CC BY
16
Вiдновлення Грунтового та рослинного покриву на порушених терито-рiях потребуе подальших науково-практичних дослгджень та значних еконо-мiчних витрат i капiталовкладень, особливо в районах ведення гнтенсивних ге-ологорозвгдувальних робiт, вiдкритих i пiдземних розроблень покладiв корис-них копалин, значного антропогенного навантаження на природнг екосистеми.
Проведення ефективних фгтомелюративних та рекультивацгйних захо-дiв на порушених територiях дасть змогу вiдновити i оптимiзувати порушену екосистему, створити сприятливi умови проживання людини та сприятиме сталому розвитку територiй краши.
Л1тература
1. Геник Я.В. Рекультиващя: ощнка та розрахунок робгг / Я.В. Геник, А.П. Дида. -ЛьвГв : Вид-во "Вщродження", 1998. - 46 с.
2. Кучерявий В.П. Рекультиващя та фггомелюращя / В.П. Кучерявий, Я.В. Геник, А.П. Дида, М.М. Колодко. - ЛьвГв : Вид-во "ГАФСА", 2006. - 116 с.
3. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - ЛьвГв : Вид-во "Свгг", 2003. -
540 с.
4. Статистичний щор1чник УкраТни за 2007 рш / Держкомстат Украши / за ред. О.Г. Осауленка / вщп. за вип. П.П. Забродський. - К. : Вид-в о "Консультант", 2008. - 572 с.
УДК 581.47.1.2 Ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий, канд. бюл. наук -
НДП "Софивка НАН Украти
ПРИЧИНИ ВСИХАННЯ НАСАДЖЕНЬ PICEA ABIES L. У НАЦЮНАЛЬНОМУ ДЕНДРОЛОГ1ЧНОМУ ПАРКУ "СОФИВКА" В 2004-2008 РОКАХ
Наведено даш щодо причин всихання насаджень ялини. Встановлено, що вси-хання рослин ялини, берези та ш. порщ у Нащональному дендролопчному парку "Софивка" НАН Украши вщбуваеться в контексп загального всихання бореальних л1с1в, що спостер1гаеться внаслщок глобальних кл1матичних зм1н. Встановлено, що всихання рослин ялини европейсько'1 та шших пор1д у Нац1ональному дендролопчному парку "Софивка" знаходяться в контексп загального всихання бореальних ль с1в, як1 спостер1гаються внасл1док глобальних кл1матичних зм1н. Ураження дерев ялини збудниками хвороб та пошкодження шкщниками е вторинним явищем, спри-чиненим ослабленням Гмунно! системи досл1джуваних особин.
Ключов1 слова: ялина, глобальш кл1матичш зм1ни, посуха, гриби.
Senior research officer V.M. Grabovyi - NDP "Sofyivka" of the NAS of Ukraine
Causes of withering Picea abies L. planting in National Dendrology Park of "Sofyivka" in 2004-2008 years
Data's in relation to the causes of withering planting a fir-tree lead. It is set, that withering the fir-tree plants, birch's and etc. of breeds in the National Dendrology Park of "Sofyivka" of the NAS of Ukraine are in the context of general withering of boreal forests, that is kept an eye on as a result of the global climate changes. It is set that withering of plants of fir-tree European and other breeds in the National dendrology park "Sofiivka" are in the context of the general withering of the boreal forests which are observed as a result of global climatic changes. A defeat of trees of fir-tree the exciters of illnesses and damage wreckers is by the second phenomenon, caused weakening of the immune system of the probed individuals.
Keywords: fir-tree, global climate changes, drought, mushrooms.
Вступ. Результати експериментальних спостережень i MaTepiara пале-огeогpaфiчних peконстpукцiй свiдчaть, що кшмат Зeмлi як планети змь нюеться, i цi змiни супроводжуються негативними наслщками для умов юну-вання як рослинного так i тваринного св^у [4].
Останшми роками у Подшьсько-Придншровському краю Лicоcтeповоï зони Украши дeдaлi чacтiшe спостер^аеться явище всихання ялинових наса-джень. Подiбнi явища за останне дecятилiття спостер^алися i в iнших части-нах св^у. Так, у Бpитaнcькiй Колумби [11] площi ялинових лiciв, що всиха-ють зросли до 8,5 млн га; у Польшд - понад 200 тис. га [14, 17, 18]. У Роси в останш 20 роюв щоpiчно всихае близько 300 тис. га хвойних лiciв. Значна роль у переб^у цих процешв вiдводитьcя опенькам осштм (Armillariella mella (Fr.et Vahl.) Karst.), коpeнeвiй гyбцi (Fomitopsis annosa, Heterobasidion anno-sum (Fr.) Bref.) та ш грибам, що негативно впливають на життездатшсть хвойних рослин. Динамжа всихання лiciв евpопeйcькоï частини Роси мае пев-ну цикшчшсть пов'язану з клiмaтичними aномaлiями [3]. У США, Канад^ Бь лорус та багатьох кpaïнaх Зaхiдноï Свропи за оcтaннi 20 pокiв всохли значш площi (мiльйони гeктapiв): хвойних, березових, в'язових, дубових, ясеневих та шших лiciв [10-13, 16]. Варто зазначити, що в уЫх районах всихання лiciв се-редня зимова температура за останне cтоpiччя шдвищилась на 2-4 °С [3, 11].
Мета дослщження полягала у з'ясуванш причин всихання насаджень ялини звичaйноï (Picea abies L.) у Нащональному дeндpологiчномy парку мСофiïвкaм НАН Украши.
Матерiали i методи. Об'ектами нашого доcлiджeння були icнyючi у Нащональному дендролопчному парку мСофiïвкaм НАН Украши насадження ялини звичайно1'. Для з'ясування причин виникнення пpоцeciв всихання окре-мих особин Picea abies обстежено стан ix коренево!" системи, тканин стовбу-piв та здiйcнeно аналггичне узагальнення клiмaтичниx змiн в регют за пepiод доcлiджeння.
Результати дослщження. Зпдно з сучасним фiзико-гeогpaфiчним ра-йонуванням, Нaцiонaльний дeндpологiчний парк "Софивка" розташований в Умaнcько-Мaнькiвcькомy paйонi, Центральнопридншровсько1' височинно1' облacтi, Подiльcько-Пpиднiпpовcького краю Люостепово1' зони Украши [8]. Клiмaт району загалом континентальний. На його формування ютотно впли-вае гeогpaфiчнe положення територи. Вiн виpiзняетьcя також мюцевими осо-бливостями, якi зyмовлeнi протяжшстю територи з пiвночi на швдень та iз заходу на схщ, основними напрямками руху атмосферних мас, характером рельефу, вщ якого залежить кiлькicть cонячноï paдiaцiï, циpкyляцiя атмосфери, pозподiл опaдiв тощо [2].
За даними Умаясь^ гiдpомeтeоpологiчноï станци (табл.), яка розта-шована на територи Уманського державного аграрного ушверситету (висота н.р.м. 215 м) i межуе безпосередньо з Нащональним дендролопчним парком "Софивка", середня бaгaтоpiчнa (1889-2008) температура повiтpя становить 7,3 °С, нaйxолоднiшого мicяця - Ычня -4,4°С морозу. Нaйcпeкотнiшим мюя-цем е липень, середня температура якого становить +19,7 °С. Шд час прохо-дження арктичних мас школи зимова температура знижуеться до -30...-35 °С (1929, 1945, 1972 pp.).
Максимальна температура спостер^аеться в липнi або серпш. Так, у серпнi 1964 р. вона доходила до 38 °С [2]. Рiчна кiлькiсть опадiв змшюеться вiд 400 до 700 мм. Найменшу кiлькiсть опадiв було вщзначено у 1946 р. -339 мм, а найбшьшу у 1998 р. - 1184,5 мм. Дшв з опадами бувае до 139 на рш. Опади протягом року розподшяються нерiвномiрно.
Табл. Метеорологiчнiумови району стацюнарного до^дження за даними _Уманськенметеостанци за 2004-2008 рр._
Роки М1сящ За р1к
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Середньомшячна температура пов1тря
2004 -4,3 -2,6 3,7 8,9 13,2 17,1 19,9 19,2 13,6 9,1 3,4 0,4 8,5
2005 -0,3 -4,9 -1,0 9,8 15,4 17,6 20,4 20,0 15,4 8,7 2,1 -0,3 8,5
2006 -8,0 -5,9 0,5 9,1 14,3 17,8 20,2 20,2 15,1 9,3 3,6 -2,1 7,8
2007 2,0 -2,9 5,5 8,5 18,7 20,9 23,0 21,4 14,8 9,1 0,6 -1,0 10,1
2008 -3,1 0,4 4,6 10,0 13,8 18,6 21,1 21,6 13,4 9,3 3,8 -0,4 9,4
18892008 -4,4 -4,1 0,2 7,5 14,4 15,1 19,7 18,6 13,8 7,7 1,4 -3,2 7,3
Опади, мм
2004 65,0 52,2 10,1 12,0 24,2 30,0 96,7 123,9 74,8 27,5 64,1 17,8 598,3
2005 46,8 68,1 36,3 58,1 57,5 66,9 56,3 62,5 2,6 43,6 39,9 73,1 611,7
2006 20,2 38,6 84,6 42,6 48,6 46,5 40,8 49,7 46,0 44,8 23,2 10,7 496,0
2007 36,8 36,1 12,8 10,0 6,5 35,3 28,3 109,4 33,1 13,2 64,6 29,8 415,9
2008 17,9 8,5 49,6 54,5 33,7 51,2 44,7 27,3 126,8 17,0 33,0 51,0 515,2
18892008 40 38 33 44 46 75 81 55 40 32 42 48 633
Волопсть повиря, %
2004 90 87 77 59 66 64 73 69 72 82 87 78 77
2005 84 87 73 65 68 73 71 73 69 78 87 88 76
2006 81 85 82 68 63 72 69 69 72 84 90 89 77
2007 82 85 71 57 57 63 58 71 75 80 86 93 73
2008 85 70 77 78 72 70 63 59 79 70 85 91 75
18892008 88 87 83 73 66 71 72 68 72 80 89 91 78
Багаторiчнi дат свiдчать про те, що найбшьша кшьюсть атмосферних опадiв (37,7 %) припадае на лггнш перiод, а в решту пiр року розподiляеться майже порiвну. За вегетацiйний перiод випадае близько 60 % рiчних опадiв. За багаторiчними даними, стiйкий перехщ середньодобово! температури через 5 °С настае в першiй декадi квiтня, а у третiй декадi - через 10 °С. Перюд iз середньодобовою температурою понад 10 °С в середньому тривае 160-165 дшв. Тривалють сонячного свiтiння за рж - 840 годин, за вегета-цiйний перiод - 460-520 год. Сума середньодобових температур вище 0 °С -3155, вище 5 °С - 3040 i вище 10 °С - 2710.
Середня дата першого осiннього приморозку в повг^ - 3 жовтня, а останнього весняного - 26 квггня. Найрашший осiннiй приморозок зафжсо-вано у 1896 р. - 9 вересня, а найшзшший весняний - у 1909 р. - 25 травня [2]. Вегетацшний перюд бшьшост рослин розпочинаеться 4-8 квггня тд час переходу середньодобових температур через +5°С. Загальна тривалють вегета-
цшного пергоду становить 200-212 днгв. Перiод активно1 вегетацiï рослин тривае 160-165 дшв.
Зима м'яка. Постiйний снiговий покрив створюеться в середньому 10-25 грудня, його тривалгсть - 65-120 дшв, товщина - 10-20 см. Часто пгсля морозiв спостерiгаеться вiдлига, снгговий покрив нестiйкий. Промерзання грунту починаеться в першгй декадi грудня. Середня глибина промерзання становить 75-80 см, хоча i були випадки промерзання на глибину до 120 см (зима 1955-1956 рр.).
Середня багаторiчна вологгсть повгтря становить 76 %, максимум ïï припадае на листопад-грудень (87-88 %), а мiнiмум - на травень-липень (64-66 %). Для отримання чiткiшого уявлення про особливостг клiматичних показникiв у роки проведення дослщження наводимо вiдхилення цих показ-никiв вiд середнiх багаторiчних даних (рис. 1, 2).
У 2004-2008 рр. у регюш дослщження спостерггали: пщвищений тем-пературний фон, недостатню кiлькiсть опадiв, сильну атмосферну i грунтову посуху, яка проявлялася здебгльшого у березнi-червнi 2004 р.; вереснг 2005 р.; червнi-липнi 2006 р.; березш-липш i вереснi-жовтнi 2007 р. та помгр-ну посуху в травш-серпш 2008 р., а також аномально холодну зиму 2005-2006 рр. та аномально теплу зиму 2006-2007 рр.
Першим, негативним для росту i розвитку ялини, клгматичним фактором у роки здгйснення дослщження була весняна посуха, яка вплинула на iмунну систему рослин, що ростуть у Нащональному дендролопчному парку "Софивка". Однак липневi й серпневi дощг частково компенсували брак воло-ги i рослини змогли вгдновити звичний для них ритм життедiяльностi. По-сушливий вересень 2005 р. не дав змоги рослинам пщготуватися до сувороï зими 2005-2006 рр., що призвело до значних морозних ушкоджень деревних рослин. Так, на стовбурах: Picea abies L., Carpinus betulus L., Platanus acerifo-lia (Ait.) Willd., Betula pendula Roth. та багатьох шших рослин з'явилися мо-розявини. Понаднормова глибина промерзання грунту спричинила порушен-ня симбготичних зв'язкгв корисноï мгкоризи i кореневоï системи хвойних рослин, а також ïï пгдмерзання та подальше пгдгнивання. Червнево-липнева посуха 2006 р. внесла свою частку у зниження толерантностг рослин.
Аномально-тепла зима 2006-2007 рр. також завдала вели^ шкоди деревам. У сгчнг 2007 р. в Уманг середня температура повгтря за мгсяць стано-вила 2,0 °С тепла, що на 8 °С вище клiматичноï норми. Максимальна температура повггря, 19.01, пщвищувалась до 11 °С тепла. Упродовж 25 дiб се-редньодобова температура повгтря була позитивною. Склалися щеальш умо-ви для розвитку умовно-патогенних грунтових грибгв. Частина рослин почала виходити зг стану глибокого спокою.
Найбiльшоï шкоди деревним рослинам завдали атмосферна i грунтова посухи, що спостерггалися у 2007 р. Внаслгдок впливу комплексу негативних клгматичних чинникгв останнгх п'яти рокгв у Нащональному дендролопчному парку "Софивка" у 2008 р. вгдбулося всихання великих масивгв ялини зви-чайноï (Picea abies L.) - понад 350 особин вгком вгд 10 до 40 рокгв; берези бо-родавчастоï (Betula pendula Roth.) - 25 особин 20-40-ргчного вгку, окремих дерев сосни звичайноï (Pinus sylvéstris L.), ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.), дуба звичайного (Quércus robur L.) та гн.
Рис. 1. Вiдxилeння середньодобово'1' meMnepamypu повтря у роки здшснення
дослiджeння вiд багаторiчниx даних
Температура, С
м I и М М
0Ц101Л0<-Л0ич
ЪоЪЪЪЪЪо
и
к
о а
к И Й
н —
к» о о чо
I
03
чо к»
На переконання фахiвцiв, пiдвищення середньорiчноi температури на 2-3°С е вагомим чинником, що негативно впливае на стан рослин у люових насадженнях. Аномально теплi зими сприяють розвитку грунтових умовно-патогенних грибiв, здатних утворювати мжоризу з кореневою системою де-ревних рослин, а також розвитку бактерш та шюдниюв [11-13, 14, 15]. Серед умовно-патогенних грибiв, що живуть у грунт i е невщ'емними компонентами бiогеоценозу, здатнiсть утворювати мжоризу з хвойними рослинами ма-ють гриби Alternaria tenuis, Botrytis cinerea, Cladosporium herbarum, за певних умов таю мжоризи здатнi викликати захворювання рослин, що доведено се-рiею експериментiв Т. А. Бойко [1] з штучним зараженням насiння i сходiв ялини. Iнодi також трапляються так званi псевдомiкоризи, або несправжш мь коризи, якi утворюються унаслщок переходу грибiв-симбiонтiв до паразитич-ного способу юнування на корiннi. Несправжня мжориза може сформуватися за несприятливих для деревних рослин умов, зокрема за вщсутност промер-зання грунту, вологи, або в перюд, коли гриби, що утворюють справжню мь коризу, перебувають у станi анабюзу, чи за !х вiдсутностi. Несправжш мшо-ризи з хвойними та багатьма листяними рослинами можуть утворювати також гриби роду (Trichoderma ssp.) [7, 11, 16].
Отже, непромерзання грунту сприяло продовженню процеЫв життедь яльност грунтових факультативних грибiв-паразитiв, що здатш до симбiозу з кореневою системою хвойних рослин. Розкопування та обстеження коренево! системи дало можливють зафжсувати зони li ураження (рис. 3)
На коренях 40^чних особин Picea abies, що всохли в 2004-2008 рр. у Нацюнальному дендролопчному парку "Софивка" НАН Укра'ни, плодових тiл кореневих губок або шших гpибiв не виявлено. Однак спостережено фiзi-ологiчне ураження коренево! системи до глибини 0,5-0,75 м, спричинене грунтовою посухою та безморозною зимою. На центральних коренях, нижче вщ зони засмолення, виявлено гнил^ якi е результатом грунтово! посухи, непромерзання грунту у зимовий перюд та впливом псевдомшориз.
Поперечш та повздовжш pозpiзи стовбуpiв дослщжуваних особин Picea abies свщчать, що в 1'хнш нижнiй частиш утворюеться зона смоляно! ем-боли судин, що спричиняе порушення висхщно! течи води.
зона впливу грунтовоТпосухи
Рис. 3. Зони ураження кореневог системи Picea abies
На практищ першопричиною всихання Picea abies школи помилково називають: захворювання, спричиненi паразитичними грибами, бактерiями або шкiдниками. Однак це не зовЫм так, першопричиною е послаблення iMy-нно! системи рослинного оргашзму, спричинено! тим чи шшим негативним чинником (температурою пов^я, недостатньою кiлькiстю вологи, тривалю-тю свiтлового дня та iн), або шшою стресовою ситуацiею [10-12]. Цю ж думку висловив С. С. Лавринович [6] вивчаючи причини випадання деревних по-рiд у дендропарку "Тростянець". У 1963 р. у цьому дендропарку спосте-режено процес масового всихання ялини европейсько!, сосни звичайно!, бе-рези бородавчасто! та рiзних видiв в'яза, якi були сильно уражеш кореневими губками та шшими грибами. За даними П.М. Сержова [9], зима 1958-1959 рр. була значно теплшою нiж звичайно, середня температура пов^я на 3,2°С перевищувала норму, лiто 1959 р. було дуже спекотним i посушливим, максимальна температура повiтря була на рiвнi 34,4°С, а опадiв випало лише 54 % вщ норми. Отже, ситуацiя у дендропарку "Тростянець" в 1958-1963 рр. була дуже подiбною до сучасно! - у Нацюнальному дендрологiчному парку "Софивка". Нинi вже багато дослiдникiв [6-18] пов'язують всихання лiсiв i окремих дерев зi змiнами клiмату, а вторинними негативними чинниками, як супроводять цi процеси, вважають ураження бактерюзом, iржею, кореневими губками, трутовиками, трахеомжозами та шкiдниками лiсових культур.
Висновок. Наведет дат свщчать, що всихання рослин ялини европейсько! та шших порiд у Нацiональному дендролопчному парку "Софивка" НАН Укра!ни знаходяться в контекст загального всихання бореальних лiсiв, що спостерiгаеться внаслiдок глобальних клiматичних змiн. Ураження дерев ялини збудниками хвороб та пошкодження шюдниками е вторинним явищем, спричиненим ослабленням iмунно! системи дослiджуваних особин.
Лггература
1. Бойко Т.А. Особенности микоризообразования и роста сеянцев хвойных пород в лесных питомниках пермского края : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук. - Пермь : ИПЦ Пермской государственной сельскохозяйственной академии им. акад. Д.Н. Прянишникова, 2006. - 17 с.
2. Грабовий В.М. Платан (Platanus L.) у правобережному Люостепу Укра!ни / В.М. Грабовий. - Умань : Вид-во "УВПП", 2007. - 218 с.
3. Жигунов А.В. Массовое усыхание лесов на Северо-Западе России / Жигунов А.В., Семакова Т.А., Шабунин Д. А. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rosleshoz.gov.ru /activity/pathology/stat /1/massovoe_usyhanie_lesov.pdf.
4. Кл1мат УкраТни / за ред. В.М. Лшшського, В. А. Дячука, В.М. Бабiченко. - К. : Вид-во "Раевського", 2003. - 343 с.
5. Лавринович С.С. До питання про причини випадання деревних порщ у дендропарку тростянець // 1нтродукщя та аклiматизацiя рослин. - К. : Вид-во АН УРСР, 1966. - С. 220-225.
6. Леонтьев С.Ю. Факторы, приводящие к ослаблению и усыханию хвойных насаждений европейской части России, и рекомендации по повышению устойчивости древостоев // Сборник научных трудов. - М. : Изд-во МГУП, 2004. - С. 54-60.
7. Лесная энциклопедия. - в 2-х т. - Т. 2 / гл. ред. Воробьев Г.И., Редько Л.И., Ану-чин Н.А., Атрохин В.Г., Виноградов В.Н. и др. - М. : Изд-во "Сов. энциклопедия", 1986. -631 с.
8. Нащональний атлас УкраТни / НАН Укра!ни. - К. : Вид-во "Наука", 2008. - 440 с.
9. Сержов П.М. Погодш умови та вплив на рослини в ЦРБС АН УРСР // 1нтродукщя та акшматизащя рослин. - К. : Вид-во АН УРСР, 1966. - С. 201-211.
10. Федоров Н.И. Причинно-следственные связи массового усыхания ельников Беларуси в 1993-1998 годы / Н.И. Федоров, В.В. Сарнацкий // Лес XXI века : тез. докл. межд. практ. конф. - Брянск 20-24 окт. 2005 г. - Брянск : Изд-во "БГТУ", 2005. - С. 58.
11. Canada's forest inventory 2001-2006. Power, K.; Gillis, M.D. Natural Resources Canada, Canadian Forest Service, Pacific Forestry Centre, Victoria, British Columbia. Information Report BC-X-408E. - 100 p.
12. Dischuk N.G. Phytopathology state of coniferous and deciduous trees of the central botanical garden NAS of Belarus // Proceedings of 9th International Conference of Horticulture, September 3th- 6th 2001 Lednice, Czech Republic, ISBN 80-7157-524-0. - Vol. 3. - PP. 644-646.
13. Fungi Isolated from Decomposing Conifer Litter, by John W. Brandsberg, 1969 Mycolo-gical Society of America. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.jstor.org /pss/375129.
14. Grodzki W. Preface / W. Grodzki, T. Oszako // Current problems of forest protection in spruce stands under conversion. - Warsaw : Forest Research Institute, 2006. - PP. 4-6.
15. Holusa J. The phytopathological and entomological aspects of the health of mountain Norway spruce stands in the Czech Republic / J. Holusa, J. Liska, P. Kapitola, V. Peskova, F. Sou-kup // Current problems of forest protection in spruce stands under conversion. - Warsaw : Forest Research Institute, 2006. - PP. 85-92.
16. Koltay А. Health condition of Hungarian pine forests / А. Koltay // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe, Proceedings from the IUFRo WP 7.03.10 Workshop, Ustron - Jaszowiec (Poland), April 21-24, 1998. - С. 133-137.
17. Leontovyc R. The role of fungal pathogens in the premature decay of Norway spruce stands in Slovakia / R. Leontovyc, A. Kunca // Current problems of forest protection in spruce stands under conversion. - Warsaw : Forest Research Institute, 2006. - PP. 79-84.
18. Sierota Z. Fungal diseases in last year's in Poland / Z. Sierota // Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe, Proceedings from the IUFRO WP 7.03.10 Workshop, Ustron-Jaszowiec (Poland), April 21-24, 1998. - PP. 153-155.
УДК 630.187:631.4 Acnip. С.Л. Копш -НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ДИНАМ1КУ ПЕРЕРОЗПОД1ЛУ ОРГАН1ЧНО1 РЕЧОВИНИ ТА ОКРЕМ1 Х1М1ЧН1 ЕЛЕМЕНТИ У ГРУНТОВОМУ ПРОФ1Л1 Д1БРОВ
Здшснено аналiз впливу рiзних систем рубань тд час зрщження другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного в умовах вологих грабових дiбров. Вста-новлено особливосп перерозпод^ гумусу та окремих хiмiчних елеменпв вздовж грунтового профшю за рiзноi штенсивносп антропогенного впливу. Визначено специ-фшу змши показника кислотност грунту тд впливом рiзноманiтних рубань. Вста-новлено, що внаслщок розрщження другого ярусу деревостану, сформованого з участю граба звичайного, рiзними системами головних рубань спостер^аеться тенденщя до зменшення кислотносп (рН сольове) грунту у верхшх горизонтах грунтового профшю до глибини 30.0 см.
Post-graduateS.L. Kopiy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Forestry measures influence is on dynamics of redistribution of organic metter and separate chemical elements in the ground type of oak forests
The analysis of influencing of the different systems of fellings is conducted, during the deck-house of the second tier, formed with participation of hornbeam, in the conditions of oak and hornbeam plantations. The features of redistribution of soil and separate chemical elements are set along the ground type at different intensity of the men influencing. Certainly specific of change of index of acidity of soil under act of the various fellings. It is set that as a result of dilution of the second tiers of wood state, hornbeam of ordinary formed with participation, the different systems of main deck-houses is a tendency to diminishing of acidity (рН salt) of soil in overhead horizons of the ground type to the depth 30.0 see.
