CC BY
4
BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022
УДК 340.1
Biкторiя Чорнописька
Нащональний унiверситет "Львiвськa полтехшка",
доктор юридичних наук, доцент кафедри цившьного права та процесу Навчально-наукового шституту права, психологп та шновацшно! осв^и viktoriia. z.chornopyska@lpnu.ua ORCID: 0000-0002-3230-5971
ПРАВОВ1 СТАНДАРТИ ЯК М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВА КАТЕГОР1Я: ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ
http://doi.org/10.23939/law2022.36.088
© Чорнописька В., 2022
У статт виявлено тенденцiй розвитку правових cтандартiв як мiжнародно-правовоТ категорп, визначено змicт цих стандар^в та Тх класиф1кац1ю. З'ясовано, що стандарт у правовому контекст^ насамперед cлiд з'ясувати: чи стандарт - це окрема правова категорiя, що закршлюе права, свободи та обов'язки; чи стандарт - це правова категорiя, що визначае висхщну точку для розвитку норм, але при цьому не породжуе ч^ких прав, свобод та обов'язкiв.
Зауважено, що стосовно класифжацп мiжнародних правових стандар^в не icнуе одшеТ переважаючоТ позицп, проте у cтаттi довиться, що Тх доц1льно клаcифiкувати за наступними критерiями: 1) за зовшшньою формою вираження - договiрнi, звичаев^ такi, що мicтятьcя в актах дорадчих i консультативних органiв мгжнародних органiзацiй, та-кi, що закрiпленi в судових р1шеннях мiжнародниx судових оргашв, правов1 доктрини; 2) за суб'ектами Тх встановлення - мгжнародш стандарти ООН, РС, СС, Тх дорадчих i консультативних органiв тощо; 3) за змicтом - цьш, принципи, норми; 4) за сферою дн -унiверcальнi, регiональнi, партикулярнi; 5) за юридичною силою - iмперативнi (формально обов'язковi), диcпозитивнi (формально необов'язков^, декларативнi, рекомендац1йн1 (так зване "м'яке право" (Soft Law)); 6) за функщями в меxанiзмi мiжнародно-правового регулювання - матерiальнi та процесуальш; 7) за ступенем визначеноcтi змкту: абсолютно визначенi (у якicному та кшьккному вираженш), вiдноcно визначенi (якщо застосову-ються як оцiночнi поняття).
Ключовi слова: стандарт; держава; мiжнароднi правов1 стандарти; нацiональна правова система; нащональне законодавство; права людини; гармошзащя; iнтеграцiйнi процеси; мiжурядовi оргашзацп.
Постановка проблеми. В умовах сучасно! вшни дeдaлi бiльшoгo значення набувають мiжнa-рoднi стандарти забезпечення й захисту прав i свобод людини, европейськ принципи i стандарти публiчнoгo права й законодавства рiзниx галузей. Ниш сприйняття мiжнaрoдниx правових oрiенти-
piB вщбуваеться у контекст! глоб^зацшних та iнтеграцiйних процесiв, яК е стратегiчним вектором розвитку укра!нсько! держави. Мiжнаpоднi npaBOBi стандарти е основою для подальших стpатегiчних реформацшних пpоцесiв у всiх сферах суспшьного життя, що в сукупностi забезпечать утвердження й визнання в деpжавi загальнолюдських цiнностей поваги до прав людини i основоположних свобод, демократа, верховенства права.
Мiжнаpодно-пpавовi стандарти е результатом тривало! роботи велико! кшькосп держав з вироблення узгоджених позицш в областi прав людини. Держави спрямовують свою дiяльнiсть на дотримання певних ушверсальних цiнностей, забезпечуючи повагу i захист прав людини вшма до-ступними способами. Вони вщповщальш за виконання сво!х зобов'язань в галузi прав i свобод людини перед сво!м населениям i мiжнаpодним спiвтоваpиством. А тому визнання i дотримання мiжнаpодно-пpавових стандаpтiв е одним iз найважливiших обов'язкiв держави.
Аналiз дослiдження проблеми. Дослiдження теоретичних основ мiжнаpодних правових стандаpтiв е надто важливим i досить актуальним питанням сьогодення. Дане питання е об'ектом наукових pозвiдок досить широкого кола науковщв, серед яких Ю. Бшас, С. Голубок, О. Гораджаев, В. Косович, С. Лж!вненко, С. Оганесян, Н. Раданович, О. ^унов, В. Тацш, Ю. Тодика та шшь Вка-занi науковцi розглядали дане право переважно лише як допомiжний об'ект дослщження, а вiдтак ниш ця проблема не е вичерпаною, що й обумовило вибip теми.
Метою статт е виявлення теиденцiй розвитку правових стаидаpтiв як мiжнаpодно-пpавово! категорп, визначення змiсту цих стандарт та !х класифiкацiя.
Виклад основного матерiалу. Значущiсть та практика загального поширення мiжнаpодних стандаpтiв залежить вщ наукового розвитку цього феномену. Лопка наукового пошуку вимагае точного з'ясування змюту ще! дефшщп та шших елементiв цього правового явища. У контекст реформування нащонально! правово! системи словосполучення '"шжнародш стандарти", "европейсью стандарти" е доволi популярними, вживаними, але разом з тим уявлення про сутшсть таких стандарив е дуже умовним.
Поняття "стандарт" належить до категорп особливого роду. Вiдповiдно до одше! з дефiнiцiй, наведених у тлумачних словниках англшсько! мови, стандарт (англ. standard) - це ознаки певного явища, встановлеш компетентним органом, звичаем або загальною згодою як модель чи практика. У фшологп "стандарт" тлумачиться як загальноприйнятий взipець, типова форма, норма, шаблон чого-небудь; те, що позбавлене iндивiдуальних особливостей [1, с. 372].
1з правово! позицi! стандарт - це, по-перше, зразок, еталон, модель, що приймаеться за вихщ-не для зютавлення з iншими подiбними об'ектами; по-друге, нормативно-техшчний документ, що встановлюе комплекс нормативних правил i затверджений компетентним державним органом [2, с. 35].
Буквальне pозумiння змiсту цього теpмiну не спростовуе правову характеристику цього поняття, що передуем пов'язано iз фрагментарним законодавчим закршленням дефiнiцi! "стандарт" у нацiональному законодавствi та недосконалiсть його дослiджения в сучаснш нацiонально-пpавовiй доктpинi. Юридична наука в етимолопчному та онтологiчному розумшш визначае стандарт як документ, який розроблений на основi консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлюе призначеш для загального i багаторазового використання правила, загальнi принципи, настанови або характеристики щодо дiяльностi чи !! pезультатiв, процеси або послуги, з метою досягнення оптимального ступеня упорядкованост у певнiй галуз^ дотримання яких е необ-ов'язковим [3].
Аналiзуючи стандарт у правовому контекст^ насамперед слiд з'ясувати: чи стандарт - це окрема правова категоpiя, що закршлюе права, свободи та обов'язки; чи стандарт - це правова категоpiя, що визначае висхщну точку для розвитку норм, але при цьому не породжуе ч^ких прав, свобод та обов'язюв [4].
У науковш лiтературi юнуе подвiйне тлумачення термiну "стандарт". Семютичний аспект ка-тегорп "правовий стандарт" полягае в тому, що остання може розглядатися як окрема норма, так i як документ, що встановлюе комплекс норм, правил, вимог щодо об'екту стандартизации в якому з метою добровшьного багаторазового використання встановлюються характеристики об'екта [5]. Виникнення правового стандарту в деяких випадках подiбне до виникнення правового звичаю, тобто спершу зароджуеться практика, що повторюеться упродовж певного перiоду часу, а шзшше за цiею практикою визнаеться сила юридично! норми [4]. Правовi стандарти можуть формуватися як на нацюнальному внутрiшньодержавному рiвнi (нацюнальш стандарти), так i на рiвm мiжнародних (регiональних або унiверсальних) комушкацш (мiжнароднi стандарти).
Вагоме значення для праворозумшня мае правильне спiввiдношення поняття "правовий стандарт" з шшими правовими категорiями, зокрема такими, як "правовий принцип" i "правова норма".
У мiжнародно-правовiй лiтературi асигнують три групи правових норм: 1) норми мiжнарод-ного публiчного права, як е узгодженими правилами держав i мiждержавних органiзацiй; 2) норми мiжнародного приватного права, що регулюють невладш вiдносини фiзичних та юридичних ошб; 3) норми "внутрiшнього" права мiжнародних органiзацiй, що регламентують немiждержавнi вщно-сини власного характеру (наприклад, субординацшш вiдносини структурних пiдроздiлiв чи служ-бовцiв мiжнародноl оргашзацп [6, с. 44].
Мiждержавна органiзацiя для кожного виду вщносин створюе свою групу норм - публiчно-правових, приватно-правових, адмiнiстративних правил. Мiжнародно-правовою нормою е створене угодою суб'екив мiжнародного права формально визначене правило поведшки, що регулюе мiждержавнi вiдносини шляхом установлення прав i обов'язкiв для держав та шших суб'ектiв мiж-народного права, що визнаеться ними юридично обов'язковим, забезпечуеться юридичним мехаш-змом охорони та виконуеться ними добровшьно, а при необхщност - за допомогою особливого виду примусу [7, с. 38]. Науковщ солщарними е у тому, що загальновизнаш норми (норми мiжна-родного права) - це норми права, яю визнаються бшьшютю держав того чи шшого спiвтовариства та якi е загальними i унiверсальними для цих держав. Можна припустити, що мiжнародно-правовими нормами закрiплюються мiжнароднi стандарти, проте не усi мiжнароднi норми е право-вими стандартами.
Експерти ООН пропонують позищю щодо спiввiдношення "правових принципiв" i "правових стандартiв". Так, у преамбулi Бангалорських принципiв поведiнки суддiв, схвалених резолюцiею 2006/23 Економiчноl i Сощально! ради ООН вiд 27 липня 2006 р., зазначаеться, що принципи, зокрема принципи ООН щодо забезпечення незалежност правосуддя та судщв, мають на мет встанов-лення стандарт [8].
З огляду на це, можемо висновувати, що принципи права е основою для формування правових стандарта або ж i е такими стандартами. Враховуючи те, що вщповщш правовi норми закршлюють загальновизнанi правовi стандарти, можна зрезюмувати, що принципи права можуть бути сформульоваш у формi норм правового акта. Разом з тим принципи права, що мають на мет вста-новлення стандарта, можуть i не набути чiткого визначення окремою нормою, а бути сформульоваш сукупшстю норм, системний аналiз яких дозволяе встановити !х едшсть й вiдповiднiсть певно-му принципу.
Вiдтак вбачаеться, що правовими стандартами е едиш, типовi принципи i правила, як отри-мали свое правове визнання в процес усталено! практики !х застосування, шляхом повторюваностi упродовж певного перюду та е загальноприйнятим базисом (системою окремих норм, принцишв, правил тощо, або ж системою нормативно-правових документа), необхщною для функцiонування певного правопорядку.
У шякому офiцiйному мiжнародно-правовому документi, яким закршлено правовi стандарти, власне дефмцп та будь-якого вичерпного перелiку цих стандарта не надано. Мiжнароднi стандарти здебшьшого визначаються на прикладах. У межах в^чизняно! доктрини та серед представниюв зарубiжноl доктрини iснують альтернативш пiдходи до визначення поняття та класифшацп мiжна-
родних правових стандарт. Вiдтак остаточного варiанту не встановлено, тому дослщжувану дефь нiцiю не вироблено.
На думку в^чизняних вчених мiжнароднi стандарти - це мiжнародно-правовi норми i принципи, що закршлюють правила поведiнки суб'eктiв мiжнародного права у тих чи шших сферах мiжнародно-державного спiвробiтництва. Мiжнароднi стандарти закршлюються у мiжнародних документах (мiжнародних договорах, угодах, конвенщях тощо) та встановлюють певнi мiнiмальнi вимоги, дотримуватися яких повиннi всi держави. Окрiм того, таю стандарти можуть мютитися в документах, не надшених обов'язковою юридичною силою, що приймаються окремими мiжна-родними органiзацiями (висновки, рекомендаци тощо) [9, с. 614].
Авторський тдид до дефмцп мiжнародних стандартiв використовуе вчений М. О. Баймуратов, на думку якого, шдписання двома i бiльше державами мiжнародних угод iз переважного кола пи-тань мiжнародних вiдносин, !х легалiзацiя та реалiзацiя - це процес розробки, визнання, прийняття на себе зобов'язань з виконання та реалiзаци мiжнародних правил поведшки, що мають норматив-ний, типолопчний, стереотипний характер i в силу свое! обов'язковосп, повторюваностi та перед-бачуваностi стають мiждержавними, а в широкому розумшш - мiжнародними стандартами [10, с. 20]. Не заперечуемо, що укладеш державами мiжнароднi документи закрiплюють мiжнароднi стандарти. Одночасно навряд чи лопчно, щоб ус мiжнароднi правовi акти, укладенi суб'ектами мiжнародного права, завжди закрiплювали мiжнародно-правовi стандарти.
Так, С. Ляхiвненко аналiзуючи мiжнароднi правовi стандарти з онтогносеолопчних та функ-цiональних позицiй зазначае, що: 1) шд ними, насамперед, розумдаться единi принципи i норми щодо поведiнки суб'ектiв права, яю зафiксованi в основних джерелах мiжнародного права як уш-версальних, так i в регiональних правових актах; 2) вони е оптимальними юридичними вимогами стосовно правових систем держав-учасниць мiжнародного спiвтовариства; 3) вони вщображають найкращi правовi досягнення мiжнародного права та сшвроб^ництва держав-членiв мiжнародно! спшьноти та держав-членiв унiверсальних i репональних мiжнародних мiжурядових органiзацiй; 4) фшсуються у вiдповiдних джерелах права у вигляд принципiв i норм права; 5) вони об'ективуються через основш джерела мiжнародного права; 6) вони е обов'язковими вимогами для держав-учасниюв мiжнародних договорiв, що мютять такi правовi стандарти; 7) вони е основою для узгодження мiжнародного i нацiонального права [11, с.667].
Зважаючи геополiтичне становище Укра!ни, за якого наша держава знаходиться в центральнш частит Свропи та однаково близько вщ позаевропейських центрiв св^ово! полiтики й економiки, при дослщженш мiжнародних стандартiв важливо окреслити змют не лише '"шжнародного стандарту", а й '^жнародного регiонального стандарту", оскшьки не iснуе унiфiкованого розумiння мiжнародного : правового та европейського правового стандарт. 1снуюча ситуацiя спричинена юнуванням рiзних пiдходiв до формування правових стандарив у рамках глобально! мiжнародно! органiзацi! - ООН i двох найбшьших регiональних мiжнародних об'еднань Свропи - Р€ та СС.
Вчена Л. Луць у сво!х дослщженнях вiдзначуе, що в сучасних умовах правовi стандарти вико-ристовуються для адаптаци нацiональних правових систем у межах европейського правового простору до европейських мiждержавних правових систем. Вони мютять принципи та норми права, яю визнаш державами-учасницями в межах мiждержавно-правових систем, зафшсоваш в мiжнародно-правових актах та документах i сприяють правовiй iнтеграцi! нацюнальних правових систем у мiж-народну спiльноту [12, с. 175]. Загальновизнаш европейськi правовi стандарти - це едиш, типовi принципи i норми, що зафшсоваш в основних джерелах права репональних мiждержавно-правових систем i е мiнiмальними правовими вимогами щодо правових систем держав-учасниць.
Свропейська практика, на засадах яко! впроваджуються правовi стандарти, свщчить про наявнiсть обов'язкових стандарт i стандартiв, якi мають рекомендацшний характер. Обов'язковi правовi стандарти виражаються у правових нормах, яю зобов'язують до належно! поведiнки. Саме ця особливiсть стандартiв багато в чому визнае загальний напрям розвитку правово! системи, оскiльки за своею правовою природою таю норми належать до норм-принцитв, а отже, мають установчий
характер. Нeoбoв'язкoвi стандарти, як мають рeкoмeндaцiйний характер, - це породження мiжнa-родного права XX ст., коли "швидюсть" ix розвитку не збшалася з можливостями й бажаннями окремих держав. Пoдiл европейських правових стaндaртiв на згaдaнi рiзнoвиди обумовив функцю-нування права у звичайному розумшш, тобто такого, яке мае обов'язковий характер, i так званого "м'якого" права. Мiжнaрoднi стандарти юнують у будь-якiй сфeрi правового регулювання, проте вони здeбiльшoгo ототожнюються зi стандартами, якi регулюють техшчну сферу, oскiльки е нaйпoширeнiшими [12, с. 44].
Ниш важко уявити будь-яку сферу суспшьного життя, у якш би не iснувaлo загальновизнаних мiжнaрoдниx стaндaртiв. Gврoпeйськi прaвoвi стандарти формуються в рамках двох найбшьших ре-гioнaльниx мiжнaрoдниx об'еднань - Ради Свропи i Свропейського Союзу. Рада Свропи встановлюе пeрeдусiм стандарти в гумаштарнш сфeрi: щодо захисту прав людини, охорони довкшля, конститу-цiйнoгo права, що зумовлено цшями й метою li функцioнувaння. Свропейський Союз - через директиви, регламенти й iншi нормативно-прaвoвi акти - встановлюе стандарти бшьшосп сфер життедiяльнoстi населення GC.
Як зазначае О. Ки!вець, сьoгoднi в мiжнaрoднoму прaвi de facto створена та усшшно функцю-нуе цiлa система стандарта, як регламентують рiзнoмaнiтнi аспекти мiжнaрoдниx вiднoсин. Части-на з них належить до прioритeтниx сфер регулювання суспшьних вiднoсин. Для подальшого вдос-коналення правово! системи Укра!ни та ii входження в европейський правовий проспр особливого значення набувають саме европейськ прaвoвi стандарти. Це потребуе активного вивчення основних сфер правового регулювання, насамперед у дiяльнoстi Свропейського Союзу та Ради Свропи iз запровадження та дотримання европейських стандарта, що регулюють нaйвaжливiшi сфери суспшьних вщносин [5]. Отже, йдеться про певш вироблеш мiжнaрoднoю спiльнoтoю ушфшоваш правила врегулювання прaвoвiднoсин у тш чи iншiй сфeрi,
Тeoрeтикo-мeтoдoлoгiчнa специфша дoслiджeння поняття та змiсту мiжнaрoдниx правових стaндaртiв полягае у тому, що прaвoвi стандарти будь-яко! сфери не можна розглядати iзoльoвaнo вщ розвитку вше! правово! системи, ушх ii галузевих та iнституцioнaльниx елемента. Водночас будь-якi мiжнaрoднi стандарти мають вщносно сaмoстiйну та незалежну природу: вони формуються у конкретно визначенш правовш систeмi, зумoвлeнi розвитком ще! системи та с особливим шструментом "галузевого" призначення.
Мiжнaрoднi стандарти взаемоддать не лише iз галуззю права, до яко! вони належать, але й iз тими суспшьними вiднoсинaми, якi регулюються iншими галузевими iнститутaми та нормами i в яких вщображено природу самих правових вщносин. Анaлiз iнститутiв правово! системи засвщчуе, що мiжнaрoднi стандарти стосуються не лише законодавчих положень щодо регулювання окремих шститута, а й уше! системи нaцioнaльнoгo права в цшому, а також окремих конституцшних iнсти-тутiв (президента, парламенту, шститута судочинства тощо) та iншиx суспшьних вщносин.
Сама iдeя об'еднання европейських держав та мiжнaрoднo-прaвoвo! iнтeгрaцi! бере початок у далекому минулому, але саме на сучасному етат розвитку мiждeржaвниx вщноси цi процеси в^грають особливу роль. Пoстiйнe ускладнення функцш, якi повинно здiйснювaти мiжнaрoднe право, зумовлюе, вщповщно, збiльшeння кiлькoстi джерел мiжнaрoднoгo права та, як наслщок, розширення системи мiжнaрoдниx стaндaртiв [14, с. 241]. Формування наукових доробок щодо застосування мiжнaрoдниx правових стандарта у нацюнальному правопорядку е актуальним для бiльшoстi галузей права. Водночас дослщження мiжнaрoдниx правових стaндaртiв ускладняеться вiдсутнiстю !х правового визначення, !х вичерпного пeрeлiку, загально! клaсифiкaцi!, вщсутшстю положень нaцioнaльнoгo законодавства щодо мехашзму рeaлiзaцi! таких стaндaртiв, критeрi!в визначення !х обов'язкового чи рeкoмeндaцiйнoгo характеру в правозастосовнш дiяльнoстi. Мiжнa-родш прaвoвi стандарти зазвичай досить ч^ко сфoрмульoвaнi, проте !х лoгiчнe та адекватне застосування вимагае усвщомлення !х бaгaтoрiвнeвo! структури та спeцифiчнo! природи цих стaндaртiв. Беручи до уваги необхщшсть конструктивного дoслiджeння ще! тематики, вбачаемо за дoцiльнe класифшувати мiжнaрoднi стандарти.
Власну класифшащю системи стандарт правово! держави пропонуе В. Бринцев. Так, вчений виокремлюе загальш стандарти - стандарти у сфеpi державного устрою, прав людини та мате-piального права; процесуальш стандарти - стандарти окремих галузей судового процесу (адмшют-ративного, цивiльного, господарського, кримшального та iн.); судоустpiйнi стандарти - стандарти, на яких будуеться система судово! влади [15, с. 56].
I. Назаров мiжнаpоднi стандарти у сфеpi судочинства класифiкуе за ознакою !х закршлення у мiжнаpодних джерелах. Так, науковець виокремлюе: а) базовi мiжнаpоднi акти, де сфоpмульованi ушверсальш принципи; б) практику Свропейського суду з прав людини, що створюе широку систему тлумачення кожного iз пpинципiв Конвенцi! про захист прав людини i основоположних свобод, !х змiст для кожного конкретного випадку; в) спецiальну мiжнаpодно-пpавову базу; г) стандарти Свропейського Союзу щодо побудови правових систем [16, с. 352].
Висновки. Отже, стосовно класифшацп мiжнаpодних правових стандарт не юнуе однiе! переважаючо! позицi!, проте на наше переконання !! доцiльно класифшувати за наступними крите-piями: 1) за зовшшньою формою вираження - договipнi, звичаевi, там, що мютяться в актах дорадчих i консультативних оргашв мiжнаpодних оpганiзацiй, такi, що закршлеш в судових piшениях мiжна-родних судових оpганiв, пpавовi доктрини; 2) за суб'ектами !х встановлення - мiжиаpоднi стандарти ООН, Р€, СС, !х дорадчих i консультативних оpганiв тощо; 3) за змютом - цiлi, принципи, норми; 4) за сферою дп - ушверсальш, регюнальш, паpтикуляpнi; 5) за юридичною силою - iмпе-ративш (формально обов'язковi), диспозитивнi (формально необов'язков^, деклаpативнi, рекомен-дацiйнi (так зване "м'яке право" (Soft Law)); 6) за функщями в механiзмi мiжнаpод но-правового регулювання - матеpiальнi та процесуальш; 7) за ступенем визначеност змюту: абсолютно визна-ченi (у яюсному та кiлькiсному виpаженнi), вiдносно визначеш (якщо застосовуються як оцiночнi поняття).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Новий тлумачний словник украшсько!' мови : у 4 т. (1998). Уклад. В. В. Яременко, О. М. Сл1пушко. К.: АКОН1Т. Т. 4. 941 с.
2. Юридическая энциклопедия. (1999). Под ред. М. Ю. Тихомирова. М.: Изд. госп. Тихомирова М. Ю.
526 с.
3. Закон Украши "Про стандартизащю". База даних "Законодавство Украши' / ВР Укра'ши. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1315-18#Text (дата звернення: 11.09.2022 р.).
4. Consolidated versions of the Treaty on European Union on the Functioning of the European Union Official Journal C83 of 30.03.2010. URL: https://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri= OJ:C:2010:083:FULL:EN:PDF (дата звернення: 11.09.2022 p.).
5. Ки!вець О. В. (2012). бвропейсьш пpавовi стандарти як мiжнаpодно-пpавова категоpiя. Свропейсью студИ i право. № 1(15). URL: http://eurolaw.org.ua/publications/ukrainian-journal-of-european-studies/5-2011/44-2011-12-29-14-40-03 (дата звернення: 11.09.2022 р.).
6. Нешатаева Т. Н. (1998). Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом. М.: Дело. 272 с.
7. Международное право. (2000). Отв. Ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. Москва: Международные отношения. 454 с.
8. Бангалорсьш принципи поведшки суддiв, схвалеш резолющею 2006/23 Економiчноi i Економiчноi та Сощально!' Ради ООН вщ 27 липня 2006 року. База даних "Законодавство Укра'ши" / ВР Укра'ши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67#Text (дата звернення: 11.09.2022 р.).
9. Нагребельний В. П. (2003). Стандарт. Юридична енциклопедя: В 6 т. Редколег^: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ш. Т. 5 П-С. К.: Украшська енциклопедiя. С. 614-615.
10. Баймуратов М. А. (2000). европейские стандарты локальной демократии и местное самоуправление в Украине. Харьков: Одиссей. 356 с.
11. Ляхiвненко С. М. (2011). Мiжнаpоднi пpавовi стандарти: до визначення поняття та видово! характеристики. Держава i право. Вип. 51. С. 666-672.
12. Луць Л. А. (2005). £вропейсьш м1ждержавш правов1 системи: загальнотеоретична характеристика : дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01. НАН Украши; 1нститут держави i права iM. В. М. Корецького. К. 565 с.
13. Хаустова М. Г. (2017). М1жнародш стандарта в контекст евроштеграцшних процеав в УкраМ. В1сник Нац1онально'1 академи правових наук Украши. № 2 (89). С. 43-53.
14. Правова доктрина Украши : у 5 т. (2013). За заг. ред. Ю. П. Битяка. Харшв: Право. Т. 2 : Публ1чно-правова доктрина Украши. Ю. П. Битяк, Ю. Г. Барабаш, М. П. Кучерявенко та ш ; за заг. ред. Ю. П. Битяка. 864 с.
15. Бринцев В. Д. (2010). Система оргашзацшного забезпечення судово! влади в УкраМ: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.10. Нацюнальний ушверситет "Юридична академ1я Украши iM. Я. Мудрого". Харшв. 520 с.
16. Назаров I. В. (2011). Судов1 системи кра1н европейського Союзу та Украши: генезис та пор1вняння : моногр. Харк1в: Видавництво "Ф1НН". 432 с.
REFERENCES
1. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy: u 4 t. (1998). [New explanatory dictionary of the Ukrainian language: in 4 vols.]. Uklad. V.V. Yaremenko, O. M. Slipushko. K.: AKONIT. Vol. 4. 941 p. [in Ukrainian].
2. Yurydycheskaia entsyklopedyia. (1999). [Legal Encyclopedia.]. Pod red. M. Iu. Tykhomyrova. M.: Yzd. hosp. Tykhomyrova M. Yu. 526 р. [in Russian].
3. Zakon Ukrainy "Pro standartyzatsiiu" [Law of Ukraine "On Standardization"]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-18#Text (Accessed: 11.09.2022 r.) [in Ukrainian].
4. Consolidated versions of the Treaty on European Union on the Functioning of the European Union Official Journal C83 of 30.03.2010. URL: https://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri= 0J:C:2010:083:FULL:EN:PDF (Accessed: 11.09.2022 р.) [in English].
5. Kyivets O. V. (2012). Yevropeiski pravovi standarty yak mizhnarodno-pravova katehoriia. [European legal standards as an international legal category]. Yevropeiski studii i pravo. No 1(15). URL: http://eurolaw.org.ua/publications/ukrainian-journal-of-european-studies/5-2011/44-2011-12-29-14-40-03 (Accessed: 11.09.2022 r.) [in Ukrainian].
6. Neshatayeva T. N. (1998). Mezhdunarodnye organizatsii i pravo. Novye tendentsii v mezhdunarodno-pravovom. [International organizations and law. New trends in international law]. M.: Delo. 272 p. [in Russian].
7. Mezhdunarodnoepravo. (2000). [International law]. Otv. Red. Yu. M. Kolosov. E. S. Krivchikova. M.: Mezhdunarodnye otnosheniya. 454 p. [in Russian].
8. Banhalorskipryntsypy povedinky suddiv, skhvaleni rezoliutsiieiu 2006/23 Ekonomichnoi i Ekonomichnoi ta Sotsialnoi Rady OON vid 27 lypnia 2006 roku. [Bangalore Principles of Judicial Conduct, approved by Resolution 2006/23 of the Economic and Social Council of the United Nations of July 27, 2006]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy' / VR Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_j67#Text (Accessed: 11.09.2022 r.) [in Ukrainian].
9. Nahrebelnyi V. P. (2003). Standart. Yurydychna entsyklopediia: V61. [Standard. Legal encyclopedia: In 6 volumes]. Redkolehiia: Yu. S. Shemshuchenko (holova redkol.) ta in. T. 5. P-S. K.: Ukrainska entsyklopediia. P. 614-615 [in Ukrainian].
10. Baymuratov M. A. (2000). Cvropeyskiye standarty lokalnoy demokratii i mestnoe samoupravleniye v Ukraine. [European standards of local democracy and local self-government in Ukraine]. Kharkov: Odissey. 356 p. [in Russian].
11. Liakhivnenko S. M. (2011). Mizhnarodni pravovi standarty: do vyznachennia poniattia ta vydovoi kharakterystyky. [International legal standards: to the definition of the concept and species characteristics]. Derzhava i pravo. Vol. 51. P. 666-672.
12. Luts L. A. (2005). Yevropeiski mizhderzhavnipravovi systemy:. zahalnoteoretychna kharakterystyka : [European interstate legal systems: general theoretical characteristics] dys... d-ra yuryd. nauk: 12.00.01. NAN Ukrainy; Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho. K. 565 p. [in Ukrainian].
13. Khaustova M. H. (2017). Mizhnarodni standarty v konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv v Ukraini. [International standards in the context of European integration processes in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy. No 2 (89). P. 43-53 [in Ukrainian].
14. Pravova doktryna Ukrainy: u 5 t. (2013). [Legal doctrine of Ukraine: in 5 vols.]. Za zah. red. Yu. P. Bytiaka. Kharkiv: Pravo. T. 2: Publichno-pravova doktryna Ukrainy. Yu. P. Bytiak, Yu. H. Barabash, M. P. Kucheriavenko ta in. ; za zah. red. Yu. P. Bytiaka. 864 p. [in Ukrainian].
15. Bryntsev V. D. (2010). Systema orhanizatsiinoho zabezpechennia sudovoi vlady v Ukraini. [The system of organizational support of the judiciary in Ukraine] dys. ... d-ra yuryd. nauk: 12.00.10. Natsionalnyi universytet "Iurydychna akademiia Ukrainy im. Ya. Mudroho". Kharkiv. 520 p. [in Ukrainian].
16. Nazarov I. V. (2011). Sudovi systemy krain yevropeiskoho Soiuzu ta Ukrainy: henezys taporivniannia. [Judicial systems of the countries of the European Union and Ukraine: genesis and comparison] : monohr. Kharkiv: Vydavnytstvo "FINN". 432 p. [in Ukrainian].
Дата надходження: 06.10.2022 р.
Victoria Chornopyska
Lviv Polytechnic National University, doctor of law, associate Professor of civil law and procedure of the Educational and scientific institute of law, psychology, and innovation education viktoriia.z.chornopyska@lpnu.ua ORCID: 0000-0002-3230-5971
LEGAL STANDARDS AS AN INTERNATIONAL LEGAL CATEGORY: THEORETICAL FOUNDATIONS
The article reveals trends in the development of legal standards as an international legal category, defines the content of these standards and their classification. It has been found that the standard in the legal context, first of all it should be found out: whether the standard is a separate legal category that enshrines rights, freedoms and obligations; or a standard is a legal category that determines the starting point for the development of norms, but at the same time does not give rise to clear rights, freedoms and obligations.
It is noted that there is no single prevailing position regarding the classification of international legal standards, however, the article proves that it is appropriate to classify them according to the following criteria: 1) according to the external form of expression - contractual, customary, those contained in acts of advisory and consultative bodies of international organizations , legal doctrines such as those enshrined in court decisions of international judicial bodies; 2) according to the subjects of their establishment - international standards of the UN, the Council of Europe, the EU, their advisory and consultative bodies, etc.; 3) by content - goals, principles, norms; 4) by scope - universal, regional, particular; 5) by legal force - imperative (formally binding), dispositive (formally optional), declarative, recommendatory (the so-called "soft law"); 6) by functions in the mechanism of international legal regulation - material and procedural; 7) according to the degree of certainty of the content: absolutely defined (in qualitative and quantitative terms), relatively defined (if used as evaluative concepts).
Key words: standard; state; international legal standards; national legal system; national legislation; Human Rights; harmonization; integration processes; intergovernmental organizations.
