CC BY
3
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 3 (35), 2022
ТЕОР1Я ТА Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.1
Тарас Гарасимiв
Нащональний унiверситет "Львiвська полтехшка", доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теори та конституцiоналiзму, заступник директора з науково! та мiжнародноl дiяльностi Навчально-наукового 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти Garasumiv_@ukr.net ОЯСГО: 0000-0002-4627-4774
НАЦ1ОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО I М1ЖНАРОДНО-ПРАВОВ1 СТАНДАРТИ: ПРОБЛЕМИ МЕХАН1ЗМУ ВЗАСМОДП
http://doi.org/10.23939/law2022.35.033
©Гарасим1в Т., 2022
Виявлено проблеми мехашзму взаемодн нац1онального законодавства i мiжнародно-правових стандартiв крпь iсторичну призму в контекст сучасних реалiй. З'ясовано, що сучасна правова доктрина УкраТни у питаннях взаемодн нащональноТ правовоТ системи та системи нацiонального законодавства iз системою мiжнародного права визнае лише частковий примат мiжнародного права, що е обмежений Конститущею УкраТни.
У сферi практичноТ реалiзацil мiжнародно-правових стандартiв у внутрiшньому правопорядку УкраТни формуеться низка рiзних правових засоб1в ефективного реагу-вання на мiжнародний правовий прост1р.
Вагому значимiсть у забезпеченш процесу приведення нац1онального законодавства у вщповщшсть до мiжнародно-правових стандартв мае формування ефективного правового мехашзму, нацшеного на досягнення нащональним законодавством вiдповiдностi мгжнародно-правовим стандартам.
Визначено, що мехашзм взаемодiТ повинен передбачати таке: ч^кий перелiк визначальних принцишв взаемодн; контур автономних i загальних (спiльних) сфер правового регулювання, напрямнв i меж нацiональноТ та мiжнародноТ правотворчостi; визначення правових засобiв взаемодн та суб'ектiв Тх реалiзацiТ; узгодження норм нащо-нального права у процеа правотворення та застосування.
Ключовi слова: iнтеграцiйнi процеси, нащональне законодавство, мiжнародне право, нащональне право, мiжнародно-правовi стандарти, правова система, мехашзм взаемодн, правова доктрина УкраТни.
Постановка проблеми. Становлення Укра!ни як правово! держави та розвиток у нш грома-дянського суспшьства iз високим рiвнем захисту прав i свобод людини й громадянина зумовлюють звернення до практики застосування мiжнародно-правових стандартiв Оргашзаци Об'еднаних Нацш, Ради Свропи, Свропейського Союзу, яю здатнi покращити правову систему Укра!ни та тд-
вищити И ефективнiсть. Впровадження мiжнародно-правових стандартiв у правову систему мае без-посереднiй вплив як на функцюнування державно-правових iнститутiв, сучасну правову доктрину, так i на нащональну законодавчу базу. Вiдтак вкрай необхщним е визначення й доктринальне тлу-мачення основних теоретико-методологiчних i практичних напрямiв гармошзацп нацiонального за-конодавства до мiжнародно-правових стандартiв.
Правова система кожно! держави е особливою, функщонуе у певних iсторичних умовах i за належного рiвня 11 соцiально-економiчного розвитку. Iнтеграцiя нацiонального законодавства до европейського та св^ового простору обов'язково мае забезпечуватися створенням единого правопорядку iз урахуванням нащонально! iдентичностi. Тому важливо сформувати дiевий правовий ме-ханiзм гармошзацп нащонального законодавства до мiжнародно-правових стандартiв.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблемами механiзму взаемодп нацiонального законодавства i мiжнародно-правових стандар^в займалося чимало фахiвцiв, якi е представниками загально! теорп права, конституцшного, адмiнiстративного, iнших галузей права, а також практикуючих юристiв.
Основою дослщження окремих аспектiв зазначеного питання е пращ укра!нських i зару-бiжних учених: М. Антонович, О. Бандурки, С. Бшозьорова, М. Баглая, I. Бородша, С. Головатого, В. Костицького, А. Колодiя, П. Рабiновича, Н. Раданович, Ю. Тодики, О. Фрицького, Ю. Шемшученка, I. Шумiло та шших. Втiм у сучаснiй юриспруденци бракуе довершено! цшсно! концепци дослщження проблем механiзму взаемодп нацiонального законодавства i мiжнародно-правових стандартiв.
Метою статт е виявлення проблем мехашзму взаемодп нацiонального законодавства i мiж-народно-правових стандартiв крiзь iсторичну призму в контекст сучасних реалiй.
Виклад основного матерiалу. Правовi системи Оргашзаци Об'еднаних Нацiй, Ради Свропи, Свропейського Союзу е важливими формами правово! штеграцп та сприяють реатзаци ще! евро-пейсько! й св^ово! згуртованосп, едностi. Правова iнтеграцiя як певний окремий вид штегращйних процесiв основуеться на принциш об'еднання нацiональних правових систем у единий геоправовий проспр i процесах !х взаемодп. Правова система, система права та система законодавства е одними iз ключових системних категорiй в юриспруденци. Правова система, зазвичай, обумовлюеться системою права та системою законодавства.
У нащональнш та мiжнароднiй правовiй доктриш iснують чимало рiзних теорiй щодо структу-ри правово! системи чи !! пiдсистеми. Зазвичай структура правово! системи характеризуемся трьо-ма групами правових явищ: 1) юридичними нормами, принципами та шститутами, якi формують нормативну сторону; 2) комплексом правових шститущй, якi складають органiзацiйну сторону; 3) сукуптстю правових поглядiв, уявлень, iдей, що охоплюються соцiально-культурним середовищем.
Вчена О. Скакун до елеменив правово! системи зараховуе суб'екти права, правовi норми та принципи, правовi вiдносини, правову поведiнку, юридичну практику, режим функцюнування правово! системи, правову щеолопю, правову свщомють, правовi погляди, правову культуру, зв'язки мiж означеними елементами, що визначають результати !х взаемодi! - законнiсть, правопорядок [1, с. 258].
З огляду на вищеозначене, можемо висновувати, що правова система - це стшка едшсть системи права та системи законодавства, що тюно взаемопов'язаш мiж собою i по-сутi сшввщно-сяться як змют i форма. Система права е абстрактним поняттям (невидимим), позаяк вщображае внутрiшню будову права, натомють система законодавства е наочно вираженою (видимою), тобто зовнiшньою формою системи права.
Зазвичай, будь-яка правова система як система права обумовлюеться системою нащонального законодавства як комплексом взаемозалежних й погоджених юридичних засобiв, правових
Нацгональне законодавство г мгжнародно-правовг стандарти: проблеми механизму взаемодп
норм, принцитв, яка безпосередньо впливае на сутшсть суспшьних вiдносин у державi, формуе правосвщомють, вдосконалюе правотворчий процес, а вщтак е стабiлiзуючим та органiзуючим чин-ником.
Саме тому велика вщповщальшсть за побудову демократично! держави iз високим рiвнем захисту прав та свобод людини i громадянина, 11 усшшний розвиток як европейсько! кра!ни, тдви-щення ефективностi дiяльностi державних оргашв, прозорiсть та доступнiсть судово! влади, яюсне функцiонування всiх суспiльних сфер покладаеться на нормативно-правову базу. У межах штегра-цiйних прагнень Укра!ни першочерговим завданням е забезпечення оптимального процесу приве-дення нацiонального законодавства у вщповщшсть iз мiжнародно-правовими стандартами.
1нтеграцшт процеси, що вiдбуваються в сучасному свiтi, призводять до розвитку нащонально! системи законодавства. Дослiджуючи виникнення й еволюцiю законодавчо! бази в Укра!ш, треба вiдзначити, що цей процес е доволi тривалим й характеризуеться конкретними етапами розвитку i становлення Укра!ни. Законодавство будь-яко! держави дiе у певних юторичних умовах И розвитку та досягнутого нею рiвня соцiально-економiчноl стабiльностi. Запроваджуючи iнтеграцiйнi процеси в державi, насамперед, треба керуватися наявною правовою системою, яка обумовлюеться нацiональним законодавством i е унiкальною. Iнтеграцiя правово! системи Украши повинна забез-печуватися створенням единого правового порядку iз обов'язковим урахуванням нащонально! щен-тичностi, а не цшковитою iдентифiкацiею правопорядкiв.
Доцшьно вiдзначити, що залучення Укра!ни у загальносвiтовi процеси вiдбулося задовго до набуття нею незалежностi. Так, 24 жовтня 1945 р. Укра!нська Радянська Соцiалiстична Республiка набула членства в ООН, що практично заклало початок штегративним процесам Укра!ни у св^овий правовий простiр й обумовило необхщнють правового обгрунтування Укра!ни, як держави в рiзних мiждержавних i мiжурядових утвореннях.
Зi здобуттям незалежностi Укра!на зiштовхнулася не лише iз необхщшстю переосмислення основних iдеологiчних детермiнант, яю упродовж тривалого часу визначали И пол^ичний i правовий розвиток, усвщомлення свого суверенного статусу, формування нових правових основ функщонування держави та суспшьства на базi загальнолюдських щнностей, проте й вiдчула нагаль-ну потребу у створеннi власно! правово!, науково обгрунтовано! концепцi! свого майбутнього розвитку [2, с. 696]. Отже, Укра!на як ушверсальна правонаступниця прав та обов'язюв УРСР взяла на себе права та обов' язки держави-члена ООН.
Набуття Укра!ною в 1995 р. членства у Р€ стало початком входження держави в европейське правове поле. Свроштеграцшш процеси Укра!ни, зокрема щодо набуття членства в €С, тепер як нiколи активiзувалися.
Ефективнiсть правового регулювання iнтеграцiйних процешв залежить передусiм вiд дина-мши наближення системи нацiонального законодавства до системи мiжнародного права, мiж-народних стандар^в ООН, РС, СС. Принцип взаемодп та застосування мiжнародного права iз внут-рiшньонацiональним правом держави е визначальним питанням кожно! нащонально! правово! доктрини. Теоретичний базис взаемодп мiжнародного та нацiонального права становлять мошстич-на та дуалiстична концепцп, що, вiдповiдно, основуються на верховенствi (приматi) мiжнародного права над внутршньонащональним правом i на верховенствi внутршньонащональною над мiжна-родним правом [3, с. 211].
Зауважимо, що у бшьшосп кра!н визнаною е теорiя примату мiжнародного права, яка набу-вае дедалi бiльшо! практично! значимость Посилаючись на визначений Мiжнародним судом ООН "принцип верховенства мiжнародного права над внутршшм", знаний французький правник в'етнамського походження Нгуен Куок Дшь та його ствавтори вiдзначають, що "це питання сьогоднi вже не тдлягае обговоренню" [4, с. 49]. Водночас практика рiзних кра!н стосовно запро-вадження примату мiжнародного права на нащональному рiвнi не е завжди однозначною чи анало-пчною. Оскiльки це може бути примат у повному обсяз^ помiрний, вибiрковий або обмежений.
Щодо мiжнародно-правово! доктрини Укра!ни, то вона по-сутi започаткувалася у перюд пе-ребування Укра!ни в складi Союзу Радянських Соцiалiстичних Республш (1922-1991 рр.), i як наслщок, це позбавляло !! шансу формувати власну правову полiтику у питаниях сшввщношення мiжнародного i нацiонального права. Позаяк у колишньому СРСР загальноприйнятою була iдеологiя непорушного, абсолютного примату внутршнього права. Тому необхiднiсть перегляду радянсько! моделi спiввiдношения мiжнародного i нацiонального права назрiла одразу в процес проголошення незалежностi Укра!ни.
Першим кроком щодо перегляду радянсько! моделi сшввщношення мiжнародного i нацю-нального права стало закрiпления у частиш третiй ст. Х Декларацi! про державний суверештет Укра!ни вiд 16 липня 1990 р. № 55-ХП "переваги загальнолюдських щнностей над класовими, прюритету загальновизнаних норм мiжнародного права перед нормами внутршньодержавного права" [5]. Натомють бiльш тривалим i розбiжним було вiдображения позицi! щодо взаемоди мiж-народного i внутрiшнього права у Конституци Укра!ни вiд 28 червня 1996 р., яка так i не змогла у повному обсязi реалiзувати iдеологiю спiввiдношення нацюнального i мiжнародного права, що була закршлена у ст. Х Деклараци про державний суверенiтет Укра!ни.
Погоджуемося iз позицiею укра!нських вчених, що положення ст. 9 Конституци Укра!ни "чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни, е час-тиною нацюнального законодавства Укра!ни, а укладення мiжнародних договорiв, якi суперечать Конституцi! Укра!ни, можливе лише пiсля внесення вщповщних змiн до Конституцi! Укра!ни" [6], мае абсолютно позитивютський пiдхiд [6, с. 33]. Отже, Конститущя Укра!ни не подала укра!нсько-му сощуму чiткого розумiния щодо взаемодi! нацюнального та мiжнародного права.
Як зауважують европейськi експерти з питань сшввщношення укра!нського та мiжиародного права, що це питання надто вузько врегульовуеться у межах нацюнального законодавства. Насам-перед, до конституцшно-правового регулювання вщнесено тiльки певну категорiю мiжиародних договорiв, а власне тi, що е ратифшоваш Верховною Радою Укра!ни, тодi коли поза увагою зали-шаються мiжнароднi договори, якi не потребують ратифшацп, звичаеве мiжнародне право та за-гальновизнанi стандарти i принципи мiжнародного права, рiшення, висновки, рекомендаци мiжиа-родних органiзацiй, органiв, зокрема й практика мiжнародних судових шституцш. У цьому контекстi виправданням е те, що у ст. 18 Конституци Укра!ни закршлено: "зовнiшньополiтична дiяльнiсть Укра!ни спрямована на забезпечення !! нацiональних iнтересiв i безпеки шляхом тдтри-мання мирного i взаемовипдного спiвробiтництва з членами мiжнародного ствтовариства за загальновизнаними принципами i нормами мiжнародного права" [6]. 1ншим аспектом е те, що iз контексту конституцшних положень виходить, що мiжнароднi договори, ратифiкованi Укра!ною, е частиною нацюнального законодавства, мабуть, на рiвнi звичайного закону [8].
Пщтримуемо позищю М. Буроменського вiдносно того, що положення ст. 9 Конституци Укра!ни не е на доктринальному рiвнi вдалими, позаяк обумовлюють як у теорп, так i на практищ значно бiльше запитань, шж вiдповiдей [9, с. 53]. Означеш нами положення Конституцi! Укра!ни фактично формують юридичний мiф щодо включення мiжнародних договорiв до системи укра!нсь-кого права та законодавства. Загальноприйнятою е мiжнародна практика, що мiжнародно-правова норма завжди мае сутнiсть мiжнародного зобов'язання [10, с. 33].
Отже, ратифшоваш нацiональним законодавчим органом мiжнароднi договори залишаються мiжнародними договорами, а конститущя мае право визначати лише правила !х застосування у внутршньому правопорядку. Власне i це намагалися укладачi Конституцi! Укра!ни закрiпити у шй, що, на нашу думку, е не зовшм вдалим.
Висновки. Сучасна правова доктрина Укра!ни у питаннях взаемодi! нацiонально! правово! системи та системи нацюнального законодавства iз системою мiжнародного права визнае лише частковий примат мiжнародного права, що е обмежений Конститущею Укра!ни. У сферi практично! реалiзацi! мiжнародно-правових стандарив у внутрiшньому правопорядку Укра!ни формуеться
Нащональне законодавство i мгжнародно-правовг стандарти: проблеми мехатзму взаемодп
низка pi3H^ правових 3aco6iB ефективного реагування на мiжнародний правовий npocTip. Вагому значимiсть у забезпеченш процесу приведення нацiонального законодавства у вщповщшсть до мiж-народно-правових стандарив мае формування ефективного правового мехашзму, нацiленого на досягнення нащональним законодавством вiдповiдностi мiжнародно-правовим стандартам.
Такий мехашзм взаемодп повинен передбачати таке: ч^кий перелiк визначальних принци-шв взаемодп; контур автономних i загальних (спiльних) сфер правового регулювання, напрямiв i меж нащонально! та мiжнародноl правотворчостi; визначення правових засобiв взаемодп та суб'екпв 1х реатзацп; узгодження норм нащонального права у процес правотворення та застосу-вання. Зважаючи на об'ективнi обставини, кожна певна держава формуе власний, характерний лише 1й правовий мехашзм досягнення нащональною системою законодавства чи ll окремою части-ною вiдповiдностi мiжнародно-правовим стандартам.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Скакун О. Ф., Подберезский Н. К. (1997). Теория права и государства : учебник. Харьков. 500 с.
2. Правова доктрина Украши : у 5 т. (2013) / за заг. ред. Ю. П. Битяка. Харюв : Право. Т. 2 : Публ1чно-правова доктрина Украши / Ю. П. Битяк, Ю. Г. Барабаш, М. П. Кучерявенко та ш ; за заг. ред. Ю. П. Битяка. 864 с.
3. Дмитр1ев А. I., Муравйов В. I. (2000). М1жнародне публ1чне право : навч. поаб. Ки!в : Юршком 1нтер. 640 с.
4. Международное публичное право : в 2 т. (2000) / Нгуен Куок Динь и др. ; пер. с фр. Е. Маричев. Ки!в : Сфера. Т. 1. Кн. 1: Формирование международного права. 440 с.
5. Декларация про державний суверенитет Укра1ни ввд 16 липня 1990 р. № 55-ХП. База даних "Законодавство Украши " / ВР Украши. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/55-12#Text (дата звернення: 01.09.2022).
6. Конститущя Украши. База даних "Законодавство Украши" / ВР Украши. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 01.09.2022).
7. Денисов В. Н., Мельник А. Я. (2006). Розвиток правових засад та мехашзм1в верховенства м1жнародного права у внутршньому прав Украши // Взаeмодiя мiжнародного права з внутрШтм правом Украши /за ред. В. Н. Денисова. Кш'в : Юспшан. С. 12-39.
8. Opinion on the Constitution of Ukraine. Strasbourg. 11 March 1997. URL : https://www.venice.coe.int/ webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2008)015-e (дата звернення: 01.09.2022).
9. Буроменський М. В. (1999). Деяш особливосл застосування в Укршш мiжнародних договорiв по боротьбi з оргашзованою злочиншстю // Вкник академИ правових наук Украши. № 2(17). С. 50-58.
10. Денисов В. Н., Мельник А. Я. (2006). Розвиток правових засад та механiзмiв верховенства мiжнародного права у внутршньому прав Украши // Взаeмодiя мiжнародного права з внутрiшнiм правом Украши. Кшв : Юспшан. С. 12-39.
REFERENCES
1. Skakun, O. F., Podberezskiy, N. K. (1997). Teoriya prava i gosudarstva. [Theory of Law and State]. Uchebnik. Kharkov. 500 p. [in Russian].
2. Pravova doktryna Ukrainy. (2013). [Legal doctrine of Ukraine] u 5 t. / za zah. red. Yu. P. Bytiaka. Kharkiv: Pravo. T. 2: Publichno-pravova doktryna Ukrainy / Yu. P. Bytiak, Yu. H. Barabash, M. P. Kucheriavenko ta in. ; za zah. red. Yu. P. Bytiaka. 864 р. [in Ukrainian].
3. Dmytriiev, A. I., Muraviov, V. I. (2000). Mizhnarodne publichne pravo. [International public law]. Navchalnyi posibnyk. Kyiv : Yurinkom Inter. 640 р. [in Ukrainian].
4. Mezhdunarodnoyepublichnoyepravo : v 2 t. (2000). [International public law]. Nguyen Kuok Din i dr; per. s fr. E. Marichev. Kilv : Sfera. T. 1. Kn. 1: Formirovaniye mezhdunarodnogo prava. 440 p. [in Russian].
5. Declaration on State Sovereignty of Ukraine dated July 16, 1990 No. 55-Х1. [Declaration on State Sovereignty of Ukraine dated July 16, 1990 No. 55-Х1]. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-12#Text Accessed: 01.09.2022) [in Ukrainian].
6. Konstytutsiia Ukrainy. [Constitution of Ukraine]. Baza danykh "Zakonodavstvo Ukrainy" / VR Ukrainy. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (Accessed: 01.09.2022) [in Ukrainian].
7. Denysov, V. N., Melnyk, A. Ya. (2006). Rozvytokpravovykh zasad ta mekhanizmiv verkhovenstva mizhnarodnoho prava u vnutrishnomu pravi Ukrainy. [Development of legal principles and mechanisms of the supremacy of international law in the domestic law of Ukraine]. Vzaiemodiia mizhnarodnoho prava z vnutrishnim pravom Ukrainy/red. V. N. Denysova. Kyiv : Yustinian. P. 12-39 [in Ukrainian].
8. Opinion on the Constitution of Ukraine. Strasbourg. 11 March (1997). URL : https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2008)015-e (accessed: 01.09.2022) [in English].
9. Buromenskyi, M. V. (1999). Deiaki osoblyvosti zastosuvannia v Ukraini mizhnarodnykh dohovorivpo borotbi z orhanizovanoiu zlochynnistiu. [Some features of the application of international treaties on combating organized crime in Ukraine.]. Visnyk akademiipravovykh nauk Ukrainy. No. 2(17). P. 50-58 [in Ukrainian].
10. Denysov, V. N., Melnyk, A. Ya. (2006). Rozvytok pravovykh zasad ta mekhanizmiv verkhovenstva mizhnarodnoho prava u vnutrishnomu pravi Ukrainy. [Development of legal principles and mechanisms of the supremacy of international law in the domestic law of Ukraine.]. Vzaiemodiia mizhnarodnoho prava z vnutrishnim pravom Ukrainy. Kyiv : Yustinian. P. 12-39 [in Ukrainian].
Дата надходження: 29.07.2022р.
Taras Harasymiv
Lviv Polytechnic National University,
Sc.D., Prof
Department of Theory of Law and Constitutionalism Institute law, psychology and innovative education
Garasumiv_@ukr. net ORCID: 0000-0002-4627-4774
NATIONAL LEGISLATION AND INTERNATIONAL LEGAL STANDARDS: PROBLEMS OF THE INTERACTION MECHANISM
The article reveals the problems of the interaction mechanism of national legislation and international legal standards through a historical prism in the context of modern realities. It has been found that the modern legal doctrine of Ukraine in matters of interaction of the national legal system and the system of national legislation with the system of international law recognizes only the partial primacy of international law, which is limited by the Constitution of Ukraine.
In the field of practical implementation of international legal standards in the domestic legal order of Ukraine, a whole series of different legal means of effective response to the international legal space is being formed.
Of great importance in ensuring the process of bringing national legislation in accordance with international legal standards is the formation of an effective legal mechanism aimed at achieving compliance of national legislation with international legal standards.
It is determined that the interaction mechanism should provide for the following: a clear list of defining principles of interaction; outline of autonomous and general (joint) spheres of legal regulation, directions and boundaries of national and international law-making; determination of legal means of interaction and subjects of their implementation; coordination of norms of national law in the process of law making and application.
Key words: integration processes, national legislation, international law, national law, international legal standards, Legal System, interaction mechanism, legal doctrine of Ukraine.
