CC BY
4Отже, розроблена модель навчання стратегш письмового перекладу призначена для вищих нав-чальних закладiв, як1 готують студентiв за спеща-льнiстю «Переклад» реалiзуeться в межах навчаль-но! дисциплiни «Теоргя та практика перекладу (ан-глiйська мова)» у II семестрi (1-ого курсу) магiстратури упродовж 52 годин: 22 години ауди-торно! роботи, 28 годин - позааудиторно!, 2 години
- контроль.
Список лггератури
1. Вартофский М. Модели. Репрезентация и научное понимание / пер. с англ.; общ.ред. и послес. И.Б. Новика и В.Н. Садовского; М. Вартофский. -М.: Прогресс, 1988. - 507 с.
2. Зязюн I.A. Краса педагопчно! дп: Навч. поаб. для вчителiв, асшранпв, студ. серед. та вищих навч. закл. / I.A. Зязюн, Г.М. Сагач. - К.: Укр.-фш. iн-т менедж. i бiзнесу, 1997. - 302 с.
3. Курило Л.В. Навчання майбутшх викла-дачiв англшсько! мови професшно орieнтованого наукового писемного мовлення: дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Лщя Вггалй'вна Курило. - К., 2014.
- 409 с.
4. Мартинова Р.Ю. Лшгводидактична модель навчання англiйського наукового писемного мовлення мапс^в / Р.Ю. Мартинова, А.В. Маслова // Мтжнародний науковий журнал «Науковий огляд».
- 2014 - Т. 5. - № 4. (Електронний ресурс. - Режим доступу: http://mukajournal.org/mdex.php/mukajour-nal/article/view/215
5. Мартинова Р.Ю. Цшсна загальнодидак-тична модель змюту навчання iноземних мов: Мо-нографiя / Р.Ю. Мартинова. - К.: Вища школа, 2004.
- 456 а
6. Мосина М.А. Целостность лингвометоди-ческой подготовки учителя иностранного языка на основе диалогического подхода: дисс. ... д-ра пед. н.: 13.00.02 // Маргарита Александровна Мосина. -Нижний Новгород, 2014. - 409 с.
7. Писанко М.Л. Формування англомовно! соцюкультурно! компетенци у студенпв мовних спецiальностей на базi шмецько! мови як першо! шоземно!: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Марiя Леонщвна Писанко. - К., 2008. - 368 с.
8. Синекоп О.С. Методика штерактивного навчання англшського писемного мовлення майбутшх фахiвцiв з шформацшно! безпеки з викори-станням комп'ютерних технологiй: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Оксана Степашвна Синекоп. -К., 2010. - 370 с.
9. Ягупов В.В. Педагопка : навчальний поаб-ник / В.В. Ягупов. - К.: Либщь, 2002. - 560 с. (Елек-тронний ресурс. - Режим доступу: http://eduknigi.com/ped_view.php?id=23)
ПРОФ1ЛАКТИКА ВЩХИЛЕНЬ У ПОВЕД1НЦ1 Д1ТЕЙ ДОШКШЬНОГО В1КУ
Козубовська 1.В.,
доктор педагоггчних наук, професор,зав1дувач кафедри загально'1 педагогжи i педагогжи вищо'1 школи Ужгородського нацюнального yHieepcumemy
Шелевер О.В.
кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри психологИ' Ужгородського нацюнального yнiверситетy
PREVENTION OF DEVIATIONS IN THE EARLY CHILDHOOD
Kozubovska I.,
doctor ofpedagogic sciences, professor, head of Department of General
Pedagogic and Pedagogic of Higher School of Uzhhorod National University, Shelever O.
candidate of pedagogic sciences, associate professor of the department of psychology of Uzhhorod National University
Анотащя
У статп розглядаються питання особливостей проведення профшактично1 роботи в дошкольному нав-чальному закладг Розкрито змют поняття «профшактика», проанал1зовано pi3rn види профшактики, умови ïï ефективностi. Особлива увага звертаеться на профiлактику вщхилень у адаптацiï дошкольника. Abstract
This article deals with the questions of preventive work with deviant children in the preschool educational institutions. The content of the term prevention is discussed. Different kinds of prevention and the main conditions of its effectiveness are analyzed. Special attention is paid to the problem of adaptation in the early childhood.
Ключов1 слова: дгги, ввдхилення у поведшщ, адаптация, дошшльний навчальний заклад, профшактика.
Keywords: children, deviations, adaptation, preschool educational institutions, prevention.
Сьогодш значна кшьисть неповнолiтнiх про-являе вiдхилення вад загальноприйнятих у сус-пiльствi норм поведiнки. Така поведiнка зазвичай називаеться девiантною. Найб№ш поширеними е девiащ! в падлгтковому вiцi, проте, вважаемо, що !х профiлактику слад розпочинати вже в молодшому школьному i навiть дошкшьному вiцi, зокрема, до-цiльною е профшактична робота зi старшими дошкольниками [1].
Слiд вiдзначити, що термш профiлактика вжи-ваеться в багатьох галузях науки. В нашому до-слiдженнi профiлактика - це система державних, соцiальних, гiгiенiчних i медичних заходiв, спрямо-вана на забезпечення високого рiвня психiчного i фiзичного здоров'я iндивiдiв, попередження вадхи-лень у формуваннi особистостi. Часто вживаеться також термiн превенщя, який в значнiй мiрi то-тожний термiну профiлактика.
Згiдно «Короткого енциклопедичного словника з сощально! роботи», превенцiя - це дп з метою профшактики, пом'якшення, полегшення, ко-ригування тих умов, що сприяють фiзичним, емоцiйним порушенням, виникненню сощально -економiчних проблем [2].
Профшактичш заходи можна розподiлити на три типи: первинна, вторинна i третинна профiлак-тика.
Первинна профiлактика спрямована на збере-ження i розвиток умов, що сприяють здоров'ю, збе-реженню життя дiтей i на попередження несприят-ливого впливу на нього факторiв соцiального й природного середовища. Первинна профiлактика е масовою i найбiльш ефективною. Вона базуеться на комплексному системному вивченш впливу умов i факторiв сощального i природного середовища на здоров'я й розвиток дитини.
До заходiв первинно! профiлактики належать засоби захисту, як1 можуть вплинути на несприят-ливi фактори, або на шдвищення стiйкостi людини до несприятливих факторiв.
Завданням вторинно! профiлактики е якомога ранне виявлення негативних змш у поведiнцi ди-тини, що дае можливють попередити !х подальший розвиток. Вторинна, або рання профшактика базуеться на результатах масово! дiагностики рiзнома-нiтних аспектiв життед1яльносп дiтей i е iндивiдуа-льною в планi корекци систем життед1яльносп i життезабезпечення органiзму.
Отже, рання профшактика передбачае дiяль-нiсть по запобтанню можливих порушень сощаль-них механiзмiв морально! регуляцп. Нижня вшзва межа ранньо! профiлактики вiдносна, однак, дощ-льно ранню профiлактику вадхилень у поведiнцi розпочинати вже в дитячому вiцi.
Аналiз практики переконуе, що вже в старшому дошкольному вiцi близько 13-15% дней вад-носяться до розряду важковиховуваних, або групи ризику. У цих дней вiдсутнi навички культурно! поведшки (ввiчливiсть, акуратнiсть, ретельнiсть). Для них характерш впертiсть, забiякуватiсть, обра-зливють, озлобленiсть, лiнощi, низький рiвень т-
знавальних iHTepeciB. Цi якосп, як правило, слу-жать основою для дезадаптацп, порушення стосун-к1в з однолiтками, педагогами, вихователями [3].
Однак, треба додати, що вж не е основним кри-терieм у визначеннi профiлактики як ранньо!. Пока-зник необхiдностi початку профшактичних заходiв - характер поведiнки, який завдае шкоди суспшьс-тву, самш особi, чи iнтересам окремих оаб, i в якому проявляються агресивнють, грубiсть, брех-ливiсть, лiнощi та iншi негативнi якостi, що свад-чать про спотворення цiннiсних орiентацiй i недо-лiки внутрiшнiх регуляторiв поведiнки особистостi: свiдомостi, почуттiв, вол^ мотивiв.
Таким чином, профiлактика - це не тшьки низка заходiв, спрямованих на виявлення й усунення причин i умов правопорушень, але й система захо-дiв виховно! роботи по формуванню рис особис-тостi дитини.
Значения профшактики, особливо ранньо!, по-силюеться !! гуманнiстю в системi заходiв i засобiв виховно! роботи по запобтанню антигромадським вчинкам.
Реалiзацiя нерозривного зв'язку i едностi зага-льного виховного процесу з попередженням анти-громадських вчинив е специфiкою виховного змь сту ранньо! профiлактики, Г! необхiднiсть визнача-еться навiть незначними вiдхиленнями у поведшщ дiтей.
Третинна, або цшеспрямована профiлактика правопорушень неповнолiтнiх - це сукупшсть захо-дiв, спрямованих на попередження переходу вадхи-лень у поведшщ в бшьш важку стадш.
Третинна профiлактика також iндивiдуальна, вона мютить заходи по виявленню i усуненню кон-кретних недолiкiв амейного, школьного i сустль-ного виховання, а також цiлеспрямовану роботу з тими неповнолтгшми, якi мають вадхилення в пове-дiнцi вiд моральних i правових норм, з окремими групами щодо уникнення несприятливих насладив !х поведiнки.
Отже, профiлактика - це частина загального навчально-виховного процесу загальноосвиньо! школи, дошк1льних навчальних заклащв. Система профiлактики в навчальному заклащ повинна бути представлена в двох формах: загальною ранньою профiлактикою з уама дiтьми i спецiальною профь лактикою з тими, у поведiнцi яких вже е певнi вад-хилення.
Досвад нашо! дослiдницько! роботи дае падс-таву стверджувати, що профiлактика i корекцiя вад-хилень у поведшщ дней повинна включати сашта-рно-просвиницьку, психогiгiенiчну, психопрофша-ктичну, органiзацiйно-управлiнську роботу.
У саштарно-просвггаицькш роботi можна умо-вно видiлити калька аспектiв: сощально-психолоп-чнi основи виникнення вадхилень у поведшщ; пра-вовi аспекти насладив девiантно! поведiнки; кль нiко-бiологiчнi насладки аномальних звичок; лiкування i сощальна реабiлiтацiя осiб iз шкадли-вими звичками; шляхи i способи утвердження здорового способу життя. Для реалiзацi! цих напрямк1в залучаються як виховател^ соцiальнi педагоги, психологи, яи працюють в навчальному заклад^ так i
iншi спещатсти (юристи, медики, сощальш працi-
вники).
Профiлактична санiтарно-просвiтницька робота здшснюеться пiд час занять, де максимально використовуються можливосп програмового мате-рiалу, а також у спещальнш виховнiй роботi (спещ-альнi тематичш бесiди, презентаци, перегляд фшь-мiв тощо).
Психогiгieнiчна i психопрофiлактична форми роботи включають: ознайомлення дiтей з правилами i нормами ппени; вивчення особливостей фь зичного i псих1чного розвитку дiтей в перюд !х пе-ребування в дошкольному навчальному закладi; аналiз соцiально-культурних умов виховання дiтей в конкретному мжросощальному оточеннi i т.п.
Ця робота дозволяе своечасно виявити групу дггей з пiдвищеним ризиком формування рiзних шшдливих звичок i девiацiй поведшки.
Разом з тим психопрофiлактична робота повинна включати комплекс активних педагопчно-виховних i корекцiйних заходiв.
При розробцi психогiгiенiчних i психо-профiлактичних заходiв слiд враховувати: особли-востi прояву пе! чи шшо! шшдливо! звички у ди-тини, сощально-культурш умови, при яких вона сформувалась; рiвень загально! обiзнаностi дитини про прояви дано! звички (девiацil), можливосп позбутися И; стутнь прояву аномально-осо-бистiсних новоутворень, як1 сформувалися пiд впливом шк1дливих звичок; наявнють збережених характеристик шзнавально! i особистюно! сфер з метою !х актуалiзацil для подальшого розвитку.
Ефективнiсть профшактично! роботи в нав-чальних закладах, в тому числ й дошшльних, зале-жить ввд багатьох факторiв. Це, зокрема:
- знання персоналом проблеми девiантноl поведiнки;
- знання особливостей поширення девiант-них проявiв в дитячому вiцi;
- розумшня причин ввдхилень ввд норми поведшки;
- знання особливостей розвитку особистосп кожного вихованця;
- знання особливостей виховання дней в ам'1;
- умшня проводити дiaгностичну роботу;
- умшня робити соцюлопчний aнaлiз особливостей девiaнтноl поведiнки дiтей i !! причин;
- умiння складати науково обгрунтований прогноз розвитку поведiнкових проявiв;
- навички володiння рiзними методами i формами профшактично! i корекцшно! роботи;
- гнучк1сть орiентaцi!' в будь-якш ситуаци;
- творчий шдхвд до вирiшення питань профiлaктики вшхилень;
- врахування в роботi штереив, потреб, ба-жань дитини;
- умшня будувати вiдносини з дпъми на ос-новi довiр'я, взаеморозумшня, творчого дiaлогу;
- реaлiзaцiя в робот соцiaльно-зaхисного подходу до дней;
- умiння працювати в комплекснш групi спецiалiстiв для виршення проблем профiлактики девОантно! поведiнки;
- оргашзащя продуктивного дозвiлля дiтей;
- забезпечення умов для збереження здо-ров'я дiтей;
- створення умов для устшного всебiчного розвитку;
- захист прав дiтей.
Ефективнiсть профiлактичних заходiв може бути забезпечена тiльки за умов обов'язкового включения таких складових: спрямовашсть на руй-нування джерел дискомфорту, як в самш дитиш, так i у соцiальному середовищi й одночасно на створення умов для одержання дiтьми необхiдного досвщу для вирiшення проблем, як1 виникають; на-вчання новим навичкам, яш допомагають досягти поставлених цiлей. Якщо, наприклад, дитина пере-бувае в несприятливих сiмейних умовах, профшак-тичш заходи, як1 здiйснюються в дошкольному за-кладi, не будуть ефективними.
Враховуючи результати дослвджень учених (М.Рожков, Г.Товканець, В.Оржеховська, Т.Федор-ченко, М.ФОцула та iн.), можна зробити висновок про те, що у профшактичнш робот з дiтьми, якi ви-являють схильнiсть до девОантно! поведшки, доць льно впливати на !х штелектуальну, мотивацшну, емоцiйну, вольову, предметно-практичну, екзисте-нцiйну сферу, а також сферу саморегуляцп.
Так, в штелектуальнш сферi виховна робота з диъми з девiантною поведiнкою спрямовуеться на здобуття ними знань про моральш цiнностi: мора-льнi iдеали, принципи, норми поведiнки (гуманно-стi, справедливости чесностi, вiдповiдалъностi, са-мокритичностi). В цшнюно-смислових утвореннях наявне як моральне значення (змiст) суспiлъних явищ, так i орiентири поведiнки, яко виступають основою моральних оцшок. Завдяки 1м коригуються О органiзуються поведшка О дОяльнють особистосп.
Вплив на мотивацшну сферу полягае у фор-муванш правомОрносп 0 обгрунтованосп адекватного ставлення до моральних норм: повага до людей; правильне сшввшношення особистих 0 сус-тльних штереав; стремлшня до вдеалу; правдивОсть, сенс життя; ставлення до сво!х обов'язшв; потреба в шших людях.
В емоцшнш сферО дошкшьнишв сл1д намага-тися формувати характер моральних переживань, зв'язаних з нормами або вшхиленнями вш норм та Шеал1в: жал1сть, ствчуття, довОр'я, вдячнють, сором 0 т.п.
У вольовш сферО формуються морально-воль-овО устремл1ння в реал1зацп моральних вчиншв: смОливосп, принциповосл, наполегливосп у ввдстоюванш моральних вдеал1в. Тут важливим е не ильки те, що особиспсть ставить перед собою певш цш, але й те, як вона !х реал1зуе, на що здатна особиспсть задля досягнення мети. Прийняття ршення - це не тшьки вибОр альтернатив на рацю-нальнш основ^ але 0 вольове виршення протирОч, психОчна стшшсть по ввдношенню до труднощОв. Прояв активносп, гтщативтсть, вимогливють до
себе - це все особливi якост особистостi, як1 фор-МуЮТЬСЯ на BOЛЬOвiЙ OCHOBi.
Безперечно, у дошкшьнишв вольова сфера ще не сформована, але саме в цьому вiцi слiд звернути особливу увагу на и правильне формування.
В предметно-практичнш сферi необхвдно ро-звивати у дiтей здатнiсть здшснювати моральнi вчинки; умiння оцiнювати моральнють вчинк1в; умiння оцiнювати поведiнку оточуючих з точки зору моральних норм. Особиспсть обирае той спосiб застосування сво!х здiбностей, який виражае И готовнiсть до оволодiння певними видами дiяль-ностi i !х устшного здiйснення. В свою чергу, цей споаб залежить ввд сформованостi екзистенцшно! сфери.
В екзистенцiйнiй сферi вимагаеться сфор-мувати свiдоме ставлення до сво!х дiй, стремлiння до морального самовдосконалення, любов до себе та шших, розумiння моралi, турботу про красу душi i тiла. Вiдзначимо, що все це робиться з врахуван-ням вiкових особливостей дошк1льник1в.
Ця сфера допомагае людинi вступати в певш вiдносини з iншими людьми, характеризуемся умiнням людини управляти сво!ми ввдносинами. Позицп i орiентацi!, за допомогою яких iндивiд вступае у ввдносини зi свiтом, визначають суть його екзистенцшно! сфери. Вона виконуе функцш вад-бору iдей, позицш, цiннiсних орiентацiй. Важли-вими щлями розвитку позитивно! Я-концепцi! i са-моповаги е розвиток чуйного ставлення до людей; формування навичок соцiально! взаемодi!.
Слщ пiдкреслити, що досить часто в поведшщ дошк1льника проявляються ввдхилення в адаптацп [4]. Не кожна дитина, тим б№ше, якщо до 3-4 рошв вона виховувалася вдома, здатна швидко звикнути до ново! обстановки дошкшьного закладу, вихова-телiв та шшого персоналу, велико! кiлькостi дггей, адекватно реагувати на вимоги, яш висуваються до не!.
Значно! шкоди процесовi адаптацi! iнодi завда-ють самi вихователi. як1 намагаються виховувати дней шляхом «об'ективно!» критики !хнiх недолЫв. Дитина ще не здатна об'ективно сприй-мати критичнi зауваження через вiковi особливостi самооцiнки. Самооцiнка дитини поки що не аналiтична, а синтетична. Це скорше цiлiсне емоцшне ставлення до себе, нiж розумова оцшка окремих сво!х якостей. Вадтак, коли вихователь висловлюе незадоволення певними вчинками, чи рисами дней, !м здаеться, що мова йде про !х осо-бистiсть узагалi, прояв антипатi!. А як можна лю-бити заклад, де тебе не люблять? До речi, дуже часто порушення в адаптацi! дошшльника виникають через рiзну оцiнку його досягнень i особистiсних властивостей вдома батьками чи шшими близь-кими людьми i в дошк1льному закладi виховате-лями та iншими диъми. Якщо вдома дитину
постшно хвалили (вона дуже гарно малюе, ствае, танцюе, лiпить тощо), а в дошшльному закладi вихователь не висловлюе захоплення нею, чи хвалить шших дней, дитина дезорiентована. Тому важли-вим методом запоб^ання дезадаптацi! дитини, по-ряд зi створенням ситуацiй успiху, вбачаеться зняття невтiшних оцiнок на перших етапах перебу-вання в дошк1льному заклада
З-пом1ж iндивiдуальних причин дезадаптацi! слщ видiлити надмiрну чутливiсть i тдвищену збудливiсть нервово! системи деяких дошшльнишв.
П1двищена збудливiсть нервово! системи зумовлюе спонтаннiсть, iмпульсивнiсть поведiнки. Причиною тако! властивостi нервово! системи е за-тримка розвитку процесiв гальмування на фош ви-соко! сили збудження нервових процесiв. Таким дiтям дуже важко дотримуватися правил поведiнки, управляти сво!ми потягами, виконувати вимоги ви-хователя. Неуважнiсть, дратiвливiсть, неохайнiсть збудливих дней завдае багато клопоту вихователю. Але оск1льки причиною некерованостi дней е не просто !хне небажання, а органiчне невмiння стри-муватись, то «закликати !х до порядку» майже не-можливо.
Для тдвищення адаптованостi цих дiтей до умов дошкшьного навчального закладу, необх1дно не провокувати, а попереджати !х нервовi зриви, агресивнi реакцi!, конфлiкти, бшки. Щоб однолiтки (зазвичай старшi дошшльники) не дражнили такого вихованця, варто пвдшмати його престиж у груш.
Розвиток саморегуляцп занадто збудливо! дитини доцшьно здiйснювати шляхом iндивiдуально! корекцiйно! роботи засобами психогiмнастичних ^ор, спрямованих на поступове вiдпрацювання навичок стримування фiзично!, мовленнево! актив-носп, на тренування уваги й витримки. В такий спосiб можна сформувати в дитини iнтерес до спроб самоуправлiння, переконанiсть у сво!й спро-можностi утриматися вiд негативних вчиншв [5].
Отже, профiлактику девiантно! поведшки неповнолiтнiх слiд починати вже в дошкшьному вiцi i забезпечувати виховну роботу з врахуванням вiкових та шдивщуальних особливостей дiтей.
Список лггератури
1. Воспитание трудного ребенка / Под ред. М.И. Рожкова. М.: ВЛАДОС, 2001. 240 с.
2. Сощальна робота: Короткий енциклопедич-ний словник. К.: ДцССМ, 2002. 536с.
3. Олифиренко Л.Я. и др. Социально-педагогическая поддержка детей группы риска. М.: Академия, 2002. 256 с.
4. Рычкова Н.А. Дезадаптированное поведение детей: Диагностика, коррекция, психопрофилактика. М., 2000. 232 с.
5. Костина Л. Игровая терапия с тревожными детьми. Спб.: Речь, 2001. 160 с.
