CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С. 345-349
УДК 070 (477. 84) "1980/1990"
Прецеденты газеты тексти та 'х лексичний склад у процеС трансформацп друкованих ЗМ1 Тернопiльщини кiнця 1980-х - початку 1990-х рр.
Вльчинський О. К.
Тернопльський нацональний педагог'чний унверситет '¡мен Володимира Гнатюка, м. Тернопль, Украна
Стаття присвячена анал1зу прецедентних текст1в у тернотльськт прес пер1оду сустльних зм1н кнця 1980-х - початку 1990-хрр. Розглянуто прецедентиз-ми в тернотльських газетах «Выьне життя», «Тернотль вечгрнт», «Ровесник», «Зах1дна Украгна». Простежено особливост1 реал^зацНспециф1ку та призначення прецедентних феномешв у публ1кац1ях на пол1тичну, соц^альну тематику. Виявле-но функциональна властивост1 та семантичну оргашзащю прецедентних текст1в, з'ясовано гх значення в процес трансформацп друкованих ЗМ1 Тернотльщини озна-ченого пер1оду.
Ключовi слова: прецедентм тексти, л1нгвокультура, прецедентний феномен, прецендетизм, ¡нтертекстуальтсть.
У статп розглянуто особливосп використання прецедентних текста у тернопшьськш прес перюду сустльних змш кшця 1980-х - початку 1990-х рр. Об'ектом дослщження стали прецедентизми в тернотльських газетах «Вшьне життя», «Тернотль вечiрнш», «Ровесник», «Захщна Укра1на».
Мета: простежити особливосп реатзаци, специф^ та призначення прецедентних феномешв у публшащях на пол^ичну, сощальну тематику, з'ясовано 1х значення в процес трансформацп друкованих ЗМ1 Тернотльщини означеного перюду. Дослщжено функцюнальт властивосп прецедентних текста, встановлено, що се-мантична органiзацiя, особливостi функцюнування, двоплановiсть семантики прецедентних текста дають змогу використовувати 1х як стилютичний прийом, що сприяе реатзаци певних функцiй - привернення уваги адресата, актуалiзацil 1хньо1 зацiкавленостi. Прецедентш тексти е вербальними засобами, за допомогою яких об'ективуються певнi поди та явища, що вказуе на актуальшсть цього дослщження. Вибiр тих чи шших прецедентних текстiв як шструмента мовленневого впливу сприяе активiзацil когнiтивних механiзмiв, що запускають процеси семантичного трансформування, передуем метафоричного, пов'язаного iз зiставленням рiзних поняттевих сфер, наслщки якого покликанi впливати на емоци читача.
Статус прецедентних в окремш лiнгвокультурi отримують тексти (в широкому значенш), якi зберiгають «культурну активнiсть», тобто такi, що мають здатнiсть акумулювати iнформацiю. На думку Ю. Лотмана, подiбнi тексти е конденсаторами культурно! пам'яп, вони створюють навколо себе такий змютовий простiр, що вступае у певш вiдношення з культурною традицiею, що вщклалася у свiдомостi аудитора [3, с. 21-22].
У працях багатьох учених (Л. Дядечко, Ю. Караулов, В. Костомаров, I. Михальо-ва, Ю. Сорокiн, А. Супрун, Ю. Прохоров та iн.) об'ективуються поняття «прецедент-
ний текст», «прецедентне висловлення», «текстова ремшюценщя», «прецедентна текстова ремшюценщя» тощо. Ключовим словом при цьому е «прецедентний», яке дослщники розумiють i трактують приблизно однаково. Вщмшшсть простежуеться передусiм стосовно «ступеня» (в iнших термiнах - «глибини») прецедентностi.
Проте тлумачення самого термша «прецедентний текст», як зауважуе В. Крас-них, поки що не е однозначним [2, с. 5]. Одним iз перших це поняття використав Ю. Караулов у пращ «Росшська мова i мовна особистють [1]. Дослiдник прецедент-ними вважае тексти, яю, по-перше, е значущими для т1е1 чи шшо! особистосп в пiзнавальному й емоцiйному планах, а по-друге, таю, що мають надособистюний характер, тобто добре вiдомi широкому загалу, включаючи попередниюв i сучасникiв. По-трете, звернення до прецедентних текстiв постiйно вiдтворюеться у дискурс певно! мовно! особистостi [1, с. 216].
Дещо по-iншому трактують поняття прецедентного тексту Ю. Сорокш та I. Ми-хальова, для яких це «перш за все засоби когштивно-емотивного та аксiологiчного фокусування змютово! маси тексту, що вказують на глибину iндивiдуальноl та групово! (сощально!) пам'ятi i свiдчать про способи «опрацювання» актуальних для нас питань i проблем» [7, с. 113]. Ю. Прохоров, уточнюючи поняття прецедентного тексту, зауважуе, що «звернення до прецедентних текспв мае як прагма-тичну спрямованють, виявляючи особливостi мовця, його мету, мотиви та установки, ситуативш штенщональносп, так i лiнгвокогнiтивну, реалiзацiя яко! включае особистiсть в мовленневе спшкування саме ще! культури цiею мовою» [4, с. 155156]. Отож, розгляд прецедентних текспв означае вихщ на лшгвокогштивний рiвень. На думку Ю. Лотмана, «прецедентним можна вважати складно влаштований текст, який розпадаеться на iерархiю «текстiв у текстЬ> [3, с. 121]. С. Сметанша, виявляючи призначення прецедентних феномешв у медiа-текстах, зазначае, що вони «iнтелектуалiзують виклад, формують новi смисли, своерщно вводячи подiю поточного життя в загальноiсторичний i культурний контекст» [6, с. 123].
Об'ектом дослщження стали прецедентизми в тернопшьських газетах «Вiльне життя» (ВЖ), «Тернопшь вечiрнiй» (ТВ), «Ровесник» (РК), «Захщна Украша» (ЗУ).
Прецедентнi феномени у публшащях на полiтичну, соцiальну тематику дають змогу зробити повщомлення бшьш яскравим, таким, що привертае увагу. Крiм того, вони вносять у виклад елементи мовно! гри, пропонують читачам або досить про-зору, або складну загадку. Прикладами прецедентизмiв можуть бути i заголовки. Таким, зокрема, е заголовок у публшацн про зняття пам'ятника Ленiна у Тернополк "Прощайте, "наш дорогий 1ллгн" (ТВ, №21, 1990) або про взаемозв'язок юторично! пам'ят та нащонально! щентичносп: "Червона Калина похилилася" (ВЖ, №231, 1990), "Манкурти, "п'ята колона"? №, твог д1ти, Украгно!" (ЗУ, №17, 1991),
На думку А. Супруна, текстовi ремшсценцп можуть використовуватися з метою: 1) бшьш ч^ко! передачi повщомлення з урахуванням попереднього словесного досвщу; 2) виконання естетичного завдання; 3) створення комiчного ефекту; 4) по-силання на авторитет для шдтвердження достовiрностi думки [8, с. 27-28].
У дослщжуваний перюд у друкованих ЗМ1 Тернопiльщини активiзувалося викори-стання текстових змiстових ремшсценцш, якi, по-перше, значно пiдвищили стутнь "м'якосп" тексту, по-друге, сприяли оптимальному вираженню суб'ективного вiддзеркалення дiйсностi в емотивно-образнш формi i, по-трете, виступали важли-вим естетичним текстотвiрним засобом, що лакошзуе виклад, забезпечуе формуван-ня пiдтекстiв.
Феномен прецедентностi, реалiзований у заголовках, посилюе експресiю мовлен-ня, засвiдчуе особливий пiдхiд авторiв до вербальних засобiв тексту з метою привер-нення й утримання читацько! уваги. Це спостерiгаемо, наприклад, у колективному листi до редакцн пiд назвою "Я русский бы выучил", але... " (ТВ, №25, 1990). У ньому батьки та вчителi одше! з тернопiльських шкш вимагали за рахунок скорочення го-
Прецеденты газетш тексти та ïx лексичний склад у процеск..
дин росiйськоï мови i лiтератури розширити вивчення icropiï Украши, запровадити народознавство, Закон Божий тощо. Аналогiчне простежуемо й у вистуш народного депутата СРСР i народного депутата Украши Дмитра Павличка на святкуваннi 450-лггтя Тернополя в палацi культури "Березшь" iменi Леся Курбаса: "Треба пам'ятати тшьки одне: Украша! Украгна!" (ТВ, № 29, 1990); у репортаж з м^ингу проти укладання нового союзного договору: "Украм - волю!" (ТВ, №30, 1990); у статп "СталШада" (РК, № 20, 1990); в штерв'ю з кандидатом у народш депутати СРСР Георпем Петруком-Попиком: "Незалежност1 нема альтернативи" (ВЖ, № 205, 1990); у статтях: "За честь, за славу, за народ" (РК, № 37, 1990),"Займалась зоря листопадова. 72роки тому утворено ЗУНР" (ВЖ, № 209, 1990).
Зазначаючи способи введення прецедентних текснв у дискурс та ï'xm завдання, Ю. Караулов видшяе декшька тишв: номшативний (коли знак, що вводить прецедентний текст, вказуе на якусь характерну ознаку, типову прикмету); референтний (включення iмен вщомих дiячiв минулого з метою збагачення iдейно-проблемного змiсту твору, нарощення його духовного потенщалу, посилення естетичного й етич-ного впливу) i цитування. Наприклад: "Що ж ти бачиш порошинку в оц\ ближ-нього твого, а у власному оц колоди не пом1чаеш" (РК, № 34, 1990); "У пов1ст1 французького фтософа-просвтителя Вольтера "Канд1д, або Оптим1ст" е персонаж на ймення Панглос - бездумно-бадьорий чолов1чок, що утдлеглив свое життя суммвному принциповi: "Усе, що робиться в œrni, робиться на краще" (ВЖ, № 55, 1988); "Штрассер часто виступав як бтьшовик. "Нацiонал-соцiалiзм, - твердив вт, - повинен боротися за знищення капiталiзму будь-якими засобами, включаючи ствробтництво з бтьшовицькою РоЫею (В.С.Коваль. Барбаросса. Кшв, 1989 р.)" (ТВ, № 52, 1991).
Роль цитування може бути подвшною. Функщя вислову, що мае характер форму-ли, полягае у вказiвцi на "особливий "канал", завдяки якому думка, що розвиваеться в дискурс мовця, начеб вливаеться в широкий "ментальний контекст" духовного арсеналу твору, читача, епохи" [1, с. 230]. З шшого боку, цитата полегшуе аргументащю, оскшьки реалiзуе посилання на авторитет. Зокрема, в статп, опублшованш у ВЖ шд рубрикою "Точка зору" "Схвалити, засудити, не тдтримати...", йдеть-ся про збори компартiйноï оргашзаци колгоспу, на яких обговорювалося звернення iнiцiативноï групи "Вщозва 91-го" до комунюнв, усх громадян Тернопшля. У цьому текст прецедентними е цитати зi згаданого звернення на зразок: "за вихiд КомпартИ' Украгни iз складу КПРС, за ïï цтковиту самостттсть i трансформу-вання в сощал-демократичну nартiю парламентського типу" (ВЖ, № 127, 1991). У замальовщ "1м'ям не вмре тколи...", присвяченш культурно-просвггницькому дiячевi, сшьському священику Ксенофонту Сосенку, вмщенш шд рубрикою "Рядок з бiографiï краю", прецедентними е i зазначена назва публшаци, i цитоваш в нш рядки Олександра Олеся: "Як страшно оре iсторичний плуг /Як скарби були - були i зникли...", "Хто зберiг любов до краю /1 не зртся роду /Той iм'ям не вмре тколи / В спогадах народу" (ВЖ, № 190, 1991).
Дослщжуючи прецедентшсть на матерiалi тернопiльськоï преси кшця 1980-х -початку 1990-х рр., можна простежити кшька способiв функцюнування прецедентних феномешв у полггичному дискурс^ а саме: прецедентш ланцюжки (ряди прецедентних одиниць, де кожен попереднш е безпосередшм джерелом наступного), прецедентш парадигми (групи прецедентних феномешв, що сягають одного i того ж джерела) i прецедентш контамшанти (висловлення, що сягають одночасно двох прецедентних джерел). 1з погляду лiнгвiстичноï прагматики, саме прецедентшсть контексту дае змогу найбшьш яскраво виразити пол^ичш пристрасн автора-публiциста.
Функцiю прецедентного тексту як "особливого "каналу" шюструе стаття "Ультиматум", опублiкована в РК, в якш висвiтлено протистояння церковного комiтету
церкви Рiздва Христового, що оголосив про перехщ до Украшсько1 автокефально].' православно! церкви, i архieпископа Тернопiльського i Кременецького Лазаря, який стояв на позищях Московського Патрiархату. Стаття складаеться i3 трьох ча-стин, назвами яких е вiдомi вислови i3 Святого Письма. Ц назви-цитати виступа-ють своерщними формулами, якi вказують напрямок розвитку думки, що "начеб вливаеться у широкий ментальний контекст духовного арсеналу", i виконують вла-стиву прецедентним текстам пресуазивну та частково парольну функци: "Дгм мШ домом молитов називаеться середycix племен! Адже ви перетворили його на вертеп розбшниюв", "Прость - i одержите. Шукайте - i знайдете. Стукайте - i Вам вiдчинять", "Стережться псевдопророюв, яю приходять до вас в овечт шкурi, а всередиш - хижi вовки" (РК, № 34, 1990).
Бшьшою мiрою парольну, шж пресуазивну функщю виконуе початок третього роздшу вказано! статп, що мютить цитату: "Такого государства, как Украина, нет, не было и не будет, и о никакой самостоятельной церкви и речи быть не может" (РК, № 34, 1990).
Подiбне функцюнальне навантаження властиве також заголовку i початку публшацп "Грошi запаху не мають", - так цитчно визначив своежиттеве кредо... сутенер" (ВЖ, № 190, 1991). Натомють початок листа в редакщю на актуальну тему тд заголовком "Не розбрат, а едтсть!": "У народi кажуть: Згода будуе, а незгода руйнуе", i це велика правда" (РК, № 49, 1989) виконуе насамперед номшативну, а також пресуазивну функци.
Багатополюсш прецедентш тексти можуть формувати поля, що спрямовують сприйняття тексту загалом. Апелящя до таких прецедентних текспв забезпечуе ство-рення психолопчно приемного тдтексту i е актуальною передуем для публщистики, що тяж1е до емоцшного впливу, а не до рацюнального шформування.
На основi аналiзу тернопшьсько! преси дослiджуваного перiоду можна зроби-ти деякi висновки про функцюнальш властивостi прецедентних текстiв. Зокрема, семантична оргашзащя, особливостi функцiонування, двоплановють семантики прецедентних текстiв дають змогу використовувати !х як стилiстичний прийом, що сприяе реалiзацiï певних функцш - привернення уваги адресатiв, актуалiзацiï 1хньо1 зацiкавленостi. Прецедентнi тексти е вербальними засобами, за допомогою яких об'ективуються певш подiï та явища. Вибiр тих чи iнших прецедентних текспв як iнструментiв мовленневого впливу сприяе активiзацiï когнiтивних механiзмiв, що запускають процеси семантичного трансформування, передуем метафоричного, пов'язаного iз зiставленням рiзних поняттевих сфер, наслiдки якого покликаш впли-вати на емоцiï читача.
Актуалiзацiя диференцiйних ознак прецедентних текспв у мовленнi пов'язана також iз передачею енциклопедично1' iнформацiï, наявнiсть яко1', з одного боку, активiзуе у текст багатовимiрнi зв'язки культурно-iсторичного i сощального характеру, а з шшого - зумовлюе спроможнiсть прецедентних текспв окреслювати певнi цiннiснi орiентири i парадигму соцiальноï поведiнки.
Дослщження прецедентних текспв у преш, ix специфiки та особливостей впливу на формування культурно-iнформацiйного мас-медiйного простору, е перспектив-ним напрямком сучасного журналютикознавства.
Список лiтератури
1. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. - М. : Наука, 1987. - 261 с.
2. Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология / В. В. Красных. - М.: Гнозис, 2002. - 284 с.
3. Лотман Ю. М. Культура и взрыв / Ю. М. Лотман. - М.: Прогресс, 1992. - 270 с.
Прецедентш газетш тексти та ïx лексичний склад у процесi...
4. Прохоров Ю. Е. Национальные социокультурные стереотипы речевого общения и их роль в обучении иностранцев / Ю. Е. Прохоров. - М.: Педагогика Пресс, 1996. - 216 с.
5. Сметанина С. И. Медиа-текст в системе культуры: Динамические процессы в языке и стиле журналистики конца ХХ века / С. И. Сметанина. - М.: Изд-во Михайлова В. А., 2002. - 251 с.
6. Сорокин Ю. А., Михалева И. М. Прецедентный текст как способ фиксации языкового сознания / Ю. А. Сорокин, И. М. Михалева // Язык и
сознание: парадоксальная рациональность. - М., 1993. - С. 98-117.
7. Супрун А. Е. Текстовые реминисценции как языковое явление / А. Е. Супрун // Вопросы языкознания. - 1995. - № 6. - С. 17-29.
Вильчинский А. К. Прецедентные газетные тексты и их лексический состав в процессе трансформации печатных СМИ Тернопольщины конца 1980-х - начала 1990-х гг. // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 1 - С.345-349
В статье рассмотрены особенности использования прецедентных текстов в тернопольской прессе периода общественных перемен конца 1980-х - начала 1990-х гг. Объектом исследования стали прецедентизмы в тернопольских газетах «Выьне життя», «Тернотль веч1рнт», «Ровесник», «Зах1дна Украгна». Прослежены особенности реализации, специфика и назначение прецедентных феноменов в публикациях на политическую, социальную тематику. Выявлены функциональные особенности и семантическую организацию прецедентных текстов, выяснено их значение в процессе трансформации печатных СМИ Тернопольщины указанного периода.
Ключевые слова: прецедентные тексты, лингвокультура, прецедентный феномен, прецендетизм, интертекстуальность.
Oleksandr Vilchynskyj The Precedent Newspaper Texts and Their Lexical Composition upon the Transformation of Print Media in Ternopil in late 1980's - early l990's
// Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 - P.345-349
The article deals with the precedent texts in Ternopil press of the period of social changes in the late 1980's - early 1990's. The precedent texts are verbal means that objectify certain events and phenomena. The choice of certain precedent texts as instruments of speech promotes the activation of the cognitive mechanisms that trigger the process of semantic transformation, primarily metaphorical, associated with comparing different conceptual areas, the consequences of which are designed to influence the emotions of the reader. The precedentisms in Ternopil newspapers such as «Vilne Zhyttya», «Ternopil Vechirnij», «Rovesnyk», «Zahidna Ukraina» are investigated. The peculiarities of the realization, the specificity and the function of the precedent phenomena in publications on political, social issues are traced, their importance in the transformation of print media in Ternopil of that period is determined. The functional properties of the precedent texts are investigated. It was defined that semantic organization, features offunctioning, duality of semantics of the precedent texts enable to use them as a stylistic device that facilitates the implementation of certain functions - drawing recipients ' attention, actualization their interest.
Key words: precedent texts, linguo-culture, precedent phenomenon, precedentism, in-tertextuality.
Поступила доредакцИ' 23.04. 2013р.
