CC BY
80
ФШОСОФШ ПРАВА
УДК 340.12:37
О. Г. Данильян, доктор фшософських наук, професор
ДОСВ1Д ОРГАШЗАЦП ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМ1 СЕРЕДНЬО1 ОСВ1ТИ Н1МЕЧЧИНИ
Розглянуто ¡сторт та досв1д оргашзацИ правового виховання в систем1 середньог осв1ти Шмеччини. Показано специф1ку концептуальних засад, а також особ-ливост1 правового виховання в Шмеччиш. Проанал1зовано основм правов1 ц1нност1 та шляхи гх формування. Зроблено висновок про взаемопов'язамсть громадянсько-го, правового та сощального виховання у систем1 середньог осв1ти Шмеччини.
Ключовi слова: правове виховання, правова культура, правов1 ц1нност1, принци-пи правового виховання, громадянсьюсть, система середньог осв1ти Шмеччини.
Актуальтсть проблема. Розв'язання численних проблем, що стоять перед сучасним украшським сощумом, неможливе без удосконалення духовно! культури громадян, тдвищення рiвня 1хньо'1 правосвщомосл, вщро-дження моральносп як основи справжньо! правово! культури. З-помiж важливих та актуальних завдань, що 1х покликан вир^увати суб'екти правового виховання (таких як ч^ке визначення ролi правового виховання в житт краши; з'ясування найоптимальшших його форм, адаптованих до нов^шх умов суспшьного розвитку; визначення тенденцiй та особливостей функщонування; координацiя дiяльностi суб'eктiв виховання тощо), особливого значення набувае стратегiя правовиховно! дiяльностi у середшх навчальних закладах Украши. В умовах евроштеграцшних процесiв, при-таманних сучасному етапу розвитку украшського суспiльства, у тому чи^ й в освггнш галузi, вивчення й використання кращого европейського до-
© Данильян О. Г., 2015
95
свщу правового виховання школярiв сприяло б удосконаленню процесу формування правово! культури украшсько!' молодь
Особливий штерес у в^чизняних дослщниюв викликае досвiд правового виховання у Имеччиш. Це пов'язано з тим, що правове виховання молодi вважаеться у ФРН одним i3 найголовнiших завдань держави, школи, громадськосп та родини i мае мщш, вiдпрацьованi столiттями традицп й досвщ, а отже, правовi цiнностi в системi шмецько! освiти займають значне мюце. Прищеплення правових цiнностей учням, студентам, формування правово! свiдомостi д^ей та молодi i виховання таким чином правослухня-ного поколiння, а також уроки, набуп нiмецьким народом за час переходу вщ нацизму до демократа, заслуговують на вивчення та узагальнення.
AHanis остантх джерел i публЫацш. Проблемi правового виховання в системi освiти Нiмеччини присвячено чимало публшацш як нiмецьких (В. Бейтель, Б. Борриес, М. Вебер, Ф. Дюнкель, Т. Кшменс, С. Хендель, У. Рух, Ю. Шевелшг [6; 12-17]), так i вггчизняних дослiдникiв (Р. В. Гу-бань, С. Ф. Денисов, М. Л. Кузякша, Н. В. Горбенко, I. Г. Ковровський, Г. В. Софшська, В. В. Ваксман та ш. [1-5; 7-11]). Тим не менш, тема ще не до кшця дослщжена, залишаються недостатньо висвiтленими практика становлення та оргашзащя правового виховання у системi середньо'1 освiти Имеччиш та можливостi ii використання в Укра'ш. Також особливо! уваги потребуе матерiал iноземного iнформацiйного фонду, що створений закор-донними спецiалiстами та анал^иками з дано! тематики.
У зв'язку iз зазначеним метою cmammi е розгляд досвщу оргашзацп правового виховання у системi середньо'1 осв^и Нiмеччинi та можливiсть його використання в Укра'ш.
Нiмеччина вже кшька десяткiв рокiв е еталоном сумлшносп у станов-леннi iнновацiй у сферi правового виховання. Стабiльна державна правова пол^ика, цiлеспрямованiсть, моральна етичшсть та правова обiзнанiсть шмецько'1 нацп сприяють всезагальному просуванню Нiмеччини у досяг-неннi вищо'1 правово'1 мети та поставлених цшей. Здатнiсть миттево реагу-вати на неврегульованi суспшьш питання, уникати колiзiй та заповнювати прогалини в законодавствi свiдчить про динамiчний розвиток правово'1 системи Имеччини.
Система оргашзацп правового виховання в Имеччиш пройшла тривалий i досить суперечливий процес становлення. Розглянемо основш етапи формування системи правового виховання у системi осв^и Имеччиш.
Безпосередньо процес становлення ново!' системи правового виховання у Шмеччиш почався вщразу пiсля краху фашистського рейху у травш 1945 р. Ршенням окупацiйного режиму кра'ш-переможщв передбачалося очистити всю систему виховання й осв^и Имеччиш вiд традицiй фашист-
ського реакщйного минулого та створити дшсно демократичний нащональ-ний дух у кра'1ш для вщновлення честi нацп. Нiмецькi педагоги тих чаав розмiрковували над тим, яка роль у шкшьному заняттi мае вщводитися праву як однiй з ютотних основ громадського порядку. Недоощнка значен-ня формування правових щнностей в учшвсько! молодi у Имеччиш в сере-динi ХХ ст. почала сприйматися шмцями як пдний жалю недолiк, i педаго-пчна громадськiсть започаткувала нову iдеологiю правового виховання в школах.
Шзшше, у 1955 р., у постановi мiнiстра у справах кулкпв землi Пiвнiчний Рейн — Вестфалiя було задекларовано нагальну необхщшсть виховання в учнiв загальноосвiтнiх шкш правових цiнностей. У постановi наголошу-валося, що «необхщно викликати у молодi розумiння провiдних принципiв правово! держави, вона повинна бути тдведена до усвiдомлення того, що правосуддя е незамшною основою для свободомислячо! демократа. Право-знавство без правового виховання залишаеться безрезультатним. Разом вони складають частину полiтичного виховання, яке лише тодi виконуе свою задачу, коли не залишаеться окремо iзольованим, а повшстю враховуеться як основний принцип у вах освiтнiх i виховних подiях у школЬ» [4, с. 8-12].
Особливо пiдкреслювалося те, що поеднання правового навчання та виховання в единому навчально-виховному процес створюе можливють ово-лодшня школярами соцiально значущими правовими знаннями в !х цiлiс-ному розумiннi, а отже, забезпечення молодi за допомогою правового виховання цiннiсною шкалою, необхщною для формування правового мис-лення та самовизначення, без чого неможлива розбудова правово! держави та громадянського суспшьства. Таким чином, формування правових щнностей в учшв з 50-х рр. ХХ ст. фактично стае ядром системи шмецько! шкшь-но! освiти.
У процеа дискус^! вчених-правознавцiв щодо мiсця осв^и у процесi формування правово! культури учшв було обгрунтовано iдею, що знання права не завжди сприяе свщомому виконанню правових норм. Лише завдя-ки правильно органiзованому правовому вихованню та особистiсному емо-цшному сприйняттю учнями знань вiдбуваеться переростання правово! поiнформованостi в цiнностi та переконання вихованщв, в орiентир ххньо! поведiнки. Наприклад, вiдомий нiмецький педагог Ю. Шевелiнг пiдкреслю-вав, що необхщно використовувати життевий досвiд дитини, спрямовуючи И на значущi правовi цiнностi — справедливiсть i законшсть. Перед зна-йомством зi змютом права та процедурою судочинства учням потрiбно пояснити значення необхiдностi справедливость Це й буде педагопчно найважливший вiдправний пункт, який допоможе досягти справжнього успiху у впровадженнi правових щнностей в школах, i який приноситиме
користь упродовж усього життя людини. Вщповщно, заняття необхщно оформляти барвисто та вражаюче, щоб внутршне натхнення спонукало дитину до справедливости [8, с. 10].
У контекст правового виховання учшвсько'1 молодi мова йде про усвь домлене сприйняття школярами основ права, перетворення !х на правовi знання, що базуються на вiдповiдних особистiсних цшностях, поглядах, ставленнях i переконаннях, що е основою вмотивовано'1 правомiрноi дiяль-ностi. Ю. Шевелiнг також наголошував, що право повинно «переживатися» людиною, оскiльки воно виконуе свое завдання в людському суспiльствi тiльки завдяки тому, що люди виступають на його захист [8, с. 10]. Отже, результатившсть правового виховання в шмецький школi 50-х рр. ХХ ст. забезпечувалася насамперед наданням учням можливост брати участь у «переживанш права».
У 70-т р. ХХ ст. у НДР як один iз шляхiв правового виховання учшв шкiл було актуальним встановлення та розвиток шефських (наставницьких) зв'язкiв мiж школою та виробничими колективами. Ц зв'язки торкалися всiх сторiн шкшьного життя та сприяли, серед шшого, формуванню в учнiв таких щнностей правового виховання, як дисциплiна, вщповщальне став-лення до доручено'1 справи, свщомють, громадська активнiсть. Учням при-щеплювали правовi навички участi у суспшьному життi, наприклад, залучали до посильно'1 участi у складанш договору про шефство [8, с. 12].
У 70-80-т рр. ХХ ст. у Имеччиш, перш за все у НДР, процес формуван-ня правово'1 культури тiсно пов'язувався з рiвнем дисциплiни та порядку в школь У педагопщ тдшмалися проблеми виховання свщомо'1 дисциплiни, розподшу вiдповiдальностi мiж дорослими та дтми, культивування в шко-лi атмосфери стабшьносп та порядку.
Пiзнiше, наприкшщ ХХ ст. нiмецька школа почала виховувати тдл^юв у дусi едност дисциплiни та вшьно'1 волi особистосл. Шкiльна дисциплiна була спрямована на спонукання дитини самостшно вводити в будь-яку си-туацiю тi стимули, яю сприятимуть прийняттю нею осмисленого морального ршення. Завданням шмецько'1 школи в цей час була тдготовка моло-дi до життя в демократичнш правовiй державi та прищеплення правових цiнностей учням, тобто розвиток «морально'1 свiдомостi дiтей з орiентацiею на вироблення у них стшко'1 впевненостi в непорушностi закошв та авто-ритетiв суспiльства, в якому вони живуть» [10, с. 15-18]. Велику роль у роз-витку правосвщомосп, культивуваннi правових iдеалiв i вихованнi правових цiнностей в учшв у цей час у ФРН ввдграють засоби масово'1 шформацп та громадськi оргашзацп.
На початку ХХ1 ст. нiмцiв продовжуе непоко'1'ти проблема орiентовано-го на цшносп виховання молодi. Вiд рщно'1 домiвки, вiд дитячого садка та
школи очшуеться, що д^и здобудуть не лише знання, але й людсью цшнос-тi, в тому чист i правовi: чесшсть, здатнiсть мирно вирiшувати конфлiкти, вщповщальшсть, ненасильство, толерантнiсть тощо. Цiнностi регулюють основу життя в суспiльствi, виникають iз вiдповiдальностi, розвиваються завдяки вихованню та дають людиш цiннiснi настанови й орiентацп. Згiдно з даними шмецьких статистичних дослiджень iз середини 90-х рр. ХХ ст. традицшш щнносп (ввiчливiсть, робоча етика, дисциплша) знову набувають значення для шмщв [8, с. 14].
У цей час у процес оргашзацп правового виховання ФРН використовуе весь комплекс дш суб'ек^в правового виховання (ам% закладiв дошкшьно! освiти, шкшьно! осв^и, вищих навчальних закладiв, громадських i релшй-них органiзацiй тощо) з метою забезпечення ефективного впливу на вс сощальш та демографiчнi групи населення краши. I що е досить суттевим, цей вплив е професшним i належно фiнансованим.
З огляду на цш правового виховання шкшьна освiта вважаеться одним iз найбiльш значущих елементiв цього комплексу. Слщ також зазначити, що правове виховання у шмецькому суспiльствi не видшяеться в окрему галузь, а е невщ'емною складовою системи громадянського, правового та сощального виховання. Причому одна з найфундаментальшших мiсiй ви-ховно! роботи у середнiй школi — сприяти формуванню громадянсько! самосвщомосп. У зв'язку з цим необхщно враховувати, що саме в школi частина учнiв досягае громадянського повнол^тя, отримуе свое виборче право, на вщмшу вiд iноземцiв, у яких такого права немае i яю не в змозi здiйснити свш полiтичний вибiр.
Що ж означае «виховувати громадянськiсть» у шкiльнiй системi Нiмеч-чини? Громадянсько-правове виховання в краЛш обумовлене вихiдною iдеею про те, що громадянином не народжуються, а ним стають. Громадя-нин, у розумшш шмця, — це та особа, яка здатна втручатися в життя спшь-ноти, що звюно передбачае певну помiркованiсть думки, здатшсть до роз-думiв, а також згоду на публiчне !х обговорення. Саме тому одним iз головних принципiв правового виховання виступае принцип створення знання.
Сучасна система правового виховання в Имеччиш обумовлена орiента-щею на повагу до прав i свобод людини та громадянина, а також спрямова-на на подолання соцiально-демографiчних i пол^ичних проблем, що виникають на шляху розвитку суспшьства.
Безперечним у краЛш вважаеться той факт, що будь-яке виховання грун-туеться на вiрi у прийнятi в суспшьсга цiнностi та iдеали, а правове виховання завжди пов'язане з моральним. Моральш норми вимагають вщ громадянина не лише дотримання законносп, але й перетворення правових
щнностей у внутршне переконання та звичку, орieнтують його на щеальну модель сустльно'1 поведшки. Як системоутворюючий елемент правового виховання виступають правовi цiнностi, що характеризують правосвiдомiсть i правову культуру в цшому [4, с. 1-7].
Виршення проблеми орiентацiï молодого поколiння у правових щннос-тях у Имеччиш значною мiрою покладаеться на осв^ш заклади. Педаго-гiчний простiр шмецько'1 загальноосв^ньо! школи спрямовуеться на щншс-не насичення на всiх етапах навчання, а показниками формування правових щнностей виступають правовi знання школярiв, 1хня вiдповiдальнiсть, справедливiсть, активнiсть до дш з пiдтримки громадського порядку, прояв прагнень до утримання шших вщ протиправних дiянь i спонукання ïx до правомiрноï поведiнки.
Як основа успiшного орiентованого на правовi цiнностi виховання у нiмецькиx школах формулюеться такий принцип: «Д^ям необхщш порядок i правила» [2, с. 29]. Завдяки щоденним зiткненням iз правилами ам'1, ди-тячого садка або школи д^и набувають суспшьно значущих якостей i вчать-ся виршувати конфлiкти. У системi шмецько'1 шкшьно'1 освiти це здшсню-еться тд час вивчення школярами сощально-правових дисциплiн та участi у виховних заходах. Дисциплшовашсть проявляеться через вчинки учня та вщображае виконання сустльних, у даному разi шкiльниx, норм та правил поведшки, i показуе рiвень засвоення учнем правових щнностей. Вона, як зазначають психологи, не потребуе постшного напруження мислення, оскшьки дисциплшовашсть — наслщок вчинкiв, дш за звичкою у вщповщ-носп до особистих цiнностей, способу мислення та дш, якi характеризують ставлення до громадських, пол^ичних, юридичних прав i обов'язюв.
Основний шлях досягнення усвщомлено!' дисциплiни (формування щн-ностей, вироблення корисних звичок, розвиток вол^ внутршньо! перекона-ностi в необхщносп вибрано'1 лшп поведiнки) — це активна участь школяра в рiзниx заходах сощально-виховно'1 роботи.
Вважаеться, що щншсне виховання не може функщонувати як окрема навчальна програма, воно може бути вдалим, тшьки коли впроваджене в повсякденне життя. Яю вщносини дiти бачать у ам% якi наочнi приклади у них е, яю умови вони мають у школi — усе це ютотно впливае на 1'хш цiннiснi орiентацiï в дорослому житп [10, с. 18]. Тому орiентоване на право-вi цiнностi виховання молодi буде успiшним лише за умови об'еднання зусиль ам% школи та сустльства.
До основних правових щнностей у системi шмецько'1 шкшьно'1 освiти належить передусiм культура сощальних та правових стосункiв, а саме: толерантне ставлення до чужих поглядiв; чесшсть i об'ективнiсть; протидiя проявам зла (непримиреншсть до протиправних вчинюв i жорстокостi, вщ-
стоювання справедливости, принциповiсть, критика недолтв); захист прав i свобод людини, обов'язки перед iншими; прагнення до сощально'1 гармони; повага до закону та влади, державних та правових шституцш; пошана до нащональних цiнностей iнших народiв; дисциплша, старанне i вщповь дальне ставлення до дорученоï справи тощо [4, с. 17].
Безпосередньо громадянське виховання школярiв здшснюеться на уроцi, що мае рiзнi назви й акценти: «Сучасне положення», «Суспшьствознавство», «Сощолопя», «Пол^ичний свт>. На додаток до передачi знань мета предмета — сощальне навчання й розвиток критичного й рефлексивного мис-лення. Учителi не повиннi пропагувати якi-небудь ^ï полiтичних партiй, а мають бути нейтральними. Шмецьм пiдлiтки розцiнюють школу як неминучу установу для отримання квалiфiкацiï, що дае доступ до привше-йованих посад. Для багатьох молодих людей бшьш важливими е власне дозвшля й молодiжна культура, шж шкiльне життя. Полiтична апатя й по-лiтична поступка поширеш серед пiдлiткiв у ФРН.
Громадянсько-правове виховання як навчальний принцип з уах предметах вимагае, щоб учителi були полiтично освiченими громадянами, згод-ними i здатними передати громадянське виховання через сво'1' предмети. Часто громадянське виховання передаеться через зв'язаш предмети або через штегрований предмет, наприклад, комбшащя географп й юторп, так само як через мiждисциплiнарнi проекти [2, с. 39].
Громадянське виховання також широко представлене в позашкшьний час: клуби, дослщницью по'1'здки, шкiльнi пiкнiки, наприклад, у рамках про-грами «Демократична актившсть» («Demokratisches Handeln») [15, с. 14]. Також громадянське виховання тдтримуеться практичними проектами, як органiзовують багато шкш. Деякi школи спiвпрацюють iз зовшшшми екс-пертами проектiв громадянського виховання, що е одним з головних тд-ходiв полiпшення громадянського виховання в школь
Наступним важливим напрямом формування правово'1' культури школя-рiв у Нiмеччинi е засади системи релшйного виховання у державних школах. Церкви у Федеративнш Республщ Нiмеччина здiйснюють свою при-сутшсть у системi освiти за допомогою урокiв релiгiï на основi ст. 7, абз. 3 Основного Закону (Конституцп): «Уроки релт! у св^ських школах, за винятком позаконфесiйних шкш, е звичайним навчальним предметом. Уроки релiгiï викладаються згiдно з основними положеннями (догматами) вщ-повщних релiгiйних органiзацiй, що не виключае право державного контролю за ними» [16, с. 14].
Пщсумовуючи, можна дшти висновку, що досвщ формування правовоï свiдомостi школярiв у Имеччиш, виховання правослухняних громадян е надзвичайно щнним, i його вивчення може зробити великий внесок у роз-
виток теорп i практики правового виховання учшв у нашш краНш, яка праг-не створити правове громадянське сустльство та посюти пдне мюце в демократичному свт. Вивчення досвiду правового виховання у Имеччиш дозволяе також констатувати, що украшська освiтня система потребуе ре-формування в бш збiльшення навчальних годин для поглибленого вивчення правознавства, тдвищуючи цим загальний рiвень правовох освiти молодого поколшня, на кшталт шме^^ осв^и. Щодо перспектив запозичення нiмецького досвщу Украшою, то в умовах в^чизняних реалiй важко ствер-джувати про можливють рецепцп методики шме^^ системи правового виховання сустльства, оскiльки ФРН створила ч^ку державну правову пол^ику стосовно формування високого рiвня правосвщомосл та правовоï культури населення, а от, на жаль, в УкраНш така пол^ика поки що вщсут-ня. У формi правового виховання правова пол^ика держави мае реалiзову-ватись за допомогою правовоï осв^и, правовоï пропаганди та пiдготовки юридичних кадрiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Автономов А. С. Ювенальная юстиция : учеб. пособие / А. С. Автономов. - М. : Рос. благотворит. фонд «Нет алкоголизму и наркомании» (НАН), 2009. - 186 с.
2. Ваксман В. Складов! цiлеспрямованоï системи (Правове навчання i виховання учшв загальноосв1тшх шкш у ФРН) / В. Ваксман // 1стор1я в школах. - 2010. -№ 5.- С. 25-44.
3. Денисов С. Ф. Сучасна молод1жна злочиншсть у Н1меччиш та Украшь пор1в-няльно-кримшолопчний огляд / С. Ф. Денисов // Право i безпека: наук. журн. -2010. - № 3. - С. 15-22.
4. Горбенко Н. В. Правов1 цшносп в систем1 нiмецькоï шкiльноï осв1ти (друга половина ХХ столггтя) / Н. В. Горбенко // Вюн. ЛНУ ¡м. Тараса Шевченка. - 2010. -№ 16 (203). - С. 1-19.
5. Губань Р. В. В Н1меччиш заборонили молитися у школах / Р. В. Губань // Юрид. журн. - 2012. - № 1. - С. 135-136.
6. Клеменс Т. Догматика захисних обов'язшв у Н1меччиш - виконання конститу-цшно-правових завдань / Т. Клеменс // Вюн. КСУ. - 2003. - № 6. - С. 89-93.
7. Ковровський I. Г. Правов1 та оргашзацшш засади системи релшйного виховання у державних школах ФРН / I. Г. Ковровський // Свробюлетень. - 2009. -№ 4 (берез.). - С. 1-10.
8. Кузякша М. Громадянське виховання в шмецьких школах / М. Кузякша // Юрид. журн. - 2011. - № 2. - С. 1-5.
9. Кузякша М. Особливосп становлення полiтичноï та правовоï думки в Н1меччи-m / М. Кузякша // Юрид. журн. - 2010. - № 4. - С. 2-4.
10. Софшська Г. Мета виховання в сучаснш заруб1жнш школь загальш тенденцп i нацюнальна специфша / Г. Софшська // Шлях освгги. - 1997. - № 3. - С. 14-18.
11. Стадшйчук Т. Мiфи i реали навчання в Имеччиш / Т. Стаднiйчук // Свробюле-тень. - 2010. - № 2 (лют.). - С. 25-26.
12. Beutel W. (Hrsg.) (2001b): Erfahrene Demokratie: Wie Politik praktisch gelernt warden kann / W. Beutel, P. Fauser. - Opladen.
13. Borries B (1999): Jugend und Geschichte. Ein europaischer Kulturvergleich aus deutscher Sicht / B. von Borries, M. von Korber, A. Baeck, O. Kindervater. - Opladen.
14. Dunkel F. Juvenile Justice in Germany: Between Welfare and Justice / F. Dunkel. -Keln, 2004. - 140 s.
15. Handle C. (1999): Politische Bildung in der Schule / С. Handle, D. Oesterreich, L. Trommer, (Hrsg.): Aufgaben politischer Bildung in der Skundarstufe I. Opladen, S. 13-67.
16. Weber M. Die Rechtsgrundlage des Religionsunterrichts in der Bundesrepublik Deutschland [Електронний ресурс] / Kurzzusammenfassung des referats von Dr. Margit Weber. - Режим доступу: http://www.netburger.at/Multiversity/Menschen/ Studienraeume/Pruegger/Venedig/Venedig.html.
17. Ruh U. Religion und Kirche in der Bundesrepublik Deutschland / Ulrich Ruh. -München : Iudicium Verl., 1990. - 125 s.
ОПЫТ ОРГАНИЗАЦИИ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ В СИСТЕМЕ СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ГЕРМАНИИ
Данильян О. Г.
Рассмотрены история и опыт организации правового воспитания в системе среднего образования Германии. Показана специфика концептуальных основ, а также особенности правового воспитания в Германии. Проанализированы основные правовые ценности и пути их формирования. Делается вывод о взаимосвязи гражданского, правового и социального воспитания в системе среднего образования Германии.
Ключевые слова: правовое воспитание, правовая культура, правовые ценности, принципы правового воспитания, гражданственность, система среднего образования Германии.
EXPERIENCE OF LEGAL EDUCATION IN THE SECONDARY EDUCATION GERMANY
Danilyan O. G.
The history and experience of legal education in secondary education in Germany. It is shown that in the process of legal education FRG uses the full range of actions of the subjects of legal education (family, preschool education, school education, higher education, public and religious organizations, etc.) to ensure effective influence on all social and demographic of the population. School education is one of the most significant elements of the system of legal education. Legal education in German society did not include a
separate area, and is an integral component of civil, legal and social education. The main objective of the educational work in secondary school e development of civic identity. The current system of legal education in Germany due to a focus on respect for the rights and freedoms of man and citizen, and to overcome socio-demographic and political problems in the development of society. The undisputed in the country considered the fact that any education is based on the belief in accepted in society values and ideals. In addressing issues of legal education society places great hopes in school. Legal education is always associated with a moral. Moral norms require citizen not only the rule of law, but also the transformation of legal values in inner conviction and habit, orient it to the ideal model of social behavior. The main legal values in the German school system include: tolerance to others' views; honesty and objectivity; combating evil (intransigence to unlawful acts and violence, upholding justice, integrity, criticism of shortcomings); protection of human rights and freedoms, duties to others; the desire for social harmony; respect for law and authority, government and legal institutions; respect for national values of other nations; discipline, diligent and responsible attitude to the assigned work. It is concluded that the experience offormation of legal consciousness of students in Germany, education citizens are extremely valuable, and its study can make a great contribution to the development of the theory and the practice of education ofstudents in our country. Studying the experience of legal education in Germany can also stated that Ukrainian education system needs reform upwards training hours for in-depth study of law, thus increasing the overall level of legal education of the younger generation.
Key words: legal education, legal culture, legal values, principles of legal education, citizenship, secondary education system in Germany.
УДК 340.12
В. С. Бл1хар, доктор фшософських наук, доцент
1МПЛЕМЕНТАЦ1Я М1ЖНАРОДНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ У НАЦЮНАЛЬНУ 1ДЕЮ: Ф1ЛОСОФ1Я РЕАЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
Здшснено фшософсько-правовий аналiз проблеми 1мплементацп мiжнародного державотворення у нацюнальну iдею в контекстi фшософпукрагнськогреальностi. Обгрунтовано, що сучасний рiвень глобалiзацii як своeрiдний виклик нащональнт idei державотворення, i у принцип правотворення, окреслюе важливi запитання, правильною вiдповiддю на як може бути винятково яюсне вдосконалення рiвня
104
© Бтхар В. С., 2015
