CC BY
41
УДК 342.922: 347.132.144
С. С. Васил!в
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка", старший викладач кафедри цившьного права та процесу
ПРАВОВ1 КОЛ1З11 П1ДВ1ДОМЧОСТ1 РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО АДМ1Н1СТРАТИВН1 ПРАВОПОРУШЕННЯ
© Bacrnie С. С., 2016
Розглянуто основш види правових колвш пiдвiдомчостi розгляду справ про адмiнiстративнi иравоиорушення. На основ! анал1зу законодавства про адмiнiстративнi правопорушення охарактеризовано шляхи вир!шення та усунення правових кол!з!й пщвщомчост розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення.
Ключов! слова: правовi кол!зи, пщввдомчкть розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення.
С. С. Васылив
ПРАВОВЫЕ КОЛЛИЗИИ ПОДВЕДОМСТВЕННОСТИ РАССМОТРЕНИЯ ДЕЛ ОБ АДМИНИСТРАТИВНЫХ ПРАВОНАРУШЕНИЯХ
Рассмотрены основные виды правовых коллизий подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях. На основе анализа законодательства об административных правонарушениях охарактеризованы пути решения и устранения правовых коллизий подведомственности рассмотрения дел об административных правонарушениях.
Ключевые слова: правовые коллизии, подведомственность рассмотрения дел об административных правонарушениях.
S. S. Vasyliv
LEGAL COLLISIONS OF JURISDICTION OF CONSIDERATION BUSINESSES ABOUT ADMINISTRATIVE CRIMES
The article considers the main types of legal conflicts of jurisdiction cases on administrative offenses. We characterize solutions to conflicts and eliminating legal jurisdiction of cases on administrative offenses based on analysis of the legislation on administrative offenses
Key words: legal collisions jurisdiction of cases on administrative offenses.
Постановка проблеми. Одтею з перешкод належного функщонування мехашзму визначення та розмежування пвдввдомчосл справ про адмтстративш правопорушення та шших справ е юнування окремих правових колiзiй. При цьому правовi колiзи характерт не лише у питаннях про розмежування пвдввдомчосл розгляду адмшютративно-делштних справ, а й при розмежуванш предмета ввдання оргашв адмтстративно! юрисдикцй.
Аналiз дослщження проблеми. npaBOBi колiзii були i е предметом дослщження у працях науковщв С. Алексеева, М. Власенка, О. Зайчука, О. Каплшо'', Д. Лилака, М. Марченка, М. Матузова, А. Мiрoшнiченкa, О. Москалюка, Н. Он1щенко, С. Погребняка, П. Рабшовича, В. Сирих, Ю. Тихомирова та шших. У науковому доробку згаданих науковщв вже накопичено певний науковий мaтерiaл, у якому висвгглено теoретичнi основи та пропозицй щодо правових кoлiзiй i способш ix уникнення та вир1шення, однак недостатньо дослвдженим залишаеться питання тшзшних норм у правовому регулювaннi щдввдомчосп розгляду справ про aдмiнiстрaтивнi правопорушення.
Мета статл - на oснoвi aнaлiзу наукових праць, чинного законодавства про адмтстративш правопорушення дoслiдити прaвoвi кoлiзii пiдвiдoмчoстi розгляду справ про адмшктративш правопорушення та визначити основш шляхи ix вирiшення.
Виклад основного матерiалу. Для визначення особливостей правових кoлiзiй пiдвiдoмчoстi розгляду справ про адмтстративш правопорушення неoбxiднo з'ясувати поняття "правова кoлiзiя". Термiн "кoлiзiя" вживався ще у римському приватному прaвi та походить ввд латинського "collision", що означае "конфлшт, зiткнення протилежних обставин та шгерешв".
У науковш лiтерaтурi немае единого пiдxoду до розумшня правових кoлiзiй, адже законодавством Укра'ни це поняття не визначено.
Так, Д. Лилак зауважуе, що поняттям правових кoлiзiй охоплюються усi прoтирiччя, що виникають у правовш системi суспiльствa, зокрема у правових концепцмх, теoрiяx та поглядах, правосввдомосп i прaвoвiй культурi, прaвoутвoреннi i реaлiзaцii норм права, прaвoвiй поведшщ, зaкoннoстi правопорядку, прaвoрoзумiннi [1, с. 34].
Своею чергою, Ю. Тихомиров визначав прaвoвi кoлiзii як суперечносл мiж iснуючими правовими актами, шститутами, вимогами, дмми щодо змiни, визнання або ввдторгнення [2, с. 4]. Автор розглядае прaвoвi кoлiзii у широкому розумшш, але не зачшае практично!' проблематики цього питання - кoлiзii правових норм.
Нaтoмiсть теоретики права часпше тлумачать прaвoвi кoлiзii як зумовлений системою об'ективних причин рiзнoвид прoтирiч у сферi права, сутшсть якого виявляеться у наявносп розб!жностей мiж приписами нормативно-правових акпв чи нормативних та iнтерпретaцiйниx акпв, що спрямoвaнi на регулювання однотипних суспшьних вiднoсин чи роз'яснення правових норм [3].
Висвгглюючи змiст кoлiзiй, А. Мiрoшнiченкo визначае ix як рoзбiжнiсть мiж двома або бшьше приписами правових aктiв, що поширюються на ri сaмi вiднoсини i не можуть бути зaстoсoвaнi одночасно [4, с. 11].
У науковш лiтерaтурi як синoнiмiчнi вживаються таю поняття, як "правова кoлiзiя", "кoлiзiя законодавства", "кoлiзiя правових aктiв", "кoлiзiя зaкoнiв", "кoлiзiйнiсть законодавства". Тому слушною видаеться думка окремих aвтoрiв, як вважають, що при aнaлiзi правових кoлiзiй та сумiжниx понять коректшшим було б визначити кoлiзii через стввщношення не мiж правовими актами, а мiж нормами нормативних акпв (i'x приписами) [2, с. 23].
В юридичнш лiтерaтурi видшяють рiзнoмaнiтнi класифшацй правових кoлiзiй, а отже, i кoлiзiй пiдвiдoмчoстi розгляду справ про адмтстративш правопорушення зокрема. Нaйпoвнiшу та науково обгрунтовану клaсифiкaцiю правових кoлiзiй запропонував М. Власенко, клaсифiкуючи !'х за такими критерiями: за властивостями та особливостями норм, що конфлштують - темпоральш, прoстoрoвi, iерaрxiчнi, змютовш; за ступенем зiткнення правових норм - суперечносп та вiдмiннoстi [5, с. 27].
Найпоширешшими у правозастосовчш прaктицi е саме темпoрaльнi або чaсoвi прaвoвi кoлiзii, якi виникають у ситуацй, коли для регулювання одного й того самого правоввдношення у рiзний час приймаються рiзнi прaвoвi норми. В тaкiй ситуацй визначальним е напрямок темпорально!' чинносп нормативно-правового акту, в якому метиться норма: дiя норми може бути прямою, коли норма поширюеться на факти, яю виникли пiсля набрання нею чиннoстi або до набрання ним чинносп та продовжують юнувати; зворотною - коли норма поширюеться на факти, яю виникли до набрання ним чинносп вже з моменту ix виникнення; дм норми може бути переживаючою, коли дм норм поширюеться лише на нoвi факти [6, с. 108].
Безперечно, при прийнятп кожного нового нормативно-правового акту мае ввдбуватися скасування та змша ycix iнших актiв, що йому суперечать. Проте з ускладненням правового регулювання, враховуючи наявнiсть тисяч нормативно-правових акпв, що потенцiйно можуть мiстити конфлiктуючi норми, забезпечення такого вдеалу е недосяжним, але до нього слвд прагнути [4, с. 17]. 1снування темпоральних колiзiй зумовлюеться переважно припиненням д1й правових норм шляхом замши ix пiзнiшою, яка регулюе тi самi правовiдносини.
Для подолання темпоральних колiзiй використовуеться ввдомий ще з часiв римського права колiзiйний принцип "lex posterior derogate priori" ("шзтшим законом вiдмiняеться бшьш раннш"). Застосування цього колiзiйного принципу грунтуеться на припущеннi розумностi законодавця: "законодавець завжди мислить послiдовно i нiколи не допускае протирiччя iз самим собою", тобто в контексп подолання темпоральних колiзiй це припущення означае, що, видавши нову норму, законодавець тим самим прагнув скасувати стару норму [7, с. 6, 7].
Прикладом темпоральних правових колiзiй при визначенш пiдвiдомчостi розгляду справ про адмтстративш правопорушення е ситуацм, що склалася з набранням чинносп Закону Украши "Про нацiональну полщто". [8] Так, пунктом 8 статп 23 КУпАП серед основних повноважень полщи закрiплено, що полiцiя здшснюе провадження у справах про адмтстративш правопорушення, приймае рiшення про застосування адмтстративних стягнень та забезпечуе ix виконання. А статтею 222 КУпАП визначено пвдввдомчють розгляду справ про адмтстративш правопорушення органам внутршшх справ (Нацiональнiй полiцii), а також сформульовано загальш засади визначення та розмежування iерарxiчноi пiдвiдомчостi справ мiж посадовими особами цих органiв.
Законом Украши "Про нацiональну полiцiю" визначено загальну систему оргашв полiцii (ст. 13), центральш органи управлiння полщи (ст. 14) та територiальнi органи полщи (ст. 15), проте сьогодт ще не сформовано усix тдроздшв полiцii. У пунктi 14 "Прикшцевих та переxiдниx положень" закрiплено, що до укомплектування спецiально пiдготовленими полщейськими та забезпечення функцiонування на всш територи Украши патрульно!' полщи тимчасово, до 31 грудня 2016 року, дозволяеться функщонування в складi полщи державног автомобшьног iнспекцii та пвдроздшв громад^^ безпеки, на якi покладаються обов'язки з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регюнах та населених пунктах, де тимчасово ввдсутня патрульна полщм.
Натомiсть у статтi 222 КУпАП зазначено, що ввд iменi органiв внутрiшнix справ (Нацiональноi полщи) розгляд справ про адмтстративш правопорушення можуть здшснювати у тому чист "iншi полiцейськi, на яких покладено нагляд за додержанням вiдповiдниx правил", "уповноважет полiцейськi пiдроздiлiв Нацiональноi полщй" та iншi.
За юридичною силою норм, яю перебувають у колiзii, виокремлюють колiзii однаковоi' юридично!' сили та норми рiзноi юридично!' сили [5, с. 27].
1ерархм нормативних акпв - це один з основних, важливих, центральних елеменпв правовоi системи 6удь-яко!' держави. Iерарxiчний зв'язок означае, що нормативно-правовi акти посвдають у структурному ряду певне мюце i не можуть мiстити норм, що суперечать вищим актам. Iерарxiчна структура системи законодавства визначаеться юридичною силою нормативних акпв, а юридична сила, своею чергою, - мюцем, яке займае орган, що дiе у меxанiзмi держави [9, с. 204, 205].
Iерарxiчнi колiзii при визначенш пвдввдомчосп справ про адмтстративш правопорушення вирiшують на основi кнуючох iерарxii нормативно-правових актiв, якi мютять тi чи iншi норми.
Менш характерними для шституту пiдвiдомчостi розгляду справ про адмтстративш правовiдносини е просторовi колiзii, що можуть виникати через триваючий характер правоввдносин у простор^ тобто з метою регулювання певних правоввдносин використовуються норми рiзниx держав або рiзнi норми для окремих територш.
Нинi, на жаль, виникла потреба запровадження особливих норм для регулювання ввдносин на окремих територiяx держави Украхна. Так, правовий статус оргашв мюцевого самоврядування, ix посадових ошб та органiв, яю створюються такими органами (адмiнiстративниx комiсiй при виконавчих органах мiськиx, сшьських, селищних радах), та i'xнi повноваження щодо пвдввдомчосп 1'м розгляду справ про адмтстративш правопорушення визначае Закон Украши "Про мюцеве самоврядування в УкрашГ' [10] та статтi 218, 219 КУпАП.
Водночас Законом Укра!ни "Про особливий порядок мюцевого самоврядування в окремих районах Донецько! та Лугансько! областей" [11] ввд 16.09.2014р. тимчасово на три роки запроваджено особливий порядок мюцевого самоврядування в окремих районах Донецько! та Лугансько! областей. Закон передбачае впровадження особливого порядку призначення керiвникiв органiв прокуратури i суддiв, який допускае органи мюцевого самоврядування до виршення цих питань та дае можливють на пiдставi рiшень мюьких, селищних, сшьських рад створювати загони народно! мшщи, на якi покладаеться реалiзацiя завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих райотв (ст. ст. 5, 9 Закону). Законодавець не визначае у цьому нормативно-правовому акп кола повноважень "народно! мшщй", проте у частит 2 статп 9 Закону зазначено, що загони народно! мшщи утворюються на добровшьних засадах iз громадян Укра!ни, як постiйно проживають у вiдповiдних населених пунктах цих райотв, а координують дiяльнiсть заготв народно! мiлiцi!' з охорони громадського порядку в населених пунктах вщповщно голови сш, селищ, мiст. Зi змiсту Закону стае зрозумшим, що голови сш, селищ, мiст на цих територ1ях можуть бути надшет й додатковими юрисдикцiйними повноваженнями, зокрема у сферi адмшктративно-юрисдикцiйно! дмльностг
1ншим Законом визначено статус Автономно! Республши Крим, як тимчасово окуповано! територи Укра!ни. Так, Закон Укра!ни "Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованш територй Укра!ни" [12] визначае особливосп дiяльностi державних оргатв, органiв мiсцевого самоврядування, установ та оргатзащй в умовах тимчасово! окупаци, додержання та захисту прав i свобод людини i громадянина, юридичних ошб. У статтi 9 Закону зазначено, що державн органи та органи мюцевого самоврядування, утворенi вщповщно до законодавства Укра!ни, !хт посадовi та службовi особи на тимчасово окупованш територй дтоть лише на пщстав^ у межах повноважень та у спошб, що передбаченi Конституцию та законами Укра!ни. Натомiсть, у статп 12 Закону визначено заходи правового реагування на тимчасово окупованш територй, а саме - окреслено правила визначення пщсудносп справ, зокрема адмтстративних справ, щдсудних мiсцевим загальним судам як адмтстративним судам. Що ж до судово! пiдвiдомчостi (пщсудносп) справ про адмiнiстративнi правопорушення, то цим Законом це не врегульовано, але, на нашу думку, питання пщвщомчосп повинне виршуватися за аналопею до питань пщсудносп цившьних та кримшальних справ.
Отже, просторовi колiзi!' допустимi за умови чiткого визначення територiальних меж ди правових норм, як регулюють зокрема питання пщвщомчосп розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення.
Найбшьш притаманними iнститутовi пiдвiдомчостi розгляду справ про адмтстративт правопорушення е змютовт колiзi!", пiд якими розумтоть колiзi! мiж рiзними нормами, яю одночасно дiють на однiй територй та мають однакову юридичну силу.
При подолант змютовних колiзiй застосовуеться колiзiйний принцип "lex specialis derogat generalis" ("спещальний закон вiдмiняе (випсняе) загальний закон"), який грунтуеться на презумп-цй розумностi законодавця. У контексп колiзiйностi принципу "lex specialis" це припущення означае: "прийняття спещально! норми свiдчить про наявнiсть спещально! цiлi законодавця -врегулювати певний рiзновид сусп1льних вiдносин iнакше, тж загальна норма" [7, с. 6, 7].
Так, статтею 13 КУпАП регулюеться питання вiдповiдальностi неповнолiтнiх ошб, а саме осiб вiком вщ шiстнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв. Нормою КУпАП передбачено, що у випадках вчинення неповнолпшми вiком вiд шютнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв адмiнiстративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121 - 127, частинами першою, другою i третьою статтi 130, статтею 139, частиною другою статп 156, статтями 173, 174, 185, 190- 195 КУпАП, вони пщлягають адмтстративнш вщповщальносп на загальних пiдставах, тобто зi змiсту статтi зрозум^ло, що суб'ектами розгляду та виршення справ про адмтстративт правопорушення, вчиненi особами вжом вiд шiстнадцяти до вiсiмнадцяти рокiв, е органи (посадовi особи), визначет у статтi 213 КУпАП. Однак, Законом Украши "Про органи i служби у справах дгтей та спецiальнi установи для дгтей" у статтi 6 визначено, що розгляд справ щодо неповнолгттх, яю вчинили адмiнiстративнi правопорушення у вшд вiд шiстнадцяти до вiсiмнадцяти роюв, пiдвiдомчий виключно судам.
Змгстовт колiзiï здебшьшого створюе законодавець сввдомо для диференцiацiï правового регулювання, якого досягають створенням спецiальних норм. Тобто, спещальн норми покликанi вiдображати особливосп i характернi риси суспшьних ввдносин. Спецiальнi норми видаються 3i спещальною метою регулювання визначених вiдносин, i лише в межах своеï ди вони забезпечують досягнення конкретноï цiлi [7, с. 7, 8].
Актуальним, на нашу думку, у контексп тематики наукового дослiдження з питань визначення та розмежування тдввдомчосл розгляду справ про адмтстративш правопорушення е визначення позитивних (доброякiсних) та негативних (шквдливих) колiзiй пiдвiдомчостi. Як негативну колiзiю пiдвiдомчостi можна розглядати ситуащю, за якоï неможливо однозначно ощнити вiднесення справи про адмiнiстративнi правопорушення до шдввдомчост того чи шшого юрисдикцiйного органу.
Прикладом негативноï колiзiï пiдвiдомчостi розгляду адмiнiстративно-делiктних справ е положення пункту 17 статп 25 Закону Украши "Про мiсцевi державш адмтстращТ', у якому зазначено, що мiсцевi державнi адмiнiстрацiï розглядають справи про адмтстративш правопорушення, вiднесенi до 1'х вiдання, утворюе адмiнiстративнi та спостережш комiсiï, координуе 1'х дмльшсть. Водночас у статтi 218 КУпАП як органи адмтстративно-делштно!' юрисдикци визначено лише адмшктративш комiсiï при виконавчих органах мюьких, сшьських та селищних рад. Тобто, при визначеннi шдввдомчосп розгляду справ про адмiнiстративнi правопорушення адмшктративним комiсiям необхiдно керуватися нормами Закону Украши "Про мiсцевi державш адмтстращТ' та КУпАП.
Без виршення спiрноï ситуаци чи iншого правового питання у будь-якому з уповноважених на те оргашв негативш колiзiï пiдвiдомчостi негативно впливають на функщонування вше!' юрисдикцшно!' системи держави.
Не менш негативно впливають на функщонування юрисдикцшних оргашв позитивш колiзiï щдвщомчосп справ, якi проявляються у випадках, коли одна й та сама справа про адмтстративне правопорушення може бути предметом розгляду юлькох адмтстративно-юрисдикцшних органв (ïхнiх посадових осiб). Проте, окремi науковцi вважають допустимою ситуащю, коли юнують позитивнi колiзiï у правозастосовчш дiяльностi, оскшьки за своею природою правовi колiзiï е нормальним або й необхщним явищем, яке характеризуе розвинешсть правовоï системи [13, с. 37, 38]. Наприклад, розгляд адмiнiстративно-делiктноï справи про порушення правил безпеки польотв, передбачених статтею 111 КупАП, пiдвiдомчiй адмiнiстративним комiсiям при виконавчих органах мгських рад у частит 1, 3-5 статп 111 КУпАП та органам повпряного транспорту. Тобто, виршення цiеï правовоï колiзiï можливе законодавчим закр1пленням пiдвiдомчостi розгляду цього адмтстративного делiкту за спещашзованим органом у ц1й сферi чи бшьш компетентною посадовою особою.
Як зауважуе А. Мiрошниченко, будь-яка колiзiя здатна спричинити негативнi наслiдки: по-перше, якщо е двi норми, однаковi за змiстом, iснуе i ризик неправильного вибору однiеï з них; подруге, ризик неправильного вибору норми, що пвдлягае застосуванню, iнодi е необхiдною платою за лакошчний виклад нормативного матерiалу. Наприклад, якби загальш приписи в ушх випадках мiстили посилання на юнування спецiальних, то нормативно-правовi акти незрiвнянно зб1льшилися в обсязi, 1х було б важко застосовувати. Тобто, автор допускае кнування правових колiзiй лише у випадках, коли виправдано ввдвернення шших негативних наслiдкiв [4, с. 25].
Вважаемо висловлений погляд не цшком аргументованим, адже запобiгання "надмiрному розростанню обсягiв нормативного матерiалу" не мае бути перешкодою в усуненш правових колiзiй. Завданням будь-якоï правовоï держави повинно бути недопущення правових колiзiй, а особливо колiзiй пвдввдомчосп справ про адмiнiстративнi правопорушення, усiма можливими способами та засобами.
Зацiкавленiсть науковцiв та практичних пращвниюв колiзiйнiстю правових норм зумовлена необхiднiстю пошуку засобiв 1х усунення, адже ефективнiсть правового регулювання, що е метою у будь-я^ держави, забезпечуеться зокрема усуненням правових колiзiй у нормативно-правових актах. У науковш лiтературi вид1ляють три основнi способи виршення правових колiзiй: попередження, усунення та подолання.
Так, С. Погребняк визначае попередження колiзiй у законодавстш як заходи, що дають змогу запобшати !х появi ще на стадii пiдготовки, прийняття i введення в дiю нормативних акпв до набуття ними чинносп. На думку автора, це е найоптимальшшим варiантом, адже в такому разi система законодавства не видозмшюеться [14, с. 5, 6].
Слвд погодитися з висловленою думкою, що саме запровадження комплексу превентивних заходiв дае змогу мiнiмiзувати виникнення усiх видiв правових колiзiй. При виршенш питання правових колiзiй пiдвiдомчостi розгляду справ про адмтстративш правопорушення основним засобом запобшання iх виникненню е систематизацм та кодифiкацiя адмiнiстративно-делiктного законодавства, що ж до попередження окремих видiв колiзiй , то iх вирiшення можливе завдяки закрiпленню загальних i спецiальних норм в одному нормативному акп та вчасне внесення змш i доповнень до нормативно-правових акпв.
На думку М. Власенка, двома основними формами виршення суперечностей правового регулювання е iх усунення та подолання. При цьому подолання е менш ефективним, оскшьки передбачае лише виршення конкретноi колiзiйноi ситуацй, при цьому суперечливi норми не зникають, а при усуненнi суперечливих правових норм необхiдно внести змши до нормативно-правових актiв [5, с. 30].
Попередження та усунення недолтв - процес, що може тривати певний час, а !'х подолання мае здшснюватись негайно у процеш правозастосувально!' дiяльностi. Вироблення системи правил щодо порядку подолання недолтв нормативно-правових акпв Украши безпосередньо !'х не вдосконалить, однак сприятиме належному застосуванню цих акпв навпъ за наявних недолтв (своервдне опосередковане вдосконалення) [15, с. 17].
Пропонуючи шляхи подолання колiзiй норм кримiнально-процесуального права, О. Каплша зазначае, що з погляду правозастосовника важливо, щоб певний мехашзм, що мiстить суперечностi, був створений на законодавчому рiвнi, оскшьки в крашах романо-германськоi системи права аргументування своеi позицii, що спираеться на доктрину теорй права, не завжди знаходить пвдтримку i схвалення правозастосовниюв [16, с. 206]. Тому виправданими е пропозицй правознавцiв про прийняття закону "Про нормативно-правовi акти", у якому законодавчо було закршлено ряд положень про вирiшення колiзiй правових норм або ж закршлення окремих норм, наприклад, у КУпАП. Таю закони дтоть зокрема у Бшорус^ Болгарй, Казахстанi, Угорщинi.
Адмшктративно-делштним законодавством деяких европейських держав передбачено окремi норми, якi закрiплюють правила виршення "конфлшту" визначення, розмежування пвдввдомчосп справ про адмiнiстративнi правопорушення. Так, Декрет - Закон Португальсь^ Республши № 433/82 ввд 27.10.1982 р. визначае, що у випадку, коли виникае "конфлшт компетенцш", вiн виршуеться у порядку прiоритетностi на користь того органу, який першим заслухав обвинуваченого у зв'язку iз порушенням порядку, перший висунув вимогу щодо заслуховування обвинуваченого полiцейськими органами або першим отримав ввд полщейських оргашв матерiали про заслуховування обвинуваченого (ст. 37 Декрету-Закону).
Дослвдивши способи подолання правових колiзiй, вважаемо, що одним iз способiв !'х подолання е тлумачення норм права. Тлумачення норм права (штерпретацм норм права) - це розумова iнтелектуальна дiяльнiсть суб'екта, пов'язана iз встановленням !'х точного значення (змюту), тобто тлумачення мае на меп правильне та точне розумшня та застосування закону, виявлення його сутносп, яку законодавець вклав у словесне формулювання, яке не вносить змш i доповнень до чинних правових норм [17, с. 39, 40].
Як зауважуе М. Марченко, необхвдшсть тлумачення зумовлена тим, що в процеш його здшснення уточнюеться не лише загальний змют та значення норми, але й бшьш значимi й елементи, а саме: головна мета прийняття нормативно-правового акту, його роль та призначення, можливi наслвдки застосування, мюце нормативно-правового акту у системi законодавства та характер його взаемодй з шшими актами. Тлумачення норм права створюе передумови не лише для глибшого розумшня нормативно-правових акпв та норм, яю в них мютяться, але й для ефектившшого !'х застосування [18, с. 614].
Об'ективна необхщшсть тлумачення правових норм noTpi6rn насамперед тому, що вони формуються, виражаються за допомогою, як правило, вкрай загальних, абстрактних понять, а також полюе]шчних, багатозначних термтв, яю за рiзних умов рiзнi суб'екти можуть розумiти доволi неоднозначно. Тобто, о^м з'ясування змiсту норми, перед суб'ектами, уповноваженими розглядати справи про адмтстративш правопорушення в процесi правозастосування та правореалiзацii, постае питання правильного розумшня змiсту юридично!' норми, проте тлумачення норм права не дае змоги подолати наявш правовi колiзii.
Висновки. Пiдсумовуючи висловленi мiркування, слвд видшити певнi ознаки правових колiзiй пiдвiдомчостi розгляду справ про адмтстративш правопорушення: такi колiзii е тдставою виникнення суперечностей та розбiжностей у регулюванш пiдвiдомчостi розгляду адмтстративно-делштних справ; колiзii виникають лише у випадку iснування двох i бшьше норм, якi регулюють питання визначення шдввдомчосл розгляду справ про адмтстративш правопорушення; правовi колiзii пiдвiдомчостi розгляду справ про адмтстративш правопорушення можуть виникати лише мiж нормами внутршнього нацiонального законодавства, що е джерелами адмтстративно-делiктного права; такi колiзii ускладнюють правозастосовну практику; подолання правових колiзiй не зумовлюе припинення колiзiйностi законодавства загалом; усунути такi колiзii можливо виключно внесенням змiн та доповнень до чинного законодавства про адмтстративш правопорушення, а також кодифшащею адмтстративно-делштних норм.
1. Лилак Д. Д. Проблеми колзй у 3aKonodaecmei УкраТни (теорiя i практика): дис. ... канд. юрид. наук 12.00.01. - К.: 1нститут держави i права iM. В. М. Корецького НАН Украти. -175 с. 2. Тихомиров Ю. Юридическая коллизия, власть и правопорядок / Ю. Тихомиров // Государство и право. - 1994. - №1. - С. 3-11. 3. Загальна теорiя держави i права: (основт поняття, категорп, прав. Конструкци та наук. концепци): навч. поыб. / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Онщенко. - К.: Юртком 1нтер, 2008. - 400 с. 4. Мiрошниченко А. М. КолтТ в правовому регулюванн земельних вiдносин в УкраТт. - 2-ге вид., переролене i доповнене. - К.: Алерта; КНТ; ЦУЛ, 2010. - 270 с. 5. Власенко Н. А. Коллизионные нормы в советском праве. - Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та. -1984. - 100 с. 6. Рабтович П. М. Основи загальноТ теоргТ права i держави: навч. потник. - 3-те вид., змтене i доп. - К.: 1СДО, 1995. - 100 с. 7. Портнов А. В., Москалюк О. В. Види колiзiй у законодавствi УкраТни / А. В. Портнов, О. В. Москалюк // Юрист УкраТни. - 2012. - № 1,2.- С. 5-12. 8. Про Нацюнальну полщт: Закон УкраТни вiд 02.07.2015 № 580-VIII//Вiдомосmi ВерховноТРади. -201. - № 40, 41. - Ст.379. 9. Каплта О. В. КолiзiТнорм кримтально-процесуального права i шляхи Тх подолання / О. В. Каплта // Утверситетсьт науковi записки Хмельницького утверситету управлтня та права. - 2007. - №1(21). - С. 204, 205. 10. Про мюцеве самоврядування в УкраТт: Закон УкраТни вiд 21.05.1997 № 280/97-ВР Вiдомосmi ВерховноТ Ради УкраТни. - 1997. - № 2. -ст.170. 11. Про особливий порядок мкцевого самоврядування в окремих районах ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей: Закон УкраТни вiд 16.09.2014 № 1680-VII. - Вiдомосmi ВерховноТ Ради. -2014. -№ 45. - ст.2043. 12. Про забезпечення прав i свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованш територп УкраТни: Закон УкраТни вiд 15.04.2014 № 1207-VII. - Вiдомосmi ВерховноТ Ради. - 2014. - № 2. - ст. 892. 13. Сирый Н. И. "Коллизии законов " в украинской правовой доктрине // КолiзiТ у законодавсmвi УкраТни: проблеми теоргТ i практики. - К.: Генеза. - 1996. - С. 37, 38. 14. Погребняк С. П. КолЫТ у законодавсmвi УкраТни та шляхи Тх переборення: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 - Х.: НЮА iм. Ярослава Мудрого, 2001. - 19 с. 15. Косович
B. Недолжи нормативно-правових акmiв: загальнотеоретична характеристика та шляхи боротьби з ними // Вкник Львiвського нацюнального утверситету. - Серiя юридична. - Випуск 56. - 2012. -
C. 17. 16. Каплта О. В. КолЫТ норм кримтально-процесуального права i шляхи Тх подолання / О. В. Каплта // Утверситетсью науковi записки Хмельницького утверситету управлтня та права. -2007. - №1(21). - С. 206. 17. Юхимюк О. М. Тлумачення норм права як споЫб подолання правових колзй / О. М. Юхимюк // Актуальш проблеми юридичноТ науки очима молодих вчених: маmерiали всеукраТТнськоТ науково-практичноТ конференци (Донецьк, 25 лютого 2011 р.). У 2 ч. - Донецк: Цифровая типография, 2011. - Ч. 1. - С. 39-41. 18. Марченко М. Н. Теория государства и права: учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юридический дом "Юстицинформ". - 2004. - 704 с.
