CC BY
33
Петрушка Т.О. Оценка эффективности ресурсного обеспечения производственно-хозяйственной деятельности промышленных предприятий
Проведен анализ механизма формирования эффекта и эффективности производственно-хозяйственной деятельности предприятия. Обоснован показатель оценки эффективности ресурсного обеспечения предприятия. Представлена последовательность диагностирования уровня ресурсного обеспечения деятельности предприятия. Предложено математическое выражение критерия выбора наилучшего варианта технологического изменения.
Ключевые слова: ресурсное обеспечение, эффект, эффективность, оценка, промышленное предприятие, диагностика, технологическое изменение.
Petrushka T.O. Assessment of effectiveness of resource support industrial and economic activities of industrial enterprises
The analysis of the mechanism of formation of the effect and efficiency of production and business enterprises. Valid indicators of evaluation of efficiency of resource maintenance company. Shows the sequence of diagnosing the level of resources of the company. The mathematical expression of the criterion of selecting the best of technological change.
Keywords: resource provision, effect, effectiveness, evaluation, enterprise, diagnostics and technological change.
УДК 339.726(81) Студ. О. О. Притула; асист. М.М. Чех - Львiвська КА
ПРИЧИНИ УСП1ШНОГО ВИР1ШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ЗОВШШНЬОГО БОРГУ В БРАЗИЛП (2002-2004 РОКИ)
Наведено причини, що призвели до швидко! акумуляцп зовшшнього боргу в Бразилп у 1990-11 роки, розкрито питання щодо очшування дефолту в Бразилп, подано динамшу та структуру зовшшнього боргу та дефщиту бюджету в Бразилп. Крiм цього, проаналiзовано внутршню та зовшшню пол^ику адмшютрацп президента Лули да Сшьви, реформи, що допомогли вийти кра!ш з боргово! кризи. На основi ем-шричного аналiзу дослщжено дieвiсть шструментсв вирiшення проблеми зовшшньо! заборгованосп.
Ключов1 слова: Лула да Сшьва, зовнiшнiй борг, дефiцит бюджету, дефолт.
Постановка проблеми. Проблема модершзаци економж 1 сощально! сфери кра!н Латинсько! Америки на початку нового тисячолггтя е важливим напрямом наукових дослщжень як за кордоном так 1 в Укра!ш. Адже йдеться про пошуки адекватних шлях1в входження 1 адаптацп кра!н, що розвиваються, до свггового ринку в умовах глобально! економжи, досягнення економ1чного зростання, але не за допомогою залучення кошт1в з-за кордону та не в збиток економ1чному, сощальному розвитку 1 внутршнш стабильность Тому досвщ економ1чних перетворень, зокрема, виршення проблеми зовшшнього боргу в Бразилп в роки адмшютрацп Л.1. Лули да Сшьви надзвичайно щкавий 1 ко-рисний для кра!н, зокрема й для Укра!ни 1 потребуе детальшшого вивчення.
Аналiз останнiх дослiджень i публшацш. Дослщжували питання зовшшньо! заборгованосп присвячена значна плеяда робгг заруб1жних (Г. Коста, К. Максвелл тощо) та вггчизняних (М. Абакумов, А. Бадов, В.М. Давидов, В. Кириченко, В.К. Ломакш, К.Л. Майдашк, Л.С. Окунева, О. Приходько, В. Редькш, К.С. Солоншко, В. А. Теперман, М. Череда, В.О. Шевчук, А. Штейн тощо) вчених. Проте бракуе емшрично! верифжаци чинниюв врегулювання проблеми.
Метою дослщження е аналiз особливостей моделi розвитку Бразили, яка склалася в перюд першо! адмшютраци Лули да Сшьви загалом, та статис-тичний анашз чинникiв подолання зовшшньо! заборгованостi зокрема.
Виклад основного матерiалу. Криза заборгованост призвела до сильно! залежностi Бразили вiд промислово розвинених краш. Щодо причин прискорено! акумуляци зовнiшнього боргу в Бразили висловлюють такi при-пущення: нафтовий шок 1973 р.; зростання в 90-т роки дефщиту торгового балансу [7]; криза зовшшньо! заборгованостi краши у 1982 р.; сильна залеж-нiсть Бразили вщ промислово розвинених краш; великi потоки кашталу в крашу [2]; вихщ шфляци з-пiд урядового контролю на рiвень гшершфляци; дестабiлiзацiя фшансово! системи, спричинена дефщитом державного бюджету [5, 2]; скорочення ВВП 1991 р. [5, 2, 1]; жорстк заходи уряду Коллора, що спровокували скорочення обсяпв виробництва [5]; збшьшення дефiциту бюджету, що покривався за рахунок нових зовтштх запозичень [8, 1]; не завжди ефективне використання бюджетних засобiв; неефективна економiчна полггика [1] тощо.
Зовнiшня заборгованiсть збшьшувалась, що пiдривало вiру iнвесторiв у здатшсть держави розраховуватися за своши боргами, а отже, почав спада-ти кредитний рейтинг краши i Бразилiя опинилася на шляху до оголошення дефолту. Це непокошо економю^в, оскiльки навiть частковий дефолт Бразили, разом з уже юнуючим дефолтом Аргентини, м^ би мати негативш наслщ-ки для свггово1 економiки. Побоювання того, що Бразилiя оголосить дефолт, були не марними, по-перше в кра!ш був величезний зовшшнш борг, який стрiмко зростав (табл.), по-друге, як це показано на рис., збшьшувався дефь цит бюджету.
Табл. Структура зовншнього боргу Бразили (млрд дол. США)
Рк 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007
Загальний зовшшнш борг 225,6 216,9 209,9 210,7 214,9 201,4 169,5 172,5 175,9
М1жнародних резерв1в 36,3 33,0 35,9 37,8 49,3 52,9 53,8 85,8 109,5
Чистий зовшшнш борг 189,3 183,9 174,0 172,9 165,6 148,5 115,7 86,7 66,4
Джерело: Центральний Банк Бразили [9].
З табл. видно, що 1999 р. загальний зовшшнш борг Бразили досягнув максимального значення 225,6 млрд дол., по^м спав i знову з 2000 р. зростав. Борг мiжнародних резервiв та чистий зовшшнш борги теж зменшилися 2000 р., а по^м зростали.
Рис. Динамша зовншнього боргу i дефщиту бюджету в Бразили
З рис. видно, що 1999 р. рiзниця мiж зовнiшнiм боргом i профщитом бюджету була досить велика, з часом зовшшнш борг i дефщит бюджету почали скорочуватись, внаслщок змiни уряду в кра!ш.
У 2003 р. на виборах перемш кандидат вщ лiво! партп Лую Iнасiо Лула да Сiльва, якому вдалось за короткий час вивести Бразилда з боргово! кризи i вщвернути можливiсть дефолту. Президентство Лули да Сшьви у Бразилп -наочний приклад реформування кра!ни. За час його правлшня Бразилiя зазнала вражаючих позитивних змiн.
Наприкшщ 2002 р. зовнiшнiй борг досяг астрономiчного рiвня (210,7 млрд дол.). Зовшшня заборгованiсть Бразилi! (62 % вщ ВВП) перевищу-вала показник Аргентини напередодш дефолту 2001 р. (54 % вщ ВВП). Брази-лiя мала серйознi проблеми з шфлящею, економiка буксувала, валютнi резерви зменшувалися. Крiм цього, кра!на мала багато сощальних проблем, серед яких голод, високий рiвень безробiття, шокуюче наростання злочинностi.
Нiхто, навiть у найсмшивших мрiях, не уявляв, що Лула да Сшьва по-водитиметься у такий спошб. Жорстка фюкальна полiтика, що !! здiйснював новий президент у його перший термш правлшня, сприяла зниженню шфля-цп до 3 % (при тому, що навггь бразильський Центробанк ставив перед собою завдання-максимум "опустити" !! до 4,5 %). Валютнi резерви кра!ни ощню-ють у 100 млрд дол., ютотно знижено вiдсотковi ставки, а обмiнний (змiнний) курс реала опустився до найнижчого з 2001 р. рiвня [3].
Яюст змши у розвитку кра!ни стали помггш одразу. У 2003 р. ВВП знизився на 0,2 %, хоча вдалося змщнити реал на 20 % (за шдсумком вибор-чого 2002 р. грошова одиниця традицшно знецiнилася на 50 %). Збшьшення позитивного сальдо торговельного балансу з 2,6 млрд у 2001 р. до 24,8 млрд у 2003 р. використовуеться для обслуговування зовшшнього боргу, i це на-вдае багатьом бразильцям думку про те, що !хню кра!ну чергового разу "об-крадають", навiть шсля обрання омрiяного народного президента [10, 11].
Центральний банк Бразилi! збшьшив кiлькiсть валюти, що !! дозволено купувати державнш скарбницi, аби сплачувати зовнiшнiй борг кра!ни. За нови-ми правилами, ЦБ уповноважив скарбницю купувати валюту вже за 750 дшв до настання часу сплати зовшшшх боргових зобов'язань, тодi як рашше було дозволено робити це за 360 дшв [4]. Бразильський реал зрю на 25 % за останш 12 мюящв, що стало тре^м результатом серед 16 найбшьше конвертованих валют, згщно зi спостереженнями iнформацiйного агентства Bloomberg. Президент Лула да Сшьва за допомогою "помилково! приватизацп", проведено! по-передником Лули, отримав прибуток в сумi 90 млрд дол. вщ продажу сталели-варних, енергетичних i телекомунiкацiйних компанiй в кшщ 2003 р.
Лула да Сшьва також почав розвивати бразильську енергетику. Проблему постшно зростаючо! залежност вiд iмпорту нафти уряд Лули да Сшьви виршив, активiзувавши розвщку власних родовищ у шельфi Атлантичного узбережжя та швестувавши чимало кош^в в подальший розвиток альтерна-тивних ресурЫв енергi!. Крiм цього, бразильський уряд зробив ставку на бюетанол, одержуваний iз цукрово! тростини. Це бюпаливо не тiльки обходиться вчетверо дешевше, анiж аналогiчнi види бюетанолу, а й потребуе всемеро меншо! витрати енергоносi!в у процес отримання.
Як наслщок 40 % ycix бразильських автомобшв зараз працюють на етанолi, а 83 % нових автомобшв, куплених у кра1ш 2003 р., використовують так зваш гнучкi паливнi технологи, що дають можливiсть працювати як на етанол^ так i на бензиш i навiть на 1хнш сумiшi в будь-яких пропорцiях. При цьому Бразишя виробляе 18 млрд лiтрiв бiоетанолу, 4 млрд iз яких експортуе (що становить половину всього св^ового експорту) [6].
Таким чином, за останш три роки першого термiну президентства Лу-iса Iнасiо Лули да Сшьви зовшшнш борг Бразили скоротився з 215 млрд дол. до 169 млрд дол. За об'емом зовшшньо! заборгованост Бразилiя опустилася з першого на друге мюце в Латинськш Америцi, поступившись першiстю Ар-гентинi. Лише за останнi три мюящ президентства Лули да Сшьви Бразилiя погасила достроково 1,2 млрд дол., що стало можливим завдяки залученню iноземних iнвестицiй i найвищим в свiтi облiковим ставкам.
Водночас, Бразилiя сама перетворилася на потужного швестора i ви-возить каштал не лише в сусiднi латиноамерикансью, але i розвиненi кра1ни. У 2006 р. сшввщношення зовнiшнього боргу Бразили до обсягу 11 експорту було найнижчим за останшх 50 роюв. Крiм цього, тодi ж загальний обсяг зов-нiшнього боргу Бразили знизився на 50 млрд дол., 11 резерви шоземно! валю-ти рiзко зросли, що знизило обсяг чистого зовшшнього боргу бшьш нiж на 120 млрд дол. Крiм цього, подвигом Лули ^м економiчноl реформи вважа-ють також i гучну сощальну полiтику, а також вш проводить активну зовшш-ню полiтику.
Зокрема, двi центральш програми: Bolsa Familia (мСiмейний гама-нець") та Fome Zero ("Нульовий голод"), спрямованi на комплексну шдтрим-ку найбiднiшого населення кра1ни (фiнансовi субсиди, органiзацiя бюджет-них 1далень, водопостачання у напiвпосушливi областi, розподш вiтамiнiв то-що). Це привело не лише до скорочення бщност в Бразили, а й до збшьшення рiвня освiченостi бразильщв [3]. Узагальнюючи ди уряду Лули да Сшьви щодо подолання проблеми зовшшньо! заборгованост та дефiциту бюджету видшяють: збiльшення резервiв держскарбницi, скорочення видатюв бюджету, жорстку фюкальну полiтику, сприяння розвитку енергетики, зниження ш-фляци, пiдвищення процентно! ставки i т.д.
Систематизуемо чинники нормалiзацil проблеми зовшшньо! заборго-ваностi та проведемо емшричний аналiз 1х впливу на зовшшнш борг. Для цього здшснимо емшричне дослiдження за допомогою економетричного пакету Eviews. За допомогою регресшного аналiзу оцiнимо вплив чинниюв нормалiзацil проблеми зовшшньо! заборгованост на спiввiдношення зов-нiшнього боргу до ВВП та на видатки бюджету. Ми розробили таку статис-тичну модель для емшричного дослщження (1, 2):
де: debtt /gdpt - вщношення зовнiшнього боргу до ВВП (%); expent - видатки бюджету (% вiд ВВП); debtt- зовнiшнiй борг Бразили (млрд дол.); gdpt- ВВП Бразили (млрд дол.); cpit_ шфлящя (%); ratet_ вiдсоткова ставка (%); c0...c4 -коефщенти для вщповщних залежних змiнних.
debt/gdpt = c0+c1expent+c2cpit+c3ratet, expent = co+c1debtt+c2gdpt+c3■ ratet +c4cpit,
(1) (2)
Для емшричного аналiзу використано рiчнi показники за перюд 1990-2009 рр., якi прологарифмовано. Показники debtt, cpit, debtt /gdpt, gdpt от-римано з матерiалiв Свiтового банку, ratet_ з бази даних International Financial Statistics, expent - з бази даних Trading Economics.
Результати регресшного аналiзу представлено у модулях 3 та 4:
debt/gdpt-5 = _ 4,764 + 4,137expent-2 + 0,271 cpit-3-1,196ratet-2 (3)
(- 1,872***) (4,239*) (3,814*) (- 5,606*) adj. R2 = 0,696 DW = 1,724 expent = 1,880 + 0,150debt-2 _ 0,028gdpt-3 + 0,157ratet _ 0,017cpit-2 (4) (6,634*) (3,672**) (- 1,691) (2,104***) (0,822) adj.R = 0,497 DW = 1,766
Результати регресшного дослщження (3) показують, що показник DW адекватний i свщчить про вщсутшсть автокореляци залишюв. Динамжа неза-лежних змiнних визначае динамшу залежно! змiнно! на 70 %, про що свщ-чить скоригований показник детермшацп. Видатки бюджету впливають на сшввщношення зовнiшнього боргу до ВВП позитивно: за зростання дефщиту бюджету на 1 % сшввщношення зовшшнього боргу до ВВП зростае на 4,14 % з достовiрнiстю 99 %. 1нфлящя впливае на сшввщношення зовшшнього боргу до ВВП позитивно: за зростання шфляци на 1 % сшввщношення зовшшнш борг до ВВП зростае на 0,27 % з достовiрнiстю 99 %. Вщсоткова ставка впливае на сшввщношення зовшшнього боргу до ВВП негативно: у разi зростання вщсотково! ставки на 1 % сшввщношення зовшшнього боргу до ВВП зменшуеться на 1,20 % з достовiрнiстю 99 %.
Результати регресшного дослщження ^вняння 4) показали: показник DW адекватний, що свщчить про вщсутшсть автокореляцi! залишкiв. Динамь ка залежно! змшно! визначае динамiку незалежних змшних на 50 %, про що св^ить скоригований показник детермiнацi!. Зовшшнш борг впливае на видатки бюджету позитивно: у разi зростання зовшшнього боргу на 1 % видатки бюджету зростають на 0,15 % з достовiрнiстю 99 %.Простежуеться слаб-кий обернений зв'язок мiж ВВП i видатками бюджету. Вщсоткова ставка позитивно впливае на видатки бюджету: у разi зростання вщсотково! ставки на 1 % видатки бюджету зростають на 0,16 % з достовiрнiстю 90 %. Вплив ш-фляци на видатки бюджету вщсутнш.
Узагальнюючи викладене, наголосимо, що обмеження зовшшнього боргу е несумюним з експансшною фюкальною полiтикою та потребуе зни-ження шфляци i пiдвищення вiдсотково! ставки (тим бшьше, така полiтика не суперечить стимулюванню ВВП). До того ж зростання ВВП рестрикцшно вплине на видатки бюджету, що, своею чергою, знижуе зовшшнш борг. Кош-ти ж для покриття дефщиту бюджету, на наш розсуд, бшьшою мiрою мають формуватися з внутршшх джерел шляхом: оптимiзацi! податкового законо-давства, зростання заощаджень, стимулювання швестицш та iнших механiз-мiв, що не суперечать зростанню ВВП кра!ни.
Досвщ кра!н Латинсько! Америки е дуже важливим для Укра!ни. Це, по-перше, свого роду рентгешвський апарат, який висвiчуе чимало вад i дае змогу побачити те, що неможливо роздивитися неозброеним оком. По-друге,
вш шдказуе, що саме n0Tpi6H0 робити в рiзних ситуацiях, як успiшнiше вирь шувати проблеми за мiнiмальних eKOHOMÏ4Hm та соцiальних втрат i витрат. По-трете, досвiд окремих латиноамериканських краш дае змогу поставити важливi й актуальш для нас питання, як залишилися поза увагою в^чизня-них дослщниюв.
Латиноамериканський досвiд виступае також багатим матерiалом для вирiшення актуальних для Украши проблем: економiчних, пол^ичних, сощ-альних. На наш розсуд, одшею з вагомих проблем для Украши е залучення коштiв з-за кордону i збшьшення дефiциту бюджету, яке призводить до збшьшення зовшшньо! заборгованостi.
Виходячи з зазначеного, для нашо! краши дуже важливим е вивчення конкретного досвщу Бразилiï - найбшьшо! латиноамерикансько! краши. Для Украши доцшьним е аналiз як позитивного, так i негативного досвщу бра-зильських можновладцiв. Бразильськi проблеми значною мiрою наближенi до наших, а тому увага до них мае неабияке значення. Зокрема, бразильський досвщ св^ить, що вся вщповщальшсть за розвиток i шднесення краши ле-жить на главi держави i урядь
Тому, на наш погляд, Украш потрiбно наповнювати держбюджет за рахунок зменшення видаткiв бюджету на обслуговування державного апара-ту. Також доцшьно провести податкову реформу та "вивести з тiнiм доходи олiгархiв. На особливу пiдтримку заслуговуе аграрний сектор та модершзащя украшського виробництва. Реформування зазначених сфер дасть змогу не лише погасити зовшшню заборговашсть, а й сформуе мщний фундамент для стшкого економiчного зростання.
Висиовки. Отже, розглянувши полiтику виршення боргово! кризи ад-мiнiстрацiею президента Лули да Сшьви можна зробити висновок, що поль тика була правильно обрана, це шдтвердило емшричне дослщження. Держав-ний бюджет наповнювали грiшми, зiбраними в власнiй кршт, а не за допомогою позик. Тобто було збшьшено резерви держскарбнищ, пiдвищено облшо-ву ставку, обмежено урядовi зарплатнi та пенси, використовувалась жорстка фiскально полiтика, розвивалась бразильська енергетика тощо. Крiм цього, президенту Лулi да Сiльвi вдалося вивести Бразилiю з боргово! кризи завдяки провiдному мiсцю в полгтичнш системi, високому авторитету та особистим чеснотам: наполегливост^ харизмi, прагматизму, досвщу власного життя.
У роки правлшня Луiса Iнасiо Лули да Сшьви Бразишя успiшно розви-валася, увшшовши за загальним рiвнем ВВП в десятку провщних економiк свь ту. Завдяки зусиллям свого лiдера, сьогодш краша е одним з надшних еконо-мiчних i полiтичних партнерiв на свiтовому рiвнi, а досвщ реформування слу-гуе наочним прикладом для трансформацшних економiк на зразок украшськоь
Л1тература
1. Бадов А. Долговой навес / А. Бадов, П. Михальчук // Эксперт. - 2002. - № 38 (344). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.expert.ru/printissues/expert/2002/38/38ex-bra/.
2. Давыдов В.М. "Бразильский раунд" кризиса / В.М. Давыдов, А.В. Бобровников, В.А. Теперман // Латинская Америка. - 1999. - № 5-6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tiwy.com/sociedad/2000/brasil/.
3. 1ванчук О. Бразишя: з вщсталосп у свiтовi лщери. Чому президенту Лулi прощають корупцiю / О. 1ванчук. - 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.texty.org.ua/pg/
article/editorial_1/read/8651/Brazylija_z_vidstalosti_u_svitovi_lidery_Chomu_prezydentu_Lu-li_proshhajut_korupciju? a_srt=1&a_offset=770.
4. 1нформацшне агентство Bloomberg. [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www. bloomberg.com/.
5. Кириченко В. Бразил1я: досвщ економ1чних реформ на перехщному еташ / В. Кириченко, В. Матаенко // Спостер1гач. _ 1996. _ № 22. [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php? op=modload&name=News&file=article&sid=1112.
6. Приходько О. Бразильская экономика: из куколки в бабочку / О. Приходько // Зеркало недели. _ 2007. _ № 27. _ С. 11.
7. Солоншко К.С. Економша Латинсько! Америки / К.С. Солоншко / Мiжнародна еко-номша : навч. поабн. _ К. : Вид-во "Кондор". _ 2008. [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www.ebk.net.ua/Book/economics/soloninko_me/part3/302.htm.
8. Теперман В.А. Резервная супердержава / В. А. Теперман // Вокруг света. _ 2009. _ № 5 (2824). [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/6689/.
9. Центральний банк Бразилп. [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www. bcb.gov.br/? english.
10. Шевчук В. Бразилiя: радикальш економiчнi реформи та !х опоненти / В. Шевчук / Економiчнi реформи у Латинськш Америщ: вщ фшансово! стабшзацп до стшкого економiч-ного зростання : монографiя. _ Л. : Вид-во "Каменяр". _ 1999. _ С. 280-308.
11. Шевчук В.О. Небезпека поличного циклу в економiчнiй полчищ / В.О. Шевчук // Дзеркало тижня. _ 2004. _ № 43 (518). [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www.dt.ua/ 2000/2250/48135/.
12. International Financial Statistics. [Електронний ресурс]. _ Доступний з http://www. imf.org/external/pubs/ft/weo/2008/02/weodata/weoselgr.aspx.
Притула О.О., Чех М.М. Причины успешного решения проблемы внешнего долга в Бразилии (2002-2004 гг.)
Приведены причины, которые привели к быстрой аккумуляции внешнего долга в Бразилии в 1990-тые годы, раскрыт вопрос относительно ожидания дефолта в Бразилии, поданы динамика и структура внешнего долга и дефицита бюджета в Бразилии. Кроме того, проанализирована внутренняя и внешняя политика администрации президента Лули да Сильви, реформы, которые помогли выйти стране из долгового кризиса. На основе эмпирического анализа исследована действенность инструментов решения проблемы внешней задолженности.
Ключевые слова: Лула да Сильва, внешний долг, дефицит бюджету, дефолт.
Prytula O.O. Tchech M.M. Reasons of successful solution the external debt problem in Brazil (2002-2004)
The article deals with the reasons that resulted the rapid accumulation of external debt in Brazil in 1990th. The question concerning expectations of default in Brazil are exposed, dynamics and structure of external debt and deficit of budget in Brazil are given. Moreover the domestic and external policy of president Lula da Silva administration is analyzed, reforms, which helped to go out a country from a crisis of debts are given. Instruments efficiency of solution the external debt problem is examined on the basis of empiric analysis.
Keywords: Lula dа Silva, external debt, budget deficit, default.
УДК65.012 Доц. О.Р. Сватюк, канд. екон. наук;
магктр М. О. Скубляна - Львiвський ДУВС
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЗВИТКУ СОЦIАЛЬНОÏ СТРУКТУРИ УПРАВЛ1ННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Актуальшсть дослщження зумовлена потребами розвитку сощально'1 структури управлшня персоналом. На сьогодш пщприемствам варто звертати значну увагу на потенщал пращвниюв, адже це особливий фактор економiчного зростання пщ-приемства.
Ключое1 слова: кадровий потенщал, сощальний розвиток, управлшня персоналом.
