CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации». Том 25 (64). № 4, ч. 2. 2012 г. С. 514-518.
УДК 811.161.2'42
ФУНКЦЮНАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ФЕНОМЕН1В У ПОЕТИЧНОМУ ТВОР1 (НА МАТЕР1АЛ1 Л1РИКИ В. ГЕРАСИМ'ЮКА)
Кальченко Т. Ю.
Харшвський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Карабна, м. Харшв
Стаття присвячена розгляду особливостей поетично! мови одного з поспв-вiсiмдесятникiв В. Герасим'юка. Дослщжуеться функцiональний аспект прецедентных феномешв, включених у поетичний контекст. Виокремлюються номiнативна, оцiнна, оргашзацшна, iгрова та парольна функци прецедентних одиниць.
Ключов1 слова: прецедентний феномен, поетична мова, функцюнальний аспект.
Постановка проблеми. Поетична мова була предметом дослщження багатьох вггчизняних i зарубiжних науковцiв: В. Виноградова, В. Григор'ева, С. Ермоленко, Ю. Лотмана, А. Мойсieнка, О. Потебш, Р. Якобсона та iн. До розгляду прецедентних феномешв зверталися украшсью та зарубiжнi дослiдники, серед яких Д. Гудков, Ю. Караулов, В. Красних, О. Найдюк, I. Сахарук, Р. Чорновол-Ткаченко. Розгляд функцюнального навантаження мовних засобiв, наявних у художньому творi, та пов'язаних iз ним семантичних зрушень е одшею з актуальних проблем сучасного мовознавства.
Щц прецедентним феноменом ми розумiемо мовну одиницю, вiдому бiльшостi представникiв нащонально! лшгвокультурно1 спiльноти, якiй притаманнi таю риси, як регулярна вщтворюванють у мов^ значущiсть для мовцiв i набiр оцiнних асоцiацiй.
Метою статт е розгляд функцiональних особливостей прецедентних феномешв, наявних у художньому дискурс^ зокрема в поетичних творах. Така мета досл> дження обумовлюеться актуальнiстю проблеми, адже на сьогодш у свiтовому мово-знавствi тдсилюеться увага до антропоцентричних аспектiв мови. Дослщження прецедентних феноменiв вiдбуваеться в ру^ антропоцентрично! парадигми, осю-льки сама природа цих мовних одиниць передбачае пов'язашсть iз екстралiнгвальними чинниками та занурешсть в нацiональну мовну картину свггу.
За О. Нахiмовою, виокремлюються такi функци прецедентних феномешв, як оцшна, моделювальна, прагматична, естетична, парольна ^рова, евфемютична» [8, с. 142-144]. Г. Слишкш, дослiджуючи засоби апеляци до концептiв прецедентних текс^в, визначае чотири основнi функци прецедетних феномешв: номшативну, пер-суазивну, людичну i парольну [9, с. 114-115]. За О. Найдюк, прецедентш феномени виконують iнформативну, номiнативну, сюжетно-композицiйну функци та функцiю характеризаци. 1нформативна функщя таких мовних одиниць, на думку дослщнищ, виявляе себе у постачанш фактiв iз життя автора твору та шформаци про етичнi но-рми суспiльства. У номiнативнiй функци прецедентш феномени е репрезентантами домшантних чи перифершних ознак рiзних концеппв: полiтичних, економiчних, культурних тощо. Функщя характеризаци виявляеться у твореннi стилютичних фi-
гур порiвняння, метафори, метошми. Сюжетно-композицшна функщя стае можли-вою за умови створення ефекту очшування розвитку подiй, що зумовлено оцшними конотацiями, якi активiзуються при сприйнятп прецедентних феноменiв [7]. Рiзно-машття пiдходiв до окреслення функцiй прецедентних одиниць створюе пiдстави для бшьш глибокого 1х дослiдження.
Предметом нашого зацiкавлення стали особливостi функцiонування прецедентних феномешв у поетичному дискурс^ тому е доцiльним окреслити найбшьш пока-зовi функци таких мовних одиниць саме в поетичному твор^ В. Калашник i М. Фшон зауважують: «Поетичний текст, поза сумшвом, веде в царину рiзноманiт-них форм культурного iснування мови — мiфологiчних, народнопоетичних, рель гiйних та ш. Потенцiйно й реально кожне слово несе в собi вщбиток культурного цiлого, в якому знаходять вираження штенцп суб'екта культури (мовця), зберiгае незнищенний слiд типових колективних уявлень про свгг. Отже, слово для автора е певною мiрою зразковим, модельним, воно детермiнуе правила його художньо! вербалiзацil» [5, с. 644]. Саме тому поетичний текст вимагае цшсного прочитання й аналiзу рiзноманiтних екстралiнгвальних чинникiв. Для художнього твору характе-рним е використання прецедентних феноменiв не тiльки для увиразнення основно! тональностi твору, збагачення семантики мовних одиниць, але i як стрижневого компонента, основи художнього образу.
За стильовою манерою письма та перюдом творчостi В. Герасим'юк належить до поетiв-постмодернiстiв. За висловом О. Маленко, «...постмодершстами заново прочитуеться контекст нацюнально! та свггово1 лтератури, ютори, культури, i не лише прочитуеться, а на пiдставi старого коду твориться свш власний, вiртуальний текстосвiт, у якому розгортаються iншi сюжети, сценари, фрейми» [6]. У поезiях автора прецедентнi феномени вщграють важливу роль, слугуючи засобом економ> заци вислову, характеристики, побудови художнього образу.
Дослщники розрiзняють нацiонально-, сощумно- та iндивiдуально-прецедентнi феномени, тим самим визначаючи референтну групу, якiй буде зрозумший той чи iнший прецедентний феномен. Для творчостi В. Герасим'юка характерним е ужи-вання ушх названих видiв прецедентних феноменiв. Так, iз деяких поезiй ми дiзнае-мося про факти з життя поета: Впав на гори, на смереки, на потоки, на царинки -упав на килим, який виткала у мене в узгол1в 'г Танастчук Параска з Коавщини. Не-тдкупна ж1нка. Вона з1ткала 7 мене [4, с. 11]. Власне iм'я, наведене у контексп, е iндивiдуально-прецедентним феноменом, оскшьки не несе додаткових конотатив-них значень для перешчного мовця i е важливим саме для автора, його власно1 твор-чо! еволюци. На таку важливють вказуе образ-лексема килим, який е одним iз клю-чових у поетичнiй картинi автора. Так, образ килима неодноразово з'являеться в шших контекстах, набуваючи семантики творчо1 еволюци, зв'язку iз рщною землею: Тут, на земл1, виткам ми, мов килими, - Так я писав, так тзнававр1дний уз1р... [3, с. 267]. У попередньому контекст власне iм'я ткалi не несе жодно1 додатково1 шформаци про його носiйку, така шформащя здобуваеться з контексту, з оцшного виразу Нетдкупна жтка, що дозволяе стверджувати про номiнативну роль цього прецедентного феномена.
515
Подiбна функщя прецедентного феномена виявлясться i в наступному контекс-Ti: В горах е ще dei гражди. Хлопщ, зтмайте Kino. Там, як треба, до шлюбу ства-ють, як треба ховають украшських актoрiв, яким продають полотно. А за piK, i за два, i за три поймеппо згадають. Не про Йвапка й Маpiчку, а про Миколайчука ще розкажуть у горах - таю були кпа, папове [1, с. 60]. 1ван Миколайчук певною Mi-рою е символом украшського кшематографу. Використовуючи лексему на позначення його iменi i протиставляючи його традицшному карпатському фольклору - легендi про Йвапка й Маpiчку, автор шдсилюе високе звучання вiрша. На нашу думку, у наведеному контекст номшативна функщя прецедентного феномена доповнюеться ощнною, оскiльки постать Миколайчука е вщомою в сферi ю-номистецтва, вiдповiдно, може мютити такi додатковi конотативнi значення, як «талант», «акторська майстершсть», «нащональна самосвщомють» тощо.
Такi риси поетичного твору, як точна, яскрава образшсть i наближешсть до ре-алш життя, спонукають читача давати власну ощнку творовi та зображенiй у ньому реальность Цьому сприяе розумшня читачем змiсту прецедентних феноменiв, яке змушуе певним чином реагувати на них, вибудовуючи власну позицiю щодо поетичного твору, зображених у ньому реалий i почутпв. У цьому виявляеться оцiнна фунцiя прецедентних феномешв.
Для дослщження функцiонування прецедентних феномешв у художньому дискурс надзвичайно важливим е образний аспект, який оргашзуе, структуруе та уви-разнюе внутрiшню форму художнього твору. Яскравим прикладом вияву такого аспекту е вiрш В. Герасим'юка «Ахшесова п'ята»: Був такий депь, коли пе можпа т-чого тягти з лiсу, бо пpилiзе гадипа додому. <... > Була така годипа вдосвта, коли змiя ота зiгpiлася па литц легтя, який спав па печi, i вжалила його в п 'яту, коли придавив ïï у ст. Був такий легть, який мав силу богатирську, але боявся своеï п 'яти, бо в тй залишилася глибока дipа, звiдки око лихoвiсnе блимало... [3, с. 9]. Заголовок вiрша несе важливе функщональне навантаження, оскшьки прецедентний текст - антична легенда про Ахша - оргашзовуе художнш просир поези навколо стрижневого образу, викликае певш очшування, яю обумовлюють сприйняття сема-нтичних перетишв нацiональноï та мiфологiчноï картин свiту. Уведене в контекст поези народне вiрування про заборону йти до лiсу в певний день, пов'язане з так званими «звiровими святами», посилюе нацiональний тдтекст твору. Покла-дений в основу художнього образу, прецедентний феномен шд впливом власне-авторського сприйняття набувае додаткових конотацш, пiдсилюе iдейний змют твору, створюе додатковi смисловi шари.
Поетичний твiр характеризуеться складною семантикою i багатозначнютю штер-претацш. Функцiональне навантаження мовних одиниць-конструктiв поетичного твору також складаеться з кшькох аспектiв. Так, оцiнна функщя прецедентних феномешв часто доповнюеться ^овою: Свобода - це задихапа жтка з диктофопом у рущ, яка бiжить бульваром Шевчепка вгору, вопа ттьки що вислухала художпика Папаса За-ливаху, i тепер бульвар душить ïï, як змт, як коридор па вулиц Фрапка, i павть Той, що в скалi сидить, кричить: лупайте сю скалу! I куди пам тепер його подти? Де вт тепер сидiтиме? [3, с. 20-23]. Сполучення в поетичному текст цитат з поезш рiзних авторiв створюе ^овий ефект, експрешя якого поглиблюеться уведенням шдсилюва-
516
льно! частки «навггь». Мовна гра у нашому контекстi мае важливе оцiнне значення. Увага поета спрямована на увиразнення обмежено1 атмосфери радянсько1 дiйсностi, зображено1 через протиставлення концептiв свободи i застою, мовними виразниками яких е прецедентне iм'я Панаса Заливахи i порiвняння тепер бульвар душить гг, як змй. Прецедентне власне iм'я художника використовуеться як символ творчо1 свободи, таланту, тодi як останню фразу можна тлумачити як вiдсилання до антично1 леге-нди про Лаокоона, задушеного в обiймах змiя.
Близькою до ^ово1 та оцшно1 функцш е парольна функцiя прецедентних феномешв, тобто завуальована оцiнка явищ, якою часто користуеться поет в розрахун-ку на читача, що зможе певним чином розшифрувати контекст: Куди ми йшли, коли зоря погасла, до того ж, кажуть, «на меж1 епох»? Невже ж то вибирать було, як ясла: «за нами майбуття» чи «з нами бог»? [2, с. 63]. Як i в попередньому приклад^ вiрш побудовано на протиставленш сучасно1 авторовi дшсносп та бiблiйних iдеалiв. Таке протиставлення виявляеться на текстовому рiвнi за допомогою прецедентних висловiв - девiзу ггглер'югенд «За нами майбуття» та фрази «З нами бог», котра ви-користовувалася як девiз у Германськш та Росiйськiй iмперiях.
Уважаемо, що вiрш може мати й шакше прочитання: «вибiр ясел» може роз-шифровуватися як вiдсилання до фшософсько1 проблеми бурiданового вiслюка, що не може зробити вибiр мiж двома однаковими оберемками сша. Таким чином, вибiр стае неактуальним, оскiльки обирати нема з чого. Вщдалешсть сучасно1 авторовi дiйсностi вiд бiблiйних iдеалiв увиразнюеться образом зорi, що «погасла», та висло-вом «на межi епох», таким чином доповнюючи символiчне навантаження поези зна-ченнями хаосу, роздрiбненостi, людсько1 iзольованостi.
Уводячи до тексту прецедентш феномени, автор створюе певним чином заши-фроване послання, змушуе читача до спiвтворчостi, пошуку. Знайомi представнико-вi лшгвокультурно1 спшьноти реали, закодованi у формi прецедентних мовних одиниць, набувають гостроти, бшьшо1 семантично1 навантаженостi, викликають неод-нозначну оцiнку та шлейф асощацш.
Висновки. Розглянутi нами функци прецедентного феномена дозволяють ви-значити його як складну одиницю ментального рiвня, аксiологiчний, лшгвокультур-ний та образний змют яко! виявляеться в контекст та значною мiрою залежить вщ фонових знань читача. Найважливiшi функци прецедентних феномешв, що ви-являються у художньому дискурсi, - номшативна, оцiнна, органiзацiйна, iгрова i парольна - взаемодоповнюють одна одну, створюючи проспр для рiзноманiтних iнтерпретацiй поетичного твору. Сказане повною мiрою стосуеться поетично1 мане-ри В. Герасим'юка, яка е вираженням власно1 громадянсько1 позици поета. Наведений фактичний матерiал свiдчить про важливiсть прецедентних феномешв для створення авторсько1 поетично1 картини свiту, в якiй переплгаються атрибутика сучасно1 авторовi доби, релшйна символiка i елементи нацюнально1 автентики.
Список л^ератури
1. Герасим'юк В. Дни трепети : поези / В. Герасим'юк. - К. : Молодь, 1991. - 128 с.
2. Герасим'юк В. Космацький уз1р : поезп / В. Герасим'юк. - К. : Рад. письменник, 1989. - 135 с.
3. Герасим'юк В. Папороть : поези / хтслямова, упорядкув. другого розд. [ комент. К. Москальцяъ. - К. : ВЦ «Просвгга», 2006. - 328 с.
517
4. Герасим'юк В. Смереки : поези / В. Герасим'юк. - К. : Молодь. 1982. - 88 с.
5. Калашник В. С. Значення i смисл поетичного слова в лшгвютичному вимiрi / В. С. Калашник, М. I. Фiлон // Вюник Харк. нац. ун-ту iм. В. Н. Каразша. Серiя: Фiлологiя. - № 910. - Вип. 60. - Ч. I. -2010. - С. 643-647.
6. Маленко О. О. 1нтертекстуальшсть в украшськш постмодернш поезiï : дiалог культурних кодiв / О. О. Маленко. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ /znpkhnpu/lingv/2008_25/23.html.
7. Найдюк О. В. Семантичнi та функцюнальш особливостi прецедентних феноменiв у шмецько-мовному дискура : дис. на здобуття наукового ступеня кандидата фшол. наук : спец. 10.02.04 «германсью мови» / О. В. Найдюк. - Луцьк. - 2008. - 200 с.
8. Нахимова Е. А. Прецедентные имена в массовой коммуникации : [монография] / Елена Анатольевна Нахимова ; ГОУ ВПО «Урал. гос. пед. ун-т» ; Ин-т социального образования. - Екатеринбург, 2007. - 207 с.
9. Слышкин Г. Г. Лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе : [монография] / Геннадий Геннадьевич Слышкин. - М. : Academia, 2000. - 141 с.
Кальченко Т. Ю. Функциональная нагрузка прецендентных феноменов в поэтическом произведении (на материале лирики В. Герасимюка) / Т. Ю. Кальченко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». -2012. - Т. 25 (64), № 4, ч. 2. - С. 514-518.
В статье рассматриваются особенности поэтического языка поэта-восьмидесятника В. Герасимьюка. Исследуется фунциональная нагрузка прецедентных феноменов, включенных в поэтический контекст. Выделяются номинативная, оценочная, организационная, игровая и парольная функции прецедентных единиц.
Ключевые слова: прецедентный феномен, поэтический язык, функциональный аспект.
Kalchenko T. The functional loading of the precedent phenomenon at the poetical writing (at the material of lyric poetry by V. Gerasimiuk) / T. Kalchenko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2012. - Vol. 25 (64), No 4, part 2. - P. 514-518.
The paper deals with the peculiarities of the poetic language of V. Gerasimjuk. It is investigated the functioning of precedent phenomena which are incorporated in poetic context. The author points out the nominative, appraisal, organizational, play and code functions of the precedent units.
Key words: precedent phenomenon, poetic language, functional aspect.
Поступила в редакцию 19.10.2012 г.
518
