CC BY
17
Ф1ЛОСОФ1Я ПРАВА
УДК 340.12:37
А. П. Гетъман, доктор юридичних наук, професор, О. Г. Данилъян, доктор фтософсъких наук, професор
ДОСВ1Д ОРГАН13АЦ11 ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ У СИСТЕМ! СЕРЕДНЬО1 ОСВ1ТИ ФРАНЦ11
Розглянуто досв1д органЬзацгг правового виховання у систем1 середнъог освгти Франци. Показано специфжу концептуалъних засад, а також особливост! правового виховання в кожному з навчалъних цикл1в. Робитъся висновок про взаемопов'язашстъ громадянсъкого, правового та сощалъного виховання у систем1 середнъог освти Франци.
Ключов1 слова: правове виховання, правова кулътура, принципи правового виховання, громадянсъшстъ, система середнъог освти Франци.
Актуальтсть проблемы. Розв'язання численних проблем, що стоять перед сучасним украшським соц!умом, неможливе без удосконалення духовно! культури громадян, тдвищення р!вня '1хньо! правосв!домост!, в!дроджен-ня моральност! як основи справжньо! правово! культури. 3-пом!ж важливих та актуальних завдань, що !х покликан! вир!шувати суб'екти правового виховання (таких, як ч!тке визначення рол! правового виховання в житт! краши; з'ясування найоптимальн!ших його форм, адаптованих до нов!тн!х умов сустльного розвитку; визначення тенденц!й та особливостей функц!онуван-ня; координац!я д!яльност! суб'ект!в виховання тощо), особливого значення набувае стратег!я правовиховно! д!яльност! у середшх навчальних закладах Украши. В умовах евро!нтеграцшних процес!в, притаманних сучасному ета-пу розвитку укра'шського сустльства, у тому числ! в осв!тн!й галуз!, вивчен-ня ! використання кращого европейського досв!ду правового виховання шко-ляр!в сприяли б удосконаленню процесу формування правово! культури украшсько! молод!.
Анал1з остантх джерел та публгкацт. Проблем! правового виховання в систем! осв!ти Украши присвячено чимало публ!кац!й, серед яких можна
© Гетьман А. П., Данильян О. Г., 2011
61
виокремити пращ С. Н!к!тчино!, В. 1ова, Л. Красномовець, О. Хоптяно!, В. Загрево! [1-4] та !н. Окрему групу складають автори, як! вивчали досв!д правового виховання в осв!тн!х системах !нших краш, зокрема в Японп та Спо-лучених Штатах Америки. Це передус!м Н. За!ченко, А. Кирда, Ю. Калинов-ський, Г. Кл!мова [5-8]. Тим не менш залишаються недостатньо висв!тленими практики правового виховання в крашах Свропейського континенту.
У зв'язку !з зазначеним метою статт! е розгляд засадничих принцитв европейсько! системи правового виховання на приклад! системи лщейсько! осв!ти Франц!!.
Разом з коледжами лгцег належать до середнъог освти Францп i ста-новлятъ другий стутнъ даног системи, який дозволяе отримати диплом бакалавра i згодом вступити до вищого навчалъного закладу. Навчання в лщег тривае три роки [9].
З огляду на ц!л! правового виховання цей ступ!нь осв!ти вважаеться одним з найб!льш значущих. В!дзначимо, що правове виховання у французькому сусп!льств! не вид!ляеться в окрему галузь, а е нев!д'емною складовою системи громадянського, правового та соц!ального виховання (ECJS). Виходячи з потреб сусп!льного життя, в л!цеях ус!х тип!в (загального, технолог!чного та профес!йного спрямування) було перероблено програму навчання та за-проваджено систему громадянського, правового та сощального виховання в кожному з трьох навчальних цикл!в - другому, першому та випускному. Даний зах!д став принциповим нововведенням. I якщо к!льк!сть годин, вид!-лених на цей комплекс, е довол! невеликою, проте стосовно ц!лей та метод!в така !нновац!я е вельми значущою. Така система Грунтуеться на дек!лькох засадничих принципах, як! й посл!довно розглядатимуться.
Одна з найфундаментальн!ших м!с!й виховно! системи - сприяти форму-ванню громадянсько! самосв!домост!. У зв'язку з цим необх!дно враховувати, що саме в л!це! частина учн!в досягае громадянського повнол!ття, отримуе свое виборче право, на в!дм!ну в!д !ноземц!в, в яких такого права немае ! як! не в змоз! зд!йснити св!й пол!тичний виб!р. У контекст! тако! глибоко символьно! реальност! громадянство отримуе й !нш! вим!ри, як! саме л!цей мае допомогти зрозум!ти через систему громадянського, юридичного та сощального виховання.
Що ж означае «виховувати громадянськ!сть» у шк!льн!й систем! Франц!!? На таке запитання можлив! дв! в!дпов!д!. Перша полягае у тому, аби зробити з громадянства предмет спец!ально! дисципл!ни на кшталт математики, ф!зи-ки, л!тератури тощо; громадянство, в!дтак, спочатку вивчалося б у школ!, а згодом зд!йснювалося у громадянському житт!. Такий п!дх!д в!дпов!дае передус!м традиц!йн!й концепц!! громадянського навчання, що передбачае засвоення принцип!в, як! у близькому чи в!ддаленому майбутньому можна застосувати в р!зних ситуац!ях. Под!бний шлях мав м!сце у навчальн!й систем!, коли завдання л!це!в, в яких навчалася невелика к!льк!сть учн!в, довол!
суттево в!др!знялося в!д тих, як! покликан! вир!шувати сучасн! осв!тн! за-клади.
Друга в!дпов!дь обумовлена !деею, що громадянином не народжуються, а стають. У зв'язку з цим йдеться не про стале становище, а про перманентне становлення: громадянин - той, хто здатен втручатися в життя сп!льноти, а це передбачае пом!ркован!сть думки, здатн!сть до роздум!в, а також згоду на !х публ!чне обговорення. Отже, громадянство за такого розум!ння - це конструктивна здатн!сть втручатися або принаймн! нам!рюватися втручатися в життя сп!льноти [9].
Саме другий п!дх!д мае зд!йснюватися в сучасн!й систем! навчання. Тут поеднан! два сутн!сних моменти: з одного боку, дана система враховуе р!вень наявно! громадянсько! культури учн!в; з другого - масив набутих у процес! громадянського виховання теоретичних положень дозволяе учням вже на б!льш високому р!вн! виявляти знання, навички та вм!ння у соц!альному, етичному та пол!тичному вим!рах. Чимало викладач!в уже висловили свою зац!кавлен!сть з цього приводу, а також бажання сприяти такому баченню системи виховання.
Д!йсно, якщо попередня виховна практика полягала у передаванн! знання в форм! посл!довних очевидностей, з якими погодилися автори навчальних програм, учн! засвоювали, кр!м цього, й дещо !нше: вони вважали, що знання неодм!нно пов'язане з авторитетом ! нав!ть владою викладача. 3а такого розум!ння учень намагався засво!ти знання лише пасивно, адже в!д самого початку погоджувався з тим, що знання йому передае фах!вець - «той, хто знае краще». Застосовування тако! практики у правовому, громадянському та соц!альному вихованн! спричинило формування пасивних громадян, як! сприймали знання як дещо «в!дсторонене» в!д соц!альних, економ!чних та пол!тичних ц!лей. У такому раз! знання не створюеться - його набувають; воно лише висловлюеться ! стверджуеться тим, хто мае авторитет.
Однак знання - не т!льки те, що може бути ретрансльовано; його також необх!дно зробити власним надбанням тих, хто навчаеться. Учень зможе в!д-чути ! зд!йснити свою громадянськ!сть завдяки знанню, проте знанню, в!д-твореному ним же самим в одночасному особистому та сп!льному пошуку. Громадянське, правове та соц!альне виховання мае розум!тися передус!м як навчання, тобто набуття, засвоення та !нтер!оризац!я знань ! вм!нь. Завдяки такому процесу мае згодом сформуватися зр!лий, в!льний, автономний гро-мадянин, який через активну участь у сп!льнот! зд!йснюватиме власн! кри-тичн! м!ркування. У такий спос!б конституюеться справжня громадянська мораль; вона зумовлюе насамперед громадянський вим!р, що Грунтуеться на поваз! до !ншого, дае змогу виробити необх!дн! для будь-якого соц!ального життя принципи «сп!льного життя з !ншими». Отже, така мораль можлива т!льки у громадянському вим!р!, що передбачае увагу до колективних питань, а також бажання та вм!ння вир!шувати публ!чн! справи.
Одтак шшли тa л^'! нe мoжyть i нe пoвиннi пpeтeндyвaти та тe, aби 6ути eдиним мю^м пoдiбнoгo нaвчaння. Boни пoкликaнi бpaти y ньoмy пoвнoпpaв-ну yчacть paзoм з yciмa iншими cyб'eктaми тa iнcтитyтaми виxoвaння. Гpoмa-дятеьте, пpaвoвe тa coцiaльнe виxoвaння те мae пiдмiняти (чи poзyмiтиcя як тaкe, щo пiдмiняe coбoю) той npo^c фopмyвaння, який xapaктepизyeтьcя piзнo-мaнiтними гpoмaдcькими пpaктикaми в ^вч^ьн^ зaклaдax тa пoзa ними. Boro мycить зocepeджyвaтиcя пepeдyciм нa в^^ита тa вивчeннi тaкиx пpaктик. Гpoмaдянcькe, пpaвoвe тa coцiaльнe виxoвaння те e нoвoю диcциплiнoю з-пoмiж шшж. Пepeвaжнo дaнa cиcтeмa мae бути дoпoвнeнням дo знaнь, oтpимaниx y пepeбiгy вивчeння гoлoвниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx дтециплш, щo виклaдa-ютьcя в лiцeï. Бiльш тoгo, зaзнaчeнa cиcтeмa виxoвaння мoжe Гpyнтyвaтиcя нa дocвiдi нaвчaння в цapинi гpoмaдянcькoгo виxoвaння, пpoгpaми якoгo пoeднyють cтaлi нaвчaльнi пpaктики з зaлyчeнням i вpaxyвaнням oco6totox мipкyвaнь. Taким чинoм, йдeтьcя ^o opгaнiзaцiю пoeднaння i дiaлoгy в^тав^н^ yмiнь нaвкoлo iнтeгpaльнoгo кoнцeптy гpoмaдянcькocтi.
Tим нe мснш, чи те eдинe нoвe вмiння, якoгo нeoбxiднo нaвчити i виpo-бити зaвдяки cиcтeмi гpoмaдянcькoгo, пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo виxoвaння, пoлягae y викopиcтaннi пpaвa, щo чacтo нe вpaxoвyeтьcя нaлeжним чинoм фpaнцyзькoю cиcтeмoю шкiльнoгo нaвчaння. Идeтьcя нacaмпepeд пpo вщ-кpиття ceнcy пpaвa як гapaнтa cвoбoд, a нe пpo виклaдaння пpaвa з вyзькoюpи-дичнoï тoчки зopy.
Aктyaлiзaцiя cyкyпнocтi нaявниx знaнь y мeжax cиcтeми гpoмaдянcькoгo, пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo виxoвaння вжe дoзвoлилa зaдoвoльнити пpaктичнy те-тpeбy, виcлoвлeнy лiцeïcтaми нaпpикiнцi минyлoгo cтoлiття, y зв'язку з ïxнiм бaжaнням нaвчитиcя виcлoвлювaтиcя тa бpaти yчacть y дeбaтax з пpивoдy rpo-мaдcькиx пигань. Умiння yчнiв apгyмeнтoвaнo oбгoвopювaти гащьт пpoблeми, вiдтaк, cтae oдним з вaгoмиx peзyльтaтiв пeдaгoгiчнoï пiдтpимки дaнoгo ^oeRiy.
Oбpaння вeктopa, cпpямoвaнoгo та нaвчaння apгyмeнтoвaнoмy oбгoвopeн-ню гpoмaдcькиx питaнь, нe e нi дeмaгoгiчнoю кoнцecieю, cтвopeнoю rae^-aльнo для учшв, нi дaнинoю мoдi; ^ oзнaчae нaвчaння вмiнню oбиpaти плщ-ний мeтoд. Apгyмeнтoвaнe oбгoвopeння rap^e мoбiлiзaцiï тa зacвoeнню знaнь, як нaлeжaть нaвiть дo зoвciм piзниx гaлyзeвиx диcциплiн: icтopiï, фiлocoфiï, лiтepaтypи, бioлoгiï, гeorpaфiï, eкoнoмiки, фiзики, фiзичнoгo виxoвaння. Boнo вiдпoвiдae cyчacним зaпитaм тa вiдпoвiднo здiйcнюeтьcя в пpaктицi apгyмeн-тaцiï. Идeтьcя нe тшьки пpo кoнкpeтний дocвiд, дyжe pÍA^o, нa жaль, пpeд-cтaвлeний в пpaктицi нaвчaння; нe мeнш вaжливим для пeдaгoгiв e зaвдaння тавчити yчнiв виpoбляти paцioнaльнy зacaдy ïxmx apгyмeнтiв, a тaкoж вiд-piзняти apгyмeнти вiд пepeдcyдiв, пepш шж зaявляти пpo cлaбкicть ocтaннix. Taким чинoм, зaзнaчeний дocвiд мae Гpyнтyвaтиcя нa нayкoвo пoбyдoвaниx зacaдax, те бути iмпpoвiзaцieю, a зaвжди пepeдбaчaти peтeльнe пiдгoтyвaння. Цe oзнaчae, rn;o дaний дocвiд cпиpaeтьcя нa дoкyмeнти, пoпepeдньo peкoмeн-дoвaнi виклaдaчaми тa poзpoблeнi учнями; цe y cвoю чepгy втiлюeтьcя y твop-
ч!й самост!йн!й робот!, яка передбачае пошук, редагування, допов!д! або проблемн! виступи, що зумовлюе в!дпов!дальн!сть стосовно редакц!й та ви-сновк!в. Обговорення мае Грунтуватися на поваз! до !ншого ! в!дпов!дно ви-ключати будь-як! форми !нтелектуально! чи св!домо !деолог!чно! диктатури. Воно мусить розглядатися як можлив!сть навчитися слухати !ншого, обгово-рювати аргументи !ншого, поважаючи його особист!сть [9].
Таке бачення надзвичайно сприяе гнучкост! процесу засвоення знань та вм!нь: одна й та ж сама тема програми може розглядатися залежно в!д потреб та преференц!й кожного навчального класу; актуальн! под!! можуть одночас-но або враховуватися, або в!дкладатися для подальшого розгляду.
Документальне досье, на якому Грунтуватиметься подальше обговорення, е св!дченням пл!дност! новаторського характеру таких заход!в. Воно може набувати дек!лькох перем!нних форм: презентац!я основоположного тексту або тексту закону, в!дб!р статей у прес!, збирання св!доцтв, пошук або вироб-лення в!део-, ауд!о- та фотодокумент!в. Саме тут система громадянського, соц!ального та правового виховання може використовувати вс! !нтерактивн! можливост! пошуку актуально! !нформац!!. Дек!лька типових приклад!в е в кожному з клас!в, однак вони не мають обмежувального характеру, який су-перечив би педагог!чн!й свобод! викладач!в. Зв'язок з !ншою !нновац!ею, яку складають так зван! «особист!сно забарвлен! прац!», е також очевидним та мае активно використовуватись. У межах свободи педагог!чного вибору учн! мають набути навичок, завдяки яким вони зможуть долучитися до вивчення юридичних правил та юридичних !нститут!в. Так, стосовно конкретних на-вчальних та життевих ситуац!й (з обов'язковим урахуванням можливостей !нших дисципл!н) у практиц! правового виховання можна вид!лити три сут-тев! аспекти розгляду правил.
Перший аспект стосуеться вивчення обставин ! умов використання правил та !нститут!в, в яких ц! правила застосовуються. Як зазначають фах!вц!, нин! спостер!гаеться ч!тка тенденц!я забувати Генезу та !стор!ю правила. У сучас-них наукових розробках мае бути не т!льки в!дновлене досл!дження походжен-ня правила, а й продовжене вивчення його нов!тньо! !стор!!. Так, у родинних в!дносинах традиц!йно !снують правила, що супроводжують батьк!вську владу, як!й будь-яка дитина мае п!дкорятися; однак у сучасних умовах, особливо протягом останн!х трьох десятир!ч, ставлення до батьк!всько! влади зазнало певних трансформац!й ! також мае стати предметом спец!ального досл!дження ! обговорення. Ця правова проблема е надзвичайно актуальною особливо для учн!в л!це!в, адже вони перебувають у в!ц!, в якому конфл!кти з батьками е найб!льш частими.
Кр!м того, правила, що визначатимуть майбутн! трудов! в!дносини л!це-!ст!в, можуть бути зрозум!л! за наявност! знань про кол!з!! та конфл!кти, що протягом стол!ття зумовлювали ! зумовлюють трудове право. В!дтак, над-звичайно корисним у такому раз! стае курс !стор!!. Вивчення умов зароджен-
ня пpaвилa, пoкaзaння ^и цьoмy, rn;o вoнo - icтopичний пpoдyкт, a те a^iop-ний aбcoлют, CTpMe гyмaнiзaцiï юpидичнoгo пpaвилa: вoнo бiльшe cпpиймa-eтьcя нe як дoгмa, a як пpaвилo життя. Шкшьний зaклaд як тaкий тaкoж мoжe cлyгyвaти oб'eктoм i мeтoю нaвчaння: cтиль внyтpiшньoгo кepiвництвa лiцeю мoжe бути пpoaнaлiзoвaний i вивчeний cтocoвнo йoгo витoкiв тa cьoгoдeння, rn;o пiдтвepдить зв'язoк з нaвчaнням y кoлeджi тa вищиx нaвчaльниx зaклaдax.
Дpyгий acпeкт пepeдбaчae вивчeння зacтocyвaння пpaвил зaцiкaвлeними coцiaльними aктopaми. ^явнють пpaвилa щe нe oзнaчae oбoв'язкoвy нeoб-xiднicть йoгo викopиcтaння, як уявляли цe йoгo cтвopювaчi, aджe пpaктикa зacтocyвaння пpaвилa мoжe вiддaлятиcя вiд пpинципiв, якi бyлo пoклaдeнo в ocнoвy йoгo cтвopeння. Bi^ax, нeoбxiднo змycити учня зaпитaти ceбe, чoмy coцiaльнi aктopи iнoдi змyшeнi викopиcтoвyвaти пpaвилo cкopiшe в oднoмy кoнтeкcтi, нiж в iншoмy. У тaкий cпociб мoжнa пoкaзaти, rn;o oднe й тe ж caмe пpaвилo мoжe пo-piзнoмy викopиcтoвyвaтиcя зaлeжнo вiд coцiaльнo-eкoнo-мiчниx кoнтeкcтiв, e^x чи ^ata. Знaння з icTOpií, coцiaльнo-eкoнoмiчниx диcциплiн, фpaнцyзькoï мoви (влacнe кaжyчи, пiд чac читaння в^д^в^н^ тeкcтiв) oбoв'язкoвo мaють бути викopиcтaнi. У cвoю чepгy, гeoгpaфiя rap^e cимвoлiчнoмy пiзнaнню пpocтopy тa e iлюcтpaцieю eфeктивнocтi cпoлyчeння пpивaтниx тa пyблiчниx, iндивiдyaльниx тa кoлeктивниx im^pe^ y пeвнoмy гeoгpaфiчнoмy cepeдoвищi. Haпpиклaд, вiдкpитa зoнa з ïï дoдaткoвими ^и-вaбливими мoжливocтями мoжe rapara пeвним eкoнoмiчним пpoцecaм тa викopиcтoвyвaтиcя як пoдaткoвий paй. Oтжe, мoжe зaпpoпoнyвaти
чиcлeннi ¿^OTpa^! викopиcтaння пeвниx юpидичниx пpaвил.
Tpeтiй araercr cтocyeтьcя диcкypcy, щo виpoбляe пpaвилa. Koжнa eпoxa пpoдyкye диcкypc, зa дoпoмoгoю якoгo paцioнaльнo випpaвдoвyютьcя юную-чi пpaвилa. Biд eпoxи дo eпoxи, вiд мicця дo мюця тaкi диcкypcи мoжyть та-етшьки вiдpiзнятиcя, щo впaдaють y cyпepeчнicть. Гpoмaдянcькe, юpидичнe тa coцiaльнe виxoвaння як виxoвaння rpoмaдянcькocтi мae тавчити здaтнocтi aнaлiзyвaти icнyючi диcкypcи. Caмe нa тaкиx визнaчeниx цiляx, зaфiкcoвaниx пpoгpaмoю нaвчaння фpaнцyзькoï мoви y лiцeï, мycить бaзyвaтиcя cиcтeмa гpoмaдянcькoгo, юpидичнoгo тa coцiaльнoгo виxoвaння, toct^to вдaючиcь дo пpиклaдiв iз згaдaниx диcциплiн, нaпpиклaд, дo icтopiï. У зв'язку з цим oдним iз зaвдaнь мoжнa нaзвaти вивчeння тa aнaлiз Дeклapaцiï пpaв людини тa гpoмaдянинa, щo cпpиятимe пepeocмиcлeнню poзyмiння тeкcтiв 1789 тa 1889 po^. Гpoмaдянин мae нaвчитиcя iдeнтифiкyвaти тa тлyмaчити ïx, якщo бaжae товнютю зacвoïти cyчacний ocнoвoпoлoжний тeкcт. Oкpeмий LTOCTpa-тивний мaтepiaл cклaдaють пpoмoви щoдo шкiльнoгo нaвчaння з вует piзниx пapтiйниx дiячiв, пoлiтикiв, пpoфcпiлкoвиx лiдepiв, бaтькiв yчнiв тoщo [9].
Maтepiaльнi yмoви здiйcнeння cиcтeми гpoмaдянcькoгo, пpaвoвoгo тa co-цiaльнoгo виxoвaння мaють тaкoж cлyгyвaти дocягнeнню зaгaльнoï мeти. Зaпpoвaджeння пpoгpaми гpoмaдянcькoгo, пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo виxoвaн-ня пepeдбaчae cyттeвe пeperpyпyвaння нaвчaльнoгo чacy. Бaжaнo oбpaти вiciм мicячниx пocлiдoвниx Ryp^ пo двi гoдини нa тиждeнь кoжний; тaкi кypcи
пристосован! до педагог!чних умов щодо як ритму (темпу приготування та контролю документ!в), так ! тривалост! занять, необх!дно!, аби максимальна к!льк!сть учн!в могла взяти участь в обговоренн!. Г!ршим вар!антом через брак часу вважаеться ритм одна година у два тижн!. Якомога б!льша к!льк!сть викладач!в з !хн!ми знаннями, культурою, причетн!стю до л!цейського життя мають сприяти так!й осв!т!. Участь зовн!шн!х ос!б, об!знаних у соц!альних досл!дженнях, також е вельми бажаною. Оф!ц!йне кер!вництво заклад!в мае сприяти так!й практиц!; це передбачае, що навчання мусить бути орган!зова-не в ус!х класах л!цею; кер!вництво також мае орган!зовувати координац!ю, обм!н досв!дом та узагальнення викладацьких практик.
«Арх!тектура» програми, розраховано! на три класи л!цею, мае в!дпов!да-ти загальн!й мет! ! бути спрямованою на анал!з громадянства як поняття, вивчення його принцип!в, модиф!кац!й та практик, а також на з!ставлення з сучасними реал!ями. Природно, що акцент мае бути зроблено на р!зних аспектах ц!е! проблематики в кожному з клас!в л!цею.
У другому клас! вивчаеться тема «В!д життя в сусп!льств! до громадян-ства». Усв!домлення громадянства розпочинаеться з вивчення соц!ального життя, що його мае зрозум!ти учень, аби за допомоги анал!зування приготу-ватися до набуття свого нового пол!тичного статусу, а також !дентиф!кувати себе з певним державним утворенням. Об'екти вивчення, обран! в соц!ально-му житт!, складають основу даного виду навчання та дозволяють учням в!д-крити один з р!зноман!тних вим!р!в громадянства. У такий спос!б поглиблю-еться та збагачуеться те, що було попередньо вивчене в коледж! [9].
У першому клас! головною е тема «Заклади ! практики громадянства». Вивчення громадянства сприяе анал!зу функц!онування пров!дних пол!тичних заклад!в м!ста та кра!ни. Основну увагу прид!лено засадничим конституц!й-ним принципам, як! вт!люються у сфер! д!яльност! пол!тичних парт!й, ви-борч!й систем! та пол!тичних правах. У цей пер!од навчання також форму-ються уявлення л!це!ст!в про судов! установи в!дпов!дно до !снуючих !нте-рес!в (наприклад, арб!тражний суд та трудове законодавство, господарський суд та технолог!! продажу, законна влада та суди особливо! п!дсудност!). Розма!ття концепц!й, установ та практик громадянства розглядаеться переду-с!м за допомогою пор!вняльного анал!зу, а також у синхрон!! та д!ахрон!!.
У випускному клас! вивчаеться тема «Громадянство в умовах трансфор-мац!й сучасного св!ту». Протистояння громадянства суттевим трансформац!-ям сучасного св!ту дае змогу вийти, нав!ть поза спец!альним полем!чним нам!ром, на теми, що потребують обговорення, наприклад, на р!зн! концепц!! р!вност!, роль засоб!в масово! !нформац!!, незалежн!сть юриспруденц!! або на питання, пов'язан! з розвитком родинних, наукових, соц!альних в!дносин. Можна також розглядати проблеми, пов'язан! з европейською ун!ф!кац!ею та глобал!зац!ею, а також з !хн!м впливом на пол!тичн! !нституц!!. Особлива увага звертаеться на тему «Захист миру», в межах обговорення яко! виховна система мае змусити учн!в замислитися над проблемою призовно! служби [9].
Oцiнювaння peзyльтaтiв гpoмaдянcькoгo, пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo ви-xoвaння мae вiдoбpaзити ocoбливocтi тaкoгo нaвчaння. He мютячи aбo мютя-чи дoвoлi мaлo нoвиx знaнь, пpoгpaми нe мoжyть бути пpeдcтaвлeнi виключ-нo y виглядi змicтoвниx мoдyлiв. У ниx зpoблeнo aкцeнт нa цiлi тa нaбyття нaвичoк. Heoбxiднi мeтoдичнi дoкyмeнти пpoпoнyють, нe нaв'язyючи, ^и-ктади для викopиcтaння. Oцiнювaння мae вpaxoвyвaти, з oднoгo бoкy, щo тaкe нaвчaння нe пepeдбaчae нaбyття пpинципoвo нoвиx нaвичoк пopiвнянo з ш-шими диcциплiнaми, a з дpyгoгo - ocoбливocтi пeдaгoгiки, щo здiйcнюeтьcя тут бeзпocepeдньo. Oцiнювaння, щo тpивae пpoтягoм дpyгoгo, пepшoгo тa випycкнoгo клaciв, виxoдить, пo-пepшe, з втеоту тa якocтi poбiт, викoнaниx учнями дo тa пicля нaвчaння; TO^pyre, з якocтi дocвiдy, який мae бути ocмиc-лeним пpoтягoм кoжнoгo eтaпy нaвчaння. Bиклaдaчi тaкoж мaють ypaxoвyвa-ти дopeчнicть викopиcтaниx в шжнш пpoгpaмi пoнять.
Cтиcлий oгляд ocнoвниx пpинципiв пpaвoвoгo виxoвaння в cиcтeмi cepeд-ньoï ocвiти Фpaнцiï дoзвoляe зpoбити тaкi висновки. Пpaвoвe виxoвaння y фpaнцyзькoмy ocвiтньoмy ^ocTOpi e opгaнiчнoю cклaдoвoю cиcтeми rpo-мaдянcькoгo, пpaвoвoгo тa coцiaльнoгo виxoвaння. Ocнoвним пpинципoм ^eï cиcтeми e poзyмiння гpoмaдянcькocтi як пepмaнeнтнoгo cтaнoвлeння, щo пepeдбaчae вмiння мoлoдиx гpoмaдян paцioнaлiзoвyвaти cвoï мipкyвaння тa бpaти плiднy yчacть в oбгoвopeннi пpoблeм життeдiяльнocтi cпiльнoти. ^o-мaдянcький вимip oбyмoвлюe нe тiльки пeвнi eтичнi зacaди виpiшeння пуб-лiчниx cпpaв, a й iнтepiopизaцiю зacвoeниx пpoтягoм нaвчaння ocнoвoпoлoж-ниx пoнять (пepeдyciм пpaвoвиx), щo дoзвoляe нa пpaктицi cтвepджyвaтиcя вiльнiй, aвтoнoмнiй ocoбиcтocтi гpoмaдянинa дepжaви.
Л1ТЕРАТУРА
1. Hiкiтчинa C. O. Mopaльнo-пpaвoвe виxoвaння yчнiвcькoï мoлoдi ня ypoкax пpaвoзнaв-cтвa / C. O. Шкггчинн ; Boлин. дepж. ун-т iм. Лeci VEpainEM. - Луцьк, 1997. - 159 c.
2. Пpaвoвe виxoвaння тя пpaвoвий зaxиcт yчнiв : НЯВЧ. -мeтoд. пociб. / B. Ю. ^ВЯ, Л. B. Kpacнoмoвeць ; Xмeльн. oбл. iн-т пicлядипл. дад. ocвiти. - Kaм'янeць-Пoдiльcький : Aбeткa, 2009. - 200 c.
3. Xorn^rn O. B. Пpaвoвe виxoвaння yчнiв 5-6 клaciв y нaвчaльнo-виxoвнoмy npo-цeci шкiл-iнтepнaтiв : мeтoд. peкoмeндaцiï / O. B. Xorn^rn ; Xмeльн. гум. -тед. якяд. - Xмeльницький : XмЦHTEI, 2008. - 200 c.
4. Зaгpeвa B. Я. Пpaвoвe виxoвaння cтapшoклacникiв y нaвчaльнo-виxoвнoмy ^o-^ci зaгaльнoocвiтнix шкiл-iнтepнaтiв : диc. ... КЯНД. пeд. мук : 13.00.07 / B. Я. Зaгpeвa ; !н-т пpoблeм виxoвaння AПH Укpa'iни. - K., 2002. - 216 c.
5. Зaïчeнкo H. B. Ocoбливocтi пoзaклacнoï poбoти з уч^в^шю мoлoддю в шкoлax CШA / H. B. ЗЯ^^Н^ // Koлeджaнин. - 2003. - C. 32-37.
6. Kиpдa A. Г. Ocoбливocтi poзвиткy цiлeй ocвiти в poзвинeниx кpaïнax cвiтy i Укpa-ïm (дpyra пoлoвинa XX cтoлiття) : aвтopeф. диc. . „ кянд. шд. НЯУК : cпeц. 13.00.01 / A. Г. Kиpдa ; KmB. няц. ун-т iм. Tapaca Шeвчeнкa. - K., 2005. - 26 c.
7. Kyзьмeнкo O. Фopмyвaння гpoмaдянcькиx вмiнь y шкoлax CШA / O. Kyзьмeнкo // Icтopiя в шкoлax Укpaïни. - 2005. - № 5. - C. 32-38.
8. Правове виховання в сучаснш Укра'1ш : монограф1я / А. П. Гетьман, Л. М. Герасша, О. Г. Данильян та ш. ; за ред. В. Я. Тащя, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. - X. : Право, 2010. - 368 с.
9. L'Education civique, iuridique et Sociale // Bulletin Officiel du ministre de l' Education Nationale et du ministre de la Recherche HS № 7 du 31 aot 2000. - Електронний ресурс. -Режим доступу : http://www.education.gouv.fr/bo/2000/hs6/civique.htm
ОПЫТ ОРГАНИЗАЦИИ ПРАВОВОГО ВОСПИТАНИЯ В СИСТЕМЕ СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ ФРАНЦИИ
Гетьман А. П., Данильян О. Г.
Рассмотрен опыт организации правового воспитания в системе среднего образования Франции. Показаны специфика концептуальных основ, а также особенности правового воспитания в каждом из учебных циклов. Сделан вывод о взаимосвязанности гражданского, правового и социального воспитания в системе среднего образования Франции.
Ключевые слова: правовое воспитание, правовая культура, принципы правового воспитания, гражданственность, система среднего образования Франции.
EXPERIENCE OF THE ORGANIZATION OF LEGAL EDUCATION IN SYSTEM OF SECONDARY EDUCATION OF FRANCE
Get'man A. P., Danilyan O. G.
This article is dedicated to the experience of juridical education in French secondary education system. There is shown the specifics of conceptual basics, and the peculiarities of juridical education in every circle of education. It is drawn conclusion about intercommunications of civil, legal and social education in the system of secondary education of France.
Keywords: juridical education, juridical culture, principles of juridical education, civility, French secondary education system.
УДК 1:316.4
О. П. Дзьобань, доктор фшософських наук, професор; В. М. Грубов, доктор полггичних наук, доцент
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУСШЛЬСТВА ЯК СИСТЕМИ: СИСТЕМНИЙ I СИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТИ
3 позицш системного i синергетичного тдход1в проанал1зовано сустльство як певний тип системи, що складасться зрiзнорiдних взасмопов'язаних елементiв i тд-систем, властивостей та вiдносин. Показано, що сощальна система створюсться
© Дзьобань О. П., Грубов В. М., 2011 69
