CC BY
8
УДК 346.1:001.895(477) doi: 10.21564/2225-6555.2020.17.206343
ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЩ1
СУСП1ЛЬНИХ В1ДНОСИН З1 СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПЕРЕДОВИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Гольева НаЫя Костянтишвна,
астрантка кафедри господарського права, Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого, Украгна, м. Харк1в e-mail: nadya96g@gmail.com ORCID 0000-0003-3929-5814
Розглянуто проблему подолання низьког ефективностi тновацтного законодавства Украгни з метою приведення його у вiдповiднiсть до вимог сучасного етапу технологiчного розвитку. Першочерговими завданнями е створення повноцтно'г правовог об 'eктностi для технологи як тновацтного продукту, а також суттеве поглиблення законодавчог деталiзацiг регулювання вiдносин за участю таких спещальних суб 'ектiв, як стартап та венчурний фонд. Для активiзацiг господарсько-правовог полтики держави запропоновано реформувати всю систему оргатзацтно-господарського забезпечення тновацтних вiдносин, функщонування нацюнальног тновацтног системи, зокрема механiзмiв застосування спещальних правових режимiв тновацтног дiяльностi, а також кодифтувати нормативно-правове регулювання тновацтног дiяльностi як окремий заЫб тдвищення якостi та ефективностi тновацтного законодавства Украгни.
Ключов1 слова: шновацшна дiяльнiсть; шновацшне законодавство; кодифшащя шновацшного законодавства; шновацшш вщносини; технологи; створення технологий.
Постановка проблеми. Технолопя з давшх чашв була «осередком знань», втшенням науково! рушшно! сили, спрямовано! на вдосконалення суспшьства та економжи. Технолопчна прогресившсть кра!ни визначае И становище у свт та економ1чну конкурентоспроможшсть, а також структуру й динамжу розвитку нацюнально! економжи.
Безумовно, найпродуктившшою й найефектившшою силою суспшьства е наука, яка сприяе визначае науково-техшчний розвиток. Еволюцшш змши технолопчних способ1в виробництва зумовлеш науково-техшчним розвитком, який, у свою чергу, призводить до змш в економ1чнш системь Основною метою науково-технолопчного прогресу е розв'язання комплексу сощальних, економ1чних i культурних проблем шляхом розробки та запровадження
технологш, як позитивно впливають на eKOHOMi4He, сощальне, еколопчне та безпекове середовище. З огляду зростання кiлькостi населення та суспшьних потреб у свiтi технологи е об'ектом пильно!' уваги, оскiльки вiд них залежить розвиток суспiльства i покращення умов його iснування.
Ефективне функщонування iнновацiйних вiдносин, що опосередковують технологiчний розвиток економiки та сусшльства в цiлому, напряму залежить вщ якостi ix законодавчого забезпечення, тому право i законодавство е потужними шструментами впливу на зазначенi суспшьт вiдносини, що спроможнi позитивно змшювати динамiку та якiсний склад цих процеЫв.
Метою статт е визначення ключових правових проблем низько! ефективност законодавчого регулювання iнновацiйних вiдносин i формування пропозицiй щодо вдосконалення господарсько-правово! полiтики держави та змiсту ix законодавчого забезпечення.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Розробцi цiеi проблеми присвятили сво!' працi такi науковщ, як Ю. G. Атаманова (Yu. Ye. Atamanova), Д. О. Бабай (D. O. Babai), ), Ваюм В. Е. (W. E. Wakim), К. М. Врублевська (K. M. Vrublevska), О. В. Гладка (O. V. Hladka), О. М. Давидюк (O. M. Davydiuk), А. I. Денисов (A. I. Denisov), Д. В. Задихайло (D. V. Zadykhailo ) та ш. Проте на сучасному еташ розвитку укра'нського сусшльства набувае все бшьшо! актуальностi «швентаризащя» проблемних питань законодавчого забезпечення шновацшних вiдносин та формування системного шдходу до 1'х подолання шляхом удосконалення iнновацiйного законодавства Укра'ни.
Виклад основного матерiалу. Нинiшнiй етап глобалiзацii економюти справедливо називають теxнологiчним i пов'язують з неоiндустрiалiзацiею, цифровiзацiею, появою нових технологш i мобiльниx автоматизованих високотехнолопчних виробництв, що в результатi призводить до суттевих змiн, якi вливають на формування економжи розвинених кра'н i створюють виклик для кра'н, що розвиваються [1].
Для Укра'ни прiоритетним напрямом розвитку економiки е розвиток
науково-технолопчно1 сфери, що зумовлено суттевим технолопчним вщставанням виробничо1 бази нащонально1 економiки. Разом з тим законодавство Украши передбачае низку нормативно-правових акпв, якi регулюють сферу об^у технологiй. Серед них закони Украши «Про шновацшну дiяльшсть», «Про прюритетш напрями шноващйно1 дiяльностi в УкраАт», «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть», «Про спецiальний режим швестицшно! та шновацшно1 дiяльностi технологiчних парюв», «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоемних технологiй». Наявнiсть тако! кiлькостi нормативно-правових актiв у сферi регулювання вiдносин у сферi шновацш та обороту технологiй свiдчить про защкавлешсть держави проблемами iнновацiйного та науково-технолопчного розвитку.
Але де ж результат? Адже наявний рiвень шновацшного розвитку нащонально1 економiки не в змозi призвести до бажаних сусшльно-економiчних результатiв.
Серед основних причин тако! ситуаци в краАт е не тшьки проблеми правового характеру, а й проблеми втрати кадрiв, коли наявний кадрово-науковий потенщал залишае вiтчизняну наукову спiльноту, така ж ситуащя i зi студентами, як бажають залишити Украшу. Але серед кола детермшант слiд назвати також i дисфункци у правому забезпеченш функцiонування iнновацiйних вiдносин. Як уявляеться, в системi !х правого забезпечення накопичилась цша низка проблем.
Так, зокрема, оборот технологш в УкраАт не дуже чггко врегульовано законодавством в силу !х складностi як об'екта правого регулювання. Технолопя е специфiчним i комплексним об'ектом як права штелектуально1 власностi, так i iнновацiйного права. Комплекснiсть технологи полягае в тому, що цей юридичний феномен поеднуе в собi багато елеменпв рiзноl правово1 природи. З огляду на це вчеш наголошують, що технологiя е не просто сукупшстю зазначених елементiв, але !х системою. Вiдтак розбудова елементно1 бази технологи не е хаотичною, а являе собою систему складових, поеднаних одшею метою, якою е виробництво товарiв та/або надання послуг,
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2020. — Issue 1 (17) ISSN 2225-6555
Ta/a6o ^yHK^OHyBaHHa caMoro TOBapy. Bci e-eMeHTH cucreMH BK-roneHO b neBHOMy nopagKy go 3ara-bHoro a-ropHTMy ^yHK^OHyBaHHa caMoi TexHOHorii, a TaKO^ e B3aeMonoB'^3aHHMH, BHxogaHH 3 MaTepianbHO-npoeropoBoro ($i3HHHoro) ii KOMnoHyBaHHa 3 gBOMa THnaMH cucreMHux 3B'a3KiB: ^yHK^OHanbHHMH (BH3HaneHi 3ara-bHHM anropHTMOM poSoTH CHCTeMH) Ta MaTepia-bHHMH (npocTopoBe KOMnoHyBaHHA CK-agoBHx) [2].
O™e, caMoCTiHHe BHKopucTaHHa Ta 3anpoBag^eHHa oKpeMHx e-eMemiB CHCTeMH TexHO^orii go npoцecy BHpoSHH^raa He rapaHTye gocaraeHHa TaKoro pe3y^bTaTy, aKHH MO^e SyTH OTpHMaHHH npH BHKOpHCTaHHi TexHO^orii aK CHCTeMHoro KOMn-eKcy 3 yciMa ii e-eMeHTaMH. ^ cyTTeBO MO^e Bn-HHyTH Ha aKicTb TOBapy aSo Ha Horo coSiBapTicTb, hh Ha Hac внpo6ннцтвa TOBapy, a TaKO^ Ha CKnagHiCTb npo^cy внpo6ннцтвa Tornp.
CyTTeBHM e nuraHHa npaBOBOi npupogu TexHO^orii aK oS'eKTa iHTe^eKTyanbHoi BHacHoeri h ogHOHacHO oS'eKTa iHHOBa^HHoro npaBa. iHHOBa^a cniBBigHOCHTbca 3 oS'eKTOM iHTe^eKTyanbHoi BHacHoeri HacaMnepeg aK 3i cboim CKnagoBHM e-eMemoM. ToSto icHyBaHHa oS'eKTa iHTe^eKTyanbHoi BHacHoeri nepegye noaBi iHHOBa^HHoro npogyKTy (iHHOBa^i), ocKrnbKH BOHa e pe3y^bTaTOM fioro BnpoBag^eHHfl Ta peani3a^i.
iHHOBa^HHHH npogyKT Mae O3HaKy hobh3hh, OT^e BiH Bnepme 3anponoHOBaHHH y нayцi aSo Ha pHHKy TexHOHorift. KpHTepift iHHOBa^HHOCTi nepegSanae, rn,o TexHOHoria e iHHOBa^HHoro, ko-h BOHa e KOHKypemo3gaTHoro b nopiBHAHHi 3 aHanorinHHMH TexHO-oriaMH Ha pHHKy aSo Bnepme BHpoS-aeTbca b ^h KpaiHi h noKa3HHKH ^ei TexHOHorii e cyTTeBO bh^hmh. ^ gyMKa TaKO^ nigTpHMyeTbca зaкoнogaвцeм, 3OKpeMa y BH3HaneHHi noHarra «BHCOKi TexHOHorii» y 3aKOHi YKpaiHH «npo gep^aBHe pery-roBaHHa gia-bHOCTi b c^epi TpaHC^epy TexHO-TOrm». BucoKi TexHOHorii - цe TexHOHorii, po3poS-em Ha ocHOBi HOBiTHix HayKOBHx 3HaHb, aKi 3a cboim TexHO-oriHHHM piBHeM nepeBHrny^Tb Kparn,i BiTHH3HaHi Ta iHO3eMm aHa-oru i KOHKypemocnpoMO^Hi Ha CBiTOBOMy pHHKy
HayKOMicTKOi npogy^ii [3].
TaKHM hhhom, TexHO-oria 3 tohkh 3opy nogBrnHoeri ii npaBOBOi npupogu, a
саме як об'ект штелектуального права та об'ект шновацшного права, повинна мати ознаки шновацшность Тобто бути результатом науково-дослщно1 та/або досл^но-конструктор^ко: дiяльностi з наявною науковою новизною, на основi якого випускаеться дослщна парпя чи експериментальний зразок, i така технолопя е конкурентоздатною у свош та в шших крашах.
Проблемою е навмисне уникнення патентування винаходiв або iнших об'ектiв права штелектуально1 власностi, процедура якого передбачае розкриття змiсту шновацшно1 розробки. Економiчнi мотиви вiдмови в набуттi засобiв юридичного захисту можуть бути пов'язаш з широкою практикою недобросовюно1 конкуренци з боку iнших товаровиробникiв, а також з такою динамжою технолопчно1 гонитви, коли дана розробка наступного дня е застаршою й вщповщно не мае сенсу патентувати винаходи в рiзних крашах свiту. Вщтак законодавець повинен враховувати зазначенi обставини сучасних технолопчних вiдносин.
Складнiсть технологи шдтверджуеться також наявнiстю в нш такого елемента, як «ноу-хау». 1снують науковi думки про тотожнiсть цих об'егав, але назвати 1'х цшком однаковими не е коректним. Тобто «ноу-хау» входить до технологи як складова, зокрема, i технологiя, i «ноу-хау» е науково-практичною iнформацiею й знаннями щодо особливостей надання послуг та виробництва товарiв, але з рiзним об'емом шформаци. Саме «ноу-хау» е лише досвщом з використання, тобто експлуатаци та конструювання, а технолопя водночас передбачае процес, який починаеться з И створення й закшчуеться комерцiалiзацiею и результатiв.
З приводу розгляду технолог^ як об'екта шновацшного права юнуе точка зору, що технолопя е об'ектом шновацшного права, тому що виступае шновацшним продуктом з уЫма притаманними йому рисами. Спшьшсть бшьшосп iстотних ознак технологи та шновацшного продукту вказуе на те, що технолопя являе собою шновацшний продукт.
Тим паче, що законодавець у Закош Украши «Про шновацшну дiяльнiсть» визначае новоствореш (застосоваш) та/або вдосконалеш
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2020. — Issue 1 (17) ISSN 2225-6555
конкурентоздатш технологи як шноваци. Це шдтверджуе гшотезу, що технологiя е об'ектом iнновацiйного права, а також одночасно й об'ектом права штелектуально! власносп [4].
О. М. Давидюк пропонуе власне визначення технологи, враховуючи всi !! особливостi та специфiку !! складносп, як об'екта правого регулювання. Технолопя - це синтезований об'ект права штелектуально! власностi, в основу якого покладено систему окремих базових !! елементiв, що за рахунок спроможносп функцiонально втiлюватись у виробничий процес набувае якостей шновацшного продукту, особливого роду нематерiального активу, об'екту господарського обороту й дозволяе визначити !! як об'ект господарсько-правового регулювання [1].
Процес створення технологи не е одноетапним. Вш починаеться з творчо! дiяльностi суб'екта права штелектуально! власносп (тобто творця) щодо створення такого об'екта, який на наступному еташ перетворюеться на технологiю. Технологiя е синтетичним об'ектом, тому об'ект штелектуально! власносп або декiлька таких об'екпв, створених на найпершому етапi творцем, можуть за бажанням творця стати технолопею шляхом компонування цих складових в цшу технологiю. При створенш об'ектiв iнтелектуально!' власностi суб'ектом вони будуть мати правову природу ще! галузi та захищатись правом штелектуально! власносп. За рiшенням суб'екта штелектуально! власносп щодо створення цих об'екпв i компонування !х як складових, що важливо - в певному порядку, вони можуть стати технолопею, i вже бути об'ектом шновацшного права.
Наступним етапом е реалiзацiя проекту технологи та створення експериментального зразка. Цей етап е факультативним i запроваджуеться на розсуд суб'екта, але юнуе велика вiрогiднiсть, що саме цей етап призведе до усшшного запровадження масового чи сершного виробництва.
Шсля цих двох еташв створення та розвитку технологi! наступае етап прогнозування. На основi шформаци, отримано! з аналiзу ринку, аналiзу маркетингових дослiджень та аналiзу результапв, отриманих з
експериментальних зразюв, проводиться прогнозування функцюнування технологи, тобто передбачення щодо кшькосп i якостi продукци, яка буде вироблятись за щею технолопею, а також прогнозування попиту на ринку та конкурентоспроможност ще1 продукци.
Отже, створення технологи е багатоетапним процесом i в результатi передбачае технологш як нерозривно пов'язану систему з лопчним поеднанням уЫх ll складових матерiальними, енергетичними та шформацшними зв'язками. Процес створення технологи починаеться з науково1 концепци, яка запроваджуеться в розробку, що е шновацшним продуктом, який поеднуе наукову розробку з технолопчними умовами ll майбутньо1 реалiзацil. Процес створення технологiй - це специфiчна дiяльнiсть, пов'язана з наукою, яка потребуе фiнансування, а також е ризиковою. Ризиковють ще1 дiяльностi полягае в тому, що iнвестування в не1 не гарантуе отримання бажаного результату, а також з огляду на конкуренцш на ринку обов'язковим е патентний захист основних елемеипв технологи.
Створення технологи, яка е перспективною для подальшого ll втшення у бiзнес, е ключовим етапом, зокрема, не менш важливим е питання iнвестування в таку технологш. Сьогодш доволi часто зустрiчаеться таке явище, як «startup». З точки зору шновацшного ланцюга стартап можна назвати початком комерцiалiзацil шновацшно1 технологи. Стартап зазвичай являе собою малi або щойно засноваш шдприемства з провiдною бiзнес щеею, яка заснована на iнновацiйнiй технологи чи шноваци й потребуе фшансування для ll реалiзацil та отримання прибутку.
На сьогодш поняття стартап не е визначеним законодавством, юнують нормативно-правовi акти, що регулюють цю дiяльнiсть, але чiткого законодавства з цього приводу не юнуе, тому що стартап е новим об'ектом. Також стартап е об'ектом шновацшного швестування, в якому швестуеться не винахщник чи його науково-техшчна дiяльнiсть, а саме така господарська оргашзащя через отримання корпоративних прав. Як зазначае К. М. Врублевська, шновацшне швестування е комплексним шститутом
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2020. — Issue 1 (17) ISSN 2225-6555
господарського права, призначеним забезпечити порядок у вщносинах обороту виключних прав щодо комерцшного використання шновацшного продукту (технологи) шляхом його швестування в господарську дiяльнiсть рецишента швестицш з метою шдвищення технолопчного рiвня виробничо! дiяльностi останнього та/або конкурентоспроможносл iнновацiйно! продукцi!, що ним виробляеться, а також вщповщно у вщносинах отримання та розподiлу швестицшного прибутку суб'ектами iнвестування [5].
Важливим аспектом у дiяльностi стартапу е вибiр його учасниками органiзацiйно-правово! форми, на який вливають форма власносп, управлшня майном та iн. Теоретично стартап може бути створений в таких оргашзацшно-правових формах: приватне тдприемство та господарське товариство, але, на нашу думку, тдприемство корпоративного типу мае суттевi переваги.
Так, при фшансуванш шновацшно! дiяльностi стартапу об'ективно виникае питання щодо розподшу майнових прав на шновацшний продукт мiж сторонами в процесi його комерцiалiзацi!. Слiд мати на уваз^ роздрiблення прав iнтелектуально! власностi щодо шновацшного продукту призводить до зниження його оборотоздатносп.
Тому розумним ршенням е заснування стартапу як оргашзаци корпоративного типу, яка мае правоздатшсть у сферi створення й використання технологш i пристосована до шновацшного швестування. Таким чином, обт прав на об'екти штелектуально! власносп в системi технологiчних вiдносин логiчно й доцшьно мае бути замiненим на обй корпоративних прав щодо шдприемства, в основi майнового комплексу якого е шновацшна розробка або шновацшний продукт. Таким чином, незважаючи на кшьюсть володшьцев корпоративних прав, ршення приймаеться консолiдовано - бiльшiстю голошв, що забезпечуе однозначнiсть варiанту використання прав на технологш. Тому детальне законодавче врегулювання стартапу як спещального суб'екта шновацшних вiдносин е гострим питанням господарсько-правово! полiтики держави як iмперативно-концептуально! позицi! держави у сферi iнновацiйного розвитку [6].
Враховуючи важливють стартапу, при його заснуванш виникае проблема юридично1 щентифшаци, враховуючи простоту його створення та управлшня. При заснуванш стартапу постае також питання його оргашзацшно-правово1 форми. У закордоннш практищ зазвичай стартап засновуеться у формi акцiонерного товариства. Враховуючи особливостi законодавства нашо1 держави, для стартапу лопчно обирати форму товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю.
Венчурний фонд фшансуе стартап, отримуючи натомiсть корпоративнi права в ньому. Для захисту корпоративних прав не буде зайвим створити реестр старташв з метою уникнення спорiв щодо об^у корпоративних прав. Важливою також е фiксацiя динамжи руху створення стартапiв i фжсащя обiгу трансакцiй з корпоративними правами пов'язаними зi стартапами. Законодавством Украши мають бути врахованi названi публiчнi iнтереси щодо функцiонування стартапiв як суб'егав господарювання. Логiчно виникае питання i про стимулюючий органiзацiйно-господарський вплив держави щодо ix дiяльностi.
Спецiальним суб'ектом iнновацiйного iнвестування е також венчурний фонд, який вiдповiдно до Закону Украши «Про шститути спшьного швестування» являе собою недиверсифiкований шститут спiльного iнвестування закритого типу, що здшснюе виключно приватне розмiщення щнних паперiв iнституту спiльного iнвестування серед юридичних i фiзичниx осiб [7]. Венчурш фонди в Украши, на вiдмiну вiд заxiдниx, не орiентованi на фiнансування iнновацiйноï та високотехнолопчно! галузi. На практицi ситуащя венчурного бiзнесу мае мету фшансувати вже налагодженi галузi економiки, як не е ризиковими в порiвняннi з iнновацiйними теxнологiями та гарантовано прибутковими.
У крашах iз розвиненою iнновацiйною системою венчурнi фонди мають спещально спрямовану на iнновацiйну сферу правоздатшсть, тобто виступають спецiальним швестицшним посередником на ринку iнновацiйниx продуклв. Враховуючи спрямованiсть курсу розвитку Украши на науковий i науково-технолопчний розвиток, неможливо заперечувати потребу в такому спещальному суб'ектi фiнансування шновацшного бiзнесу, який би
Theory and Practice of Jurisprudence. — 2020. — Issue 1 (17) ISSN 2225-6555
супроводжував i розвив мат та середш шдприемства шновацшного типу. Але, на жаль, у законодавствi чпко не врегульованi мехашзми реалiзацi! функцiй iнновацiйного розвитку. Це, на нашу думку, актуальний напрям розвитку шновацшного законодавства.
Оргашзацшно-господарське забезпечення шновацшних процесiв е одним iз ключових аспектiв у сферi реалiзацi! економiчно! та господарсько-право! полiтики держави. Ефектившсть дiяльностi суб'ектiв оргашзацшно-господарських повноважень у сферi iнновацi! залежить вiд системи органiв, на як покладено таке завдання, та алгоритму реалiзацi! дiй, спрямованих на шновацшний розвиток держави, а вщтак i органiзацiю змiсту !х господарсько! компетенцй.
Слiд зазначати, що нацiональну шновацшну систему Укра!ни можна розглядати як дворiвневу, де е макрорiвень, основним предметом регулювання якого виступае загальне функцюнування iнновацiйно! системи, та макрорiвень, до сфери регулювання якого входять певнi iнновацiйнi вiдносини, що складаються мiж суб'ектами господарювання i е цшними для економiки.
У цьому контекст Д. О. Бабай пропонуе систематизувати оргашзацшно-господарське забезпечення шновацшних вщносин на двох рiвнях. На першому рiвнi формування та реалiзацiя iнновацiйно! та науково-технiчно! полiтики держави мае бути покладено на новостворений единий орган, що буде шдпорядкований Кабшету М1тс^в Укра!ни. На другому рiвнi для реалiзацi! конкретних шновацшних проекпв передбачаеться створення цiло! низки оргашв держави, метою яких е шдтримка iнновацiйно! дiяльностi окремих шдприемств, технологiчних паркiв, конструкторських бюро та вщносин мiж ними [8]. Вщтак уявляеться, що сфера органiзацiйно-господарського впливу держави на шновацшну сферу потребуе суттевого реформування, що створюе ще один об'ект для господарського-право! полпики держави на сучасному еташ.
Також одним iз засобiв та механiзмiв реалiзацi! iнновацiйно! полiтики держави е запровадження спещальних правових режимiв шновацшно! дiяльностi. Закон Укра!ни «Про державну допомогу суб'ектам
господарювання» не передбачае допомоги шновацшним проектам. На думку В. Ваюм, мають бути запроваджеш заохочувальш та обмежуючи спещальш режими. Заохочувальний спещальний режим передбачае допомогу суб'ектам iнновацiйноï дiяльностi з боку держави, а обмежуючий - встановлюе додатковi виробничi та органiзацiйнi обов'язки та заборони [9]. Слщ визнати, що спещальний правовий режим дiяльностi технолопчних паркiв, передбачений чинним законодавством Украши, не виявив висо^ ефективностi, а тому абсолютно необхщно на законодавчому рiвнi продовжувати пошуки цiлоï низки нових спещальних режимiв iнновацiйноï дiяльностi.
Враховуючи всю специфiку суб'ектного складу шновацшних правовiдносин та об'ектiв, лопчним кроком розвитку iнновацiйно-правовоï полiтики е кодифжащя iнновацiйного законодавства. Обгрунтовуючи думку щодо надзвичайноï актуальностi такоï кодифжаци, Д. В. Задихайло стверджуе, що одним з ïï основних завдань е сприяння формуванню постiйно функцiонуючоï нацiональноï iнновацiйноï системи з урахуванням уЫх чинникiв стану нацiонального соцiально-економiчного середовища [10]. Основне завдання кодифжаци полягае в упорядкуваннi iнновацiйниx процешв на курс розвитку вiдповiдно до iнновацiйноï полiтики держави. Але ушверсальною проблемою на сьогоднi е вщсутшсть чiткоï iнновацiйно-правовоï полiтики держави, що стала б постшною складовою державноï економiчноï полiтики та джерелом нормотворчоï дiяльностi держави в iнновацiйнiй сферь Таким чином, основне завдання кодифжаци полягае, на нашу думку, в упорядкуванш iнновацiйниx правовiдносин вiдповiдно до завдань iнновацiйноï полiтики держави. Проте слщ визнати, що гострою проблемою державноï економiчноï та правовоï пол^ики е вiдсутнiсть ïï чiткоï iнновацiйно-правовоï складовоï, що стала б джерелом ефективноï нормотворчоï дiяльностi держави у зазначенш сферi.
Висновки:
1. Стан розвитку iнновацiйноï дiяльностi у сферi господарювання в Украïнi е незадовшьним, тим бiльше в умовах сучасного стану економiчноï глобалiзацiï та теxнологiчноï конкуренцiï з боку ïï основних акторiв -
транснацюнальних корпорацш.
2. Перш за все держава мае сформувати власну предметну та науково-обгрунтовану шновацшну полпику з потужним правовим компонентом як постшний i системний продукт ïï дiяльностi.
3. Правова шновацшна полггика держави мае бути сфокусована навколо ключових дисфункцш iнновацiйного законодавства Украïни. До них слщ вiднести: вiдсутнiсть чiтко структурованого кодифiкованого нормативно-правого акта в шновацшнш сферi; вiдсутнiсть орiентованоï на шновацшний розвиток економ^ iнновацiйно-правовоï полiтики; прогалини в законодавчому регулюваннi вiдносин, як складаються мiж специфiчними суб'ектами шновацшно1" дiяльностi, до яких необхiдно вщнести стартап, венчурнi фонди, компанiï з управлшня iнновацiйними активами; ефективних механiзмiв стимулюючого органiзацiйно-господарського впливу держави на шновацшш вiдносин, тощо.
4. Як уявляеться, виршення зазначених завдань розвитку шновацшного права i законодавства може вщбуватись у формi систематизацшно-кодифжацшних нормотворчих зусиль держави та вчених-господарниюв.
5. В Украïнi наразi вщсутня ефективна модель оргашзацшно-господарського супроводження шновацшних вщносин, зокрема в масштабi як Н1С, так i предметно1' iнновацiйноï дiяльностi визначених суб'ектiв шновацшного господарювання. Доцiльним видаеться створення дворiвневоï системи органiзацiйно-господарського забезпечення iнновацiйних вщносин.
Список л1тератури
1. Федулова Л. I. Глобальний технолопчний розвиток: ключов1 тренди та виклики для Украши. Економ1чна теор1я та право. 2018. № 2 (33). С. 51-66.
2. Давидюк О. М. Технология як об'ект господарсько-правового регулювання : монограф1я. Харюв : Ф1НН. 2010. 176 с.
3. Про державне регулювання д1яльносп у сфер1 трансферу технологш : Закон Украши в!д 14.09.2006 р. №143-V. Вгдомостг Верховног Ради Украгни. 2006. № 45. Ст. 434.
4. Про шновацшну д1яльшсть : Закон Украши вщ 04.07.2002 р. № 40-IV. В1домост1 Верховног Ради Украгни. 2002. № 36. Ст. 266.
5. Врублевська К. М. Правов1 форми шновацшного швестування: конституцшно-иравов1 засади : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв, 2017. 20 с.
6. Задихайло Д. В. Правов1 засади формування та реал1заци економ1чно'1 пол1тики держави : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Харюв, 2013. 31 с.
7. Про шститути спшьного швестування : Закон Украши вщ 05.07.2012 р. № 5080-VI. В1домост1 Верховноi Ради Украгни. 2013. № 29. Ст. 337.
8. Бабай Д. О. Формування системи оргашзацшно-господарського забезпечення шновацшних вщносин в Укрш'ш. Проблеми законност1. 2018. Вип. 142. С. 127-135.
9. Ваюм В. Е. Правовi форми спещального режиму шноващйноi дiяльностi. Теоргя i практика правознавства. 2017. Вип. 2 (12). URL: file:///C:/Users/Nike/Downloads/tipp_ 2017_2_10.pdf.
10. Задихайло Д. В. Кодифшащя шновацшного законодавства: окремi концептуально правовi пiдходи. В^ник Академи правових наук Украгни. 2010. № 4 (63). С. 177-185.
References
1. Fedulova, L.I. (2018). Hlobalnyi tekhnolohichnyi rozvytok: kliuchovi trendy ta vyklyky dlia Ukrainy. Ekonomichna teoriia ta pravo, 2 (33), 51-66 [in Ukrainian].
2. Davydiuk, O.M. (2010). Tekhnolohiia yak ob'iekt hospodarsko-pravovoho rehuliuvannia. Kharkiv: FINN [in Ukrainian].
3. Pro derzhavne rehuliuvannia diialnosti u sferi transferu tekhnolohii: Zakon Ukrainy vid 14.09.2006 r. №143-V. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 45, crt. 434.
4. Pro innovatsiinu diialnist: Zakon Ukrainy vid 04.07.2002 r. № 40-IV. (2002). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 36, art. 266.
5. Vrublevska, K.M. (2017). Pravovi formy innovatsiinoho investuvannia. Extended abstract of Candidate 's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
6. Zadikhajlo, D.V. (2013). Pravovi zasadi formuvannya ta realizacziyi ekonomichnoyi politiki derzhavi. Extended abstract of Candidate 's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
7. Pro instytuty spilnoho investuvannia: Zakon Ukrainy vid 05.07.2012 r. № 5080-VI. (2013). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 29, art. 337.
8. Babai, D.O. (2018). Formuvannia systemy orhanizatsiino-hospodarskoho zabezpechennia innovatsiinykh vidnosyn v Ukraini. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 142, 127-135 [in Ukrainian].
9. Vakim, V.E. (2017). Pravovi formy spetsialnoho rezhymu innovatsiinoi diialnosti. Teoriia i praktyka pravoznavstva, issue 2. URL: file:/// C:/Users/Nike/Downloads/tipp_2017_2_10.pdf [in Ukrainian].
10. Zadykhailo, D.V. (2010). Kodyfikatsiia innovatsiinoho zakonodavstva: okremi kontseptualno pravovi pidkhody. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4 (63), 177-185 [in Ukrainian].
Гольева Н. К., аспирантка кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: nadya96g@gmail.com ; ORCID 0000-0003-3929-5814
Правовые проблемы реализации общественных отношений по созданию и использованию передовых технологий
Рассмотрены проблемы преодоления низкой эффективности инновационного законодательства Украины с целью приведения его в соответствие с требованиями современного этапа технологического развития. При этом его первоочередными задачами является создание полноценной правовой объектности для технологии как инновационного продукта, а также существенное углубление законодательной детализации регулирования отношений с участием таких специальных субъектов объектов, как стартап и венчурный фонд. Для активизации хозяйственно-правовой политики государства предложено реформировать всю систему организационно-хозяйственного обеспечения инновационных отношений, функционирования национальной инновационной системы, в частности механизмов применения специальных правовых режимов инновационной деятельности, а также кодифицировать нормативно-правовое регулирование инновационной деятельности
как отдельное средство повышения качества и эффективности инновационного законодательства Украины.
Ключевые слова: инновационная деятельность; инновационное законодательство; кодификация инновационного законодательства; инновационные отношения; технологи; создание технологий.
Holieva N. К., PhD Student of the Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: nadya96g@gmail.com ; ORCID 0000-0003-3929-5814
Legal problems of realization of public relations on creation and use of advanced technologies
The article is devoted to the problem of overcoming the low efficiency of the innovation legislation of Ukraine in order to bring it in line with the requirements of the modern stage of technological development.
The author believes that the priority issues of development of innovation legislation of Ukraine are the creation of full legal objectivity for technology and / or for an innovative product, as well as a significant deepening of legislative detail of regulation of relations with special entities such as startups and venture funds. A separate problem that requires intensification of economic and legal policy of the state, according to the author, is the need to reform the entire system of organizational and economic support of innovation relations, the functioning of the national innovation system, and in particular mechanisms for applying special legal regimes of innovation.
The author supports the idea of the need to codify the legal regulation of innovation, as a separate measure to improve the quality and effectiveness of innovation legislation in Ukraine. Technology has long been a "focal point of knowledge ", the embodiment of a scientific driving force aimed at improving society and the economy. The technological progressiveness of a country determines its position in the world and its economic competitiveness, as well as the structure and dynamics of development of the national economy. By far the most productive and effective force in society is the science that develops technology, and determines the scientific and technological development that is the relationship between the development of technology and science. Evolutionary changes in technological methods of production are conditioned by scientific and technological development, which in turn leads to changes in the economic system. have a positive impact on the economic and social environment. Given the growing population and social needs of technology, it is an object of close attention, as they depend on the development of society and the improvement of its living conditions.
Today, in the context of the implementation of the principle of continuous self-development of society, modern social and economic systems exist in a combination of production and technological aspects, which forces scientists to actively develop and implement technologies. Society is shifting to the need for more rapid development driven by population growth and social needs.
Economists say that today, among the main aspects of both globalization and globalization processes, it is rightly called technological and therefore it is impossible to resolve socio-economic contradictions based on technological demand for production, focused on raw material resources and aggressive actions against the environment. Neo-industrialization, digitalisation, the emergence of new technologies and mobile automated high-tech industries - all these are leading to significant changes that are affecting the developing economies of developed countries and are challenging for developing countries
Keywords: innovation activity; innovative legislation; codification of innovation legislation; innovative relationships; technologies; creation of technologies.
Надтшла до редколегп 11.06.2020 р.
