутрiшнi вiйська варто передати до Мшстерства оборони. Для Укра!ни це особливо актуально, бо ще не забулася братовбивча боротьба у цент^ Киева, коли екс-керiвник МВС Захарченко нацькував на громадян озброенi внутрiшнi вiйська.
199
Особливу увагу по^бно звернути на пропозицп IПП щодо створення трьох рiвнiв полщп: мунщипально!, репонально! та центрально!. Мунщипальна полiцiя вiдповiдае за тдтримання громадського порядку на пiдвiдомчiй територп, реагуе на звернення населення, рееструе !х i залучае полiцiю вищих рiвнiв.
Вiдповiдно, на мунiципальний рiвень передаються патрульнi служби, служби дшьничних та черговi частини. Фiнансування, яке надходило з центру, передаеться мкцевим радам.
ГПП пропонуе, щоб голова мунщипально! полщп призначався органом мкцевого самоврядування. Хоча можна згадати американський досввд iнституту "шерифiв", коли шефа полщп обирають громади.
Якщо до мунщипально! полщп надшшов сигнал про неважкий злочин чи злочин середньо! тяжкоста, такими справами займаеться репональна полiцiя.
Регулювання дорожнього руху на уЫх трасах у межах репону також в компетенцп репонально! полщп. Центр не втручаеться. Так можна розiрвати ланцюг хабарiв, якi рашше стiкалися з найвiддаленiших районiв до Киева.
До компетенцп полщп центрального рiвня входять розслiдування тяжких та особливо тяжких злочишв на усш територп кра!ни, боротьба з мiжнародною, мiжрегiональною та органiзованою злочиннiстю. Для виконання таких функцiй створюються шдроздши центрально! полщп на регiональному та мкцевому рiвнях.
Особливу увагу тд час реформування треба придiлити системi оцiнки та контролю дiяльностi правоохоронних органiв. Кiлькiсть припинених кримiнальних проваджень у ходi слiдства з шщативи слiдчого чи прокурора та виправдувальний вирок у судi не повинш сприйматися керiвництвом як негативнi показники для полщп, слвдчого чи прокурора. Негативним показником повинна бути кшьюсть обгрунтованих скарг на протиправнi ди правоохоронних органiв.
Треба поступово розвантажити прокуратуру вiд функцiй загального нагляду, щоб тдвищити якiсть нагляду за дiяльнiстю полщп, а також тдтримку державного обвинувачення в судi.
Мiнiмiзувати бюрократичне навантаження через чiткий перелж звiтiв для статистики та керiвництва. Заборонити будь-якi додатковi звiти. До слова, паперовий документооб^ у структурi правоохоронних органiв необхiдно замiнити на електронний. Видатки укра!нських силовикiв на патр вражають. Як приклад, у прокуратурi одше! з областей для нормально! роботи по^бно було канцелярп на 1,01 млн. грн, з яких 401 тис. грн - на патр та бланки.
Паралельно МВС повинно працювати над iмiджем. Як сказав батько полщейсько! реформи у Грузп Вано Мерабiшвiлi, змшити ставлення до полщп дуже просто: по^бно змiнити ставлення полщп до громадян. Правоохоронцi повиннi брати до уваги оцшку !х дiяльностi правозахисними органiзацiями та соцiологiчними службами. Громадська думка повинна стати чинником ефективноста роботи. Керiвництво правоохоронних органiв повинно залучати до вiдкритих дискусiй громадських експертiв та спецiалiстiв.
Загалом суспшьство повинно окреслювати курс дiяльностi правоохоронцям. IПП пропонуе запровадити революцiйне положення, за яким правоохоронець повинен публiчно вибачитися перед людиною, яку незаконно ув'язнили. Крiм вибачення, передбачаеться грошова компенсацiя з бюджету.
Правоохороннi органи повинш налагодити збiр статистики окремим органом задля об'ективноста даних. Рядових сшвробгшиюв слiд позбавити можливостi викривляти статистику. В Украш таку функцiю виконуе ГПУ. Для новоствореного Сдиного реестру досудових розслiдувань, який веде прокуратура, створили управлшня статистики Генпрокуратури. Очевидно, що для ефективного збору статистики треба впровадити офщшний електронний документообт
У останнi роки режим посилював вплив полiцейськоl держави на суспшьство. Правоохоронна система хрошчно хвора i потребуе докорiнних змiн. Проста замша прiзвищ та облич неприпустима, дiяти треба негайно.
Перевага наведено! концепцп полягае у вiдсутностi додаткових фшансових витрат. Скорочення персоналу та електронний документооб^ вивiльнять додатковi кошти. В Украш е
200
тисяч! випускниюв-юристав, як! б за справедливу оплату та сощальт гарант!! з ентуз!азмом приступили до виконання нових обов'язюв.
Боротьба з корупщею та конфюкащя майна у корупщонер!в швидко наповнить бюджет. Прозор! тендери забезпечать правоохоронщв найкращим спорядженням. Ввдкрилсть у вщдшах можна оргашзувати за допомогою ввдеокамер, як! за 1 млрд. грн придбали на вибори у 2012 рощ. Ввдеоспостереження можна вивести онлайн.
Висновки. Порушення прав людини, що тривали десятир!ччями, виростили цшу плеяду правозахисниюв, як! радо долучаться до перевантаження правоохоронних оргашв. Контроль мкцевих громад над мЫщею створить умови для плвдно! сшвпращ м!ж правоохоронцями та громадянами. Дшьничних будуть знати в обличчя.
Однак, приступаючи до реформи, потр!бно пам'ятати: неможливо провести реформу МВС, не зачепивши прокуратуру чи СБУ. Паралельно повинш розпочатися реформи суд!в, державно! служби та фккальних оргашв.
1. Про мтщю: закон Украти вiд 20.12.1990 р. // Вiдомостi ВерховноI Ради УРСР (ВВР). — 1991. — № 4. — Ст. 20. 2. Про державний захист пращвниюв суду i правоохоронних оргатв: закон Укрални вiд 23.12.1993 р. //Вiдомостi ВерховноI Ради УРСР (ВВР). — 1994. — № 11. — Ст. 50. 3. Про план заходiв з виконання обов 'язюв та зобов 'язань Украти, що випливають з и членства у Радi Свропи": Указ Президента Украти вiд 12 Ычня 2011 року № 24/2011. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/12867.html. 4. Боротьба з корупщею у сферi державних послуг: Хротка реформ у Грузи. — Видання Свтового банку. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://siteresources.worldbank.org/INTGEORGIA/ Resources/Georgia_Book_Ukranian.pdf. 5. Реформування системи правоохоронних оргатв Украти та мiжнародний досвiд трансформаци полщп в кратах ЦентральноI та Схiдноi Свропи: матер. Мiжнар. "круглого столу" (м. Кшв, 14 жовт. 2005 р.) / Нац. т.-т пробл. мiжнар. безпеки при Радi нац. безпеки i оброни Украти; за заг. ред. О. С. Бодрука. — К.: Н1ПМБ, 2006. — 190 с. 6. Хальота А. Методи дiяльностi оргатв внутрштх справ по забезпеченню реалiзацii прав людини // Право Украти. — 2001. — №5. — С. 43—47.
201
