CC BY
38
УДК [321.01: 342.4] (477) "17" 94 (477) "16/17" 092
I. Я. Терлюк
Доцент кафедри icTopii держави i права Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального унiверситету"Львiвська полгтехшка",
канд. iст. наук, доцент
ПРАВОВ1 П1ДСТАВИ УКРА1НСЬКО1 ДЕРЖАВНОСТ1 У ТВОРЧ1Й СПАДЩИН1 ПИЛИПА ОРЛИКА (до витоюв вде! незалежно! нащонально! украшсько! державност)
© Терлюк I. Я., 2014
У контекст1 геополггично! ситуаци початку XVIII ст. на приклад1 зразкчв творчост1 Пилима Орлика окреслюються пол1тичн1 та правов1 аргументи на користь кнування незалежно!" УкраТнсько!" держави.
Ключов1 слова: Пилип Орлик, Конституц1я П. Орлика, Машфест П. Орлика, Вив1д прав Укра!ни, бвропа i козацька Укра!"на, Рос1йська 1миер1я.
И. Я. Терлюк
ПРАВОВЫЕ ОСНОВАНИЯ УКРАИНСКОЙ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ В ТВОРЧЕСКОМ НАСЛЕДИИ ФИЛИППА ОРЛИКА (к истокам идеи независимой национальной украинской государственности)
В контексте геополитической ситуации начала XVIII века, на примере образцов творчества Филиппа Орлика, очертываются политические и правовые аргументы в пользу существования независимого Украинского государства.
Ключевые слова: Филипп Орлик, Конституция Ф. Орлика, Манифест Ф. Орлика, Вывод прав Украины, Европа и Казацкая Украина, Российская империя.
I. Terlyuk
UKRAINIAN STATE LEGAL BASIS IN THE CREATIVE LEGACY OF PHILIP ORLYK (to the origins of the idea of an independent Ukrainian national state)
In the context of the geopolitical situation at the beginning of the XVIII century, political and legal arguments in favour of the existence of an independent Ukrainian state are designated on the examples of Philip Orlyk's works.
Key words: Philip Orlyk, Orlyk's Constitution, Orlyk's Manifesto, Conclusion rights in Ukraine, Europe and the Cossack Ukraine, Russian Empire.
Постановка проблеми. Прикрою кторичною "традищею" е той факт, що як тшьки украшський народ упритул тдходить до повнощнно1 реалiзацii свого права на самовизначення й цившзацшного европейського вибору, то наражаеться на потужний ошр цьому з боку нашого найбшьшого сусвда. Вщповщш потуги державноi машини донедавна "братнього" украшцям народу супроводжуються, зокрема, пошуком рiзного роду правових подстав доведення того, що Украша як держава не вщбулася або навпъ i не мала постати. Чи не останнш приклад ввдмови у державному суверенитет Украши - порiвняно недавне поввдомлення росшських ЗМ1 [див. напр.: 2] про те, що група росшських депутатiв плануе вимагати вед генпрокурора РФ визнати розпад СРСР незаконним, а ввдтак притягти до вiдповiдальностi т.зв. "радянських сепаратистiв".
Подiбне ставлення сусдав до украшсь^' державностi було таким завжди - чи те стосуеться доленосних роив початку або середини минулого столптя, чи трьохсотлiтньоi давностi. Часу, коли
разом iз закладенням Росшсько'' абсолютно!' монархи у полпичнш ментальностi роскн закрипилося уявлення про Украшу/Малоросдо як про невид'емну частину шпери [Див. докл.: 10]. Така ситуащя, в силу видчуття небезпеки з боку имперсько'' Росй, спонукала украшських штелектуалив, принаймт !х частину, до обгрунтування власне правових шдстав постання украшсько'' держави як незалежно''. I найперше таю процеси пов'язуються iз середовищем "мазепинського руху" - украшсько'' полiтичноi емцрацй початку XVIII ст., зокрема й провидником, екзильним гетьманом Пилипом Орликом. Останний залишив по собi сповнену суспiльно-полiтичних мотивив поетичну та, головно, публщистичну спадщину, в який конструюе нове для тогочасно'' украшсько'' политико-правово'' думки концептуальне бачення державности - й характеру, форми правлиння, териториального устрою, подилу влади тощо.
Мета статть На приклади анализу зразкив творчо'' спадщини Пилипа Орлика привернути увагу до початкив формування уявлень про укра'нську державнисть як про национальну, себто таку, що ввдповщала интересам украшщв початку XVIII ст., яких тодишш европейци називали "козацькою нащею", та головне - окреслити полгтичш та правови аргументи на користь иснування незалежно'' Укра'нсько'' держави в контексти геополитично'' ситуаци того часу.
Стан дослщження. З-помиж значного историографичного доробку - переважно "чистих" историкив, ридше историкив права чи политологив - присвяченого постати й творчости гетьмана-вигнанця Пилипа Орлика, левова частка висвплюе його Конституцию [8]. З поривняно недавних видань як найбильш грунтовни, з нашого погляду, видзначимо пращ В. Кононенка, О. Кресина, О. Струкевича, Т. Чухлиба [3]. До того ж у ювилейному для першо'' Укра'нсько'' Конституци рощ проведено низку мижнародних наукових форумив, наслидком яких стала поява ввдповвдних збирникив [Див. напр.: 12]. Проте видання, яке значною мирою уможливило дослидження проблеми, зибравши пид одниею палитуркою уси найважливиши твори П. Орлика, з'явилося лише в останни роки [6]. До того ж книга супроводжуеться змистовними супровидними статтями В. Шевчука та О. Трофимук. Чи не найсвижиша з видомих нам праць, де певною мирою розглядаються означени у заголовку проблеми, належить Т. Г. Рендюку [7]. Разом з тим серед означено'' литератури специально не видиляеться проблема обгрунтування правових пидстав укра'нсько'' державности, а видтак у ций проблематищ ще залишаеться чималий интелектуальний ресурс. Тим паче, що цшсного погляду на означену принаймни у подзаголовку проблему потребують поди'' в Укра'ни останнього часу.
Виклад основних положень. Найбильш видомим твором, в якому були викладени головни полгтичш та правови иде'' украшсько'' политично'' емиграци, справедливо вважаеться "Договир та постанова миж гетьманом Орликом та Вийськом Запорозьким", бильше видомий як "Пакти й Конституция прав и вольностей Вийська Запорозького..." (тут и нижче курсив наш - 1.Т.) [Див.: 6, с. 25-72]. Разом з тим Конституцию П. Орлика справедливо вважають першим укра'нським конституцийним актом, що видображав политико-правови иде'' укра'нсько'' козацько'' старшини початку XVIII ст., що спрямовувалися на захист сощальних и правових интересив та участь в управлшш державними справами [7, с. 77-78].
Проте за обставин свого укладення Орликова Конституция була, передовсим, своеридним манифестом "мазепинського" руху, тобто програмою борцив за укра'нську незалежнисть початку XVIII ст. Для пояснення основно'' позици "мазепинського" руху - Укра'на споконвично незалежна вид Москви держава и складова частина европейсько'' християнсько'' цившзаци - у документи видтворюеться теория укра'нського хазаризму. Зокрема про укра'нський (козацький) народ йдеться як про "давний та видважний", який ранише називався хазарський, мав велику територию и утворював незалежне князивство. Був навернений у християнство Константинопольським апостольським престолом. Навить Византийська империя боялася хазарського кагана, и для встановлення союзу з ним император одружив свого сина з дочкою кагана [6, с. 25-26]. Варто зазначити, що у латинський вариант Конституци уводилося положення у виклади про походження хазарив-козакив вид готив (свевив-шведив). Звичайно, останне також було мифом, однак викликаним вже потребою политичного моменту. За його допомогою, а також права давнього "дружнього сусвдства" и "тисного зв'язку любови" украшщв и Криму Орлик переслидував мету обгрунтувати историчну необхвдшсть та неминучисть коалщи Швеци, Укра'ни и Кримського ханства [9, с. 149-150].
Згодом П. Орлик окремо теоретично обгрунтував невщ'емне право укра'нського народу на створення незалежно!' нащонально' держави. I його заслуга в цьому насамперед полягала в тому, що вш уперше в юторй укра'нсько' суспшьно-полггично'' та правово'' думки спробував, апелюючи до мiжнародного досвiду, переконати европейських полiтикiв у необхiдностi визнання Укра'нсько' держави як незалежно!'.
Погоджуемося з Т.Рендюком, що П. Орлик чггко усвiдомлював можливiсть Украiнi розраховувати на мiжнародну допомогу. Вона могла бути лише в тому випадку, якщо укра'нська справа буде добре популяризована в Сврош та европейськi полггичт кола будуть нею зацiкавленi [7, с. 113]. Ввдтак вiдразу тсля пiдписання турецько-росiйського договору 4 квггня 1712 р. вiн французькою i латиною укладае "Машфест [до европейських держав]" [Див.: 6, с. 120-126], яким дае знати королям, князям, республшам та шшим християнським державам про причини, як схилили його прийти в Османську iмперiю i тдняти зброю проти царя московського. А вони полягають в тому, що "природтм правом е визволятися вiд гноблення i трудитися, аби повернути те, що несправедливiстю та переважною силою було у нас забрано: вшм ввдомо, як трактовано нас у Московськш iмперй" [Там само, с. 120].
Далi Орлик згадуе гетьмана Б. Хмельницького i Московсько-Переяславський договiр 1654 р. Наголошуе на клятвi московського князя Олекс1я Михайловича "вiчно охороняти пiд своею протекщею козацьку нацiю i руський народ". Вказуе, що саме Москва порушила договiр iз Б. Хмельницьким: московський цар, порушивши "закони та вольносп козацько' нацii хотiв обернута у рабство вшьний народ руський" (укра'нський - I. Т.). Тут йдеться про Петра I, який мав плани перетворити козакiв у регулярну армто, а вiйсько Запорозьке знищити. Гетьман I. Мазепа повстав проти цього, а те, що тшов на союз iз Карлом XII, не мае дивувати, бо "вш у цьому наслiдував гетьмана Б. Хмельницького, який уклав iз найяснiшим королем швецьким Карлом угоду та вшськовий союз заради визволення Вггчизни вiд польського ярма" [Там само, с. 121]. Тепер, тсля Полтавсько' битви, Укра'на стогне гад ярмом Москви, i вже сам Орлик продовжуе акщю Мазепи. Союз же Укра'ни з Туреччиною почесний i вигiдний для християнсько' наци. Далi коротко викладаються умови цього союзу.
Проте полiтико-правовою сутшстю "Манiфесту" стало обгрунтування гетьманом права укра'нського народу на боротьбу за визволення та створення власно' незалежно'' держави. У цьому контекст П. Орлик, зокрема, писав: "Ми не можемо дивитись холоднокровно на нещастя, яким ввддана наша нацм, на порушення й прав у так багатьох випадках, ми одначе не будемо дмти з почуття помсти, але ми керуемося виключно мотивом справедливост та згiдно з правом, яке дозволяе кожному захищати свою власну справу й свою власну мету..." I далк "Яким би не був устх нашо' справи i якою б не була доля збро', що й ми за справедливою мусимо пiдняти, розрадою нам буде те, що трудилися, важачи самим життям нашим заради слави i корисп нашо' кохано'Вггчизни..." [Там само, с. 124].
Варто вщзначити, що за допомогою "Машфесту" П. Орлик у загальноевропейський контекст тогочасних мiжнародних ввдносин вмонтував укра'нську справу. Вiн писав, що лише тодi "...коли козацька нацм буде обновлена в сво'х правах", буде можливим досягнення миру на континента I щ слова чiтко ввдповвдали сутi започатковано'' гетьманом активно' полггично'' та дипломатично' дiяльностi на европейському просторк вiдображали геополiтичну iдею головного представника мазепинсько' емiграцii, а саме: бачення Укра'ни як держави, що сво'м iснуванням мала забезпечити зв'язок мiж схiдною та захiдною цившзацмми, захищати захiдноевропейський простiр вiд подвшно' загрози зi сходу - юламсько' та, зокрема, росiйськоi експансiй [7, с. 115].
Остання теза близько нагадуе нашi дт. Для порiвняння. Глава укра'нського МЗС П. Кшмкш наголосив: якщо Захiд дозволить втрату Укра'ною й схiдноi частини, то це стане "найбшьш небезпечною помилкою", що призведе до замороження конфлшту та до гуманiтарноi катастрофи всiма екологiчними й шшими аспектами... У цьому сенсi суверештет Укра'ни е не тшьки прецедентом, а й абсолютною цшлю, щоби гарантувати безпеку Свропи" [11].
Подальший розвиток полiтичнi та правовi вде' Пилипа Орлика щодо обгрунтування подстав iснування укра'нсько' незалежно' держави, й мiсця i значення для новочасно' Свропи знаходимо в знаменитому "Виводi прав Укра'ни" (або "Дедукцй") [Див.:6, с. 132-143] - однiй з найважливших пам'яток укра'нсько' полiтичноi та правово' думки XVIII ст., що написана французькою мовою i
перебувае у науковому o6iry лише неповш сто роюв: знайдена проф. 1льком Борщаком лише 1922 р. в архiвах замку Дентевшь, i яку опублшував вiн через три роки у Парижа Пiсля I. Борщака оригiнальний рукопис трактату не вдалося ввдшукати в жодному з французьких архiвiв. Ця обставина для частини украшських гёториюв - Миколи Андрусяка, Бориса Крупницького, Ореста Субтельного [Див.: 1] - стала чи не единою пвдставою тою чи шшою мiрою сyмнiватися в автентичностi пам'ятки [5].
Основна мета "Дедукщ'" - показати юнування в Gвропi суверенно', вшьно', едино' та соборно' Укра'ни. Вiдтак, у докyментi, звертаючись до прикладiв з европейсько'' iсторi', гетьман послiдовно обгрунтовував право украшщв на власну незалежну державу.
У преамбуи подав коротку iсторiю визвольних змагань украшщв, починаючи вiд Б. Хмельницького. Тут, зокрема, вказуеться, що Б. Хмельницький утворив "незалежне князiвство", гетьманський титул прирiвнюеться до князiвського. Зазначаеться також, що "Укра'на залежала тшьки пiд деяким оглядом вiд царiв московських". "Це факт установлений, - пише Орлик, - i правда загальноввдома, що козацька нацм i Укра'на були вшьними". Договiр 1654 р. називае "союзним", який порушила Рос1я, бо "царськi генерали, скориставшись iз довiр'я козацько' нацi', хитрощами захопили велику кiлькiсть iнших укршлень i потiм почали командувати, мовби господаре в цiлiй кра'ш" [6, с. 132].
Документ заперечуе думку про те, що царський уряд перебрав яюсь права на землi Вшська Запорозького ввд Речi Посполито', наголошуючи, що Богдан Хмельницький 1654 року представляв державу, вже звшьнену з-пвд влади Варшави та визнану низкою кра'н [4, с.164].
Далi у "Виводi прав Укра'ни" подаються точки договору мiж Укра'ною та Швещею. Автор вказуе, що з часу Зборiвського договору 1649 р. Укра'ну "визнали як князiвство цша Свропа i навiть сам щсар". Польща над Укра'ною мала тшьки право отки, отже, тшьки таке право й могла передавати Роси. Ввдтак, порушуючи права Укра'ни, "московський двiр належить уважати за узурпатора Укра'ни" [6, с. 139].
Переконливо розкривши загарбницьку сутьшсть укра'нсько' полггики Москви та повну правову безпвдставшсть '' намагань "вiдбирати Укра'нi'' вольностi та привше'", П. Орлик доводив, що "народ завжди мае право протестувати проти гнпу i привернути уживання сво'х стародавнiх прав, коли матиме на це слушний час" [Там само, с.134].
Як досввдчений дипломат, П. Орлик окреслив аргументи особливо' зацiкавленостi Свропи у ввдновленш прав Укра'ни. Вiн першим з-помiж укра'нських полiтикiв прагнув показати, що реалiзацiя укра'нсько' державно' вде' сприятиме збереженню миру в европейському регют й не призведе до порушення встановлено' рiвноваги: поки не будуть задоволенi справедливi прагнення гетьмана П. Орлика щодо Укра'ни, i поки Московський Двiр не задовольнить справедливi скарги конфедераций на чолi яко' сто'ть гетьман. I не треба лякатись, що в разi ввдновлення цього князiвства (Укра'ни - I.T.) через ослаблення Московщини порушиться европейська рiвновага. Навпаки - змщниться. Свiдченням цього е приклад Генеральних Штата (П. Орлик мае на yвазi Нiдерланди - I.T.). При цьому вш застерiгав европейськi кра'ни, що коли вони не допоможуть Укра'нi звшьнитися з-пiд московського ярма й утвердити свою державну незалежшсть, то наражатимуться на серйозну небезпеку з боку Роси, "яка незабаром може змагати до повалення европейсько' свободи (видшення наше - I.T.). Ti, що дбають про шгерес цшо' Свропи i кожно''' держави, зокрема, легко зрозyмiють небезпеку для свободи Свропи вiд тако' агресивно' держави".
П. Орлик звертався до мiжнародного права, яке "вимагае допомагати в крайнiх випадках пригшченим громадянам", враховуючи обов'язки християнства, справедливють й гyманiзм. "Це ж бо шгерес ушх европейських держав так зробити, щоб Укра'ну звернено гетьмановi Орликов^ котрого вшьно обрали i проголосили стани Укра'ни... Мiжнародне право вимагае допомагати в крайшх випадках пригшченим громадянам; тим слушшше, справедливее i в бiльшiй згодi з обов'язком християнства й навпъ гуманносп причинитися до вiдбyдyвання держав, пригшчених лише тому, що повiрили в союз" [Там само, с.139]. У протилежному випадку, укра'нський народ був би змушений пiддатися пiд турецьке панування. П. Орлик, закликаючи европейських правш^в допомогти Укра'нi здобути незалежшсть, особливо наголошував на тому, що ввдродження незалежно' Укра'нсько' держави сприятиме захисту европейсько' свободи ввд загрози зi Сходу.
Висновки. В icTopii украшсько'' полiтико-правовоi думки знаковими стали щдходи до облаштування Укра'нсько!' держави, виробленi зусиллями Першо'' укра'нсько!' полiтичноi емкрацй, насамперед сподвижника 1вана Мазепи гетьмана в екзиш Пилипа Орлика. Заслуга останнього полягае не тшьки у тому, що вш е можливим автором, як вважають, першо'', а отже, найстаршо' в свiтi Конституций себто документу, у якому в належних поняттях i термiнах тодiшнього права обгрунтовуеться державний устрiй Укра'ни.
Не меншою заслугою П. Орлика е його тонерська для вiтчизняноi полiтико-правово! думки спроба теоретично обгрунтувати невiд'емне право укра'нського народу на створення незалежно'' нащонально' держави й переконати европейських полгтиюв у необхвдносп й визнання. Аналiзованi полiтико-правовi трактати П. Орлика - важливi документи, якi сигналiзували европейським державам про значимiсть украшсько'' справи. Впадае в око загальна подiбнiсть за змiстом i формою основно'' канви боротьби за незалежшсть Украшсько'' держави на початку XVIII та ХХ1 столiть.
Енергiйна, вперта та невтомна праця П. Орлика не могла залишитися безрезультатною. Насамперед, вона започаткувала процес налагодження стабшьних зв'язюв Укра'ни з Свропою, що пережила тривалий шлях безсумшвних успiхiв, залишаючись актуальною i для сьогодншньо'' незалежно'' Укра'ни.
1. Андрусяк М. Зв 'язки Мазепи гз Станиславом Лещинським i Карлом XII // ЗНТШ. - 1933. - Т.152. -С. 35-61. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://shron.chtyvo.org.ua/Naukove_tovarystvo_imeni_ Shevchenka/Zapysky_Tom_152.pdf; Борис Крупницький. Гетьман Мазепа та його доба. - К.: Украгна, 2003. - 240с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mazepa.name/history/krupnicki-1.html; Субтельний О. Мазепинщ. Украгнський сепаратизм на початку XVIII ст. - К., 1994. - 105с. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mazepa.name/history/mazepyntzi.html. 2. Депутаты требуют завести уголовное дело на Михаила Горбачева. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://izvestia.ru/news/568959. 3. Кононенко В. "PACTA ET CONSTITUTIONES ..." мьж традицтним i модерним конституцiоналiзмом / В. Кононенко // Украгнський кторичний збiрник / Гол. ред. Т. Чухжб. НАН Украгни. 1нститут кторп Украгни, Рада молодих вчених. - Вип. 14. - К.: 1нститут кторп Украгни, 2011. - С.17-33; Крест О. В. Полтико-правова спадщина украгнськог полтичног емкрацп першог половиниXVIIIстолття: Монографiя /О.В. Крест. - К.: 1н-т держави i права iм. В.М.Корецького НАН Украгни, 2001. - 468 с.; Струкевич О.К. "Пакти й Конституцп закотв та вольностей вшська Запорозького" (полтико-культурний аналiз) / О.К. Струкевич // "1стину встановлюе суд". Збiрник на пошану Федора Павловича Шевченка. - Т.2. Науковi студи /НАН Украгни; 1н-т ктори Украгни; Редкол.:
B. А. Смолш вдп. ред.) та т. - К., 2004. - С. 348-363; Чухлiб Т. 1деальна держава в Украгт? Козацький проект 1710року /Т. Чухлiб. -К.: Видавничий дiм "Киево-Могилянська академЫ", 2011. - 103 с. 4. Крест О. В. Полтико-правова спадщина украгнськог полтичног емкраци першог половини XVIII столття: Монографiя / О .В. Крест - К.: Ы-т держави i права iм. В.М.Корецького НАН Украгни, 2001. - 468 с. 5. Пилип Орлик. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F %D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF_%D0%9E%D1%80%D0%BB%D0%B8%D0%BA. 6. Орлик, Пилип. Констит^я, манiфести та лтературна спадщина: Вибр. твори / Пилип Орлик / Упоряд. та примтки М.Трофимука (латинсьт тексти), В.Шевчука. - К.: МАУП, 2006. - 736 с. 7. Рендюк Т.Г. Пилип Орлик: молдавсьт та румунсьт шляхи / Т. Г. Рендюк. - Чернiвцi: Букрек, 2013. - 240 с. 8. Список науковог та популярног лтератури щодо Констит^г П. Орлика - Див.: Чухлiб Т. Реальна держава в Украгт? Козацький проект 1710 року / Т. Чухлiб. - К.: Видавничий дiм "Киево-Могилянська академЫ", 2011. -
C. 84-102. 9. Терлюк I. Я. Полтико-правова доктрина козацького державотворення: нарис кторп украгнськог державног iдег /1. Я. Терлюк, I. М. Флис. - Львiв: Вид-во Тараса Сороки, 2008. - 300 с.
10. Терлюк I. Формування i розвиток у втчизнянт полтико-правовт думщ концепцп Украгни як Малоросп (до витоюв росшських iмперських iдеологем) / I. Терлюк // Вкник Нац. ун-ту "Львiвська полтехюка". - № 782. - Юридичш науки. - Львiв: Вид-во Львiвськог полтехшки, 2014. - С. 141-146.
11. Украгна готова до можливого нападу Роси, - Клiмкiн. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://uazmi.org/article/376415081. 12. 300ротв Конституцп гетьмана Украгни Пилипа Орлика: проблеми становлення i розвитку украгнського державотворення: матерiали Мжнародног науково-теоретичног конференцгг / Львiвська мiська рада, Львiвський державний ^верситет внутршых справ, МХжнародна асощащя кториюв права. -Львiв: ЛьвДУВС, 2010. - 284 с.
