CC BY
23
1СТОР1Я ТА ТЕОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК [323.2:34]: [355 351:94] (477) I. Я. Терлюк
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц. кафедри кторп та теорп держави i права
ПОЛ1ТИКО-ПРАВОВ1 ПРОЕКТИ КОЗАЦЬКОГО СЕРЕДОВИЩА XVIII ст. ЩОДО НЕДОПУЩЕННЯ СВАВ1ЛЛЯ У ПОЛ1ТИЧНОМУ ЖИТТ1 (до виток1в украУнського конституц1онал1зму)
© Терлюк I. Я., 2014
Анал1зуються правот норми, що стосуються обмеження повноважень гетьмана, к1лькох в1домих козацьких нол1тико-нравових нроект1в, нодаються як складов! установок щодо ор1ентац11 козацького середовища на конституц1онал1зм, i розглядаються такими, що викликаш потребою недонущення свавшля у нолiтичному життi козацькоУ УкраУни XVIII ст.
Ключовi слова: Конститущя П. Орлика, "Записка про потребу обмежити владу гетьмана", козацький конституцiоналiзм, Гетьманщина.
И. Я. Терлюк
ПОЛИТИКО-ПРАВОВЫЕ ПРОЕКТЫ КАЗАЦКОЙ СРЕДЫ XVIII в. ПО НЕДОПУЩЕНИЮ БЕСПРЕДЕЛА В ПОЛИТИЧЕСКОЙ ЖИЗНИ (к истокам украинского конституционализма)
Анализируются правовые нормы, касающиеся ограничения полномочий гетмана, нескольких известных казацких политико-правовых проектов, подаются как составляющие установок по ориентации казацкой среды на конституционализм, и рассматриваются таковыми, что вызваны необходимостью недопущения произвола в политической жизни казацкой Украины XVIII в.
Ключевые слова: Конституция Ф. Орлика, "Записка о необходимости ограничить власть гетмана", казацкий конституционализм, Гетманщина.
I Ja. Terlyuk
POLITICAL AND LEGAL PROJECTS ON COSSACK SURROUNDINGS OF XVIII CENTURY TO PREVENT HIGH-HANDEDNESS IN POLITICAL LIFE (TO THE ORIGINS OF UKRAINIAN CONSTITUTIONALISM)
The rules relating to the limitation of the powers of the Cossack hetman several prominent political and legal projects are presented as components of attitudes about orientations Cossack environment on constitutionalism, and are considered as caused by the need to prevent tyranny in the political life of the Cossack Ukraine XVIII century.
Key words: Constitution P. Orlik, "A note on the need to limit the hetman", Cossack constitutionalism, Hetman. Formation and development of the native political and legal thought conception of Ukraine as Malorussia (the origins of Russian imperial ideology).
109
Постановка проблеми. Козацька доба не просто одна зi стс^нок укра1нсько1 юторц - це величезний шар юторично1 пам'ятi народу, важливий перiод еволюцп укра1нсько1 держави як на шституцшному, так i на iдеологiчному рiвнi. У перiод козаччини вiдбувалися процеси, яю визначили особливостi формування i розвитку ранньоновочасно! укра!нсько1 держави, паралельно також укра!нського нацiоrенезу.
Фактором, який зближуе державотворчi процеси козацько! доби iз сучаснiстю, е збереження певних ознак полгшчно1 ментальностi укра!нського народу. Як i в перiод козаччини, так i сьогоднi Укра1на зпхнулася принаймнi з кшькома давнiми проблемами: перерозподшом державно! влади з метою впровадження ново!, ефектившшо1 11 оргашзацп та пошуком сустльно-полп,ично1 елiти, яка змогла б реалiзувати концепцiю нацюнального державотворення. Як у козацьку добу, так i в сьогоднiшнiй Украш актуальною була i залишаеться необхвдшсть звiльнення полiтичного життя вiд тих чи шших форм свавШя (тут i далi курсив наш - 1.Т.), себто стану, властивого для влади, яка шким не контролюеться, коли не беруться до уваги бажання та думки iнших, вщсутш законнiсть i справедливiсть [6].
Основним засобом недопущення полiтичного свавшля сьогоднi обгрунтовано вважаеться орiентацiя на конституцiоналiзм, тд яким у юридичнш науцi прийнято розумiти певну теорж> i практику управлiння публiчними справами, що передбачае обмеження державноТ та шшоТ публiчноí влади (видшення наше - 1.Т.), на основi й вщповвдно до конституцп з метою гарантування демократичного устрою [2]. На думку цього ж автора, конституцiоналiзм охоплюе не тiльки конститущю, але й практику, методи i форми 11 реалiзацil [Там само]. Отож, якщо пiд конституцiоналiзмом мати на увазi цшеспрямоване вибудування такого сустльно-полтичного устрою (термiн "конститущя" походить ввд латинського -устрш, лад), за якого суб'екти политики, особливо проввдт, дiяли б у межах четкого регламентування сво1х повноважень, то, на наш погляд, е тдстави стверджувати, що й укра1нщ раннього Нового часу, перiоду iснування Козацько1 держави, свою потребу вивiльнення полгшчного життя вiд свавiлля також намагалися виршити шляхом орiентацil на конституцiоналiзм.
Мета роботи - привернути увагу до проблеми демократичних традицiй укра1нського народу раннього Нового часу, його свободолюбства, потягу до рiвностi, справедливости виборностi владних органiв, 1х децентралiзацil, тобто традицiй, якi лежать в основi сьогоднiшнього розумiння явища конституцiоналiзму, а вiдтак свiдчать про козацький перюд укра1нсько1 кторп як про перюд витокiв вiтчизняного конституцiоналiзму; виокремити вироблеш у козацькому середовищi XVIII ст. полiтико-правовi проекти, спрямованi на обмеження влади, а ввдтак недопущення свавшля у полгшчному життi козацько1 Гетьманщини.
Стан дослiдження. З-помiж грунтовно1 юторюграфп укра1нсько1 козаччини, зокрема останшх рокiв, переважають працi "чистих" кториюв (В. Брехуненко, В. Горобець, Ю. Мицик, В. Смолiй, В. Степанков, Г. Стороженко, В. Шевчук, Т. Чухлiб, В. Щербак та ш), рiдше iсторикiв права (I. Бойко, I. Грозовський, А. Козаченко, I. Паньонко, ш.). Об'ектом защкавлення останшх у бшьшосп е проблеми розвитку козацько1 держави i тогочасно1 укра1нсько1 державно1 iдеl передусiм на шституцшному рiвнi, й недооцiнка, на наш погляд, рiвня iдеологiчного. Працi, що висв^люють iдеологiчний бiк проблеми, - радше поодинокi винятки у сучаснш украlнськiй iсторiографil. Передусiм - це науковi пошуки П. Саса [5] i О. Струкевича [7, 8]. Останнш у багатьох працях чи не найближче тдшшов до завдань нашо1 розвiдки. Вiдзначимо також значний iсторiографiчний доробок, присвячений конституцil П. Орлика (О. Кресш, В. Кононенко, В. Шишкш, Т. Чухлiб та ш). Утiм, на наш погляд, в означенш проблематицi ще залишаеться чималий штелектуальний ресурс.
Виклад основних положень. Ввд початку XVIII ст., тсля т. зв. "справи Мазепи" розвиток укра1нсько1 полiтико-правовоl думки, й зокрема iдей, спрямованих на обмеження влади
110
(конституцiоналiзму - I. Т.), здшснювався двома основними шляхами: 1) у межах першо! полгшчно! емираци та 2) у межах Гетьманщини у складi Росшсько! iмперп.
Полiтична емiграцiя першо1 половини XVIII ст., започаткована прихильниками курсу гетьмана I. Мазепи, залишила низку документа - полiтичних та правових актiв, 1х проектiв, листування тощо. Погоджуемося з О Кресiним, що унiкальнiсть цих пам'яток для дослвдження ктори держави i права Укра1ни, укра1нсько1 полгтико-правово! думки зумовлена особливими умовами 1х створення. Вiдсутнiсть вшськового та адмiнiстративного контролю царського уряду i тривала дiяльнiсть ем^аци дали змогу повшше вiдобразити витворенi у попереднш перiод вде! та принципи i сприяли формулюванню нового комплексу щей, що ктотно розвивали здобутки укра1нсько1 полггако-правово! думки попереднього перюд [3, с .6-7].
Полiтико-правовi ще! емираци пов'язуються передусiм з дiяльнiстю сподвижника 1вана Мазепи гетьмана в екзилi Пилипа Орлика. У найввдомшому творi останнього - "Пактах i Конституцiях прав i вольностей Вшська Запорозького..." вiд 5 квiтня 1710 р. (неофщйш назви -Конститущя Пилипа Орлика, Бендерська конститущя) [1, с. 25-72] - викладеш головш полiтичнi та правовi вде! укра!нсько! политично! ем^аци [див. докладнiше: 9, с. 147-153]. Фактично "Пакти та конституцп" були альтернативою, побудованою на засадах конституцiоналiзму, централiстськiй полiтицi не тшьки Петра I, але й I. Мазепи. П. Орлик, генеральна старшина й верхiвка Вшська Запорозького по-шшому бачили майбутне [4, с. 31].
За формою Конститущя Пилипа Орлика - це, з одного боку, угода (договiр) мiж генеральною старшиною та Запорозьким Вшськом, а з тшого - новообраним гетьманом. Це, як ввдомо, ввдповвдало нащональнш правовiй традицл. Вiдтак автор (можливо, автори) не робив якихось концептуальних вiдкриттiв, не створював нових державних моделей, а доволi творчо шдшшов до досвiду козацько! державностi, i виклав на паперi те, що склалось на практищ i пройшло багатолiтне випробування. За зм^том - це документ, який у належних поняттях i термiнах тодiшнього права обгрунтовуе державний устрiй Укра!ни. Тому ця угода в юридичному оформленш звучить як конститущя. Утам, як зазначае укра!нський кторик Н. Яковенко, Конституцiю П. Орлика 1710 року все таки не можна вважати справжшм основним законом Укра!нсько1 держави, оскшьки це означало б вкладання новiтнього змiсту у добре ввдому стару форму pacta et constitutiones - на той час, зокрема, для Речi Посполито! договiрнi пункти, на дотриманнi
яких обраний володар (у Польщi - король, в Украш - гетьман) присягав перед вшьним народом (у Польщi - шляхтою, в Украш - козацтвом) [див. докладшше: 10, с. 237-238].
Варто тдкреслити, що навпъ попри те, що в документа конституювався суверенiтет пiд протекцiею шведського короля, недоторканнiсть кордонiв, прав-вольностей, тобто сформовано! на той час сощально! структури, сощально-жоттично! та правово! систем, його автор чи не найбшьше зосередився на питаннях вивiльнення сфери политики вiд свавiлля. На наш погляд, очевидною причиною цього був кторичний досвiд старшини щодо реально! загрози стати об'ектом насильства з боку гетьмана. I зарадити цьому можна було лише через право, i зокрема, конституцшну норму. Вщтак пiдтримуемо думку О. Струкевича про те, що кторична школа змагання в добу козаччини виховала у його учасниюв ставлення до права як до щнноста [7].
Зокрема, у Конституцп П. Орлика утверджуеться провiдна роль права у вiдкритому полтичному змаганш гетьмана та старшин. Представники останньо!, як можна бачити з п. 6 документа, отримували правовий захист у всх випадках, коли вони приватно чи публiчно вказуватимуть гетьмановi на недолжи його полггаки: "...На тi докори ясновельможний гетьман не повинен анi ображатися, ат не мае права за них мстити, - навпаки, повинен постаратися виправдати переступи. [...] I подiбно до того, як генеральна старшина, полковники i генеральнi радники повиннi дотримуватися добрих звича!в, належно шанувати високу гiднiсть найяснiшого гетьмана, виявляти йому вiдповiднi його високому становищу почеста i вiрний послух, - так i ясновельможному гетьмановi зi свого боку пристало також мати !х за побратимiв, а не за слуг, не вважати !х сво!ми власними пiдручними та не примушувати зумисне для приниження !хньо! гiдностi ганебно i негоже вистоювати у сво!й присутностi, за винятком тих випадкiв, коли вимагатимуть обставини" [1, с. 55-56].
111
У "Пактах та конститущях" сприймали як регулятор кадровог полтики конституцшно-правову норму. Зокрема, у п.10 зафжсовано усунення можливостi для "захланних хабародавщв [...] здобувати гетьманську прихильнiсть принадами хабарш" [Там само, с. 58] i в такий спосiб поЫдати уряди (владу на мкцях - 1.Т.).
Зорiентованiсть на конституцiйну норму отримала свою реалiзапiю у тдпорядкувант цш нормi гетьманськог тституцп у справi правосуддя, що передбачало звуження судових прав гетьмана Генеральним вшськовим судом. Наприклад, при образi гетьмана обвинуваченого мав судити Генеральний вшськовий суд (див.: п. 7). Якби хтось iз "вiйськових урядникiв" будь-якого рангу вчинив злочин "чи то гонор Гетьманський насмшився образити", гетьман у жодному р^ не м^ 1х покарати "приватною своею помстою чи владою", а зобов'язувався передати справу на розгляд Генерального суду, який i визначав би факт вини та форму покарання ("I хоч би яке неприхильне, а проте безсторонне ршення вт ухвалив, - такому повинен кожен правопорушник тдкоритися") [Там само, с. 56].
Мж шшим, запровадження конституцшно1 норми з метою обмеження влади достдники схильнi трактувати як ютотш змши, яю власне надають документу ознак основного закону нового часу, i свщчать про еволюцш козацького конститупiоналiзму вiд традицшного до модерного [4, с. 31-32].
Так, на думку В. Кононенка, якщо обмеження влади гетьмана генеральними радами, на яких мали бути представлен полковники, старшина, сотники, посланщ вщ Вiйська Запорозького Низового було традицшним, то регламентащя функцiонування ще1 шституцп свiдчить вже про модершзацшш змiни. Подiбне стосуеться критики гетьмана за порушення "прав та вольностей" (див.: п. 6). Традицшним було положення про турботу гетьмана про добробут козацтва i посполитих. Однак деталiзацiя захисту козакiв i посполитих вiд полковникiв, отаманiв, сотникiв та уЫх урядникiв у спробах останшх змушувати до панщини та шших видiв робiт свiдчить про модершзацшш змiни у свiдомостi творцiв укра1нсько1 конституци раннього Нового часу (див.: п. 10). Подiбний захист новообраним гетьманом представлено також в шших пунктах (див.: п. 11, 12, 13) [1, с. 56-60].
В. Кононенко наголошуе на тому, що характерною ознакою укра1нсько1 конституцп раннього Нового часу потрiбно вважати обстоювання права елгга перед найвищим представником влади у держав^ Зокрема, на тдтвердження цього автор наводить новi (порiвняно з попереднiм перiодом або, за автором, - модершзацшш - 1.Т.) норми, що мiстяться у "Пактах та конститущях". Серед таких: розрiзнення державних i приватних справ гетьмана. Державш справи мала виконувати генеральна старшина, а не особиста гетьмансью слуги (п. 8). Генеральш шдскарбп мали обмежити владу гетьмана у фшансовш сферi, оскiльки вони повинш були завiдувати фiнансами Гетьманщини. Особисте майно гетьмана мало бути вщокремлене ввд вiйськово-державного; в кожному полку мало бути по два шдскарбп (п. 9) тощо [4, с. 32]. На нашу думку, вже сам факт наявноста у документа таких норм був пересторогою недопущення свавшля у полгтичному житга.
Що стосуеться проявiв конституцiоналiзму (у контекстi продукування iдей обмеження влади -1.Т.) у межах Гетьманщини у складi Росiйськоl 1мпери, то, з одного боку, маемо пiдставу говорити про концептуальнi конституцшш iдеl на рiвнi науково1 думки (про що вважаемо, варто говорити окремо), а з шшого, - про формування "конституцшного лобГ у середовищi освiчених кiл козацько1 старшини. Останш висловлювали конституцiйнi iдеl здебшьшого в анонiмних документах у виглядi державно-автономiстських прагнень. Чи не найбшьш показовим у контекстi запобiгання свавшлю у полiтичному життi е свого часу введена Л. Окиншевичем у науковий об^ анонiмна "Записка про потребу обмежити владу гетьмана" [подаю за: 8, с. 213-216].
У зазначеному документа сформульована щея правово1 держави, оскiльки у полгшчному змаганнi мiж гетьманом та старшиною неввдомий автор передбачав провiдну роль права та судового розгляду. Багато пунктав "Записки" перегукуються з Конституц^ею П. Орлика 1710 року. Переважае думка, що документ був шдготовлений кимось iз претендентав на посаду одного з генеральних старшин напередоднi виборiв Д. Апостола [8, с. 213] (за шшими даними, вiн з'явився в останш роки гетьманування I. Скоропадського [9, с. 156]).
112
У "Записц" йшлося про обмеження влади гетьмана: виборна старшина мала контролювати ди гетьмана. Урядовцi в Гетьманщинi були зобов'язанi наглядати за тим, щоб усюди був порядок i усе робилося на користь "народу малоросшського". Призначення старшин на "уряди" мало здшснюватися гетьманом спiльно з генеральною старшиною за рекомендащею уповноважених вiд полкiв. Звiльнити 1х з "урядiв" можна було лише за вироком Генерального суду. Також деклару-валося право власност та передбачалися правовi гарантп для 11 захисту. Гетьмановi заборонялося без суду накладати покарання на старшину та шших урядовцiв. Усi конфлiкти мали розглядатися в судi "по правам малороссийским честным поступком без суровости и досады" [8, с. 213]. Велику увагу придшено i полiпшенню фшансово! системи Гетьманщини.
Звернiмо увагу: в "Записщ" йшлося не про примггивне обмеження прерогатив гетьмана, а про створення тако1 системи балансування, яка б давала змогу узгоджувати штереси сторш. I щоб досягти такого стану, автор документа пропонував мехашзм надання уряду гетьманом доповнити участю у ньому генеральних старшин, котрi б, з огляду на заслуги, висловлювали попередню згоду чи пропонували до числа претендентiв осiб iз середовища "несвоякiв гетьманських". Такого самого змкту порядок був передбачений запровадити i з приводу надання земельних володiнь.
Щодо змагання iнтересiв сторш, яке виходило б за межi можливостей 1х сощально-полп,ично1 взаемодп, документ пропонував посилити роль Генерального суду, який би виршував ум питання у справах усунення з урядiв, забирання маетюв, "смертних екзекуцiй" та публiчних покарань.
Аналогiчно до Конституцп П. Орлика, анонiмна "Записка" у питаннях учинення правосуддя пропонувала пiдпорядкувати гетьманську iнституцiю Генеральному судовг "Немалу з того образу народ малоросшський терпить на соб^ що якi справи чолобитнi (йшлося про апеляцл на рiшення нижчих судових iнстанцiй - 1.Т.) хоча бували розслiдуванi в Судi Генеральному i вирiшенi, проте ж i те судове вершення Гетьманська влада сама собою перевершувала зi свое! волi понад належнi права малоросшсью, а iнодi i проти прав единим сво!м мiркуванням". Далi автор вимагав запровадження чiткого порядку, за яким апеляцп розглядав би лише Генеральний суд: "А поза Суд Генеральний, щоб тхто судимим не був" [Там само, с. 214].
Так само проввдно! ролi права тдготовлений анонiмом документ вимагав i щодо прояв1в вiдвертого полiтичного змагання гетьмана i старшин: "Старшина Генеральна, яю [...] затвердженi будуть, щоб при владi гетьманськiй мали пдний респект i повагу в справах i в здiйсненнях вiльнi голоси i силу дiйсну. Також i полковники. А коли що вчиниться ввд влади гетьмансько! не за слушшстю i порядкам вiйськовим всупереч, щоб без огуди i побоювання представляти ретельно до виправлення вказано! неслушноста. I те б влада гетьманська сприймала за благо, не ставлячи собi того за досаду i протистояння ("противность"), оскiльки стльний обов'язок 1х доглядати того, що належить до доброго порядку i до корист народу малоросiйського" [Там само].
Оскшьки анонiмна "Записка про потребу обмежити владу Гетьмана" стосувалася лише питань регулювання владних ввдносин мiж провiдними суб'ектами полiтичного життя Гетьманщини i не зачшала питань регулювання взаемин мiж сустльними верствами i владою загалом, то вважаемо, що е вм тдстави називати 11 проектом мало! конституцп.
На завершення варто наголосити на певних вiдмiнностях мiж аналiзованими документами -Конститущею П. Орлика та аношмною "Запискою", зумовленими, як ми вважаемо, неоднаковими суспiльно-полiтичними умовами 1х появи. Зокрема, анонiмний старшинський полггико-правовий проект, укладений у залежнiй ввд iмперськоl Росп козацькiй автономп, нехтував правовими нормами, особливо майновими правами нижчих сощальних верств. Протягом часу кнування козацько1 Гетьманщини маемо доволi багато прикладiв беззаконня у сферi придбання чи й вульгарного силового, за тодшньою термiнологiею, - "Гвалтовного", вiдбирання землi у селян та козакш. Тодi як в "Пактах та констигущях" П. Орлика, як ввдомо, навпаки, наголошувалося на потребi соцiального захисту (козачi вдови, сироти - п. 11) [1, с. 59]. Певш мкпя у Конституцп присвячеш питанням лiквiдацil оренд, зменшення податкових зборiв тощо (п. 12, 15, 16) [Там само, с. 59, 61-62]. Та попри зазначене, вважаемо, що маемо тдстави констатувати, що загалом аношмна "Записка" була проектом реформування Гетьманщини i перетворення 11 на правову суверенну державу з обмеженою, завдяки залученню виборно1 старшини, владою гетьмана.
113
Висновки. Потреба у недопущенш свавшля у полггичному життi козацько! Укра!ни XVIII ст. стала складовою установок на opieHra^Ki козацького середовища на кoнституцioнaлiзм, тобто на цiлеспpямoвaне вироблення за допомогою суспiльнo-пoлiтичних iнституцiй правових норм, яю б регулювали вiднoсини мiж репрезентантами влади i суспiльствoм, мiж представниками piзних владних iнституцiй та piвнiв.
Згадану тенденцiю нaйпoкaзoвiше шюструють тoгoчaснi пам'ятки вггчизняно! полггико-правово! думки, що створювалися за piзних суспiльнo-пoлiтичних умов. Окpiм ввдомо! Конституцп П. Орлика, як нaйпoкaзoвiшoгo наслвдку дiяльнoстi Першо! укра!нсько1 полггпчно! емираци, на наше переконання, проектом мало! конституцп можна вважати аношмну "Записку про потребу обмежити владу гетьмана", укладену у межах тдпорядковано! Росшськш шпери Гетьманщини.
Серед пoлiтикo-пpaвoвих проблем Конституцп П. Орлика, як-то: затвердження права Православно! церкви тд епдою константинопольського па^арха; повернення давнього кордону козацько! держави на р. Случ, безпосередньо мктяться норми, що стосуються обмеження влади. Це: 1) виршення гетьманом спiльнo iз радою генерально! старшини усiх поточних державних справ i скликання rpичi на рж Генерально! Ради; 2) спроба ввддшення суду вiд адмшстрацп (не гетьман, а Генеральний суд); 3) спроба ввддшення фiнaнсiв вiд адштстрацп (гетьманський скарб - вiд державного); 4) вибори полковниюв вiльними голосами з подальшим затвердженням гетьманом. Нaтoмiсть "Записку", в якш не зaчiпaлися взаемини владних iнституцiй та суспiльствa, його окремих стaнiв, можна розщнювати як заЫб регулювання вiднoсин мiж проввдними суб'ектами тогочасного пoлiтичнoгo життя Гетьманщини - генеральною старшиною i гетьманом.
1. PACTA ET CONSTITUTIONES LEGUM LIBERTATUMQUE EXERCITUS ZAPOROVIENSIS (Правовий уклад та Конституцп) / пер. з лат. М. Трофимук // Орлик Пилип. Конститущя, матфести та лтературна спадщина: вибр. твори / Пилип Орлик. — К.: МАУП, 2006. — С. 25-72. 2. Кампо В. Укратський конституцiоналiзм: европейський вимiр. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.yur-gazeta.com/oarticle/2278/. 3. Крест О. В. Полтико-правова спадщина укратськог полтичноi ем^рацп першоi половиниXVIII столття: монографiя / О. В. Крест. — К.: 1н-т держави i права м. В. М. Корецького НАН Украти, 2001. — 468 с. 4. Кононенко В. "PACTA ET CONSTITUTIONES ..." мiж традицшним i модерним конституцiоналiзмом / В. Кононенко // Укратський кторичний збiрник / гол. ред. Т. 4)xni6. НАН Украти. 1нститут кторп Украти, Рада молодих вчених. — Вип. 14. — К.: 1нститут кторп Украти, 2011. - С. 17-33. 5. Сас П. М. Цтнкт орiентацiiЗапорозького козацтва до Визвольноi вшни: "права", "свободи", "вольностГ' / П. М. Сас // Нащонально-визвольна втна украiнського народу середини XVII столття: полтика, iдеологiя, вшськове мистецтво / НАН Украти. 1н-т кторп Украти; ред. кол.: В. А. Смолш вдп. ред.) та т. — К.: Генеза, 1998. — 319 с. 6. Свавтля. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ %D0%A1%D0%B2%D0% B0%D0% B2%D1% 96%D0% BB%D0%BB%D1%8F. 7. Струкевич О. К. Конституция П. Орлика на тлi полiтичноi культури елти Украти-Гетьманщини / О. К. Струкевич. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=2324. 8. Струкевич О. К. Правовi погляди та конституцшт iдеi козацьког старшини / О. К. Струкевич // Iсторiя украiнського козацтва: нариси: у 2 т. /ред. кол.: В. А. Смолт вдп. ред.) та т. — К.: Вид. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2006. — Т.1. — С. 203-216. 9. Терлюк I. Я. Полтико-правова доктрина козацького державотворення: нарис кторп украiнськоi державноi iдеi /1. Я. Терлюк, I. М. Флис. — Львiв: Вид-во Тараса Сороки, 2008. -300 с.
114
