CC BY
16
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcькa полгтехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (31), 2021
АДМ1Н1СТРАТИВНЕ ТА 1НФОРМАЦ1ЙНЕ ПРАВО
УДК 342.951:331.556.46 Наталiя Бльок
Нацюнального унiверситету "Львiвська полтехшка", Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! осв^и
кандидат юридичних наук, асистент кафедри цившьного права та процесу,
nataliia.v.blok@lpnu.ua
ПРАВОВИЙ СТАТУС ТРУДОВИХ М1ГРАНТ1В: ПОНЯТТЯ, ЗМ1СТ, ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКР1ПЛЕННЯ
http: //doi.org/10.23939/law2021.31.137 © Бльок Н., 2021
Доcлiджено поняття правового статусу трудових м^ранлв. Зазначено законодавче зaкpiплення правового статусу трудових м^ранпв та гаранты Тхшх особистих прав. Вказано про те, що захист прав громадян УкраТни, якi працюють за кордоном, передба-чае важливий обов'язок для держави створювати правов1, cоцiaльно-економiчнi та ду-ховн1 умови для pеaлiзaцiТ Тхшх прав i свобод, за яких можливо захистити права оciб, а також дiяльнicть державних i мгжнародних оpгaнiзaцiй iз захисту прав людини.
Зазначено, що держава в оcобi уповноважених оpгaнiв державноТ влади здшснюе важливий контроль у сфер1 працевлаштування, метою якого е забезпечення законност та непоpушноcтi прав i свобод людини й громадянина. Зокрема, працевлаштування будь-якоТ особи без належного оформлення, тобто без укладання з нею трудового договору, зокрема маранта, е вагомим порушенням трудового законодавства. Визначе-но, вaжливi гаранты щодо укладання трудового контракту, а також вщомостей, як обовязково повиннi мicтитиcя в ньому. З'ясовано, що при працевлаштуванш за кордоном громадяни УкраТни повинш насамперед керуватися нормами мiжнapодно-правових акпв, а також знати, законодавством якоТ держави регулюватиметься Тхнiй трудоправовий i соц1альний захист.
Пpоaнaлiзовaно, основш категорп громадян УкраТни, якi перебувають на територп 1нших краТн з метою працевлаштування, залежно вщ Тхнього правового статусу. Залежно вiд категорп, до якоТ належить особа, значною мipою залежить обсяг ТТ прав i свобод на територп краТни перебування, зокрема, доступ до медичноТ допомоги, пенciйного та cоцiaльного забезпечення тощо.
Доведено, що трудова м^ращя в^щграе нaйвaжливiшу роль в сучасному св^овому мiгpaцiйному пpоцеci населення. Вказано, основш мотиви трудовоТ мiгpaцiТ населення, що спонукають громадян до виТзду за кордон. А саме, таким мотивом трудовоТ м^рацп населення е значно вищий р1вень зapобiтноТ плати для покращення мaтеpiaльного стану, що спонукае громадян до виТзду за кордон. Вагому мотиващю населення УкраТни до мiждеpжaвноТ трудовоТ м^рацн повязують зi станом внутpiшнього та зовшшшх ринк1в прац1.
Ключовi слова: трудова м^ращя, правовий статус трудових м^ран^в, пра-
цевлаштування, м1грац1я населення, ринок пращ
Постановка проблеми. Варто зазначити, що правовий статус трудового м^анта, передуем, залежить вiд строку перебування i працевлаштування в iноземнiй державi, економiчного статусу професп, соцiального статусу пращвника, податкiв, якi ним сплачуються, а також сектора, в якому роб^ник е працевлаштованим. Необхiдно вказати, що регулювання правового статусу вiдноситься до нащонально! компетенцп, що обумовлено загальновизнаним у мiжнародному правi принципом державного суверештету. Варто наголосити на тому, що захист прав громадян Украши, яю пра-цюють за кордоном, передбачае важливий обов'язок для держави створювати правовi, сощально-економiчнi та духовш умови для реалiзацil 1хшх прав i свобод, за яких можливо захистити права зазначених ошб, а також дiяльнiсть державних i мiжнародних органiзацiй iз захисту прав люди-ни. Важливим наслiдком е надання правово! допомоги для громадян Украши, яю працюють за межами нашо! краши з можливим використанням усiх важливих форм захисту !х прав та iнтересiв саме перед роботодавцями краши, в якш вони працевлаштованi, на засадах нацюнального зако-нодавства держав перебування та мiжнародно-правових актiв.
Метою статтi е дослщження поняття, змiсту та законодавчого закршлення правового статусу трудових м^ранпв.
Аналiз дослiдження проблеми. Вагомий внесок у дослщження трудово! м^ацп населення, а також i правового статусу та удосконалення органiзацiйних, економiчних та правових важелiв регулювання зробили провщш вченi, серед котрих можна видшити: Н. Бортник, Л. Воробйову, В. Воронина, I. Гнибщенко, В. Свтуха, О. Журбу, С. Малиновську, Е. Плетньова, О. Позняка, О. Пури-гiну, Л. Рибаковського, Ю. Римаренка, М. Романюка, Л. Солонську, Г. Старченкова, Г. Хоменко, А. Хомра, О. Шиманську, А. Шлепакова, М. Шульгу, С. Чеховича, М. Чугуевську та ш.
Виклад основного матерiалу. Трудова мiграцiя в останш роки стала одним з найбшьших викликiв для нашо! краши. Втомившись вiд вiдсутностi реформ i очшування кращих економiчних умов в Укра!ш, мiльйони громадян намагаються покращити свш фiнансовий стан i реалiзувати кар'ерш очшування в iнших крашах.
Як правило, ви!зди на роботу за кордон носять неоргашзований характер, значний вщсоток зовнiшнiх трудових мiгрантiв населення працевлаштовуеться напiвлегально, а то й нелегально. Мета працевлаштування як основна в зовшшшх трудових м^ранпв поеднуеться з щлями торгового бiзнесу, бiльшими заробiтками, закушвлею товарiв для свое! им'1 тощо. Зростання iнтенсивностi потенцшно1 та реальное' трудово1 м^рацп населення Укра1ни досягалося як за рахунок зростання И в переважнш бшьшосп регiонiв, так i за рахунок бiльш високих темтв росту в регiонах з вщносно невеликими И значеннями. Формування потужних потокiв зовнiшнiх трудових м^ранпв спочатку мало мiсце в тих регюнах Укра1ни, в яких нагромадився досвщ виlздiв на роботу за кордон i на сезоннi роботи, в прикордонних регiонах, регiонах з домiнуванням у структурi мiського населення великих мют. Дещо слабше, але все ж достатньо вираженою е тенденщя до вирiвнювання вщ-мшностей iнтенсивностi, потенцшно1 та реально1 зовшшньо1 трудово1 м^рацп населення в розрiзi вiкових груп. Зниження iнтенсивностi виlздiв на роботу за кордон, а це завдання постане вже в недалекому майбутньому, потребуватиме значних кош^в. Навiть пiсля пожвавлення в економщ автоматичних змiн параметрiв зовшшньо1 трудово1 м^рацп населення очiкувати 1'х не доводиться. Устшне регулювання зовшшньо1 трудово1 м^рацп населення передбачае як неодмшну умову виявлення механiзмiв ди та використання закономiрностей i тенденцiй динамши, установок на працю за кордоном.
На думку Н. Тиндик, "наша держава е активним учасником мшрацшних процешв, що вщбу-ваються в межах св^ового господарства, i вщшрае не останню роль у формуванш мiжнародного ринку пращ. Mii-ращя в Украïнi вiдбувалася досить штенсивно ще в межах колишнього Радянсь-кого Союзу у формi обмiну населениям i3 сусiднiми республшами, а також i3 Казахстаном i Узбекистаном. Так, протягом десяти роюв з 1979 по 1989 р. з Украши до Росiï вшхало 3,5 млн осiб, а зворотний потш становив 4 млн ошб. Щорiчне "сальдо" було позитивним на користь нашоï держави i щодо Молдови, Бiлорусiï, Казахстану, Узбекистану. Таке явище пояснювалося двома основними причинами: попитом на робочу силу в промисловосп i сiльському господарствi Украши, а також мяким клiматом, який приваблював переселенцiв-пенсiонерiв iз районiв Крайньоï Пiвночi та Далекого Сходу" [1, с. 576-577].
У минулому велика кшьюсть трудових мiгрантiв з Украши працювала в Грецiï, на Юпр^ в Нiмеччинi, Словаччинi, Швейцарiï, Канадь Остання щорiчно надае Украïнi 1,5-2 тис. вiз, понад 6 тис. вiз. Варто зазначити, що з Украши в Канаду вшжджали в основному шженери-метало-обробники, приладобудiвники, програмюти, працiвники медицини [1].
Безумовно, одним iз головних мотивiв трудово1' мшрацп населення е значно вищий рiвень зарплати, що спонукае громадян до вшзду за кордон. Зокрема, в промислово розвинутих евро-пейських крашах у мiгрантiв iз села, як працюють на сiльськогосподарських пiдсобних роботах, зарплата була вища у 2-3 рази; в будiвництвi, на автотранспорт та сферi послуг - у 10-12 разiв, на морському транспорт^ в освiтi, програмуваннi, охоронi здоровя - вiд 15 до 40 разiв.
Загалом за дослiджениями багатьох науковщв у свiтi протягом року перемщуетъся мiж крашами з метою отримання зароб^юв вiд 40 до 60 млн ошб. Виходячи з того, що за рiзними розрахунками обсяг украшщв - мiждержавних трудових мшранпв коливаеться в межах 5-7 млн. перемщень трудових мiгрантiв на рш, проблема регулювання мiждержавноï трудово1' мiграцiï, в тому числi з урахуванням мотивацiï потенцiйних мiгрантiв до вшзду за кордон з метою зароб^юв, е надзвичайно актуальною [2].
Вагому мотиващю населення Украши до мiждержавноï трудово1' мiграцiï повязують зi станом внутрiшнього та зовнiшнiх ринюв працi. В умовах зниженого попиту на робочу силу, монопольного становища роботодавщв на ринку пращ, коли вони антиринковими засобами шд-тримують низьку оплату працi найманих пращвниюв, пiдвищуеться мотивацiя населення до мiждержавноï трудово1' мiграцiï у напрямi ринюв працi, де особi пропонують вшьш робочi мiсця або вигiднiшi умови працевлаштування [3].
Громадян Украши, як перебувають на територiï iнших краш з метою працевлаштування, залежно вщ 1'хнього правового статусу умовно можна розподшити на кiлька категорiй:
- особи, яю мають дозвiл на постшне проживання на територiï шоземно1' держави, що дае право i на безстрокове працевлаштування;
- особи, яю мають тимчасовий дозвiл на перебування i на працевлаштування;
- особи, як на законних шдставах тимчасово перебувають на територiï шоземно1' держави (на лiкуваннi, навчаннi, з туристичними або приватними цiлями) i нелегально працюють;
- особи, яю перебувають на територп шоземно1' держави нелегально i нелегально працюють.
Вщ того, до яко1' категорiï належить особа, значною мiрою залежить обсяг ïï прав i свобод на
територп краши перебування, зокрема, доступ до медично1' допомоги, пенсiйного та сощального забезпечення тощо.
Найбiльш захищеними серед украшських трудових мiгрантiв е першi двi категорiï осiб, тобто ri з них, якi постшно або тимчасово перебувають на законних шдставах на територп шшо1' краши та мають вщповщний дозвiл на працевлаштування.
Дозвш на постiйне проживання та працевлаштування у краïнi перебування, за загальним правилом, означае, що особа у сво1'х правах прирiвнюеться до громадян цiеï держави, в тому чи^ у сферi сощального забезпечення. Як свщчить досвiд, у таких ошб майже не виникае проблем при реатзацп 1'х трудових прав, зокрема, права на належш умови та належну винагороду за працю,
гаранта зайнятосп, а також права на медичний захист, адже таю особи, як правило, укладають письмовий контракт i3 працедавцем i захищеш чинним трудовим законодавством краши перебування [4].
Обсяг прав ошб, яю тимчасово перебувають на територп iнших кра!н та тимчасово працюють, зокрема, доступ до сощально1 допомоги, медичного захисту, за загальним правилом, е меншим порiвняно з правами громадян краши перебування, що, однак, не перешкоджае 1х реалiзацil.
У випадку ж порушення трудових або шших прав зацiкавлена особа може використати весь арсенал правових механiзмiв для 1х захисту, в тому чи^ судовий.
Будучи за кордоном, громадяни Украши прагнуть знати, законодавством яко! держави регулюватиметься 1хн1й трудоправовий i соцiальний захист. Однозначно це питання не можна вирiшити, тому що по^зному регулюються питання пращ та сощального захисту залежно вщ того, постiйно чи тимчасово особа проживае за кордоном [5]. При працевлаштуванш за кордоном громадяни Украши повинш насамперед керуватися нормами мiжнародно-правових акпв. Недо-пущення i припинення дискримшацп у сферi працi та трудових вщносин е прiоритетним напрямом дiяльностi Мiжнародноl оргашзацп працi (МОП), який знайшов вiдображення в низщ мiжнародних документiв, прийнятих у рамках МОП, зокрема в Конвенцп № 111 "Про дискримшащю в галузi працi i зайнятосп" [5]. Необхщшсть визначення i проведення нащонально1 пол^ики, спрямовано1 на заохочення рiвностi можливостей та ставлення до пращ i занять з метою викоршювання будь-яко! дискримшацп, проголошена у ст. 2 Конвенцп № 111 щодо пращвниюв-шгранпв, конкре-тизована в Конвенцп № 97 [6]. Основним способом мiжнародно-правового забезпечення принципу рiвностi можливостей i ставлення е перерахування можливих умов працi i зайнятостi, при реалiзацil яких працiвники-мiгранти не повинш шддаватися будь-якiй дискримшацп порiвняно з громадянами держави працевлаштування, i здшснення загального контролю за прийнятими на нащональному рiвнi заходами як законодавчого, так i правозастосувального характеру Комтетом експертiв МОП щодо застосування Конвенцш i Рекомендацiй.
Принцип рiвностi ставлення i можливостей розкритий i в Конвенцп "Про захист прав ушх пращвниюв-м^ранпв i членiв !х шмей". Загальне визначення принципу рiвностi ставлення подано в п. 1 ст. 25 Конвенцп: "..пращвники-м^ранти користуються не менш сприятливим ставленням, нiж те, що застосовуеться до громадян працевлаштовуючо1 держави" [6]. Змiст принципу включае надання рiвностi поводження щодо умов пращ i зайнятостi працiвникiв-мiгрантiв, а також рiвностi можливостей вiдносно умов 1хнього перебування на територп держави працевлаштування, вклю-чаючи надання рiвних умов у сферi соцiального забезпечення i медичного обслуговування. Принцип рiвностi ставлення поширюеться i на члешв сiмей працiвникiв-мiгрантiв у частинi умов 1хнього перебування в державi в'1зду та передбачае рiвнi з громадянами дано1 держави умови доступу до отримання освiти, соцiального й медичного обслуговування тощо [6].
На жаль, сьогодш громадяни Укра1ни, якi вшжджають за кордон з метою працевлаштування, не завжди звертають увагу на мiжнароднi правовi норми. Це можна пояснити тим, що багато кра1н Свропи встановлюе квоти на шоземну робочу силу i приймае до себе тшьки працiвникiв розви-нутих кра1н, як наслiдок, працiвникам Украши практично неможливо отримати легальне робоче мюце за кордоном у розвинутш кра1ш. Тому громадяни Укра1ни намагаються потрапити до таких кра1н будь-яким шляхом. У результат^ не маючи дозволу на працевлаштування, нашi сшвв№ чизники виконують таку роботу i отримують вiдповiдну платню, яку шоземщ нi за що б не виконували. Звiдси i випливають проблеми, пов'язаш зi ставленням до таких пращвниюв [7].
Водночас аналiз звернень до Уповноваженого з прав людини засвщчуе, що в окремих крашах виникають проблеми i у тако1 категорil трудових мiгрантiв з Украши.
Часто виникають проблеми i у громадян Украши, яю легально працюють на тимчасовш основi у таких крашах, як Грещя, Португалiя, Катя, Iспанiя, Чехiя та iн. Завдяки ухваленню
вщповщного нащонального законодавства, зокрема у Грецп та Португалп, бшьшють громадян Украши, якi перебували в цих крашах без правових пiдстав, отримали можливiсть легалiзувати свое перебування там та оформити належним чином сво1' контракти з працедавцями. Це значно розши-рило можливосп надання 1'м у випадку потреби правового захисту, у тому чи^ з боку дипло-матичних представництв Украши за кордоном, а також адвокатсько1' допомоги. Найчаспше така допомога потрiбна у справах про стягнення з роботодавщв невиплачено1' заробiтноï платш, вiдшкодування шкоди, заподiяноï трудовим калщтвом на виробництвi або смертю пращвника [1].
Роль дипломатичних представництв Украши за кордоном при виршенш таких питань може бути надзвичайно важливою. Так, за даними МЗС Украши, лише за 10 мюящв 2002 р. Диплома-тичними установами Украши за кордоном було надано сприяння в поверненнi недоотримано1' заробiтноï плати 183 громадянам Украши на загальну суму 624 600 доларiв США. Однак часто зусилля одних лише дипломатичних представництв Украши за кордоном е недостатшми, особливо у справах про вщшкодування шкоди, заподiяноï трудовим калщтвом на виробнищв та смертю пращвника.
Водночас розширенню можливостей щодо захисту прав громадян Украши сприятиме також широке використанння позасудових механiзмiв захисту прав людини, зокрема, шституцш омбудсмана (уповноваженого з прав людини), яю на сьогодш функщонують у понад 100 крашах свiту, у тому чи^ в крашах, де перебувае найбшьша кiлькiсть трудових мшранпв з Украши [8].
Украша, за iнформацiею Мiнiстерства соцiальноï пол^ики Украши, уклала вiдповiднi угоди про працевлаштування з Бшорушею, Вiрменiею, В'етнамом, Латвiею, Литвою, Молдовою, Польщею, Португатею, Словаччиною та iн. Тривае процес укладання вiдповiдних угод й з шшими крашами. Такi угоди е одним iз найбiльш ефективних механiзмiв гарантування прав украшських трудових мшранпв за кордоном. Як правило, таю угоди обумовлюють можливють обмеженого за термшом працевлаштування громадян Украши, який тривае вщ 6-ти мiсяцiв до 4-х роюв. Варто зазначити, що окремi угоди передбачають також певш обмеження i щодо кiлькостi громадян Украши, яю можуть бути працевлаштоваш в зазначений перiод на територп шшо1' договiрноï сторони.
Угоди про працевлаштування мютять також важливi гаранти дотримання прав та свобод трудових мшранпв, зокрема, поширення на трудового маранта в повному обсязi законодавства краши перебування про працю та ïï оплату, пенсiйне забезпечення, медичне страхування i страхування на випадок хвороби тощо. Крiм цього, на роботодавця покладаеться обовязок вiдшко-дувати шкоду, заподiяну внаслiдок трудового калщтва або смертi працiвника. Важливими також е гаранти щодо форми та мови укладання трудового контракту, а також вщомостей, яю обовязково повинш мiститися в ньому. Крiм угод про працевлаштування, важливi гарантiï прав та свобод трудових мшраш!в мютяться також i в угодах про сощальний захист та в шших спецiальних домовленостях у цiй сферь Вiдповiднi угоди на сьогоднi на мiждержавному та мiжурядовому рiвнях ддать мiж Укра1'ною та Азербайджаном, Республшою Бiлорусь, Болгарiею, Грузiею, Iспанiею, Естошею, Латвiею, Литвою, Молдовою, Монголiею, Румушею, Словаччиною, Угорщиною, Чехiею. Плануеться укладення вiдповiдних договорiв з Аргентиною, Бразилiею, Казахстаном, Нiдерлан-дами, Таджикистаном, Туреччиною, Угорщиною. Значний масив багатостороннiх угод у цш сферi дiе також у рамках СНД.
Висновки. Щдсумовуючи, необхщно зазначити, що захист прав громадян Украши, яю працюють за кордоном, передбачае важливий обов'язок для держави створювати правов^ со-цiально-економiчнi та духовнi умови для реатзацп ïхнiх прав i свобод, за яких можливо захистити права зазначених ошб, а також дiяльнiсть мiжнародних i державних органiзацiй iз захисту прав людини. Важливим заходом запобшання нелегальнiй мiграцiï е поширення об'ективно1' iнформацiï про умови життя та транзитного про1'зду через Укра1'ну, прикордонного контролю, позаяк дефiцит
таких даних або й пряма неправда часто, за даними соцюлопчних опитувань нелегальних м^раштв, були причинами вибору ними Украши для транзиту на Захщ.
Отже, правовий статус людини (особи) - це сукупшсть прав, обов'язюв, законних штерешв, гаранти !х реалiзацil, що закршлеш у законодавствi, якi характеризують особу як суб'екта права. Вщповщно правовий статус трудових м^ранлв - це передуем гарантп особистих прав, судовий захист, майновi та особистi немайновi права, право на трудову, швестицшну i пiдприемницьку дiяльнiсть, на вщпочинок, охорону здоров'я, соцiальний захист, осв^у, участь в об'еднаннях громадян та ш.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Тиндик Н. П. Трудова м1грац1я в епоху глобал1зацИ: 1нтеграц1я у свгг чи втеча ввд бщносп : моногр. Л.: ЛьвДУВС, 2009. 600 с.
2. 1вашко О. П'ять мшьйошв на закордонних зароб1тках. Та ще й нелегально / О. 1вашко, А. Бень. Голос Украши. 2003. 3 кшт. С. 2.
3. Сусак В. Украшсьш гостьов1 робиники та 1мм1гранти в Португалл (1997-2002 рр.). Украша в сучас-ному свгтг К.: Стилос, 2003. С. 197.
4. За границей работают более семи миллионов граждан Украины. URL: www.facts.kiev.ua/ %20sept2002.
5. Конвенщя МОП № 111 "Про дискримшащю в галуз1 пращ i зайнятостГ' // Законодавство Украíни про працю: 36. нормат. акпв; [У 3 кн.], упоряд. i наук. ред. В. Вакуленко. К.: 1стина, 1999. Кн. 1.
6. Конвенщя про пращвнишв-мкранпв: МОП ввд 01.07.1949р. № 97/Верховна Рада Украíни. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/993_159.
7. Border guarding in Ukraine: Future perspectives. Presentation of the State program of action aimed at maintaining the regime of the state border, frontier regime and development of border guard troops of Ukraine for the period up to 2005. Brussels, 2002. P. 9.
8. Працевлаштування громадян Украши за кордоном у 2001 рощ : (за даними державноí статистичноí звггаосп): матерiали семшару 'Тнформацшне забезпечення ринку пращ в Укрш'ш" (м. Ялта, 25-27 вересня 2002 р.). К. : Держкомстат Украши, 2002. С. 177.
REFERENCES
1. Tyndyk N. P. Trudova mihratsiia v epokhu hlobalizatsii: intehratsiia u svit chy vtecha vid bidnosti : monohrafiia. [Labor migration in the era of globalization: integration into the world or escape from poverty: a monograph]. L.: LvDUVS, 2009. 600 p.
2. Ivashko O. Piat milioniv na zakordonnykh zarobitkakh. Ta shche y nelehalno. [Five million on foreign earnings. And even illegally] / O. Ivashko, A. Ben. Holos Ukrainy. 2003. 3 kvit. P. 2.
3. Susak V. Ukrainski hostovi robitnyky ta immihranty v Portuhalii (1997-2002 rr.). Ukraina v suchasnomu sviti. [Ukrainian guest workers and immigrants in Portugal (1997-2002). Ukraine in the modern world]. K.: Stylos, 2003. P. 197.
4. Za hranytsei rabotaiut bolee semy myllyonov hrazhdan Ukrayny. [More than seven million Ukrainian citizens work abroad]. URL: www.facts.kiev.ua/%20sept2002.
5. Konventsiia MOP № 111 "Pro dyskryminatsiiu v haluzi pratsi i zainiatosti" [ILO Convention № 111 "On Discrimination in Respect of Labor and Employment"]. // Zakonodavstvo Ukrainy pro pratsiu: 36. normat. aktiv; [U 3 kn.], uporiad. i nauk. red. V. Vakulenko. K.: Istyna, 1999. Kn. 1.
6. Konventsiia pro pratsivnykiv-mihrantiv: MOP vid 01.07.1949 r. № 97 [Convention on Migrant Workers: ILO of July 1, 1949. № 97]. / Verkhovna Rada Ukrainy. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/993_159.
7. Border guarding in Ukraine: Future perspectives. Presentation of the State program of action aimed at maintaining the regime of the state border, frontier regime and development of border guard troops of Ukraine for the period up to 2005. Brussels, 2002. P. 9.
8. Pratsevlashtuvannia hromadian Ukrainy za kordonom u 2001 rotsi : (za danymy derzhavnoi statystychnoi zvitnosti) [Employment of Ukrainian citizens abroad in 2001: (according to state statistical reporting)] : materialy seminaru "Informatsiine zabezpechennia rynku pratsi v Ukraini" (m. Yalta, 25-27 veresnia 2002 r.). K. : Derzhkomstat Ukrainy, 2002. P. 177.
Дата надходження: 24.06.2021 р.
Nataliia Blok
Lviv Polytechnic National University, Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative education, Department of Civil Law and Procedure, candidate of legal sciences
LEGAL STATUS OF LABOR MIGRANTS: CONCEPT, CONTENT, LEGISLATION
The concept of the legal status of migrant workers is studied. It is noted that the legal status of migrant workers and the guarantee of their personal rights are enshrined in law. It is stated that the protection of the rights of Ukrainian citizens working abroad implies an important obligation for the state to create legal, socio-economic and spiritual conditions for the realization of their rights and freedoms, under which it is possible to protect the rights of individuals and international human rights organizations.
It is noted that the state, represented by the authorized bodies of state power, exercises important control in the field of employment, the purpose of which is to ensure the legality and inviolability of human and civil rights and freedoms. In particular, the employment of any person without proper registration, ie without concluding an employment contract with him, including a migrant, is a serious violation of labor legislation. It is determined that important guarantees for the conclusion of an employment contract, as well as information that must be contained in it. It was found out that when working abroad, citizens of Ukraine must first be guided by the norms of international legal acts, as well as know which state's legislation will regulate their labor and social protection.
The main categories of citizens of Ukraine who are on the territory of other countries for employment, depending on their legal status, are analyzed. Depending on the category to which a person belongs, the scope of his / her rights and freedoms in the territory of the host country, in particular, access to medical care, pension and social security, etc., largely depends.
It is proved that labor migration plays the most important role in the modern world migration process of the population. The main motives of labor migration of the population, which motivate citizens to go abroad, are indicated. Namely, such a motive for labor migration is a much higher level of wages to improve the financial situation, which encourages citizens to go abroad. Significant motivation of the population of Ukraine to interstate labor migration is associated with the state of domestic and foreign labor markets.
Key words: labor migration, legal status of labor migrants, employment, population migration, labor market.
