Научная статья на тему 'Правове виховання громадян України в сучасних умовах'

Правове виховання громадян України в сучасних умовах Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
247
34
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
правове виховання / цілі правового виховання / стадії правового виховання / соціальні групи і прошарки. / legal education / aims of legal education / stages of legal education / social groups and layers.

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Г. П. Клімова

У статті аналізується сутність поняття «правове виховання», виокремлюються стадії здійснення правовиховного процесу, розглядається адаптація системи правового виховання до різних соціальних груп і прошарків українського суспільства.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

LEGAL EDUCATION OF CITIZEN OF UKRAINE IN MODERN CONDITIONS

The essentiality of “legal education” has been analyzed; stages of fulfillment of legal education process have been distinguished adaptation of legal education system to different social groups and layers of Ukrainian society has been investigated.

Текст научной работы на тему «Правове виховання громадян України в сучасних умовах»

16. Сердюк О.В. Сощолопчний тдхщ у сучасному правознавствк Пiзнання соцiальностi права: [монографiя] / Сердюк О.В. - Харюв: Яшма, 2007. - 320 с.

17. Бетелл Т. Собственность и процветание / Бетелл Т.; [пер. с англ. Б.Пинскера]. - М.: ИРИСЭН, 2008. - 480 с. - (Серия «ИСТОРИЯ»).

СОЦИАЛЬНО ЭФФЕКТИВНОЕ ПРАВО - ПРИЗНАК ГРАЖДАНСКОГО

ОБЩЕСТВА

Осипова Н.П.

На началах принципа органического единства в гражданском обществе правового и социального аспектов прав человека в статье обоснованы положения о взаимной зависимости социальной эффективности права от развитости всей системы социальных факторов гражданского общества и самого этого общества от состояния социальной эффективности права. Главная идея статьи заключается в том, что гражданское общество невозможно без социально эффективного права по определению. Для современной Украины, с точки зрения ее европейского выбора это положение имеет фундаментальное и ключевое значения.

Ключевые слова: гражданское общество, правосознание, права человека, действительность права, социальная эффективность права

SOCIALLY-EFFECTIVE LAW IS THE SIGN OF CIVIL SOCIETY

Osipova N.P.

In the article the principles of mutual dependence of social effectiveness of law on development of the whole system of social factor of civil society and the dependence of this society on the state of social effectiveness of law have been motivated with the help of basis of organic unity of legal and social aspects of human rights principle. The main idea of the article is that civil society is not possible without socially effective law. For modern Ukraine from the point of view of its European choice this principle has fundamental meaning.

Key words: civil society, human rights, legal conscience, social effectiveness of law.

УДК 37.035: 340.11 (477)

докт. фтос. н., проф. r.n.RniMoea

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯН УКРА1НИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

У cmammi анал1зуеться суттсть поняття «правове виховання», виокремлюються стадИ здтснення правовиховного процесу, розглядаеться адаптащя системи правового виховання до рiзних сощальних груп i прошаршв украгнського сустльства.

Ключовi слова: правове виховання, цш правового виховання, стадИ правового виховання, сощальт групи i прошарки.

Актуальшсть теми. Проблема розбудови демократично! правово! держави е безпосередньо пов'язаною 1з розвитком правово! свщомост1 i

правово! культури. Саме правосвщомють i правова культура населення е сощальною гарантiею дп верховенства правового закону в суспшьств^ е основою, фундаментом правово! держави в Укра!ш. Адже громадянин е единим чинником, здатним утворювати державу i правопорядок, приводячи в дда Конституцiю Укра!ни i законодавство. Тому правосвiдомiсть i правова культура в^х суб'ектiв суспiльних вщносин потребують постiйного рацiонального формування, вдосконалення, позитивного сощального розвитку.

Формування правово! свщомост i правово! культури не вщбуваеться стихiйно. Важлива роль в його здшсненш належить правовому вихованню.

Наукова розробка проблемы. У науковш лiтературi знайшло широке вiдбиття осмислення сутност правового виховання, форм i методiв його здiйснення (С.С.Алексеев, В.К.Бабаев, В.В.Головченко, Н.А.Косирш, В.Н.Кудрявцев, В.В.Лазарев, В.С.Нерсесянц, С.В.Татаршцева, В.Н.Тищенко та iн.). Разом з тим до сьогодш вщсутня едина точка зору у визначенш правового виховання, слабко розробленi методики правовиховного процесу, що адаптованi до рiзних соцiальних прошаркiв i груп укра!нського суспiльства. Аналiз цих питань i е метою цiе! статл.

Поняття "правове виховання" з'явилось в ХХ ст., але право завжди вважалось елементом виховання громадянина. Ще давньогрецький фшософ Сократ висунув думку: людина вчиняе погано тому, що не знае, як саме вона мае вчиняти. "Оскшьки моральне зло йде вщ незнання, значить, знання - джерело морально! досконалостГ' [1, с. 107].

Тодi ж, в античних Грецп та Рим^ склалася система правового виховання, яка може бути прикладом нав^ь для багатьох сучасних держав. "У грецьких мютах-державах у громадян вже з дитячих роюв виховувалася повага i нав^ь пошана як до закошв, так i до встановлених у них полюних порядкiв... В Афшах... право асоцiювалося з розумом i справедливiстю... Ще бiльшою мiрою культ права i пошана до закону склалися в римському суспшьствь Слщування республiканським законам було для римлян не лише юридичним обов'язком, але й справою честГ' [2, с.136].

1де! громадянського виховання, що розглядаються в тiсному зв'язку з правом повинност^ поширилися в епоху Вщродження, особливо у Флорентинськiй республiцi (XV ст.), у поглядах представниюв школи "громадянського гумашзму" (П.Верджерiо, Л.Брунi та ш.). Виховання громадянського обов'язку пов'язувалось з шдкоренням закону, праву. Щ традицi! були розвинутi в працях мислителiв епохи Просвiтництва. З кшця XVIII ст. в школах почали вводитися навчальш курси законознавства, а з кшця XIX ст. - громадянознавства.

Iсторiя свщчить про те, що правове виховання е складовим елементом щеолопчно! функцп будь-яко! держави. У мiру розвитку i вдосконалення державност знаходяться бiльш дiйовi способи i форми

здшснення ще! функцп, все бшьш вiдокремлюеться i спещаизуеться правове виховання як самостiйний вид дiяльностi держави, !! органiв i !! спiвробiтникiв, а також оргашв мiсцевого самоуправлiння i суспiльних оргашзацш i установ.

Змiнюються змiст i тактика, форми i способи впливу на свiдомiсть мас i окремих громадян, але значною мiрою стабшьною (передусiм в розвинених державах) е !! сутнiсть у виглядi уявлень про право i його сенс, щнност i функцi! [3, с.396].

На наш погляд, поняття «правове виховання» припускае свш двоаспектний розмiр: у широкому i вузькому розумшш.

Правове виховання у широкому розумшш являе собою процес формування правосвщомост i правово! культури членiв суспшьства, включаючи вплив соцiально-економiчного укладу життя, полггичного режиму, iдеологiчно! дiяльностi, системи законодавства i юридично! практики, морально! атмосфери, традицш суспiльства, а також загально! освiти i спецiально! освгги.

Правове виховання в узькому сенс - це один з видiв сощально! дiяльностi, що виражаеться в оргашзованш спiвпрацi державних органiв i громадських органiзацiй, спрямовано! на формування правово! свщомост i правово! культури, на виховання законослухняних громадян.

Правове виховання як дiяльнiсть мае на мет перетворення пол^ико-правових щей i вимог на особистi переконання громадян i норму !хньо! поведшки, розвиток !хньо! правово! культури i сощально-правово! активностi, у висновку - змщнення полiтико-правових вiдносин в суспiльствi на основi принципiв законностi.

Правове виховання як дiяльнiсть мае тро!сту iерархiю цiлей:

- формування системи правових знань (найближча мета);

- формування правового переконання;

- формування мотивiв i звичок, правомiрно!, сощально активно! поведiнки (кiнцева мета).

- Правове виховання покликано сформувати таю якост у людини:

- знання м^ця права в суспшьств^ його значення, напрямюв i принципiв правового регулювання;

- знання норм та шститу^в рiзних галузей права в межах, необхщних для побутово!, навчально!, трудово!, суспiльно! дiяльностi;

- навички застосування права в конкретних ситуащях, комплексш характеристики варiантiв вчинкiв не тшьки як правильних чи неправильних, поганих чи хороших, але й законних i незаконних;

- ставлення до права як високо! сощально! щнносп, но^ем ще! справедливостi;

- ставлення до правозастосовчо! практики як до забезпечення життя закону;

- внутршня готовнiсть до дотримання правових принцишв i конкретних вимог правомiрно! поведiнки;

110

- готовшсть сприяти правомiрнiй поведшщ iнших осiб.

При цьому важливо, щоб перерахованi вище якостi людини були сформованi не тiльки на шформацшному, а також на емоцшному рiвнi, щоб людина була солщарна з принципами i вимогами права, була готова i вмiла практично дiяти для реалiзащ! свое! правово! позицп.

Тому процес правового виховання повинен проходити певш стадп: 1) когнггивну стадiю, на якiй вщбуваеться ознайомлення iндивiдiв зi здобутками правово! культури, з нацiональним законодавством i юридичною дiяльнiстю; 2) емоцiйну стадда. На цiй стади формуеться позитивне психолопчне ставлення до права i правомiрно! поведiнки; 3) поведiнкову стадда. Це стадiя корекцп сощально! поведшки за допомогою правових стимулiв i правових обмежень [4, с.15].

Треба зауважити, що в сучасних умовах правове виховання, яке в концептуальному виглядi е цшеспрямованою i цивтзованою дiяльнiстю державних органiв, спрямованою на формування правосвщомост i правово! культури, фактично перестало бути дiяльнiстю, що тдлягае державно-правовому регулюванню, тобто за своею суттю е малокерованою, малоконтрольованою дiяльнiстю, що втрачае головний структуроутворюючий елемент - цiлеспрямованiсть. Результатом цього е розрив мiж теоретичною базою правового виховання i практичною формою И реаизацй, що, у свою чергу, загрожуе зведенням правовиховно! дiяльностi як державно!, так i в^е! правоохоронно! системи на рiвень декларацп нормативних актiв.

Рiвень правового виховання, що юнуе, не вiдповiдае сучасному етапу розвитку нашого суспiльства. Державш установи, що покликанi вирiшувати цю проблему, ддать розрiзнено. Слабко залучаються у правовиховну дiяльнiсть громадськi установи. Практично не проводиться послщовна пропаганда чинного законодавства. Окремi заходи, що проводяться, здшснюються безсистемно, без урахування стану законност i правопорядку, без урахування потреби населення у тих чи шших юридичних знаннях. Допускаеться пом'якшене ставлення до фак^в порушення законностi, iснування органiзовано! злочинностi i корупцi!.

Збiльшення ефективностi здiйснення правового виховання здебшьшого залежить вiд розробки нових методик правовихованого процесу, адаптованих для рiзних сощальних груп укра!нського суспiльства. Процес правового виховання повинен бути надшений вiдповiдними цiльовими настановами для кожно! з соцiальних груп, що, в свою чергу, повинш одержати свое забезпечення у вщповщних програмних документах. Нарешп, необхiдно затвердити базову програму з правового виховання, що метила б ус основш напрямки реалiзацi! правовиховно! роботи, у розробщ i впровадженнi яко! повинш бути защкавлеш як держава, так i все суспiльство.

У сучаснш Укра!нi правове виховання дитини не тшьки мае здiйснюватися починаючи з дошкшьного закладу, але й бути частиною

виховання у ^м'!. Для реалiзацi! ще! мети доцшьним е створення серп пiдручникiв з правового виховання для д^ей дошкшьного вiку. Цi пiдручники можуть складатися з наочних картинок, комш^в, повчальних юторш, якi приводять дитину до висновку про необхщшсть виконання норм права i моралi, поваги до шших людей, дбайливого ставлення до природи тощо.

Внесення змiн потребують програми загальноосвггшх шкiл (гiмназiй, лще!в) у тих пунктах, що стосуються вивчення учнями правознавства. Курсу "Основи правознавства", який вивчаеться у дев'ятому клас^ а також кур^в "Практичне право" i "Право людини", як вивчаються далеко не в у^х школах, замало для формування та постшного активного розвитку правово! культури учшв шкiл Укра!ни. Вивчення правознавства мае починатися з молодших кла^в i тим чи iншим чином викладатися протягом усього перюду навчання у школь Крiм того, учш повиннi розумiти важливiсть сво!х знань i вмiти застосовувати !х у повсякденному житл. Такий пiдхiд дозволить створити систему безперервного правового виховання певною мiрою, контролювати процеси психолопчного розвитку та дорослiшання школярiв. Серед навчальних дисциплiн (тем), що можуть бути введет до програм загальноосвггшх шкш: "Укра!на як член свгшвого спiвтовариства: реальнiсть i перспективи", "Механiзми реалiзацi! людиною i громадянином сво!х прав i обов'язкiв", "Притягнення людей до вiдповiдальностi рiзних видiв", "Проблеми реалiзацi! норм права та шляхи !хнього вирiшення", "Участь шдл^юв i молодi у трудових вщносинах". З указаних дисциплiн (тем) доцшьно створити окремi пiдручники або придшити !м значну увагу в тдручниках iз загальноправових тем.

Велико! уваги потребуе правове виховання студенев як ^е! частини молодi, що сто!ть на порозi дорослого життя, готуеться до несення повно! вiдповiдальностi за вс сво! рiшення та сторони життя. В.Головченко й А.Потьомкш вщзначають зниження рiвня правово! свiдомостi укра!нсько! молодi "порiвняно з перiодом кiлькарiчно! давностi, коли саме молодь становила найбшьш масову й активну силу в боротьбi за незалежнiсть Укра!ни" [5, с.100]. Сьогоднi "зарозумiле ставлення деяко! частини студентiв до себе i оточуючих знаходить прояви у вщкритш неповазi до людей, незалежно вщ !х вiку або сощального статусу, що призводить не лише до порушення дисциплши, але й прав та свобод людини i громадянина... З великим побоюванням треба нам у^м ставитися до зростаючо! бездуховности особливо серед молодi... Без цшеспрямованого виховання (у тому чи^ й правового) держава аж шяк не може обiйтися" [5, с.100-103].

Правове виховання студентiв у вищих навчальних закладах мае бути оргашзовано на високому рiвнi й бути продовженням виховання, розпочатого у ^м'ях, дошкшьних закладах i школах. Випускники ВНЗ (як правило, люди вшом 21-23 роюв) вже повиннi вмгти впевнено й чiтко

використовувати норми базових нормативно-правових ак^в i мехашзми поведiнки (певну послщовшсть дiй) у значнiй кiлькостi ситуацш, що мають юридичне значення. Серед них: влаштування на роботу i захист сво!х трудових прав, кутвля-продаж i оренда нерухомостi та земельних дшянок, вiдносини iз правоохоронними органами та судом (у ролi затриманого, тдозрюваного, свiдка, позивача, вiдповiдача тощо).

Зважаючи на необхiднiсть поширення правового виховання населення на вс вiковi та соцiальнi категорi!, важливим е формування i розвиток правово! культури працюючо! частини населення. Потрiбною ця дiяльнiсть е не лише тому, що вказана частина населення забезпечуе стабшьшсть функщонування i розвиток окремих галузей та кра!ни в цшому, але й тому, що велика юльюсть працюючих жителiв Укра!ни мае д^ей i вiд якостi !хнього виховання великою мiрою залежить розвиток шдростаючого поколiння.

"На мiсцях роботи людей мають бути особи, що проводити б курс тдвищення правових знань пращвниюв (юрисконсульта або iншi особи, яю можуть виконувати таю обов'язки)" [6, с.92]. Доцiльним е проведення занять з перюдичшстю 1-2 рази на м^яць по 1,5-2 години. Завдяки такому тдходу робггники зможуть отримувати новi юридичнi знання, вщновлювати у пам'ятi знання, що були отримаш ними ранiше, та разом з лектором знаходити вщповад на сво! питання. Крiм того, лектор як знавець правознавства матиме можливють давати батькам поради щодо створення та покращення системи правового виховання !хшх дггей.

"На телебаченш та у прес мають бути створеш спецiальнi передачi та рубрики, в яких квалiфiкованi юристи роз'яснювали б певш принципи права та положення нормативних ак^в, роблячи !х зрозумiлими для пересiчних громадян, роз'яснювали б, як саме люди мають поводитися у тих чи шших ситуащях" [6, с.92]. Таю передачi та рубрики мають бути спрямоваш на шдвищення рiвня правово! культури кожного жителя Укра!ни шляхом роз'яснення механiзмiв поведiнки у типових ситуащях, в яю потрапляють люди, й ознайомлення з найбшьш поширеними нормативно-правовими актами.

Висновок. Таким чином, правове виховання е дiяльнiстю, яка мае на мет перетворення правових щей i вимог на особист переконання громадян i норму !хньо! поведiнки, розвиток правово! культури i сощально-правово! активностi рiзних соцiальних груп i прошаркiв укра!нського суспiльства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Введение в философию: учебник для вузов в 2-х ч.; [под общ. ред. И.Л.Фролова]. - М.: Политиздат, 1989. - Ч.1. - 367 с.

2. История государства и права зарубежных стран: в 2 ч.; [под ред. О.А.Жиркова, Н.А.Крашенинниковой]. - М.: Норма, 2003. - Ч.1. - 624 с.

3. Право и культура; [под ред. В.С.Нерсесянц]. - М.: РУДН, 2002. - 423 с.

4. Дмитр1енко Ю.М. Актуальш аспекти теоретично'1 сощалiзащï посттотал^арно!' правосвщомосп в контекстi правового виховання / Ю.М.Дмш^енко // Право i безпека. - 2003. - Т.2. - №2. - С.19-22.

5. Головченко В., Потьомкгн А. Правовi мехашзми формування правосвiдомостi студентiв / В.Головченко, А.Потьомкш // Право Украши. - 2006. - №4. - С. 100-103.

6. Юнаш Ю., Кутиркгн А. Адмшютративна вщповщальшсть за куршня у заборонених мюцях / Ю.Кшаш, А.Кутиркiн // Право Украши. - 2007. - №4. - С.90-93.

ПРАВОВОЕ ВОСПИТАНИЕ ГРАЖДАН УКРАИНЫ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ Климова Г.П.

В статье анализируется сущность понятия «правовое воспитание», выделяются стадии осуществления правовоспитательного процесса, рассматривается адаптация системы правового воспитания к разным социальным группам и слоям украинского общества.

Ключевые слова: правовое воспитание, цели правового воспитания, стадии правового воспитания, социальные группы и слои.

LEGAL EDUCATION OF CITIZEN OF UKRAINE IN MODERN CONDITIONS

Klimova G.P.

The essentiality of "legal education" has been analyzed; stages of fulfillment of legal education process have been distinguished adaptation of legal education system to different social groups and layers of Ukrainian society has been investigated.

Key words: legal education, aims of legal education, stages of legal education, social groups and layers.

УДК 321.01

канд. фтос. н., доц. Т.С.Гетало, канд. соцiол. н., доц. О.М.Кузь

ОНТОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ПОЛ1ТИКИ

У статт1 проведено анал1з наявного дискурсу пол1тики й полгтичного задля визначення евристичног траектори соц1ально-ф1лософського витлумачення зазначених понять. Доведено, що акцент на досл1дженн1 тститущонального ргвня политики ототожнив системний аналгз даного феномена з анализом полгтичног системи сустльства, а анал1з полгтичного процесу - з досл1дженням виключно владних в1дносин, як створюють I в1дтворюють полШичт Iнститути. Тому для того, щоб провести демаркацю меж поля пол1тики, необх1дно уточнити онтолог1чн1 засади полтики як сощального явища, побачити пол1тику в структур1 соцгальног реальностг, для чого необхгдно осягнути спгввгдношення социального й 114

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.