CC BY
0
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (36), 2022
УДК 340.1
Тарас Гарасимiв
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, професор, заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi Навчально-наукового 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти, професор кафедри теорп та конституцiоналiзму taras.z.harasymiv@lpnu.ua ОЯСГО: 0000-0002-4627-4774
ГАРМОН1ЗАЦ1Я ЯК РАЦЮНАЛЬНИЙ МОДУС ПРИВЕДЕННЯ НАЦЮНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ДО М1ЖНАРОДНО-
ПРАВОВИХ СТАНДАРТ1В
http://doi.org/10.23939/law2022.36.038
©Гарасим1в Т., 2022
У статп представлено та проаналiзовано ключовi теоретико-методологiчнi проблеми та перспективи гармошзацп нацiонального законодавства до мiжнародно-правових стандартiв. Виокремлено чотири етапи гармошзацшних процесiв: етап формування на-цiонально-правового механiзму (програми) гармошзацп законодавства УкраТни iз мiж-народними правовими стандартами. На цьому еташ потрiбно: 1) окреслити питання, що вимагають оновленого правового регулювання; 2) визначити коло мiжнародних стандартiв, щодо яких варто провести гармошзащю; 3) створити матерiально-технiчну базу; етап порiвняльно-правового аналiзу та правовоТ експертизи норм нацюнального законодавства на предмет ТхньоТ вщповщност мгжнародним правовим стандартам; етап активно'! модершзацп нацiонального законодавства iз урахуванням мгжнародних правових стан-дар^в. На цьому етапi варто забезпечити розробку та прийняття нових нормативно-правових актiв, внесення змiн у чинне нацюнальне законодавство, якi б максимально вщповщали мгжнародним правовим стандартам i не порушували унiкальностi, особли-востi нацюнальноТ правовоТ системи; етап реалiзацil гармонiзацiйних процес1в - здшс-нюеться реалпащя гармонiзованих актiв, проводиться оцшка досягнутих результатiв.
Робимо висновок, що без запровадження активних та ефективних заходiв процес приведення нацюнального законодавства у вщповщшсть iз мiжнародними стандартами ООН, РС, СС фактично залишатиметься на рiвнi декларац1й i побажань, а приеднання УкраТни до мiжнародних правових актiв, що закршлюють мгжнародш стандарти, мати-ме радше полiтичний, а не мiжнародно-правовий характер.
Ключовi слова: держава; нацiональне законодавство; мiжнародне право; мiжнародно-правовi стандарти; гармошзащя; правова система; правова норма; взаемодiя; гармош-зацшш процеси.
Постановка проблеми. Визначальний шлях демократичного розвитку Укра!ни постае у соцiокультурнiй та щншснш перспективi европейсько! цивМзаци. Вщповщний вектор вимагае
необхщного забезпечення, з-помiж якого поряд iз цiнностями, iсторичними наративами, культурною системою особливе мюце займае нацiональне законодавство. Найперше йдеться про правову iнтеграцiю, гармонiзацiю нацюнальних та мiжнародно-правових стандартiв. Найбiльш актуальним у реалiзацil такого завдання е узгодження основних концепцш, принципiв, понять, теоретико-методологiчних пiдходiв, якi юнують у мiжнароднiй правовiй системi та розвиваються в нащональнш правовiй традицп Украши. З огляду на це, пошук та осмислення теоретико-правових засад гармошзаци нацiонального законодавства iз мiжнародно-правовими стандартами становить вагомий теоре-тико-методологiчний потенцiал, гносеологiчну та практичну актуальнiсть.
Аналiз дослiдження проблеми. Питання адаптацн, стандартизации ушфшацн, iмплементацн е теоретично обгрунтоваш низкою дослiдникiв, проте 1хне втiлення е складним i тривалим процесом. Проблему окремих аспекпв гармошзаци нацюнально1 правово! системи Украши до мiжнародних стандартiв дослiджували у сво1х працях науковцi Н. Бiрюкова, О. Данильян, Н. Железняк, О. Котляр, М. Куц, В. Лаба, О. Люхтерхандт, Малишева, Ю. Медведев, Н. Пархоменко, П. Рабшович, С. Рату-шний, В. Опришко, Ю. Шемшученко, I. Яворська та шшь Проте нi в мiжнародно-правовiй теори, нi в сучаснiй правотворчiй практищ до недавнього часу не прищлялося належно1 уваги теори гармошзаци законодавства, з'ясуванню базових понять i пiдходiв, хоча прикладнi аспекти гармошзаци законодавства е актуальними й широко дослщжуються в зарубiжнiй наущ.
Метою статтi е комплексний аналiз теоретико-правових засад гармошзаци як рацюнального модусу приведення нацiонального законодавства до мiжнародно-правових стандартiв.
Виклад основного матерiалу. Доволi часто процеси адаптацн, апроксимацн, iмплементацil, вiдсилки, гармошзаци, iнкорпорацil, iмплементацil, штеграци норм мiжнародного права у внутршне право держави, рецепци, "модельно1 законотворчостГ', стандартизации формування спецiального правового режиму, процеси трансформаций ушфшаци е вкрай схожими чи аналопчними, що обу-мовлюе складнiсть 1хнього розмежування та застосування.
З огляду на значну кшьюсть наукових розвiдок, що торкаються характеристики рiзних аспектiв зближення национально! системи законодавства iз нормами мiжнародного права, вважаемо за доцшьне провести аналiз саме процесу гармошзаци нацюнального законодавства iз мiжнародними правовими стандартами. Пiдтримуемо позицiю С. М. Ратушного, що розвиток нацiонального права у напрямку мiжнародними правових стандарт мае вiдбуватися не методом ушфшаци, а iншим способом приведення нацюнального законодавства у вщповщшсть з мiжнародними правовими стандартами, передусiм, методом зближення, або власне гармошзаци [11, с. 120].
У контекст св^ових та евроштеграцшних стремлiнь нашо1 держави серед пол^июв, юристiв, науковцiв й сощуму часто вживаеться дефiнiцiя "гармошзащя законодавства". Бачення сутностi, змiсту, меж, форм та методiв реалiзацil цього процесу е доволi приблизними, вони лише орiентують щодо його розумшня. 1стотним недолiком ще! ситуацп е вщсутшсть у правничiй лiтературi та у нормативно-правових актах Укра1ни та вщповщних мiжнародних документах офщшно! дефшщи цього методу.
Проблему гармошзаци нацюнально! правово1 системи Украши з европейськими стандартами дослщжували у сво1х працях науковцi Н. Бiрюкова, Н. Железняк, О. Котляр, М. Куц, В. Лаба, О. Люхтерхандт, Малишева, Ю. Медведев, П. Рабшович, С. Ратушний, В. Опришко, Ю. Шемшученко, I. Яворська та шшь Разом з тим, певш аспекти ще! проблеми не вивчались повною мiрою, поза-як гармошзувати нащональну правову систему вщповщно до мiжнародно-правових стандарта потрiбно у цшй низцi сфер життедiяльностi держави, кожна з яких мае певну особливють, специфiку.
Науковцi, правники та фахiвцi з мiжнародного права зазначають, що саме "гармошзащя" адекватно вщображае суть процесу створення гомогенного правового середовища у межах мiжна-родних (европейських) штеграцшних органiзацiй вщповщно до моделей, запропонованих
шститутами ООН, РЕ, €С, i е бiльш поширеною у застосуванш, хоч змiст ще1 дефшщп тлу-мачиться по-рiзному [12, с. 21].
У науковому дискурсi шд гармонiзацiею розумiють "узгодження загальних пiдходiв, концепцiй розвитку нацiональних законодавств" [13, с. 75]; "створення загальних правових принципiв та окремих ршень" [14, с. 184]; "один iз основних напрямiв i форм проведення узгодженого правового розвитку держави" [15]; "процес приведення нацiонального законодавства у вщповщшсть до правових систем провщних мiжнародних органiзацiй Свропи" [16, с. 255].
Пщтримуемо позицiю О. Люхтерхандта, що дефiнiцiя "гармонiзацiя" вiдображае "узгоджене спiвiснування й чиннiсть таких норм, як юридичш принципи, комплекснi правовi iнститути, а також окремi юридичш правила i приписи, що доходять iз рiзних джерел права", й одним iз визначальних вимiрiв, у якому реалiзуеться завдання гармошзацп, передбачае вщносини "мiж рiзними системами правопорядку, що е принципово самостшними та юнують незалежно одна вiд одно1, наприклад, мiж правопорядком мiжнародного права або европейського i нацiональним правом" [17, с. 57].
У свою чергу, Н. Малишева слушно зауважувала, що пiд час гармошзацп система нижчого рiвня (тобто, нацiональне законодавство) може гармошзуватися пiд систему яюсно вищого рiвня оргаш-зацп (примiром, ЕС), навiть якщо вiдповiдна держава не е членом ще1 шституцп утворення. Ця гар-монiзацiя не е обов'язковою i пов'язана iз необхiднiстю адаптувати правову систему Украши до мiжнародного права (випереджаюча гармошзащя) [18, с. 89].
Основуючись на теоретичних i практичних дослiдженнях з предмету штеграцшних процесiв, слiд вщзначити, що гармонiзацiя нацiонального законодавства адекватно сшввщноситься iз плано-мiрним процесом зближення, узгодження та взаемодп нащональних правових систем на основi загальних мiжнародних правових стандартiв (вимог), визначених у межах певного правового простору, що цшеспрямований на узагальнення правових норм (засад) в окремих державах, досяг-нення несуперечливого нащонального законодавства, дотримання мiжнародних, европейських та нащональних правових стандарта, усунення юридичних колiзiй шляхом формування та утвердження едино1 правово1 полiтики, спiльних юридичних принцишв, правил, правових стандартiв щодо рiзних правових систем й передбачае узгоджену дiяльнiсть усiх суб'ектiв держави, що реалiзо-вуеться у межах 1хньо1 компетенцп поетапно й послiдовно.
Отже, гармошзащя - це ушверсальний, узагальнюючий та рацiональний спосiб приведення нащонального законодавства у вщповщшсть з мiжнародно-правовими стандартами.
Конститутивними методологiчними засадами реалiзацil процесу гармошзацп е еднiсть, завершешсть, цiлiснiсть, пропорцiйнiсть, узгодженiсть та досконалють. Принципами гармошзацп е визнання людини найвищою соцiальною цiннiстю, забезпечення прав i свобод людини i громадя-нина, верховенство права, законнiсть, сощальна спрямованiсть законотворчостi, демократизм, глас-шсть, урахування громадсько1 думки, системнiсть, прогнозовашсть й наукова обI'рунтованiсть за-конодавчих рiшень тощо [19, с. 553].
Ефектившсть та результативнiсть правово1 гармошзацп залежить вiд наявностi нацiонально-правового механiзму гармонiзацil, що обумовлюеться визначенням И форм, установленням меж, окресленням предмету, етатв ^вшв), методiв i засобiв проведення процесу гармонiзацil.
У межах дослщження предметом гармонiзацil е нащональне законодавство, вiдтак, форми та межi гармонiзацil зумовленi належнiстю держави до штеграцшно1 системи. Як правило дослщники вiдзначають, що гармонiзацiя може здшснюватися як на внутрiшньому (нащональному, внутрiш-ньодержавному) рiвнi, так i на зовнiшньому (мiжнародному, мiждержавному) рiвнi.
Нацiонально-правова (внутрiшньодержавна) гармонiзацiя забезпечуеться участю держави у мiжнародних правових актах, меж1 яко! визначаються зобов'язаннями сторш (держав-учасниць) цих правових актiв, яю окреслюють необхiднi заходи нацiонально-правовоl гармошзацп. До таких заходiв зокрема належить:
1) змiна внутрiшнього законодавства або ж формування нащонального законодавства на основi врахування мiжнародних стандартiв;
2) удосконалення правових припишв, нацюнально! правово! щеологп, правосвiдомостi, правовое' культури, правових iдей та концепцш, що мае наслiдком створення ушкальних правових систем в окремих державах, адаптованих до мiжнародних правових стандарт.
Мiжнародно-правова форма гармошзацп обумовлюеться участю держави у сталих мiждержавних об'еднаннях iнтеграцiйного характеру, межi яко! окреслюються юридичним статусом мiждержав-ного об'еднання, його належшстю до штеграцшно! системи, правовим статусом держави у цих шститущях, та визначаються пристосовашстю нацiонального законодавства до мiжнародних правових стандарт.
Становлення Укра!ни як правово!, демократично! держави та розвиток у нш громадянського суспiльства iз високим рiвнем захисту прав та свобод людини i громадянина обумовлюе, впровадження у практику мiжнародних правових стандарт тих мiжурядових iнституцiй, членом яких е Укра!на, та тих, членство в яких прагне набути наша держава. З огляду на правовий статус Укра!ни у мiжнародно-правовому простор^ слiд вiдзначити, що у межах штеграцшних процесiв, якi здiйснюються ниш, характерним для нашо! держави е як мiжнародно-правова гармонiзацiя, зокрема у межах учасп Укра!ни в Оргашзацп Об'еднаних Нацiй, Радi Свропи, так i нацiонально-правова (внутрiшня) гармонiзацiя у межах вщносин "Укра!на - €С".
Зауважимо, що процес гармонiзацi! законодавства може бути одностороншм i багатосторон-нiм (взаемним). Так, при одностороннш гармонiзацi! вiдбуваеться узгодження законодавства одше! держави iз законодавством i правовими принципами шшо! (iнших) держави (держав) чи мiжна-родних мiжурядових оргашзацш. Тодi, як при багатостороннiй (взаемнш) гармонiзацi! усi учасники на узгодженш основi солiдарно застосовують заходи щодо зближення, узгодження законодавчих систем, i не тiльки виконують гармонiзацiйнi норми щодо видозмши нацiонального внутрiшнього законодавства, втм й здiйснюють певний вплив на формування системи законодавства вщповщно! мiжнародно! мiжурядово! iнституцi!, що власне й вiдрiзняе багатосторонню гармонiзацiю вщ гар-монiзацi! в односторонньому порядку.
Бшьшють укра!нських вчених дотримуеться позицп, що реалiзацiя гармонiзацi! законодавства у нашш державi визначаеться однобiчним характером. I справд^ в умовах евроштеграцшних праг-нень Укра!ни актуальними на сьогодш завданнями е напрацювання ч^ких ефективних заходiв з усунення тепершшх недолiкiв i наявних колiзiй у нацюнальному законодавствi, поглиблених в умовах тривалих "перманентних реформ" у рiзних суспiльних сферах, що характеризуе процес гар-монiзацi! нацiонального законодавства як однобiчний процес.
Разом з тим, ураховуючи узагальнюючий, тривалий та триваючий характер гармошзацп нацюнального законодавства iз мiжнародними правовими стандартами, а також особливють право-вiдносин видозмiнюватися, набираючи певно! ново! додатково! якостi, шляхом !х розвитку пiд впливом сучасних тенденцш, модернiзацi! простору, необхiдного для прояву позитивних начал, i, насупроти, стримування негативних i анахронiчних зв'язюв i процесiв, вiрогiдним е те, що i по взаемо-вщношенню до нашо! держави процес гармошзацп нацюнального законодавства може набути бага-тостороннього взаемного характеру, за якого Укра!на не лиш виконуватиме гармошзацшш норми щодо метаморфози нацiонального законодавства та внутршнього правопорядку, але й здшснюва-тиме вплив на формування мiжнародно! правово! системи.
Як нами зауважувалося, гармонiзацiя реалiзовуеться поетапно й послщовно. Певнi етапи, рiвнi, окремi стад^ правово! гармонiзацi! залежать вщ отриманих результатiв, якi досягаються шляхом учасп держави у мiжнародних правових актах (договорах, угодах, конвенщях, харпях тощо) чи у мiждержавних мiжурядових iнституцiях, органiзацiях.
Зазвичай, повна гармошзащя системи нацiонального законодавства передбачае два основних етапи. Перший етап полягае у попереднш взаемодп внутрiшньодержавного (нацюнального) законодавства iз мiжнародними правовими стандартами, тобто визначення зобов'язань держав щодо
структури, сутносп та змюту гармонiзацiйних заходiв, якi вони повинш застосовувати. Другий етап гармошзаци законодавства полягае у входженш держави до мiжнародних правових систем у межах единого правового простору й у цшковитому зближенш нацюнально1 правово1 системи iз загально-визнаними нормами та принципами мiжнародного права й мiжнародними правовими стандартами.
Як стверджують польськ експерти, що для держав, як на офiцiйному рiвнi визнаннi кандидатами до вступу в Свропейський Союз, вiдносини щодо узгодження нацюнального законодавства з правом ЕС - це гармошзащя, змiст, етапи, передбачуваш результати яко! визначаються на договiр-ному рiвнi. Вт1м залишаеться евентуальною правова ситуацiя, коли надiональна система законодавства гармошзуеться пiд мiжнародну (европейську) правову систему, тодi коли вщповщна держава не е членом, i навiть кандидатом до вступу в певну мiжнародну мiжурядову iнституцiю. Ця держава не мае впливу на формування мiжнародного права, а лише його виконуе та односторонньо змшюе нацюнальний правовий порядок, тому в цьому випадку слiд застосовувати дефшщю "адаптацiя права" [20, с. 78].
Фундаментальшсть гармошзаци нацiонального законодавства iз мiжнародними правовими стандартами безпосередньо обумовлюеться етапами ще1 гармошзаци. Дослiдниця Н. Пархоменко виокремлюе п'ять еташв гармошзаци нацiонального законодавства з европейським й мiжнародним правом [21, с. 3340]. Зютавляючи та враховуючи предмет цього дослщження, а також особливостi процешв модершзаци рiзних суспiльних сфер в Укра1ш, пропонуемо виокремити чотири етапи гар-монiзацiйних процесiв:
1) етап формування нацюнально -правового механiзму (програми) гармошзаци законодавства Украши iз мiжнародними правовими стандартами. На цьому етат слiд: 1) окреслення питань, що вимагають оновленого правового регулювання; 2) визначити коло мiжнародних стандартiв щодо яких варто провести гармонiзацiю; 3) створити матерiально-технiчну базу;
2) етап порiвняльно-правового аналiзу та правово1 експертизи норм нацюнального законодавства на предмет !х вщповщност мiжнародним правовим стандартам;
3) етап активное' модершзаци нацiонального законодавства iз урахуванням мiжнародних правових стандартiв. На цьому етат варто забезпечити розробку та прийняття нових нормативно-правових акпв, внесення змiн у чинне нацюнальне законодавство, якi б максимально вщповщали мiжнародним правовим стандартам i не порушували унiкальностi, особливостi нацюнально1 правово1 системи;
4) етап реатзаци гармошзацшних процесiв - здiйснюеться реалiзацiя гармошзованих актiв, проводиться оцiнка досягнутих результат.
У процесi гармошзаци нацiонального законодавства iз мiжнародними правовими стандартами слщ забезпечити якiсний переклад мiжнародних правових акпв, квалiфiковану пiдготовку законо-давчих положень iз урахуванням мiжнародних стандар^в (законiв, пiдзаконних нормативно-правових акпв тощо), системнiсть i цiлiснiсть процесу гармонiзацil, потребу в застосуваннi нових законодавчих технологш та форм (комплексш акти, узгоджувальнi закони тощо), актив ну участь судових оргашв у зближенш правових систем.
Процес гармошзаци нацюнального законодавства важливо вибудовувати на засадах апо-л^изму, змщнювати вiдповiдною техшчною допомогою (проведенням семiнарiв, навчань; обмшом експертами) з метою пiдвищення рiвня професiйноl правово1 культури законодавцiв та шших осiб, задiяних до законотворчого процесу, спошбних до ефективно1 реатзацп приписiв мiжнародного права, мiжнародних правових стандарта ООН, РЕ, ЕС та шщативних до учасп у виршенш рiзно-манiтних проблем у св^овому правовому просторi. Дiевим чинником забезпечення незалежносп гармонiзацiйних процесiв е контроль вщповщних iнтеграцiйних органiв (примiром, Европейсько1 комiсil за демократiю через право (Венещанська комiсiя), Европейсько1 комiсil Европейського Союзу) за !х реалiзацiею тощо.
Висновки. Вважаемо, що на нацюнальному piBHi доцiльним е створення органу, вщпо-вiдального за впровадження в законодавство Украши норм i стандартiв ООН, PG, GC, дiяльнiсть якого би була скоординована зпдно з принципом подiлу влади в Укра!ш, який був би надшений повноваженнями щодо формування нацiонально-правового мехашзму (програми) гармошзацп нацiонального законодавства, активно! модершзацп законодавства Укра!ни, реалiзацii гармошза-цiйних процесiв та аналiзу !хньо! ефективностi, оптимальностi тощо. Запропонований шдхщ змiг би забезпечити принцип незалежносп кожно! гiлки влади у процес реформування, удосконалення, досягнення вiдповiдностi з мiжнародними правовими стандартами тощо.
Звичайно, без запровадження активних та ефективних заходiв процес приведення нацюналь-ного законодавства у вщповщшсть iз мiжнародними стандартами ООН, PG, GC фактично залиша-тиметься на рiвнi декларацш i побажань, а приеднання Укра!ни до мiжнародних правових актiв, що закршлюють мiжнароднi стандарти, матиме радше полiтичний, а не мiжнародно-правовий характер.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ратушний С. М. (2008). Деяш теоретичш питання гармошзацп нацюнального законодавства 1з мшнародно-правовими стандартами. Правоверегулювання економгкы: зб1рник наукових праць. Вип. 8. С. 119-130.
2. Опришко В. Ф. (1998). Теоретичш та практичш аспекти мехашзму гармошзацп законодавства Укра!ни з мiжнародним правом. Проблеми гармошзацп законодавства Украши з м1жнародним правом : матер1али науково-практично! конференцп (м. Кшв, жовтень 1998 р.). 1н-т законодавства Верховно! Ради Укра!ни. К. С. 11-25.
3. Тихомиров Ю. А. (1996). Курс сравнительного правоведения. М.: Норма. 427 с.
4. Марченко М. Н. (2001). Сравнительное правоведение. Общая часть : учеб. для юрид. вузов. М.: Зерцало. 560 с.
5. International Encyclopedia of Comparative Law. N.Y., 1975. VII. Ch. 5. URL: https://referenceworks.brillonline.com/browse/international-encyclopedia-of-comparative-law-online (дата звернення: 01.09.2022 р.).
6. Рабшович П. М. (1998). Законодавство Украши та норми мiжнародного права: критерп вщпо-вщносп. Проблеми гармонгзацИ законодавства Украши з м1жнародним правом : матерiали науково-практично! конференцп (Кшв, жовтень 1998 р.). К.: 1нститут законодавства Верховно! Ради Укра!ни. С. 253-256.
7. Люхтерхандт О. (1998). До проблеми гармошзацп законодавства Украши з Gвропейською конвенщею про захист прав i основних свобод людини. Проблеми гармонгзацИ законодавства Украти з м1жнародним правом : матерiали наук. матерiали науково-практично! конференцii' (Кшв, жовтень 1998 р.). К.: 1нститут законодавства Верховно! Ради Укра!ни. С. 57-63.
8. Малишева Н. Р. (1998). Теоретичш аспекти гармошзацп нацюнального законодавства з м!жш-родним правом. Проблеми гармошзацИ законодавства Украти з м1жнародним правом : матерiали науково-практично! конференцп (Ки!в, жовтень 1998 р.). К.: 1нститут законодавства Верховно! Ради Укра!ни. С. 87-92.
9. Нагребельний В. П. (2004). Гармошзащя законодавства. Юридична енциклопедiя: В 6 т. Редколепя: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ш. Т. 6: Т-Я. К.: Укра!нська енциклопедiя,. С. 553-554.
10. Целень А. (2004). Адапта^ польського права до европейського права - засади, шституцп i процедури. Польський референдум i новий устрш Свропейського дому: уроки для Украти. Фонд "Демократичш шщативи" (Ки!в) та 1нститут громадських справ (Варшава). С. 76-100.
11. Пархоменко Н. М. (2012). Гармошзащя законодавства Укра!ни з европейським та м!жшродним правом: методи, етапи, види. Часопис Кишського утверситету права. № 1. С. 338-343.
REFERENCES
1. Ratushnyi S. M. (2008). Deiaki teoretychni pytannia harmonizatsii natsionalnoho zakonodavstva iz mizhnarodno-pravovymy standartamy. [Some theoretical issues of harmonization of national legislation with international legal standards]. Pravove rehuliuvannia ekonomiky: zbirnyk naukovykh prats. Vol. 8. Pp. 119-130 [in Ukrainian].
2. Opryshko V. F. (1998). Teoretychni ta praktychni aspekty mekhanizmu harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom. [Theoretical and practical aspects of the mechanism of harmonization of Ukrainian legislation with international law]. Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym
pravom : materialy naukovo-praktychnoi konferentsii. (m. Kyiv, zhovten 1998 г.). In-t zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. K. Pp. 11-25 [in Ukrainian].
3. Tykhomyrov Yu. A. (1996). Kurs sravnytelnoho pravovedenyia. [Comparative Law Course]. M.: Norma. 427 р. [in Russian].
4. Marchenko M. N. (2001). Sravnytelnoe pravovedenye. Obshchaia chast : ucheb. dlia yuryd. vuzov. [Comparative Law. General part: textbook. for legal universities]. M. : Zertsalo. 560 р. [in Russian].
5. International Encyclopedia of Comparative Law. N. Y., 1975. VII. Ch. 5. URL: https://referenceworks.brillonline.com/browse/international-encyclopedia-of-comparative-law-online (Accessed: 01.09.2022) [in Ukrainian].
6. Rabinovych P. M. (1998). Zakonodavstvo Ukrainy ta normy mizhnarodnoho prava: kryterii vidpovidnosti. [Legislation of Ukraine and norms of international law: criteria of validity]. Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom : materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, zhovten 1998 r.). K.: Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. Pp. 253-256 [in Ukrainian].
7. Liukhterkhandt O. (1998). Do problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z Yevropeiskoiu konventsiieiu pro zakhyst prav i osnovnykh svobod liudyny. [Before the problem of harmonization of Ukrainian legislation with the European Convention on the protection of the rights and fundamental freedoms of people]. Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom : materialy nauk. materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, zhovten 1998 r.). K.: Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. Pp. 57-63 [in Ukrainian].
8. Malysheva N. R. (1998). Teoretychni aspekty harmonizatsii natsionalnoho zakonodavstva z mizhnarodnym pravom. [Theoretical aspects of harmonization of national legislation with international law].
Problemy harmonizatsii zakonodavstva Ukrainy z mizhnarodnym pravom : materialy naukovo-praktychnoi konferentsii (Kyiv, zhovten 1998 r.). K.: Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy. Pp. 87-92 [in Ukrainian].
9. Nahrebelnyi V. P. (2004). Harmonizatsiia zakonodavstva. [Harmonization of legislation.]. Yurydychna entsyklopediia: V 6 t. Redkolehiia: Yu. S. Shemshuchenko (holova redkol.) ta in. T. 6: T-Ya. K.: Ukrainska entsyklopediia. Pp. 553-554 [in Ukrainian].
10. Tsielien A. (2004). Adaptatsiia polskoho prava do yevropeiskoho prava - zasady, instytutsii i protsedury. [Adaptation of Polish law to European law - principles, institutions and procedures]. Polskyi referendum i novyi ustrii Yevropeiskoho domu: uroky dlia Ukrainy. Fond "Demokratychni initsiatyvy" (Kyiv) ta Instytut hromadskykh sprav (Varshava). Pp. 76-100 [in Ukrainian].
11. Parkhomenko N. M. (2012). Harmonizatsiia zakonodavstva Ukrainy z yevropeiskym ta mizhnarodnym pravom: metody, etapy, vydy. [Harmonization of Ukrainian legislation with European and international law: methods, stages, types]. ChasopysKyivskoho universytetuprava. No. 1. Pp. 338-343 [in Ukrainian].
Дата надходження: 28.10.2022 р.
Taras Harasymiv
Lviv Polytechnic National University, Institute law, psychology and innovative education, Department of Theory of Law and Constitutionalism,
Sc. D., Prof. taras.z.harasymiv@lpnu.ua ORCID: 0000-0002-4627-4774
HARMONIZATION AS A RATIONAL MODE OF BRINGING NATIONAL LEGISLATION TO INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS
The article presents and analyzes the key theoretical and methodological problems and prospects for the harmonization of national legislation to international legal standards. Four stages of harmonization processes are distinguished: the stage of formation of the national legal mechanism (program) of harmonization of Ukrainian legislation with international legal standards. At this stage, it
rapMoni3atfH hkpctyionanbnuu Modyc npueedennH нcцiонcnbного 3aKonodaecmea...
is necessary to: 1) outline issues that require updated legal regulation; 2) determine the range of international standards for which harmonization should be carried out; 3) create a material and technical base; the stage of comparative legal analysis and legal examination of norms of national legislation for their compliance with international legal standards; the stage of active modernization of national legislation taking into account international legal standards. At this stage, it is necessary to ensure the development and adoption of new normative legal acts, the introduction of changes in the current national legislation, which would maximally meet international legal standards and not violate the uniqueness and peculiarities of the national legal system; the stage of implementation of harmonization processes - implementation of harmonized acts is carried out, evaluation of the achieved results is carried out.
It is concluded that without the introduction of active and effective measures, the process of bringing national legislation into line with the international standards of the UN, the Council of Europe, the EU will in fact remain at the level of declarations and wishes, and the accession of Ukraine to international legal acts that establish international standards will have a rather political, rather than international legal character.
Key words: state; national legislation; international law; international legal standards; harmonization; legal system; legal norm; interaction; harmonization processes.
